Новини фінансового сектору

Асоціація українських банків                          Керівництву банків України
Національний центр підготовки                       Керівникам підрозділів 
банківських працівників України                    управління та підготовки
                                                                     персоналу
                                                                     Керівникам підрозділів
                                                                     управління ризиками

Асоціація українських банків та
Національний центр підготовки банківських працівників України

запрошує взяти участь в семінарі, який проводиться в рамках проекту «Корпоративне управління в банківському секторі України», який виконує International Finance Corporation, World Bank Group:

УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНИМ РИЗИКОМ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ,

який відбудеться 26 червня 2006р.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ, ЯКІ РОЗГЛЯДАТИМУТЬСЯ ПІДЧАС СЕМІНАРУ:
1. Прийнятні принципи управління операційним ризиком
2. Основні індикатори операційного ризику: вибір, застосування, моніторинг
3. Зниження операційного ризику і вимоги Базеля ІІ
4. Вимірювання і моделювання операційного ризику, включаючи сценарний підхід
5. Управління операційним ризиком як частина системи корпоративного управління банку: взаємодія з органами управління банку

ІНСТРУКТОР:
Майк Фінлі – міжнародний експерт, виконавчий директор компанії RiskBusiness International по Європі, Близькому Сході, Африці та Азіатсько-Тихоокеанському регіону  

Семінар проводитиметься англійською мовою з синхронним перекладом

ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ
Вартість навчання одного учасника складає 432 грн. в т.ч. ПДВ 72 грн. У вартість навчання включені витрати на фуршетно-буфетне обслуговування і вартість методичних та інформаційно-аналітичних матеріалів.
Іногороднім учасникам семінару за попередніми замовленнями бронюються місця у готелі (оплата проживання не входить у вартість навчання).

ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКОВА

По завершенні семінару проводиться обов’язкове анкетування.

БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ НЦПБПУ:
НЦПБПУ є платником податку на прибуток на загальних підставах, р/р № 26001141840084 у Філії АКІБ “УкрСиббанк” Київського регіонального управління, МФО 300733, код ЄДРПОУ 22911699.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ:
Семінар відбудеться в НЦПБПУ за адресою: м.Київ, вул. М.Грушевського, 30/1, (Центральний будинок офіцерів ЗСУ).
Початок реєстрації – 9.30. Початок занять о 10.00.
ПРИ СОБІ НЕОБХІДНО МАТИ КОПІЮ ПЛАТІЖНОГО ДОРУЧЕННЯ ТА КОПІЮ СВІДОЦТВА ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ 

Ви завжди можете отримати більш детальну інформацію про навчальні заходи, які проводяться Центром, на нашому веб-сайті www.nctbpu.org.ua

Для довідок та подання заявок
на участь в семінарах: (044) 253 07 02
                       (044) 253 24 56
                       (044) 253 04 57
                       (044) 253 84 89
Факс/автовідповідач    (044) 253 02 33

e-mail:    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
NBU-mail: UOQC

Олександр Геєць,
Директор

Возможное ограничение валютного кредитования  — это дискриминационная мера, которая может привести к свертыванию программ долгосрочного ипотечного кредитования. Так считает  Председатель правления АКБ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькин, которого цитирует пресс-служба банка.

«Активные денежные привлечения увеличивают объем валюты в Украине, что вызывает беспокойство НБУ. А государство хочет контролировать ситуацию», — объясняет оглашенные намерения ограничить валютное кредитование  Борис Тимонькин. По его словам, в случае введения таких ограничнений банки прекратят привлекать долгосрочные заимствования в валюте на международных рынках, которые на сегодняшний день являются единственными источникми пополнения долгосрочной ресурсной базы.

«В случае введения ограничений цепочка событий будет выглядеть следующим образом: банки уйдут с рынков международных заимствований,  главным ресурсом кредитования станет гривня, вверх поползут ставки по гривневым депозитам, подорожают кредиты в национальной валюте», — прогнозирует Борис Тимонькин.

Председатель правления АКБ «Укрсоцбанк», глава НС Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй (ПВБКИ) Борис Тимонькин считает, что деятельность кредитного бюро позволит банкам дифференцировать условия кредитования физических лиц. Об этом сообщила пресс-служба банка.

Борис Тимонькин: «Не секрет, что в украинских банках хороший клиент по сути платит за плохого. В то же время наиболее надежные клиенты должны пользоваться преференциями. Деятельность кредитного бюро позволит упростить процедуру выдачи кредитов и лучше дифференцировать процентные ставки. Скажем, клиенты, которые всегда исправно выполняли свои кредитные обязательства будут иметь лучшие условия, остальные — менее привлекательные. Думаю, что для самих банкиров деятельность бюро станет в чем-то откровением, когда они увидят, что одни и те же клиенты в разных банках привлекли десятки кредитов».

По словам главы наблюдательного совета ПВБКИ, кредитное бюро начнет свою деятельность в первом квартале 2007 года.

Как сообщалось ранее, 8 июня 2006 года Борис Тимонькин принял участие в торжественной церемонии подписания договора между ПВБКИ и исландской компанией CreditInfo о поставке системы кредитного бюро.

Партнер ПВБКИ — CreditInfo является динамично развивающейся компанией, которая  работает напрямую в 14 странах мира и еще в 13 госудаорствах осуществляет деятельность через местных партнеров. На протяжении последних трех лет компания реализует проекты кредитных бюро в Румынии, Грузии, Литве, Казахстане, Чехии, Словакии, на Кипре и Мальте.

СПРАВКА

ПВБКИ является наибольшим бюро кредитных историй в Украине,  которое создали 30 банков, страховые компании  Кредо-Классик и Страховая группа  ТАС, а также Ассоциация украинских банков.  Среди  основателей бюро — банки, которые активно кредитуют население, среди которых — АКБ «Укрсоцбанк».

По оценкам экспертов, доля Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй на отечественном рынке кредитных историй будет составлять около 70 %. Очевидно, что банки и другие финансовые учреждения заинтересованы в сотрудничестве с этой организацией. Об этом свидетельствует тот факт, что такие известные банковские учреждения, как Ощадбанк и ПроКредитбанк уже приняли решение стать участниками бюро. Еще  ряд банков обратились с  предложением заключить с ПВБКИ договор пользователя. Кредитное бюро является открытым для вступления новых участников.

На первом этапе емкость информационной базы ПВБКИ составит около 1 млн. кредитных историй заемщиков.

Председатель правления АКБ «Укрсоцбанк», глава наблюдательного совета Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй (ПВБКИ) Борис Тимонькин принял участие в торжественной церемонии подписания договора между ПВБКИ и исландской компанией CreditInfo о поставке системы кредитного бюро. Об этом сообщила пресс-служба банка.

По словам Бориса Тимонькина, ПВБКИ рассмотрело предложения ведущих международных  компаний, поставляющих системы кредитных бюро, и остановило свой выбор на CreditInfo, поскольку эта компания предоставила эксклюзивные условия.

«Планируется, что поставленная CreditInfo система кредитного бюро будет внедрена через полгода и к концу первого квартала 2007 года Бюро начнет работать в режиме предоставления информации», — отметил глава наблюдательного совета ПВБКИ.

Договор подписали: от имени ПВБКИ — генеральный директор Бюро Антонина Паламарчук, от имени CreditInfo — главный исполнительный директор компании Рейнир Гретарссон.

Партнер ПВБКИ — CreditInfo является динамично развивающейся компанией, которая  работает напрямую в 14 странах мира и еще в 13 госудаорствах осуществляет деятельность через местных партнеров. На протяжении последних трех лет компания реализует проекты кредитных бюро в Румынии, Грузии, Литве, Казахстане, Чехии, Словакии, на Кипре и Мальте.

ПВБКИ является наибольшим бюро кредитных историй в Украине,  которое создали 30 банков, страховые компании  Кредо-Классик и Страховая группа  ТАС, а также Ассоциация украинских банков.  Среди  основателей бюро — банки, которые активно кредитуют население, среди которых — АКБ «Укрсоцбанк».

«Мы очень ценим огромный вклад «Укрсоцбанка» и его председателя правления Бориса Владиславовича Тимонькина, являющегося главой наблюдательного совета Бюро, в развитие ПВБКИ», — отметила на торжественной церемонии Антонина Паламарчук.   

По оценкам экспертов, доля Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй на отечественном рынке кредитных историй будет составлять около 70 %. Очевидно, что банки и другие финансовые учреждения заинтересованы в сотрудничестве с этой организацией. Об этом свидетельствует тот факт, что такие известные банковские учреждения, как Ощадбанк и ПроКредитбанк уже приняли решение стать участниками бюро. Еще  ряд банков обратились с  предложением заключить с ПВБКИ договор пользователя. Кредитное бюро является открытым для вступления новых участников.

«Деятельность Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй будет способствовать снижению банковских рисков и упрощению процедуры кредитования физических лиц. Благодаря ему банки смогут дифференцировать условия кредитования, ведь сегодня в отечественной банковской системе хороший клиент платит за плохого. В будущем же клиент имеющий позитивную историю сможет получить лучшие процентные ставки, более выгодные условия кредитования», — говорит  Борис  Тимонькин.

На первом этапе емкость информационной базы ПВБКИ составит около 1 млн. кредитных историй заемщиков.

СПРАВКА

ООО «Первое всеукраинское бюро кредитных историй» создано в июне 2005 года. Его учредителями выступили 30 банков, две страховые компании и АУБ. Уставный капитал на момент создания был утвержден в размере 4,25 млн. грн., размер взноса участников — от 50 до 250 тыс. грн. Уставом ООО предусмотрено, что ни один участник общества не будет иметь долю свыше 10% уставного капитала. В 2005 г. главой наблюдательного совета ПВБКИ стал председатель правления АКБ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькин.

У  звя`зку з тим, що   17 березня 2006 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі  – Закон) та інших законодавчих актів України”, згідно з яким внесені зміни, зокрема, до статті 51 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, банки повинні при прийомі розрахункових документів від зазначених  підприємств, перевіряти наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону.
Враховуючи той факт, що дія Закону розповсюджується на всі  закупівлі товарів, робіт  і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних  коштів,  за  умови,  що   вартість   закупівлі   товару (товарів),  послуги  (послуг)  дорівнює  або  перевищує  30  тисяч гривень,  а  робіт - 300 тисяч гривень, для здійснення належного  контролю  Банк повинен відстежувати оплату по відповідних договорах (контрактах) Клієнта. Виконання таких функцій невластиве банківській установі та вимагає від Банку значного збільшення чисельності та витрат на організацію такого контролю. Для компенсації таких витрат Банки будуть вимушені збільшувати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Покладення на банки вищевказаного контролю вимагає  децентралізованої схеми обробки документів. Банківські установи змушені  внести зміни до існуючої технології обслуговування клієнтів, збільшити чисельність відповідних фахівців, що свою чергу призведе до збільшення адміністративних та господарських витрат не тільки Банку, але й підприємства.

Крім того, визначення юридичних осіб, в яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, наразі вимагає від обслуговуючого банку здійснення інвентаризації усіх установчих документів клієнтів, що потребує часу та, як наслідок, ускладнює термінове виконання вимог Закону.
Слід окремо зазначити, що введення в дію зазначеного Закону призводить до непорозумінь із суб`єктами господарської діяльності, так як інформацію про необхідність виконання його вимог вони отримують лише від фахівця банківської установи при наданні розрахункових документів. Як наслідок, без надання відповідних документів Банк вимушений відмовити клієнту у виконанні розрахунків, що призводить до порушення договірних умов (порушення термінів оплати товарів, робіт і послуг за державні кошти).
 Враховуючи викладене,  вважаємо за доцільне надати до Верховної Ради України  пропозиції щодо внесення змін до Закону в частині скасування вимог покладення контролю за процедурою закупівель державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, на банківські установи.

Комерційний банк звертає Вашу увагу на Правила організації статистичної звітності, що надається до НБУ, затверджені постановою Правління НБУ від 19.03.2003р. №124  та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за № 353/7674, і повідомляє наступне.
 Правила визначають перелік, зразки форм статистичної звітності та порядок їх заповнення, періодичність їх складання, терміни та способи подання  даних до Національного банку України.
 Так відповідно до вимог  Правил банки зобов’язані подавати звітність на щоденній основі (перелік додається).
 Процес формування, перевірки та надання звітних форм в обсягах визначених Правилами потребує від банків додаткових витрат на утримання персоналу та облаштування робочих місць( для великих системних банків це колосальні витрати людських, технічних та фінансових ресурсів).
 При чому зазначаємо, що інформація більшості щоденних форм, на нашу думку, не є ефективною для виконання Національним банком України функцій контролю, оскільки подекуди дублює інформацію, що надається по іншим формам.
 Враховуючи викладене, просимо Вас звернутись до Національного банку України з пропозицією щодо внесення змін до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного  банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за № 353/7674, в частині вилучення форм звітності, що надається комерційними банками на щоденній основі та переведення їх до групи форм, що подаються щомісячно.

Додаток до листа № 010/565
 Від 19.05.2006

Список щоденної звітності,
що надається до Національного банку України
1. Файл 1. Дані про залишки на рахунках
Форми:   1Д-КБ Баланс комерційного банку
381Д    Довідка     про     залучені     кошти     та    їх     залишки     на
кореспондентському рахунку
550Д Розшифрування валютних рахунків
2. Файл 3. Дані за оборотами про суми та процентні ставки за кредитами та
Депозитами
Форми: 310Д Звіт про суми і процентні ставки за кредитами 350Д Звіт про суми і процентні ставки за депозитами
3. Файл 20. Додаткові дані для розрахунку обов'язкових резервів
4. Файл 39. Дані про курс валют та обсяги операцій з іноземною валютою
Форми:   520 Інформація про курс та обсяги операцій з Іноземною валютою.
521 Інформація про курс та обсяги операцій з готівковою іноземною валютою.
5. Файл 42.   Дані щодо максимального розміру кредитного ризику на одного
контрагента, інсайдерів, наданих великих кредитів та інвестування в цінні папери окремо за кожною установою Форми; 611 Звіт про дотримання економічних нормативів
611.02 Дані  про  сукупну  заборгованість  в розрізі  контрагентів,
інсайдерів та установ
611.03 Дані    про    сукупну    заборгованість    за    акціями,    які
обліковуються на балансових рахунках 3103, 3105, 3203, 3205.
611.05   Додаткові дані для розрахунку нормативів
6. Файл 27 Дані про рух коштів рахунку 2603 (КБ)   3234 (НБУ)
Форми:   553   Звіт   про   рух   коштів   на   розподільчих   рахунках   суб'єктів господарської діяльності.

7.Файл 70 Інформація про купівлю та продаж безготівкової іноземної валюти за
дорученням клієнтів банку (на суму не менше 50 тис. ол..)
Форма   538   Інформація   про   купівлю   безготівкової   іноземної   валюти   за дорученням клієнтів банку та уповноваженими банками.
8. Файл С5 Додаткові дані для розрахунку економічних нормативів.
Форма 611 Дані за нарахованими доходами для розрахунку економічних нормативів.
9. Файл С9 Дані про операції з безготівковою іноземною валютою.
Форма 552 Інформація про надходження від нерезидентів безготівкової іноземної валюти на користь клієнтів банку (на суму не менше 100 000 дол.)
10. Файл ДЗ Дані про продаж безготівкової іноземної валюти
Форма 552.01 Інформація про продаж безготівкової іноземної валюти (на суму не менше 100 000 дол.)
11. Файл Д4 Дані про рух коштів на рахунках іноземних банків, відкритих в
уповноважених банках
Форма 522.01 Дані про рух коштів на рахунках іноземних банків, відкритих в уповноважених банках.

Фирма ПИК  «Глобал Инвестмент» ,является сертифицированным представителем Израильской инвестиционной  группы  и имеет возможность предоставить финансовые средства для импорта оборудования, банковские инструменты ,  регистрация компаний и открытие банковских счетов для физических и юридических лиц в первоклассных банков ЕС, США и др, регистрация за рубежом фондов, трасты, финансовых и страховых компаний,  а также межбанковские кредиты и  реализация различных перспективных проектов на следующих условиях:

*компания обязательно должна быть финансово активной, сроком не менее 5 лет;

*интересующая сумма должна превысить 2 миллиона долларов США;

*срок кредитования –до 7(семи) лет. Первые два года клиент (заемщик) выплачивает только % , в следующие 5 лет выплачивает кредит равными долями;

*процентная ставка –6% ;

Более подробную информацию Вы получите при встрече с нашим специалистом.

С уважением,

Доктор Чарльз.У
/Президент/
Моб :8-050-330-41-03

GLOBAL  INVESTMENT
                  
                                       Tel/Fax:+380 44 245-02-50
                                       Kiev-Ukraine
                                       E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В Асоціації українських банків відбулась нарада за участю представників групи комерційних банків, на якій розглянуто стан взаємовідносин банків з установами ДСО при МВС України в питаннях озброєної охорони як банківських установ, так і під час здійснення інкасації та перевезення грошових цінностей.

Учасниками наради відзначено, що ДСО продовжує здійснювати тиск на комерційні банки, вимагаючи підвищення вартості тарифів на послуги озброєної охорони. За словами представників банків, цей процес набрав перманентного характеру: вимоги щодо підвищення тарифів останнім часом здійснюються щоквартально, причому таке збільшення вартості послуг в окремих випадках перевищує 20%. Особливе здивування банкірів викликає те, що масового, системного характеру набувають вимоги ДСО щодо укладання угод про надання охоронних послуг терміном лише на один місяць (а не на рік, як було раніше), що надає можливість по закінченню кожного місяця знову підвищувати ціну на послуги.

Як вже неодноразово повідомлялось, постійне збільшення для банків цін на послуги ДСО здійснюються без належного обґрунтування та покращення їх якості.  ДСО діє в односторонньому порядку, аж до погроз припинення послуг, в результаті чого банки в разі незгоди на підвищення цін можуть опинитись без збройної охорони. При цьому ДСО намагається ухилитися від відповідальності за збереження цінностей, охорону і безпеку працівників банків під час інкасації та перевезення коштів. Все це є наслідком монопольного становища ДСО на ринку озброєних послуг, – вважають банкіри.

З цього приводу, за дорученням своїх членів – комерційних банків, АУБ звернулась до Антимонопольного комітету України з обгрунтуванням необхідності забезпечення повноцінної конкуренції на ринку охоронних послуг та перевірки ДСО при МВС України на дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, і в разі виявлення порушень, здійснити заходи щодо їх усунення.

Проте, не зважаючи на попередження від Антимонопольного комітету, Державна служба охорони при МВС України продовжує політику постійного необґрунтованого збільшення вартості своїх послуг, тоді як держава і банки намагаються докладати зусиль до здешевлення кредитів, зменшення вартості грошей для економіки України тощо.

Учасники наради підкреслили, що ставлення ДСО до банків носить дискримінаційний, а не партнерський характер, що не робить честі ані ДСО як державному органу, ані владі, яка за стільки років нічого так і не зробила для демонополізації ринку збройної охорони та забезпечення на ньому рівних умов конкуренції, як того вимагають міжнародні та європейські стандарти.

Під час наради прийнято рішення організувати зустріч керівництва АУБ та комерційних банків з керівництвом Антимонопольного комітету України для обговорення питання про антимонопольне розслідування дій ДСО з охорони банківських установ, а також про зустріч представників банківської системи з міністром внутрішніх справ України п.Луценком з названих проблем.

Представники банків також висловили негативне ставлення до проекту “Положення про порядок видачі небанківським установам ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей”, запропонованого в НБУ, наголосивши на його несвоєчасності. Як вважають банкіри: “Запропонований проект не відповідає вимогам часу, його реалізація не сприятиме розвитку конкуренції та зниженню тарифів на послуги, може негативно позначитись на схоронності цінностей при їх перевезенні та призвести до дестабілізації ситуації на ринку”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Робоча  група
 з питань удосконалення   нормативно – правового забезпечення боротьби   з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

       П Р О Т О К О Л № 1
м. Київ                24 травня 2006 р.

Головував: директор  фінансово – економічного департаменту АУБ, керівник робочої групи Волинько Т.К.

Присутні :
від Національного банку України:
заступник директора департаменту НБУ Вавдійчик О.А.,
заступник начальника управління Підгаєвський В.С.
від Держфінмоніторингу:
заступник Голови Держфінмоніторингу Кірсанов В.М.,
директор департаменту  Держфінмоніторингу Подкоритов А.С., заступник директора департаменту Держфінмоніторингу  Підгородецька Л.М.,
начальник відділу  Держфінмоніторингу     Миліневський М.П., директор департаменту   Дерфінмоніторингу   Фещенко О.Ю.,
директор департаменту Держфінмоніторингу Давідюк В.С.,
заступник начальника управління Держфінмоніторингу Чебан І.М., головний спеціаліст Держфінмоніторингу Індик І.В.,
від робочої групи:
Шиянюк М.В. – ВАТ “Електрон Банк”,
Українець О.Р. – АКБ “Укрсоцбанк”,
Коцюба І.В. –ВАТ “Ощадбанк”,
Юршина В.В. – АКБ “Київ”,
Тимченко Н.І. – “АКБ “Форум”,
Кравченко Л.О. – ВАТ “Український професійний банк”,
Суховєрша М.М. – ЗАТ “ПУМБ”,
Алєксєєва О.В. – ВАТ “СЕБ Банк”,
Береза І.В. – АКБ “Сітібанк”,
Коломієць І.О. – АКБ”Укрсиббанк”.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

 1.  Розгляд вимог статті 12 (фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу) Закону України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та можливі шляхи її реалізації на практиці;

2. Обговорення питань, запропонованих Асоціацією банків Львівщини;

3. Розгляд питання встановлення єдиних вимог до обов’язковості реквізитів повідомлення про операцію визначених Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою правління НБУ від 14.05.2003 № 189 та Складом реквізитів та структури файлів інформаційного обміну між спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу та банками (філіями), затвердженим Постановою Правління НБУ від 04.06.2003 № 233.

4. Організаційні питання

РОЗГЛЯНУТІ  ПИТАННЯ:
1. Початок засідання.
  Відкрив засідання із вступним словом заступник директора Департаменту НБУ Вавдійчик О.А., під час якого ознайомив присутніх з порядком денним засідання та представив склад його учасників.
 Виступив керівник робочої групи – директор фінансово – економічного Департаменту АУБ Волинько Т.К. з пропозицією обрати заступником  керівника робочої групи Алєксєєву О.В. – начальника управління фінмоніторингу АБ “Ажіо”.  Пропозиція була підтримана всіма присутніми  членами робочої групи.

2. Розгляд вимог статті 12 (фінансові операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу) Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та можливі шляхи Ії реалізації на практиці.

Виступив заступник Голови Держфінмоніторингу України п. Кірсанов В.М. Запропонував окреслити коло питань по статті 12 прим, надати на доопрацювання Державному комітету фінмоніторинга і тільки після  цього провести окреме засідання на цю тему. Проінформував присутніх про те, що наказ ДКФМ щодо доведення до суб’єктів фінансового моніторингу переліків терористів знаходиться на реєстрації в Мін’юсті і запропонував обговорити положення цього наказу на засіданні робочої групи після набуття чинності цим документом (орієнтовний термін 15.06.2006).
 Заступник директора Департаменту НБУ п. Вавдійчик О.А. запропонував більш чітко сформулювати питання стосовно розгляду  положень статті 12. Запропонував підійти до розгляду виконання вимог статті 12 з точки зору оцінки ризиків і перенести розгляд цього питання на наступні засідання робочої групи. Він підкреслив, що операції, які підлягають внутрішньому моніторингу, повинні реєструватися банками, а надсилатися повідомлення про них лише за наявності обґрунтованих підозр.

Потім присутні перейшли до обговорення актуальних питань взаємодії банків та ДКФМ.

П.Вавдійчик О.А. ознайомив з результатами попереднього спільного засідання.
П. Береза І.В. запитав, чим завершився розгляд  пропозицій щодо централізованої розробки та забезпечення банків програмним модулем для перевірки на наявність клієнтів у списках терористів.
 П.Вавдійчик О.А.. проінформував, що ця ідея відхилена, оскільки кожний банк має свою унікальну програму „Операційний день банку”, тому кожний розробник ОДБ має доопрацювати свою програму для забезпечення перевірки операцій в режимі ON-Line та блокування операцій. Він також проінформував присутніх, що списки терористів будуть двомовні і для перекладу цих списків будуть використовуватись правила транслітерації, встановленні відповідним нормативним документом, що застосовується при перекладі українських прізвищ на англійську при видачі закордонних паспортів.
П.Алєксєєва О.В. поцікавилась, чим закінчився розгляд пропозицій щодо забезпечення банків окремим модулем для прийому файлів зі списками терористів та формування для ДКФМ відповідної квитанції.
П. Підгаєвський В.С., підкреслив,  що недоцільно розглядати питання забезпечення банків таким  модулем, оскільки відповідно до останніх змін в нормативних документах НБУ, банки  будуть змушені доопрацьовувати програмне забезпечення для того, щоб формувати  квитанції на файли - рішення, файли - запити, тому під час цих доопрацювань треба буде передбачити формування квитанцій на фали зі списками терористів.
П. Береза І.В Чи будуть доводитись до банків певні вимоги до програмного забезпечення щодо перевірки на наявність у списках терористів.
П.Вавдійчик О.А. НБУ не буде регламентувати цей процес. Банки мають забезпечити виконання закону. Кожний банк має самостійно визначити цей порядок з врахуванням власних ризиків та фінансових можливостей для реалізації алгоритмів. При цьому банк приймає ризики якості перевірки та повноти виявлення таких осіб на себе.
П. Береза І.В. Підняв питання щодо доцільності доведення до банків алгоритмів, які розробники мають реалізувати в модулях перевірки на наявність у списках терористів для забезпечення єдиного підходу всіх банків в цьому питанні.
П.Вавдійчик О.А. Повідомив, що НБУ розгляне це питання, та можливо, свої рекомендації розмістить на сайті.
П. Тимченко Н.І. Звернулась до представників ДКФМ з питанням стосовно недотримання ДКФМ порядку взаємодії з банками щодо надання додаткової інформації. Законом України „Про запобігання і протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” передбачено обов’язок суб’єктів первинного фінансового моніторингу надавати  додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу (ст..5, частина 6). Постановами НБУ №189 та №233 передбачено надання додаткової інформацію про операцію, що стала об’єктом фінансового моніторингу, лише на запит, надісланий до суб’єкта у вигляді файлу-запиту визначеної структури. Після внесення останніх змін до ст. 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність.” Зняті остаточні протиріччя, що стосувалися порядку розкриття банківської таємниці за запити Уповноваженого органу. Проте протягом майже 3 років Уповноважений орган не надіслав жодному банку-файлу запиту. Нормативними документами НБУ передбачена відповідальність банку за порушення порядку надання інформації Уповноваженому органу. Таким чином, Уповноважений орган, направляючи запити у паперовому вигляді, змушує банки або відмовляти в наданні додаткової інформації або отримувати штрафи за порушення порядку надання інформації (передбачено, що банк направляє відповідь у вигляді файлу–відповіді, який можна сформувати лише після отримання файлу-запиту). Вона запитала, чому Уповноважений орган не надсилає файлів-запитів та що робити банкам в цій ситуації.
П.Фещенко А.  висловив думку про те, що на його погляд, порядок надання додаткової інформації про операцію, що стала об’єктом фінансового моніторингу, передбачений Постановами НБУ №189 та №233 протирічить законодавству.
П. Кірсанов В.М. підтримав цю думку та запевнив присутніх, що протягом наступного місяця ДКФМ спільно з Національним банком буде намагатися вирішити проблему.
П. Волинько Т.К. запропонувалала розглянути доцільність винесення цього питання на  розгляд Третейського суду, створеного при АУБ.
П. Вавдійчик О.А.  зазначив, що в цьому випадку рішення може прийняти лише Конституційний суд і запропонував ДКФМ звернутися до нього. Про таку можливість врегулювання НБУ неодноразово письмово інформував ДКФМ.
Наступне питання ініціював Коломієць І.О. з АКБ “Укрсиббанк”. Він запитав директора юридичного департаменту ДКФМ  в чому полягають функції регіональних підрозділів ДКФМ і чи є в них повноваження викликати представників банків для надання пояснень, які стосуються несвоєчасного повідомлення уповноваженого органу про операцію, що стала об’єктом фінансового моніторингу. На що той відповів, що у регіональних відділень є повноваження складати протоколи про адміністративне правопорушення.
П.Вавдійчик О.А.  також зазначив, що повноважень викликати для надання пояснень ці органи не мають, вони можуть лише після встановлення факту порушення запросити відповідного працівника для інформування його про те, в чому його звинувачують.
Підгородецька Л.М., Припустила, що окремі випадки непорозумінь могли мати місце, та проінформувала про те, що ДКФМ серйозно ставиться до навчання працівників комітету, в тому числі регіональних відділень, і висловила сподівання, що прикрих інцидентів в подальшому буде менше внаслідок підвищення кваліфікації працівників ДКФМ і банків.
П. Миліневський М.П., зазначив, що причиною складання протоколів про адміністративне правопорушення стали порушення банками терміну надання повідомлення про операцію, що стала об’єктом фінансового моніторингу. Основною причиною цих випадків є, на його думку, неправильне або неоднозначне розуміння банками вимог Постанови НБУ №189 щодо коригування помилкових даних, що внесені до реєстру. Для уникнення цих неоднозначних тлумачень ДКФМ запропонував НБУ внести зміни до цієї постанови та запросив всіх присутніх прийняти участь в обговоренні цих пропозицій.
П Кірсанов В.М. звернувся до представників банків з проханням ще раз уважно розглянути ці пропозиції та детально їх обговорити на наступному засіданні робочої групи.

ПРІЙНЯТІ  РІШЕННЯ

1. Вимоги статті 12 прим Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” розглянути після надання комерційними банками пропозицій  з механізмом їх реалізації.
2. Питання додержання   форми запиту для надання додаткової інформації про операцію, що стала об’єктом фінансового моніторингу, передбачений  Постановою НБУ № 233 вирішити на сумісному засіданні фахівців  Національного банку України і Держфінмоніторингу.
3. Питання  пов’язані  з застосуванням вимог Постанови НБУ №189 розглянути на наступному засіданні робочої групи при АУБ після детальної підготовки обґрунтованих питань та наданні конструктивних пропозицій.

Керівник робочої групи                                           Т.К. Волинько

Председатель правления АКБ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькин считает, что решение проблемы разрыва в срочности активов и пассивов при долгосрочном кредитовании на 98% лежит в сфере привлечения финансирования на международных рынках. Об этом сообщила пресс-служба банка.

«На сегодняшний день в Украине существует серьезный инвестиционный голод. Мы долго эксплуатировали по максимуму (и продолжаем это делать) те отрасли, которые достаточно интенсивно работают. Какой у них сегодня уровень изношенности основных фондов, мы прекрасно понимаем. С другой стороны, у населения сформировался отложенный спрос на нормальное жилье. Сегодня все понимают, что подарка от державы им не будет, значит единственный путь найти работу, взять кредит, купить квартиру. Отсюда то, что пошло в последние годы — ускоренный рост долгосрочного кредитования. И, как следствие,  ухудшения показателей долгосрочной ликвидности банковской системы – разрыв между срочностью активов и пассивов», — говорит Борис Тимонькин.
 
По его мнению, этот разрыв в определенной мере является риском  для банковской системы, хотя ни один банк  в Украине по этой причине не «умер». «Банки умирают тогда, когда у них чрезмерно накапливаются «убийственные» активы. То есть если у банка 30-40% активов, которые никогда не вернешь, то ему приходит конец. Бесспорно, смертельна паника, когда население бежит в банки и выметает деньги. Подобное происходило в Бразилии и  Аргентине. Скажем, у нас если бы не решение Нацбанка в период Оранжевой револбюции «Стоп, досрочному отзыву депозитов», то ровно через неделю мы бы уже находились в иной реальности».

По словам главы «Укрсоцбанка», учитывая, что в Украине владельцы срочных депозитов имеют право в любой момент забрать свои деньги, выходом из ситуации является поиск долгосрочных ресурсов на международных финансовых рынках.

Борис Тимонькин: «В процессе, когда проходили наши встречи с потенциальными покупателями «Укрсоцбанка» — европейскими банками — мы выяснили, что состав их пассивной базы следующий: примерно по трети приходится на население, корпоративный сектор, и международные финансовые рынки. 30-40%  — это каждый показатель. У нас же, практически, до недавнего времени это были в основном внутренние ресурсы и немножко деньги Евробанка, IFC, субординированные займы. В последние два года усилиями пока ведущих банков начался активный выход на внешние рынки. И мы понимаем, что в ближайшие годы мы каждый год будем получать минимум удвоение или утроение объемов этих займов. При этом, если первые деньги мы брали трехлетние, то во второй раз  все выходили на пятилетние, а на третий  пойдут – будут брать семилетние и десятилетние».

Див. приєднаний файл:

UkrainesurveyreportExSummary.ukr.zip

Ситуация при которой в одной системе одни банки выдают кредиты под проценты, под которые другие привлекают депозиты абсурдна. Так считает председатель правления АКБ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькин.

«Получается парадоксальная ситуация: ряд и лидеры рынка устанавливают ставку по гривневым депозитам на уровне 17%. А мы кредиты  выдаем под 15-16%. Получается, что в одной и той же системе одни организации покупают деньги дороже, чем другие продают. Это абсурд. Идет борьба за долю рынка. Мы бы охотно давали кредиты под 50% годовых. Вот только брать никто не хочет», — говорит Борис Владиславович.

По его словам, существует два типа банковских учреждений. «К первой категории относятся банки, которых доля рынка не волнует вообще. Они решают частные проблемы – привлекая дорогие ресурсы и вкладывая их в выгодные, но рискованные проекты. Для банков второй категории, серьезно занимающихся банковским бизнесом, доля рынка – важнейший показатель. К ним относится и АКБ «Укрсоцбанк». Банки это группы постоянно отслеживают деятельность друг друга: если один снизил ставки, значит, и другой внесет изменения в свою процентную политику».