Обсяг фінансових ресурсів Фонду гарантування вкладів фізичних на 1 січня 2014 становив 7,293 мільярда гривень.

Про це йдеться в повідомленні Фонду.

Як повідомляється, це на 19,71%, або 1,201 млрд гривень, більше порівняно з початком 2013 року.

Згідно з повідомленням, обсяг ресурсів ФГВФО протягом грудня зріс на 0,11%, або 8 млн гривень.

До початку 2014 року учасниками фонду були 179 банків.

http://www.epravda.com.ua/news/2014/01/9/413791/

 

Национальный банк Украины решил повысить требования для группы крупнейших банков. Так, минимальный размер активов для первой группы финучреждений вырос на 1 млрд гривен. Изменения вносятся постановлением НБУ №975 от 20 декабря текущего года.

Согласно решению, минимальные границы размера активов для группы крупнейших банков в 2014 году повышены с 20 млрд гривен до 21 млрд гривен. Для группы крупных банков размер активов повышен с более 5 млрд гривен до более 6 млрд гривен. Для группы средних банков размер активов остался на уровне 2013 года — более 3 млрд гривен, для группы небольших — менее 3 млрд гривен.

В результате число банков в группе крупнейших сохранилось на уровне 15 банков, в группе крупных сохранилось на уровне 20, в группе средних уменьшилось с 25 до 23, в группе небольших увеличилось со 116 до 122.

Напомним, НБУ пересмотрел размер активов для групп банков на 2013 год. Согласно решению, минимальные границы размера активов для группы крупнейших банков в 2013 году были повышены с 15 млрд гривен до 20 млрд гривен, тогда как для остальных групп сохранены на уровне 2012 года: для группы крупных банков — более 5 млрд гривен, для группы средних — более 3 млрд гривен, для группы небольших — менее 3 млрд гривен.

 

В результате число банков в группе крупнейших уменьшилось с 17 до 15 банков, в группе крупных увеличилось с 19 до 20, в группе средних увеличилось с 22 до 25, в группе небольших уменьшилось со 117 до 116.

http://novosti-n.mk.ua/ukraine/read/58840.html

У початку 2013 року Україна отримала нового голову НБУ – Ігоря Соркіна. Він так і не став публічною фігурою і продовжив політику, що проводилася до нього Сергієм Арбузовим. Дії банківського регулятора були досить прогнозовані, а пріоритети зрозумілі – утримання курсу гривні і таргетування інфляції. Більшість економістів і банкірів одразу назвали дані KPI помилковими, але НБУ був непохитний.

Серед рішень Нацбанку окремо варто відзначити обмеження готівкових операцій сумою від 150 тис. гривень, яке набуло чинності з 1 вересня. Переводячи громадян на безготівкові розрахунки, в Нацбанку обіцяли, що цей захід підвищить ліквідність фінустанов і залучить додаткові ресурси для кредитування економіки. Однак цього не сталося. Хоча грошей у банкірів дійсно стало більше (на 26 грудня на кореспондентських рахунках банків було 29,61 млрд грн), зобов’язані вони цим аж ніяк не нововведенню регулятора.

Також у квітні НБУ зобов’язав банки формувати валютні резерви на окремому рахунку під наявні валютні кредити, видані клієнтам без валютної виручки. Це рішення також додало клопоту банкірам.

Проте в 2013 році Нацбанк двічі знижував свою облікову ставку – спочатку з 7,5 % до 7% в середині червня, а потім, через два місяці, опустив вартість ресурсів до 6,5%, що є рекордно низькою ставкою в історії України.

Однак це не призвело до суттєвого здешевлення ресурсів на ринку і активізації кредитування. Середньозважена ставка за кредитами в гривні знизилася з початку року з 17,55% до 15,58%, а за кредитами в інвалюті зменшилася з 9,3% на початок року до 8,85%.

Зростання кредитування було абсолютно незначним. Юрособам видали кредитів на 8,3% більше, ніж на початок 2013 року (або на 51,9 млрд грн). Зараз корпоративний портфель кредитів по банківській системі становить 678,1 млрд грн. Позик фізичним особам в 2013 році видали на 3,5% (або 6,4 млрд грн більше). Сьогодні портфель кредитів фізособам становить 189,5 млрд грн.

За видами кредитування залишилися мертвими як іпотека, так, по суті, й автокредитування – авторинок демонстрував зростання до 8% до введення у вересні спецмита, після чого різко почав скорочуватися. Як стверджують автодилери, за результатами року зростання порівняно з результатами 2012 роком не буде. Єдиними кредитами, які показали зростання (трохи більше 20%), стали споживчі кредити. Ставки за ними захмарні (реальна ставка становить від 60 до 90%), і це приваблює все більше нових банків зайти на даний ринок.

Зменшення кредитних ставок, яке прогнозували банкіри на 2013 рік, не відбулося, оскільки основним джерелом фондування для банків так і залишаються депозити населення. А їхні ставки за рік знизилися лише на 1,5 п.п. (12-місячні кредити в гривні знизилися з 19,38% до 17,87% – UIRD).

Депозитні вклади, незважаючи на зниження їх прибутковості, стали більш популярними, ніж у 2012 році: за січень-жовтень 2013 року обсяг депозитів населення в банківській системі збільшився на 17,7%, досягнувши 430,5 млрд грн.

Показники прибутку за системою впали порівняно з 2012 роком. За січень-жовтень 2013 року, за даними НБУ, банки показали сукупний прибуток у розмірі 1,732 млрд грн, тоді як в аналогічному періоді року 2012-го прибуток системи перевищив 2,775 млрд грн.

За рік в Україні з’явилося 8 нових банків. Серед новачків на банківському ринку значаться такі фінустанови: “Гефест”, “Авангард”, “Юнісон”, “Портал”, “Інвестиційно-трастовий банк”, банк “Михайлівський”, а також державні “Земельний банк” і “Розрахунковий центр”. Тепер кількість банків становить 181.

Основною тенденцією 2013 року в банківському секторі стала висока M&A активність, продовження відтоку іноземного капіталу і догляд західних гравців з українського ринку (ErsteGroup, SocieteGenerale, Swedbank, AlphaBankGroup).

Найбільш значущими угодами банківського сектора 2013 є продаж “Брокбізнесбанку” Сергію Курченку, “Сведбанку” і “Астра Банку” Миколі Лагуну та “Ерсте Банку” Олександру Адаричу, а також продаж “Платинум Банку”. Угода останнього стала першою за 4 роки купівлею банку з премією.

“Найактивнішим покупцем 2013 р. виступив Микола Лагун, на рахунку якого покупки Кредитпромбанку, Астра Банку, Сведбанку, а також можлива покупка Марфін Банку (проте офіційного підтвердження цьому ще не було)”, – розповідає віце-президент департаменту корпоративних фінансів VisumCapital Марина Фоміна. У тендерах на купівлю фінустанов також активно брали участь Альфа-банк, група “Смарт-Холдинг” і “Фідобанк” Олександра Адарича. Досить агресивно увірвалася на банківський ринок група “ВЕТЕК” Сергія Курченка.

Іноземні гравці не брали участь в угодах із купівель українських банківських активів, відповідно можна говорити про те, що в 2013 році ми спостерігали подальшу консолідацію ринку в руках українських бізнесменів. І ця тенденція продовжиться і в 2014 році. На продаж стоять такі банки, як Правекс-Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсиббанк, Укрсоц-УніКредит банк, Банк Кіпру і т.д. Загалом частка іноземного капіталу на ринку на 1 грудня скоротилася до 33,7% – проти 39,5% на 1 січня 2013-го.

Крім українських бізнесменів, активність проявляє і російський банківський капітал. Свої позиції зміцнюють Сбербанк Росії в Україні і Альфа-Банк.

А от у питанні списання проблемної заборгованості банки далеко не поїхали. Проблемний портфель залишився значним – 14,02% від загального портфеля. Настільки повільне списання було пов’язано з позицією Міндоходів. Банкам невигідно розпродавати або списувати безнадійну заборгованість, оскільки під час списання кредиту резерви під проблемну заборгованість розформовуються і автоматично обкладаються податком на прибуток за ставкою 19%. Водночас позичальник зобов’язаний сплатити з суми списання прибутковий податок (15-17% залежно від суми, яку пробачив банк). Це стало головним гальмом у процесі оздоровлення банківських портфелів.

Загалом 2013 рік для банків не став видатним. Сподівання на серйозне пожвавлення кредитування не виправдалися, а ресурси залишилися дорогими. І поки що немає передумов до зміни ситуації в 2014 році. Водночас, попереджають експерти, такої можливості зайти на цей ринок, як зараз, більше не буде. А це означає, що в 2014 році очікуються великі угоди та суттєве переформатування ринку.

Михайло Василенк
http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2013/12/31/315948

Національний банк України надав додаткові роз‘яснення щодо застосування окремих положень нормативних актів, які регулюють здійснення безготівкових розрахунків та ведення касових операцій у національній валюті. Це спростить проведення операцій, за якими готівка від фізичної особи переходить до підприємства протягом одного дня в якості плати  за товари чи  послуги, та покращить обслуговування кредитної заборгованості.

Так, регулятор уточнив додаткові спірні питання, що виникають при практичному застосуванні постанови НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210  (далі – Постанова № 210) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, зі змінами, далі – Положення № 637).

Зокрема, у роз‘ясненні НБУ повідомляється, що вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізособи з підприємством, установлені пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, є двосторонніми, тобто стосуються розрахунків як фізособи-платника з підприємством-отримувачем, так і розрахунків підприємства-платника з фізособою-отримувачем.

Крім цього, регулятор повідомив, що зазначені вимоги поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на розрахунки за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки.

У роз‘ясненні також зазначається, що сплата за договором між підприємством та фізособою, загальна сума за яким перевищує 150 000 гривень, у різні дні частками, кожна з яких не перевищує встановленої суми обмеження, не суперечить законодавству, однак підприємства мають здійснювати розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі.

Додатково регулятор уточнив механізм проведення готівкових розрахунків між фізичними особами - резидентами та нерезидентами; здійснення розрахунків з фізособами за договорами купівлі-продажу на суму більше 150 000 гривень, які підлягають нотаріальному посвідченню тощо.

http://news.dtkt.ua/ua/finance/bank-system/27082

В 2012 и 2013 году банк "Надра" получил дополнительные средства в размере 1,022 млрд грн. Эти средства предоставили такие инвесторы: "Киевоблгаз", "Львивгаз", "Хмельницкгаз", "Житомиргаз", "Ривнегаз", "Чернигивгаз", "Днипропетровскгаз", "Луганскгаз", "Запорижгаз", "Сумыгаз", "Николаевгаз", "Ивано-Франковскгаз", говорится в проспекте евробондов Украины.

Как сообщалось, банк "Надра" основан в 1993 году. Крупнейшим акционером банка к началу октября-2013 являлась компания Centragas Holding AG (89,9659%), аффилированная с Group DF, которая принадлежит Дмитрию Фирташу.

Согласно данным Нацбанка Украины, банк "Надра" по состоянию на 1 октября 2013 года по размеру общих активов занимает 10-е место (29,346 млрд грн) среди 178 действующих в стране банков.

http://delo.ua/finance/za-2-goda-firtash-vlozhil-v-bank-nadra-bolee-1-mlrd-grn-cherez-s-223137/

Назначение Константина Вайсмана председателем правления ВТБ Банка в Украине вместо Вадима Пушкарева для многих стало неожиданностью. Поговаривали даже, что кандидатура Вайсмана в самом материнском банке была согласована "внезапно", а отправлять в Украину вместо Пушкарева изначально планировали совсем другого человека. Но так или иначе, уже почти квартал Константин Вайсман определяет политику одного из крупнейшихбанков в Украине. Какой будет эта политика и что будет диктовать рынок, новый глава ВТБ Банка в Украине рассказал в своем первом интервью на этом посту.

Вы известны своим экономическим оптимизмом. Ситуация, которая сегодня сложилась в банковском секторе и в экономике в целом — она вас радует?

Не то чтобы радует, но некоторый рост в банковском секторе все же есть. На 10% выросло кредитование корпоративного сектора. На 25-30% вырос объем гривневых беззалоговых займов. Конечно, залоговые виды кредитов пока только продолжают падать. Автокредитование "просело" после кризиса из-за общего падения рынка продаж автомобилей в три раза. Кроме того, уменьшилась сама доля машин, покупаемых в кредит — в докризисный период этот показатель доходил до 40%, а сейчас еле дотягивает до 20%. За весь 2013 год банки выдали 43 тыс. автокредитов на сумму около $650 млн. Это почти ничего. Рынок ипотеки также полумертвый. Банки одолжили на покупку жилья за год около $300 млн. Для страны это капля в море. И в ближайшие два года мы ощутимого роста в этих сегментах не увидим.

А когда увидим?

Сегодня кредитование не растет в первую очередь из-за ставок. Отправной точкой для повышения или понижения ставок является ситуация с экономическими рисками. Нынешние ставки по 20- 22% отражают текущий экономический риск. Когда ситуация стабилизируется, они снизятся до 15-16%, и хотя это тоже достаточно высоко, с этого момента уже должен начаться рост. Ну и деньги для банков еще, конечно, должны подешеветь.

За счет чего могут подешеветь деньги?

Переход к более гибкому курсу, ослабление монетарной политики, появление на рынке большего количества гривни. Самые обычные шаги со стороны регулятора. Я думаю, мы к этому все равно придем, это только вопрос времени.

Боюсь, не близкого. Какие источники денег для банковской системы вы видите в следующем году?

Традиционные два источника: депозиты населения — внутренний источник, и привлечение внешнего финансирования либо в виде рыночного инструмента, либо в виде вливания в уставной капитал. Но последнее касается больше глобальных банков.

Как изменилась ваша политика ведения бизнеса в Украине после кризиса?

Мы стали внимательнее относится к рискам, к диверсификации портфеля — как по пассивам, так и по активам. ВТБ перефокусировался на национальную валюту как основу фондирования и кредитования. Усилили свое присутствие в наименее рисковых сегментах и отраслях экономики — стрессоустойчивых и платежеспособных. При валютном кредитовании, естественно, выбираем компании с валютной выручкой. Что касается работы с населением, то нам интересно не просто давать деньги, а осуществлять комплексное обслуживание.

Вы сказали, что укрепляетесь в стрессоустойчивых и платежеспособных отраслях. Какие это отрасли сейчас?

Металлургия, энергетика, сельское хозяйство, фармацевтические компании. Но для нас даже важнее состояние компании, ее прозрачность, понятность структуры собственности и корпоративного управления, чем принадлежность к той или иной отрасли. И, конечно, мы обращаем внимание на кредитную историю. Есть, например, золотой фонд заемщиков, которые прошли кризис, не испортив свою репутацию.

А "черные списки" у банков есть? В 2009-2010 годах банки довольно активно делились между собой информацией о ненадежных заемщиках.

К сожалению, наши банки не очень дружны между собой. По отдельным заемщикам информация распространяется. Самым одиозным. Но некого списка, объединяющего всех "проблемных", нет. В первую очередь потому, что список заемщиков банка — это ведь вообще коммерческая тайна. Но я не вижу в этом проблемы, ведь определить ненадежного заемщика с "запятнанной" кредитной историей как раз несложно. Гораздо сложнее идентифицировать сегодня надежных клиентов.

Давайте вернемся к вопросу источника средств, но уже не только для банковской системы, а для экономики в целом. Украина получила огромный заем от России, но это было политическим, а не экономическим решением. Если смотреть только на экономику — от кого и на что Украина могла бы получить финансирование с такими макропоказателями?

Наша страна ориентирована на экспорт, и это сильно влияет на ее платежный баланс. Мне кажется, Украина должна развивать большими темпами свое сельское хозяйство и быстро приводить его к европейским стандартам. Есть теория сравнительных преимуществ Дэвида Рикардо, которая гласит, что у каждой страны есть свои сравнительные преимущества, которыми нужно пользоваться. К примеру, украинские программисты входят в шестерку самых высококвалифицированных — почему бы не развивать это направление?

Но у нас они в основном работают на аутсорсинг.

Далеко не все. Это совершенно разные направления в IT. Есть чистый аутсорсинг, как в Индии, а есть новые идеи, например, компания Jelastic, которая была куплена Google. Так что у нас есть разработчики, которые перенесли свои проекты за рубеж, но корни у них украинские. Они работают на весь мир, у них приложения в AppStore. Это одно из перспективных направлений, но мне кажется развиваться оно должно естественным путем. Конечно, могут помочь инвестиционные проекты вроде того же "Сколково". Но отрасль может вырасти и сама. Нужны лишь послабления в налогах, регуляторной сфере... Мы живем в постиндустриальном, информационном мире. А в Украине пока ставка все равно делается на традиционные отрасли — уголь, металл, химия, машиностроение. Есть агропромышленный комплекс, тоже традиционный — но в нем еще "конь не валялся", там только началась консолидация.

Насколько доступны займы на внешних рынках для корпоративных клиентов?

Уже опять доступны — синдицированные кредиты начали возвращаться. Например, "Донецксталь" — это синдикат на $500 млн, и мы там принимаем активное участие. Есть примеры синдикатов, которые привлекли ДТЭК, "Метинвест". Есть евробонды хорошие и плохие, но для инвесторов они все равно привлекательны, просто есть суверенная кривая.

Европейские банки массово покидают Украину, этого уже никто не скрывает. Как вы думаете, чем спровоцирован такой резкий выход: буквально за пару лет продались или объявили о продаже чуть ли не все европейские "дочки"?

Европейцы — прагматичные люди, они просто смотрят на возврат инвестиций. Он не такой, как ожидалось. Но даже если забыть о возврате, остается доля прибыли украинского актива в глобальном балансе — а ее там как раз и не видно. Решение об уходе с такого большого рынка принимать, конечно, тяжело. Но, в конце концов, оно принимается — деньги считают все. Я думаю, именно потому, что долго шли дискуссии на этот счет, все "выходы" и совпали одновременно.

И кто займет их место?

Украинские и российские банки. Сложно назвать точную цифру, но вероятность того, что доля российских банков будет увеличиваться, достаточно высока. Она будет расти за счет как органического роста, так и не органического. Думаю, доля российских банков в Украине на протяжении ближайших 3-х лет может увеличиться в полтора-два раза.

Вы никого не планируете покупать?

Мы пока этим не занимаемся. В 2-3 летней перспективе я этого не исключаю, но это точно не приоритет.

Изменится ли как-то стратегия российских банков в Украине, учитывая курс украинской власти на сближение с РФ?

Деятельность банка ВТБ всегда носила исключительно рыночный характер и никак не связана с политикой. С нашей точки зрения, куда более сильное влияние на наш банк, нежели глобальный политический курс, оказывает несовершенство местного законодательства, например, в части защиты прав кредиторов, а также макроэкономические факторы. Украина находится в достаточно сложной макроэкономической ситуации, и посткризисное восстановление происходит неравномерно. Банковская система, в свою очередь, является отражением макроэкономической ситуации.

Мы ставим перед собой цель оставаться заметным игроком банковского рынка Украины, игроком, который входит в число крупнейших банков. Украина — значимый актив для группы. Поэтому помимо эффективности, прежде всего прибыли, абсолютные размеры бизнеса ВТБ в Украине для нас также важны. Мы будем постепенно наращивать наши рыночные доли. На текущий момент на ВТБ (Украина) приходится порядка 2-3% в совокупном портфеле кредитов и депозитов юридических и физических лиц. В 1 полугодии 2014 года будет принята Стратегия развития группы ВТБ, в которой будут определены четкие ориентиры развития, в том числе и для банка ВТБ (Украина), и тогда можно будет конкретнее говорить о целевых показателях.

Но парадигма Группы ВТБ в целом и ВТБ в Украине в частности — построение банковского бизнеса, устойчивого к внешним потрясениям. Мировая экономика полностью не оправилась от кризиса, и в последние годы очень подвержена волатильности. Поэтому вне зависимости от возможных макроэкономических стрессов мы строим банк, который сможет опираться на свои внутренние силы, но при этом иметь в арсенале своих возможностей помощь группы.

http://delo.ua/finance/glava-pravlenija-vtb-bank-ukraina-konstantin-vajsman-dolja-ros-223031/