Новини АУБ

Створити робочі групи у складі представників НБУ, АУБ та комерційних банків для розв”язання системних питань діяльності банків на фондовому ринку, – про це вирішено на робочій нараді керівництва та фахівців НБУ та АУБ. У нараді взяли участь голова НБУ Сергій Тігіпко, його заступники, керівники департаментів НБУ, а також Президент АУБ Олександр Сугоняко та фахівці управління цінних паперів Асоціації.

За словами Президента АУБ, метою зустрічі є визначення змісту і форм співпраці АУБ, комерційних банків та НБУ щодо стимулювання розвитку фондового ринку. До цього часу перший та другий рівні банківської системи не ставили такого завдання. Ця тема вперше поставлена у такому форматі, – відзначив він.

Представляючи інтереси комерційних банків, фахівці АУБ обґрунтували системні потреби банків у розвитку фондових операцій та інструментів. Зокрема, ставилося питання прозорості ринку державних цінних паперів та впровадження інституту маркет-мейкерів. Наголошено на проблемах розвитку ринку корпоративних облігацій, потребі розвитку вексельного обігу, як складової національної платіжної системи, участі українських банків на ринку вітчизняних єврооблігацій. Також до переліку тематичних напрямків, які потребують розгляду, внесено питання ринкової інфраструктури (Національної депозитарної системи) фондового ринку, ринку акцій та методики визначення справедливої вартості цінних паперів (згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку).

Голова НБУ Сергій Тігіпко позитивно оцінив подані АУБ пропозиції, відзначивши необхідність вдосконалення регулятивної та методологічної політики Нацбанку на фондовому ринку. За його словами нерозвиненість фондового ринку суттєво ускладнює проведення виваженої грошово-кредитної політики НБУ. Він запропонував з кожного проблемного напрямку створити робочу групу у складі представників НБУ, АУБ та банків. Результатом діяльності вказаних робочих груп має стати визначення негативних моментів і перешкод, що заважають ефективному функціонуванню банків у відповідних сегментах фондового ринку.
Президент АУБ Олександр Сугоняко підсумував результати зустрічі так: “На вітчизняному фондовому ринку для банківської системи непочатий край узгодженої роботи, а будь-яка велика робота починається з малого кроку. Він зроблений...”

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

22 квітня Ощадбанк одержав з Державного казначейства третій транш бюджетних коштів  у розмірі 35 млн. 460 тис. 600 гривень для компенсації грошових заощаджень громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, - повідомила заступник голови правління Ощадбанку Тетяна Сисоєва.

Одержані банком кошти відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2003 р. № 382 розподілено для здійснення компенсаційних виплат таким чином:

- 31 млн. 559 тис. 900 гривень – вкладникам, які не отримали  у 2002 році компенсацію грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2002 р. № 471, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 50 гривень кожному вкладнику;

- 3 млн. 900 тис. 700 гривень – спадкоємцям вкладників, померлих у 1997-2003 роках, які не отримали компенсацію грошових заощаджень протягом 1997-2002 років, згідно із статтею 8 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше ніж 150 гривень.
Тетяна Сисоєва нагадала, що  в цьому році банк вже отримав для виплати компенсацій 98 млн. 911 тис. 400 гривень.

Прес-служба Ощадбанку
Вик. Колосовська І.Ю.
Тел. 229-87-80, факс: 229-83-15.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Голова правління Ощадбанку України Анатолій Шаповалов повідомив, що ввечері 15 квітня банк одержав з Державного казначейства другий у цьому році транш бюджетних коштів  у розмірі 13 млн. 450 тис. 800 гривень для компенсації грошових заощаджень громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України.

Одержані банком кошти відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2003 р. № 382 розподілено для здійснення компенсаційних виплат таким чином:

- 11 млн. 971 тис. 212 гривень – вкладникам, які не отримали  у 2002 році компенсацію грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2002 р. № 471, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 50 гривень кожному вкладнику;

- 1 млн. 479 тис. 588 гривень – спадкоємцям вкладників, померлих у 1997-2003 роках, які не отримали компенсацію грошових заощаджень протягом 1997-2002 років, згідно із статтею 8 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше ніж 150 гривень.

Ощадбанк, сказав Анатолій Шаповалов, відразу ж перерахував ці кошти до своїх регіональних управлінь для виплати відповідних компенсацій вкладникам і спадкоємцям вкладників. При цьому він нагадав, що 7 квітня п.р. банк вже отримав перший транш бюджетних коштів у сумі 50 млн. грн., передбачених для цих цілей.

Прес-служба Ощадбанку
Вик. Килимник Ю.В.
Тел. 229-87-80, факс: 229-83-15.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Президента України Леоніда Кучми з приводу нанесення державі значних збитків від збору на готівкові операції з купівлі-продажу іноземної валюти. У зверненні, зокрема, зазначається, що згаданий збір спричинив значну тінізацію та криміналізацію готівкового обігу в країні, а отже – до суттєвих втрат бюджету України. Президент АУБ закликав Леоніда Кучму дати відповідні доручення Уряду, а також не підписувати Державний бюджет на 2003 рік, який передбачає безпідставне збереження згаданого збору. У разі неможливості такого варіанту Олександр Сугоняко просить розглянути внесення до Верховної Ради України законопроекту про відміну 1% збору з готівкових операцій від купівлі іноземної валюти та збільшення до 1,1%  збору на  операції з купівлі безготівкової валюти, що дало б додатково у Державний бюджет близько 100 млн.грн.

Починаючи з 1998 року Асоціація українських банків, а згодом і НБУ наполегливо звертають увагу Уряду та народних депутатів, що  згаданий збір для готівкових операцій з купівлі іноземної валюти має негативні наслідки. За даними Національного банку України офіційні обсяги операцій на готівковому валютному ринку України склали:

Ці дані яскраво свідчать, що за 1999 – 2001 рік у “тінь” пішов оборот з купівлі-продажу іноземної валюти у розмірі, приблизно еквівалентному 50 млрд.грн. Ще 15-17 млрд.грн. пішло у “тінь” за 11 місяців 2002 року. Зрозуміло, – зазначає О.А. Сугоняко, – що з цих величезних оборотів не було сплачено жодної гривні податків.

Не дивлячись на численні зауваження і протести, Уряд та Пенсійний фонд продовжують відстоювати збереження згаданого збору на 2003 рік, аргументуючи необхідність подовження його дії очікуваними надходженнями у наступному році 97 млн.грн. Це при тому, що легальний бізнес, який стабільно сплачує податки, поніс значні збитки. За підрахунками спеціалістів АУБ недоотримані доходи тільки банківських установ від операцій  купівлі-продажу  іноземної готівкової валюти за чотири останні роки склали від 250 до 300 млн.грн. “Чи не занадто дорогою ціною суспільству даються ці додаткові надходження до бюджету?” – запитує Олександр Сугоняко у своєму зверненні до Президента України.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Асоціація українських банків звернулась до Групи FATF, а також Європейської банківської федерації та банківських асоціацій Великобританії, США та Німеччини з пропозицією про співпрацю у справі боротьби з відмиванням “брудних” коштів. Як прокоментував цей крок Президент АУБ Олександр Сугоняко, фахівці Асоціації готові на запити західних банків надавати певну інформацію про українські банки – члени АУБ. Це допоможе у виконанні умов банківського “закону” “Знай свого клієнта”. Також найближчим часом АУБ буде модернізовано власний Web-сайт і підготовано його англомовну версію, де зарубіжні банки зможуть знайти відомості про стан справ в українській банківській системі, в окремих банках – членах АУБ, і про заходи щодо боротьби з відмиванням “брудних” коштів. Маючи необхідну інформацію про своїх партнерів в Україні, зарубіжні банки заощаджуватимуть час назбиранні інформації, що, у свою чергу, мінімізує  час затримки розрахунків, – вважає Олександр Сугоняко. 

Окрім цього між керівництвом АУБ та УСПП досягнуто домовленість про участь у формуванні інформаційної бази для оперативного надання зарубіжним банкам певної інформації про клієнтів банків.

У зверненні до західних колег АУБ висловила готовність розглянути зустрічні пропозиції щодо співпраці. За словами Президента АУБ, банківські асоціації зарубіжних країн впливовими структурами, які можуть відіграти важливу роль у пом”якшенні можливих наслідків санкцій. На сьогодні зарубіжні банки продовжують працювати з банками в Україні як і раніше, без якихось утисків чи обмежень. І цю тенденцію необхідно зберегти, – вважає Олександр Сугоняко.
З метою прискорення практичного втілення згаданих ініціатив АУБ звернулась до посольств країн, з якими Україна має тісні економічні стосунки, з пропозицією про посилення співпраці у сфері боротьби з “відмиванням” грошей. На думку Президента АУБ, українській стороні необхідно провести чесні переговори з Заходом, аби довести свою позицію щодо зацікавленості у недопущенні відмивання “брудних” коштів.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Посилання FATF на відсутність дієвої системи фінансових заходів боротьби з “відмиванням” грошей є лише формальним приводом для оголошення санкцій проти України, – вважає Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. На його думку, суть проблеми в політиці. Тут можна говорити про загострення кризи довіри до української влади з боку Заходу.

На переконання Президента АУБ, санкції FATF суттєво не позначаться на роботі банків та не вплинуть на інтереси пересічних громадян. Проте, санкції можуть значно понизити міжнародний рейтинг України, ускладнити операції експорту-імпорту та викликати затримки розрахунків з західними банками, оскільки трансакції українських банків перевірятимуться. Отже, застосування санкцій буде додатковим тягарем для фінансових інституцій, особливо банків, як українських, так і їх партнерів та клієнтів за кордоном.

Водночас, підкреслив Президент АУБ, саме українська банківська система має найбільшу довіру з боку зарубіжних партнерів. А отже, саме тут розкривається потенціал взаємопорозуміння. У ситуації, в якій опинилась Україна з оголошенням санкцій, необхідно діяти зважено. Зокрема – не допустити поспішного прийняття законів, за якими комерційні банки та їх клієнти підпадали б під поліцейський контроль силових структур, а самих банкірів за безпідставним обвинуваченням у “відмиванні” можна було б притягти до кримінальної відповідальності.

Оскільки банки в силу своєї специфіки мусять триматися осторонь від політики, АУБ підготувала конкретні пропозиції щодо співпраці з банківськими асоціаціями інших країн та FATF у справі боротьби з “відмиванням” коштів.
Як прокоментував цей крок Президент АУБ, наша мета – прозора і якісна банківська система за міжнародними стандартами, збереження повноцінного режиму роботи економіки країни та недопущення виведення України з міжнародного співробітництва.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Державна митна служба  України на звернення Асоціації українських банків скасувала вимогу до вітчизняних банків вказувати у вантажних митних деклараціях інформацію про серії та номера банкнот іноземних держав, що ввозяться до України. Як підкреслив Президент АУБ Олександр Сугоняко, ця вимога не відповідала міжнародній практиці і могла спричинити до додаткових витрат при ввезенні готівки, що, у свою чергу, створювало б передумови для зростання курсу іноземних валют щодо гривні. З цієї причини Президентом АУБ було направлено відповідні листи до Голови Держмитслужби. Оскільки митники не реагували на звернення з проханням скасувати згадану вимогу, їх було адресовано Прем’єр-міністру України.

За результатами вжитих АУБ заходів українські митники пішли на зустріч банкірам. Зокрема, своїм листом № 11/2-10-613-ЕП від 16.01.2003 Державна митна служба  України визначила, що її листи від 06.12.2002  № 11/2-10-12044-ЕП та від 13.12.2002 № 11/2-10-12446-ЕП  щодо декларування банкнот іноземних держав втратили чинність.  Як прокоментував цей факт Президент АУБ, скасування вимог є полегшенням в роботі як українських банкірів, так і самих митників, оскільки позбавляє їх від зайвих формальностей, втрати часу та коштів при проходженні митних процедур. Особливо позитивно Президент АУБ сприйняв реакцію уряду, завдяки втручанням якого митники скасували вимоги.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Забезпечити дієвий механізм визнання судами недійсними або неукладеними кредитних договорів, договорів застави або поруки та результатів оскарження таких рішень закликав у зверненнях до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Верховного суду та Прем’єр-міністра України Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

У зверненнях, зокрема, наголошувалось на критичній ситуації щодо незахищеності прав кредиторів. Зверталась увага і на проблему хронічного невиконання рішень судів, чим створюються сприятливі умови для зловживань та корупції.

З метою припинення масових порушень та створення дієвого механізму  захисту прав кредиторів АУБ запропонувала внести необхідні зміни до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про банкрутство”, “Про заставу”, “Цивільний кодекс України”,  “Про виконавче провадження”, в інші законодавчі та нормативні акти України. Також АУБ просила Верховний суд прийняти Роз’яснення про судову практику у справах про визнання угод недійсними або неукладеними.

За результатами цього звернення Судова палата у господарських справах Верховного суду України прийняла рішення провести роботу по вивченню та узагальненню судової практики у відповідних справах і розглянути це питання на засіданні палати у ІІ кварталі 2003 року. Верховний суд України також запропонував Асоціації українських банків надати свої пропозиції з цього питання для їх вивчення палатою.

На переконання Президента АУБ, від позиції Верховного суду щодо пріоритетності захисту прав кредиторів значною мірою залежить подальша політика кредитування  та  інвестування в економіку України. А тому розгляд цього питання Судовою палатою є позитивним зрушенням на шляху вирішення згаданої проблеми.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

27 лютого в Асоцiацiї українських банкiв вiдбулася робоча зустрiч  заступника Голови НБУ Олександра Шлапака та директора Генерального  департаменту банкiвського нагляду Вадима Пушкарьова з керiвництвом АУБ.

Головнi питання, що розглядались, стосувались нагляду за дiяльнiстю банкiв та роботи банкiв щодо запровадження вимог законодавства з боротьби з вiдмиванням коштiв. Зокрема, обговорено питання вимог НБУ до капiталiзацiї банкiв, спрощення процедур реєстрацiї та лiцензування банкiв. Також обговорено подальше спiльне опрацювання змiн до Iнструкцiї НБУ "Про порядок регулювання дiяльностi банкiв в Українi" та Положень НБУ про порядок формування резервiв на вiдшкодування можливих збиткiв банкiв вiд операцiй з цiнними паперами, пiд дебiторську заборгованiсть та на покриття кредитних ризикiв.

Пiд час обговорення представники АУБ торкнулися питання змiн до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть". Зокрема, обговорено питання необхiдностi законодавчого визначення порядку перерахунку в ЄВРО капiталу дiючих банкiв, сформованого в гривнях, або визначення вимог до мiнiмального розмiру капiталу в нацiональнiй валютi; внесення змiн щодо виключення з капiталу банкiв тiльки гудвiлу, а не загальної суми нематерiальних активiв.

У свою чергу Олександр Шлапак та Вадим Пушкарьов висловили розумiння бiльшостi з поставлених питань та запропонували провести низку робочих зустрiчей для опрацювання вiдповiдних пропозицiй.

У ходi зустрiчi також обговорено подальшу взаємодiю НБУ та АУБ з питання запровадження в дiю законодавства щодо боротьби з вiдмиванням коштiв. Зокрема, досягнуто домовленiсть про включення фахiвцiв АУБ i комерцiйних банкiв до робочої групи з пiдготовки проектiв нормативних актiв та обов"язкове ознайомлення банкiв через АУБ з цими проектами.

На думку Олександра Шлапака, НБУ та Асоцiацiя українських банкiв мають спiльно працювати над вирiшенням iснуючих проблем у банкiвськiй дiяльностi та її нормативного регулювання. Цього вимагають iнтереси як держави, так i комерцiйних банкiв, - зазначив вiн.

Як прокоментував результати зустрiчi Президент АУБ Олександр Сугоняко, пiд час обговорення вiдпрацьовано подальшi напрямки спiвпрацi мiж НБУ та АУБ, визначено прiоритетнi питання, що потребують винесення на Парламентськi слухання з питань удосконалення банкiвського законодавства.

"UABanker" 2003.03.28 15:21

"Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони" - така тема  "круглого столу", що вiдбувся 25 березня в Асоцiацiї українських банкiв.  Мета цього заходу - привернути увагу до проблем, що їх мають комерцiйнi  банки пiд час охорони матерiальних цiнностей, а також обговорити у  вiдвертому дiалозi можливiсть законодавчого закрiплення права банкiв на  створення вiдомчої охорони, озброєної вогнепальною зброєю.

З iнiцiативою про проведення такого "круглого столу" виступили Нацбанк, Комiтет з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi та АУБ. Вiдбувався вiн у рамках пiдготовки до перших в iсторiї незалежної України парламентських слухань на тему "Фiнанси i банкiвська дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи розвитку", якi вiдбудуться 2 квiтня в залi засiдань Верховної Ради України.

Участь у "круглому столi" взяли заступник голови НБУ Володимир Кротюк, Президент АУБ Олександр Сугоняко, начальник департаменту ДСО при МВС України В.Шаповал, голова Комiтету Верховної Ради з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю Володимир Стретович, заступник голови комiтету з питань приватизацiї Людмила Кiрiченко, перший заступник голови Антимонопольного комiтету Олександр Мельниченко, заступник начальника Головного науково-експертного управлiння Верховної Ради Микола Мельник, голова правлiння Української федерацiї працiвникiв недержавних служб безпеки Валентин Федорчук, заступники голiв або керiвники служб безпеки комерцiйних банкiв "Аваль", "Приватбанк", "Укрексiмбанк", "Держощадбанк", "Укрiнбанк" та "Укрсоцбанк", керiвники iнших установ та органiзацiй, що мають вiдношення до охоронної дiяльностi, а також представники ЗМI.

Пiд час "Круглого столу" вiдбувся вiдвертий дiалог мiж представниками комерцiйних банкiв, НБУ, АУБ, ДСО при МВС України та iншими установами щодо створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони, проаналiзовано iснуючi проблеми та визначено шляхи їх подолання. Зокрема, учасники дiалогу констатували вiдсутнiсть державної полiтики щодо використання зброї та регулювання дiяльностi охоронних структур, що унеможливлює побудову здорового конкурентного ринку та сприяє закрiпленню на ньому домiнуючого становища ДСО при МВС України.

Учасники "круглого столу" вiдзначили важливiсть та необхiднiсть iснування такої структури, як ДСО та виступили за рiвноправний доступ до вогнепальної зброї усiх учасникiв ринку охоронних послуг. Вони пiдтримали законопроект НБУ "Про внесення змiн до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" в частинi, що стосується надання банкiвським установам права володiння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клiєнтiв i рекомендували винести його на розгляд Верховної Ради України.

На переконання Президента АУБ, прийняття згаданого Закону не вимагає витрат бюджетних коштiв. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банкiв на охорону, у зв'язку з чим збiльшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть вiдрахування до Державного бюджету України, при покращеннi збереження цiнностей i коштiв клiєнтiв банкiв.

"UABanker" 2003.03.26 12:20

Іноземні банки, здатні привести дешеві ресурси зі своїх стабільних економік і володіючи новітніми технологіями, можуть витіснити вітчизняні банки зі свого ж ринку, вважає голова АУБ Олександр Сугоняко. У той же час, пан Сугоняко відзначив і зацікавленість української економіки в присутності банків з іноземним капіталом. На думку президента Асоціації, такі банківські установи потрібні, принаймні, для того, щоб українські банки зростали до їхнього рівня.

Основними прихильниками активної роботи іноземних банків в Україні є промисловці. На їхню думку, ставки у вітчизняній банківській системі занадто високі, терміни надання кредитів - надто короткі. Окрім того, обсяги кредитів не витримують ніякої критики. Це особливо болісно саме для України, основа економіки якої - капіталомісткі галузі: металургія, важке машинобудування, хімічна промисловість.

За словами директора департаменту економічної політики Української спілки промисловців і підприємців Олександра Яворського, прихід іноземних банків несе в собі переважно позитив. Як відзначив експерт у коментарі "Контексту", від приходу іноземців у першу чергу варто очікувати збільшення обсягів кредитних ресурсів з рівнобіжним падінням ставок на них.   Варто враховувати, що вимоги до позичальників будуть зростати, але це корисно як для керівного менеджменту цих підприємств, так і для персоналу в цілому. В Україні, відзначив пан Яворський, бояться відкривати ринок для іноземців через острах бути купленими. "Проте існує приклад страхового ринку, що вже відкритий, а експансії іноземців ми поки на ньому не спостерігаємо", - констатував представник УСПП.

Останнім часом спостерігається тенденція до нарощування присутності іноземних банків в Україні. У першу чергу це стосується банків російських. За минулі два роки банківська система РФ розпочала рішуче входити на український ринок. Відкрилися кілька дочірніх банків: "Альфа-банк-Україна", "Національний резервний банк-Україна", "Петрокомерцбанк-Україна".   Головною перевагою росіян є значні обсяги кредитування. ЗАТ "Альфа-банк- Україна" відразу ж після появи на ринку залучив таких великих клієнтів як ЗАТ "АРС", ВАТ "Дніпроспецсталь", ВАТ "Азот" (м. Черкаси), НВІГ "Інтерпайп", ВАТ "Сумське НПО ім. Фрунзе", ВАТ "Сумихімпром", ПІІ "ТНК- україна", ВАТ "Запорізький завод феросплавів".

Цей же банк обслуговує українські компанії, що знаходяться у власності концерну "Альфа-груп" (Росія): ЗАТ "Новий канал", ЗАТ "Наше Радіо", ЗАТ "Діорама" (видавець газети "Діорама плюс "Московський Комсомолець"), ВАТ "Галичфарм".   Діяльність цього банку дає алгоритм перших кроків тієї чи іншої іноземної фінансової групи в Україні: спочатку викуповуються промислові активи, після чого з'являються банківські структури, що їх обслуговують. Цю закономірність можна звести до формули "іноземні банки для іноземних власників українських компаній". Ця формула дозволяє пояснити намір американського банку "Credit Swiss First Boston" Ukraine піти з нашої держави. Істотних американських активів в українській економіці нема, тому нікого й обслуговувати. Приймаючи до уваги швидкість, із якою російські гроші приходять в українську економіку, аналітики прогнозують подальшу експансію в Україну саме російських банків.

Втім, на думку фахівців, російська банківська система ненабагато краще української в більшості параметрів - рівню кредитних ставок, спектру пропонованих послуг та інше. Єдина принципово важлива перевага банків РФ - значно більш високий рівень капіталізації. Сумарний капітал першої десятки українських банків відповідає капіталу п'ятого по рейтингу російського банку. Що ж стосується рівня кредитних ставок, то російська економіка і сама має гостру потребу в додаткових ресурсах під низькі відсоткові ставки.   Західні банки мають на порядок більше переваг у порівнянні з російськими.

У першу чергу - ті ж відсоткові ставки, що завдяки стабільності західних економік значно нижче не тільки українських, але й російських (Для порівняння: у США підприємства беруть комерційний кредит під 8-9%, пільговий - під 4-5%). Втім, головне, що приносять західні банки в банківський сектор нашої країни, - етику ведення бізнесу по західному, чого, на жаль, поки що не можуть дати російські банки. А без високого рівня менеджменту навіть відкриття кредитних ліній іноземними банками стає проблематичним.

Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності народний депутат Ярослав Джоджик відзначає, що присутність на українському ринку іноземних банків - явище неоднозначне. З одного боку, це здешевлює кредитні ресурси для вітчизняної промисловості і дає можливість залучати додаткові інвестиції в економіку. Але в той же час експансія могутніх іноземних банків може обернутися серйозною втратою для української банківської системи, тому даний законопроект буде уважно вивчений у Верховній Раді.   Таким чином, експерти відзначають неоднозначність питання "відкриття дверей" для іноземних банків. Проте Україна поступово інтегрується у світову економічну систему, саме тому прихід іноземців у вітчизняну банківську систему неминучий. Однак діяльність "прибульців" повинна бути регламентована відповідними нормативними актами.

RIA.UA 2003.03.26 10:50

25 березня в Асоцiацiї українських банкiв розпочав роботу "Круглий стiл" на  тему: "Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони".
 
"Круглий стiл" проводиться в рамках пiдготовки до Парламентських слухань на  тему "Фiнанси i банкiвська дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи  розвитку", з iнiцiативою про проведення яких виступили Нацiональний банк  України, Комiтет Верховної Ради з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi  та Асоцiацiя українських банкiв.

В ходi "Круглого столу" обговорюються питання:

• Аналiз ситуацiї, що склалась на ринку охоронних послуг в Українi.
• Визначення шляхiв створення конкурентного середовища у сферi охоронних послуг.
• Обговорення проекту Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" в частинi, що надає банкiвським установам права володiння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клiєнтiв.

У роботi "Круглого столу" беруть участь представники:

НБУ, АУБ, Антимонопольного комiтету, МВС та ДСО при МВС, народнi депутати, голови правлiнь банкiв, Федерацiя працiвникiв недержавних служб безпеки, органiзацiї та вiдомства, що мають власну (вiдомчу) охорону, Українська союз промисловцiв та пiдприємцiв (УСПП), бiльше 30 засобiв масової iнформацiї.

"UABanker" 2003.03.25 17:22