Задля підтримки української економіки, бізнесу та громадян під час пандемії коронавірусної інфекції регулятор продовжує пом’якшувати монетарну політику.
За прогнозами НБУ, інфляція за підсумками 2020 року становитиме 6%. Економіка України через пандемію у 2020 році скоротиться на 5%, однак у наступні роки передбачається зростання на 4%.
- згоду на обробку персональних даних (форма додається).
Кандидати, що будуть відібрані та допущені до другого етапу конкурсу (про що їх буде окремо повідомлено компанією з добору персоналу у вільний спосіб на вибір компанії), мають надіслати наступні документи на адресу електронної пошти:
- засвідчену належним чином копію документа, що посвідчує особу (на кожній сторінці документ повинен містити слова «Згідно з оригіналом», підпис особи, прізвище та ініціали, дату, зазначені кульковою ручкою (синє чорнило);
- конкурсну пропозицію
Претендент на посаду Голови правління повинен відповідати таким вимогам:
- Повна вища освіта (магістр або еквівалент) принаймні в одній з таких галузей: фінанси, ділове адміністрування, економіка, право;
- Додаткова освіта в сфері корпоративного управління або спеціальні дипломи/сертифікати, в т.ч. провідних міжнародних центрів з професійного розвитку є перевагою;
- Вільне володіння діловою українською, російською чи англійською мовами; додаткові знання іноземних мов вважатимуться перевагою;
- Стаж роботи в банківському секторі в сукупності не менше ніж десять років, у тому числі на керівних посадах – не менше п’яти років;
- Глибокі практичні знання з банківської справи;
- Досвід стратегічного та інвестиційного планування, бюджетування в банках;
- Досвід роботи з трансформації та оптимізації великої мережі відділень;
- Досвід у розробці та управлінні складними проектами в області організаційних змін (трансформація бізнес-моделі, організаційна перебудова);
- Підтверджений досвід розробки стратегії та досвіду її впровадження;
- Досвід впровадження в організації швидких змін в регуляторної сфери;
- Досвід кризового менеджменту;
- Досвід роботи з міжнародними фінансовими організації вважатиметься перевагою;
- Досвід роботи з непрацюючими кредитами NPL.
Деталі відбору дивіться за посиланням: https://www.oschadbank.ua/ua/press-service/news/ogoloshennya-pro-provedennya-konkursu-na-posadu-golovi-pravlinnya-akcionernogo
MoneyGram International, Inc. — американська фінансова компанія, яка проводить операції на міжнародних фінансових ринках. Надає послуги з міжнародних грошових переказів та є другою у світі компанією за розмірами грошових переказів.
Як зауважив президент Асоціації українських банків, Андрій Дубас
«Таку динаміку розвитку, яку показує Індустріалбанк за останні роки – це приклад для банківської системи України. Ми раді успіхам АКБ «Індустріалбанк», як надійного партнера Асоціації українських банків»
Вітаємо акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» та бажаємо подальшого безхмарного розвитку та розквітання, зміцнення позицій на банківському ринку і нових клієнтів.
"Наш банк став першим в Україні, хто отримав запрошення стати асоційованим членом Global Alliance for Banking on Values. Вітаю з такою важливою подією всіх наших клієнтів і партнерів. Це стало можливо завдяки їм, адже вся наша команда працює на забезпечення належної якості послуг. Дякую колегам і вітаю всю команду МЕГАБАНКУ, яка своєю щоденною працею заслужила право отримати таке запрошення", – сказав Олексій Яценко.
В роботі комітету взяв участь Голова ради АУБ Станіслав Аржевітін як кандидат у Члени Ради Національного банку України.
Аржевітін С.М. є доктором економічних наук зі спеціальності «гроші, фінанси і кредит», має більше 80 наукових публікацій в банківській галузі, професор кафедри банківської справи Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, заслужений економіст України. Маючи бездоганну репутацію серед своїх колег – банкірів очолює Раду Асоціації українських банків поспіль 23 років. Крім того , два скликання очолював Громадську раду при Національному банку України.
"Високий професіоналізм Станіслава Аржевітіна у банківській справі робить його достойним представником банківської системи в Раді Національного банку України", – зазанчив президент Асоціації українських банків Андрій Дубас
Метою законопроєкту є дерегуляція та зменшення кількості точок дотику бізнесу та держави:
- менше регулюючих та контролюючих органів;
- менше погоджувальних процедур;
- нижчі корупційні ризики;
- кращі умови ведення бізнесу.
Законопроєкт є результатом спільної роботи регуляторів фінансового сектору та міжнародних експертів і передбачає такі зміни:
Передачу частини повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Ці повноваження стосуються регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, регулювання та нагляду за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів і управління майном при будівництві житла та операцій з нерухомістю.
Передачу решти повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Національного банку України.
Внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою уніфікації порядку здійснення процедур ліцензування та регулювання Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Скасування Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» з метою усунення надмірного регулювання.
Віталій Романчукевич, PhD, перший заступник голови правління Індустріалбанку і віце-президент Асоціації українських банків, розповів Mind про роль Національного банку в зниженні відсоткових кредитних ставок і перспективах дешевих кредитів.
Однак рентабельність підприємств в України достатньо низька, економічні умови не сприяють стрімкому зростанню бізнесу і високій швидкості оборотності капіталу. Дуже незначна кількість підприємств сьогодні може похвалитися рентабельністю на рівні 20–25%, для того щоб мати змогу скористатись таким дорогим кредитним ресурсом. А оскільки аналіз позикового капіталу варто проводити в розрізі термінів, на які цей капітал залучається, то постає питання суттєвого здорожчання ресурсу з огляду на його високу річну вартість. Не складно підрахувати, яким має бути оборотність капіталу бізнесу, щоб він міг собі дозволити обслуговувати борги такої вартості.
У структурі капітальних інвестицій підприємств банківські кредити становлять дуже незначну долю, відповідно, розвиток відбувається в основному за власні кошти підприємства.За умови ж, що рівень рентабельності економіки становить сьогодні лише близько 7%, прогнозоване зниження облікової ставки до рівня у 8%, яке Національний банк попередньо вже закладав собі у прогнози, було б позитивним фактором для стимулювання кредитування.
Інший момент – низька фінансова грамотність споживачів кредитного ресурсу. Значна частка проблемних кредитів може бути охарактеризована прислів’ям «кредити платять тільки боягузи» – для вітчизняної банківської системи ця частка в певні роки сягає 50%. Неповернення кредитів стає звичною практикою для частини клієнтів. Відповідно, жорсткішими стають умови хеджування таких ризиків. Банки досить прискіпливо ставляться до оцінювання позичальників, пильно стежать за їхньою діяльністю та рентабельністю. Намагаючись знизити свої ризики, вони підвищують кредитні ставки для споживачів кредитного ресурсу. Обсяг проблемних кредитів, присутніх у портфелях банків, вимагає постійного збільшення витрат. А банки змушені збільшувати резерви під кредитні ризики, що «заморожує» фінансові ресурси, які могли б стати джерелом кредитування.Однією з ключових умов для цього, на мою думку, повинні стати чіткі законодавчі ініціативи, що захищатимуть кредитора. Адже у випадку покращення кредитних умов банківська система сьогодні не має достатнього рівня законодавчо закріплених систем захисту та боротьби із недобросовісними позичальниками. Що, відповідно, стримує банкірів від пом’якшення кредитних програм також. Знову замкнене коло.
До того ж вкрай важливо створити єдину інформаційну базу, яка б містила дані про позичальників, що дозволить істотно зменшити ризики для кредиторів, а далі, як результат цього, зменшити кредитні ставки. Наявність такої бази допоможе банкам оперативно отримувати всю необхідну інформацію про сумлінність та якість ведення бізнесу позичальників.
За дотримання таких умов кредитування має можливість стати драйвером економічного розвитку, який дозволить національним виробникам збільшити свої виробничі потужності. Зниження ставки – ключова умова розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Сьогодні вже впроваджено низку програм, які дозволяють таким підприємствам компенсувати частину відсотків за користування кредитом, але їхня кількість та обсяги фінансових потоків, що під це акумульовані, недостатні та не покривають у повному обсязі потреби сьогодення.Оптимістичний: темп зниження облікової ставки залежатиме в основному від подальших процесів уповільнення інфляції до визначеної цілі, а також від внутрішніх та зовнішніх ризиків і активності впровадження структурних реформ. Тоді дії Національного банку та інших державних фінансових установ будуть об’єднані спільною метою та одним вектором, що дозволить знизити кредитні ризики і відповідно знизити відсоткові ставки.
Песимістичний: Нацбанк почне знижувати облікову ставку, але це не матиме щільного зв’язку з іншими елементами та не буде трансмісії на відсоткові ставки. Оскільки, якщо вони будуть знижені Національним банком, ризики залишатимуться високими, а депозити не реагуватимуть на це зниження, і явного ефекту на зниження відсоткових кредитних ставок для малого та середнього бізнесу не буде.Водночас прем’єр-міністр України Олексій Гончарук серед перших кроків нового уряду назвав заходи з покращення умов надання кредитів для українців. Зокрема очікується, що наступного року в Україні процентна ставка за кредитами в гривні може знизитися до 12–13%.
Про це заявила голова Фонду Світлана Рекрут, повідомляє прес-служба ФГВФО.
Наразі гарантована сума становить 200 тис. грн.
«Фонд розробляє проект закону, яким передбачатиметься поетапне збільшення до 2027 року суми гарантованого відшкодування до 100 тис. євро в гривневому еквіваленті. В цілому, Фонд має намір до кінця поточного року зробити перше підвищення гарантованого відшкодування», — сказано у повідомленні.
Як зауважили у ФГВФО, для цього треба здійснити кілька дій. З одного боку — забезпечити фінансову стабільність самого Фонду шляхом реструктуризації заборгованості перед Мінфіном.
«Фонд отримав позику на ринкових умовах, тож окрім самого боргу має сплатити 67 млрд грн нарахованих відсотків. Реструктуризація також є вимогою МВФ — до кінця поточного року має бути розроблений план врегулювання цього питання», — зазначила Рекрут.
З іншого, боку, заявила вона, необхідно впровадити систему раннього реагування, завдяки якій НБУ та Фонд зможуть на ранніх етапах виявляти проблеми, що можуть призвести до неплатоспроможності банку, і вживати відповідних заходів щодо їх усунення. Це, зокрема, передбачено Євродирективою 2014/59/ЄС, яку має імплементувати Україна.
«Оскільки протягом 2019−2020 років завершується процедура ліквідації більшості банків, визнаних неплатоспроможними у 2014−2015 роках, Фонд може сконцентруватися на тих напрямках діяльності, які сприятимуть зростанню захисту прав вкладників, а відтак — рівню їх довіри до банківської системи в цілому», — підсумувала голова ФГВФО.
Рішенням Наглядової ради АТ "Райффайзен Банк Аваль" новим Головою Правління призначено Олександра Писарука.
Олександр Писарук - фахівець найвищого рангу, має понад 27 років досвіду роботи, у тому числі на керівних посадах у провідних міжнародних банках, у МВФ та Національному банку України, колишній перший заступник Голови Національного банку України.
Після погодження з державними органами нагляду призначення остаточно вступить в силу.
Зокрема, регулятор пропонує:
відкриття банками спеціального рахунку для здійснення керуючим санацією процедури санації боржника – юридичної особи;
відкриття банками спеціального/окремого рахунку для здійснення арбітражним керуючим процедури реструктуризації боргів/погашення боргів боржника – фізичної особи (фізичної особи-підприємця);
відкриття рахунків суб’єктам господарювання, що не мають рахунків у цьому банку, на підставі поданих його представником (фізичною особою, яка вже має в цьому банку рахунок, відкритий для власних потреб, ідентифіковану та верифіковану банком і сформовану справу з юридичного оформлення цього рахунку) за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем заяви про відкриття поточного рахунку в електронній формі, підписаної кваліфікованим електронним підписом цього представника;
закриття банками поточних рахунків фізичної особи-підприємця, який припинив підприємницьку діяльність (якщо на його рахунку немає залишку коштів);
здійснення банком зміни рахунків клієнта – фізичної особи, яка припинила свою підприємницьку діяльність та має залишок коштів на рахунках.
2.Визначити вимоги до оформлення переліку осіб, які відповідно до законодавства України (установчих документів юридичних осіб-резидентів) мають право розпоряджатися рахунком і підписувати розрахункові документи.
3.Зобов’язати юридичних осіб-нерезидентів та представництва юридичних осіб-нерезидентів в Україні повідомляти банк про внесення змін до їхніх реєстраційних документів.
Відповідні норми містить проект постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів” (далі – Проект), що пропонується для громадського обговорення.
Нагадаємо, що Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21 квітня 2019 року та вводиться в дію з 21 жовтня 2019 року (з дня його введення в дію втрачає чинність Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”). Згідно з цим Кодексом керуючий санацією під час здійснення процедури санації боржника – юридичної особи зобов’язаний відкрити спеціальний рахунок для проведення процедури санації та розрахунків з кредиторами. Також Кодексом запроваджені процедури реструктуризації боргів та погашення боргів боржника – фізичної особи (фізичної особи-підприємця) під час яких арбітражний керуючий (керуючий реструктуризацією/керуючий реалізацією майна боржника) має відкрити у банку спеціальний/окремий рахунок.
Аналіз регуляторного впливу Проекту розміщений на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.
Зауваження та пропозиції до Проекту приймаються до 12 вересня 2019 року на поштову та електронну адресу Національного банку України.
Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, Національний банк України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку.
Електронна адреса: 22SPRA@U1H0;
Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в інтерв’ю для Financial Observer констатував, що на думку Нацбанку, Україні потрібна нова довгострокова програма співпраці з МВФ на загальну суму в 5-10 млрд дол, повідомляє прес-служба НБУ. Приблизно на такі ж суми фінансування МВФ у нацбанку очікують в 2020-2021 рр.
“Нова програма з МВФ – це насамперед позитивний сигнал для інвесторів та міжнародних партнерів України, індикатор продовження реформ. Поточний рівень міжнародних резервів є достатнім для згладжування Національним банком надмірних коливань на валютному ринку і виконання зобов’язань Уряду.
Зобов’язання, які Україна візьме на себе в межах нової програми, навряд чи будуть сильно відрізнятися від тих, що вклю чалися в попередні угоди. Міжнародні партнери очікують від України насамперед антикорупційну, судову і земельну реформу, а також продовження зваженої фіскальної політики і зниження частки простроченої заборгованості в кредитному портфелі банківської системи”, - йдеться в повідомленні НБУ.
Платформа we.trade співпрацює з провідними європейськими банками (Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Великобританія, Греція, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція і Швейцарія) і побудована на базі технології розподіленого реєстру, основними елементами якої є блокчейн і смарт-контракти. При створенні смарт-контракту на платформі we.trade, після підтвердження покупцем поставки товару, автоматично ініціюється платіж на умовах, узгоджених сторонами, що дозволяє прискорити проведення угод і підвищити їх прозорість.
Така блокчейн-транзакція демонструє важливість впровадження цифрових технологій в металургійній галузі. We.trade – приклад дійсно успішного міжбанківського співробітництва, яке може сприяти переформатуванню ділових відносин між компаніями завдяки усуненню перешкод, які ускладнюють і збільшують вартість міжнародних угод, а також тим перевагам, які платформа пропонує корпоративному сегменту.
Коментуючи угоду, Джаміля Баймухамбетова, яка очолює функцію корпоративних фінансів європейських перекатчіків в складі Групи Метінвест, зазначила наступне: «Ми раді продовжити співпрацю з UniCredit. Важливо відзначити, що це перша угода, укладена Групою Метінвест через блокчейн-платформу за підтримки UniCredit, і новий для нас інструмент на базі цифрових технологій. Блокчейн-технологія дозволяє створювати і управляти великою розподіленою базою даних для управління транзакціями в розрізі множинних вузлів мережі. Такі угоди демонструють готовність Групи працювати в безпечному середовищі із застосуванням захищених технологій, в умовах знижених ризиків та підвищеної прозорості.»
Деталі угоди
Основна угода – це покупка обладнання у європейського постачальника для одного з підприємств-перекатчиків в складі Групи Метінвест. Одна з цілей пілотного проекту – випробувати нову платформу в ролі клієнта, щоб Група змогла оцінити її потенціал у якості нового типу умов оплати, які можуть бути запропоновані деяким зі своїх ключових замовників.
Дослідження потенціалу торгового фінансування на базі блокчейн-технології є одним з механізмів реалізації Групою Метінвест своєї стратегії в сфері цифрових інновацій.
Укр 
Eng 
