Голови правлінь дев”яти комерційних банків та АУБ підписали “Меморандум про об'єднання зусиль комерційних банків щодо захисту їх законних прав та інтересів як кредиторів”. Зокрема, документ підписали керівники ЗАТ “Агробанк” (Молчанова І.О.), ЗАТ “Донгорбанк” (Попович В.П.), ЗАТ “БАНК НРБ” (Кравець В.І.), ЗАТ “ОТП Банк” (Зінков Д.В.), ЗАТ “Банк Петрокомерц Україна” (Корміліцин Д.О.), ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” (Лавренчук В.М.), АБ “Банк регіонального розвитку” (Яценко І.М.), АКБ “ТАС-Комерцбанк” (Тігіпко С.Л.), АКБ “Форум” (Солнцев І. М.) та АУБ (Сугоняко О.А.).
З цього приводу в агентстві “Інтерфакс-Україна” відбулась прес-конференція на тему “АУБ та банки об”єднують зусилля проти порушення прав кредиторів”. У прес-конференції взяли участь президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко та заступник голови спеціальної робочої групи при АУБ, заступник директора юридичного департаменту АУБ Валерій Волков.
За словами президента АУБ, Меморандум підписано у відповідь на звернення до Асоціації вищезгаданих банків щодо захисту своїх прав, порушених внаслідок незаконних дій посадових осіб органів місцевої влади, Господарського суду Миколаївської області, ліквідатора ВАТ “Агроекспорт” та інших осіб, причетних до банкрутства та ліквідації ВАТ “Агроекспорт”. “Внаслідок рейдерської операції банки були штучно позбавлені можливості повернути надані кредитні кошти, у тому числі за рахунок вартості заставленого майна, яке було незаконно передано у власність стороннім комерційним структурам”, – зазначено в листі банків до АУБ.
Як повідомили учасники прес-конференції, в 2006 році рішенням Господарського суду Миколаївської області одного з провідних вітчизняних експортерів зерна – ВАТ «Агроекспорт» (м. Миколаїв) було визнано банкрутом. Причому за спрощеною процедурою. Приводом для цього стала заява одного із кредиторів (ТОВ “Астон Індастріал”) про те, що він нібито не виявив ані представників ВАТ «Агроекспорта» за юридичною адресою, ані звітності компанії в податковій інспекції й статистичному управлінні. У відповідь рішенням господарського суду було прийнято спрощену процедуру банкрутства (яка за законом не може бути прийнята у випадку банкрутства компанії, що володіє майном), тобто процедура, що не передбачає створення Комітету кредиторів, що розпоряджається майном банкрута. Внаслідок такого рішення кредиторами, що заявили своєї вимоги на загальну суму порядку 400 млн. грн., повністю було втрачено контроль над подіями. Хоча їх вимоги діючим на той момент ліквідатором (Соляник О.О.) визнавались.
Проте, користуючись недосконалістю законодавства, певні особи вирішили почати дії з метою захоплення бізнесу, у т.ч. майна, що перебуває в заставі у банків-кредиторів.
Банки-кредитори оскаржили рішення господарського суду про визнання банкрутом боржника та проведення процедури банкрутства за спрощеною процедурою. Після проходження справою всіх судових інстанцій 29.11.2006 року Вищий господарський суд призупинив процедуру касації, справа залишається без розгляду й відправляється у м. Миколаїв. Але до цього було звільнено із займаної посади й позбавлено ліцензії арбітражного керуючого ліквідатора Соляника О.О. та призначено нового ліквідатора банкрута Донкова С.В. Проте цей останній ліквідатор не витребовує заявлені вимоги банків від попереднього ліквідатора, не помічає наявність в матеріалах судової справи скарг банків, не звертає уваги на численні виступи в публічних органах керівника банкрута про те, що банкрут винен гроші певному числу банків, кінець кінцем не перевіряє наявність нерухомого та рухомого майна в місці розташування підприємства – банкрута, не перевіряє реєстри застав нерухомого та рухомого майна. В порушення норм Конституції, матеріального та процесуального права, кредитори не сповіщаються про те, що відбувається. Внаслідок цього єдиним кредитором, сповіщеним про призначене судове засідання, стала «Юридична компанія «Основа». На судове засідання інші кредитори не запрошуються. Таким чином банки-кредитори у такий спосіб втрачають найменшу можливість захистити свої інтереси. Більше того, у всіх судових інстанціях представникам банків – кредиторів не дають змоги ознайомитись зі справою.
22 грудня 2006 року Миколаївський суд прийняв рішення, за яким знімаються арешти і всі обмеження на все належне банкруту (у тому числі заставлене!) майно. ВАТ «Агроэкспот» ліквідується. Укладається мирова угода між боржником та єдиним кредитором, по якій все майно банкрута, у тому числі те, що знаходиться у заставі, передається “Юридичній компанії «Основа». Майно в короткий термін (протягом одного з половиною місяця) двічі перепродається і реєструється в державних органах на нових власників. Таким чином боржник - ВАТ «Агроэкспорт» зникає, а все його майно, яке знаходилось у заставі, переходить до підставного «сумлінного» набувача.
За словами учасників прес-конференції, всупереч принципам гласності, рівності сторін, відкритості судового розгляду справи про банкрутство, порушуючи закон, не беручи до уваги фактичні обставини, про які йому відомо з матеріалів справи, суддя на підставі сфальсифікованого звіту ліквідатора Донкова С.В. та складеного ним ліквідаційного балансу, який містить недостовірні дані, залишивши поза увагою вимоги банків-кредиторів до ВАТ “Агроекспорт”, які спочатку були визнані у встановленому Законом України “Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом” порядку, скасував арешти та інші обмеження, щодо майна, яке належить банкруту у справі, затвердив мирову угоду про передачу всіх активів боржника лише одному кредитору -ТОВ “Юридична фірма “Основа” та ліквідував підприємство.
Справа про банкрутство Вищим господарським судом України не розглядалась, оскільки за надуманою, безпідставною касаційною скаргою ліквідатора Донкова С.В., була направлена до Верховного Суду України, на розгляді в якому на даний момент і знаходиться.
Враховуючи викладені факти, банки розглядають подібний розвиток подій заздалегідь спланованою акцією, основною метою якої є безоплатне заволодіння майном ВАТ “Агроекспорт”, яке знаходиться в іпотеці/заставі у вказаних вище комерційних банків із одночасним позбавленням останніх будь-яких передбачених чинним законодавством можливостей повернення як наданих кредитних коштів, так і задоволення їх вимог шляхом реалізації заставного майна.
В АУБ вважають, що головною причиною того, що сталося, є суттєві наявні проблеми у судовій системі України. Відповідальність суддів за прийняте протиправне, завідомо неправосудне рішення визначена, але не може бути на-сьогодні реалізована на практиці. Внаслідок чого використання суддів у рейдерських схемах набирає масового характеру.
З метою проитидії таким протиппавним діям постраждалі банки уклали Меморандум, наголосивши на необхідності:
· об’єднання зусиль банків - кредиторів щодо захисту своїх законних прав та інтересів;
· вироблення та дотримання єдиної політики, заходів та шляхів щодо відновлення своїх порушених прав;
· привернення уваги органів державної законодавчої, виконавчої, судової влади, органів управління та правоохоронних органів до проблеми захисту прав кредиторів;
· притягнення до відповідальності осіб, які своїми діями (бездіяльністю) завдають збитків та порушують права банків – кредиторів.
Як зазначено в Меморандумі: “Сторони впевнені, що спільні дії забезпечать захист їх законних прав та інтересів як кредиторів, сприятимуть підвищенню уваги до цього питання з боку державних органів та призведуть до захисту та відновлення прав банків, порушених в ході провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ “Агроекспорт””.
Eng 
Укр 
