Новини фінансового сектору

Банківська система України після переходу на нову структуру капіталу продовжує зберігати практично двократний запас капіталу всіх рівнів, а отримані показники капіталу банків відповідають тестовим розрахункам Національного банку.

Так, за даними звітності про виконання банками нормативів на 1 вересня:

• усереднений норматив достатності регулятивного капіталу банків становить 16,2% за допустимого рівня з урахуванням перехідних норм не менше 8,5%;
• середні нормативи достатності капіталу першого рівня та основного капіталу першого рівня – 15,7% за нормативного рівня не менше 7,5% та 5,625% відповідно.
• Загалом усі банки виконують мінімальні вимоги достатності основного капіталу 1-го рівня, капіталу 1-го рівня та регулятивного капіталу. Водночас унесення змін до структури капіталу разом із наданим банкам перехідним періодом суттєво підвищили здатність банків надалі нарощувати кредитування.

 

---

---

Нагадаємо, з 5 серпня 2024 року введено в дію оновлені вимоги Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якими банки перейшли на трирівневу структуру капіталу та нові нормативи його достатності.

Відповідно до цих змін:

• капітал поділяється на три складові замість двох: основний капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня та капітал другого рівня;
• найякісніша складова капіталу – основний капітал першого рівня, який є найближчим відповідником основного капіталу за попередньою структурою, поповнилася з огляду на можливість ураховувати в цій новій складовій капіталу прибутки минулих років та поточного року (за винятком тих, які банк планує розподілити через дивіденди, коли це буде можливо). Досі прибутки банків переважно враховувалися до додаткового капіталу за попередньою структурою. Отже, порівняно із сумою основного капіталу 178 млрд грн на 1 серпня 2024 року, розмір основного капіталу першого рівня становив уже 238 млрд грн на 1 вересня 2024 року;
• регулятивний капітал банків очікувано знизився до майже 245 млрд грн. Основні фактори зниження – додаткові вирахування з капіталу активів (відстрочені податкові активи, переоцінки, інвестиції тощо) та запланованих дивідендів до виплати.

З початку червня банки отримали 1975 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 46,4 млрд грн. Вже схвалено заявки (підписані угоди і ті, що готуються до підписання) на суму 5,8 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами юридичних осіб, становить 972 млн грн.

Такі результати опитування Національним банком 20 банків про кредитування проєктів бізнесу із відновлення енергетичної інфраструктури за період з 01 червня до 01 вересня 2024 року.

 Зокрема, у серпні:

• подано 781 заявок на суму 7,3 млрд грн; 
• схвалено 808 заявок на суму 2,2 млрд грн;
• надано 224 кредити загальним обсягом 523 млн грн.

Загальна профінансована з червня потужність за наданими позиками бізнесу становить 97,4 мВт (попередні дані, які враховують близько 85% портфеля). Найбільші обсяги коштів виділено на побудову СЕС (32 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (33 мВт) та газопоршневих когенераційних установок (18 мВт). Проєкти фінансуються у 21 області країни.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж останнього тижня громадянам надано 405 кредитів загальним обсягом 27 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами фізичних осіб, зараз становить 89 млн грн.

---

---

Нагадаємо, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Пропозиції банків враховують потреби різних категорій малого, середнього та великого бізнесу і домогосподарств. Зокрема, підприємці можуть залучати фінансування для проєктів з будівництва сонячних, вітрових чи біогазових станцій, побудови газотурбінних та газопоршневих електростанцій, придбання промислових акумуляторів, накопичувачів тощо.

Базова ставка кредитування відповідно до меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M + 3%).

Для відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України Національний банк України ініціює зміну назви розмінних монет з "копійка" на "шаг".

 

---

Чому потрібна зміна назви монет?

• Відродження назви "шаг" поверне українським монетам власну ідентичність.
  

Назва “шаг” давнього українського походження, вона уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI – XVII ст.). Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників.
У часи Української революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою “шаг”, що було закріплено на законодавчому рівні. Тому вiдродження такої практики обґрунтоване iсторичною та мовною традицiєю України.

• Грошовий обіг України очиститься від російського впливу.

Назва "копійка" має московське, імперське походження. В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав.

• Зміна назви монет сприятиме дерусифікації та деколонізації.

Декомунізація, дерусифікація та деколонізація України – процеси, що розпочалися з розпадом срср та пік яких припав на початок війни росії проти України у 2014 році й активно триває нині. Безкомпромісне очищення від столітніх нашарувань русифікації є обов’язком кожної державної інституції.

• Влучний час для відновлення національних традицій у грошовому обігу.

Сучасні соціологічні дослідження свідчать, що саме зараз переважна більшість українців цікавляться історією та культурою України, пишаються її державними символами, зокрема українською мовою та національною валютою. А гроші є важливим символом державності, який кожен українець щодня тримає в руках.
Наукова спільнота підтримує ініціативу Національного банку.
Насамперед можливість перейменування українських монет з "копійка" на "шаг" досліджувалася істориками Національного банку, які працюють у Музеї грошей НБУ.

---

---

Наукові висновки фахівців Національного банку підтримала Національна академія наук України, зокрема отримано позитивні експертні висновки від Інституту історії України та Інституту мовознавства ім. О. Потебні.

---

---

Зі свого боку старший науковий співробітник Національного музею історії України Владислав Безпалько повідомив:

"Уже в козацькій Україні з середини XVII ст. назва "шаг" широко вживалася в мові діловодства. Коротке та містке слово “шаг” гарно ілюструє властивість тогочасної розмовної мови економити мовні засоби. Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко укорінилося в мовному вжитку та українській культурі загалом. І сьогодні ми нарешті маємо можливість переглянути радянські назви та відродити втрачене".

---

• Внесення відповідних змін до статті 32 Закону України "Про Національний банк України";
• Визнання такими, що втратили чинність, двох постанов Президії Верховної Ради України:"Про розмінну монету України" від 2 березня 1992 року № 2156-XII;"Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України" від 10.12.1991 № 1952-XII;
• Внесення змін до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", до статті 249 Податкового кодексу України з метою синхронізації термінології.

Зокрема, пропонується встановити, що:

Співвідношення між "копійкою" та "шагом" дорівнюватиме 1:1;Національний банк розроблятиме дизайн та визначатиме порядок введення в обіг "шагів", а також порядок і строки вилучення з обігу "копійок".Розроблені законопроєкти після узгодження з заінтересованими державними органами Національний банк направить для розгляду та схвалення до Верховної Ради України. У разі ухвалення Верховною Радою України відповідних законів, Національний банк зможе перейти до практичного втілення ініціативи – карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у шагах. Водночас Національний банк не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги. Монети "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги. Це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни. Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці.

UGB та «Укрнафта» уклали договір на суму 4 млрд грн. Мета співпраці — реалізація інвестиційної програми з нарощування видобутку нафти та газу та впровадження проєктів когенерації.

Йдеться про буріння нових свердловин, а також будівництво та запуск сучасних газопоршневих установок.

---

---

---

---

 Стратегічне партнерство двох держпідприємств сприятиме стабілізації та відновленню енергосистеми України.

Від початку 2024 року держава виплатила роботодавцям 174 млн грн у рамках компенсаційної програми за працевлаштування 9 300 внутрішньо переміщених осіб. Про це повідомила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна.

---

---

Розмір компенсації, яка виплачується роботодавцю за працевлаштування людини, що отримала статус ВПО після 24 лютого 2022 року, складає зараз 8 тисяч гривень. Щоб отримати кошти, роботодавець має укласти трудовий договір (зокрема за сумісництвом), гіг-контракт з внутрішньо переміщеною особою та подати заяву на отримання компенсації через Портал Дія або в паперовій формі у центрі зайнятості разом з пакетом необхідних документів.

Нагадаємо, Уряд запровадив програму стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців у квітні 2022 року. Мета програми – пришвидшити адаптацію людей, що змушені були переїхати в більш безпечні регіони, та підвищити рівень зайнятості серед населення. За кожного працевлаштованого з числа ВПО держава виплачує роботодавцю компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати (з 1.04.2024 – 8 000 грн) впродовж 3 місяців, за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю – впродовж 6 місяців.

Програма надання компенсації роботодавцям за працевлаштування ВПО є складовою флагманського проєкту Міністерства економіки України «Робота без бар’єрів», який реалізується на виконання Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні.

90,9 млн грн виплатили уповноважені банки аграріям за програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва (25%). Відповідні накази Мінекономіки затвердило протягом трьох місяців дії програми державної підтримки.

---

---

Зокрема, компенсацію отримали:

• за квітень – понад 220 тис. грн (3 аграрії);
• за травень – понад 18,6 млн грн (93 аграрії);
• за червень – майже 72,2 млн грн (204 аграрії).

Загалом за три місяці дії програми 300 сільгосппідприємств придбали 460 одиниць техніки та обладнання українського виробництва на суму 435,5 млн грн.
За даними, отриманими від уповноважених банків, за липень планується виплатити аграріям майже 62 млн грн часткової компенсації вартості за придбання сільськогосподарської  техніки та обладнання українського виробництва.

Кабінет Міністрів України затвердив порядок надання грошової допомоги українцям «Національний кешбек”. Відповідно до нього, громадяни отримуватимуть компенсацію 10% вартості куплених ними українських товарів. Програма запрацює 2 вересня 2024 року. Відповідне рішення затвердили на урядовому засіданні 20 серпня 2024 року.

Отримані в рамках кешбека кошти можна буде витратити на послуги:

• медичні,
• комунальні,
• спорт,
• кіно,
• квитки на потяг
• та інші.
• Або задонатити на ЗСУ чи купити військові облігації.

Максимальний обсяг кешбека - 3 тис грн за місяць.

Кешбек - це можливість підтримати українців фінансово, особливо напередодні старту опалювального сезону, адже кошти отримані із кешбеку можна буде витрати, зокрема, на оплату комунальних послуг. Держава вже мала досвід подібних програм, наприклад, єПідтримка під час COVID-19. Тоді більше 10 млн українців відкрили картки в банках для отримання коштів від держави. Й витратили понад 3,5 млрд грн на книги, кіно, ліки, квитки на подорожі, абонементи у спортзали, чи квитки у театри.

---

---

Кешбек надаватиметься на товари українського виробництва, в тому числі ліки і медичні вироби. Кешбек не буде нараховуватись на підакцизні товари. Участь покупців, виробників і продавців в програмі добровільна, тож чи є кешбек на конкретний товар в конкретному магазині, покупця інформуватиме магазин. Це також можна буде перевірити на сайті програми.

Щоб отримувати кешбек, громадянину необхідно відкрити спеціальний рахунок та отримати віртуальну або фізичну карту в своєму банку або в додатку. Дати згоду на передачу даних про транзакції при купівлі товарів з вибраних карток. І далі в мобільному застосунку Дія обрати послугу Національний кешбек.

---

Накопичені за місяць кошти приходитимуть на створену картку раз на місяць до 20 числа наступного місяця. Наприклад, кешбек за товари, придбані в вересні, прийде на рахунок до 20 жовтня. Зняти готівку з рахунку, куди нараховують кошти за кешбек, буде неможливо. Використати кошти від кешбеку, нараховані в 2024 році, можна буде до 31 січня 2025 року.

---

---

Виробники і продавці товарів зможуть доєднатись до програми через портал Дія. Участь в програмі вже підтвердили основні торгові мережі і виробники споживчих товарів.

За словами Першої Віцепрем'єр–Міністерки — Міністерки економіки України, Національний кешбек також сприятиме детінізації торгівлі. Кешбек нараховуватиметься тільки на покупки, які здійснюватимуться безготівково та будуть відображатися у фіскальних чеках продавців. Відповідно, участь в програмі можуть брати тільки торговці, які забезпечують передачу інформації про здійснені розрахункові операції, а також перебувають на загальній системі оподаткування. Це сприятиме підвищенню прозорості фінансових операцій та підтримуватиме легальний бізнес.

Координатором програми Національний Кешбек виступає Міністерство економіки України. В реалізації проєкту беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, Державна податкова служба, розрахунковий банк - Ощадбанк та уповноважені банки України. Технологічним партнером в реалізації програми виступає міжнародна платіжна система Mastercard. Операційним партнером проєкту є міжнародна компанія платіжних технологій Visa.

Сьогодні Міністерство економіки України уклало вже другий договір про співпрацю в рамках державної програми «Державне стимулювання створення індустріальних парків». Другим державним банком, що доєднався до програми став Укргазбанк.  Підтримка індустріальних парків є частиною політики «Зроблено в Україні», ініційованої Президентом Володимиром Зеленським. 

Завдяки цьому ініціатор створення чи керуюча компанія індустріальних парків можуть подавати заявки на отримання державного стимулювання за двома ключовими напрямами.

 

Другий напрям надає можливість отримати компенсацію витрат на підключення та приєднання  до інженерно-транспортних мереж. Ця компенсація зменшить фінансовий тягар для ініціаторів проєктів та сприятиме швидшому введенню індустріальних парків в експлуатацію. Нагадаємо, що на час дії воєнного стану компенсація здійснюється виключно за приєднання до електромереж.
Підписання договору з Укргазбанком є важливим кроком у розвитку індустріальних парків. Співпраця з банківським сектором надасть ініціаторам доступ до безповоротного фінансування для розвитку інфраструктури та компенсації витрат на підключення до інженерних мереж, що значно спростить реалізацію проєктів і створить привабливі умови для інвесторів.

---

---

---

Очікується, що найближчим часом Міністерство економіки укладе аналогічний договір ще з одним державним банком. Це розширить можливості для залучення державного фінансування та підтримки проєктів індустріальних парків, сприятиме їх розвитку та підвищенню конкурентоспроможності української економіки на міжнародному рівні.
Нагадаємо, сьогодні вже зареєстровано 86 індустріальних парків, що створені майже у всіх областях України. У 60 із них визначено керуючі компанії, 10 мають учасників, а у 16 є інші суб’єкти. Протягом першого та другого кварталу 2024 року до Реєстру було включено 11 індустріальних парків, що перевищує показник за 2022 рік. Також цьогоріч 5 парків було виключено.
Державним бюджетом України на 2024 рік передбачений 1 млрд гривень на стимулювання створення індустріальних парків. У березні 2024 року затверджений Порядок використання бюджетних коштів. Оновленим Порядком передбачено надання коштів на безповоротній основі (50 % кошторисної вартості) керуючим компаніям індустріальних парків для облаштування або будівництва інженерно-транспортної інфраструктури, а також відшкодування 50 % вартості приєднання до електричних мереж.
Керуючі компанії зможуть реалізувати більш масштабні проєкти, оскільки збільшено максимальний розмір стимулювання з 60 до 150 млн грн, при цьому співфінансування робіт відбуватиметься у співвідношенні 50 на 50. Керуючі компанії індустріальних парків з деокупованих територій зможуть реалізовувати проєкти у співфінансуванні 80 на 20.
Також, введені певні запобіжники. Кожен заявник бере на себе зобов'язання протягом 3 років побудувати на території індустріального парку не менше 5000 квадратних метрів будівель промисловості та залучити не менше 2 учасників. Все стимулювання надаватиметься через ескроу-рахунки, що будуть відкриті заявниками у державних банках.

 

Чому розвиток індустріальних парків такий важливий для України?

 

Розвиток індустріальних парків і завдяки цьому - залучення інвестицій у реальний сектор є частиною політики «Зроблено в Україні», ініційованої Президентом Володимиром Зеленським.