Новини фінансового сектору

Асоціація українських банків звернулася з листом до новопризначеного Голови СБУ Ігоря Дріжчаного у зв’язку з інформацією про необгрунтовані перевірки правоохоронними органами комерційних банків на предмет наявності у них ліцензії на використання та експлуатацію засобів криптозахисту інформації у банківській діяльності.

У своєму листі АУБ повідомляє про порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб ряду банків Київського регіону за ч.2 ст.202 Кримінального процесуального кодексу України та звинувачень у проведенні операцій банками по системі „Клієнт-Банк" без отримання в органах СБУ ліцензії на використання та експлуатацію засобів криптографічного захисту інформації.

Асоціація українських банків звертає увагу керівництва СБУ, що здійснення банками експлуатації та використання програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації у банківській діяльності не є самодостатньою дією, яка свідчить про надання послуги клієнтам з криптозахисту та отримання саме за неї прибутку. Використання та експлуатація програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації банком є лише технічною складовою щодо здійснення банківської операції з розрахунково-касового обслуговування, тобто банківської діяльності по забезпеченню надання послуги клієнтам банку, наприклад ведення рахунку та проведення розрахунків, які вже є одним із видів банківських послуг.

Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні" вказує, що „Ліцензування банківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності і т.і. здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах", а норми Закону України „Про банки і банківську діяльність" є спеціальними по відношенню до норм інших нормативних актів. Переважному застосуванню підлягають норми спеціального закону, тобто Закону України „Про банки і банківську діяльність".

За таких обставин банки при здійсненні ними банківської діяльності не зобов'язані отримувати ліцензії на використання та експлуатацію програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації у порядку та умовах, визначених Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні". Цей Закон виключає послугу електронно-цифрового підпису (ЕЦП, здійснює захист цілісності і авторства інформації) з видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Власнику ж інформації надається право використовувати засоби її захисту та свій розсуд (за винятком державних органів, де це жорстко формалізовано). Система криптозахисту інформації в банківській діяльності розроблена НБУ та надійно функціонує більше 10 років в банківській системі.

АУБ також звертає увагу керівництва Служби безпеки на те, що відповідні підрозділи СБУ, незважаючи на вищезазначене, продовжують вимагати від банків ліцензії ніби-то як на самостійний вид господарської діяльності з використання та експлуатації програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації без врахування особливостей банків як специфічних суб'єктів господарювання в частині того, що така діяльність є складовою банківської діяльності.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко підкреслив, що такі дії підрозділів СБУ носять політичне забарвлення, бо створюють передумови для хабарів та рекету по відношенню до банків з боку співробітників СБУ.

АУБ попросила зупинити проведення зазначених перевірок, так як вони несуть загрозу дестабілізації роботи банків в Україні.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Верховною Радою України у вересні заплановано розглянути у другому читанні проект Закону України №7274  “Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині відкриття філій іноземних банків. З цього приводу Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко та лідер коаліції Трудовий Союз Михайло Сирота 19 вересня в Інформагентстві УНІАН провели прес-конференцію на тему: “Допуск філій іноземних банків в Україну та фінансовий суверенітет держави”.

Головна теза організаторів прес-конференції, що допуск філій іноземних банків на фінансовий ринок України має слугувати перш за все національним інтересам. Олександр Сугоняко та Михайло Сирота наголосили на необхідності недопущення послаблення фінансового суверенітету держави, яке може статись у разі остаточного прийняття парламентом вищезгаданого законопроекту.

Причина занепокоєння Асоціації українських банків та Трудового Союзу обумовлена тим, що філії не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами іноземних банків, діяльність яких регулюється іноземним законодавством і які абсолютно непідконтрольні Національному банку України. “Без відповідних обмежень, які відповідали б національним інтересам, це, по суті, призведе до появи “фінансових анклавів”,  операції  яких  будуть контролюватися іноземними фінансовими установами та регулюватися законодавчими нормами іноземних держав”, – переконані Михайло Сирота та Олександр Сугоняко.

За словами Президента АУБ, банківська система України давно відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки з іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою: ці банки мають діяти у правовому полі України, на території якої вони отримують економічний зиск. І то мають бути дочірні банки. 

Про неоднозначність питання діяльності філій іноземних банків свідчить і світова практика, зокрема наявність обмежень щодо діяльності філій іноземних банків практично у всіх країнах.

За оцінками експертів АУБ, згаданий законопроект не передбачає обмежень на відкриття філій для банків з невисоким міжнародним рейтингом, або для тих, що взагалі рейтингу не мають. З-за економічної і політичної нестабільності в країні, банки з розвинених країн до нас не підуть. Проте в Україну, з-за відсутності відповідних обмежень, які відповідали б національним інтересам, можуть прийти банки з країн з неразвиненою економікою, які слугуватимуть в Україні своєрідними інструментами для відмивання коштів та інших незаконних операцій. А це вже реальна загроза національній безпеці та фінансовій стабільності України.

Окрім цього, законопроектом не визначені особливості створення, регулювання та нагляду за діяльністю, а також ліквідації філій іноземних банків. Це, у свою чергу, значно підвищує ризики клієнтів – резидентів України, – а неврегульованість питань обліку операцій та особливостей оподаткування створює умови для мінімізації податків та вивозу капіталу з України.

Як наголосили Михайло Сирота та Олександр Сугоняко, одне з основних завдань держави у формуванні ринкових відносин полягає в забезпеченні рівних умов конкуренції для всіх суб’єктів ринку. Неврахування цього базового принципу при визначенні порядку входження в Україну філій іноземних банків призведе до підриву національної банківської системи, хаотичності економічних процесів держави, гальмування розвитку національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.

Лібералізація банківської системи, звичайно, має і позитиви. „Проте уже сьогодні слід подбати про заходи  перестороги, які б у майбутньому дали можливість захистити українську фінансову систему від негативів лібералізації. Для  цього необхідно на законодавчому рівні чітко лімітувати частку закордонного капіталу на фінансовому ринку України. Вона не повинна перевищувати визначеної межі. Також необхідно на даному етапі розвитку вітчизняної банківської системи встановити розумні обмеження щодо впливу іноземного капіталу на економіку України,” – зазначили лідер Трудового Союзу Михайло Сирота та президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.  І, відповідно, в  рамках процедури реєстрації філій іноземних банків слід передбачити додаткові заходи перестороги, завданням яких має стати не допуск на вітчизняний ринок фінансових установ з сумнівною репутацією чи орієнтованих на проведення ризикованих операцій з грошима кредиторів та вкладників.

Учасники прес-конференції окреслили низку пропозицій щодо умов входження філій іноземних банків на фінансовий ринок Україну, які АУБ було направлено Верховній Раді України до другого читання законопроекту № 7274. За їх словами, прийняття Закону без повного врахування цих пропозицій створить загрозу національній безпеці України.

У зв’язку з цим Асоціація українських банків та Трудовий Союз наголосили на неприпустимості прийняття у другому читанні законопроекту № 7274 без врахування зауважень, напрацьованих українськими банківськими фахівцями і узагальнених в АУБ.

Прес-служба Асоціації українських банків
Прес-служба Трудового Союзу

Додаток 1:

Пропозиції Асоціації українських банків щодо умов входження філій іноземних банків на фінансовий ринок України:

1. Для забезпечення єдиної системи регулювання і нагляду за діяльністю банківської системи України другого рівня в законопроекті чітко визначити, що:
- регулювання та нагляд за діяльністю філій іноземних банків в Україні здійснює Національний банк України відповідно до українського банківського законодавства;
- регулювання діяльності філій іноземних банків та розрахунок економічних нормативів здійснюється відповідно до розміру приписного капіталу філій, який для цілей регулювання прирівнюється до статутного капіталу банку.

2. Для захисту української банківської системи від приходу філій слабких іноземних банків з недостатньо високою репутацією передбачити в законопроекті, що право на відкриття філій мають банки, які відповідають наступним вимогам:
- статутний капітал іноземного банку має бути не менше 0,5  мільярда Євро;
- кредитний рейтинг іноземного банку має бути не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій.
Також пропонується підвищити до 5  мільйонів Євро мінімальні вимоги  до розміру приписного капіталу філії.

3. Для забезпечення захисту інтересів кредиторів філій іноземних банків в законопроекті передбачити норми щодо:
- правового статусу, порядку обліку та використання приписного капіталу філії;
- переліку заходів впливу з боку НБУ за порушення філіями іноземних банків банківського законодавства;
- особливостей ліквідацій філій іноземних банків, зокрема з ініціативи НБУ;
- права на відкриття філій банками тільки тих держав, з наглядовими органами яких НБУ укладені договори про обмін інформацією про роботу головного банку.

4. Для забезпечення прозорої діяльності філій іноземних банків на території України пропонується:
- передбачити норму щодо обліку операцій на окремому балансі філії;
- доопрацювати податкове законодавство з врахуванням специфіки оподаткування діяльності таких філій.

5. Для збереження принципу рівної конкуренції між українськими банками та філіями іноземних банків пропонується включити до законопроекту наступні доповнення:
 - передбачити норму перехідних положень такого змісту:
“Ст.24 (в частині порядку відкриття філій іноземних банків) набуває чинності через 10 років після вступу України до СОТ, але не раніше, ніж країна  набуде суверенного рейтингу не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій”.
Ця пропозиція відповідає чинним нормам міжнародного права. З міжнародно-правової точки зору, вона є цілком правомірною, оскільки пунктом 2 Додатку щодо фінансових послуг до Генеральної Угоди про торгівлю послугами СОТ передбачається здійснення державами заходів, “які диктуються міркуваннями обачливості” або які необхідні “для забезпечення цілісності і стабільності фінансової системи”. А запропоновані заходи підпадають під таку категорію.
- передбачити обмеження на здійснення філіями іноземних банків окремих видів діяльності (залучення вкладів фізичних осіб, операції на фондовому ринку тощо).
Для запобігання монопольним зловживанням у разі концентрації великої долі ринку банківських послуг в філіях іноземних банків пропонується внести відповідні зміни до антимонопольного законодавства.

6. Також подано пропозиції щодо доцільності розробки окремого законопроекту з комплексного регулювання умов відкриття, регулювання діяльності, нагляду та оподаткування філій іноземних банків. Крім наведених вище позицій в законопроекті пропонується встановити:
-  норму участі іноземного капіталу в загальному капіталі банківської системи України;
- норму участі українських працівників в керівних органах філій іноземних банків;
передбачити, що право на відкриття філій іноземних банків має тільки головний банк, який знаходиться на території своєї юрисдикції (тобто накласти заборону на відкриття в Україні філій дочірніми іноземними банками).

Додаток 2:

Звернення АУБ до народних депутатів України:

Щодо законопроекту №7274
від 01.04.05 р. (відкриття філій
іноземних банків в Україні)

Банківська система України вже довгі роки повністю відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки із 100% іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою – це мають бути банки – юридичні особи, – що діють у правовому полі України.

Законопроект №7274 передбачає внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині надання іноземним банкам права на відкриття своїх філій на території України. Разом з тим, цим законопроектом не визначені особливості створення, регулювання та нагляду за діяльністю, а також ліквідації таких філій.

Філії іноземних банків не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами банків, які керуються у своїй діяльності іноземним законодавством.

Законодавча невизначеність порядку регулювання та контролю за  діяльністю таких філій в Україні значно підвищує ризики клієнтів – резидентів України, – а неврегульованість питань обліку операцій та особливостей оподаткування створює умови для мінімізації податків та вивозу капіталу з України.

Значно простіший – через материнські банки – доступ філій до іноземних кредитних ресурсів створить нерівну конкуренцію на фінансовому ринку України, ставлячи філії в більш вигідні умови порівняно з українськими банками.
Як наслідок, необмежений прихід філій іноземних банків на фінансовий ринок України призведе до того, що переважна частина банківських операцій буде сконцентрована в них.

За цих умов іноземні банки через свої філії фактично здійснюватимуть вирішальний вплив на характер та пріоритети економічного розвитку в державі, контролюватимуть найбільш ефективні сфери діяльності.

Іноземний банк приходить для надання кредитів, як правило, своїм корпоративним клієнтам. Це надасть дешеві і довгі кошти для підприємств з іноземним капіталом, що поставить ці підприємства у більш вигідні умови порівняно з національними виробниками. Цим будуть порушені умови рівної конкуренції на ринку для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

Одне з основних завдань держави у формуванні ринкових відносин полягає в забезпеченні рівних умов конкуренції для усіх суб’єктів ринку. Неврахування цього базового принципу при визначенні порядку входження в Україну філій іноземних банків призведе до підриву національної банківської системи, хаотичності економічних процесів держави, гальмування розвитку національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.

Особливо небезпечною висока концентрація фінансових потоків в філіях іноземних банків стане в умовах погіршення економічних показників  розвитку  країни.

В умовах загрози фінансової кризи саме іноземні філії стануть найбільш нестабільною складовою фінансового ринку, оскільки головні банки для мінімізації своїх ризиків та втрат будуть згортати їх діяльність в Україні та відкликати кредитні ресурси та інвестиції. Швидке згортання діяльності філій іноземних банків при одночасній слабкості іншої частини банківського сектору призведе не тільки до поглиблення фінансової кризи, а і спровокує суцільний колапс економіки, яка залишиться без національної фінансової системи, здатної надати необхідну фінансову підтримку суб’єктам господарювання.

АУБ провела всебічне обговорення цих питань з представниками НБУ, системи комерційних банків, зацікавлених міністерств та відомств. За результатами обговорення АУБ підготовлені і надіслані Верховній Раді України пропозиції щодо законопроекту 7274 до другого читання.

Переконані, що прийняття Закону без повного врахування цих пропозицій створить загрозу національній безпеці України.

У зв’язку з цим Асоціація українських банків звертається до Вас як до виразників інтересів українського народу із проханням під час розгляду законопроекту № 7274 не допустити його прийняття  у другому читанні без врахування зауважень, напрацьованих спеціалістами і узагальнених в АУБ.

Наші пропозиції передані Комітету ВР України з питань фінансів і банківської діяльності 15.07.05 р. (лист №04-06/0652). З ними можна ознайомитися на сайті АУБ www.aub.com.ua (розділ “Діяльність АУБ, підрозділ “Законодавство”: http://www.aub.com.ua/atachs/72741u.doc ).

Сподіваюсь, що наші спільні зусилля не допустять прийняття Закону, який становитиме загрозу національній банківській системі та фінансовій безпеці України.

З повагою
Президент Асоціації                                                             О.СУГОНЯКО

“Допуск філій іноземних банків в Україну
та фінансовий суверенітет держави” -

така тема прес-конфереції, яка відбудеться 19 вересня в ІА “УНІАН”

У прес-конференції візьмуть участь:

- Президент Асоціації українських банків – Олександр Сугоняко,
- Голова коаліції Трудовий Союз – Михайло Сирота.

Прес-конференція відбудеться:

У понеділок 19 вересня 2005 р. о 13:00
В Інформагентстві УНІАН

за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4,
           конференц-зал, 2-й поверх.

Початок реєстрації журналістів о 12.30. Акредитація журналістів обов’язкова. Про Вашу участь просимо завчасно повідомити за телефонами прес-служби АУБ: 559-31-76, або за електронною адресою:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                                           

"Валютно-курсова та монетарна політика НБУ в 2005-2006 рр." – така тема Громадської дискусії, яка відбулась в понеділок 5 вересня в “Українському домі”.

Мета: Публічне обговорення макроекономічної, і в тому числі, монетарної та валютно-курсової політики, здійснюваної в Україні.

Ведучі:
· Сугоняко Олександр Анатолійвич, Президент Ассоціації українських банків;
· Власюк Ігор, шеф-редактор Видавництва "Экономические Известия".

До участі в Громадській дискусії були запрошені керівники Уряду, НБУ, провідні економісти і політики, громадські діячі, банкіри, аналітики, представники ЗМІ.

Пропонуємо повну стенограмму виступів учасників Громадської дискусії:

Стенограмма Общественной дискуссии "Валютно-курсовая и монетарная политика НБУ в 2005-2006 годах"

г. Киев, Медиа-центр "Украинского дома"
5 сентября, 1015

Александр Сугоняко (АУБ):
Сьогодні хотілося б наблизитись до з’ясування джерел інфляції, адже і бюджетний чинник є таким джерелом і монетарний, і адміністративний і економічний. І хотілось б розставити акценти, бо в основному, коло банківської сфери ходять хмари і звинувачення – наскільки це відповідає дійсності. Важливо подивитись,  на що збільшувались ціни, що робив уряд для того. Щоби зменшити цінові шоки. Наскільки ці заходи були ефективними. Ми знаємо, що один із основних внесків у нас м’ясо зробило від 6-7% за пів року. Хотілось би оцінити з минулим роком, для того щоб зняти ці проблеми.
Також – як у нас з бюджетом, також те, що авансові платежі в бюджеті... складають дуже великі суми, неповернені ПДВ. Хотілось би порівняти соціальні виплати в минулому році і на початку цього, з тим інфляційним внеском, який зробив Нацбанк і як воно співвідносится. Оскільки в цьому році темпи зростання в 3 рази менші, ніж були в минулому році. Що у нас з інвестиціями? Які в нас перспективи... Я радий бачити багато вчених і практиків, які можуть відповісти на ці питання, що турбують населення.

Ведущий, Игорь Власюк (Экономические Известия):
Исходя из логики нашей дискуссии, мы хотим предоставить возможность представить свою позицию двум государственным ведомствам – Нацбанку и Минэкономики. Они неоднократно высказывали свои позиции по поводу макроэкономической и валютно-курсовой политики. Представителей Минэкономини нет. Поэтому предлагаю предоставить слово г-ну Литвицкому (Национальный банк).

Валерий Литвицкий (НБУ)
Я вам вдячний. У мене підготовчий матеріал українською мовою, Але…(не вдалось розпізнати текст)

Національний Банк вважає, що макроекономічні ризики збалансовані... Загроза подальшого прискорення інфляції і загроза подальшого повільного зростання приблизно  знаходяться на приблизно однаковому рівні. Якщо в першому кварталі можна було судити загрозу прискорення інфляції домінуючим (…не вдалось розпізнати). Я нагадаю що було зростання за перший квартал (… не вдалось розпізнати). Інфляція у вузькому розумінні, не базову інфляцію, не плинну.... На цю тему є багато показників, якщо буде бажання почути реакцію на ці показники (… не вдалось розпізнати). У останні 5 місяців темп інфляції скоротився, приблизно, у 4 рази. Якщо у першому кварталі, орієнтовно середньомісячна була 1.4%, то в останні 5 місяців 0.4. Тому ми вважаємо, що за цей період збільшилась інша загроза з більш широкими профілями - загроза подальшого сповільнення зростання. Я сподіваюсь, що сьогодні буде відомо, що інфляція з серпня в районі 0, а може навіть дефляція . Але це ж таке, воно впливає на висновок, що інфляція сповільнюється, наступає квартал сезону цінового збудження. І ми оцінюємо ризики періоду цінового збудження, ризики подальшого повільного економічного зростання приблизно, як ( … не вдалось розпізнати текст). Це означає, що монетарна політика Нацбанку має бути респективною, але є обмеження у цій респективності. (.. не вдалось розпізнати) повільного економічного зростання. Тому на сьогодні ця політика, ну принаймні, я би так радив керівництву, має бути нейтральною, тобто заходи, котрі ми вжили є достатніми для того, щоб очікувати період (..не вдалось розпізнати ) і реакції на зменшення інфляційного тиску, який характерний для листопада.
Друга теза – я можу сказати, що базова стабільність обмінного курсу до кінця року збережеться. Сподіваюсь завтра ми обсудимо це персонально на прес-конференці, ї з цього приводу може бути... (не вдалось розпізнати). Є аналітики, банки і експерти преси, котрі хотіли би знати... ( не вдалось розпізнати), що розуміється різке-не різке. Принаймні, в мене спокійна душа заявити що до кінця року базова стабільність обмінного курсу збережеться на тій врівноваженій позиції, яку для цього року ми вважаємо більш-менш оптимальною.
Третя позиція - Нацбанк продовжить лібералізацію валютного ринку. Ця лібералізація не є інфляційною панацеєю. Вона дасть впевнений внесок в подолання загрози тільки в пакеті з іншими заходами в межах тих повноважень, які не належать НБУ. Ми керуємось двома статями: 6-ю та 99-ю. 99 ст. Конституції: «Нацбанк основною функцією має забезпечення стабільності грошової одиниці»; і ст. 6 ЗУ «Про Національний Банк»: «НБУ підтримує стабільність банківської системи, її ліквідність, здатність забезпечити запит на гроші. І друге, в межах (я підкреслюю) своїх повноважень за стабільність грошової одиниці». Ви там не прочитаєте – якір, обмінний  курс, коректування агрегата чи коректування валюти – це наша внутрішнє господарство і тема окремої розмови. Ми відповідаємо за стабільність грошової одиниці. Це  означає, що купівельна спроможність протягом року має бути забезпечена на такому рівні, щоб як мінімум не спадала. Звичайно, є ті повноваження, які належать моїм колегам, яких ви сьогодні закликали. Якщо їх нема, я буду просити про додаткові хвилини, щоб розказати про 4 сосни, блукання в яких залежить не від Національного Банку. Де є відповідь на зменшення ризику прискорення інфляції. Лібералізація валютного ринку, є тема, до якої привернута увага голови НБУ. Наскільки мені відомо документи зареєстровані. Голова Нацбанку... (не вдалось розпізнати) і він має що сказати, і він скаже. Хотів б із радістю повідомити, що прогнози деяких аналітиків, що буде швидкісна лібералізація валютного ринку і швидкісна ревальвація протягом липня-серпня – на щастя не буде. Ніякої швидкісної лібералізації валютного ринку. Буде поетапне сходження цього ринку в міру готовності ринку до самореалізації. Ми будемо відстежувати розмір коливань. Ми будемо думати і пропонувати, як управляти цим простором, для того, щоб захиститись від різких коливань валюти... ( не вдалось розпізнати), яка би могла додати... ( не вдалось розпізнати) уповільнення економічного зростання і створити атмосферу непередбачуваності для суб’єктів господарювання. Тому лібералізація ринку продовжиться, базова стабільність курсу збережеться, нормальна ліквідність буде підтримана. НБУ знає свою відповідальність за підтримку стабільності банківської системи і ми не вийдемо з валютного ринку тим темпом, який би міг завдати шкоди платіжності банківської системи. Ми будемо синхронізувати наші кроки з аудитом готовності ринку до тих чи інших поміркованих кроків оптимальної прогресивної модернізації валютного ринку і будемо підтримувати ліквідність на нормальному рівні. Сьогодні вільна ліквідність 3 млрд 200 млн грн.. Це мабуть на 800 млн менше, ніж ми вважаємо за нормальне, Але це не є для нас проблематичним, тому це нормальна ліквідність до кінця року, яка б урахувала інтереси і підтримки ціновової стабільністі і підтримки попиту на гроші. Інфляційний орієнтир, нормативний і прийнятний. НБУ знає нормативні орієнтири офіційно закладені в бюджет. ніхто не офіційно не реалізував цих (9,8%), те що шанси отримати 9,8  і не отримати 9,8 приблизно однакові. Побачимо сьогоднішню інфляцію, чи дефляцію, побачимо, як відреагує цінова траєкторія росту (не вдалось розшифрувати). Одразу хочу відповісти на питання пана Сугоняко: який внесок продовольчої групи?
Січень-липень інфляція до грудня (не липень до липня!) - не плинна, не 14,8%. Не піддавайтесь на розмови, що НБУ... ( не вдалось розпізнати) неофіційні показники інфляції. Є офіційні показники до грудня, офіційні показники до липня. Є офіційні показники інфляції, дефляції, дезінфляції, арінфляції... (не вдалось розпізнати). Є інфляція оптових цін. Я кажу про 6,7% - це до грудня індекс споживчих цін. Внесок продовольчої групи в ці показники – 5.4%. Внесок м’ясної групи – 3%. Тобто, приблизно, на рівні минулого року – 12.3% інфляція, 5% - за рахунок стресу на ринку м’ясопродуктів, який не вгамовується з початку 2004 року. Прийнятний орієнтир.
Ми хотіли би, як мінімум,  мати інфляцію меншу, ніж у минулому році. І ми дуже хотіли б мати інфляцію, яка вкладається в зазначені цифри — 9,8%. Що для цього треба зробити – це окрема тема дискусії. Якщо до мене буде питання – я міг би сказати, чому. Я почну з останнього – інфляційний орієнтир. НБУ, як я вже сказав, керується відповідними статтями і несе відповідальність в межах своїх повноважень за цінову стабільність. За 1-й квартал – показник інфляції відомий, в 2 кварталі – дефляційного літа, як дехто з нас сподівався – не відбулося.... Я нагадаю – 0,6-0,3%, і в серпні скоріше всього - в районі 0%. Тому дефляційного літа, як і минулого року не відбулося. Тому планувальники цінової траєкторії мали б розраховувати на цінове плато. Тобто фактори, які підштовхують ціни догори, приблизно балансуються тими факторами, які їх стримують.
4 сосни антиінфляційної політики, про які я хотів би сказати. В яких ми блукали в минулому році - їх було три,  і чотири, які в цьому році. Перша полягає в тому, що тиск  світових цін на нафту все ще не знайшов адекватної відповіді в нашій резервній політиці і запитах по ресурсозбереженю т.д. і т.п. Відповідь на це питання все ще не знайдена. Друга – це стрес, або шок, на ринку м’ясопродуктів. Відповіді на це питання все ще немає. Запитував пан Сугоняко – я можу сказати - у липні завезено м’яса на 8 млн. доларів, у липні минулого року – на 14 млн. доларів Відповіді на цей виклик немає. .....( не вдалось розпізнати) за січень- липень, там ми не побачимо великої різниці. Хто несе за це відповідальність - ми не прокурори – не відомо. Третя полягає в управлінні тарифами і цинами на послуги природних монополій. Якщо ви візьмете січень-липень – піднесок... Послуги — внесок 1% з 6,7%, непродовольчі товари – 0, 4%, продовольчі товари – 5,4%, а послуги - 1% ! Адекватної відповіді збоку, не буду називати, яких структур (вони тут присутні), над регулюванням поведінкою природних монополій все ще нема. Тому якщо ви візьмете тільки липень, то, якщо вся інфляція була – 0,3%, внесок послуг був – 0,2% з 0, 3%. Це третя сосна. І ми, по-моєму, втратили можливість в 2002 дефляційному році зробити кроки по підвищенню тарифів, і зараз в силу економічних причин, це робити важче і важче. І четверта сосна, яка є продуктом вже цього року. Вона полягає в тому, що уповільнилося економічне зростання. Вповільнення темпу економічного зростання означає послаблення абсорбуючої функції  в економіці, якій за січень-липень номінальні доходи виросли на 44%, економіці, в якій номінальні видатки... (не вдалось розпізнати) – виросли на 20, 7%. Збільшення розриву між товарною пропозицією, у зв’язку з гальмуванням темпів економічного зростання наповнять збільшення номінальних доходів. Звичайно. це формує інфляційний розрив. І це четверта сосна, яка в цьому році не дає можливості дати остаточну відповідь на інфляційний тиск. Як ви бачите, це питання в межах повноважень відповідних структур... (не вдалось розпізнати). Інструментарії НБУ відомі – резервна політика, процентна політика, стерилізація надмірної ліквідності, зв’язаної з купівлею валюти, як основний канал формування грошової пропозиції.  В цьому напрямку ми і будемо діяти, для того, щоб внесок Національного банку в уповільненні інфляції зростав. Я нагадаю, що є інфляція у вузькому вигляді — базова інфляція — це ціни на продовольчі товари мінус ціни на паливо. У вузькому вимірі інфляція складає: січень-липень - 1,9 %, а 6, 7% до грудня – це ми маємо загальну інфляцію споживчих цін. Я не кажу, що монетарний внесок малий. Всяка інфляція – це монетарне явище. Внесок НБУ, який залежить від його повноважень такий, який є... міг бути ще менше. Візьміть непродовольчу групу - там зростання імпорту в 2-3 рази. В самій непродовольчій групі зростання за січень-липень складає 2,2%, за липень – 0.  Ми можемо безпосередній курс обдумати і впливати на поведінку цього сегменту. Звичайно, ми не умиваємо руки, і будемо це робити.
Останнє чи передостаннє: Лібералізація ринку. Вона буде продовжена, вона не панацея в боротьбі з інфляцією, вона поетапна, вона поступова. Присутність НБУ для зрізання горбів волатильності надмірної відбудеться, вивчення рівня адаптації ринку, нормальної амплітуди коливань, утримання на оптимально врівноваженому рівні... (не вдалось розпізнати). Я просто хочу підкреслити, що ревальваційна ситуація, на відміну від революційної, в Україні все ще зберігається. Гривня не знаходиться на врівноваженому рівні... вона знаходиться на оптимальному врівноваженому рівні для цього року, Але, як ми вже говорили, для цього року базова стабільність обмінного курсу збережеться. Що стосується наступних років - це тема окремої розмови.
І що ще хотілось би сказати…Сильна фіскальна політика для продовження лібералізації ринку, лібералізації інших складових валютного регулювання...  І чотири теми, які я просто назву, на які я готовий відповідати на питання і на цьому закінчу. Різка ревальвація – чому і наслідки. Рівень інфляції - чи інфляція в Україні вдвічі більше офіційної чи ні. Китайське утримання заниженого курсу. Багато в пресі писали на цю тему... Причини, чому Китай може так багато купувати валюти і тримати курс на тому рівні, на якому він тримав усі ці роки. Китайські схеми заощаджень, приток іноземних прямих інвестицій, і контроль формування валютних резервів. Американське стимулювання зростання слабої валюти в економічному зростанні. Чи уряд США стимулює слабкий долар ... (не вдалось розпізнати) чи ні.
Незалежність НБУ та Мінфіну – окрема тема. І коли почалось падіння темпів експорту. Я думаю Віктор Георгієвич передасть, якщо буде дискусія, чи несе курс відповідальність за уповільнення темпів зростання, чи є …... (не вдалось розпізнати) фактори, серед яких курс. (…)
Нарешті, скажу останнє. Трилема для НБУ зберігається. В чому ця трилема полягає? Вона полягає в тому, щоб уникнути різких коливань курсу; вписатися в інфляційний поріг, щоб не занесло на повороті зростання, мається на увазі; зберегти ліквідність, платіжність, стабільність банківської системи. Нам треба цю трилему розв’язати.
Курс – базова стабільність; інфляція в межах нормативу; ліквідність, достатня для підтримки економічного зростання.
Дякую.

Ведущий, Игорь Власюк:
Поскольку представителей Минэкономики нет, в соответствии с программой дискуссии я предоставляю слово Сергею Александровичу Яременко, экс-замглавы НБУ.

Добрый день, уважаемые участники конференции!
Я действительно с удовольствием готов выступить, потому что  поднятые проблемы, крайне важны для экономики. Как всегда опять нас втягивают в обсуждение океана цифр, забалтывая принципы и саму проблему. Мы все здесь представляем и ученых и практиков, которые знают, что одни и те же цифры по-разному могут говорить об успехах и недостатках, смотря на каких позициях стоит тот, или иной ученый. Так вот, сейчас мы обсуждаем далеко не воздействие валютного фактора на развитие экономики, а комплекс проблем, которые только высветились через споры о курсовой политики. И очень важно, что вектор развития в зависимости от выбора валютно-курсовой и монетарной политики может пойти в совершенно разных направлениях, в зависимости от того, как мы оценим ситуацию, в которой мы находимся. Суть проблемы состоит в том, как преодолеть 2 угрозы возникшие перед экономикой Украины – это инфляция и снижения темпов роста производства. Это та извечная проблема – что таргетировать? От этого зависят действия правительства, Минфина, НБУ и Минэкономики. Как бы бесспорно, что разрушенная экономика в первую очередь нуждается в росте, занятости, структурных изменениях и др. Но беда в том, что для переходных экономик теоретически не обоснована последовательность реформ и применения той или иной модели монетарной и курсовой политики. И этой теоретической модели нет и на сегодня. Мы пользуемся теми методами, которые нам были рекомендованы западными экспертами. Это было изначально, но и на сегодня мы пользуемся той же методологией. В 90 годах мы  могли воспользоваться только услугами экспертов наиболее развитых стран и, естественно, они предложили те рецепты, которые они использовали на практике. Там давно о разрухе забыли, модели Эрхарда и Кейнса отошли в прошлое, и на первый план вышла теория Фридмана – т.е. чистый монетаризм. Кстати, такой же подход используется всеми странами СНГ, и мы как вы видите, у всех «прекрасные» результаты. Т.е. с самого начала мы пытаемся объединить оба подхода: и таргетировать и рост, и инфляцию. В теории это называется «конфликтом целей», а на практике это применение 2 принципов, которые взаимоисключают друг друга. Это когда на политику фиксированного или управляемого курса, который, без сомнения, должен применяться, я подчеркиваю, в переходных экономиках пытаются наложить монетарный метод подавления инфляции, характерный для развитой перегретой экономики. Мы все время сидели на двух стульях, надо это признать, и именно негативность, абсурдность этого подхода высвечивается в наиболее кризисные моменты. Чем характеризируется этот кризисный момент: 1. изменение процессов в сентября 2004 года, резкий рост выплат зарплат и пенсий, инфляционные ожидания, валютный и банковский кризис, политические шоки, замедление экономического роста. Возврат валюты в первом квартале, купленной на рынке в четвертом плюс задержанная выручка четвертого квартала. Чуть позже зашли «горячие» деньги, принятие социального бюджета с изменением налогов. Это те риски и угрозы, которые нависали в начале нынешнего года над Украиной. Добавились ещё и внешними шоки: изменение цен на нефть,  и конъюнктуры внешних рынков. Плюс в этом году произошло ещё одно очень важное событие или процесс – наложение инфляции спроса на уже продолжающуюся инфляцию издержек. Произошла естественная реакция ринка на повышение зарплат, пенсий и других выплат, т.е рост цен. Иначе быть и не могло, потому что административное повышение зарплат в рыночной экономике может произойти без повышения цен только при наличии административного контроля за их ростом. Это должны были знать те, кто делал эти вещи. И мы все это осознавали, и нельзя другого ожидать от экономики. И все эти риски и угрозы были видны,  хотя и не все, но уже в феврале все эти риски мы видели. И естественно в таких ситуациях ищутся выходы, методы, которые необходимо применить. Тут же появляются старые испытанные советчики с их рецептами: это жесткая монетарная политика и ревальвация. Естественно возник и крайне обострился конфликт целей, о котором я говорил. Немалую роль сыграл субъективный фактор, это присутствие в правительстве известных приверженцев этих позиций - Терехина и Пинзеныка.
После политического и экономического спада в четвертом квартале, роста инфляции, если смотреть в перспективу, необходимы были быстрейшие вливания в экономику, чтобы поглотить, демфировать, спрос в наметившейся тенденции к падению ВВП. Причины падения ВВП ясны  – это реприватизация, это экономический спад декабря и политические события первого полугодия года.
Начнем с анализа второго совета (рецепта) - ревальвации. Это потом уже начались советы не о ревальвации, а об использовании гибкого рыночного курса. Теперь я уже слышу о «коридоре», но мы «коридоры» уже проходили. А вот апрельские действия, по сути, свели на нет 4-летние наработки, завоевания доверия населения и бизнеса к стабильности курса. Это, опять же говорит об «экономическом примитивизме», т.е. нельзя использовать стратегический инструмент для достижения оперативных целей. Даже с целью достижения благих намерений. Мы предупреждали о том, что ревальвация приведет к более сложным процессам и наоборот вызовет инфляционные риски через дестабилизирующие процессы. Я не буду говорить или спорить о пользе или вреде ревальвации. Это схоластика. Существует аксиома: ревальвация - это всегда охлаждение экономики, а девальвация – это всегда её интенсивное развитие.  Другой вопрос – чем это сопровождается? Но это всегда положительный эффект, с какими-то изменениями других макропоказателей. Введение любой переменной в несбалансированной системе никогда не приводит к ее стабилизации, а, наоборот - дестабилизирует. Что интересно, что и в самом МВФ нет единого мнения о курсовом режиме, который должен применяться в переходной экономике. Их исследования ограничиваются только изучением статистических рядов. И поэтому констатация такова – фиксированный валютный курс «на диво добре спрацьовує, призводячи одночасно до відносно низької інфляціїбез нанесення шкоди меті економічного зростання. Гнучкі режими, напроти, показують більш високі рівні інфляції, але без значного економічного зростання». Получается, что эксперты МВФ исследуют это не с точки зрения идеологии, а с точки зрения цифр и у них это вызывает какое-то «диво». Я не вижу никакого «дива», я вижу то, что это естественно присущий переходной экономике курсовой режим. Он должен выдерживаться и использование его должно быть определено некими критериями, которые мы с вами должны найти. Я предложу свой вариант. Итого, в чем была суть проблемы? 1. Угроза инфляции по мнению приверженцев такого подхода, должны быть задействованы монетарные факторы для погашения инфляции. Если исходить из тех теоретических посылок, которые мы дальше увидим, то вывод такой: что в переходных, растущих, высоко долларизованных  экономиках должен использоваться фиксированный или «керований» курс, и он является наиболее эффективным методом сдерживания инфляции, т.е. он является ценовым «якорем». Поэтому обвинения в неэффективности в методах борьбы с инфляцией необоснованны. Более того, дальше покажу, что наоборот. Самое главное - при использовании курса, как ценового якоря обеспечивается рост, а через монетарные агрегаты  – только стагнация и создание условий для стагфляции. И заканчивается этот процесс финансовым кризисом. Итак, плавающий, рыночный курс, коридоры показывают теоретическую шаткость позиций, которые пытаются внедрит. Т.е. Это разные режимы, и их не выбирают, как галстук  по настроению. Существует следующий режим: валютное управленик (currency board), фиксированный, «коридоры»(наклонный, прямой), управляемый («керований»), плавающий, и идут они в строгой последовательности.  Вы помните, что «керованый» - это та же «валютная змея», которую применялась еще недавно в истории экономического объединения Европы, до перехода к плавающему курсу и отмене ограничений на капитальные операции. Так вот сейчас мы придем к выводу, что каждый из этих режимов отвечает соответствующему этапу развития рыночных отношений. Это не просто набор, как нам его преподносят, а это четкая последовательность режимов.
Плавающий (рыночный) – т.е. удерживается рынком, в относительно стабильном значении. Отмечу, внутренние и внешние участники рынка должны в нём участвовать не на равных. Ибо, внутренней участник стремится к стабилизации, то внешний не всегда это делает, чтобы извлечь маржу. У нас рынка нет и не потому, что НБУ или кто-то из нас не хочет этого признавать, а потому что его нет по факту. Рынок это наличие институтов, механизмов, инструментов плюс правовая и институциональная среда, которая его характеризует. Это, прежде всего, фондовый рынок, пенсионные и инвест фонды, страховые компании, ипотечные рынки и банки. Основные его части находятся  в зародышевом состоянии и поэтому роль финансового рынка пока возложена только на банки, но они – только один из секторов финансового рынка, и решить проблемы всего финансового рынка не в состоянии .
Какой объем рынка необходим для удержания курса? Объем, предположительно, должен соответствовать той части валютного рынка, которая состоит из суммы корпоративных внешних займов, «горячих» денег, ОВГЗ нерезидентов в гривне, части внешних займов, объему валютного рынка экспортеров одного-трех месяцев. Это можно оспорить, но его объем должен быть таким, чтобы он мог поглотить любую дельту рынка,  возникающую на фоне ухудшения экспортного потенциала, или каких-то психологических ожиданий.
Первый вывод: не пятилетками определяется этот критерий, а наличием в достаточном объеме развитого финансового рынка. Должны вырасти те субъекты-резиденты, активы которых выражены в денежной форме, т.е именно те субъекты, которые заинтересованы в удержании стабильного курса во избежание финансовых потерь.
Второй аспект – это правовое обеспечение уже в валютном законодательстве. На сегодняшний день перечень операций, возможных на валютном рынке определяется Декретом. Его основные принципы – он направлен на поддержание становления переходной экономики, это поддержание слабой внутренней ресурсной базы всей финансовой сферы, отсюда принцип клапана: все, что идет снаружи - можно, а, что отсюда – запрещено. Т.е. максимально обеспечить ресурсами экономику, не прибегая к внешним займам. Второй принцип, покупка по текущим операциям возможна только при наличии внешнего обязательства (контракт). Третий принцип - запрет операций капитального характера для резидентов при полной свободе внутри страны для нерезидентов, т.е. ассиметричные ограничения на отток и приток капитала. Кроме того, существует обязательный возврат валютной выручки, и отмененная обязательная продажа. То есть положения Декрета не предполагают, чтобы Нацбанк или правительство не участвовали в формировании и установлении курса. Вывод: 1. В рамках данного Декрета, в стране может применяться любой режим, кроме плавающего, в силу названных ограничений, и основное, отмена ограничения на свободное движение капитала как для резидентов, так и нерезидентов. Плавающий курс не может быть сформирован без внешнего рынка и полной конвертированности валют. Но мы должны не забывать, что либерализация это не условие развития рынка, а следствие этих изменений. Вот в чём суть.
Теперь об реальном значении курса. Это условная величина. Говорю, может быть, крамольную фразу, но это так. Важно только начальное его значение. Значение его при введении денежной единицы. И в 98-й год подтверждает это. И в 98-й году можно было остановиться и на 2.45, можно на 3.25 или другом значении. Исходя из соотношения сил экономических школ, о которых мы говорили. Можно было его удержать. Я сам участник этого процесса и знаю, как это все делалось. Затем идёт длительный процесс структуризации экономики на новом значении курса – это цены, зарплаты, отраслевая структура рентабельных производств в новых условиях и т.д. Формируется новый экономический комплекс, в котором вырастают внутренние связи, формируются кости и поэтому любые курсовые изменения ведут к болезненным явлениям. Если они ломаются, кто-то теряет сознание, становится инвалидом. При этом формируется другая структура экономики. Ревальвация, таким образом, не нужна и никем сознательно не применяется, потому что, как ни странно и экономисты это знают, цены вниз не ходят. Они идут только вверх., И для сохранения структурных связей при ревальвации необходимо одновременное снижение цен на ту же величину по всей экономике, но, я еще раз повторяю, цены никогда вниз не ходили. Поэтому в данной ситуации выживают монополисты и сырьевики, а страдают в наибольшей степени отрасли высоко-технологичные, т.е. машиностроение, где существует ценовая конкуренция.
Какой критерий для определения реального курса? Уровень курса определяется состоянием счета текущих операций, а проще, состоянием реального сектора. В нашей экономике ещё индустриального типа именно экспорт и импорт товаров и услуг показывают предложение и спрос на  валюту. Необходимо добавлять доходы украинских граждан за рубежом, а поступления от инвестиций резидентов за рубежом. Но их просто нет. Получается, что чистый критерий - это состояние баланса товаров и услуг. Вывод  –реакции на изменение курса от поступлений инвестиций быть не должно. Результат их должен проявится после ввода мощностей в повышении объемов экспорта или замене импорта. И уже тогда при замене торгового баланса или текущих операций можно отреагировать. Кстати, тот же Гонконг, Китай, Сингапур не реагируют на это, и всё время не изменяют условия для внутреннего производителя и защищают от внешних шоков, сохраняя внутреннею ценовую структуру. Таким образом, они придерживаются той концепции, при которой внешние инвесторы входят во внутреннюю экономику, начинают работать в равных условиях, конкурируя, то ли повышением производительности труда, то ли вводя новые товары, дополняют или вытесняют внутреннего производителя. Таким образом, эти два сектора - внешний инвестор и внутренняя экономика работают параллельно, мирно и сотрудничают без уничтожения внутреннего производства, а, наоборот, только увеличивая экономический потенциал страны.
Мы выходим на самый важный момент. Теперь немножко о плавающем курсе. МВФ как-то интересно в этом году поменял свою позицию по поводу плавающего курса, как защиты от внешних шоков. Считалось, что фиксированный курс или постоянный является защитой от внешних шоков в экономике, и каждая страна стремилась это поддерживать. Сегодня МВФ утверждает, что плавающий курс является защитой от внешних шоков, что я теоретически не могу осознать. Таким образом, если вводить плавающий курс, то мы лишаемся основного инструмента присущего переходной экономике с неразвитой рыночной средой и переходим к инструментарию характерному для развитой ещё и перегретой экономики, где уже постоянны как раз монетарные агрегаты, а плавает курс. Т.е переход с ценового якоря, как курса на сдерживание инфляции денежными агрегатами приводит нас к конфликту целей в монетарной сфере. В растущей экономике рост денежных агрегатов безусловное и неоспоримое требование, тем более, что в нашей стране упор сделан на иностранных инвесторов. Тут мы попадаем в патовую ситуацию. Поскольку курс без катастрофических последствий для экономики ревальвировать нельзя, чтобы не угробить всё что у нас еще пока работает, а тем более из-за 1-5 млрд. дол. США иностранных инвестиций, то естественно их необходимо покупать Центробанку, что приводит к росту денежных агрегатов. Но вступает в силу второй догматический аргумент, что денежная масса - это источник инфляции. Если им руководствоваться, то мы, наконец, попали со своей двойной позицией в идеологический тупик и прибываем в нём особенно остро с конца июля. С одной стороны, мы так ждём инвестиции, что сами уже почти ничего не делаем, с другой стороны, по формулам посчитали еще в прошлом году, что рост М2, М3 условно 30-35% и мы уже добились такого роста, поэтому дальше покупать нельзя. А может, тогда нам не нужны инвестиции и хорошие экспортеры? Может не нужно так быстро размещать займы за рубежом, брать деньги у Мирового банка, не допускать нерезидентов к приватизации? Тогда становится именно этот вопрос – или ввести ограничение на получение кредитов юрлицам, муниципалитетам, госпредприятиям и пусть «тихенько» развиваются, в соответствии с нашими цифрами. Нам быстрее не надо. Но как тогда поступать с ВВП, откуда брать пенсии и т.д.? Так вот здесь и возникает вопрос – так нужны нам инвестиции или нет? Пока определялись - зашли в тупик. Роста без инфляции не бывает, но она будет намного меньше, потому что это инвестиции, это те новые производственные мощности и необходимо было бы даже стимулировать какие-то отрасли, как подчеркивал Эрхардт - инвестиции в отрасли, которые производят потребительские товары, к инфляции не приводят. И необходимо предоставить льготы отраслям, для восполнения пробела, в потребительских товарах, которые составляют компонент в инфляции. Но и опыт, допустим тех же самостоятельных стран – Китай, Сингапур, Гонконг и т.д. - говорит о том, что внутренние и внешние инвестиции составляли на протяжении 10 лет составляли 30-40% от ВВП и при этом инфляция была в пределах -2 - +5. Поэтому ещё раз подчеркиваю, что рост денежных агрегатов, как таковой не корелирует с инфляцией. Тупик применяемых подходов в борьбе с инфляцией проявляется в том, что он замораживает среднесрочный рост не уменьшая инфляцию на данном этапе препятствует инвестициям, кредитной активности и работе экспортеров через все инструменты монетарной политики Нацбанка. Но теория говорит - стерилизация препятствует падению процентных ставок и таким образом стимулирует ещё больший приток уже горячего капитала. Стерилизация не сопоставима с возможностями внешних инвесторов и центральных банков. Таким образом, Центральный банк платит за свою некомпетентность. Процент по стерилизации больше, чем ЦБ получает по зарубежным активам. И за гранью риска капитал разворачивается и происходит обвал финансового рынка. Таким образом, мы стоим именно на той точке, где необходимо понять роль и воздействие того инструментария, которым сейчас мы пользуемся, а не высчитывать – будет 0 в августе, или 0,2? Это смешно слушать. Потому что мы говорим как бы совершенно зарыв голову в песок, не определившись в целом - так все-таки какой подход необходимо использовать для того, чтобы выйти из наметившегося спада в росте экономики. Где стратегия? Если мы говорим, что только инвестиции нас выведут в люди, то естественно им не следует мешать, и если мы испугались 2-3 млрд. пришедших инвестиций, что говорить о том, что если они услышат Президента, придет ежегодно 10-50 млрд.? Или они нам не нужны. И ещё очень важный момент, когда мы говорим, что только внешние инвестиции нас спасут, но внешние инвестиции это эмиссия ЦБ, та же самая, что и внутренняя эмиссия, но с возникновением внешних обязательств. Это важный момент в понимании природы внешних и внутренних инвестиций, и запрет на внутренние инвестиции по обязательствам государства и ЦБ является только то, что внешние инвестиции и эмиссия под неё не приводит к инфляции только потому, что её не разворовывают и она превращается в промышленный объект. А с внутренней происходит по иному. Поэтому не нужно радоваться бездефицитному бюджету, так как иначе долго мы ещё будем расти, использование эмиссии под дефицит бюджета недопустим только на выплату зарплат. Инвестиционный всегда используется развитыми государствами. Инфраструктуру государства, никакой инвестор за нас строить не будет. Поэтому, социальный бюджет это путь к подачкам населению, а инвестиционный бюджет это путь к экономическому росту занятости и получению зарплат, а не пенсий и пособий.
Спасибо.

Ведущий, Игорь Власюк:
Далее хочет выступить Виктор Скоршевский, руководитель группы советников первого вице-премьер министра.

Виктор Скаршевский:
В среднесрочном плане такие риски, как замедление экономического роста и ухудшение инвестиционного климата имеют большее значение, чем текущие действия или инструменты, которые применяются Центральным Банком Украины. Я хотел бы вкратце пройтись по этим рискам.
Сначала несколько цифр. Уровень инвестиций и так был занижен, а в этом году уменьшился на 14% и даже больше, и валовое накопление капитала в первом полугодии тоже уменьшилось на 8,8%. Что касается замедления экономического роста, то это не что-то новенькое, рост замедляется уже 18 месяцев, ВВП замедляется около года.
А есть ли что-то хорошее, что повлияет на перелом ситуации? К сожалению, нет. Украина медленно, но уверенно движется к инвестиционному кризису. Почему это происходит? Во-первых, защита прав собственности, в этом году отношение к инвесторам, как внутренним, так и внешним, ухудшилось. Так называемая реприватизация, и неопределенность – кто будет следующим - негативно сказывается на климате. Были некоторые вещи сделаны, которые до сих пор не исправлены. Это - НДС на инвестиции, на капитальные вложения, неожиданная отмена льгот. Остается надеется, что парламентарии соберутся и исправят это всё.
Еще несколько факторов, которы

Другий Міжнародний форум “Банк-Розвиток-2005” відбудеться 5 – 7 жовтня 2005 року в м. Києві у Міжнародному центрі конгресів і виставок (м. Київ, вул. Тургенєвська, 25).

До участі у роботі форуму запрошуються керівники Міністерства фінансів, економіки та з питань європейської інтеграції, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національного банку України, інших центральних органів, представники Світового банку та ЄБРР, інших міжнародних організацій, керівники українських комерційних банків, а також керівники небанківських фінансових установ, підприємств різної форми власності, громадських об’єднань підприємців.

Для вирішення організаційних питань необхідно звертатись до учасника Оргкомітету Форуму - компанії „ЗовнішЕкспоБізнес”.

Телефони: (044) 272-31-72, 486-76-04, 272-48-66, факс:  (044) 272-29-82, 486-76-04, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Контактна особа - Михайлюк Валентина Михайлівна

Подробная информация - во вложенном файле.
Контактный тел. 517-60-22
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Уважаемые господа,
Консалтинговая компания "VCG" предлагает банкам (инвесторам) рассмотреть предложение /принять участие в проектах/ загородного коттеджного строительства.

Компания "VCG" является инициатором и организатором создания специализированной торговой сети "ЭМиКС" (ТС). ТС специализируется на продвижении домов, коттеджей и других строений и изделия из дерева ведущих производителей Финляндии, России и Украины.

Учитывая тенденции роста спроса на рынке коттеджного строительства, а также потенциальные возможности потребителей, "VCG" и ТС заинтересованы в расширении спектра сопутствующих услуг, а именно организации процессов кредитования потребителей и реализации инвестиционных проектов строительства коттеджных городков.

В качестве основных функций банка (инвестора) мы предполагаем реализацию им таких процессов:

- кредитование физических и юридических лиц с целью строительства жилья;
- совместное участие в проектах строительства коттеджных городков;
- расчетно-кассовое обслуживание наших клиентов.

В случае заинтересованности участия в таких проектах просим направлять Ваши предложения по адресу:
e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
тел./факс:  258-0767
Конт. лица:
Андрей Владимирович
Максим Владимирович

Удельный вес гривневых депозитов физических лиц в украинских банках снизился впервые за последние восемь месяцев. Такая тенденция отмечается в аналитическом докладе АКБ «Укрсоцбанк», который цитирует пресс-служба банка.

Как отмечается в этом документе, снижение удельного веса гривневых вкладов (к концу июля он составлял 58,4%, тогда как в июне — 58,5%) произошло впервые с декабря 2004 года. «Мы связываем это с активным использованием населением средств на проведение отпуска, большинство граждан Украины отдыхают на родине – в Крыму или Карпатах, — отмечают аналитики АКБ «Укрсоцбанк», — Помня 90-е годы минувшего века, население охотнее тратит запасы в гривне, чем валютные сбережения, считая последние стратегическим неприкосновенным запасом».

По мнению специалистов банка, немаловажным фактором уменьшения доли гривневых вкладов также стало достижение психологически важного курсового соотношения в 5 грн. за доллар.

Пресс-служба
АКБ "Укрсоцбанк"

МІЛЕВСЬКИЙ ЛЕОНІД АНАТОЛІЙОВИЧ

4 серпня раптово зупинилося серце нашого товариша, фінансиста, банкіра, талановитої людини, фотомитця, академіка Національної Академії проблем людини, Голови Правління Українського професійного банку МІЛЕВСЬКОГО Леоніда Анатолійовича.

Леонід Анатолійович народився 10 лютого 1949 року в селі Макар-Буда Макарівського району Київської області. Здобув кілька освіт, у тому числі дві вищі: фінансово-економічну та художньої фототворчості.

Значна частина трудової діяльності Леоніда Анатолійовича була пов’язана з деревообробною промисловістю, де він пройшов шлях від столяра Київського деревообробного комбінату, інженера-конструктора та заступника секретаря парткому об’єднання “Київдерев” до посади заступника начальника економічного управління–начальника фінансового відділу Міністерства лісної та деревообробної промисловості УРСР.

Із 1992 р. він очолив “Мебліпромбанк”, який у подальшому було перейменовано у ВАТ “Український професійний банк”, де до останнього часу працював на посаді Голови Правління банку.

Високопрофесійна людина, талановитий організатор Леонід Анатолійович доклав багато зусиль, щоб банк зайняв достойне місце в  банківській системі України, виріс в установу, яка працює з відомими промисловими підприємствами, користується довірою клієнтів та робить вагомий внесок у розвиток економіки України.

Леонід Анатолійович був талановитим фотомитцем, членом фотосекції Національної спілки журналістів України, членом Правління Національної спілки фотохудожників України. Його роботи були відзначені дипломами на багатьох виставках, в тому числі міжнародних. Він любив життя, людей, Україну, у своїх роботах показував розмаїття і красу природи та людини.

Надзвичайно скромна, чуйна, глибоко віруюча людина, він щиро і безкорисливо допомагав багатьом людям. За заслуги у відродженні духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви був нагороджений орденом Святого Архистратига Михаїла.

Леонід Анатолійович був багатогранною людиною з розвинутим відчуттям справедливості. Він щедро ділився з нами своїм талантом, зігрівав світ теплом своєї душі, наповнював наше життя відчуттям дружби, поваги, взаєморозуміння, вміння підтримати іншого у важку хвилину.

Нам не вистачатиме цієї талановитої, професійно та духовно обдарованої людини.

Світла пам’ять про Леоніда Анатолійовича Мілевського назавжди залишиться в наших серцях.

Колективи:
Національного банку України
Асоціації українських банків
Українського професійного банку
Національної спілки фотохудожників України
Київської організації Національної спілки фотохудожників України
Редакції журналу “Вісник НБУ” та
Голови Правлінь комерційних банків.

____________________________________________________

Громадянська панахида відбудеться у понеділок 8 серпня 2005 р. у Будинку вчителя (ріг вул.Володимирської та бульвара Шевченка) з 12.00 до 14.00.
Поховання Мілевського Леоніда Анатолійовича відбудеться на Лісовому кладовищі о 15.00.

Уважаемые Господа Банкиры!

С 25 по 26 августа 2005 года в Нижнем Новгороде на базе Международного делового выставочного комплекса «Нижегородская ярмарка» пройдет 6-й Всероссийский банковский форум с ведущей темой «Конкурентоспособность российских банков: снижение издержек и цены банковских услуг».

Форум проводит Ассоциация российских банков совместно с ВЗАО «Нижегородская ярмарка». Проведение Форума поддержали Полномочный представитель Президента РФ в Приволжском федеральном округе, Центральный Банк РФ, Правительство Нижегородской области, а также Всероссийский банковский совет.

Цель форума - конкретизировать пути повышения конкурентоспособности российских банков, обобщить имеющийся опыт по снижению издержек и цены банковских услуг и выработать рекомендации по этим вопросам.

Программа Форума включает в себя пленарное заседание с основополагающими докладами руководителей Правительства РФ, Государственной думы РФ, Совета Федерации ФС РФ, руководителей Центрального Банка РФ, банковских ассоциаций, а также сессии: «О мерах по реализации «Стратегии повышения конкурентоспособности национальной банковской системы РФ»; «Расширение кредитных операций»; «Снижение затрат банков и себестоимости банковских услуг».

Организационный комитет приглашает Вас принять участие в работе 6-го Всероссийского банковского форума и ждет Вашего решения.

Условия участия в работе форума и его прогамму см. в приложениях:

Губернатор
Нижегородской области
Г.М. Ходырев

Президент
Ассоциации Российских банков
Г.А. Тосунян

“Асоціація українських банків і Міжнародна Фінансова Корпорація  (МФК) - проект«Розвиток лізингу в Україні» планують провести у вересні – жовтні 2005 року круглий стіл на тему: «Фінансування лізингу в Україні: реалії та перспективи»

Для обговорення пропонуються питання:

• Сучасний стан ринку лізингу;
• Регулювання лізингової діяльності банків;
• Роль держави у розвитку лізингу.

Чекаємо на Ваші пропозиції щодо питань, які б мали бути розглянуті на цьому круглому столі і на які б Ви хотіли отримати відповіді.

Тел. 517-60-22
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.