Новини фінансового сектору

У Рахунковій палаті зазначили, що попри посилення ударів російських агресорів по об’єктах енергетичної та транспортної інфраструктури, зменшення обсягів промислового виробництва й експорту товарів та послуг, економіка України у третьому кварталі 2025 року зростала. Основними драйверами були будівництво (+15,5%) та роздрібна торгівля (+6%).

Як і в попередні періоди, суттєву роль у наповненні бюджету відігравала міжнародна підтримка.
Так, у проаналізований період надходження від міжнародних партнерів склали 1,4 трлн грн. При цьому частка безповоротної фінансової допомоги в загальному обсязі зовнішніх надходжень зменшилася до 23,5%, решта – кредити.

Через порушення термінів або неповне виконання зобов'язань щодо досягнення цільових показників впровадження реформ (зокрема щодо діяльності Вищого антикорупційного суду та АРМА) не отримано запланованих на звітний період надходжень від Європейського Союзу за програмою Ukraine Facility – 5,7 млрд євро, та $0,5 млрд – за кредитом Міжнародного валютного фонду.

Доходи держбюджету та ризики:

Доходи державного бюджету загалом становили 2,7 трлн грн. Порівняно з січнем-вереснем 2024 року вони зросли на 25%, однак темпи зростання повільніші, ніж у попередніх періодах.
План доходів загального фонду за три квартали перевиконано на 5,2%, зокрема, за рахунок зростання заробітної плати і прибутків суб'єктів господарювання. Доходи спеціального фонду також збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року – на 26,8%.
Водночас, за результатами аудиторського аналізу виявлено ризики недовиконання до кінця року плану надходження податків, що справляються при ввезенні товарів на митну територію України, рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення та акцизного податку з вироблених в Україні товарів.
Причиною недовиконання може стати менший ніж прогнозувалося курс гривні до іноземних валют, скорочення видобутку природного газу й виробництва пального (зокрема внаслідок пошкодження виробничої інфраструктури).
Крім того, прибутки підприємств у першому півріччі 2025 року зменшилися на 10% порівняно з минулим роком, що підвищує ризик невиконання річного плану надходжень від податку на прибуток.
Податковий борг перед державним бюджетом з початку року зріс до 201,1 млрд грн, що негативно вплинуло на виконання державного бюджету і посилює ризики недонадходження доходів за підсумками 2025 року.

Видатки держбюджету:

Видатки державного бюджету України в січні-вересні цього року становили 3,6 трлн грн, що на 22,2% більше за видатки аналогічного періоду минулого року.
Так, частка видатків на оборону зросла до 69,4% усіх видатків бюджету і становила 2,5 трлн грн. Однак за окремими напрямами, такими як розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів і обладнання, видатки були меншими за заплановані.
Загалом видатків сектору безпеки та оборони проведено на 70 млрд грн менше плану, насамперед через недотримання визначених контрактами умов.

Окрім того, менші плану видатки за програмами таких головних розпорядників:

• Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України (на 25,5 млрд грн);
• Міністерства охорони здоров'я України (на 11 млрд грн);
• Агентства відновлення (на 8 млрд грн).

Резервний фонд:

У проаналізованому періоді Уряд розподілив 62% коштів резервного фонду. Однак чверть виділених коштів направлено на заходи, що не відповідають меті створення фонду і мали б фінансуватися за рахунок інших джерел.
До прикладу – на надання грошової допомоги "Зимова підтримка", "кешбек" покупцям товарів українського виробництва, а також на ремонт, реконструкцію та реставрацію об'єктів інфраструктури, житлового і громадського призначення з метою створення безбар'єрного простору.
Рахункова палата вкотре рекомендуватиме уряду забезпечити ухвалення рішень про виділення коштів з резервного фонду лише відповідно до мети його формування – а саме для видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету.
Кредитування та дебіторська заборгованість:
Фінансування та кредитування за бюджетними програмами, спрямованими на реалізацію публічних інвестиційних проєктів, було виконано лише на 40% від плану. Причиною стали затримки з підготовкою необхідних нормативно-правових документів, укладанням угод та проведенням тендерних процедур. Через це недовиконано видатки на розвиток муніципальної інфраструктури, реалізацію проєктів МОЗ та будівництво магістральних водогонів у Миколаївській області. Видатки на компенсації за знищене житло та заходи з енергоефективності громадських будівель узагалі не були розпочаті.
Лише 11% від плану профінансовано за напрямом компенсації витрат на гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення. За даними розпорядників, значна частина поданих агровиробниками заявок не відповідала встановленим нормативним вимогам.
Одночасно продовжувала зростати прострочена дебіторська заборгованість розпорядників та отримувачів бюджетних коштів. Нині її мають 54 головні розпорядники, серед яких найбільші обсяги припадають на: Міноборони — 68,1 млрд грн (понад 83,7% загальної суми), МВС — 6,4 млрд грн, а також Міністерство стратегічних галузей промисловості (яке вже ліквідоване) — 1,4 млрд грн. Така ситуація носить системний характер і зумовлена порушеннями договірної дисципліни та недостатнім контролем за виконанням умов контрактів постачальниками.

Запозичення та держборг України:

Державні запозичення залишаються основним джерелом (90,5%) фінансування державного бюджету, проте їхні надходження є меншими за планові на звітний період на 11%. Також зберігаються значні ризики недоотримання запозичень за підсумками року.
Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився в періоді на 14,9% (1,4 трлн грн) – до 8,24 трлн грн. При цьому зовнішній борг збільшився на понад 20,1%, це збільшує залежність державного бюджету від валютних коливань.

Витрати на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу становили 709 млрд грн і збільшилися на 22,4% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Водночас на ці витрати пішло на третину менше коштів, ніж планувалося на три квартали цього року.

«Рахункова палата рекомендуватиме Уряду доручити головним розпорядникам проаналізувати виконання бюджетних програм і у разі неможливості проведення видатків у запланованих на рік обсягах розглянути доцільність здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань для спрямування залишку на вирішення інших нагальних потреб держави та суспільства», – підкреслила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.