Новини фінансового сектору

Уважаемые господа,

Деятельность нашей компания ориентирована  на оказание услуг, направленных на оптимизацию закупочной деятельности банков Украины, посредством технологического продукта, не имеющего аналогов на внутреннем рынке страны – Электронной Торговой Площадки (ЭТП).
ЭТП является автоматизированной информационной системой, предоставляющей возможность проведения электронных торгов и закупок.
Первая торговая площадка (www.mp.kz) была запущена нашей компанией в феврале 2004 г. в Республике Казахстан. В настоящее время основными клиентами площадки являются АО "Казкоммерцбанк", а так же ряд крупнейших компаний страны.
Использование www.marketplace.net.ua  в качестве основной базы для проведения закупок предоставит Вашему банку следующие преимущества:

- Снижение расходов на закупку товаров и услуг от 15% до 40%                                                           
- «Прозрачность» совершения сделки. Отсутствие условий для ценового сговора
- Как следствие более четкого контроля над процессом закупок повышается дисциплина исполнения контрактных обязательств
- Оперативная организация торгов и оповещение максимального количества поставщиков в короткие сроки, соответственно максимально широкий охват рыночных предложений и выявление наиболее оптимальной цены

В настоящий момент нашими клиентами в Украине являются «ОТР Банк», «Уманьавтодор», «Pony Express», “PosteX”, “Documentum services Ukraine”.
Мы уверены, что использование ЭТП предоставит Вашему банку возможность снизить финансовые и временные затраты на осуществление закупок, что в свою очередь позволит улучшить качество предоставляемых финансовых услуг, способствующих всестороннему развитию бизнеса, повышению благосостояния клиентов и росту доходов акционеров.
Просим назначить ответственного сотрудника Банка для организации встречи.

С уважением,

Елена Виноград
Директор ООО «Электронные торговые площадки Украины»

Исполнитель:
Виктор Макаров
Руководитель проекта
+3 8 050 311 39 46
+3 8 044 203 39 46
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
                                     

                                                        Приложение

                                                          
                    Фактические данные использования ЭТП на практике

Основанный в 1990 году, АО "Казкоммерцбанк" (www.kkb.kz ) в настоящее время является крупнейшим частным финансовым институтом Казахстана по размеру активов, ссудного портфеля и прибыли.

Так, активы банка, рассчитанные по международным стандартам финансовой отчетности, на 31 декабря 2005 года равнялись 1,195 триллиона тенге ($8,9 млрд.), причем, порядка 60% от этого объема ($5,4 млрд.) занимает ссудный портфель. В 2005 году банк заработал прибыль в размере 20,563 миллиарда тенге ($154,7 млн.), что в расчете на одну акцию составляет 51,17 тенге. Собственный капитал банка в 2005 году вырос до 87,4 миллиарда тенге ($652,1 млн.).

По состоянию на 12 декабря 2006 г., помимо головного офиса, Банк располагал в Казахстане 22 универсальными филиалами и 93 операционными.
Банк также имеет дочерние банки в Кыргызстане (ОАО «Казкоммерцбанк Кыргызстан») и России (OOO КБ «Москоммерцбанк») и представительство в Таджикистане.

Из отчёта директора департамента инновационных технологий АО "Казкоммерцбанк"  Нурлана Жагипарова:

«…Три года практической эксплуатации электронных аукционов в качестве альтернативы проводившимся ранее конкурсам (тендерам) помогли руководству «Казкоммерцбанк» получить полное представление об эффективности закупок и обеспечении их прозрачности. В частности, за весь период работы торговой площадки Банку удалось снизить совокупные затраты за приобретение товаров и услуг на 1,2 миллиарда тенге (~9,6 миллионов долларов США). Средняя разница между фактической ценой закупки и ценой заложенной в бюджет составляет 18%, в то время как по отдельным товарным позициям разница составляет до 29%. Общий объем проведенных аукционов по состоянию на 1 марта 2007 года составил 5,3 миллиардов тенге (~42,7 миллионов долларов США).

В числе преимуществ также необходимо отметить возросшую конкуренцию, так как все потенциальные поставщики поставлены в равные условия. В результате в аукционах Банка принимает участие большее количество участников. Например, в течение 2006 года участниками торговой площадки стали свыше 250 компаний. В настоящее время общее количество участников – 639 компаний, представляющих разные сектора экономики: банки, компьютерное оборудование, телекоммуникации,

Прозрачность и доступность информации является дополнительным стимулом для усиления конкурентной борьбы, в результате чего Банк может получить товар или услугу по наименьшей цене.

Помимо обеспечения прозрачности для поставщиков руководство «Казкоммерцбанк» рассматривает электронные аукционы как инструмент внутреннего контроля за использованием целевых средств. Развитая система отчетности, а также хранение истории событий позволяет проводить анализ закупок, в разрезе исторически сложившихся рыночных цен, подвергать проверке правомочность принятых решений. Результатом усиления контроля за расходами стало более эффективное и реалистичное планирование бюджета на предстоящие периоды.

В целом использование электронных аукционов в практике закупок положительно сказалось на имидже «Казкоммерцбанк», и без того имеющего репутацию апологета технических инноваций в области корпоративного управления.»

Сферыотрасли деятельности

1. Сервера, компьютеры и комплектующие
2. Телекоммуникации и мобильная связь
3. ПО, программные решения и интеграция
4. Канцелярские товары
5. Офисное оборудование
6. Банковское и кассовое оборудование
7. Мебель, складское оборудование
8. Хлопчатобумажная продукция
9. Бытовая техника
10. Бытовая химия
11. Транспорт
12. Недвижимость
13. Финансовые услуги
14. Логистика, таможенно-брокерские услуги
15. Юридические услуги
16. Рекламно-информационные услуги и полиграфия
17. Туристские услуги
18. Услуги страхования
19. Охранные услуги
20. Охранное оборудование
21. Консалтинговые услуги
22. Электротехническое оборудование
23. Пищевая промышленность
24. Услуги образования
25. Товары народного потребления
26. Другие товары и услуги
27. Проектные работы

Програма 29-го з‘їзду EFMA (Європейська Асоціація Фінансового Менеджменту та  Маркетингу)  доступна на сайті http://www.efma.com/convention2007uk?ref=1-90VPQ.

З‘їзд відбудеться  29-30 березня у Римі.

Українське грибівництво – нова агропромислова галузь метою якої є промислове виробництво харчового білка з плодових тіл їстівних грибів на основі використання екологічно чистої вторинної сировини зернового господарства, масложирової промисловості, біоєтанолу, біодізелю та деревообробної промисловості.
Розвитком українського грибівництва займається ВГО „Асоціація грибовиробників України”, до складу якої входять грибовиробники, переробники, науковці а також компанії що виготовляють обладнання для виробництва грибів. Основною метою  ВГО „Асоціація грибовиробників України” є створення умов, що дадуть змогу грибовиробникам  повністю реалізувати наявний потенціал,  наповнити внутрішній та здобути конкурентні переваги для своєї продукції  на зовнішньому ринку. Така спрямованість розвитку потребує нових підходів до використання економічного, людського та природно-ресурсного потенціалу, що забезпечить досягнення якісно нового рівня ефективності у формуванні галузі.
 Відповідно до узгодженої з Мінагрополітики  концепції „Асоціацією розроблено та подано до Міністерства виробнича Програма розвитку агропромислового виробництва їстівних грибів на період 2007-2010років. З метою реалізації Програми та забезпечення реалізації державної інноваційної політики та залучення вітчизняних і іноземних інвестицій для розвитку національної економіки Асоціація проводить громадські заходи спрямованими  на прискорення переходу грибівництва на сучасний рівень,
Черговим заходом Асоціації є міжнародний інвестиційний форум "ГРИБНА ІНДУСТРІЯ. Нові орієнтири розвитку”, який відбудеться 12-13 червня  2007 р. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 2,. ПМ „Українській дім”.  Основною метою Форуму є сприяння залученню фінансових ресурсів для реалізації інноваційних проектів у грибівництві, спрямованих на впровадження у виробництво прогресивних науково-технічних розробок і технологій, освоєння випуску нових видів продукції.
У заході візьмуть участь 75 – 80 учасників, Географія учасників: Україна, Російська Федерація, Республіка Бєларусь, країни Євросоюзу, США. Серед учасників - представники центральних органів виконавчої влади України, представництва іноземних представництв, міжнародних організацій в Україні, керівники грибних підприємств, представники фінансово-кредитних установ, інституціональні та приватні інвестори, власники малого та середнього бізнесу.
Основною сировиною для вирощування грибів є вторинні ресурси сільського господарства - солома, лушпиння соняшника, костра льону та інше. За  даними Асоціації, щороку залишається невикористаними 5 млн. тон соломи, 4 млн. тон лушпиння соняшника, костри льону (частина яких переважно спалюється). Сучасні технології дозволяють виробити з  цієї сировини близько 10 млн. тон продуктів харчування з грибів та грибним компонентом. При цьому рентабельність грибних підприємств складає -30-60%,  строк окупності 2 -3 роки.
Вирощування грибів у промислових умовах – одне з джерел покриття дефіциту білка в харчовому раціоні населення. У даний час, коли  змінилася динаміка життя, для підтримання у біологічно активному стані організму людині необхідні адекватні зміни у структурі харчування. Тут на перший план виходить не калорійність, не забезпечення білками взагалі, а підвищений рівень амінокислот, високий вміст легкозасвоюваних білків, харчових волокон і, насамперед, вітамінів та мінеральних речовин.
 Сучасне промислове  грибівництво потребує переходу на високотехнічний рівень. Вже сьогодні Україна втрачає 200 млн. дол.. США від неможливості виробництва та експорту товарних партій грибної продукції. Подальший розвиток передбачає впровадження інноваційних технологій  у  підприємства по випрошуванню та виробництву продуктів харчування  нового рівня.
Інвестиції у грибну галузь України були практично відсутніми, тому, за нашими оцінками, а також за оцінками іноземних інвестиційних компаній зокрема Gaia Resources SA у цієї галузі існує великий потенціал.

Пропонуємо розглянути можливість участі у форумі.За довідками звертатись по телефону: (044) 492-75-68,424-53-74, (067) 403-84-17, по E-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або на  сайті: www.vgo-agu.org.ua.
Сподіваємось на співпрацю.

Михаил МИЩИШИН

Президент Ассоциации украинских банков опасается засилья иностранного капитала в Украине и вместе с тем радуется приходу инвесторов, прогнозирует, что в 2007 году банки повернутся лицом к клиенту и многое теперь будет решать качество управления.

— Каковы, по-вашему, кредитные ставки в Украине, высокие или низкие? Очень разные мнения звучат на этот счет.

— Сейчас у нас сравнительно хорошие кредитные ставки, если сопоставить их с инфляцией, о которой мы почему-то все время забываем, когда говорим, что кредиты дороги.

— Давайте сопоставим.

— Объяснение здесь очень простое. Инфляция 11,6%. Это означает, что гривневый депозит банку невозможно привлечь дешевле, чем под 12-13%. И все. А в кредите будут учтены еще и всевозможные риски. Их у нас немало. Если говорить об экономических рисках, то банки их уже научились просчитывать. Они знают, как ведут себя рынки, в том числе и внешние. Но в части, связанной с действиями правоохранительных и судебных органов, риски и издержки сумасшедшие. Туда лучше не попадать. Там все покупается. Административные риски, связанные с деятельностью контролирующих органов, — то же самое. Если бы не было этого бюрократического козырька над экономикой, то риски и, соответственно, цена кредита были бы значительно меньшими.

— Что такое административные риски?

— Это когда ни с того ни с сего «наехала» налоговая на клиента и он «упал». И вернуть кредит уже не может. Или государственная политика в отношении села. О фермере никто не думает. Бюджетные деньги идут посредникам, которые, как пиявка, сидят на фермере. И риски на селе очень велики. В целом государство не работает над снижением рисков в экономике.

— Тем не менее бюджет многим отраслям компенсирует ставки по кредитам.

— Для нас это — хороший сигнал. Если угольщикам и энергетикам будут компенсировать процентные ставки, то понятно, что государство заинтересовано в этих предприятиях. Налоговики их не пустят по миру, и поэтому банковские деньги туда охотно пойдут. Но этот инструмент — удешевление кредитов с помощью государства — можно было бы использовать куда как мощней. Потому что для банкиров он как зеленый свет: в этой отрасли будет все спокойно. И туда можно давать деньги. Но для бюрократа он означает утрату контроля над перераспределением средств. Поэтому государство компенсацию процентов по кредитам использует неохотно.

С самого начала деятельности Ассоциации бюрократия встретила нас очень враждебно, и до сих пор относится к нам как к конкурентам в споре, кто распределяет деньги: банкир или чиновник. Тем не менее в 2006 году капитал украинских банков вырос в 1,7 раза. Это — рекорд. Почти что в 2,4 раза увеличилась сумма кредитов физическим лицам, которая составляет почти 80 млрд. грн.

— Как вы прокомментируете заявление главы Нацбанка Украины Владимира Стельмаха о том, что банки очень завышают цену валютных кредитов?

— Это обязанность Нацбанка — отслеживать системные риски. Валютные кредиты означают долларизацию экономики, это дополнительные валютные, монетарные и курсовые риски, которые заходят в нашу страну вместе с иностранной валютой. За них отвечает Нацбанк. Поэтому можно понять, почему он поднимает эту тему. И украинские банки разделяют обеспокоенность НБУ, поскольку эти риски носят системный характер и их необходимо минимизировать. В чем мы расходимся — как именно уменьшить долларизацию экономики. Но даже самые лучшие подходы НБУ не смогут решить эту проблему в принципе. Доллару пока что больше доверяют, чем гривне. Клиенты банков предпочитают брать кредиты в валюте, потому что они не понимают перспектив гривны, что с ней будет, например, через два года.

— И с долларом тоже неясно что будет.

— Да, и долларовые риски возрастают. Поэтому проценты по евро — другие, чем у доллара. Но в целом никто не знает, что дальше будет с гривной. В сущности, это недоверие к украинской власти. И без радикального повышения доверия к власти мы не избавимся от долларизации экономики и, кстати, снижения процентных ставок также. Когда президентом Украины стал Леонид Кучма, начался рост доверия к государству, а вместе с ним и к гривне. Тогда были зафиксированы самые высокие темпы роста депозитов в национальной валюте. Потом доверие к власти вновь снизилось, и все вернулось на круги своя. Более того, в 2004 году люди доверяли банковской системе уже больше, чем президенту. И это показал тогдашний депозитный кризис.

— Вы говорите о введенном в то время дневном лимите выдачи наличных на карточки?

— Да, и о нем тоже. Вспомните, как президент Кучма заявил, что через три дня банковская система рухнет. Но люди ему не поверили. Никто не бил витрины банков. И никто в массовом порядке не побежал забирать свои деньги. Через месяц все восстановилось. Экономических причин для кризиса не было. Были психологические. Мы проводили тогда много пресс-конференций, рассказывали об этом. Люди поверили не президенту, а нам.

— Чем вызвано то, что украинскую банковскую систему называют передовой, но в то же время один, например, польский банк с иностранным капиталом стоит чуть ли не как вся первая десятка украинских?

— Каждое сравнение хромает. Если мы берем абсолютные показатели нашей банковской системы, то она является еще очень слабенькой. Но если мы ее сравним с нашим валовым внутренним продуктом, сопоставим активы и ВВП, то мы увидим, что мы опережаем Россию, Румынию, Сербию, мы почти что такие же, как Польша. И это говорит о том, что у банковской системы есть потенциал. Но мы не можем расти быстрее, чем экономика. Почему, вы думаете, иностранные банки сейчас так активно заходят в Украину?

— Догадываюсь, но все же спрошу — почему?

— Потому что их собственники хотят заработать. И у нас есть на чем заработать. Процентная ставка у нас высокая, а ресурс у них дешевый. Маржа — пристойная. Почему бы и не поработать? Кроме того, кредиты, которые они выдают украинцам, мы тратим в основном на покупку их западных товаров. Таким образом, иностранные деньги заходят в украинские банки, оттуда попадают к населению, а дальше — возвращаются за рубеж в виде оплаты произведенных там товаров. И этот вихрь (Александр Сугоняко рисует схему на листке бумаги. — Ред.) снова уводит иностранные деньги из Украины. В прошлом году кредитов выдано на 79 млрд. грн. И только то, что выдано на ипотеку, осталось тут. Но автомобили, мебель, бытовая техника — деньги за них в основном уходят на Запад. Это $15 млрд. инвестиций бедных украинцев в Европу. Конечно, они были бы совсем не лишними тут. Сейчас у нас кредиты населению составляют треть всех кредитов. А если будет половина? Ведь мы к этому идем. Тогда получится, что одной половиной украинского кредитного ресурса мы кредитуем Украину. А другой — западные экономики. Это означает, что вскоре значительная часть людей в Украине могут остаться без работы.

Правда, надо понимать, что деньги не уходят, а возвращаются на Запад. Потому что они пришли оттуда. И часть их все-таки остается в Украине и может быть использована на других рынках: страховом, фондовом, пенсионном. И это — отчетливая тенденция минувшего года. И в 2007-м она также будет продолжена. Так что в целом негатива от присутствия иностранного капитала в Украине на макроэкономическом уровне нет.

— Многие украинские банкиры заявляют, что им не страшна конкуренция с иностранцами.

— Это бравада. Конкурировать с зарубежными монстрами крайне сложно. Крупный европейский банк может легко скупить всю первую десятку наших банков. Если за «Аваль» дали миллиард (в августе 2005 года «Аваль» был приобретен группой Raiffeisen International за $1,028 млрд. с мультипликатором (отношение цены к основному капиталу) 3,9. — Ред.), а им сейчас кто-то предложит пять млрд., то завтра мы можем иметь монопольную банковскую систему, которой будет управлять кто-то один. Бизнес есть бизнес. И часто его покупают, чтобы затем продать.

— А как обстоит дело с присутствием иностранного капитала у соседей Украины?

— Поляки сейчас его ограничивают. Когда итальянцы захотели установить контроль над двумя самыми большими их банками, то поляки пошли даже на нарушение Женевских соглашений, и у них возникли проблемы с Евросоюзом. Но Польша отстаивает свою позицию. Получив из бюджета ЕС E60 млрд. на развитие своей инфраструктуры, поляки, тем не менее, пытаются, что называется, сохранить чувство меры в отношении иностранных банков.

— В Украине, похоже, этот поезд уже ушел. И теперь в ее банковской системе влияние иностранного капитала весьма ощутимо.

— Да, ушел. Треть капитала в банковской системе Украины принадлежит иностранцам. Но при желании его (поезд) можно и вернуть. С нашими западными партнерами никто не разговаривает на равных. Все находятся в полусогнутом состоянии. Пока еще отсутствует четкое понимание: будет или нет развиваться украинская экономика — это зависит от украинского капитала, который рождается и работает на нашей территории. Иностранные деньги могут лишь ускорить этот процесс. Но пока что у нас нет хороших конкурентных условий, которые привлекали бы иностранный капитал и в другие секторы экономики, а не только банковский. Создай мы их — инвесторы выстроились бы к нам в очередь. Но пока капитал вывозят из Украины. Пока мы еще не овладели собственной экономикой. Мы не являемся хозяевами в своей стране. И не можем диктовать условия инвесторам. Поэтому у нас такая бестолковая политика в привлечении иностранного капитала.

— Получается, что вступление в ВТО только ускорит фактическое поглощение экономики Украины иностранным капиталом.

— ВТО — это цель или средство? Говорят, что это средство получения дополнительных рынков сбыта на Западе. А кто ж у нас будет их осваивать? У нас уничтожена легкая, электронная промышленность. В таком же состоянии находится машиностроение. Мы отдали свои рынки сбыта иностранцам. И с каждым годом в легкой промышленности положение все больше ухудшается. Теперь вот отдаем банковский сегмент. А с чем мы выйдем на внешние рынки? С металлом? Завтра мы поймем, что производство чугуна и стали — это не то, что необходимо для нашей экологии. А природные ресурсы надо бы и потомкам оставить.

— Какие банковские специалисты будут востребованы иностранным инвестором? Одни украинские банкиры считают, что наш персонал вполне обучен, знает рынок и соответствует зарубежным меркам. Другие опасаются прихода иностранных специалистов.

— Западным банкирам необходимы узкие специалисты. За счет этого достигается эффективность бизнеса. У нас все-таки много специалистов с широким горизонтом мышления. Сейчас управление банком становится многофакторным и сильно усложняется. В связи с этим очень важно качество корпоративного управления. Пока в части разграничений прав и ответственности собственника, главы правления, членов наблюдательного совета качество управления остается в Украине невысоким.

— Поэтому многие банки создают сейчас управляющие компании, которые планируют и развивают бизнес, оставляя собственно банку функции своеобразного сбыта?

— Да, сейчас иначе нельзя занять и отстоять свое место на рынке. Качество управления начинает играть первостепенную роль.

— Ваш прогноз на 2007 год?

— Этот год будет годом роста качества банковских услуг. Банки, что называется, повернутся лицом к клиенту. Они будут стремиться установить прозрачные и простые, понятные людям отношения. Пока клиенту тяжело понять, какова реальная ставка по потребительскому кредиту. Он облагается всевозможными дополнительными проплатами: страховкой и другими услугами.

ДОСЬЕ «ПРОФИЛЯ»

Александр Анатольевич Сугоняко родился в 1953 году на Черниговщине. Окончил Винницкий политехнический институт по специальности «радиоинженер». Трудился рабочим, мастером, начальником цеха, начальником Житомирского районного узла связи, преподавателем политэкономии в Житомирском филиале Киевского политехнического института.

Женат, воспитывает дочь и сына.

В 1990—1994 годах — народный депутат Украины.

С апреля 1993-го — президент Ассоциации украинских банков.

Німецька консалтингова компанія Internationale Projekt Consult GmbH (IPC) проводить попереднє вивчення фінансового ринку України в секторі кредитування мікро-, малого і середнього бізнесу в сільській місцевості з метою визначення кола банків, зацікавлених в участі в  Проекті “Програма з рефінансування заходів підтримки системи кредитування в сільській місцевості”, що впроваджуватиметься  Німецько-Українським Фондом.
Загальна інформація та цілі проекту
Для реалізації Проекту Уряд ФРН надав Україні кредитну лінію в сумі 7 мільйонів євро. Основна мета Проекту – запровадження системи кредитування  малих та середніх приватних підприємств та фізичних осіб підприємців (МСП) у сільській місцевості через приватні фінансові установи, а також  забезпечення, на постійній основі, надання фінансових послуг для МСП у сільській місцевості України.  Все це здійснюється  з метою сприяння розвитку ефективних  структур у сільському фінансовому секторі України. Для цілей Проекту МСП визначаються як юридичні особи зі штатом до 250 співробітників і приватні підприємці, що здійснюють діяльність у регіонах/населених пунктах України із чисельністю населення до 100,000 мешканців.  
Виконавцем Проекту є Німецько-Український фонд (НУФ) .
В рамках Проекту Німецька консалтингова компанія Internationale Projekt Consult GmbH (IPC) буде надавати консалтингові послуги в якості Технічної Допомоги .
Завданням Проекту є організація процесу кредитування МСП у відібраних українських банках (банках-партнерах), що включатиме розробку та запровадження стабільних прибуткових структур кредитування МСП, кредитних процедур, а також документації та звітності у банках-партнерах. Велика увага буде приділятись відбору, навчанню та розвитку кредитних експертів та менеджерів.
Загальний опис проекту
1. Проект НУФ надасть доступ до кредитних ресурсів загальним обсягом 7 мільйонів євро українським ММСП, що ведуть бізнес у сільській місцевості.
2. Кредитні кошти планується розподілити між п’ятьма українськими банками-партнерами у вигляді траншів. Кредитні умови (сума, строк, відсоткова ставка та відстрочення сплати відсотків) залежатимуть від зацікавленості кожного банка-партнера в Проекті та результатів всебічної оцінки банку (due diligence). Перевага буде надаватися банкам, які раніше не брали участі в поточній Програмі НУФ/ПМКУ, та не отримували технічної допомоги.
3. Кошти Проекту НУФ будуть використані для кредитування МСП у сільській місцевості. Максимальна сума кредиту на одного позичальника не повинна перевищувати еквівалент 250 000 євро. Кредити суб-позичальникам будуть видаватися переважно в українських гривнях (UAH).
4. Консультант Проекту у співробітництві із НУФ проведе всебічну оцінку (due diligence) вибраних банків-кандидатів.
5. Банки-партнери будуть отримувати консультаційну підтримку протягом певного періоду часу при створенні стабільних та ефективних структур кредитування МСП у головному офісі та філіях, а також при розробці належних кредитних процедур, що включатиме наступне:
Ш Сучасна технологія кредитування МСП, що ґрунтується на аналізі грошових потоків та адаптована для позичальників, що ведуть бізнес у сільській місцевості;
Ш Індивідуальне ефективне бізнес-планування (регіональна експансія у сільську місцевість, операційні показники, розвиток персоналу, план семінарів);
Ш Стандартизовані адміністративні процедури (регламент кредитування, відбір/навчання та розвиток персоналу, посадові інструкції, опис продуктів);
Ш Відбір та навчання великої кількості (нових та вже працюючих) співробітників банку функціям кредитного експерта, кредитного адміністратора, регіонального та кредитного менеджерів та інших спеціалістів як для головного офісу, так і для філій банку. Конкретні операційні цілі будуть визначені та узгоджені з кожним банком-партнером окремо;
Ш Розробка та впровадження ефективної системи розвитку персоналу (семінари та практичні навчання);
Ш Індивідуальна концепція розвитку продуктів та маркетингу з урахуванням специфіки сільській місцевості;
Ш Впровадження інформаційної системи обліку та звітності;
Ш Впровадження ефективного механізму внутрішнього контролю, ризик-менеджменту та аудиту.
6. Для участі в Проекті Банк створює підрозділ кредитування МСП, забезпечує на рівні головного банку та філій відповідну інфраструктуру та кадри, що необхідні для ефективного кредитування МСП, що знаходяться в сільській місцевості. Зокрема банк має бути готовим до наступного:
a) запровадити децентралізовані процеси прийняття рішень з кредитування (надати кредитну політику і процедури зі встановлення лімітів, адміністрації кредитів, погашення та інші процедури та механізми внутрішнього контролю),
b) приймати рішення про видачу кредиту, виходячи в першу чергу із аналізу фінансового стану позичальника та його надходжень (бездокументарний аналіз ризиків та грошових потоків), а не зосереджуватися тільки на  забезпеченні кредиту;
c) забезпечити компетентний та зацікавлений у цільовій клієнтурі управлінський персонал на всіх рівнях, включаючи відділення та точки продажу (зазначити рівень банківських знань, досвіду, кваліфікації; призначити потенційного координатора, що буде керувати ММСП напрямком з боку головного банку).
7. Банк бере на себе кредитний та валютний ризики за всіма наданими кредитами.
Загальні вимоги до банків для участі в Проекті (для  банків-претендентів)
Банки, які бажають взяти участь у Проекті, повинні надіслати відповідного листа, в якому висловити свою зацікавленість, а також продемонструвати необхідне розуміння та бажання виконати наступні умови:
1) Банк, зареєстрований в Україні. Контрольний пакет акцій банку має належати приватним юридичним і фізичним особам, переважна частина власників банку повинна бути резидентами України (не менше 80%). Власники не повинні мати стратегічних планів щодо продажу основної частки банку іноземним інвесторам.
2) Банк повинен розкрити структуру власності аж до кінцевих реальних власників (фіз. осіб).
3) Банк повинен мати розгалужену мережу філій і відділень в регіонах України (інформація щодо загальної кількості та місцезнаходження філій в містах з населенням менше 100,000 мешканців).
4) Банк повинен мати бездоганну репутацію та стабільний фінансовий стан,  виконувати всі регулятивні нормативи НБУ на протязі щонайменше 2006 та 2007 років (надати фінансову звітність, річний звіт за 2006 рік та звітність за МСФЗ, якщо існує).
5) Банк повинен бути стратегічно зацікавлений у розвитку напрямку кредитування МСП в сільській місцевості, про що буде вказано у відповідних документах (напр., стратегічний план розвитку та організаційна структура, що відображає заявлений інтерес банку до цільової групи  МСП, на наступні два роки).
6) Банк буде спільно фінансувати проект власними коштами протягом перших трьох місяців.

Остаточні критерії відбору банків для участі в Проекті будуть розглянуті Наглядовою Радою НУФ у серпні поточного року.
Банки-претенденти мають надіслати відповідного листа, в якому висловити свою зацікавленість щодо участі в даному Проекті та надати наступні документи протягом двох тижнів, не пізніше 18:00 9 серпня 2007 року:
1. лист-звернення,
2. коментарі щодо відповідності попереднім  вимогам до банків,
3. всі документи, зазначені вище.
Розгляд звернень банків  та проведення всебічної оцінки (due diligence) буде здійснюватись в хронологічному порядку отримання заявок.
Будь ласка, надсилайте весь пакет інформації за наступною адресою:
IPC Київ, вул. Шота Руставелі, 34 офіс 19-20, Київ 01033,
або на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Тел./Факс: (044) 289-10-37, (044) 289-09-61
Контактні особи: Денніс Фьольцке, Тетяна Томаш

В случае банкротства банка вкладчики могут рассчитывать на возмещение депозита. При условии участия банка в Фонде гарантирования вкладов физических лиц вкладчик в любом случае получит всю сумму вклада, включая проценты, но не больше 25 тыс. грн. и если сумма его вклада превышает 1 грн. Таким образом, по вкладу 50 тыс. долл. Фонд гарантирует возврат 25 тыс. грн., остальная сумма выплачивается с корреспондентского счета банка. В таком случае вкладчику необходимо обратиться к ликвидатору банка, в котором был размещен его вклад. Вкладчикам дается два месяца на то, чтобы подать в суд два заявления на первоначальные выплаты и на полный расчет банка с ними.

Для крупных вкладчиков – физических лиц (если сумма вклада превышает 50 тыс. гривен) приоритетность выделения средств с корреспондентского счете банка и с обязательных резервов более высокая. Соответственно, вероятность вернуть всю сумму вклада выше. Если для полного удовлетворения претензий денег у банка не хватает, они распределяются пропорционально суммам требований, подлежащих погашению. Соответственно общая задолженность банка перед данными гражданами уменьшается на выплаченную сумму. В общем случае, чем больше капитальная база банка, тем больше вероятность получить всю сумму по вкладу.

Вкладчик может также рассчитывать на полное возмещение депозита в случае банкротства банка, если он решит воспользоваться услугой, которую предлагает ряд страховых компаний - страхование вкладов физических лиц от невозврата. Таким образом, если банк не сможет выполнить свои обязательства перед вкладчиком, то сумма вклада и процентов будет возмещена из средств компании-страховщика.

По итогам работы в январе-июне 2007 года чистая прибыль Дельта Банка составила 1,67 млн. грн.

В 2006 году чистая прибыль банка составила 3,58 млн. грн.

По состоянию на 1 июля 2007 года чистые активы Дельта Банка составили 2 012,26 млн. грн. 

Кредитный портфель  физических лиц Дельта Банка составил 1 219,6 млн. грн., собственный капитал 365,3 млн. грн.

В первом полугодии 2007 года количество клиентов банка увеличилось до 838,8 тыс.

26 июня 2007 года Дельта Банк стал победителем тендера, проводившегося корпорацией  Fozzy Group, на финансовое обслуживание во всех магазинах торговых сетей «Cільпо», «Фора», Fozzy. Дельта Банк сделал лучшее предложение в сравнении с другими участниками тендера, а также смог документально подтвердить свою способность обеспечить задекларированные условия сделки.

Повний текст статті див. на персональному сайті автора:

http://www.geocities.com/swf_ua/start_files/cv_u.htm

Нещодавно – 16 червня п.р. - відсвяткував своє 18-річчя один з «старійшин» фінансово-банківської системи України - акціонерний комерційний банк «Легбанк».
А сьогодні підбито підсумки акції, яку проводив для своїх клієнтів банк на честь святкування урочистої дати. Незабаром відбудеться вручення призів переможцям, серед яких – підприємства, представники малого та середнього бізнесу, клієнти-фізичні особи. Під час проведення акції з 11 по 22 червня п.р. серед клієнтів банку – юридичних та фізичних осіб – проводилось анкетування. Клієнти, які заповнювали анкети, автоматично входили до числа учасників акції. Подарунком для переможців стали п’ятнадцять піврічних передплатних абонементів на діловий щотижневик «Контракти».
Метою акції стало не тільки додаткове вивчення нагальних потреб клієнтів, адже переважна більшість запитань стосувалась саме зацікавленості клієнтів у нових послугах. Найбільше відповідей містили бажання отримати кредити, зокрема, на поповнення обігових коштів, придбання автомобілів для підприємств тощо.
Декілька запитань анкети за різними критеріями допомагали оцінити рівень якості надання послуг та якості обслуговування персоналом банку - клієнти, зазначимо, ставили найвищі бали.
За окремими критеріями клієнтами оцінювались банківські послуги -  також найвищими оцінками.
Аналізуючи анкети, фахівці відзначили дуже приємний для себе факт – багато підприємств обслуговуються в банку понад десять років, що свідчить про сприятливі умови співробітництва, якісне обслуговування, конкурентоспроможні тарифи і про задоволеність клієнтів.
Було також відмічено, що в банку обслуговуються підприємства різних галузей промисловості, представники малого та середнього бізнесу.
Хоча після створення банк спеціалізувався на обслуговуванні підприємств легкої промисловості, але пізніше, завдяки накопиченому досвіду, в банку було ухвалено рішення розширити спектр клієнтів-юридичних осіб. Маючи бажання розвиватися, банк впроваджував нові послуги, удосконалював існуючі.
В банку констатують - з часом обрана концепція "універсального банку", що пропонує повний спектр фінансових послуг, повністю виправдала себе.
Сьогодні банк продовжує стабільну діяльність. До структури банку входять 12 підрозділів, у тому числі 3 філії - у м.Черкаси, м.Кіровоград, м.Суми, а також  9 регіональних безбалансових відділень – у м. Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Сімферополь, чотири працюють у Києві.
На початку року банком відкрито нову філію – у м.Суми. Як і всі підрозділи банку, нова установа здійснює всі види банківських операцій: відкриття поточних рахунків, грошові перекази, операції з валютою, кредитування клієнтів. Досвідчені та кваліфіковані співробітники банку надають всі необхідні консультаційні та інформаційні послуги, що стосуються банківських операцій. Якісний сервіс та індивідуальний підхід до кожного клієнта – основні чинники, якими керується у своїй роботі персонал нової установи.
Установи банку в Києві та обласних центрах тісно співпрацюють з підприємствами та організаціями різних сфер промисловості і пропонують вигідні, зручні умови обслуговування та якісний сервіс. Банк активно кредитує своїх клієнтів.
Так, протягом першого кварталу сума кредитів, наданих клієнтам-юридичним особам, збільшилася на 10,2 млн. грн. і склала на звітну дату 131,7 млн. грн.
Послуги з надання кредитів пропонуються установами банку клієнтам-фізичними особам. Так, за підсумками діяльності у звітному кварталі частка кредитів, наданих фізичним особам, у загальному кредитному портфелі банку складає 13,5% і становить 20,54 млн. грн.
Балансовий капітал за І квартал п.р. збільшився на 1,45 млн. грн. і склав на 01.04.2007 р. 60,87 млн. грн.
Прибуток, отриманий банком в I кварталі 2007 року, склав 627 тис. грн.
В планах банку – подальший розвиток згідно обраній стратегії, залучення на обслуговування нових клієнтів, розробка та впровадження банківських продуктів.
 
Довідка: АКБ „Легбанк” створений 16 червня 1989 року. В 1991 році, після проголошення Незалежності, АКБ «Легбанк» зареєстрований Національним банком України. У тому ж році був прийнятий новий Статут банку.
В 1994 році в банку відкритий найбільший депозитний зал на 650 сейфів.
В 1996 році банк одним з перших в Україні почав працювати з ділинговою системою «REUTERS».
Банк має ліцензію № 45 НБУ від 04.12.2001 р. на всі види банківських операцій та дозвіл ДКЦПФР  № 30-172-е від 02.06.98 р. на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.                       
АКБ «Легбанк» надає повний спектр послуг на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках, виконуючи всі економічні нормативи Національного банка України.

Шановні   колеги !

           Маю приємну нагоду від імені Асоціації українських банків щиро привітати Вас із  15-річчям створення і діяльності Вашого банку.
           15 років для банківської установи – термін достатній для того, щоб утвердитися на вітчизняному фінансовому ринку, завоювати високий авторитет та достойну репутацію. Банк “Національний стандарт” – це приклад стабільності, надійності та передбачуваності, що в банківській справі – чи ненайголовніше.
           У складних соціально-економічних умовах Ваш банк демонструє  стійкість  та впевненість у правильності своїх професійних рішень.
          Хай і надалі банку вдається уміло оминати скелі та рифи фінансового ринку, впевнено крокуючи до успіху.
          Прийміть мої сердечні побажання успіхів і досягнень банку, а також особистого щастя, здоров‘я та усіляких гараздів керівництву та всім працівникам банку.

З повагою Президент Асоціації
О. Сугоняко