Університет банківської справи НБУ виступив ініціатором руху «Вода для життя». Проблеми води та пропозиції щодо її збереження стали темою засідання Дискусійного клубу УБС НБУ, у якому взяли участь представники різних освітніх, фінансово-кредитних та наукових установ.
За словами к.біол.наук, доцента Черкаського інституту банківської справи НБУ Олександра Проценко, не газ, а саме вода невдовзі стане стратегічним продуктом у світі. Глобальна екологічна криза показала, що довкілля може виступати лімітуючим фактором економічної активності і не може контролюватися та керуватися людиною. Окрім того, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 80% захворювань у світі спричинені неякісною питною водою або брудними водогонами.
На жаль, Україна лідирує з марнотратства води, з витрат під час її постачання, з забруднення природних ресурсів, у тому числі вод, і відповідно має проблеми щодо забезпечення громадян якісною питною водою. Четверта частина очисних споруд мережі водогону України, кожна п’ята насосна станція та половина насосних агрегатів відпрацювали нормативний строк експлуатації. Втрати в системах водопостачання сягають 30 – 40%, а в деяких регіонах перевищують 50%. В аварійному стані перебуває 37,2 тис. км труб водогону та 13,85 тис. км каналізаційних мереж, або більше 30% їх загальної довжини. У рамках програми «Питна вода України» затвердженої у 2006 році замінено водопровідно-каналізаційних мереж, кілометрів: у 2006 році – 78,8; у 2007 році – 160,0. Відтак, якщо роботи будуть проводитися такими темпами і надалі, то для повної заміни зношених водогонів необхідно майже 214 років!
Що ж стосується якості питної води, то згідно з українськими нормативними документами значне число канцерогенів та мутагенів не контролюються у її показниках. За європейськими нормами українська питна вода не є питною.
Олександр Проценко підсумував, що українське законодавство необхідно привести до реалій сьогодення, передбачивши в ньому ефективні економічні шляхи та методи забезпечення хоча би стабілізації якісного стану водних об’єктів, а звідси і якості питної води. На мікроекономічному рівні необхідно встановити справедливу ціну на воду для споживачів усіх категорій. При цьому, вода для гідроелектростанцій, поливу сільськогосподарських культур не обов’язково мусить бути чистою, в свою чергу вода для споживання, відпочинку, мешкання живих організмів повинна бути достатньо високої чистоти. Другий важливий крок в галузі водокористування - неухильне залучення кінцевих споживачів продукції до відшкодування повної вартості відновлення до нормативних показників якості використаної води. Також необхідне термінове запровадження практики екологічного страхування відповідальності за забруднення водних об’єктів. Третім кроком для забезпечення ефективного використання водних ресурсів, на думку науковця ЧІБС, є здавання об’єктів водопостачання в довгострокову оренду, на термін від 49-років і більше. Це дозволить залучити значні інвестиції у цю сферу.
Ректор Університету банківської справи НБУ, член Всесвітнього комітету захисту води Тамара Смовженко зачитала резолюцію, яку підтримали усі учасники Дискусійного клубу. Зокрема було прийняте звернення до усіх освітніх закладів провести тематичні заходи щодо необхідності захисту та бережливого ставлення до води та водних ресурсів держави. «Криза мине, політичні лідери зміняться, вода - це життя, а тому її збереження має бути першочерговим завданням. Починати зміни потрібно з себе», - зазначила ректор.
Віце-президент Всесвітнього комітету ООН із захисту прав на воду Джузеппе Марія Кампрубі і Ровіра підтримав ініціативи ВНЗ та зазначив, аби захистити природу необхідне колективне об’єднання.
Прес-служба УБС НБУ
Конт.тел. 8 067 672 61 28
Eng 
Укр 
