Новини фінансового сектору

18-24 червня 2006 року  в Україні було проведено 13-у міжнародну конференцію “Банківські системи і мережі” (Конференція) , одним з організаторів  якої був Національний банк України.
На Конференції було розглянуто значну кількість актуальних для банківської спільноти питань, пов’язаних з банківськими технологіями та інформаційно-комунікаційними системами.
Надаємо у Додатку з інформаційною метою Звіт про Конференцію.

ЗВІТ
про 13-у міжнародну конференцію “Банківські системи і мережі”
18-24 червня 2006 року, готельний комплекс “Ялта-Інтурист”

Організатори: Національний банк України, компанія “ЦЕБІТ” (www.cbit.com.ua).
Учасники: представники НБУ, центробанків країн СНД (Казахстану, Білорусі, Таджикистану),  понад 40 комерційних банків України та близько 10  комерційних банків країн СНД, понад 80 вітчизняних та зарубіжних  компаній, які працюють у галузі інформаційно-комунікаційних  технологій.
Кількість доповідей: 65.

Тези найбільш релевантних доповідей  для банків

НБУ: Система Електронних Платежів, 2 редакція
Основною поточною задачею НБУ є впровадження СЕП2 - 2-ї редакції Системи Електронних Платежів. Операційною системою  СЕП2 буде  сімейство Windows. MS DOS для СЕП2 у подальшому не використовуватиметься. Наразі здійснюється дослідна експлуатація СЕП2. У вересні 2006 року буде проведено два тестування за участю всіх банків. З 10.11.2006 планується розпочати  промислову експлуатацію СЕП2 (всі комерційні банки одночасно). Інформаційні задачі будуть повністю відділені від платіжних (використовуватимуться два окремі інформаційний та платіжний АРМи). Будуть внесені зміни до відповідних нормативно-правових актів НБУ.
СЕП2 використовуватиме єдину централізовану базу даних (у регіонах АРМ2 вже не буде). Вся обробка інформації здійснюватиметься у центрі (банки підключатимуться до централізованої БД НБУ  через  найближчі регіональні розрахункові палати). Он-лайновий та оф-лайновий режим здійснення платежів працюватимуть паралельно і надалі.  У НБУ бази даних СЕП2 розміщуватимуться на дискових масивах IBM. Передбачається «гаряче» резервування  (вул.Інститутська, 9 та пр.Науки, 7). Вже апробовано сервери БД, сервери застосувань, у т.ч. і ті, які використовуватимуться для управління системою.
У НБУ розгорнуто стенд для апробування банками роботи з СЕП2 (без апаратного криптування). Банки вже можуть підключатися до цього стенду.
Апаратний захист передбачає використання смарт-карток та їх зчитувачів (голографічна наклейка зеленого кольору замість пломби).
Основний режим захисту платіжного АРМ НБУ – апаратний (програмний – резервний).
Генератор ключів не мінятиметься. Закритий ключ записуватиметься на смарт-картку і ніколи не виходитиме за її межі. Відкритий ключ сертифікуватиметься. Можна буде зробити резервну копію ключів. Довжина ключа ЕЦП 191 біт (стандарт РСТУ 4150).
Аппаратура захисту СЕП2 у 300 (високошвидкісна) та 10 (звичайна) разів швидша за теперішній АЗЕГО. Всі ЕЦП будуть перевірятися при прийомі файлів #A.
Між областями та Києвом НБУ має канали 448-512 Kbps. У якості резервних використовуються канали Utel та супутникові канали (сигнал кодується).

 Державна податкова адміністрація (ДПА) ставить питання про розширення платіжних документів додатковим реквізитом, який має використовуватися  при поверненні податку на додану вартість (ПДВ). Але для цього спочатку мають бути внесені зміни до Закону “Про платіжні системи і переказ грошей в Україні” та до Інструкції НБУ щодо безготівкового переказу коштів.

НБУ: інформаційні системи
 У НБУ (всього 34 установи) використовуються дві основні інформаційні системи: БАРС-МІЛЛЕНІУМ  та SAP R3 (у всіх територіальних управліннях). SAP R3 (наразі mySAP v.4.6, у 2007 р. буде здійснено перехід на ERP2005 – останню версію) використовується для підтримки господарських операцій (у майбутньому буде також контроллінг, планування тощо), BARS MILLENIUM – для платіжних.  НБУ планує впровадити централізовану систему управління персоналом та нарахування зарплати (“Аваль”, наприклад, вже  нараховує зарплату централізовано). Всього 560 користувачів SAP R3 у всіх територіальних управліннях. Обидві системі “спряжені” між собою. Основна система управління базами даних у НБУ – Oracle. Основні апаратні сервери – Dell (вирішується питання додатково до «гарячого» іще й «теплогого» та «холодного» резервування). На кінець року у НБУ буде створене єдине сховище даних (робота щодо цього триває вже близько 3-х років). Всі отримані від банків  звітні дані зберігатимуться у цьому сховищі даних,  розроблена спеціальна внутрішна мова для доступу до даних.  
 Вирішене питання технічної підтримки СУБД Oracle (відділена технічна підтримка від кількості ліцензій!).
   19.07.2006 виповнюється 10 років Депозитарію державних цінних паперів (спеціалізоване програмне забезпечення розроблялося у НБУ). Планується реалізувати он-лайновий режим доступу до даних (“поставка проти платежу”).
           02.09.2006 виповниться 10 років впровадження гривні. 94% грошової маси було замінено за 2 тижні. У НБУ роботу з готівкою автоматизовано. Є база даних фальшивих банкнот, функціонують потужні сортувальні комплекси банкнот. Ведеться робота щодо автоматизації робіт у сховищі банкнот: відвантаження ящиків з банкнотами тощо.
 У НБУ на комп’ютерах, які містять інформацію, яка складає державну таємницю, використовується сертифікований ДСТСЗІ СБУ “Український національний антивірус”.
 НБУ планує придбати ПЗ для обмеження прав системних адміністраторів. Альтернативний варіант – давати різним адміністраторам лише частину прав, а не всі кожному.
 Центробанк Казахстану впроваджує рішення компанії Temenos (в Укрсоцбанку впроваджується вже протягом двох років).
 НБУ вважає, що потрібно мати два різних облікових записи користувачів: один для роботи у локальній мережі, інший – для доступу до Інтернет (бази даних на серверах при цьому мають бути не доступними). 
 Потрібно розробити та запровадити гармонізовані з міжнародними загальнодержавні стандарти ІТ. До участі запрошуються також представники провідних світових корпорацій, таких як HP, Microsoft, IBM та ін.

НБУ, інфраструктура ЕЦП
Порядок використання ЕЦП у банках визначається НБУ.
Необхідно створити єдину інфраструктуру електронного цифрового підпису (ЕЦП). Цій темі був присвячений окремий круглий стіл. У банківській сфері ключі ЕЦП використовуються у системах «Клієнт-Банк» вже досить довго (сертифікація таких ключів не є обов'язковою, бо вони використовуються лише двома сторонами, хоч лише ЕЦП, накладені з використанням сертифікованих ключів, прирівнюються до власноручних підписів). Водночас клієнти можуть мати рахунки у різних банках, використовуючи системи «Клієнт- Банк» різних  розробників. При цьому кожен банк самостійно надає своїм клієнтам ключі ЕЦП, що призводить до використання одним клієнтом різних ключів на різних фізичних носіях (зафіксовано випадок, коли юридична особа використовувала 14 різних ключів ЕЦП на різних носіях для управління своїми рахунками у різних банках).
Така ситуація викликає занепокоєння у НБУ. Учасники круглого столу обговорили питання щодо створення єдиної інфраструктури ЕЦП для банків та їх клієнтів. Пропонується створити при НБУ єдиний Центр сертифікації ключів (ЦСК) банків [всіх фінансових установ?] та їх клієнтів. Єдиний ключ, за переконанням представників НБУ та банків-учасників круглого столу, дозволить банкам та їхнім контрагентам  значною мірою спростити електронний документообіг. Адже тоді єдиний унікальний ключ може використовуватись не лише у системах «Клієнт-Банк», а й для надання банками та їх клієнтами юридично значимої електронної інформації державним органам (Держфінмоніторинг, ДПА, Державна митна служба, Держфінпослуг та ін.) тощо.
Створення єдиного ЦСК є найбільш актуальним для малих та середніх банків, які не зможуть дозволити собі створення власних центрів сертифікації, оскільки це потребує значних фінансових вливань. З іншого боку, уніфікація ключів ЕЦП може стати проривом для упровадження в Україні електронного документообігу, який має юридичну силу. Банківська система Польщі вже має подібний досвід.
В Україні вже акредитовано 4 ЦСК, зокрема,  у Укрексімбанку. Процедура видачі сертифіката ключа ЕЦП іще не достатньо формалізована, а сам сертифікат не відповідає міжнародним вимогам X.509(йдеться про поля).
 Максимальна вартість сертифіката ключа в Україні наразі не може перевищувати 150 грн. (було 750 грн.).

НБУ: моніторинг інформаційних систем
Інформаційні технології (ІТ) у банках перебувають у підлітковому віці (дитячий вже переросли).
Основні тенденції розвитку ІТ у банках:
- перехід від окремих задач до інтегрованих рішень;
- розширення інфраструктури призводить до втрати контролю за її керованістю;
- недостатня взаємодія між бізнес- та ІТ-підрозділами.
Основні функції системи моніторингу та управління інфраструктурою у НБУ:
управління мережевою інфраструктурою, інвентаризація, підтримка роботи сервісного центру, управління базами даних, резервне копіювання (дані та програмне забезпечення), контроль за прикладними задачами тощо.
            НБУ має намір до кінця І кварталу 2007 року закінчити упровадження модульної системи моніторингу й управління своєю технічною та інформаційною інфраструктурою Тigеr, розробником якої є ізраїльська компанія Аvalon.net. Центробанк Росії використовує з цією метою HP Open View вже протягом 7 років, є проблеми.

НБУ: сховище даних
У НБУ підтримується корпоративне сховище даних, куди завантажуються всі первинні дані від банків протягом вже майже 4-х останніх років.  Лише деякі користувачі наразі мають доступ до нього.
Проблемні питання:
1. Виникають неузгодженості у взаємовідносинах між  бізнес-  та  ІТ-підрозділами. Для їх усунення розроблено спеціальну мову  доступу до даних сховища для бізнес-підрозділів.
2. Має місце розрідженість OLAP-кубів, тому що банки надають НБУ лише 2-3% економічних показників.
У НБУ проходить тестування  аналітичний пакет програм Macro Strategy, який вже використовується у багатьох [вітчизняних] банках. Пакет Macro Strategy працює з даними на порядок швидше, ніж інші подібні продукти.
 Наразі у банках для формування звітності використовується, зокрема,  АРМ “Newstat”, розроблений у НБУ. У подальшому від нього, певне,  потрібно буде відмовитися.

ЦЕБІТ: міжнародні стандарти інформаційної безпеки
 Є Стандарт ISO 27001:2005 (EC 17799)щодо управління інформаційною безпекою. НБУ планує запровадити цей стандарт безпеки (у першу чергу для СЕП2). Для розвитку банківських технологій потрібно використовувати кращі практики та стандарти.
 Є серія стандартів ISO 2700x щодо ризиків.
           Ризик =  Pзагрози * Pвразливості * ціна втрати, де P - ймовірність.
Основний принцип захисту: ціна  захисту має бути меншою ціни можливої втрати.
 Аудит [безпеки] має проводитися не взагалі,   а завжди конкретно щодо чогось. Аудит – процедура періодична. Є міжнародні структури, які  можуть проводити такий аудит. Аудит має проводитися на базі затвердженого технічного завдання (ТЗ).

IBM: ІТ-стратегія у банку
Стратегія ІТ  -  це погоджений з  бізнес-стратегією концептуальний план розвитку інформаційних технологій,  реалізація  якого має забезпечити:
 - управління розвитком ІТ відповідно до перспективних цілей бізнесу (3-5 років);
- ефективність інвестицій у розвиток ІТ;
- ефективне використання ІТ користувачами;
- взаємодію вищого керівництва та  менеджерів ІТ  при розв’язанні задач  бізнесу;
- розвиток ІТ  з врахуванням територіального масштабу бізнесу.
 Основною    стратегічною  задачею ІТ є     підтримка   досягнення довгострокових  цілей  та  вирішення  оперативних задач  бізнесу  за  рахунок:
 - реалізації   проектів   впровадження   інформаційних  систем  та  технологій для    забезпечення  досягнення  конкурентних переваг та  економічної вигоди;
- всебічної  інформаційної підтримки  бізнес-діяльності,  забезпечення  ефективного  управління наданням  банківських послуг, а також підтримки  допоміжних процесів;
- постійного вдосконалення організації служб ІТ з точки зору ефективності, продуктивності та  оптимізації витрат.
Стратегія ІТ має відповідати бізнес-стратегії компанії.
На розробку  стратегії ІТ у банку достатньо 12 тижнів.
Вигоди від реалізації стратегії ІТ:
- координація та узгодженість стратегічних  бізнес-цілей та напрямків  розвитку  ІТ та систем;
 - використання нових  технологічних  можливостей, які забезпечують    конкурентні переваги у бізнесі;
 - наявність сучасних і надійних засобів ІТ  та комунікацій,  які виконують  свою функцію  у «потрібному місці  і у  належний час»;
-  оптимізація  витрат, підвищення якості та ефективності ІТ за рахунок удосконалення організації управління  діяльністю служби  ІТ;
- забезпечення  належного рівня  прозорості господарської діяльності;
- більш повне задоволення наявних та  перспективних  вимог  бізнесу  до  ІТ;
- більш повна інтеграція, оптимізація  та  підтримка основних  та допоміжних  
бізнес-процесів;
 - підвищення ефективності  ІТ  за  рахунок  стандартизації та  уніфікації  процесів, даних, інформаційних систем та  елементів технологічної  інфраструктури;
 - підвищення виробничої культури  співробітників за рахунок використання сучасних ІТ та систем.
 
Microsoft: оптимізація ІТ-інфраструктури у банку
Проблеми ІТ-інфраструктури:
- неготовність до впровадження нових  систем  підтримки бізнесу («операційний день», філіальна структура);
            - низький рівень повернення вкладених коштів (ROI);
            - відсутність стратегії розвитку, динаміки росту організації;
            - слабка автоматизація процесів управління та, як наслідок:
                 - високі витрати на обслуговування, висока сукупна вартість володіння (ТСО);
                 - значний час реакції на проблеми;
                 - низький рівень доступності сервісів;
                 - низький рівень безпеки.
У світі 70% витрат на ІТ йде на підтримку обладнання та програмного забезпечення, а 30% на її оновлення (в Україні відповідно 95% та 5%).
Модель оптимізації інфраструктури ІТ:
- визначення рівня «зрілості» ІТ інфраструктури за ключовими службами та процедурами;
- стандартизація служб та сервісів організації, спрощення інфраструктури;
- зниження сукупної вартості володіння  (ТСО);
- підвищення рівня  безпеки;
            - підвищення рівня готовності до впровадження  нових бізнес-застосувань;
            - створення  точного плану переходу від одного рівня до  іншого.
Є 4 рівні інфраструктури ІТ:  базовий, стандартний, раціональний, динамічний. До уваги беруться: авторизація доступу, безпека, адміністрування, моніторинг, живучість тощо. В Україні на 3-у та 4-у рівнях банки практично не представлені.
 
Компанія TCG: Впровадження у банках міжнародного стандарту якості ISO 9001:2000
Стандарт ISO 9001:2000:
- визначає вимоги до систем менеджменту;
- забезпечує надання послуг відповідно до вимог клієнтів та у відповідності з обов’язковими вимогами;
- спрямований на підвищення  задоволеності  клієнтів.
Принципи менеджменту відповідно до стандарту ISO 9001:2000:
1.Орієнтація на клієнта.
 2.Лідерство керівника.
 3. Залучення працівників.
 4.Процесний підхід.
 5.Системный підхід до менеджменту.
 6.Постійне вдосконалення.
 7.Прийняття рішень, базованих на фактах.
 8.Взаємовигідні стосунки з клієнтами.
Чому потрібно впроваджувати:
- вимоги  міжнародних органів;
- вимоги НБУ до рівня менеджменту  кредитних установ, як до одного з критеріїв оцінки їх надійності;
-  зростаючі вимоги клієнтів до рівня та якості надаваних  фінансових послуг.
Є Постанова Кабміну про впровадження міжнародних стандартів управління  у державних органах. Вступ до СОТ також вимагатиме впровадження міжнародних стандартів якості.

Лабораторія Касперського: антивірусне програмне забезпечення KAV
Кількість вірусів стрімко зростає. У 2005 р. у світі щодня фіксувалося близько 140 нових вірусів, у 1998 році – всього 15. Останнім часом зростає кількість вірусів для операційних систем Linux (всього вже близько 800), MacOS та інших. 

KAV є одним з лідерів антивірусного ПЗ. Використовується, зокрема, у НБУ, Ощадбанку, Фонді держмайна, ТАС-Комерцбанку тощо. KAV for Windows Workstations 5.0 має сертифікат ДСТСЗІ СБУ. KAV розрізняє спам (російський - 98%,  англійський – 95%). Покажчик розкриття вірусів складає для KAV – 99,98%. Підтримуються різні  типи файлів та пакерів.
Оновлення антивірусних баз здійснюється  1 раз на годину, антиспам-баз – що  20 хвилин.
KAV не є найповільнішим антивірусом у світі (це міф).
Є багато різних рішень для різних платформ.

Автор: інфраструктура ключів ЕЦП (PKI)
Компанією створено ЦСК «CryptoKDC».
Основні функції ЦСК:
- ініціалізація ключових елементів захисту;
- генерація та сертифікація ключової інформації;
- розподіл сертифікатів, часових міток, списків відгуків;
- формування та перевірка ЕЦП;
            - шифрування даних;
 - підрахунок хеш-функції;
 -авторизація користувачів у  системі;
- взаємодія з прикладним ПЗ;
-аудит.
Носіями ключової інформації є смарт-картка або Secure Token. 
Компанією розроблена система контролю доступу  “CryptoGuard”, яка  використовує смарт-картки для авторизації доступу до робочих станцій.
Розробили “УкрКОС” – карткову операційну систему для смарт-карток, яку, зокрема, використовує НСМЕП.
Система захисту компанії використовується у багатьох системах “Клієнт-Банк”.
Розробили програму підпису та шифрування електронних документів “CryptoSign”, основними функціями якої є:
  -  генерація таємного та відкритого ключів користувача;
  -  підписання/перевірка електронних документів;
  - шифрування/розшифрування електронних документів;
    - створення та передача запиту на формування сертифікату користувача;
    -отримання та перевірка сертифікатів ;
               -  формування та передача запитів на блокування, відміну та поновлення дії
                   сертифікатів користувача.
 Програма працює під ОС сімейства Windows 2000/XP/NT.
              Компанія працює над проектом мобільних платежів для  НСМЕП.

Експрес-Банк: соціальна картка
Реалізується на базі дуальної (з контактним та безконтактним інтерфейсами) смарт-картки НСМЕП. Безконтактний чіп картки використовується для ведення обліку на транспорті. Контактний чіп картки містить два застосування (додатки): банківський та соціальний.
Банківське застосування:
- зарахування грошової допомоги;
- безготівкові банківські розрахунки з можливістю отримання кредиту;
- нарахування відсотків на залишки на рахунках;
- високий рівень захисту – технологія чіп + PIN.

Соціальне застосування:
- облік наданих  пільгових послуг;
- альтернатива посвідчення пільговика (візуальне та електронне – носій коду
      регіону-району, ідентифікаційного номеру, фото, ПІБ власника, коду категорії
      пільговика та різновиду пільги, коду банку, який здійснив емісію);
- технологія ДКВО - посилення контролю за цільовим використанням бюджетних
коштів;
            - повний державний контроль всіх виплат та розрахунків.
Впровадження соціальної картки на базі НСМЕП має забезпечити:
- удосконалення механізму надання адресної допомоги, покращання якості надання пільг, житлових субсидій та інших соціальних послуг;
- впровадження уніфікованих підходів до визначення розміру видатків державного, місцевих бюджетів та відшкодування витрат підприємствам, що надають пільгові послуги;
-можливість регіонального користуватися пільгами та іншими соціальними послугами в разі подорожі та тимчасового проживання громадян в інших областях, районах і містах України;
 -підвищення ефективності контролю за цільовим використанням бюджетних коштів на реалізацію державних соціальних програм;
-моніторинг у сфері праці, зайнятості, загальнообов'язкового державного соціального страхування, пенсійного  забезпечення,  соціального  захисту та обслуговування населення;
 -аналіз та прогноз  розвитку  процесів у соціально-трудовій сфері у розрізі кожного населеного пункту району, міста та в цілому по області;
-забезпечення прозорості проходження коштів з бюджетів різних рівнів від громадянина - отримувача пільги до надавача послуг;
-впровадження автоматизованих технологій узагальнення оперативної та звітної інформації;
 -створення системи контролю компенсаційних розрахунків за витратами підприємств надавачів пільгових послуг;
-економія та раціональне використання соціальних бюджетних коштів;
 -збільшення надходжень податків до державних та місцевих бюджетів.
Інші: акцент - на роздріб
Взагалі 65 доповідей, які були зроблені за 5 днів  конференції, відобразили тенденцію руху банків до ритейлу. Зокрема, чимало  уваги було приділено  картковим продуктам. Значна частина доповідей була присвячена вдосконаленню  банківської  інфраструктури ІТ: системам моніторингу й управління, інформаційної безпеки тощо.
Зокрема, компанія «BIFIT» презентувала сучасну багатоканальну платформу електронного банкінгу іВапк 2 UA для холдингів, яка  дає можливість створити єдиний центр фінансового контролю, централізовано здійснювати корпоративне бюджетування та запровадити додаткові сервіси типу «корпоративний клієнт», «банківський асистент», а також підтримувати зарплатні проекти.
Новітні телекомунікаційні рішення були представлені такими компаніями, як Квазар-Мікро, Аlcatel, Nortel, Siemens, Cisco, ZyXEL та ін. Особливу увагу привертали доповіді стосовно забезпечення захисту критичної банківської інформації, мінімізації витрат від шахрайства, зокрема, з використанням платіжних карток.

 

Список скорочень:
АЗЕГО – апаратура захисту електронного грошового обігу
АРМ – автоматизоване робоче місце
БД – база даних
ДПА – Державна податкова адміністрація
ДСТСЗІ СБУ – Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту  інформації Служби безпеки України
EC – European Community (Європейський Союз)
ЕЦП – електронно-цифровий підпис
ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології
ІТ – інформаційні технології
ISO – International Standard Organization – Міжнародна організація стандартів
KAV – антивірусні програми “Лабораторії Касперського”
MS DOS – операційна система компанії Microsoft - попередниця Windows
НБУ – Національний банк України
НСМЕП- Національна система масових електронних платежів
OLAP – On-line analytical processing (он-лайнова аналітична обробка інформації)
ОС – операційна система
PIN – Personal identification number (ПІН-код)
PKI – public key infrastructure (інфраструктура відкритих ключів ЕЦП)
ПЗ – програмне забезпечення
ROI – Return on investments (прибутковість інвестицій)
СЕП – система електронних платежів
СНД – Співдружність незалежних держав
СОТ – Світова організація торгівлі
СУБД – система управління базами даних
ТСО -  Total cost of ownership (сукупна вартість володіння)
ЦСК – центр сертифікації ключів
Windows – сімейство операційних систем компанії Microsoft
Примітка: файли з презентаціями можуть бути, у разі потреби, отримані у Асоціації українських банків (контактна особа: В.Степаненко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.) чи на cайті компанії “ЦЕБІТ”.

Национальный банк Украины (НБУ) призывает повысить уровень защиты прав кредиторов в стране.
Как сообщил заместитель председателя НБУ Александр Савченко в ходе «круглого стола» на тему «Инвестиции в экономику Украины: состояние, проблемы, потребности» в пятницу, повышение защищенности кредиторов может стать дополнительным стимулом для роста внутренних инвестиций в экономику страны.
«У нас кредиторы не защищены — надо прямо сказать. Это касается и банков. Они не защищены ни через суды, то есть можно не отдавать кредит и три-четыре года судится; не защищены через исполнительную службу, ни через милицию», — сказал А.Савченко.
По его словам, аналогичная ситуация складывается и в вопросе защиты прав инвесторов, что является сдерживающим фактором на пути привлечения средств населения в экономику через частные пенсионные фонды, страховые компании и компании по управлению активами.
«Нужно отрабатывать нашу правовую систему, наши правоохранительные органы на защиту прав инвесторов — инвестор всегда прав, кредитор всегда прав. Это нас ждет впереди», — сказал А.Савченко.
В связи с этим он отметил, что потенциал привлечения средств населения еще не исчерпан. «Пока основным кредитором и инвестором экономического развития выступает население Украины. Если сравнить вклад населения и вклад иностранных инвестиций, то иностранные инвестиции выглядят как погрешность. Мы их просто не видим», — сказал А.Савченко.
Вместе с тем заместитель главы НБУ выразил удовлетворенность наблюдаемой в текущем году динамикой притока иностранных инвестиций. По его данным, за первые четыре месяца текущего года иностранные инвестиции в Украину составили $1 млрд. «Это реальные инвестиции — без приватизации, что говорит если не об улучшении инвестиционного климата, то о повышении веры инвесторов в потенциал Украины и, возможно, даже в украинскую валюту. Потому что ждали определенных шагов от Нацбанка, но не дождались и начали вкладывать в гривневые активы», — сказал А.Савченко.
 
http://www.interfax.kiev.ua/
 

Президенту Асоціації
українських банків
О.А. Сугоняку

Шановний Олександре Анатолійовичу!

До Національного банку України надійшов лист від Міністерства закордонних справ України щодо запрошення українських фінансових організацій взяти участь у Четвертій міжнародній виставці банківських технологій та послуг, страхування, інвестиційного ринку та експорту (BIGGEST-2006), що буде проходити з 31 серпня по 3 вересня 2006 року у м. Тегерані.
У додатку направляємо Вам вищезазначений лист для подальшого розгляду та інформування українських банків.
Додаток:       зазначене, на 4 стор.

З повагою,
Директор Департаменту
зовнішньоекономічних відносин 

A.M. Кравець

 
 
 

НОТА
Посольство Ісламської Республіки Іран в Україні засвідчує свою повагу Міністерству закордонних справ України та має честь повідомити наступне.
З 31 серпня по 3 вересня 2006 року у постійно діючому Міжнародному виставковому центрі м. Тегерану буде проведено Четверту міжнародну виставку банківських технологій та послуг, страхування, інвестиційного ринку та експорту (BIGGEST-2006) за сприянням Міжнародної акціонерної виставкової компанії Ісламської Республіки Іран. У рамках цього заходу буде проведено також різноманітні форуми та навчальні семінари у сфері залучення інвестицій та з іншої тематики. Ці заходи проводяться з такими цілями:
1. Представлення пріоритетних проектів та проведення зустрічей віч на віч
між іноземними інвесторами та власниками проектів.
2. Ознайомлення країн-сусідів Ірану та інших країн з діяльністю й послугами
іранського ринку інвестицій та розвиток співробітництва між Іраном та
іншими країнами.
3. Представлення останніх світових технологій у галузях банківської справи,
страхування, ринку інвестицій та експорту.
4. Представлення діяльності та послуг Організації біржі цінних паперів,
інвестиційних компаній та інших підприємств, зайнятих у даних сферах
економіки.
5. Розгляд   сфер   співробітництва   між   країнам,   що   беруть   участь   у
співробітництві в даних сферах.
6. Створення культури інформації та рекламної діяльності з метою зміцнення
співробітництва у сферах економічної діяльності в цілому.
7. Увага ролі інвестиційної діяльності в формуванні та подальшому розвитку
процесу міжнародної торгівлі.
8. Створення   підґрунтя   з   метою   налагодження   зв'язків   та   проведення
переговорів віч на віч між керівниками підприємств та фахівцями ринку
інвестицій з представниками інших країн та громадськістю.
Слід зазначити, що зацікавлені особи з метою отримання більш повної інформації можуть звернутися на сайт в інтернеті: www.dizandad.com, або за телефоном (9821) 22645148 та факсом (9821) 22009916 (Штаб проведення виставки).
Посольство буде вдячним за передачу даної інформації відповідним організаціям української сторони.
Посольство користується нагодою, щоб поновити Міністерству запевнення у своїй високій повазі.
ТРЕТІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ МІНІСТЕРСТВА ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ м. Київ
Копія: Національний банк України — до відома та повідомлення відповідним установам

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Асоціація українських банків                          Керівництву банків України
Національний центр підготовки                       Керівникам підрозділів 
банківських працівників України                    управління та підготовки
                                                                     персоналу
                                                                     Керівникам підрозділів
                                                                     управління ризиками

Асоціація українських банків та
Національний центр підготовки банківських працівників України

запрошує взяти участь в семінарі, який проводиться в рамках проекту «Корпоративне управління в банківському секторі України», який виконує International Finance Corporation, World Bank Group:

УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНИМ РИЗИКОМ В КОМЕРЦІЙНОМУ БАНКУ,

який відбудеться 26 червня 2006р.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ, ЯКІ РОЗГЛЯДАТИМУТЬСЯ ПІДЧАС СЕМІНАРУ:
1. Прийнятні принципи управління операційним ризиком
2. Основні індикатори операційного ризику: вибір, застосування, моніторинг
3. Зниження операційного ризику і вимоги Базеля ІІ
4. Вимірювання і моделювання операційного ризику, включаючи сценарний підхід
5. Управління операційним ризиком як частина системи корпоративного управління банку: взаємодія з органами управління банку

ІНСТРУКТОР:
Майк Фінлі – міжнародний експерт, виконавчий директор компанії RiskBusiness International по Європі, Близькому Сході, Африці та Азіатсько-Тихоокеанському регіону  

Семінар проводитиметься англійською мовою з синхронним перекладом

ВАРТІСТЬ НАВЧАННЯ
Вартість навчання одного учасника складає 432 грн. в т.ч. ПДВ 72 грн. У вартість навчання включені витрати на фуршетно-буфетне обслуговування і вартість методичних та інформаційно-аналітичних матеріалів.
Іногороднім учасникам семінару за попередніми замовленнями бронюються місця у готелі (оплата проживання не входить у вартість навчання).

ПОПЕРЕДНЯ РЕЄСТРАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКОВА

По завершенні семінару проводиться обов’язкове анкетування.

БАНКІВСЬКІ РЕКВІЗИТИ НЦПБПУ:
НЦПБПУ є платником податку на прибуток на загальних підставах, р/р № 26001141840084 у Філії АКІБ “УкрСиббанк” Київського регіонального управління, МФО 300733, код ЄДРПОУ 22911699.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ:
Семінар відбудеться в НЦПБПУ за адресою: м.Київ, вул. М.Грушевського, 30/1, (Центральний будинок офіцерів ЗСУ).
Початок реєстрації – 9.30. Початок занять о 10.00.
ПРИ СОБІ НЕОБХІДНО МАТИ КОПІЮ ПЛАТІЖНОГО ДОРУЧЕННЯ ТА КОПІЮ СВІДОЦТВА ПРО РЕЄСТРАЦІЮ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ 

Ви завжди можете отримати більш детальну інформацію про навчальні заходи, які проводяться Центром, на нашому веб-сайті www.nctbpu.org.ua

Для довідок та подання заявок
на участь в семінарах: (044) 253 07 02
                       (044) 253 24 56
                       (044) 253 04 57
                       (044) 253 84 89
Факс/автовідповідач    (044) 253 02 33

e-mail:    Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 
NBU-mail: UOQC

Олександр Геєць,
Директор

 

 

Возможное ограничение валютного кредитования  — это дискриминационная мера, которая может привести к свертыванию программ долгосрочного ипотечного кредитования. Так считает  Председатель правления АКБ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькин, которого цитирует пресс-служба банка.

«Активные денежные привлечения увеличивают объем валюты в Украине, что вызывает беспокойство НБУ. А государство хочет контролировать ситуацию», — объясняет оглашенные намерения ограничить валютное кредитование  Борис Тимонькин. По его словам, в случае введения таких ограничнений банки прекратят привлекать долгосрочные заимствования в валюте на международных рынках, которые на сегодняшний день являются единственными источникми пополнения долгосрочной ресурсной базы.

«В случае введения ограничений цепочка событий будет выглядеть следующим образом: банки уйдут с рынков международных заимствований,  главным ресурсом кредитования станет гривня, вверх поползут ставки по гривневым депозитам, подорожают кредиты в национальной валюте», — прогнозирует Борис Тимонькин.

Председатель правления АКБ «Укрсоцбанк», глава НС Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй (ПВБКИ) Борис Тимонькин считает, что деятельность кредитного бюро позволит банкам дифференцировать условия кредитования физических лиц. Об этом сообщила пресс-служба банка.

Борис Тимонькин: «Не секрет, что в украинских банках хороший клиент по сути платит за плохого. В то же время наиболее надежные клиенты должны пользоваться преференциями. Деятельность кредитного бюро позволит упростить процедуру выдачи кредитов и лучше дифференцировать процентные ставки. Скажем, клиенты, которые всегда исправно выполняли свои кредитные обязательства будут иметь лучшие условия, остальные — менее привлекательные. Думаю, что для самих банкиров деятельность бюро станет в чем-то откровением, когда они увидят, что одни и те же клиенты в разных банках привлекли десятки кредитов».

По словам главы наблюдательного совета ПВБКИ, кредитное бюро начнет свою деятельность в первом квартале 2007 года.

Как сообщалось ранее, 8 июня 2006 года Борис Тимонькин принял участие в торжественной церемонии подписания договора между ПВБКИ и исландской компанией CreditInfo о поставке системы кредитного бюро.

Партнер ПВБКИ — CreditInfo является динамично развивающейся компанией, которая  работает напрямую в 14 странах мира и еще в 13 госудаорствах осуществляет деятельность через местных партнеров. На протяжении последних трех лет компания реализует проекты кредитных бюро в Румынии, Грузии, Литве, Казахстане, Чехии, Словакии, на Кипре и Мальте.

СПРАВКА

ПВБКИ является наибольшим бюро кредитных историй в Украине,  которое создали 30 банков, страховые компании  Кредо-Классик и Страховая группа  ТАС, а также Ассоциация украинских банков.  Среди  основателей бюро — банки, которые активно кредитуют население, среди которых — АКБ «Укрсоцбанк».

По оценкам экспертов, доля Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй на отечественном рынке кредитных историй будет составлять около 70 %. Очевидно, что банки и другие финансовые учреждения заинтересованы в сотрудничестве с этой организацией. Об этом свидетельствует тот факт, что такие известные банковские учреждения, как Ощадбанк и ПроКредитбанк уже приняли решение стать участниками бюро. Еще  ряд банков обратились с  предложением заключить с ПВБКИ договор пользователя. Кредитное бюро является открытым для вступления новых участников.

На первом этапе емкость информационной базы ПВБКИ составит около 1 млн. кредитных историй заемщиков.

Председатель правления АКБ «Укрсоцбанк», глава наблюдательного совета Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй (ПВБКИ) Борис Тимонькин принял участие в торжественной церемонии подписания договора между ПВБКИ и исландской компанией CreditInfo о поставке системы кредитного бюро. Об этом сообщила пресс-служба банка.

По словам Бориса Тимонькина, ПВБКИ рассмотрело предложения ведущих международных  компаний, поставляющих системы кредитных бюро, и остановило свой выбор на CreditInfo, поскольку эта компания предоставила эксклюзивные условия.

«Планируется, что поставленная CreditInfo система кредитного бюро будет внедрена через полгода и к концу первого квартала 2007 года Бюро начнет работать в режиме предоставления информации», — отметил глава наблюдательного совета ПВБКИ.

Договор подписали: от имени ПВБКИ — генеральный директор Бюро Антонина Паламарчук, от имени CreditInfo — главный исполнительный директор компании Рейнир Гретарссон.

Партнер ПВБКИ — CreditInfo является динамично развивающейся компанией, которая  работает напрямую в 14 странах мира и еще в 13 госудаорствах осуществляет деятельность через местных партнеров. На протяжении последних трех лет компания реализует проекты кредитных бюро в Румынии, Грузии, Литве, Казахстане, Чехии, Словакии, на Кипре и Мальте.

ПВБКИ является наибольшим бюро кредитных историй в Украине,  которое создали 30 банков, страховые компании  Кредо-Классик и Страховая группа  ТАС, а также Ассоциация украинских банков.  Среди  основателей бюро — банки, которые активно кредитуют население, среди которых — АКБ «Укрсоцбанк».

«Мы очень ценим огромный вклад «Укрсоцбанка» и его председателя правления Бориса Владиславовича Тимонькина, являющегося главой наблюдательного совета Бюро, в развитие ПВБКИ», — отметила на торжественной церемонии Антонина Паламарчук.   

По оценкам экспертов, доля Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй на отечественном рынке кредитных историй будет составлять около 70 %. Очевидно, что банки и другие финансовые учреждения заинтересованы в сотрудничестве с этой организацией. Об этом свидетельствует тот факт, что такие известные банковские учреждения, как Ощадбанк и ПроКредитбанк уже приняли решение стать участниками бюро. Еще  ряд банков обратились с  предложением заключить с ПВБКИ договор пользователя. Кредитное бюро является открытым для вступления новых участников.

«Деятельность Первого Всеукраинского Бюро Кредитных Историй будет способствовать снижению банковских рисков и упрощению процедуры кредитования физических лиц. Благодаря ему банки смогут дифференцировать условия кредитования, ведь сегодня в отечественной банковской системе хороший клиент платит за плохого. В будущем же клиент имеющий позитивную историю сможет получить лучшие процентные ставки, более выгодные условия кредитования», — говорит  Борис  Тимонькин.

На первом этапе емкость информационной базы ПВБКИ составит около 1 млн. кредитных историй заемщиков.

СПРАВКА

ООО «Первое всеукраинское бюро кредитных историй» создано в июне 2005 года. Его учредителями выступили 30 банков, две страховые компании и АУБ. Уставный капитал на момент создания был утвержден в размере 4,25 млн. грн., размер взноса участников — от 50 до 250 тыс. грн. Уставом ООО предусмотрено, что ни один участник общества не будет иметь долю свыше 10% уставного капитала. В 2005 г. главой наблюдательного совета ПВБКИ стал председатель правления АКБ «Укрсоцбанк» Борис Тимонькин.

У  звя`зку з тим, що   17 березня 2006 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі  – Закон) та інших законодавчих актів України”, згідно з яким внесені зміни, зокрема, до статті 51 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, банки повинні при прийомі розрахункових документів від зазначених  підприємств, перевіряти наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону.
Враховуючи той факт, що дія Закону розповсюджується на всі  закупівлі товарів, робіт  і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних  коштів,  за  умови,  що   вартість   закупівлі   товару (товарів),  послуги  (послуг)  дорівнює  або  перевищує  30  тисяч гривень,  а  робіт - 300 тисяч гривень, для здійснення належного  контролю  Банк повинен відстежувати оплату по відповідних договорах (контрактах) Клієнта. Виконання таких функцій невластиве банківській установі та вимагає від Банку значного збільшення чисельності та витрат на організацію такого контролю. Для компенсації таких витрат Банки будуть вимушені збільшувати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Покладення на банки вищевказаного контролю вимагає  децентралізованої схеми обробки документів. Банківські установи змушені  внести зміни до існуючої технології обслуговування клієнтів, збільшити чисельність відповідних фахівців, що свою чергу призведе до збільшення адміністративних та господарських витрат не тільки Банку, але й підприємства.

Крім того, визначення юридичних осіб, в яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, наразі вимагає від обслуговуючого банку здійснення інвентаризації усіх установчих документів клієнтів, що потребує часу та, як наслідок, ускладнює термінове виконання вимог Закону.
Слід окремо зазначити, що введення в дію зазначеного Закону призводить до непорозумінь із суб`єктами господарської діяльності, так як інформацію про необхідність виконання його вимог вони отримують лише від фахівця банківської установи при наданні розрахункових документів. Як наслідок, без надання відповідних документів Банк вимушений відмовити клієнту у виконанні розрахунків, що призводить до порушення договірних умов (порушення термінів оплати товарів, робіт і послуг за державні кошти).
 Враховуючи викладене,  вважаємо за доцільне надати до Верховної Ради України  пропозиції щодо внесення змін до Закону в частині скасування вимог покладення контролю за процедурою закупівель державними, казенними, комунальними підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, на банківські установи.

 

 

Комерційний банк звертає Вашу увагу на Правила організації статистичної звітності, що надається до НБУ, затверджені постановою Правління НБУ від 19.03.2003р. №124  та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за № 353/7674, і повідомляє наступне.
 Правила визначають перелік, зразки форм статистичної звітності та порядок їх заповнення, періодичність їх складання, терміни та способи подання  даних до Національного банку України.
 Так відповідно до вимог  Правил банки зобов’язані подавати звітність на щоденній основі (перелік додається).
 Процес формування, перевірки та надання звітних форм в обсягах визначених Правилами потребує від банків додаткових витрат на утримання персоналу та облаштування робочих місць( для великих системних банків це колосальні витрати людських, технічних та фінансових ресурсів).
 При чому зазначаємо, що інформація більшості щоденних форм, на нашу думку, не є ефективною для виконання Національним банком України функцій контролю, оскільки подекуди дублює інформацію, що надається по іншим формам.
 Враховуючи викладене, просимо Вас звернутись до Національного банку України з пропозицією щодо внесення змін до Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного  банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.05.2003 за № 353/7674, в частині вилучення форм звітності, що надається комерційними банками на щоденній основі та переведення їх до групи форм, що подаються щомісячно.

 

 

 

Додаток до листа № 010/565
 Від 19.05.2006

Список щоденної звітності,
що надається до Національного банку України
1. Файл 1. Дані про залишки на рахунках
Форми:   1Д-КБ Баланс комерційного банку
381Д    Довідка     про     залучені     кошти     та    їх     залишки     на
кореспондентському рахунку
550Д Розшифрування валютних рахунків
2. Файл 3. Дані за оборотами про суми та процентні ставки за кредитами та
Депозитами
Форми: 310Д Звіт про суми і процентні ставки за кредитами 350Д Звіт про суми і процентні ставки за депозитами
3. Файл 20. Додаткові дані для розрахунку обов'язкових резервів
4. Файл 39. Дані про курс валют та обсяги операцій з іноземною валютою
Форми:   520 Інформація про курс та обсяги операцій з Іноземною валютою.
521 Інформація про курс та обсяги операцій з готівковою іноземною валютою.
5. Файл 42.   Дані щодо максимального розміру кредитного ризику на одного
контрагента, інсайдерів, наданих великих кредитів та інвестування в цінні папери окремо за кожною установою Форми; 611 Звіт про дотримання економічних нормативів
611.02 Дані  про  сукупну  заборгованість  в розрізі  контрагентів,
інсайдерів та установ
611.03 Дані    про    сукупну    заборгованість    за    акціями,    які
обліковуються на балансових рахунках 3103, 3105, 3203, 3205.
611.05   Додаткові дані для розрахунку нормативів
6. Файл 27 Дані про рух коштів рахунку 2603 (КБ)   3234 (НБУ)
Форми:   553   Звіт   про   рух   коштів   на   розподільчих   рахунках   суб'єктів господарської діяльності.

7.Файл 70 Інформація про купівлю та продаж безготівкової іноземної валюти за
дорученням клієнтів банку (на суму не менше 50 тис. ол..)
Форма   538   Інформація   про   купівлю   безготівкової   іноземної   валюти   за дорученням клієнтів банку та уповноваженими банками.
8. Файл С5 Додаткові дані для розрахунку економічних нормативів.
Форма 611 Дані за нарахованими доходами для розрахунку економічних нормативів.
9. Файл С9 Дані про операції з безготівковою іноземною валютою.
Форма 552 Інформація про надходження від нерезидентів безготівкової іноземної валюти на користь клієнтів банку (на суму не менше 100 000 дол.)
10. Файл ДЗ Дані про продаж безготівкової іноземної валюти
Форма 552.01 Інформація про продаж безготівкової іноземної валюти (на суму не менше 100 000 дол.)
11. Файл Д4 Дані про рух коштів на рахунках іноземних банків, відкритих в
уповноважених банках
Форма 522.01 Дані про рух коштів на рахунках іноземних банків, відкритих в уповноважених банках.

 

 

 

 

 

 

 

Фирма ПИК  «Глобал Инвестмент» ,является сертифицированным представителем Израильской инвестиционной  группы  и имеет возможность предоставить финансовые средства для импорта оборудования, банковские инструменты ,  регистрация компаний и открытие банковских счетов для физических и юридических лиц в первоклассных банков ЕС, США и др, регистрация за рубежом фондов, трасты, финансовых и страховых компаний,  а также межбанковские кредиты и  реализация различных перспективных проектов на следующих условиях:

*компания обязательно должна быть финансово активной, сроком не менее 5 лет;

*интересующая сумма должна превысить 2 миллиона долларов США;

*срок кредитования –до 7(семи) лет. Первые два года клиент (заемщик) выплачивает только % , в следующие 5 лет выплачивает кредит равными долями;

*процентная ставка –6% ;

Более подробную информацию Вы получите при встрече с нашим специалистом.

 

С уважением,

Доктор Чарльз.У
/Президент/
Моб :8-050-330-41-03

 

GLOBAL  INVESTMENT
                  
                                       Tel/Fax:+380 44 245-02-50
                                       Kiev-Ukraine
                                       E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В Асоціації українських банків відбулась нарада за участю представників групи комерційних банків, на якій розглянуто стан взаємовідносин банків з установами ДСО при МВС України в питаннях озброєної охорони як банківських установ, так і під час здійснення інкасації та перевезення грошових цінностей.

Учасниками наради відзначено, що ДСО продовжує здійснювати тиск на комерційні банки, вимагаючи підвищення вартості тарифів на послуги озброєної охорони. За словами представників банків, цей процес набрав перманентного характеру: вимоги щодо підвищення тарифів останнім часом здійснюються щоквартально, причому таке збільшення вартості послуг в окремих випадках перевищує 20%. Особливе здивування банкірів викликає те, що масового, системного характеру набувають вимоги ДСО щодо укладання угод про надання охоронних послуг терміном лише на один місяць (а не на рік, як було раніше), що надає можливість по закінченню кожного місяця знову підвищувати ціну на послуги.

Як вже неодноразово повідомлялось, постійне збільшення для банків цін на послуги ДСО здійснюються без належного обґрунтування та покращення їх якості.  ДСО діє в односторонньому порядку, аж до погроз припинення послуг, в результаті чого банки в разі незгоди на підвищення цін можуть опинитись без збройної охорони. При цьому ДСО намагається ухилитися від відповідальності за збереження цінностей, охорону і безпеку працівників банків під час інкасації та перевезення коштів. Все це є наслідком монопольного становища ДСО на ринку озброєних послуг, – вважають банкіри.

З цього приводу, за дорученням своїх членів – комерційних банків, АУБ звернулась до Антимонопольного комітету України з обгрунтуванням необхідності забезпечення повноцінної конкуренції на ринку охоронних послуг та перевірки ДСО при МВС України на дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, і в разі виявлення порушень, здійснити заходи щодо їх усунення.

Проте, не зважаючи на попередження від Антимонопольного комітету, Державна служба охорони при МВС України продовжує політику постійного необґрунтованого збільшення вартості своїх послуг, тоді як держава і банки намагаються докладати зусиль до здешевлення кредитів, зменшення вартості грошей для економіки України тощо.

Учасники наради підкреслили, що ставлення ДСО до банків носить дискримінаційний, а не партнерський характер, що не робить честі ані ДСО як державному органу, ані владі, яка за стільки років нічого так і не зробила для демонополізації ринку збройної охорони та забезпечення на ньому рівних умов конкуренції, як того вимагають міжнародні та європейські стандарти.

Під час наради прийнято рішення організувати зустріч керівництва АУБ та комерційних банків з керівництвом Антимонопольного комітету України для обговорення питання про антимонопольне розслідування дій ДСО з охорони банківських установ, а також про зустріч представників банківської системи з міністром внутрішніх справ України п.Луценком з названих проблем.

Представники банків також висловили негативне ставлення до проекту “Положення про порядок видачі небанківським установам ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей”, запропонованого в НБУ, наголосивши на його несвоєчасності. Як вважають банкіри: “Запропонований проект не відповідає вимогам часу, його реалізація не сприятиме розвитку конкуренції та зниженню тарифів на послуги, може негативно позначитись на схоронності цінностей при їх перевезенні та призвести до дестабілізації ситуації на ринку”.

Прес-служба
Асоціації українських банків