Новини фінансового сектору

Курс іноземних валют за даними НБУ

Середнє ковзне (або ковзне середнє) — це статистичний метод, який використовується для згладжування коливань у даних та виявлення трендів. Його застосовують у багатьох сферах, зокрема: Аналіз трендів — допомагає побачити загальну тенденцію в даних, приховуючи короткострокові флуктуації.
Прогнозування — використовується для передбачення майбутніх значень на основі минулих даних.

Індекс інфляції у місячному та річному вимірі

Процентна та облікова ставка Національного банку України

Купівля (продаж) іноземної готівки фізичними особами за 2025 рік

У вересні 2025 року українці знову активніше купували іноземну валюту ніж продавали: різниця між купівлею та продажем склала 15,81 млрд. грн.

Динаміка кількості діючих структурних підрозділів та банків України з початку року

Обсяг чистих активів банківської системи на звітні дати поточного року

Обсяг валового (до врахування резервів) кредитного портфеля фізичних осіб

Обсяг валового (до врахування резервів) кредитного портфеля юридичних осіб

Депозитний портфель юридичних осіб , грн

Депозитний портфель фізичних осіб ,грн

Обсяг ОВДП у банківській системі станом на звітні дати поточного року

Обсяг депозитних сертифікатів НБУ в банківській системі станом на звітні дати

Прибуток банківської системи після оподаткування у розрізі банківських груп

Пруденційні нормативи та ліміти відкритої валютної позиції

Пруденційні нормативи та ліміти відкритої валютної позиції

Пруденційні нормативи та ліміти відкритої валютної позиції

Дані про кількість платіжних карток, які використовувались для здійснення операцій, в розрізі регіонів станом на звітні дати, шт

Дані про кількість електронних платіжних засобів, емітованих українськими емітентами у розрізі платіжних систем

Сума та кількість операцій з використанням електронних платіжних засобів, емітованих українськими емітентами (готівкові та безготівкові операції)

Сума та кількість безготівкових операцій з використанням електронних платіжних засобів, емітованих українськими емітентами за напрямками

Сума та кількість готівкових операцій з використанням електронних платіжних засобів, емітованих українськими емітентами за напрямками

Сума та кількість готівкових операцій з використанням електронних платіжних засобів, емітованих українськими емітентами за напрямками (фізичні та юридичні особи)

Сума та кількість безготівкових операцій з використанням електронних платіжних засобів, емітованих українськими емітентами за напрямками

З повагою,
Інформаційно-аналітичний центр АУБ
З'явились запитання?
Контакти для зв'язку:

380 (44) 516-8775
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Кредитна активність у банківському секторі залишається високою. За оперативними даними Національного банку України, у вересні 2025 року валові кредити бізнесу в національній валюті зросли на 17,8% у річному вимірі, а кредити фізичних осіб — на 24,7%.

Як уточнює регулятор, валовий показник включає непрацюючі кредити, частка яких на кінець серпня становила 25,3%, тому більш показовими є темпи зростання чистих кредитів. За попередніми оцінками, чисті гривневі кредити бізнесу у вересні збільшилися на 30,8%, а кредити фізичних осіб — на 32,9% у річному вимірі.
У Національному банку підкреслюють, що банківський сектор залишається достатньо стійким і капіталізованим, тому має потенціал для подальшого розширення кредитування — як корпоративного, так і роздрібного.

Україна та Група Світового банку поглиблюють стратегічну співпрацю, спрямовану на підтримку державних фінансів, відновлення інфраструктури та розвиток приватного сектору. Ці питання обговорили під час зустрічей у Вашингтоні Президент Групи Світового банку Аджай Банга, представники керівництва Банку та делегація Міністерства фінансів України.

Протягом майже чотирьох років повномасштабної війни Світовий банк залишається одним із ключових партнерів України. За цей час було започатковано програми допомоги агровиробникам і внутрішньо переміщеним особам, фінансування соціальних видатків, відновлення енергетики, житлової та транспортної інфраструктури, а також реформи у податковій та митній сферах.
“Завдяки залученим через різні механізми Банку коштам ми можемо підтримувати ліквідність державного бюджету, реалізовувати інституційні та структурні реформи, впроваджувати інвестиційні проєкти, що відповідають стратегічним пріоритетам з відновлення. Україна вже отримала понад 55,8 млрд доларів США бюджетної підтримки від міжнародних партнерів через проєкти Світового банку. Ці кошти було спрямовано на пріоритетні видатки у соціальній сфері та на підтримку економічного відновлення”, — зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.

У 2025 році Україна вже отримала 7,9 млрд доларів США, з яких 7,2 млрд доларів спрямовано на бюджетну підтримку. Крім того, укладено дев’ять нових угод на суму близько 970 млн доларів, із них понад 54 млн доларів — грантові кошти. До кінця року очікується надходження фінансування за проєктами SURGE, RISE, LEARN, THRIVE та INSPIRE на понад 800 млн доларів.
Наразі в Україні реалізуються 22 спільні проєкти Світового банку, зокрема 13 — започатковані вже після початку повномасштабної війни. Окрему увагу приділено відновленню енергосистеми, яка зазнала збитків на понад 2 млрд доларів через російські атаки.

Важливим напрямом співпраці є також діяльність Міжнародної фінансової корпорації (IFC). З лютого 2022 року IFC мобілізувала 2,6 млрд доларів США, з яких 1,6 млрд доларів — власні кошти, для підтримки українського бізнесу та банків. Поточний інвестиційний портфель IFC охоплює 22 проєкти на суму близько 900 млн доларів США, що сприяє розвитку приватного сектору та державно-приватного партнерства.

У вересні 2025 року структура фінансового ринку України залишалася стабільною — кількість банків і небанківських фінансових установ не змінилася.

Станом на 1 жовтня на ринку небанківських фінансових послуг діяло 791 установа,зокрема 418 фінансових компаній (кількість не змінилася), 50 страховиків non-life (кількість не змінилася), 10 life-страховиків (кількість не змінилася), один страховик зі спеціальним статусом, 104 ломбарди (кількість не змінилася), 88 кредитних спілок (кількість не змінилася), один лізингодавець (кількість не змінилася), 45 страхових брокерів (кількість не змінилася) та 74 колекторські компанії (кількість не змінилася).

Кількість банків також залишилася незмінною — 60 установ.
На ринку діє 16 банківських груп (без змін) та 41 небанківська фінансова група, що на дві більше, ніж у серпні.

Платіжний ринок також зберіг стабільність: працюють 15 платіжних систем, створених резидентами, включно з державними, та 10 міжнародних систем.
Серед надавачів фінансових платіжних послуг діють 17 платіжних установ, 12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг, 1 банк – емітент електронних грошей і 1 оператор поштового зв’язку.

Кількість комерційних агентів зросла з 48 до 49, тоді як технологічних операторів платіжних послуг залишилося 32.

Упродовж вересня до Національного банку надійшло 225 запитів від учасників ринку щодо реєстраційних і ліцензійних процедур.
Із них 144 запити стосувалися фінансових компаній, ломбардів і лізингодавців, 45 — страховиків, 6 — кредитних спілок і колекторських компаній, 30 — банків, тоді як від платіжних установ запитів не надходило.