Держатели еврооблигаций (loan participation notes, LPN) банка "Финансы и Кредит" на сумму $95 млн со сроком обращения до конца января 2014 года согласились провести их рефинансирование: обменять все или часть выпущенных ценных бумаг частично на наличные средства и частично на новые LPN со сроком обращения до конца января 2019 года, сообщается в пресс-релизе банка.

Согласно сообщению, по новым LPN процентная ставка снижена до 9,25% с 10,5%, предусмотренных по находящимся в обращении ценным бумагам.

"По результатам голосования (9 января 2014 года — Ред.) более три четверти участников приняли решение о рефинансировании еврооблигаций со сроком обращения до января 2019 года и с купонной ставкой 9,25%, а также о доразмещении еврооблигаций на общую сумму $100 млн", говорится в пресс- релизе.

Организатором сделки выступил VTB Capital (Великобритания), эмитентом новых бондов выступила компания Finance&Credit Ukraine BV (Нидерланды).

"Успешное завершение процедуры рефинансирования с купоном 9,25%, а также то, что нам удалось привлечь новых инвесторов, говорит о безусловном доверии со стороны многочисленных инвесторов к банку и видении ими потенциала позитивного развития для крупнейших участников украинского финансового сектора", — цитирует пресс-служба председателя правления банка "Финансы и Кредит" Владимира Хлывнюка.

Как сообщалось, "Финансы и Кредит" в ноябре 2006 года разместил дебютные LPN на $100 млн. В конце 2009 года держатели ценных бумаг в обмен на погашение 5% основной суммы долга и повышение ставки с 10,375% до 10,5% согласились на продление срока погашения обязательств до 25 января 2014 года.

Банк "Финансы и Кредит" основан в 1990 году. Его крупнейшими акционерами банка на 1 октября 2013 года являлись ООО "Аскания" (46,5%), ЗАО "F&C Realty" (49,96%).

Согласно данным Нацбанка Украины, по размеру общих активов на 1 октября 2013 года банк "Финансы и Кредит" занимал 14-е место (24,447 млрд грн) среди 178 действовавших в стране банков.

http://delo.ua/finance/bank-zhevago-ubedil-investorov-soglasitsja-na-uslovija-refinansi-224004/

"Вертекс Юнайтед" расширило участие в уставном капитале Финбанка до 49,7163% с 31,0996%. Участие выросло в результате увеличения уставного капитала кредитно-финансового учреждения. Об этом сообщил банк в системе раскрытия информации НКЦБФР со ссылкой на данные ПАО "Национальный депозитарий Украины" по состоянию на 31 декабря 2013 года.

Согласно сообщению, при этом одно физическое лицо уменьшило участие в уставном капитале банка до 16,0134% с 21,942%, второе — до 9,206% с 12,615%.

Как сообщалось, акционеры Финбанка на собрании 10 апреля 2013 года решили увеличить уставный капитал на 37%, или на 50 млн грн, — до 185,05 млн грн путем допвыпуска акций номиналом 4 грн каждая.

Финбанк зарегистрировали в 1993 году. Его крупнейшими акционерами на 1 апреля 2012 являлись Борис Кауфман (30,1384%) и Александр Грановский (15,3274%).

По данным Нацбанка Украины, на 1 октября 2013 года по размеру общих активов банк занимал 66-е место (2,746 млрд грн) среди 178 действовавших в стране банков.

http://delo.ua/finance/verteks-junajted-dokupil-186-akcij-finbanka-224003/

Обсяг фінансових ресурсів Фонду гарантування вкладів фізичних на 1 січня 2014 становив 7,293 мільярда гривень.

Про це йдеться в повідомленні Фонду.

Як повідомляється, це на 19,71%, або 1,201 млрд гривень, більше порівняно з початком 2013 року.

Згідно з повідомленням, обсяг ресурсів ФГВФО протягом грудня зріс на 0,11%, або 8 млн гривень.

До початку 2014 року учасниками фонду були 179 банків.

http://www.epravda.com.ua/news/2014/01/9/413791/

Национальный банк Украины решил повысить требования для группы крупнейших банков. Так, минимальный размер активов для первой группы финучреждений вырос на 1 млрд гривен. Изменения вносятся постановлением НБУ №975 от 20 декабря текущего года.

Согласно решению, минимальные границы размера активов для группы крупнейших банков в 2014 году повышены с 20 млрд гривен до 21 млрд гривен. Для группы крупных банков размер активов повышен с более 5 млрд гривен до более 6 млрд гривен. Для группы средних банков размер активов остался на уровне 2013 года — более 3 млрд гривен, для группы небольших — менее 3 млрд гривен.

В результате число банков в группе крупнейших сохранилось на уровне 15 банков, в группе крупных сохранилось на уровне 20, в группе средних уменьшилось с 25 до 23, в группе небольших увеличилось со 116 до 122.

Напомним, НБУ пересмотрел размер активов для групп банков на 2013 год. Согласно решению, минимальные границы размера активов для группы крупнейших банков в 2013 году были повышены с 15 млрд гривен до 20 млрд гривен, тогда как для остальных групп сохранены на уровне 2012 года: для группы крупных банков — более 5 млрд гривен, для группы средних — более 3 млрд гривен, для группы небольших — менее 3 млрд гривен.

В результате число банков в группе крупнейших уменьшилось с 17 до 15 банков, в группе крупных увеличилось с 19 до 20, в группе средних увеличилось с 22 до 25, в группе небольших уменьшилось со 117 до 116.

http://novosti-n.mk.ua/ukraine/read/58840.html

У початку 2013 року Україна отримала нового голову НБУ – Ігоря Соркіна. Він так і не став публічною фігурою і продовжив політику, що проводилася до нього Сергієм Арбузовим. Дії банківського регулятора були досить прогнозовані, а пріоритети зрозумілі – утримання курсу гривні і таргетування інфляції. Більшість економістів і банкірів одразу назвали дані KPI помилковими, але НБУ був непохитний.

Серед рішень Нацбанку окремо варто відзначити обмеження готівкових операцій сумою від 150 тис. гривень, яке набуло чинності з 1 вересня. Переводячи громадян на безготівкові розрахунки, в Нацбанку обіцяли, що цей захід підвищить ліквідність фінустанов і залучить додаткові ресурси для кредитування економіки. Однак цього не сталося. Хоча грошей у банкірів дійсно стало більше (на 26 грудня на кореспондентських рахунках банків було 29,61 млрд грн), зобов’язані вони цим аж ніяк не нововведенню регулятора.

Також у квітні НБУ зобов’язав банки формувати валютні резерви на окремому рахунку під наявні валютні кредити, видані клієнтам без валютної виручки. Це рішення також додало клопоту банкірам.

Проте в 2013 році Нацбанк двічі знижував свою облікову ставку – спочатку з 7,5 % до 7% в середині червня, а потім, через два місяці, опустив вартість ресурсів до 6,5%, що є рекордно низькою ставкою в історії України.

Однак це не призвело до суттєвого здешевлення ресурсів на ринку і активізації кредитування. Середньозважена ставка за кредитами в гривні знизилася з початку року з 17,55% до 15,58%, а за кредитами в інвалюті зменшилася з 9,3% на початок року до 8,85%.

Зростання кредитування було абсолютно незначним. Юрособам видали кредитів на 8,3% більше, ніж на початок 2013 року (або на 51,9 млрд грн). Зараз корпоративний портфель кредитів по банківській системі становить 678,1 млрд грн. Позик фізичним особам в 2013 році видали на 3,5% (або 6,4 млрд грн більше). Сьогодні портфель кредитів фізособам становить 189,5 млрд грн.

За видами кредитування залишилися мертвими як іпотека, так, по суті, й автокредитування – авторинок демонстрував зростання до 8% до введення у вересні спецмита, після чого різко почав скорочуватися. Як стверджують автодилери, за результатами року зростання порівняно з результатами 2012 роком не буде. Єдиними кредитами, які показали зростання (трохи більше 20%), стали споживчі кредити. Ставки за ними захмарні (реальна ставка становить від 60 до 90%), і це приваблює все більше нових банків зайти на даний ринок.

Зменшення кредитних ставок, яке прогнозували банкіри на 2013 рік, не відбулося, оскільки основним джерелом фондування для банків так і залишаються депозити населення. А їхні ставки за рік знизилися лише на 1,5 п.п. (12-місячні кредити в гривні знизилися з 19,38% до 17,87% – UIRD).

Депозитні вклади, незважаючи на зниження їх прибутковості, стали більш популярними, ніж у 2012 році: за січень-жовтень 2013 року обсяг депозитів населення в банківській системі збільшився на 17,7%, досягнувши 430,5 млрд грн.

Показники прибутку за системою впали порівняно з 2012 роком. За січень-жовтень 2013 року, за даними НБУ, банки показали сукупний прибуток у розмірі 1,732 млрд грн, тоді як в аналогічному періоді року 2012-го прибуток системи перевищив 2,775 млрд грн.

За рік в Україні з’явилося 8 нових банків. Серед новачків на банківському ринку значаться такі фінустанови: “Гефест”, “Авангард”, “Юнісон”, “Портал”, “Інвестиційно-трастовий банк”, банк “Михайлівський”, а також державні “Земельний банк” і “Розрахунковий центр”. Тепер кількість банків становить 181.

Основною тенденцією 2013 року в банківському секторі стала висока M&A активність, продовження відтоку іноземного капіталу і догляд західних гравців з українського ринку (ErsteGroup, SocieteGenerale, Swedbank, AlphaBankGroup).

Найбільш значущими угодами банківського сектора 2013 є продаж “Брокбізнесбанку” Сергію Курченку, “Сведбанку” і “Астра Банку” Миколі Лагуну та “Ерсте Банку” Олександру Адаричу, а також продаж “Платинум Банку”. Угода останнього стала першою за 4 роки купівлею банку з премією.

“Найактивнішим покупцем 2013 р. виступив Микола Лагун, на рахунку якого покупки Кредитпромбанку, Астра Банку, Сведбанку, а також можлива покупка Марфін Банку (проте офіційного підтвердження цьому ще не було)”, – розповідає віце-президент департаменту корпоративних фінансів VisumCapital Марина Фоміна. У тендерах на купівлю фінустанов також активно брали участь Альфа-банк, група “Смарт-Холдинг” і “Фідобанк” Олександра Адарича. Досить агресивно увірвалася на банківський ринок група “ВЕТЕК” Сергія Курченка.

Іноземні гравці не брали участь в угодах із купівель українських банківських активів, відповідно можна говорити про те, що в 2013 році ми спостерігали подальшу консолідацію ринку в руках українських бізнесменів. І ця тенденція продовжиться і в 2014 році. На продаж стоять такі банки, як Правекс-Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсиббанк, Укрсоц-УніКредит банк, Банк Кіпру і т.д. Загалом частка іноземного капіталу на ринку на 1 грудня скоротилася до 33,7% – проти 39,5% на 1 січня 2013-го.

Крім українських бізнесменів, активність проявляє і російський банківський капітал. Свої позиції зміцнюють Сбербанк Росії в Україні і Альфа-Банк.

А от у питанні списання проблемної заборгованості банки далеко не поїхали. Проблемний портфель залишився значним – 14,02% від загального портфеля. Настільки повільне списання було пов’язано з позицією Міндоходів. Банкам невигідно розпродавати або списувати безнадійну заборгованість, оскільки під час списання кредиту резерви під проблемну заборгованість розформовуються і автоматично обкладаються податком на прибуток за ставкою 19%. Водночас позичальник зобов’язаний сплатити з суми списання прибутковий податок (15-17% залежно від суми, яку пробачив банк). Це стало головним гальмом у процесі оздоровлення банківських портфелів.

Загалом 2013 рік для банків не став видатним. Сподівання на серйозне пожвавлення кредитування не виправдалися, а ресурси залишилися дорогими. І поки що немає передумов до зміни ситуації в 2014 році. Водночас, попереджають експерти, такої можливості зайти на цей ринок, як зараз, більше не буде. А це означає, що в 2014 році очікуються великі угоди та суттєве переформатування ринку.