Новини фінансового сектору

Україна потребує понад 2 трильйони гривень зовнішнього фінансування на 2026 рік, щоб покрити дефіцит бюджету та виплатити зовнішні борги. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що непокрита потреба становить 18,1 мільярда доларів (або 827,17 мільярда гривень за проєктом Держбюджету-2026).

Деталі фінансування

Загальна сума, що становить 2,079 трильйона гривень, вже закладена в проєкті державного бюджету. Хоча значна частина коштів уже забезпечена завдяки програмі Ukraine Facility та кредиту під заставу заморожених російських активів, Україна все ще шукає додаткові джерела. Марченко зазначив, що уряд активно спілкується з міжнародними партнерами та обговорює нову чотирирічну програму з Міжнародним валютним фондом (МВФ), яка може становити 150-170 мільярдів доларів.

Плани щодо прожиткового мінімуму

Сергій Марченко також повідомив про майбутні зміни в системі розрахунку прожиткового мінімуму. Це один із ключових пріоритетів уряду.

Згідно з проєктом бюджету на 2026 рік, прожитковий мінімум буде підвищено до 3209 гривень на одну особу. Це значення використовується для розрахунку багатьох соціальних виплат. Очікується, що підвищення відповідатиме прогнозованому зростанню споживчих цін на 9,9%.

Наразі прожитковий мінімум становить 2920 гривень, його останнє підвищення відбулося 1 січня 2024 року.

Які зміни чекають на українців?

Уряд, спільно з Міністерством соціальної політики, працює над "відв’язкою" прожиткового мінімуму від нехарактерних для нього доплат. Мета — зробити його реальним і зрозумілим показником, який відображатиме фактичний рівень життя.

Міністр фінансів закликав Верховну Раду підтримати ці зміни, підкресливши, що постійне збільшення прожиткового мінімуму є важливим напрямом роботи Кабінету Міністрів.

2 вересня 2025 року Президент України підписав Закон №4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку подання нотаріусами інформації до контролюючих органів».

Документ передбачає нові вимоги до порядку подання нотаріусами даних про посвідчені договори та видані свідоцтва.
Нотаріуси будуть обов’язково передавати до податкових органів інформацію про посвідчені договори:

• купівлі-продажу;
• міни (обміну майна);
• дарування;
• свідоцтва про право на спадщину.

Передача даних відбуватиметься в електронному вигляді через спеціалізовані канали зв’язку.
Нові правила створюють єдиний порядок взаємодії між нотаріусами та контролюючими органами.
Закон почне діяти з 1 січня 2026 року.

Мета цих змін полягає в посиленні контролю за операціями з нерухомістю та спадковими правами, зменшенні ризиків ухилення від оподаткування та забезпеченні більш прозорого обліку у сфері майнових відносин.
Запровадження електронного обміну інформацією дозволить податковим органам швидше отримувати необхідні відомості, а нотаріусам — працювати за уніфікованими стандартами.

З повагою,
Інформаційно-аналітичний центр АУБ
З'явились запитання?
Контакти для зв'язку:

380 (44) 516-8775
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

3 вересня Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт щодо врегулювання обігу віртуальних активів. Документ охоплює два ключові напрями:

• внесення змін до Податкового кодексу України;
• трансформацію чинного закону «Про віртуальні активи» у закон «Про ринки віртуальних активів» із відповідними змінами до інших законодавчих актів.

Податкові новації

Ставки оподаткування: 5% + 5% військовий збір за підсумками 2026 року, у подальшому – 18% + 5%.
База оподаткування: лише фактичний фінансовий результат від продажу чи відчуження віртуальних активів.
Особливості: для фізосіб переоцінка активів не є підставою для оподаткування; для юросіб за МСФЗ – обов’язково відображається.
Обмеження: спрощена система оподаткування не допускає операцій із віртуальними активами.
Контроль: передбачена звітність і штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Закон «Про ринки віртуальних активів»
Визначає нові категорії токенів:

1. токени з прив’язкою до активів;
2. токени електронних грошей;
3. інші токени (визначаються регулятором).

Уніфікує визначення віртуального активу як цифрової речі, що може посвідчувати майнові права.
Передбачає колізії з Податковим кодексом через різні підходи до визначень.

Виклики та перспективи

Додаткові надходження: потенціал для бюджету оцінюється у $10 млрд.
Роль банків: можливість стати ключовими посередниками у легальному обігу криптовалют та адмініструванні податків.
Ризики: відтік капіталу у криптовалюти, тиск на валютний ринок, невирішене питання інвестицій за кордон.

Міжнародний досвід: Оподаткування доходів від криптовалют в різних країнах, як правило ділиться від обсягу доходів, на нижчі - менша, вищі – більша ставки оподаткування та коливаються від 0–10% (Швейцарія, Мальта) до 45% (Німеччина). Ключовою межею є дохід від 18 тис євро.

Оподаткування криптовалют у світі (2025)

Таким чином, ухвалений законопроєкт відкриває новий етап розвитку ринку віртуальних активів в Україні, створюючи можливості для легалізації операцій і водночас піднімаючи нові питання щодо податкових та регуляторних колізій.

Інформаційно-аналітичний центр АУБ

З повагою,
Інформаційно-аналітичний центр АУБ

З'явились запитання?
Контакти для зв'язку:
380 (44) 516-8775
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.