Постанови № 1–3 є постійно діючими нормативно-правовими актами, але в повному обсязі діятимуть тоді, коли Національний банк не матиме потреби застосовувати заходи захисту на валютному ринку для упередження обставин, що загрожують макрофінансовій стабільності.

 Постанови № 4 та № 6 також є постійно діючими актами. Вони визначають загальний перелік можливих заходів захисту та критеріїв їх застосування на валютному ринку, а також запроваджують повідомну процедуру щодо кредитних договорів з нерезидентами.

 Постанова № 5 має тимчасовий характер і визначає конкретні заходи захисту, запроваджені Національним банком. Ці заходи скасовуватимуться відповідно до темпів поліпшення макрофінансової ситуації.

 Постанова № 7 також тимчасово визначає порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до скасування такої вимоги.

 Постанова № 8 є одним із ключових документів у впровадженні ризик-орієнтованого підходу у валютному нагляді.

 Окрім цього, Правління Національного банку затвердило ще два технічних документи з метою реалізації вимог нового валютного законодавства. Це, зокрема, постанова N10 від 2 січня 2019 року "Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України". Документ зберігає гнучкі підходи щодо використання банками засобів Системи підтвердження угод ВалКлі. Нацбанк також подовжує час роботи Системи з 17-30 до 19-00 для зручності банків, які матимуть більше часу для подання Національному банку інформації про наявну на суму коштів у гривнях рахунку 2900 (рахунок для резервування коштів клієнтів для купівлі іноземної валюти) та про запланований на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень.

 Також затверджена постанова №16 від 4 січня 2019 року "Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій", яка встановлює форму і зміст розрахункових документів для проведення валютно-обмінних операцій.

 Прийняття усіх зазначених нормативно-правових актів є черговим важливим етапом лібералізації валютного ринку. Норми цих документів спрямовані на дерегуляцію інвестицій, спрощення проведення транскордонних операцій з валютними цінностями і розширення переліку доступних валютних операцій. Нова система валютного регулювання запрацює з 7 лютого 2019 року разом із введенням в дію Закону України "Про валюту і валютні операції".

 Які обмеження будуть скасовані з 7 лютого

Нове регулювання передбачає низку послаблень на валютному ринку, які полегшать ведення бізнесу та поліпшать інвестиційну привабливість України. Загалом із 7 лютого будуть введені в дію більше 20 послаблень:

 Як спроститься валютний контроль

В рамках нової системи валютного регулювання Національний банк також здійснює перехідвід системи тотального валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду, побудованого за принципом "більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги".

 Банки зможуть послабити нагляд за більшістю операцій бізнесу, які не матимуть ознак сумнівних операцій (незбігання обсягів операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо). Також скасовується вимога щодо складання банками обов’язкового письмового висновку про результати аналізу клієнтської операції.

 Разом з виведенням з-під нагляду дрібних операцій на суми до 150 тис. грн впровадження такого ризик-орієнтованого нагляду зменшить часові та адміністративні витрати бізнесу, а також полегшить навантаження на блок фінансового моніторингу в банках.

 Як Національний банк планує знімати тимчасові обмеження

Нова система валютного регулювання залишає Національному банку право запроваджувати заходи захисту у сфері валютних операцій у разі виникнення обставин, що загрожують стабільності фінансової системи. Зокрема, це може бути регулювання обов’язкового продажу частини валютних надходжень та граничних строків розрахунків за операціями експорту-імпорту, запровадження лімітів на здійснення окремих валютних операцій, встановлення правил здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу.

 Водночас ці норми мають лише превентивний характер – введеня нових обмежень на валютному ринку з 7 лютого не передбачається. Метою Національного банку, як і раніше, залишається поступове зняття всіх валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу.

 Дорожня карта валютної лібералізації, розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду, передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про “спліт”, реєстраційний номер 2413а) і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS "Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування", оприлюднений в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).

 Таким чином, скасуванню валютних обмежень насамперед передуватиме оцінка Національним банком таких макроекономічних індикаторів як темпи зростання ВВП, динаміка інфляції, стан валютного ринку, фінансова стабільність, ситуація на зовнішніх ринках тощо. Водночас валютна лібералізація, передбачена дорожньою картою, не має часових рамок. Відповідно, чим швидше наставатимуть сприятливі макроекономічні та фінансові умови, тим швидше Національний банк прибиратиме обмеження на валютному ринку, і навпаки.

 Серед головних пріоритетів Національного банку – зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Зокрема і насамперед:

 Інші послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, перш за все з цінними паперами і деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:

 Кінцева мета Національного банку – зняття всіх наявних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу, який стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання.

Джерело

Вы расстроены результатом вчерашнего матча? Нате вам позитиФФъ.

Svetlana Kryukova:
"Моя знакомая работает в крупном английском банке и тихо радуется: там она занимается модным нынче комплаенсом, и к ней стекается информация обо всех заблокированных транзакциях украинских депутатов и министров. Из тех, кто клиенты ее банка. Оказывается, случаев, когда политику или бизнесмену блокируют счет или транзакцию уже тысячи, возможно десятки тысяч."

Коррупционер, помни конфискацию на Кипре.
Далее — везде!

Я предупреждал об этом более года тому назад, но кто меня слушает?
См. goo.gl/R26dFf

В конце апреля 2017 года королева Великобритании Елизавета II подписала ранее принятый парламентом Criminal Finances Act — закон, который резко ужесточает меры по борьбе с коррупцией и отмыванием денег через оффшорные структуры.

Поправки привнесли в британское законодательство революционные изменения. Новые правила вводят в оборот понятие «богатство необъяснённого происхождения» и значительно расширяют полномочия силовых структур в борьбе с ним.

Из-за драконовских мер, установленных «законом о криминальных финансах», его даже неофициально стали называть «законом против российских олигархов», а также проводить аналогии с опытом по борьбе с коррупцией Гонконга и Сингапура.

Главная новация нового британского закона — это введение в оборот понятия Unexplained wealth orders («богатство необъяснённого происхождения»), которое теперь в ряде случаев может быть изъято во внесудебном порядке. Сделано это может быть, «если имеются разумные основания подозревать, что какое-либо лицо имеет активы, несоразмерные его известному доходу».

Как оказалось, этот закон работает не только против российских, но и против украинских олигархов и коррумпированных бюрократов.

В общем, пацаны "попали на бабло".

Проект закону про оборот земель сільгосппризначення в Україні необхідно прийняти в 2018 році, вважають у Світовому банку.

Згідно з дослідженням, підготовленим банком, про земельну реформу в Україні, ключовими принципами розробки законопроекту повинні стати надання права купувати землю фізособам, юрособам (з тимчасовими обмеженнями), муніципалітетам і державі. Банки можуть володіти землею – предметом застави, на яку було звернено стягнення, але фінустанови зобов’язані реалізувати право власності на землю через електронний аукціон протягом певного періоду часу.

Світовий банк вважає, що попереджуючими заходами при розробці законопроекту про ринок земель сільгосппризначення є заборона на володіння землею іноземцями, мінімальна ціна продажу землі, тимчасове обмеження максимального обсягу володіння землею для фіз- і юросіб, обмеження щодо концентрації володіння/контролю, прозорі плани землекористування для державних і комунальних земель.
“Мораторій на продаж земель сільгосппризначення є головною перешкодою для залучення інвестицій і збільшення продуктивності в сільськогосподарському секторі України”, – підкреслюється в дослідженні Світового банку.

Згідно з документом, земельна реформа є важливою для поліпшення рівня життя українців, оскільки сприятиме економічному зростанню, збільшенню доходів населення, в тому числі доходів від оренди землі для пайовиків.

За інформацією Світового банку, ціна оренди 1 га землі в Україні становить $37, в Франції – $195, Німеччині – $291, Болгарії – $279, Нідерландах – $672.

У банку зазначають, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення в Україні негативно позначається на потоках фінансування дрібних і середніх фермерів, оскільки землю не можна використовувати як заставу. Крім того, низький рівень реєстрації державних земель сільгосппризначення є значним джерелом непрозорих методів діяльності та втрати продуктивності.

• З 2001 року в Україні діє заборона на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, яку з жовтня 2016 року було продовжено до початку 2018 року.

• 4 квітня Міжнародний валютний фонд представив Меморандум для подальшої співпраці з Україною, згідно з яким однією з головних умов побудови сучасної ринкової економіки є створення прозорого ринку землі.

• В кінці квітня постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше заявив, що ринок землі в Україні має запрацювати до початку 2018 року.

• У свою чергу, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що він проти того, щоб продавати землю іноземцям і великим агрохолдингам.

• 3 липня в ЗМІ з’явилася інформація, що в МВФ нібито не наполягають на введенні ринку земель в якості однієї з умов виділення Україні чергового траншу.