Новини фінансового сектору

Експортно-кредитне агентство (ЕКА) виводить на ринок та пропонує увазі інвесторів в експортоорієнтовані підприємства продукти зі страхування, можливість створення яких передбачена Законом України 3497-IX “Про внесення змін до Закону України “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності” щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків”. Про це повідомляє сайт агенства. 

До воєнних ризиків, від яких може страхувати ЕКА, належать:

• воєнний конфлікт, включаючи війну або збройний конфлікт, збройна агресія, бойові дії, масові заворушення;
• насильницька зміна чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади;
• терористичні акти та/або диверсії, в тому числі спричинені воєнними конфліктами, війною, збройними конфліктами, бойовими діями, масовими заворушеннями або насильницькою зміною чи поваленням конституційного ладу, захопленням державної влади;
• окупація, анексія.

ЕКА розробило два продукти для захисту від воєнних ризиків інвесторів, які вкладають кошти у створення експортної інфраструктури або виробництв, продукція яких в майбутньому буде експортуватися: страхування прямих інвестицій та страхування інвестиційних кредитів банків.
Першим можуть скористатися безпосередньо інвестори, які мають частку не менше 10% у корпоративних правах такого підприємства, другим – банки, які видають для цього інвестиційний кредит.

Інвестор (український чи іноземний) може звернутися до ЕКА і отримати захист інвестиції, якщо:

• він володіє понад 10% корпоративних прав у проєкті;
• інвестиція спрямована на створення об’єктів та інфраструктури для розвитку переробної промисловості та експорту українських товарів;
• об’єкти інвестування перебувають на території України;
• товари, що експортуються, відповідають вимогам закону про стимулювання експортної діяльності.

Банк, який надає кошти для інвестування, може застрахувати свої ризики в ЕКА, якщо:

• позичальник – суб’єкт господарювання – резидент України;
• надання кредиту пов’язане з інвестиціями на створення об’єктів та інфраструктури, необхідних для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження;
• об’єкти та інфраструктура, на створення яких надається інвестиційний кредит, розміщуються на території України, крім територій, на яких на дату укладення договору страхування ведуться бойові дії або тимчасово окупованих;
• товари (роботи, послуги), які експортуватимуться в результаті реалізації інвестиції, відповідають вимогам статті 8 Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності».

 

Національний банк України (НБУ) розраховує на активну участь банків з іноземним капіталом у відновленні енергогенеруючих потужностей країни, що зруйновані внаслідок російської агресії. Про йдеться у дописі Голови НБУ Андрія Пишнного у Facebook.  Голова НБУ також зазначив, що відновлення енергогенеруючих потужностей країни є питанням національної безпеки. Банківська система України готова пріоритезувати цей напрямок серед своїх завдань та надавати підтримку у реалізації відповідних проєктів.

---

---

Він також подякував представникам банків за готовність провести поглиблену підготовчу роботу. «Я дякую представникам банків, що сприйняли наше повідомлення та готові провести поглиблену підготовчу роботу на рівні персоналу, аби визначити наявні можливості та найкритичніші напрями, до яких вони потенційно можуть бути застосовані», – зазначив Андрій Пишний.
Голова НБУ підкреслив, що банківський сектор вже робить усе можливе, але попит на інвестиційні бізнес-кредити відновлюється досить повільно. «Банківський сектор вже робить, те, що може і повинен, але об’єктивно попит на інвестиційні бізнес-кредити відновлюється досить повільно. Потрібні реальні проекти!», – заявив він.
«Це питання комплексне і непросте: підживлення попиту можна очікувати за рахунок максимального спрощення адміністративно-дозвільних процедур та окремої державної програми підтримки, створення центрів компетенції, що поєднають технічну та дозвільну експертизу урядових інституцій, регіональні аспекти і фінансові спроможності», – додав Голова НБУ.

Український бізнес вже другий місяць поспіль адаптується до складних умов війни та демонструє позитивні очікування щодо власної діяльності. Цей висновок ґрунтується на даних Щомісячного опитування підприємств України, проведеного Національним банком України (НБУ) у квітні 2024 року.

Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у квітні зріс до 52,3 пункту, порівняно з 52,0 пунктами у березні. Це свідчить про те, що бізнес очікує покращення економічних результатів у найближчій перспективі.

Оптимістичні настрої підтримуються низкою факторів, зокрема:

• Очікування на збільшення міжнародного фінансування та налагодження логістичних ланцюгів.
• Сезонне пожвавлення ділової активності та зростання внутрішнього попиту.
• Уповільнення темпів інфляції.

Разом з тим, бізнес стикається з низкою викликів, таких як:

• Пошкодження енергетичних об'єктів. 
• Збільшення витрат на логістику та оплату праці.
• Брак кваліфікованих кадрів.

Незважаючи на ці виклики, підприємства будівництва та сфери послуг демонструють найвищий рівень оптимізму. Вони очікують на зростання обсягів діяльності, закупівлі сировини та матеріалів, а також нових замовлень. Підприємства промисловості та торгівлі також зберегли позитивні оцінки щодо обсягів виробництва, нових замовлень, товарообігу та закупівель.
На тлі високих темпів зростання закупівельних цін, підприємства всіх секторів очікують на подальше здорожчання власної продукції та послуг. Ситуація на ринку праці залишається нестійкою. Лише респонденти з будівельної галузі очікують на незначне збільшення чисельності персоналу. Респонденти інших секторів, навпаки, прогнозують незначне скорочення працівників.
Загалом, результати опитування свідчать про те, що український бізнес поступово адаптується до нових умов роботи в умовах війни. Очікування ділової активності зростають, що дає підстави для стриманого оптимізму щодо перспектив відновлення економіки.

В Україні активно впроваджується система відкритого банкінгу, яка несе в собі значні зміни для банківського сектору. Ця система передбачає надання банками та іншими установами доступу до даних клієнтів третім сторонам за їх згодою. Це відкриває нові можливості для розвитку фінансових послуг, але водночас створює ряд викликів, які банкам доведеться вирішувати. Про це 3 квітня розповів Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄMA в рамках церемонії “Головна фінансова премія року”, яку організував та провів партнер Асоціації ЄМА, Асоціація Українських Банків.

 

Відкритий банкінг – це нова модель взаємодії банків з клієнтами та сторонніми постачальниками послуг, яка ґрунтується на наданні доступу до даних клієнтів за їх згодою. Ця інноваційна концепція має значний потенціал для трансформації українського банківського сектору, відкриваючи нові можливості для розвитку та водночас кидаючи низку викликів, які потребують ретельного опрацювання.

Можливості відкритого банкінгу

Відкритий банкінг може принести значні переваги як для клієнтів, так і для банків.
Для клієнтів:

• Збільшення вибору та зручності: Клієнти зможуть отримувати доступ до своїх фінансових даних з різних джерел, що дозволить їм порівнювати продукти та послуги різних банків та обирати найвигідніші пропозиції.
• Персоналізовані пропозиції: Банки зможуть пропонувати клієнтам більш персоналізовані продукти та послуги на основі їх фінансових даних.
• Інноваційні продукти та послуги: Відкритий банкінг може стимулювати розвиток нових інноваційних продуктів та послуг, які раніше не були можливі.
  

Для банків:

• Розширення клієнтської бази: Банки зможуть знаходити нових клієнтів, пропонуючи їм доступ до своїх даних та послуг через сторонні платформи.
• Збільшення доходів: Відкритий банкінг може призвести до зростання доходів банків за рахунок нових продуктів та послуг, а також комісій за доступ до даних.
• Зниження витрат: Банки зможуть автоматизувати деякі процеси та знизити витрати на обслуговування клієнтів.

Виклики відкритого банкінгу
Незважаючи на значні можливості, відкритий банкінг також несе в собі ряд викликів, які банкам доведеться вирішувати:

• Забезпечення безпеки даних: Банки повинні гарантувати, що дані клієнтів будуть захищені від несанкціонованого доступу та використання.
• Створення та впровадження стандартів API: Для забезпечення сумісності між різними системами необхідно буде створити та впровадити стандарти API.
• Регулювання та нагляд: Необхідно буде розробити чітку систему регулювання та нагляду за діяльністю учасників ринку.
• Зміна бізнес-моделей: Банкам доведеться адаптувати свої бізнес-моделі до нових умов, щоб залишатися конкурентоспроможними.
  

Перспективи відкритого банкінгу

• Відкритий банкінг має значний потенціал для розвитку українського банківського сектору. Очікується, що він зробить ринок більш конкурентним, інноваційним та зручним для клієнтів.

В Україні вже вживаються кроки для впровадження відкритого банкінгу:

• У 2021 році був прийнятий Закон "Про платіжні послуги", який регулює цю сферу.
• До 2025 року банки та інші установи повинні будуть впровадити стандарти API та інші вимоги відкритого банкінгу.
• Національний банк України буде регулювати діяльність учасників ринку та забезпечувати безпеку даних клієнтів.

Впровадження відкритого банкінгу буде складним процесом, але він може принести значні переваги як для української економіки, так і для її громадян. Перспективи відкритого банкінгу для банківського сектору України є значними. Це можливість розширення клієнтської бази, збільшення впливу на ринок та зростання прибутковості бізнесу. Крім того, впровадження відкритого банкінгу може сприяти покращенню якості обслуговування клієнтів та збільшенню їх задоволеності від взаємодії з банками.