Вищий адміністративний суд України розіслав Апеляційним адміністративним судам України лист № 888/11/13-10 про поширення правила щодо збільшення суми валових витрат у разі звернення платника податку до суду з позовом про стягнення заборгованості на випадки звернення платника податку до третейського суду.

Вищий адміністративний суд України розіслав Апеляційним адміністративним судам України лист № 888/11/13-10 про поширення правила щодо збільшення суми валових витрат у разі звернення платника податку до суду з позовом про стягнення заборгованості на випадки звернення платника податку до третейського суду. Цим листом Вищий адміністративний суд України повністю підтвердив справедливість позиції Асоціації українських банків, викладеної у листі до Державної податкової адміністрації України (див. на сайті АУБ: http://www.aub.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2374&menu=119&Itemid=113 ).

На думку ДПАУ, рішення третейського суду не є підставою для віднесення на витрати суми заборгованості,  оскільки «третейський розгляд не є правосуддям, а рішення третейських судів не є актами правосуддя, третейські суди не входять до системи судів загальної юрисдикції, забезпечення примусового виконання рішень третейських судів перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судів і державної виконавчої служби».

Асоціація українських банків не погоджується із такою позицією ДПАУ та висловила свої аргументи, які підтверджуються думкою Вищого адміністративного суду України.

У листі Вищого адміністративного суду України зазначається, що норма Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містить переліку судових органів, звернення до яких може бути підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом "а" підпунктом 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону.

Із системного аналізу норм Закону випливає, що поняття "суд", застосоване у пункті "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", повинно розумітися як орган, уповноважений вирішувати спори, пов'язані із стягненням заборгованості у відносинах між суб'єктами цивільно-правових відносин.

Третейські суди є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин. Відповідно до статті 7 Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд здійснюють постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору.

До компетенції зазначених органів недержавної юрисдикційної діяльності належить вирішення спорів, що випливають із цивільних та господарських відносин, зокрема, між суб'єктами господарювання стосовно стягнення заборгованості за відповідними договорами.

Відтак, відповідно до роз’яснення Вищого адміністративного суду України, зазначені органи вправі розглядати спори, ініціювання яких платником податку може бути підставою для збільшення валових витрат платника податку на прибуток на підставі пункту "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

За таких обставин відсутні підстави для обмежувального тлумачення поняття "суд", вжитого в пункті "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Враховуючи викладене, у контексті розглядуваної норми поняття "суд" не обмежується лише судами загальної юрисдикції.

Отже, як підтвердили у Вищому адміністративному суді України, звернення платника податку до третейського суду або до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України з позовом про стягнення заборгованості за несвоєчасно сплачену вартість товарів, робіт, послуг є підставою для збільшення валових витрат платника податку-позивача на підставі пункту "а" підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". (Повний текст листа дивіться у приєднаному файлі).

Прикріпленні файли

2010-07-08