Укр 
Eng - Джерело: МІНФІН
- Джерело: Програма розвитку ООН (UNDP)
- Джерело: ЕКА
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) виводить на ринок та пропонує увазі інвесторів в експортоорієнтовані підприємства продукти зі страхування, можливість створення яких передбачена Законом України 3497-IX “Про внесення змін до Закону України “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності” щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків”. Про це повідомляє сайт агенства.
До воєнних ризиків, від яких може страхувати ЕКА, належать:
- воєнний конфлікт, включаючи війну або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення;
- насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;
- терористичні акти та/або диверсії, в тому числі спричинені воєнними конфліктами, війною, збройними конфліктами, бойовими діями, масовими заворушеннями або насильницькою зміною чи поваленням конституційного ладу, захопленням державної влади;
- окупація, анексія.
ЕКА розробило два продукти для захисту від воєнних ризиків інвесторів, які вкладають кошти у створення експортної інфраструктури або виробництв, продукція яких в майбутньому буде експортуватися: страхування прямих інвестицій та страхування інвестиційних кредитів банків.
Першим можуть скористатися безпосередньо інвестори, які мають частку не менше 10% у корпоративних правах такого підприємства, другим – банки, які видають для цього інвестиційний кредит.
Інвестор (український чи іноземний) може звернутися до ЕКА і отримати захист інвестиції, якщо:
- він володіє понад 10% корпоративних прав у проєкті;
- інвестиція спрямована на створення об’єктів та інфраструктури для розвитку переробної промисловості та експорту українських товарів;
- об’єкти інвестування перебувають на території України;
- товари, що експортуються, відповідають вимогам закону про стимулювання експортної діяльності.
Банк, який надає кошти для інвестування, може застрахувати свої ризики в ЕКА, якщо:
- позичальник – суб’єкт господарювання – резидент України;
- надання кредиту пов’язане з інвестиціями на створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження;
- об’єкти та інфраструктура, на створення яких надається інвестиційний кредит, розміщуються на території України, крім територій, на яких на дату укладення договору страхування ведуться бойові дії або тимчасово окупованих;
- товари (роботи, послуги), які експортуватимуться в результаті реалізації інвестиції, відповідають вимогам статті 8 Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності».
- Джерело: Мінреінтеграції
- Джерело: НБУ
Національний банк України (НБУ) розраховує на активну участь банків з іноземним капіталом у відновленні енергогенеруючих потужностей країни, що зруйновані внаслідок російської агресії. Про йдеться у дописі Голови НБУ Андрія Пишнного у Facebook. Голова НБУ також зазначив, що відновлення енергогенеруючих потужностей країни є питанням національної безпеки. Банківська система України готова пріоритезувати цей напрямок серед своїх завдань та надавати підтримку у реалізації відповідних проєктів.
Андрій ПишнийГолова НБУ
Андрій Пишний наголосив, що наразі через руйнування енергетичної системи внаслідок таргетованих ракетних атак, країна має суттєвий дефіцит електроенергії. Вже декілька днів фактично в усіх регіонах застосовуються екстрені відключення. Фахівці попереджають про зростання ризиків для безперебійного функціонування енергетичної інфраструктури вже цього літа і осені, тому діяти необхідно негайно.
«Потенційна потреба у фінансуванні цього напряму дуже висока. Можливості банківської системи перебувають у площині кредитування. Це може бути кредитна підтримка проєктів із побудови великої кількості розподілених малих об’єктів генерації, які є відносно безпечними з точки зору концентрації ризиків та загрози руйнування активів. Або ж значно масштабніші проєкти, які можуть фінансуватися, наприклад, через консорціумне кредитування, де банки об’єднують капітал і розподіляють ризики між собою», – підкреслив Голова НБУ. Андрій Пишний також зазначив, що аналізуються різні варіанти, і регулятор готовий адаптувати окремі вимоги до банків для максимально швидкого просування цих проєктів. «Ми аналізуємо різні варіанти і зі свого боку готові адаптувати окремі вимоги до банків, аби відповідні проєкти рухалися максимально швидко», – додав він.
Уже проведено першу зустріч із банками з іноземним капіталом, що працюють в Україні. «Сьогодні вже провели першу зустріч з банками з іноземним капіталом, що працюють в Україні. Розпочати обговорення цього питання саме з ними – банки з іноземним капіталом мають колосальний фінансовий потенціал і експертизу, які повинні бути залучені до вирішення задачі», – повідомив Голова НБУ.
Він також подякував представникам банків за готовність провести поглиблену підготовчу роботу. «Я дякую представникам банків, що сприйняли наше повідомлення та готові провести поглиблену підготовчу роботу на рівні персоналу, аби визначити наявні можливості та найкритичніші напрями, до яких вони потенційно можуть бути застосовані», – зазначив Андрій Пишний.
Голова НБУ підкреслив, що банківський сектор вже робить усе можливе, але попит на інвестиційні бізнес-кредити відновлюється досить повільно. «Банківський сектор вже робить, те, що може і повинен, але об’єктивно попит на інвестиційні бізнес-кредити відновлюється досить повільно. Потрібні реальні проекти!», – заявив він.
«Це питання комплексне і непросте: підживлення попиту можна очікувати за рахунок максимального спрощення адміністративно-дозвільних процедур та окремої державної програми підтримки, створення центрів компетенції, що поєднають технічну та дозвільну експертизу урядових інституцій, регіональні аспекти і фінансові спроможності», – додав Голова НБУ.
