Новини фінансового сектору

На данный момент наблюдается стабильный прирост депозитного портфеля физических лиц по всей банковской системе. При этом следует отметить возросшую конкуренцию между банками в данном сегменте рынка, увеличение акционных предложений, направленных на привлечение клиентов и их поощрение лояльности к банку.

После нового года ситуация скорее всего будет меняться в сторону снижения процентных ставок, прежде всего по краткосрочным вкладам. По долгосрочным – меньшими темпами.

Возможно, ставки начнут падать только во втором квартале 2006 года, что связано с приближающимися выборами. До этого времени возможен или незначительный рост или стабилизация на нынешнем уровне. В ближайшие два месяца особых ценовых изменений на рынке мы не ожидаем. Колебания ставок возможны по причине изменений политикой ценообразования некоторых банков, но в целом рынок должен остаться в ценовых рамках, существующих на сегодняшний день.

Считаем, что уровень процентных ставок предлагаемым вкладчикам на данный момент уже достиг своих пиковых значений. По мере ликвидации сезонного дефицита ресурсов у ряда банков, уровень ставок будет понижаться.

Тарас Кириченко,
Заместитель Председателя Правления АКИБ «УкрСиббанк»

Асоціація українських банків вітає всіх своїх членів і колег, всіх українських громадян із Днем Свободи. Всіх, хто рік тому разом стояв на Майдані за свободу, за правду.

Рік тому українці зробили визначний історичний крок до власного самозвершення як нації. Це було проявом духовної боротьби людей в самих собі. Боротьби не за когось, а саме боротьби в самих собі, боротьби з неправдою і страхом у власних серцях.

Цей крок допоміг людям позбутись основних ознак підневільного люду, ознак “совка”.

Нас десятиріччями вчили – “ти гвинтик”, “від тебе нічого не залежить”. Але рік тому українець вийшов на Майдан і сказав – “ні, я людина”, “не гвинтик”, “від мене залежить чимало”, і переміг. Себе і режим.

Нам десятиріччями нав”язували спокривджені цінності “комуністичної моралі”, яка потребувала від людей писати доноси, зраджувати батька, брата, сусіда, знайомого чи стороннього. Але рік тому українці показали справжній дух братерства. Ми бачили на Майдані щирість і відкритість людей, допомогу один одному, ввічливе ставлення один до одного, єдність і одностайність у добрі.

Радянська система “виховувала” страх перед владою. Але рік тому люди побороли цей страх, і перемогли. В першу чергу перемогли у власних серцях.

Люди позбавилися в собі “совка”. Це велика, історична подія.

Інша справа, що наша духовна перемога не перетворилась на перемогу соціальну, економічну, політичну. Це факт. Щоб це було, мусимо (і президент, і міністр, і бізнесмен, і пересічний українець) постійно бороти в собі зло: прагнути до правди, не брехати, не давати і не брати хабара, бороти того самого “совка”.

Світлі досягнення Майдану – в наших серцях. Це наше надбання, яке ніщо вже не перекреслить.

Ми добре знаємо, чим керуються критики Майдану. Це позиція вчорашнього, чорного минулого. Воно іще лишається в серцях людей, але воно не є вже панівним.

Як і до помаранчевих подій, Асоціація українських банків відстоювала зрозумілу, принципову і правдиву позицію. Такими ми хочемо бути й надалі. І хочемо, щоб і всі українці, не зневірювались, але залишались самими собою, твердо стоючи на грунті правдивості, гідності і волі. Майдан нам всім дав добрий орієнтир.

Від щирого серця зичу всім здоров”я, успіхів, любові і добра. І нехай у вашому житті духовні перемоги будуть щоденними. Нехай вони звершуються змінами соціальними, економічними, політичними в нашому суспільному житті добром і добробутом в кожній родині.

Президент Асоціації українських банків
Олександр Сугоняко

Международный бизнес-форум «МОСТ 2006» пройдет в курортном городе Цахкадзор (Армения) с 17-го по 20-ое февраля 2006 года.

Подробная информация – во вложении:

ForumMOST2006.zip

20-21 жовтня 2005 року у культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської Академії (КМА) відбулася перша міжнародна практична банківська конференція, присвячена роздрібним банківським послугам у країнах Східної Європи та СНД (Eastern Europe & CIS Retail Practical Banking Conference 2005). Організатори конференції – Приватбанк та бізнес-школа КМА, генеральний спонсор – компанія Visa Int.

У конференції взяли участь близько 180 керівників та провідних фахівців комерційних банків, державних організацій України, Росії, Латвії, Казахстану, Польщі та інших країн регіону. В роботі Конференції брали участь представники Національного банку України, Державного казначейства України, Асоціації українських банків, керівники та провідні фахівці VISA Int. регіону CEMEA (Центральна та Східна Європа, Близький Схід, Африка).

Учасники конференції відзначили позитивні сторони впровадження електронних платежів, у т.ч. і з використанням пластикових платіжних карток: зменшення витрат на здійснення платіжних трансакцій, стимулювання збільшення ВВП, сприяння збільшенню використання грошових коштів у розрахунках, підвищення ефективності діяльності уряду, посилення фінансової прозорості.

 Представники Visa Int. відзначили, що за дослідженнями компанії Global Insight електронні платіжні системи коштують від 1/2 до 1/3 вартості паперових платіжних систем і сприяють збільшенню споживання та зростання ВВП за рахунок простішого доступу до коштів. Це підтверджує аналіз 50 країн, від Сінгапуру до Єгипту.

За доведеною учасникам конференції інформацією НБУ, за першу половину 2005 року в Україні здійснено 147,1 млн. операцій з використанням пластикових платіжних карток (збільшення на 38% порівняно з відповідним періодом 2004 року). Карткові обороти за цей період склали 40,269 млн. гривень (збільшення на 59% порівняно з відповідним періодом минулого року). Одна емітована українськими банками картка використовується у середньому 7 разів на рік. Близько 50% емітованих карток взагалі не “працюють”. Оборот за картками складає 10,54% від загального платіжного обороту країни на відміну від деяких розвинених країн Європи, де ситуація діаметрально протилежна. В Україні частка безготівкових розрахунків з використанням карток
складає наразі лише 5%.
 
У рамках конференції обговорювався досвід роздрібного банківського бізнесу у Польщі, впровадження міжнародних стандартів безпеки безготівкових розрахунків, нові маркетингові програми та інструменти у роздрібному бізнесі, відбулися майстер-класи провідних вітчизняних банкірів, відомих фінансових консультантів, круглі столи за участю представників державних органів та Національного банку, індивідуальні консультації банкірів-практиків.

У роботі круглого столу на тему “Платіжні картки в системі державних розрахунків” брав участь та виступив з доповіддю Президент Асоціації Українських банків О.Сугоняко.

Організатори конференції висловили сподівання, що вона буде проводитися на регулярній основі.

Валерій Степаненко, АУБ

3-4 ноября 2005 года в ДИ «Украинский Дом» состоится Восточноевропейский Риск-Менеджмент Форум – 2005.
Это единственное в своем роде мероприятие в четвертый раз соберет в Киеве специалистов по риск-менеджменту в Восточной Европе. Актуальные темы риск-менеджмента будут обсуждаться на уровне топ-менеджеров, руководителей департаментов и ведущих специалистов в этой сфере. Кроме представителей украинский банков и корпораций, на Форуме будут присутствовать ряд гостей, которые представляют известные организации и финансовые компании.
В Форуме примут участие руководители банков и финансовых компаний СНГ, а также Восточной Европы, риск-менеджеры, казначеи, менеджеры департаментов внутреннего контроля и аудита, кредитных операций, аналитики.
Участие в данном Форуме предоставит Вам возможность установить полезные деловые контакты, а также обменяться опытом с специалистами в области риск-менеджмента.

Организатор - компания "Финансовый Аналитик – Сервис"
Партнеры Форума – компания SAS и PRMIA

Ключевые вопросы Форума:
– системы риск-менеджмента современного банка
– стратегические риски деятельности финансовых институтов
– управление кредитным риском
– риски розничных банковских услуг

Среди докладчиков более 20 профессионалов ведущих банков, известные консультанты и эксперты, в том числе:
В. Волощенко (Укрэксимбанк), L. Gancarz (AndersenBusiness Consalting, Польша), А. Шипилов (PwC, Канада), Д. Голембиовский (Банк Зенит, Россия), В. Березовик (Укрсоцбанк), М. Рогов (ОМЗ, Россия), Д. Колечко (Райффайзенбанк, Украина), Е. Розанова (Абсолют банк, Россия), А. Барбашов (Газпромбанк, Россия), А. Минин (Ощадбанк, Украина), В. Малиновский (Вэб-инвест Банк, Россия) и другие

С подробной программой и условиями участия в Форуме Вы можете ознакомиться на сайте компании организатора www.fas.com.ua или по тел. (+38044) 284-30-81/83, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Міністр фінансів України Віктор Пинзеник звернувся до Асоціації українських банків з проханням посприяти впровадженню заходів з підготовки Проекту „Розширення доступу до ринків фінансових послуг" та розповсюдити серед комерційних банків - членів АУБ Запрошення до участі в конкурсному відборі банків для участі у ньому.

Як повідомив у своєму листі міністр фінансів, урядом розроблено програму, спрямовану на загальне покращання доступу до кредитних ринків із наданням особливої уваги суб'єктам підприємницької діяльності, розташованим у сільській місцевості, та органам місцевого самоврядування. Зазначена програма впроваджуватиметься в рамках згаданого Проекту за підтримки Світового банку через Адаптовану програмну позику.

Передбачається, що кошти позики будуть надаватися фінансовими посередниками-учасниками Проекту (відібраними місцевими комерційними банками) кінцевим позичальникам у формі кредитів у відповідності до встановленої комерційної практики, як передбачено Світовим банком у діючих „Керівництві для закупівель" та „Керівництві з відбору та найму консультантів" за позиками МБРР та кредитами МАР.

До участі у Проекті будуть допущені банки, які відповідатимуть встановленим критеріям прийнятності та успішно пройдуть процедуру відбору, затверджені спеціально уповноваженою Комісією з відбору банків для участі в спільному зі Світовим банком Проекті "Розширення доступу до ринків фінансових послуг" та моніторингу дотримання ними вимог Проекту, до якої входять уповноважені представники МФУ та НБУ.

Відбір банків триватиме до 1 листопада 2005 року. Результати конкурсу будуть оголошені 7 листопада 2005 року.

Відповідно до прохання Мінфіну, Асоціація українських банків направила своїм членам пакет документації щодо участі у згаданому Проекті.

Докладніше про Проект - в розділі:
СПІВПРАЦЯ - > Інформація для банкірів

Прес-служба
Асоціації українських банків

“Зрощення влади і бізнесу, неефективність діяльності Конституційного Суду України та неконституційність статусу ДСО при МВС України” – така тема прес-конференції, яка відбулась 10 жовтня в ІА “ІНТЕРФАКС”.

У прес-конференції взяли участь: Володимир Стретович - Народний депутат України, Голова Комітету ВРУ з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, Олександр Сугоняко - Президент Асоціації українських банків, Георгій Оніщенко – Президент Української федерації працівників недержавних служб безпеки,  Михайло Сирота – Голова коаліції Трудовий Союз.

Інформаційним приводом прес-конференції стало звернення Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко до Прем”єр-міністра України Юрія Єханурова з обґрунтуванням необхідності відкликання з Верховної Ради чергового законопроекту № 7336  "Про охоронну діяльність". Таке ж звернення АУБ направила на ім”я народних депутатів України з проханням не підтримувати законопроект в разі його винесення на розгляд парламенту.

Як зазначив Президент АУБ, за своєю структурою та змістом згаданий законопроект є частково переробленим проектом Закону "Про охоронну діяльність" (реєстраційний № 1241), який неодноразово розглядався у Верховні Раді в 2002-2004 роках і був остаточно відхилений народними депутатами у лютому 2004 році з принципових причин.

Володимир Стретович та Михайло Сирота наголосили, що запропонований у такій редакції законопроект порушує базові засади господарського правочинства, не вирішує нагальні питання у сфері охорони та принесе ще більше шкоди ринку охоронних послуг.

“Автори законопроекту, – кажуть учасники прес-конференції, – намагаються законодавчо закріпити статус ДСО, за якого Держслужба охорони поєднує в собі функції управління як органу влади, оскільки вона функціонує при МВС України і підпорядкована Міністру внутрішніх справ, та господарської діяльності як суб’єкта господарювання. Такий правовий статус ДСО є яскравим прикладом поєднання бізнесу та влади, проти чого неодноразово виступали в своїх заявах лідери “помаранчевої” революції – теперішні лідери держави і проти чого весь час виступають АУБ, Християнсько-народний союз, Трудовий союз та інші громадські професійні і політичні об”єднання. Тепер таке поєднання не тільки намагаються зберегти, але й узаконити”.

Володимир Стретович та Олександр Сугоняко наголосили, що боротьба проти зрощення влади і бізнесу, зокрема на ринку охоронних послуг ведеться не один рік. Вони нагадали, що в липні минулого року 50 народних депутатів звернулось до Конституційного суду України з поданням про визнання неконституційним пункту 9 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93р. № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності".

У конституційному поданні парламентарі наголошували на невідповідності Конституції та законам України згаданого пункту Положення про ДСО при МВС України, оскільки атестований працівник міліції відповідно до чинного законодавства не має права займатись підприємницькою та іншою комерційною діяльністю. “Таке поєднання влади і бізнесу в руках правоохоронців створює умови для корупції в рядах МВС, стимулює збереження рудиментів радянської практики нехтування демократією і принципами ринкової економіки”, – переконаний лідер Трудового союзу Михайло Сирота.

Як повідомив під час прес-конференції Володимир Стретович, чинний Конституційний суд в найгірших радянських традиціях “партійно-бюрократичного судочинства” проігнорував подання 50 народних депутатів України, чим засвідчив свою неефективність і непрофесійність. Піддавши гострій критиці дії КСУ, Володимир Стретович та Михайло Сирота повідомили, що суд, аби ухилитись від розгляду справи, послався на те, що буцімто “питання щодо законності актів органів державної влади не належить до повноважень Конституційного суду”, на підставі чого Ухвалою № 4-уп/2005 припинив конституційне провадження у справі.

Таким рішенням, - наголошують Володимир Стретович та Михайло Сирота, - КСУ не лише проігнорував, але і порушив чинний закон, що безпосередньо регулює його діяльність. Зокрема ст. 13 Закону України «Про Конституційний суд України» чітко визначає, що КСУ «...приймає рішення та дає висновки щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим».
 
“Безоглядно та безпідставно підміняючи правові поняття, Конституційний суд України, як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, в порушення чинного законодавства позбавив народних депутатів можливості припинити правове свавілля і забезпечити дотримання принципу верховенства права, гарантовані Конституцією України. Така неефективна діяльність КСУ, прийняття некомпетентного рішення в черговий раз засвідчує існуючу зацікавленість зрощення влади і бізнесу в державі та відсутність незалежності суддів”, – підкреслив лідер Трудового союзу Михайло Сирота.

Намагання проштовхнути тепер через парламент ще й законопроект № 7336  "Про охоронну діяльність" є свідомою і цілеспрямованою спробою деяких представників влади, зокрема й МВС України, законодавчо закріпити статус ДСО як державної некомерційної структури при Міністерстві внутрішніх справ і водночас як госпрозрахункового підприємства.

На переконання учасників прес-конференції, згаданий законопроект суперечить базовим принципам конкуренції та рівності всіх форм власності, не відповідає багатьом конституційним принципам, суперечить ряду чинних законодавчих актів та не враховує апробованого позитивного досвіду інших країн у сфері організації охоронної діяльності.

За висновками Головного науково-експертного управління Верховної Ради України від 09.06.2005р., законопроект № 7336  потребує суттєвої змістовної та техніко-юридичної переробки.

Він має бути побудований, підкреслив Президент УФПНСБ Георгій Оніщенко, за принципово іншою концептуальною основою. Перш за все необхідно враховувати, а не ігнорувати, конституційні принципи рівної конкуренції, рівності всіх форм власності перед законом, щоб забезпечувати споживачам вільне право вибору суб’єкта охорони і отримувати послуги за прийнятною ціною. По-друге, враховувати міжнародний досвід у цій сфері та орієнтації України на вступ до Євросоюзу.

За словами Олександра Сугоняки, ухвала КСУ та лобіювання законопроекту в такій редакції - це не що інше, як застосування подвійного правового режиму регулювання охоронної діяльності для різних суб’єктів: окремо для ДСО і окремо для всіх інших учасників. Такий підхід забезпечує одній структурі – ДСО – переваги та необґрунтовані преференції на ринку озброєної охорони перед іншими суб’єктами, чим порушується фундаментальний принцип ринкової економіки  - конкуренція.

Володимир Стретович, Олександр Сугоняко, Георгій Оніщенко та Михайло Сирота наголосили на необхідності відкликання згаданого законопроекту та надання відповідного доручення МВС щодо формування законопроекту про охоронну діяльність на новій концептуальній основі з урахуванням зауважень та пропозицій учасників ринку, а також міжнародного та європейського досвіду у сфері охорони.

Прес-служба
Асоціації українських банків

6 жовтня, за участю представників Національного банку України, Асоціації українських банків та комерційних банків, відбулася робоча зустріч з обговорення нових нормативно-правових актів НБУ у сфері валютного регулювання та порядку здійснення інвестицій

Національний банк України у серпні п.р. прийняв низку Постанов щодо валютного регулювання та порядку здійснення інвестицій. Зокрема, це постанови № 280 від 10.08.05р., №281 від 10.08.05 р., №290 від 12.08.05 р., №291 від 12.08.05 р., якими НБУ затвердив Положення про порядок іноземного інвестування, Правила торгівлі іноземною валютою, встановив ліміти відкритої валютної позиції банку та врегулював деякі інші питання валютної сфери.

Після впровадження цих Постанов у дію, комерційні банки звернутися до Асоціації та Національного банку через труднощі практичного застосування окремих норм зазначених документів.

Оскільки питання внесення і повернення іноземних інвестицій, купівлі-продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України є надзвичайно важливими не лише для банків, але й для всієї держави, Асоціація українських банків ініціювала проведення робочої наради з  фахівцями НБУ для обговорення проблемних питань у нових Постановах.

6 жовтня 2005 року у Національному банку України відбулася робоча нарада, в якій взяли участь: від Національного банку – директор Юридичного департаменту Пасічник В.В., директор Департаменту валютного регулювання Щербакова О.А., інші працівники департаменту; від Асоціації – Президент АУБ, та представники комерційних банків (Донгорбанк, Зембанк, Каліонбанк, Камбіо, Ощадбанк, Райффайзенбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, УкрСиббанк).

Асоціація українських банків наголосила на своїй позиції, яка полягає у тому, що нормативно-правові акти НБУ мають відповідати діючому законодавству України. А в частині, що стосується порядку здійснення іноземних інвестицій, відповідати Законам України "Про режим іноземного інвестування" та "Про захист іноземних інвестицій на Україні".

Національний банк України взяв один місяць для опрацювання зауважень та пропозицій, що були висловлені учасниками наради до вищезазначених нормативних актів НБУ.

Результатом наради стало досягнення згоди між учасниками щодо спільної мети і єдиного напрямку в діяльності НБУ і банків, та домовленість про співпрацю у вирішення проблемних питань діяльності банківських установ.

Управління банківських технологій АУБ

Асоціація українських банків звернулася з листом до новопризначеного Голови СБУ Ігоря Дріжчаного у зв’язку з інформацією про необгрунтовані перевірки правоохоронними органами комерційних банків на предмет наявності у них ліцензії на використання та експлуатацію засобів криптозахисту інформації у банківській діяльності.

У своєму листі АУБ повідомляє про порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб ряду банків Київського регіону за ч.2 ст.202 Кримінального процесуального кодексу України та звинувачень у проведенні операцій банками по системі „Клієнт-Банк" без отримання в органах СБУ ліцензії на використання та експлуатацію засобів криптографічного захисту інформації.

Асоціація українських банків звертає увагу керівництва СБУ, що здійснення банками експлуатації та використання програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації у банківській діяльності не є самодостатньою дією, яка свідчить про надання послуги клієнтам з криптозахисту та отримання саме за неї прибутку. Використання та експлуатація програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації банком є лише технічною складовою щодо здійснення банківської операції з розрахунково-касового обслуговування, тобто банківської діяльності по забезпеченню надання послуги клієнтам банку, наприклад ведення рахунку та проведення розрахунків, які вже є одним із видів банківських послуг.

Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні" вказує, що „Ліцензування банківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності і т.і. здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах", а норми Закону України „Про банки і банківську діяльність" є спеціальними по відношенню до норм інших нормативних актів. Переважному застосуванню підлягають норми спеціального закону, тобто Закону України „Про банки і банківську діяльність".

За таких обставин банки при здійсненні ними банківської діяльності не зобов'язані отримувати ліцензії на використання та експлуатацію програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації у порядку та умовах, визначених Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні". Цей Закон виключає послугу електронно-цифрового підпису (ЕЦП, здійснює захист цілісності і авторства інформації) з видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Власнику ж інформації надається право використовувати засоби її захисту та свій розсуд (за винятком державних органів, де це жорстко формалізовано). Система криптозахисту інформації в банківській діяльності розроблена НБУ та надійно функціонує більше 10 років в банківській системі.

АУБ також звертає увагу керівництва Служби безпеки на те, що відповідні підрозділи СБУ, незважаючи на вищезазначене, продовжують вимагати від банків ліцензії ніби-то як на самостійний вид господарської діяльності з використання та експлуатації програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації без врахування особливостей банків як специфічних суб'єктів господарювання в частині того, що така діяльність є складовою банківської діяльності.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко підкреслив, що такі дії підрозділів СБУ носять політичне забарвлення, бо створюють передумови для хабарів та рекету по відношенню до банків з боку співробітників СБУ.

АУБ попросила зупинити проведення зазначених перевірок, так як вони несуть загрозу дестабілізації роботи банків в Україні.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Верховною Радою України у вересні заплановано розглянути у другому читанні проект Закону України №7274  “Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині відкриття філій іноземних банків. З цього приводу Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко та лідер коаліції Трудовий Союз Михайло Сирота 19 вересня в Інформагентстві УНІАН провели прес-конференцію на тему: “Допуск філій іноземних банків в Україну та фінансовий суверенітет держави”.

Головна теза організаторів прес-конференції, що допуск філій іноземних банків на фінансовий ринок України має слугувати перш за все національним інтересам. Олександр Сугоняко та Михайло Сирота наголосили на необхідності недопущення послаблення фінансового суверенітету держави, яке може статись у разі остаточного прийняття парламентом вищезгаданого законопроекту.

Причина занепокоєння Асоціації українських банків та Трудового Союзу обумовлена тим, що філії не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами іноземних банків, діяльність яких регулюється іноземним законодавством і які абсолютно непідконтрольні Національному банку України. “Без відповідних обмежень, які відповідали б національним інтересам, це, по суті, призведе до появи “фінансових анклавів”,  операції  яких  будуть контролюватися іноземними фінансовими установами та регулюватися законодавчими нормами іноземних держав”, – переконані Михайло Сирота та Олександр Сугоняко.

За словами Президента АУБ, банківська система України давно відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки з іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою: ці банки мають діяти у правовому полі України, на території якої вони отримують економічний зиск. І то мають бути дочірні банки. 

Про неоднозначність питання діяльності філій іноземних банків свідчить і світова практика, зокрема наявність обмежень щодо діяльності філій іноземних банків практично у всіх країнах.

За оцінками експертів АУБ, згаданий законопроект не передбачає обмежень на відкриття філій для банків з невисоким міжнародним рейтингом, або для тих, що взагалі рейтингу не мають. З-за економічної і політичної нестабільності в країні, банки з розвинених країн до нас не підуть. Проте в Україну, з-за відсутності відповідних обмежень, які відповідали б національним інтересам, можуть прийти банки з країн з неразвиненою економікою, які слугуватимуть в Україні своєрідними інструментами для відмивання коштів та інших незаконних операцій. А це вже реальна загроза національній безпеці та фінансовій стабільності України.

Окрім цього, законопроектом не визначені особливості створення, регулювання та нагляду за діяльністю, а також ліквідації філій іноземних банків. Це, у свою чергу, значно підвищує ризики клієнтів – резидентів України, – а неврегульованість питань обліку операцій та особливостей оподаткування створює умови для мінімізації податків та вивозу капіталу з України.

Як наголосили Михайло Сирота та Олександр Сугоняко, одне з основних завдань держави у формуванні ринкових відносин полягає в забезпеченні рівних умов конкуренції для всіх суб’єктів ринку. Неврахування цього базового принципу при визначенні порядку входження в Україну філій іноземних банків призведе до підриву національної банківської системи, хаотичності економічних процесів держави, гальмування розвитку національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.

Лібералізація банківської системи, звичайно, має і позитиви. „Проте уже сьогодні слід подбати про заходи  перестороги, які б у майбутньому дали можливість захистити українську фінансову систему від негативів лібералізації. Для  цього необхідно на законодавчому рівні чітко лімітувати частку закордонного капіталу на фінансовому ринку України. Вона не повинна перевищувати визначеної межі. Також необхідно на даному етапі розвитку вітчизняної банківської системи встановити розумні обмеження щодо впливу іноземного капіталу на економіку України,” – зазначили лідер Трудового Союзу Михайло Сирота та президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.  І, відповідно, в  рамках процедури реєстрації філій іноземних банків слід передбачити додаткові заходи перестороги, завданням яких має стати не допуск на вітчизняний ринок фінансових установ з сумнівною репутацією чи орієнтованих на проведення ризикованих операцій з грошима кредиторів та вкладників.

Учасники прес-конференції окреслили низку пропозицій щодо умов входження філій іноземних банків на фінансовий ринок Україну, які АУБ було направлено Верховній Раді України до другого читання законопроекту № 7274. За їх словами, прийняття Закону без повного врахування цих пропозицій створить загрозу національній безпеці України.

У зв’язку з цим Асоціація українських банків та Трудовий Союз наголосили на неприпустимості прийняття у другому читанні законопроекту № 7274 без врахування зауважень, напрацьованих українськими банківськими фахівцями і узагальнених в АУБ.

Прес-служба Асоціації українських банків
Прес-служба Трудового Союзу

Додаток 1:

Пропозиції Асоціації українських банків щодо умов входження філій іноземних банків на фінансовий ринок України:

1. Для забезпечення єдиної системи регулювання і нагляду за діяльністю банківської системи України другого рівня в законопроекті чітко визначити, що:
- регулювання та нагляд за діяльністю філій іноземних банків в Україні здійснює Національний банк України відповідно до українського банківського законодавства;
- регулювання діяльності філій іноземних банків та розрахунок економічних нормативів здійснюється відповідно до розміру приписного капіталу філій, який для цілей регулювання прирівнюється до статутного капіталу банку.

2. Для захисту української банківської системи від приходу філій слабких іноземних банків з недостатньо високою репутацією передбачити в законопроекті, що право на відкриття філій мають банки, які відповідають наступним вимогам:
- статутний капітал іноземного банку має бути не менше 0,5  мільярда Євро;
- кредитний рейтинг іноземного банку має бути не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій.
Також пропонується підвищити до 5  мільйонів Євро мінімальні вимоги  до розміру приписного капіталу філії.

3. Для забезпечення захисту інтересів кредиторів філій іноземних банків в законопроекті передбачити норми щодо:
- правового статусу, порядку обліку та використання приписного капіталу філії;
- переліку заходів впливу з боку НБУ за порушення філіями іноземних банків банківського законодавства;
- особливостей ліквідацій філій іноземних банків, зокрема з ініціативи НБУ;
- права на відкриття філій банками тільки тих держав, з наглядовими органами яких НБУ укладені договори про обмін інформацією про роботу головного банку.

4. Для забезпечення прозорої діяльності філій іноземних банків на території України пропонується:
- передбачити норму щодо обліку операцій на окремому балансі філії;
- доопрацювати податкове законодавство з врахуванням специфіки оподаткування діяльності таких філій.

5. Для збереження принципу рівної конкуренції між українськими банками та філіями іноземних банків пропонується включити до законопроекту наступні доповнення:
 - передбачити норму перехідних положень такого змісту:
“Ст.24 (в частині порядку відкриття філій іноземних банків) набуває чинності через 10 років після вступу України до СОТ, але не раніше, ніж країна  набуде суверенного рейтингу не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій”.
Ця пропозиція відповідає чинним нормам міжнародного права. З міжнародно-правової точки зору, вона є цілком правомірною, оскільки пунктом 2 Додатку щодо фінансових послуг до Генеральної Угоди про торгівлю послугами СОТ передбачається здійснення державами заходів, “які диктуються міркуваннями обачливості” або які необхідні “для забезпечення цілісності і стабільності фінансової системи”. А запропоновані заходи підпадають під таку категорію.
- передбачити обмеження на здійснення філіями іноземних банків окремих видів діяльності (залучення вкладів фізичних осіб, операції на фондовому ринку тощо).
Для запобігання монопольним зловживанням у разі концентрації великої долі ринку банківських послуг в філіях іноземних банків пропонується внести відповідні зміни до антимонопольного законодавства.

6. Також подано пропозиції щодо доцільності розробки окремого законопроекту з комплексного регулювання умов відкриття, регулювання діяльності, нагляду та оподаткування філій іноземних банків. Крім наведених вище позицій в законопроекті пропонується встановити:
-  норму участі іноземного капіталу в загальному капіталі банківської системи України;
- норму участі українських працівників в керівних органах філій іноземних банків;
передбачити, що право на відкриття філій іноземних банків має тільки головний банк, який знаходиться на території своєї юрисдикції (тобто накласти заборону на відкриття в Україні філій дочірніми іноземними банками).

Додаток 2:

Звернення АУБ до народних депутатів України:

Щодо законопроекту №7274
від 01.04.05 р. (відкриття філій
іноземних банків в Україні)

Банківська система України вже довгі роки повністю відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки із 100% іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою – це мають бути банки – юридичні особи, – що діють у правовому полі України.

Законопроект №7274 передбачає внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині надання іноземним банкам права на відкриття своїх філій на території України. Разом з тим, цим законопроектом не визначені особливості створення, регулювання та нагляду за діяльністю, а також ліквідації таких філій.

Філії іноземних банків не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами банків, які керуються у своїй діяльності іноземним законодавством.

Законодавча невизначеність порядку регулювання та контролю за  діяльністю таких філій в Україні значно підвищує ризики клієнтів – резидентів України, – а неврегульованість питань обліку операцій та особливостей оподаткування створює умови для мінімізації податків та вивозу капіталу з України.

Значно простіший – через материнські банки – доступ філій до іноземних кредитних ресурсів створить нерівну конкуренцію на фінансовому ринку України, ставлячи філії в більш вигідні умови порівняно з українськими банками.
Як наслідок, необмежений прихід філій іноземних банків на фінансовий ринок України призведе до того, що переважна частина банківських операцій буде сконцентрована в них.

За цих умов іноземні банки через свої філії фактично здійснюватимуть вирішальний вплив на характер та пріоритети економічного розвитку в державі, контролюватимуть найбільш ефективні сфери діяльності.

Іноземний банк приходить для надання кредитів, як правило, своїм корпоративним клієнтам. Це надасть дешеві і довгі кошти для підприємств з іноземним капіталом, що поставить ці підприємства у більш вигідні умови порівняно з національними виробниками. Цим будуть порушені умови рівної конкуренції на ринку для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

Одне з основних завдань держави у формуванні ринкових відносин полягає в забезпеченні рівних умов конкуренції для усіх суб’єктів ринку. Неврахування цього базового принципу при визначенні порядку входження в Україну філій іноземних банків призведе до підриву національної банківської системи, хаотичності економічних процесів держави, гальмування розвитку національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.

Особливо небезпечною висока концентрація фінансових потоків в філіях іноземних банків стане в умовах погіршення економічних показників  розвитку  країни.

В умовах загрози фінансової кризи саме іноземні філії стануть найбільш нестабільною складовою фінансового ринку, оскільки головні банки для мінімізації своїх ризиків та втрат будуть згортати їх діяльність в Україні та відкликати кредитні ресурси та інвестиції. Швидке згортання діяльності філій іноземних банків при одночасній слабкості іншої частини банківського сектору призведе не тільки до поглиблення фінансової кризи, а і спровокує суцільний колапс економіки, яка залишиться без національної фінансової системи, здатної надати необхідну фінансову підтримку суб’єктам господарювання.

АУБ провела всебічне обговорення цих питань з представниками НБУ, системи комерційних банків, зацікавлених міністерств та відомств. За результатами обговорення АУБ підготовлені і надіслані Верховній Раді України пропозиції щодо законопроекту 7274 до другого читання.

Переконані, що прийняття Закону без повного врахування цих пропозицій створить загрозу національній безпеці України.

У зв’язку з цим Асоціація українських банків звертається до Вас як до виразників інтересів українського народу із проханням під час розгляду законопроекту № 7274 не допустити його прийняття  у другому читанні без врахування зауважень, напрацьованих спеціалістами і узагальнених в АУБ.

Наші пропозиції передані Комітету ВР України з питань фінансів і банківської діяльності 15.07.05 р. (лист №04-06/0652). З ними можна ознайомитися на сайті АУБ www.aub.com.ua (розділ “Діяльність АУБ, підрозділ “Законодавство”: http://www.aub.com.ua/atachs/72741u.doc ).

Сподіваюсь, що наші спільні зусилля не допустять прийняття Закону, який становитиме загрозу національній банківській системі та фінансовій безпеці України.

З повагою
Президент Асоціації                                                             О.СУГОНЯКО

“Допуск філій іноземних банків в Україну
та фінансовий суверенітет держави” -

така тема прес-конфереції, яка відбудеться 19 вересня в ІА “УНІАН”

У прес-конференції візьмуть участь:

- Президент Асоціації українських банків – Олександр Сугоняко,
- Голова коаліції Трудовий Союз – Михайло Сирота.

Прес-конференція відбудеться:

У понеділок 19 вересня 2005 р. о 13:00
В Інформагентстві УНІАН

за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4,
           конференц-зал, 2-й поверх.

Початок реєстрації журналістів о 12.30. Акредитація журналістів обов’язкова. Про Вашу участь просимо завчасно повідомити за телефонами прес-служби АУБ: 559-31-76, або за електронною адресою:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                                           

"Валютно-курсова та монетарна політика НБУ в 2005-2006 рр." – така тема Громадської дискусії, яка відбулась в понеділок 5 вересня в “Українському домі”.

Мета: Публічне обговорення макроекономічної, і в тому числі, монетарної та валютно-курсової політики, здійснюваної в Україні.

Ведучі:
· Сугоняко Олександр Анатолійвич, Президент Ассоціації українських банків;
· Власюк Ігор, шеф-редактор Видавництва "Экономические Известия".

До участі в Громадській дискусії були запрошені керівники Уряду, НБУ, провідні економісти і політики, громадські діячі, банкіри, аналітики, представники ЗМІ.

Пропонуємо повну стенограмму виступів учасників Громадської дискусії:

Стенограмма Общественной дискуссии "Валютно-курсовая и монетарная политика НБУ в 2005-2006 годах"

г. Киев, Медиа-центр "Украинского дома"
5 сентября, 1015

Александр Сугоняко (АУБ):
Сьогодні хотілося б наблизитись до з’ясування джерел інфляції, адже і бюджетний чинник є таким джерелом і монетарний, і адміністративний і економічний. І хотілось б розставити акценти, бо в основному, коло банківської сфери ходять хмари і звинувачення – наскільки це відповідає дійсності. Важливо подивитись,  на що збільшувались ціни, що робив уряд для того. Щоби зменшити цінові шоки. Наскільки ці заходи були ефективними. Ми знаємо, що один із основних внесків у нас м’ясо зробило від 6-7% за пів року. Хотілось би оцінити з минулим роком, для того щоб зняти ці проблеми.
Також – як у нас з бюджетом, також те, що авансові платежі в бюджеті... складають дуже великі суми, неповернені ПДВ. Хотілось би порівняти соціальні виплати в минулому році і на початку цього, з тим інфляційним внеском, який зробив Нацбанк і як воно співвідносится. Оскільки в цьому році темпи зростання в 3 рази менші, ніж були в минулому році. Що у нас з інвестиціями? Які в нас перспективи... Я радий бачити багато вчених і практиків, які можуть відповісти на ці питання, що турбують населення.

Ведущий, Игорь Власюк (Экономические Известия):
Исходя из логики нашей дискуссии, мы хотим предоставить возможность представить свою позицию двум государственным ведомствам – Нацбанку и Минэкономики. Они неоднократно высказывали свои позиции по поводу макроэкономической и валютно-курсовой политики. Представителей Минэкономини нет. Поэтому предлагаю предоставить слово г-ну Литвицкому (Национальный банк).

Валерий Литвицкий (НБУ)
Я вам вдячний. У мене підготовчий матеріал українською мовою, Але…(не вдалось розпізнати текст)

Національний Банк вважає, що макроекономічні ризики збалансовані... Загроза подальшого прискорення інфляції і загроза подальшого повільного зростання приблизно  знаходяться на приблизно однаковому рівні. Якщо в першому кварталі можна було судити загрозу прискорення інфляції домінуючим (…не вдалось розпізнати). Я нагадаю що було зростання за перший квартал (… не вдалось розпізнати). Інфляція у вузькому розумінні, не базову інфляцію, не плинну.... На цю тему є багато показників, якщо буде бажання почути реакцію на ці показники (… не вдалось розпізнати). У останні 5 місяців темп інфляції скоротився, приблизно, у 4 рази. Якщо у першому кварталі, орієнтовно середньомісячна була 1.4%, то в останні 5 місяців 0.4. Тому ми вважаємо, що за цей період збільшилась інша загроза з більш широкими профілями - загроза подальшого сповільнення зростання. Я сподіваюсь, що сьогодні буде відомо, що інфляція з серпня в районі 0, а може навіть дефляція . Але це ж таке, воно впливає на висновок, що інфляція сповільнюється, наступає квартал сезону цінового збудження. І ми оцінюємо ризики періоду цінового збудження, ризики подальшого повільного економічного зростання приблизно, як ( … не вдалось розпізнати текст). Це означає, що монетарна політика Нацбанку має бути респективною, але є обмеження у цій респективності. (.. не вдалось розпізнати) повільного економічного зростання. Тому на сьогодні ця політика, ну принаймні, я би так радив керівництву, має бути нейтральною, тобто заходи, котрі ми вжили є достатніми для того, щоб очікувати період (..не вдалось розпізнати ) і реакції на зменшення інфляційного тиску, який характерний для листопада.
Друга теза – я можу сказати, що базова стабільність обмінного курсу до кінця року збережеться. Сподіваюсь завтра ми обсудимо це персонально на прес-конференці, ї з цього приводу може бути... (не вдалось розпізнати). Є аналітики, банки і експерти преси, котрі хотіли би знати... ( не вдалось розпізнати), що розуміється різке-не різке. Принаймні, в мене спокійна душа заявити що до кінця року базова стабільність обмінного курсу збережеться на тій врівноваженій позиції, яку для цього року ми вважаємо більш-менш оптимальною.
Третя позиція - Нацбанк продовжить лібералізацію валютного ринку. Ця лібералізація не є інфляційною панацеєю. Вона дасть впевнений внесок в подолання загрози тільки в пакеті з іншими заходами в межах тих повноважень, які не належать НБУ. Ми керуємось двома статями: 6-ю та 99-ю. 99 ст. Конституції: «Нацбанк основною функцією має забезпечення стабільності грошової одиниці»; і ст. 6 ЗУ «Про Національний Банк»: «НБУ підтримує стабільність банківської системи, її ліквідність, здатність забезпечити запит на гроші. І друге, в межах (я підкреслюю) своїх повноважень за стабільність грошової одиниці». Ви там не прочитаєте – якір, обмінний  курс, коректування агрегата чи коректування валюти – це наша внутрішнє господарство і тема окремої розмови. Ми відповідаємо за стабільність грошової одиниці. Це  означає, що купівельна спроможність протягом року має бути забезпечена на такому рівні, щоб як мінімум не спадала. Звичайно, є ті повноваження, які належать моїм колегам, яких ви сьогодні закликали. Якщо їх нема, я буду просити про додаткові хвилини, щоб розказати про 4 сосни, блукання в яких залежить не від Національного Банку. Де є відповідь на зменшення ризику прискорення інфляції. Лібералізація валютного ринку, є тема, до якої привернута увага голови НБУ. Наскільки мені відомо документи зареєстровані. Голова Нацбанку... (не вдалось розпізнати) і він має що сказати, і він скаже. Хотів б із радістю повідомити, що прогнози деяких аналітиків, що буде швидкісна лібералізація валютного ринку і швидкісна ревальвація протягом липня-серпня – на щастя не буде. Ніякої швидкісної лібералізації валютного ринку. Буде поетапне сходження цього ринку в міру готовності ринку до самореалізації. Ми будемо відстежувати розмір коливань. Ми будемо думати і пропонувати, як управляти цим простором, для того, щоб захиститись від різких коливань валюти... ( не вдалось розпізнати), яка би могла додати... ( не вдалось розпізнати) уповільнення економічного зростання і створити атмосферу непередбачуваності для суб’єктів господарювання. Тому лібералізація ринку продовжиться, базова стабільність курсу збережеться, нормальна ліквідність буде підтримана. НБУ знає свою відповідальність за підтримку стабільності банківської системи і ми не вийдемо з валютного ринку тим темпом, який би міг завдати шкоди платіжності банківської системи. Ми будемо синхронізувати наші кроки з аудитом готовності ринку до тих чи інших поміркованих кроків оптимальної прогресивної модернізації валютного ринку і будемо підтримувати ліквідність на нормальному рівні. Сьогодні вільна ліквідність 3 млрд 200 млн грн.. Це мабуть на 800 млн менше, ніж ми вважаємо за нормальне, Але це не є для нас проблематичним, тому це нормальна ліквідність до кінця року, яка б урахувала інтереси і підтримки ціновової стабільністі і підтримки попиту на гроші. Інфляційний орієнтир, нормативний і прийнятний. НБУ знає нормативні орієнтири офіційно закладені в бюджет. ніхто не офіційно не реалізував цих (9,8%), те що шанси отримати 9,8  і не отримати 9,8 приблизно однакові. Побачимо сьогоднішню інфляцію, чи дефляцію, побачимо, як відреагує цінова траєкторія росту (не вдалось розшифрувати). Одразу хочу відповісти на питання пана Сугоняко: який внесок продовольчої групи?
Січень-липень інфляція до грудня (не липень до липня!) - не плинна, не 14,8%. Не піддавайтесь на розмови, що НБУ... ( не вдалось розпізнати) неофіційні показники інфляції. Є офіційні показники до грудня, офіційні показники до липня. Є офіційні показники інфляції, дефляції, дезінфляції, арінфляції... (не вдалось розпізнати). Є інфляція оптових цін. Я кажу про 6,7% - це до грудня індекс споживчих цін. Внесок продовольчої групи в ці показники – 5.4%. Внесок м’ясної групи – 3%. Тобто, приблизно, на рівні минулого року – 12.3% інфляція, 5% - за рахунок стресу на ринку м’ясопродуктів, який не вгамовується з початку 2004 року. Прийнятний орієнтир.
Ми хотіли би, як мінімум,  мати інфляцію меншу, ніж у минулому році. І ми дуже хотіли б мати інфляцію, яка вкладається в зазначені цифри — 9,8%. Що для цього треба зробити – це окрема тема дискусії. Якщо до мене буде питання – я міг би сказати, чому. Я почну з останнього – інфляційний орієнтир. НБУ, як я вже сказав, керується відповідними статтями і несе відповідальність в межах своїх повноважень за цінову стабільність. За 1-й квартал – показник інфляції відомий, в 2 кварталі – дефляційного літа, як дехто з нас сподівався – не відбулося.... Я нагадаю – 0,6-0,3%, і в серпні скоріше всього - в районі 0%. Тому дефляційного літа, як і минулого року не відбулося. Тому планувальники цінової траєкторії мали б розраховувати на цінове плато. Тобто фактори, які підштовхують ціни догори, приблизно балансуються тими факторами, які їх стримують.
4 сосни антиінфляційної політики, про які я хотів би сказати. В яких ми блукали в минулому році - їх було три,  і чотири, які в цьому році. Перша полягає в тому, що тиск  світових цін на нафту все ще не знайшов адекватної відповіді в нашій резервній політиці і запитах по ресурсозбереженю т.д. і т.п. Відповідь на це питання все ще не знайдена. Друга – це стрес, або шок, на ринку м’ясопродуктів. Відповіді на це питання все ще немає. Запитував пан Сугоняко – я можу сказати - у липні завезено м’яса на 8 млн. доларів, у липні минулого року – на 14 млн. доларів Відповіді на цей виклик немає. .....( не вдалось розпізнати) за січень- липень, там ми не побачимо великої різниці. Хто несе за це відповідальність - ми не прокурори – не відомо. Третя полягає в управлінні тарифами і цинами на послуги природних монополій. Якщо ви візьмете січень-липень – піднесок... Послуги — внесок 1% з 6,7%, непродовольчі товари – 0, 4%, продовольчі товари – 5,4%, а послуги - 1% ! Адекватної відповіді збоку, не буду називати, яких структур (вони тут присутні), над регулюванням поведінкою природних монополій все ще нема. Тому якщо ви візьмете тільки липень, то, якщо вся інфляція була – 0,3%, внесок послуг був – 0,2% з 0, 3%. Це третя сосна. І ми, по-моєму, втратили можливість в 2002 дефляційному році зробити кроки по підвищенню тарифів, і зараз в силу економічних причин, це робити важче і важче. І четверта сосна, яка є продуктом вже цього року. Вона полягає в тому, що уповільнилося економічне зростання. Вповільнення темпу економічного зростання означає послаблення абсорбуючої функції  в економіці, якій за січень-липень номінальні доходи виросли на 44%, економіці, в якій номінальні видатки... (не вдалось розпізнати) – виросли на 20, 7%. Збільшення розриву між товарною пропозицією, у зв’язку з гальмуванням темпів економічного зростання наповнять збільшення номінальних доходів. Звичайно. це формує інфляційний розрив. І це четверта сосна, яка в цьому році не дає можливості дати остаточну відповідь на інфляційний тиск. Як ви бачите, це питання в межах повноважень відповідних структур... (не вдалось розпізнати). Інструментарії НБУ відомі – резервна політика, процентна політика, стерилізація надмірної ліквідності, зв’язаної з купівлею валюти, як основний канал формування грошової пропозиції.  В цьому напрямку ми і будемо діяти, для того, щоб внесок Національного банку в уповільненні інфляції зростав. Я нагадаю, що є інфляція у вузькому вигляді — базова інфляція — це ціни на продовольчі товари мінус ціни на паливо. У вузькому вимірі інфляція складає: січень-липень - 1,9 %, а 6, 7% до грудня – це ми маємо загальну інфляцію споживчих цін. Я не кажу, що монетарний внесок малий. Всяка інфляція – це монетарне явище. Внесок НБУ, який залежить від його повноважень такий, який є... міг бути ще менше. Візьміть непродовольчу групу - там зростання імпорту в 2-3 рази. В самій непродовольчій групі зростання за січень-липень складає 2,2%, за липень – 0.  Ми можемо безпосередній курс обдумати і впливати на поведінку цього сегменту. Звичайно, ми не умиваємо руки, і будемо це робити.
Останнє чи передостаннє: Лібералізація ринку. Вона буде продовжена, вона не панацея в боротьбі з інфляцією, вона поетапна, вона поступова. Присутність НБУ для зрізання горбів волатильності надмірної відбудеться, вивчення рівня адаптації ринку, нормальної амплітуди коливань, утримання на оптимально врівноваженому рівні... (не вдалось розпізнати). Я просто хочу підкреслити, що ревальваційна ситуація, на відміну від революційної, в Україні все ще зберігається. Гривня не знаходиться на врівноваженому рівні... вона знаходиться на оптимальному врівноваженому рівні для цього року, Але, як ми вже говорили, для цього року базова стабільність обмінного курсу збережеться. Що стосується наступних років - це тема окремої розмови.
І що ще хотілось би сказати…Сильна фіскальна політика для продовження лібералізації ринку, лібералізації інших складових валютного регулювання...  І чотири теми, які я просто назву, на які я готовий відповідати на питання і на цьому закінчу. Різка ревальвація – чому і наслідки. Рівень інфляції - чи інфляція в Україні вдвічі більше офіційної чи ні. Китайське утримання заниженого курсу. Багато в пресі писали на цю тему... Причини, чому Китай може так багато купувати валюти і тримати курс на тому рівні, на якому він тримав усі ці роки. Китайські схеми заощаджень, приток іноземних прямих інвестицій, і контроль формування валютних резервів. Американське стимулювання зростання слабої валюти в економічному зростанні. Чи уряд США стимулює слабкий долар ... (не вдалось розпізнати) чи ні.
Незалежність НБУ та Мінфіну – окрема тема. І коли почалось падіння темпів експорту. Я думаю Віктор Георгієвич передасть, якщо буде дискусія, чи несе курс відповідальність за уповільнення темпів зростання, чи є …... (не вдалось розпізнати) фактори, серед яких курс. (…)
Нарешті, скажу останнє. Трилема для НБУ зберігається. В чому ця трилема полягає? Вона полягає в тому, щоб уникнути різких коливань курсу; вписатися в інфляційний поріг, щоб не занесло на повороті зростання, мається на увазі; зберегти ліквідність, платіжність, стабільність банківської системи. Нам треба цю трилему розв’язати.
Курс – базова стабільність; інфляція в межах нормативу; ліквідність, достатня для підтримки економічного зростання.
Дякую.

Ведущий, Игорь Власюк:
Поскольку представителей Минэкономики нет, в соответствии с программой дискуссии я предоставляю слово Сергею Александровичу Яременко, экс-замглавы НБУ.

Добрый день, уважаемые участники конференции!
Я действительно с удовольствием готов выступить, потому что  поднятые проблемы, крайне важны для экономики. Как всегда опять нас втягивают в обсуждение океана цифр, забалтывая принципы и саму проблему. Мы все здесь представляем и ученых и практиков, которые знают, что одни и те же цифры по-разному могут говорить об успехах и недостатках, смотря на каких позициях стоит тот, или иной ученый. Так вот, сейчас мы обсуждаем далеко не воздействие валютного фактора на развитие экономики, а комплекс проблем, которые только высветились через споры о курсовой политики. И очень важно, что вектор развития в зависимости от выбора валютно-курсовой и монетарной политики может пойти в совершенно разных направлениях, в зависимости от того, как мы оценим ситуацию, в которой мы находимся. Суть проблемы состоит в том, как преодолеть 2 угрозы возникшие перед экономикой Украины – это инфляция и снижения темпов роста производства. Это та извечная проблема – что таргетировать? От этого зависят действия правительства, Минфина, НБУ и Минэкономики. Как бы бесспорно, что разрушенная экономика в первую очередь нуждается в росте, занятости, структурных изменениях и др. Но беда в том, что для переходных экономик теоретически не обоснована последовательность реформ и применения той или иной модели монетарной и курсовой политики. И этой теоретической модели нет и на сегодня. Мы пользуемся теми методами, которые нам были рекомендованы западными экспертами. Это было изначально, но и на сегодня мы пользуемся той же методологией. В 90 годах мы  могли воспользоваться только услугами экспертов наиболее развитых стран и, естественно, они предложили те рецепты, которые они использовали на практике. Там давно о разрухе забыли, модели Эрхарда и Кейнса отошли в прошлое, и на первый план вышла теория Фридмана – т.е. чистый монетаризм. Кстати, такой же подход используется всеми странами СНГ, и мы как вы видите, у всех «прекрасные» результаты. Т.е. с самого начала мы пытаемся объединить оба подхода: и таргетировать и рост, и инфляцию. В теории это называется «конфликтом целей», а на практике это применение 2 принципов, которые взаимоисключают друг друга. Это когда на политику фиксированного или управляемого курса, который, без сомнения, должен применяться, я подчеркиваю, в переходных экономиках пытаются наложить монетарный метод подавления инфляции, характерный для развитой перегретой экономики. Мы все время сидели на двух стульях, надо это признать, и именно негативность, абсурдность этого подхода высвечивается в наиболее кризисные моменты. Чем характеризируется этот кризисный момент: 1. изменение процессов в сентября 2004 года, резкий рост выплат зарплат и пенсий, инфляционные ожидания, валютный и банковский кризис, политические шоки, замедление экономического роста. Возврат валюты в первом квартале, купленной на рынке в четвертом плюс задержанная выручка четвертого квартала. Чуть позже зашли «горячие» деньги, принятие социального бюджета с изменением налогов. Это те риски и угрозы, которые нависали в начале нынешнего года над Украиной. Добавились ещё и внешними шоки: изменение цен на нефть,  и конъюнктуры внешних рынков. Плюс в этом году произошло ещё одно очень важное событие или процесс – наложение инфляции спроса на уже продолжающуюся инфляцию издержек. Произошла естественная реакция ринка на повышение зарплат, пенсий и других выплат, т.е рост цен. Иначе быть и не могло, потому что административное повышение зарплат в рыночной экономике может произойти без повышения цен только при наличии административного контроля за их ростом. Это должны были знать те, кто делал эти вещи. И мы все это осознавали, и нельзя другого ожидать от экономики. И все эти риски и угрозы были видны,  хотя и не все, но уже в феврале все эти риски мы видели. И естественно в таких ситуациях ищутся выходы, методы, которые необходимо применить. Тут же появляются старые испытанные советчики с их рецептами: это жесткая монетарная политика и ревальвация. Естественно возник и крайне обострился конфликт целей, о котором я говорил. Немалую роль сыграл субъективный фактор, это присутствие в правительстве известных приверженцев этих позиций - Терехина и Пинзеныка.
После политического и экономического спада в четвертом квартале, роста инфляции, если смотреть в перспективу, необходимы были быстрейшие вливания в экономику, чтобы поглотить, демфировать, спрос в наметившейся тенденции к падению ВВП. Причины падения ВВП ясны  – это реприватизация, это экономический спад декабря и политические события первого полугодия года.
Начнем с анализа второго совета (рецепта) - ревальвации. Это потом уже начались советы не о ревальвации, а об использовании гибкого рыночного курса. Теперь я уже слышу о «коридоре», но мы «коридоры» уже проходили. А вот апрельские действия, по сути, свели на нет 4-летние наработки, завоевания доверия населения и бизнеса к стабильности курса. Это, опять же говорит об «экономическом примитивизме», т.е. нельзя использовать стратегический инструмент для достижения оперативных целей. Даже с целью достижения благих намерений. Мы предупреждали о том, что ревальвация приведет к более сложным процессам и наоборот вызовет инфляционные риски через дестабилизирующие процессы. Я не буду говорить или спорить о пользе или вреде ревальвации. Это схоластика. Существует аксиома: ревальвация - это всегда охлаждение экономики, а девальвация – это всегда её интенсивное развитие.  Другой вопрос – чем это сопровождается? Но это всегда положительный эффект, с какими-то изменениями других макропоказателей. Введение любой переменной в несбалансированной системе никогда не приводит к ее стабилизации, а, наоборот - дестабилизирует. Что интересно, что и в самом МВФ нет единого мнения о курсовом режиме, который должен применяться в переходной экономике. Их исследования ограничиваются только изучением статистических рядов. И поэтому констатация такова – фиксированный валютный курс «на диво добре спрацьовує, призводячи одночасно до відносно низької інфляціїбез нанесення шкоди меті економічного зростання. Гнучкі режими, напроти, показують більш високі рівні інфляції, але без значного економічного зростання». Получается, что эксперты МВФ исследуют это не с точки зрения идеологии, а с точки зрения цифр и у них это вызывает какое-то «диво». Я не вижу никакого «дива», я вижу то, что это естественно присущий переходной экономике курсовой режим. Он должен выдерживаться и использование его должно быть определено некими критериями, которые мы с вами должны найти. Я предложу свой вариант. Итого, в чем была суть проблемы? 1. Угроза инфляции по мнению приверженцев такого подхода, должны быть задействованы монетарные факторы для погашения инфляции. Если исходить из тех теоретических посылок, которые мы дальше увидим, то вывод такой: что в переходных, растущих, высоко долларизованных  экономиках должен использоваться фиксированный или «керований» курс, и он является наиболее эффективным методом сдерживания инфляции, т.е. он является ценовым «якорем». Поэтому обвинения в неэффективности в методах борьбы с инфляцией необоснованны. Более того, дальше покажу, что наоборот. Самое главное - при использовании курса, как ценового якоря обеспечивается рост, а через монетарные агрегаты  – только стагнация и создание условий для стагфляции. И заканчивается этот процесс финансовым кризисом. Итак, плавающий, рыночный курс, коридоры показывают теоретическую шаткость позиций, которые пытаются внедрит. Т.е. Это разные режимы, и их не выбирают, как галстук  по настроению. Существует следующий режим: валютное управленик (currency board), фиксированный, «коридоры»(наклонный, прямой), управляемый («керований»), плавающий, и идут они в строгой последовательности.  Вы помните, что «керованый» - это та же «валютная змея», которую применялась еще недавно в истории экономического объединения Европы, до перехода к плавающему курсу и отмене ограничений на капитальные операции. Так вот сейчас мы придем к выводу, что каждый из этих режимов отвечает соответствующему этапу развития рыночных отношений. Это не просто набор, как нам его преподносят, а это четкая последовательность режимов.
Плавающий (рыночный) – т.е. удерживается рынком, в относительно стабильном значении. Отмечу, внутренние и внешние участники рынка должны в нём участвовать не на равных. Ибо, внутренней участник стремится к стабилизации, то внешний не всегда это делает, чтобы извлечь маржу. У нас рынка нет и не потому, что НБУ или кто-то из нас не хочет этого признавать, а потому что его нет по факту. Рынок это наличие институтов, механизмов, инструментов плюс правовая и институциональная среда, которая его характеризует. Это, прежде всего, фондовый рынок, пенсионные и инвест фонды, страховые компании, ипотечные рынки и банки. Основные его части находятся  в зародышевом состоянии и поэтому роль финансового рынка пока возложена только на банки, но они – только один из секторов финансового рынка, и решить проблемы всего финансового рынка не в состоянии .
Какой объем рынка необходим для удержания курса? Объем, предположительно, должен соответствовать той части валютного рынка, которая состоит из суммы корпоративных внешних займов, «горячих» денег, ОВГЗ нерезидентов в гривне, части внешних займов, объему валютного рынка экспортеров одного-трех месяцев. Это можно оспорить, но его объем должен быть таким, чтобы он мог поглотить любую дельту рынка,  возникающую на фоне ухудшения экспортного потенциала, или каких-то психологических ожиданий.
Первый вывод: не пятилетками определяется этот критерий, а наличием в достаточном объеме развитого финансового рынка. Должны вырасти те субъекты-резиденты, активы которых выражены в денежной форме, т.е именно те субъекты, которые заинтересованы в удержании стабильного курса во избежание финансовых потерь.
Второй аспект – это правовое обеспечение уже в валютном законодательстве. На сегодняшний день перечень операций, возможных на валютном рынке определяется Декретом. Его основные принципы – он направлен на поддержание становления переходной экономики, это поддержание слабой внутренней ресурсной базы всей финансовой сферы, отсюда принцип клапана: все, что идет снаружи - можно, а, что отсюда – запрещено. Т.е. максимально обеспечить ресурсами экономику, не прибегая к внешним займам. Второй принцип, покупка по текущим операциям возможна только при наличии внешнего обязательства (контракт). Третий принцип - запрет операций капитального характера для резидентов при полной свободе внутри страны для нерезидентов, т.е. ассиметричные ограничения на отток и приток капитала. Кроме того, существует обязательный возврат валютной выручки, и отмененная обязательная продажа. То есть положения Декрета не предполагают, чтобы Нацбанк или правительство не участвовали в формировании и установлении курса. Вывод: 1. В рамках данного Декрета, в стране может применяться любой режим, кроме плавающего, в силу названных ограничений, и основное, отмена ограничения на свободное движение капитала как для резидентов, так и нерезидентов. Плавающий курс не может быть сформирован без внешнего рынка и полной конвертированности валют. Но мы должны не забывать, что либерализация это не условие развития рынка, а следствие этих изменений. Вот в чём суть.
Теперь об реальном значении курса. Это условная величина. Говорю, может быть, крамольную фразу, но это так. Важно только начальное его значение. Значение его при введении денежной единицы. И в 98-й год подтверждает это. И в 98-й году можно было остановиться и на 2.45, можно на 3.25 или другом значении. Исходя из соотношения сил экономических школ, о которых мы говорили. Можно было его удержать. Я сам участник этого процесса и знаю, как это все делалось. Затем идёт длительный процесс структуризации экономики на новом значении курса – это цены, зарплаты, отраслевая структура рентабельных производств в новых условиях и т.д. Формируется новый экономический комплекс, в котором вырастают внутренние связи, формируются кости и поэтому любые курсовые изменения ведут к болезненным явлениям. Если они ломаются, кто-то теряет сознание, становится инвалидом. При этом формируется другая структура экономики. Ревальвация, таким образом, не нужна и никем сознательно не применяется, потому что, как ни странно и экономисты это знают, цены вниз не ходят. Они идут только вверх., И для сохранения структурных связей при ревальвации необходимо одновременное снижение цен на ту же величину по всей экономике, но, я еще раз повторяю, цены никогда вниз не ходили. Поэтому в данной ситуации выживают монополисты и сырьевики, а страдают в наибольшей степени отрасли высоко-технологичные, т.е. машиностроение, где существует ценовая конкуренция.
Какой критерий для определения реального курса? Уровень курса определяется состоянием счета текущих операций, а проще, состоянием реального сектора. В нашей экономике ещё индустриального типа именно экспорт и импорт товаров и услуг показывают предложение и спрос на  валюту. Необходимо добавлять доходы украинских граждан за рубежом, а поступления от инвестиций резидентов за рубежом. Но их просто нет. Получается, что чистый критерий - это состояние баланса товаров и услуг. Вывод  –реакции на изменение курса от поступлений инвестиций быть не должно. Результат их должен проявится после ввода мощностей в повышении объемов экспорта или замене импорта. И уже тогда при замене торгового баланса или текущих операций можно отреагировать. Кстати, тот же Гонконг, Китай, Сингапур не реагируют на это, и всё время не изменяют условия для внутреннего производителя и защищают от внешних шоков, сохраняя внутреннею ценовую структуру. Таким образом, они придерживаются той концепции, при которой внешние инвесторы входят во внутреннюю экономику, начинают работать в равных условиях, конкурируя, то ли повышением производительности труда, то ли вводя новые товары, дополняют или вытесняют внутреннего производителя. Таким образом, эти два сектора - внешний инвестор и внутренняя экономика работают параллельно, мирно и сотрудничают без уничтожения внутреннего производства, а, наоборот, только увеличивая экономический потенциал страны.
Мы выходим на самый важный момент. Теперь немножко о плавающем курсе. МВФ как-то интересно в этом году поменял свою позицию по поводу плавающего курса, как защиты от внешних шоков. Считалось, что фиксированный курс или постоянный является защитой от внешних шоков в экономике, и каждая страна стремилась это поддерживать. Сегодня МВФ утверждает, что плавающий курс является защитой от внешних шоков, что я теоретически не могу осознать. Таким образом, если вводить плавающий курс, то мы лишаемся основного инструмента присущего переходной экономике с неразвитой рыночной средой и переходим к инструментарию характерному для развитой ещё и перегретой экономики, где уже постоянны как раз монетарные агрегаты, а плавает курс. Т.е переход с ценового якоря, как курса на сдерживание инфляции денежными агрегатами приводит нас к конфликту целей в монетарной сфере. В растущей экономике рост денежных агрегатов безусловное и неоспоримое требование, тем более, что в нашей стране упор сделан на иностранных инвесторов. Тут мы попадаем в патовую ситуацию. Поскольку курс без катастрофических последствий для экономики ревальвировать нельзя, чтобы не угробить всё что у нас еще пока работает, а тем более из-за 1-5 млрд. дол. США иностранных инвестиций, то естественно их необходимо покупать Центробанку, что приводит к росту денежных агрегатов. Но вступает в силу второй догматический аргумент, что денежная масса - это источник инфляции. Если им руководствоваться, то мы, наконец, попали со своей двойной позицией в идеологический тупик и прибываем в нём особенно остро с конца июля. С одной стороны, мы так ждём инвестиции, что сами уже почти ничего не делаем, с другой стороны, по формулам посчитали еще в прошлом году, что рост М2, М3 условно 30-35% и мы уже добились такого роста, поэтому дальше покупать нельзя. А может, тогда нам не нужны инвестиции и хорошие экспортеры? Может не нужно так быстро размещать займы за рубежом, брать деньги у Мирового банка, не допускать нерезидентов к приватизации? Тогда становится именно этот вопрос – или ввести ограничение на получение кредитов юрлицам, муниципалитетам, госпредприятиям и пусть «тихенько» развиваются, в соответствии с нашими цифрами. Нам быстрее не надо. Но как тогда поступать с ВВП, откуда брать пенсии и т.д.? Так вот здесь и возникает вопрос – так нужны нам инвестиции или нет? Пока определялись - зашли в тупик. Роста без инфляции не бывает, но она будет намного меньше, потому что это инвестиции, это те новые производственные мощности и необходимо было бы даже стимулировать какие-то отрасли, как подчеркивал Эрхардт - инвестиции в отрасли, которые производят потребительские товары, к инфляции не приводят. И необходимо предоставить льготы отраслям, для восполнения пробела, в потребительских товарах, которые составляют компонент в инфляции. Но и опыт, допустим тех же самостоятельных стран – Китай, Сингапур, Гонконг и т.д. - говорит о том, что внутренние и внешние инвестиции составляли на протяжении 10 лет составляли 30-40% от ВВП и при этом инфляция была в пределах -2 - +5. Поэтому ещё раз подчеркиваю, что рост денежных агрегатов, как таковой не корелирует с инфляцией. Тупик применяемых подходов в борьбе с инфляцией проявляется в том, что он замораживает среднесрочный рост не уменьшая инфляцию на данном этапе препятствует инвестициям, кредитной активности и работе экспортеров через все инструменты монетарной политики Нацбанка. Но теория говорит - стерилизация препятствует падению процентных ставок и таким образом стимулирует ещё больший приток уже горячего капитала. Стерилизация не сопоставима с возможностями внешних инвесторов и центральных банков. Таким образом, Центральный банк платит за свою некомпетентность. Процент по стерилизации больше, чем ЦБ получает по зарубежным активам. И за гранью риска капитал разворачивается и происходит обвал финансового рынка. Таким образом, мы стоим именно на той точке, где необходимо понять роль и воздействие того инструментария, которым сейчас мы пользуемся, а не высчитывать – будет 0 в августе, или 0,2? Это смешно слушать. Потому что мы говорим как бы совершенно зарыв голову в песок, не определившись в целом - так все-таки какой подход необходимо использовать для того, чтобы выйти из наметившегося спада в росте экономики. Где стратегия? Если мы говорим, что только инвестиции нас выведут в люди, то естественно им не следует мешать, и если мы испугались 2-3 млрд. пришедших инвестиций, что говорить о том, что если они услышат Президента, придет ежегодно 10-50 млрд.? Или они нам не нужны. И ещё очень важный момент, когда мы говорим, что только внешние инвестиции нас спасут, но внешние инвестиции это эмиссия ЦБ, та же самая, что и внутренняя эмиссия, но с возникновением внешних обязательств. Это важный момент в понимании природы внешних и внутренних инвестиций, и запрет на внутренние инвестиции по обязательствам государства и ЦБ является только то, что внешние инвестиции и эмиссия под неё не приводит к инфляции только потому, что её не разворовывают и она превращается в промышленный объект. А с внутренней происходит по иному. Поэтому не нужно радоваться бездефицитному бюджету, так как иначе долго мы ещё будем расти, использование эмиссии под дефицит бюджета недопустим только на выплату зарплат. Инвестиционный всегда используется развитыми государствами. Инфраструктуру государства, никакой инвестор за нас строить не будет. Поэтому, социальный бюджет это путь к подачкам населению, а инвестиционный бюджет это путь к экономическому росту занятости и получению зарплат, а не пенсий и пособий.
Спасибо.

Ведущий, Игорь Власюк:
Далее хочет выступить Виктор Скоршевский, руководитель группы советников первого вице-премьер министра.

Виктор Скаршевский:
В среднесрочном плане такие риски, как замедление экономического роста и ухудшение инвестиционного климата имеют большее значение, чем текущие действия или инструменты, которые применяются Центральным Банком Украины. Я хотел бы вкратце пройтись по этим рискам.
Сначала несколько цифр. Уровень инвестиций и так был занижен, а в этом году уменьшился на 14% и даже больше, и валовое накопление капитала в первом полугодии тоже уменьшилось на 8,8%. Что касается замедления экономического роста, то это не что-то новенькое, рост замедляется уже 18 месяцев, ВВП замедляется около года.
А есть ли что-то хорошее, что повлияет на перелом ситуации? К сожалению, нет. Украина медленно, но уверенно движется к инвестиционному кризису. Почему это происходит? Во-первых, защита прав собственности, в этом году отношение к инвесторам, как внутренним, так и внешним, ухудшилось. Так называемая реприватизация, и неопределенность – кто будет следующим - негативно сказывается на климате. Были некоторые вещи сделаны, которые до сих пор не исправлены. Это - НДС на инвестиции, на капитальные вложения, неожиданная отмена льгот. Остается надеется, что парламентарии соберутся и исправят это всё.
Еще несколько факторов, которы