Новини АУБ

Я вважаю, це не розкол, а здорова конкуренція між Асоціацією українських банків і Київською банківською спілкою. І особисто мені працювати комфортно, оскільки я бачу два центри, що постійно змагаються перед комбанками. І банкіри від цього тільки виграють. З'явиться третя банківська організація - буде ще краще. Головне, щоб у банкірів вистачало коштів усе це профінансувати.

Про майбутні президентські вибори

Думаю, президентські вибори відбудуться в 2004 році. Навряд чи депутати погодяться переносити терміни і президентських, і парламентських виборів. Думаю президентські пройдуть у 2004-му, а парламентські - у 2006 році. І я за такий сценарій, тому що він означає спокій у країні.

Що стосується моєї участі в президентській кампанії, то про це говорити рано. Я зараз далекий від політики.

Про можливості лобіювання голови НБУ

Відповідь на обвинувачення в лобіюванні визначених бізнесів-структур у мою адресу може бути тільки одна: реальні дії. Якщо мова йде про мою причетність до комерційних банків, то, як відомо, я обіцяв свою частку продати іноземним інвесторам. Зараз працює компанія РrісеWаtеrhоusесоореrs, час від часу ми зустрічаємося і вони доповідають про свої переговори.

Я однаково ставлюся до будь-яких банків. Мені байдуже, йде мова про "Аваль", чи Приватбанк, чи про якийсь невеликий регіональний банк. Коли вони просять рефінансування, наші підходи до всіх рівні. До речі, великі банки іноді залучають кошти рефінансування і потім видають кредити маленьким банкам. От таке виходить "подвійне" рефінансування. Я в представників малих банків запитую: "Чому не звертаєтеся за рефінансуванням у НБУ безпосередньо?" Адже в них такі ж можливості, як і у великих комбанків, можливо, і не в таких обсягах. Викликаю керівників великих банків, говорю: "Що ж ви робите?" А вони відповідають: "Але, Сергій Леонідович, таке буває кілька днів у році. Ми трошки грошей "укосимо".

Про обвинувачення голови НБУ в зайвій публічності

Є європейський досвід: будь-яка державна установа повинна бути доступною для людей, що платять податки на її утримання. Мене на цю посаду делегувало населення України через депутатський корпус, щоб я зробив життя людей кращим. І я повинен розповідати людям, чим ми займаємося. Зокрема, і для того, щоб одержати підтримку. Адже іноді навіть на високому рівні чую: "Чим ти там займаєшся? Яке кредитування? Ти гроші давай!" Тому треба завжди пам'ятати: якщо ти хочеш щось змінити - ти просто зобов'язаний бути публічним.

Про купюру номіналом у 500 гривень

Поки ми її друкувати не збираємося. Навіть дизайн не розробляли. Хоча працюємо над новим "зовнішнім виглядом" практично всіх банкнот. Багато які з нинішніх обігових купюр уже давно слід змінювати. Деякі, скажімо "двійка" і "двадцятка", дуже схожі, і це ускладнює операції з ними. Нові купюри будуть дуже близькі за розмірами до євро. Ми зараз розробляємо нову систему їхнього захисту. Але відразу хочу заспокоїти: зміна банкнот ні в якому разі не буде одномоментною. Вкотре повторюю: ніяких революцій від мене не чекайте, все буде відбуватися еволюційно і поступово.

Розмову вели Микола ШЕЙКО,
Сергій ШЕВЧЕНКО,
Павло СОЛОДЬКО,
Святослав ЦЕГОЛКО

Тігіпко Сергій Леонідович народився 13 лютого 1960 р. у с. Драгонештах Лазовського району, у Молдові. Кандидат економічних наук. Автор монографії "Банківські реформи в країнах Східної Європи і Росії".

У 1982 р. закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Працював секретарем комітету комсомолу, заступником директора з навчально-виховної роботи Дніпропетровського механіко-металургійного технікуму. З 1986 р. - завідувач відділу пропаганди й агітації ОК ЛКСМУ. Із серпня 1989 по жовтень 1991 р. - перший секретар Дніпропетровського ОК ЛКСМУ.

Жовтень 1991 - лютий 1992 р. - заступник голови правління комерційного банку "Дніпро". З березня 1992 по липень 1997 р. - голова правління Приватбанку.
4 липня 1997 р. призначений віце-прем'єр-міністром України з питань економіки.
З грудня 1999 р. - міністр економіки України.

 25 червня 2000 р. обраний народним депутатом України.
 18 листопада 2000 р. обраний главою партії "Трудова Україна".
 17 грудня 2002 р. обраний на посаду голови НБУ.

Одружений. Дочка Ганна.
 Захоплення: штанга, теніс, гірські лижі, плавання (зокрема підвідне).

"Галицькі контракти" 2003.04.03 12:02

Сперечатися з владою - собі дешевше? Підприємницькі союзи й асоціації вагу мають. Але не всі і не скрізь 
 
Валерій ІВАСЬКІВ 
 
Об'єднання підприємців служать своєрідним буфером між владою і  бізнесом. Вони допомагають спрогнозувати реакцію підприємницького середовища на ті чи інші дії влади

Неурядові громадські організації в сфері економіки стали досить впливовим сегментом "третього сектора" в Україні. У тому, що в країні є визначена економічна воля, чимала заслуга підприємницьких об'єднань і бізнес-асоціацій.

Загальна справа вимагає загальних зусиль

Більшість підприємницьких союзів зосереджують свої зусилля в основному на лобістській діяльності, намагаючись брати участь у процесі нормотворчості. Для лобіювання своїх інтересів, консультацій і диспутів із представниками влади, створення визначеної суспільної думки вони використовують такі механізми, як громадські слухання, круглі столи, дорадчі ради, зустрічі зацікавлених сторін.

Це дозволяє залучити широкі кола громадськості до процесу формування державної політики в сфері підприємництва. При підготовці нормативно-правових актів представники різних об'єднань і бізнес-асоціацій входять до складу робочих груп за узгодженням документів.

Однак фахівці зауважують: процес такого співробітництва іноді гальмується, тому що участь представників підприємницького середовища в ньому сприймається виконавчою владою як неминуче зло або вимушена необхідність. А сам процес підготовки документів вважається прерогативою саме влади.
Але все-таки, на думку доктора економічних наук Ігоря Бураковського, третій сектор в українській економіці демонструє найважливішу для демократичного суспільства рису  - усвідомлення власної відповідальності за вирішення тих чи інших проблем.
Та й влада останнім часом стала більш відкритою і прозорою для економічного "третього" сектора. Слід зазначити, що особливих успіхів домоглося Госппідприємництво, яке постійно приваблює неурядовий сектор до участі в процесі планування і розробки проектів регуляторних актів. Зокрема, можна згадати успішну роботу над проектом Закону України "Про ліцензування визначених видів господарської діяльності".

Щоб домогтися більш діючого громадського впливу на органи влади, об'єднання підприємців і бізнес-асоціації стали активно створювати різні коаліції. Зокрема, можна відзначити діяльність Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців (створений у грудні 1998 року).

Центр зосередив свої зусилля на аналітичній роботі з моніторингу, експертизі і супроводу проектів законів України, які стосуються підприємницької діяльності. Центру, його аналітичній групі - Інституту конкурентного суспільства - вдалося домогтися істотних результатів. Зокрема, скасування гербового збору, упровадження спрощеного оподатковування. До заслуг центру також можна віднести перенесення терміну введення в чинність Закону України про використання електронно-касових апаратів.

Коаліції також створюються напередодні виборів для підтримки певних політичних сил. Наприклад, Партія промисловців і підприємців України (ПППУ) була і залишається рупором і політичною складовою УСПП.

Проблеми і перспективи

Однак не всі об'єднання підприємців, бізнес-асоціації повною мірою виправдують сподівання і надії підприємницького сектора. Є великі організації, що нараховують сотні і тисячі членів, діяльність яких в основному зосереджується в рамках центрального апарата (виконавча дирекція, рада, комітет). Вони не мають регіональних представництв. По суті, подібні суспільні структури виконують функцію самопідтримки і самоорганізації керівництва свого виконавчого апарата.

Словом, не можна затверджувати, що вплив підприємницьких об'єднань і бізнес-асоціацій на прийняття державних рішень вирізняється високою ефективністю. У цьому винні як самі структури "третього сектора", так і влада. Експерти Інституту конкурентного суспільства, зокрема, слабкою стороною діяльності цих організацій вважають недостатність сил і можливостей для проведення постійного моніторингу підготовки нормативно-правових актів. Підприємці часом не працюють на випередження, спізнюються, не можуть на рівних полемізувати з владою.   Але, за визначенням віце-президента Інституту конкурентного суспільства Дмитра Ляпина, влада, бажає вона того чи ні, з українським підприємницьким "третім сектором" уже не може не вести діалог. Діалог рівного з рівним.

Коаліції підприємців - найбільш перспективний шлях концентрації бізнес-інтересів, переконаний координатор аналітичної групи Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України Ксенія ЛЯПИНА.

Об'єднання підприємців - найбільш активний економічний і соціальний прошарок українського суспільства - відіграють лідируючу роль в усьому "третьому секторі" країни, і час від часу дієво впливають на владу. Реально працює приблизно 200 громадських структур, з яких найбільш ефективні галузеві, вузькоспеціалізовані бізнес-утворення.

Викликає повагу багаторічна плідна діяльність у справі захисту інтересів і прав підприємництва Союзу підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Союзу орендарів і підприємців України. Також я відзначила б Українську асоціацію інвестиційного бізнесу, Асоціацію фахівців з нерухомості (ріелтерів) України, Асоціацію українських банків, Лігу страхових організацій, асоціації "Укртютюн" і "СОВАТ".

Останнім часом найбільш ефективним інструментом захисту інтересів підприємців стали різні форми коаліцій. Ці об'єднання різні за своїм рівнем, активністю, обсягом, специфіці діяльності. Якщо на Івано-Франківщині вони мобільні, більш згуртовані, то в Луганській області членам цих об'єднань важче знайти загальні інтереси, та й місцева влада не дуже прислухається до думки підприємців.

Взагалі на місцях влада застосовує практику селекції об'єднань підприємців за принципом: "свої" і "чужі". Найбільш наближені до влади структури, лояльно налаштовані стосовно неї. Хоча деякі з них по суті не є підприємницькими об'єднаннями, а скоріше своєрідним інструментом, піарівським "відмиванням" тих чи інших рішень влади.

Об'єднання підприємців повинні служити своєрідним "буфером" між владою і бізнесом, буфером конструктивним і таким, який творить. Вони допомагають спрогнозувати реакцію підприємницького середовища на ті чи інші дії влади. Якщо ці кроки неправильні, шкідливі, то об'єднання підприємців зобов'язані відкрито заявляти про неприпустимість подібних дій.

У зв'язку з цим показовий приклад діяльності УСПП часів прем'єрства Анатолія Кінаха й у нинішній період. Це дві великі різниці. УСПП за Кінаха, до його прем'єрства і після, здатний на протест. Наприклад, з приводу посилення податкового навантаження на підприємства об'єднання навіть подавало позови до суду, домагаючись скасування деяких урядових постанов. Під час же Кінаха-прем’єра УСПП ніби перебував у сплячці. Була суцільна ідилія у взаєминах з урядом, навіть імітувалася видимість узгодження тих чи інших рішень з підприємницькою громадськістю, звичайно ж, представленої УСПП в особі його виконавчого апарата.

Тому не можна вітати постійні спроби кинути під "потяг" політико-підприємницькі об'єднання, особливо в період виборів. Право кожного бути членом тієї чи іншої партії, але змушувати підтримувати певні політичні сили, жертвувати інтересами всього підприємницького співтовариства неприпустимо.

Що стосується майбутнього підприємницьких об'єднань, то застерегла б від повального захоплення їхнім укрупненням. Від великих завжди "пахне" владою. Існує небезпека, що держава використовує інтеграційні процеси в цій сфері для створення могутніх "кишенькових" структур, здатних "відмивати" інтереси влади. Тому тільки створення коаліцій є найбільш гнучким шляхом концентрації зусиль, без обмеження інтересів усіх її учасників.

ДО РЕЧІ

Хтось канув у Літу, інші - на Олімпі

Перші підприємницькі об'єднання з'явилися в Україні в 1989-1992 р. Спочатку вони росли, як гриби після дощу, однак згодом не усім удалося вижити.
Тоді були створені перші укрупнені об'єднання бізнес-об'єднаня і асоціації - Конгрес ділових кіл, Всеукраїнське об'єднання підприємців, Українська національна асамблея підприємців. Але сьогодні на арені боротьби підприємців у захист своїх прав і інтересів залишилися лише деякі з піонерів цього руху.

За офіційними даними, в Україні зареєстровано понад 1200 різних підприємницьких об'єднань. Їхня чисельність і кількість постійна збільшуються - щорічно на 400-500 одиниць. У масштабі країни є достатня кількість активно працюючих структур (не менше 150) з боєздатним і впливовим керівництвом, які намагаються вести на рівних діалог з різними гілками влади.

Серед лідерів цього руху можна назвати Український союз промисловців і підприємців. Він об’єднує у своїх рядах понад 20 тисяч колективних членів - суб'єктів підприємництва усіх форм власності, а також громадських організацій і їхніх об'єднань. У складі УСПП працюють більше 30 регіональних, територіальних відділень і представництв. Президент УСПП -  Анатолій Кінах.
Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України нараховує більше 12 тисяч структур і фізичних осіб, його очолює Юрій Єхануров.
У Спілку орендарів і підприємців України входять Спілка перукарів України і Асоціація роботодавців торгівлі і комерційної сфери економіки, 34 регіональні громадські організації підприємців і 17 регіональних представництв. Президент - Віктор Хмелевський.

Всеукраїнське об'єднання підприємців "Нова формація" нараховує близько 60 членів і учасників, його голова - В'ячеслав Кредісов.

Асоціація українських банків об’єднує 118 банків, президент - Олександр Сугоняко.

Ліга страхових організацій нараховує близько 130, її президент - Олександр Філонюк.

Чимало таких структур і в регіонах.

Об'єднання підприємців і бізнес-асоціації в основному живуть за рахунок членських внесків і різного роду спонсорської допомоги фірм, компаній, організацій, іноземних грантів. Приміром, УСПП фінансується за рахунок членських внесків (10-20% від потреби), прибутку створених за участю союзу структур, але переважно за рахунок спонсорських засобів (членів спілки, а також організацій, що звертаються в спілку за допомогою).

ДУМКИ

Олександра КУЖЕЛЬ,
голова Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва

Регулююча функція держави на сучасному етапі повинна враховувати паритет інтересів держави і суб'єктів підприємництва. Відсутність діалогу між владою і підприємцями часто призводить до прийняття неефективних нормативних актів. І як наслідок - шкода суспільству і державі.

Регуляторна політика передбачає прозорість процедури прийняття рішень, їхню обґрунтованість і публічність. Але впроваджується вона дуже важко, як і кожна нова реформа. Протягом 2000- 2002 р. з розглянутих 1500 проектів регуляторних актів, представлених на узгодження, практично кожен третій відкидався, як такий, що не відповідає вимогам ринкових відносин.

Залучення до цього процесу підприємців і громадських організацій реально впливає на прийняття рішень органами виконавчої влади - 50% проектів не знаходять підтримки. З загальної кількості актів майже 60% розробляється центральними органами виконавчої влади. При їхньому узгодженні відкидається 42% наданих документів. Причина цього, на нашу думку, у тому, що представники влади не несуть відповідальність за реалізацію своїх рішень.

Буває і таке: нормативні акти не знаходять публічної підтримки, але приймаються органами влади. У такому випадку уряду необхідно давати роз'яснення, конкретно визначати, хто приймає таке рішення і несе відповідальність за його наслідки.

В'ячеслав КРЕДІСОВ,
голова правління Всеукраїнського об'єднання підприємців "Нова формація"

Стан більшості суспільних об'єднань підприємців важкий, рівень їхнього впливу на прийняття рішень в Україні дуже обмежений. Зате при тих чи інших держчиновниках вищого рангу з'являються так звані громадські об'єднання підприємців, що фінансуються не за рахунок внесків, а, як правило, бюджетними "подачками". Якщо таке об'єднання створюється при фінансово-олігархічній групі, то "годується" воно з джерел відповідного олігархічного клану (групи).

Впливу на владу такі об'єднання взагалі не мають. Адже створюються вони з іншою метою: показати, ніби той чи інший державний чиновник (відомство) має підтримку широких шарів підприємців. Багато подібних об'єднань можна відшукати при місцевих владних структурах. Такий порядок варто зламати і створити цивілізовані умови для діалогу "влада- бізнес".

Віктор ХМЕЛЕВСЬКИЙ,
президент Спілки орендарів і підприємців України

В останні роки активно створюються так звані неприбуткові бізнес-асоціації, що функціонують під патронажем міжнародних фінансових організацій (останні забезпечують фінансування і "рекомендують" напрямки і методологію реалізації проектів). Створення таких утворень звичайно ініціюється декількома громадянами України, вони реєструються в регіонах як суспільні об'єднання з наступним організаційно- методичним об'єднанням уже на всеукраїнському рівні.

На мою думку, такі організації, маючи фінансове забезпечення з ненаціональних джерел і займаючись проблемами економіки лише в межах рекомендацій своїх спонсорів, істотно стримують структуризацію і консолідацію підприємництва навколо діючих суспільних об'єднань підприємців, що функціонують за рахунок членських внесків.

Але все-таки від діяльності бізнес-асоціацій є й певна користь. Насамперед, вони облаштовують свою діяльність за рахунок спонсора й в інтересах засновників часто виконують функції бізнес-інкубатора.

Щотижневик "Влада і політика" 2003.04.07 12:07

Справа банкірів завжди викликала нездоровий інтерес парламентаріїв. Просто тому, що будь-який банк для обивателя, нехай навіть з депутатським мандатом, - організація малозрозуміла і, головне, до роздратування грошова.
Цього тижня команда Сергія Тігіпка відзначила сто днів свого перебування в  Національному банку країни.

Відзначила в традиційному для себе ключі -  попросила парламент заслухати звіт про роботу. Такий спосіб відзначення кар'єрного етапу цілком укладається в модну нині тенденцію прозорості і відкритості, є непоганим способом звернути увагу преси на ті чи інші проблеми системи, а також, вільно чи ні, прихід у парламент керівництва Національного банку за власною ініціативою, можна трактувати як докір за проблеми обрання - мол, даремно ви, депутати, хвилювалися, Національний банк працює як годинник.

Утім, якість роботи в депутатів викликала питання. Наприклад, спікер Володимир Литвин вважає, що банки зупинилися в своєму розвитку. Правда, навряд чи цей докір можна віднести до діючого керівництва - подібні претензії висловлювалися завжди, і завжди в цьому була присутня не стільки фінансова логіка, скільки аргументація бідного сусіда, що пасує перед шикарними дверима.

Відносини між банками і тими, кому вони дають кредити, у нас ніколи теплими не були. З цього приводу навіть народилися крилаті вирази. З найбільш популярних - борги повертають тільки боягузи, і породжений брати віддавати не повинен. Чимало з тих, хто втілив ці слова в життя, знаходяться ось у цьому будинку. Утративши всяку надію закликати боржників до відповідальності, банкіри вирішили домовитися з ними по-доброму. З цим вони і пішли в парламент.
Йшли важкою ходою: банкіри не помітили, щоб останнім часом погляди в їхню сторону стали людянішими.

ЮРІЙ БЛАЩУК,
голова правління Вабанка

Як можна любити банкіра в Україні?! У нас це в крові. Хіба можна любити того, хто гроші в борг дає?!

БОРИС ТИМОНЬКІН,
голова правління Укрсоцбанка

Ми бачимо сьогодні цілий згусток проблем, нерозв'язання яких є гальмом зниження процентних ставок. Без конструктивної позиції більшості це зробити неможливо. Для нас це архіважливо.

Фінансисти в парламенті оголосили стандартний набір скарг, що включав безлад податкових органів і бешкетування боржників. Депутатів попросили підкоректувати існуючі закони і прийняти пару-трійку нових. У першу чергу, про захист прав кредитора, кредитному бюро і зняти мораторій на реалізацію майна держпідприємств. А ще - перестати ловити в банках відьом.

ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ СУГОНЯКО,
 президент Асоціації українських банків

Розділіть, панове, злочини, вчинені клієнтами банків і самими банкірами. Я прошу надати інформацію, скільки дійсно банкірів засуджено за всі роки незалежності. І ми побачимо, що банкіри є одними з найслухняніших громадян у країні.

СЕРГІЙ ТІГІПКО,
голова НБУ

Україні потрібна нова якість банківської системи. Але досягти її можна тільки спільно. Бо значна кількість нагальних до прийняття рішень знаходиться не тільки в компетенції НБУ, а й парламенту.

За сприяння фінансисти пообіцяли зробити банки великими і чистими. А кредити - дешевими. Так, щоб гасло "кожній родині по квартирі" стало реальністю. Депутати слухали і погоджувалися. Ідилію порушувала нечисленність народних обранців, що заглянули на слухання. Знатні парламентські фігури в залі були відсутні. Але керівництво профільного комітету вважає, що проблеми банків цим людям не далекі.

ВІКТОР ЮЩЕНКО,
народний депутат України

Частину коштів тримаю в НБУ. Частину - в Ощадбанку. Років 15 там вже в мене рахунок.

ОЛЕКСАНДР ВОЛКОВ,
народний депутат України

Є в мене картки Віза і Мастеркард. Якщо за кордоном ними  користуєшся, то проблем нема. В Україні зовсім по-іншому. Добре, що я людина, яку всі знають.

І все-таки, змінювати законодавство в потрібному для банків напрямку буде нелегко. Для цього фінансовому сектору необхідно консолідувати зусилля і виступити єдиним фронтом. Якщо не вийде, прохаючим банкірам ще довго доведеться ходити по парламенту. А трьом законослухняним позичальникам платити за четвертого.

Оксана Митницька, недільний огляд "Бізнес-студія", СТБ

Збільшення кількості пенсіонерів, що вибирають для одержання пенсії Ощадний банк України, є важливим доказом його конкурентноздатності на твердому ринку банківських послуг, - затверджує голова правління Ощадбанку Анатолій Шаповалов. Для більшої переконливості своїх слів банкір навів такі факти.

 Загальна статистика. Установи Державного ощадного банку України здійснюють сьогодні виплату пенсій 1 млн. 827 тис. пенсіонерів шляхом зарахування коштів на їхній поточні (пенсійні) рахунки. Це становить 12,7 % від їхньої загальної кількості. Крім того, банк обслуговує ще понад 500 тис. громадян з виплати грошової допомоги і різних соціальних  виплат. Уже з цього видно, що Ощадний банк допомагає державі вирішувати нагальні проблеми і в такий спосіб виконує важливу соціальну роль.

Динаміка росту. У результаті проведеної банком організаційної роботи кількість  пенсіонерів, що одержують у банку  пенсію з Пенсійного фонду України, за останні роки збільшилася вдвічі. Найактивніше спрацювали банківські регіональні управління в місті Києві, Миколаївській, Донецькій, Львівській областях і в Автономній Республіці Крим. Послугами Ощадного банку тут користується кожен п'ятий-шостий пенсіонер.

Популярний депозит. У людей похилого віку великий попит  має “Строковий пенсійний вклад” із привабливими умовами зберігання грошей.  Загальна сума коштів, покладених пенсіонерами на цей депозит, на початок поточного року досягла 300,8 млн. грн. За січень-березень залишки на ньому зросли на 32,3 млн. грн., чи на 10,7 %,  і на 01.03.2003 р. становили 333 млн. грн.

Стабільна база. Завдяки загальнонаціональному масштабу своєї діяльності (6738 тис. банківських установ) Ощадбанк і надалі надаватиме пенсіонерам такі необхідні для них послуги. Операції з відкриття поточних (пенсійних) рахунків, зарахуванню і виплаті з них пенсій і грошової допомоги установами банку здійснюються безкоштовно. Віддаючи перевагу Ощадбанку при виборі установи для одержання пенсій, пенсіонери виходять зі стабільності, надійності і доступності найбільшого в Україні державного банку.

Юрій Килимник,
керівник прес-служби Ощадбанку

Тел. 229-87-80, факс: 229-83-15.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Організатор: Національний банк України. Взяли участь: глава Нацбанку  Сергій Тігіпко, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко,  глава правління "Укрсоцбанку" Борис Тимонькін, заступник глави комітету  ВР з питань інвестиційної політики Володимир Демьохін, заступник глави  комітету ВР з питань правової політики Микола Оніщук, представник  комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва Василь Гуреєв, суддя Верховного Суду Микола Гусак, глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель.

Сергій Тігіпко у вступному слові відзначив, що український кредитор має потребу в додатковому захисті, тому що існують високі ризики неповернення кредитів. Як наслідок - низький рівень інвестицій, порівняно малі обсяги кредитування, високі процентні ставки. Тігіпко відзначив, що необхідне законодавство, що дозволить одержувати "більш конкретну інформацію про боржника".

Олександр Сугоняко нагадав про існування в українському фінансовому світі приказки "Тільки боягуз повертає кредит". Він відзначив, що права кредитора в Україні "захищені тільки демонстративно". Говорячи про співробітництво з Верховною Радою по питанню захисту прав кредиторів, Сугоняко відзначив, що "було знайдене розуміння з фракцією комуністів".

Борис Тимонькін повідомив, що в практиці "Укрсоцбанку" тільки два вироки суду вступили в силу з 80 випадків неповернення кредитів. Тимонькін повідомив про випадок неповернення кредиту на суму 1 млн. грн., коли боржник подав у суд про розірвання договору, аргументуючи свою вимогу тим, що договір нібито недійсний. "Таких випадків кожен банк може розповісти багато", - відзначив Тимонькін і виразив думку всіх українських банкірів: права кредиторів в Україні захищені слабко, тому банки дають кредити неохоче, з оглядкою.

Крім того, Тимонькін підняв проблему визначення платоспроможності боржника. На його думку, експерти, що відповідно до законодавства повинні визначати цю платоспроможність, у випадку своєї помилки не несуть ніякої відповідальності. А помилятися вони можуть у десять (і такі випадки є) і більше раз.

Микола Оніщук висловив думку про те, що в суспільстві існує наступне упередження: захист інтересів банкірів - це захист чиїхось вузьких корпоративних інтересів. Що насправді, звичайно, не так.

Олександра Кужель звинуватила банки в тому, що вони нереально оцінюють заставу під кредит. "Коли сьогодні за трикімнатну квартиру в Києві дають п'ять тисяч гривень кредиту, чи є це реальною оцінкою і реальною заставою? Причому у власника немає права самому реалізувати це майно, і банк реалізує за тією ціною, що йому необхідна", - відзначила Кужель. 

Говорячи про проблеми неповернення кредитів банкам, Кужель, як глава Фонду підтримки підприємництва, відзначила, що не може виграти жодного суду з повернення кредитів. "Мені відверто в судах говорять: вони платять, а ви - ні", - сказала Кужель і додала, що "із судами в нас, дійсно, є проблема".

Марина ЦВЄТКОВА 
"Газета 2000" 2003.04.01

Депутати Верховної Ради Юрій Кармазін, Леонід Черновецький і Володимир  Нечипорук пропонують Раді врегулювати порядок придбання зброї. Про  це заявив Кармазін, представляючи в Раді проект закону "Про зброю",  повідомляють "Українські новини" . Зокрема, право на придбання зброї,  відповідно до законопроекту, мають державні органи, спортивні і  мисливські організації, громадяни України, іноземні фізичні і  юридичні особи. Вони одержують право на придбання зброї після одержання дозволу, що видається органами внутрішніх справ протягом 1 місяця з дня подачі необхідних документів терміном на 3 роки.

Дозвіл на зброю не видається, а видані дозволи анулюються у випадку рішення суду про визнання громадянина недієздатним чи обмежено дієздатним, рішення суду про позбавлення волі, у випадку непогашеної судимості за важкі злочини чи злочини, зроблені з застосуванням зброї, а також при наявності довідки про те, що особа за станом здоров'я не може володіти зброєю. При цьому дія дозволу на зброю може бути зупинена у випадку смерті власника зброї, а також конфіскації зброї на підставі рішення суду.

Проект закону також передбачає заборону обігу на території України зброї, не внесеної в державний збройовий кадастр, і вогнепальної автоматичної зброї. Проект закону забороняє встановлення на службовій зброї пристроїв для безшумної стрілянини і нічних прицілів, а також забороняє володіння військовою і службовою зброєю громадянами й об'єднанням громадян. Проект закону також передбачає заборону на пересилання зброї.

"Версії" 2003.04.01 15:14

Захист прав кредиторів" - така тема "круглого столу", засідання якого  відбулося в Національному банку України. Мета цього заходу - привернути  увагу до проблем комерційних банків під час надання кредитів,  законодавчої неврегульованості відносин "кредитор-позичальник",  незахищеності прав кредиторів. Зверталася увага і на проблему хронічного невиконання рішень судів, чим створюються сприятливі умови для зловживань і корупції. Відзначалася також необхідність уживання заходів для того, що суди не визнавали недійсними кредитні договори, договори чи застави доручення і результати оскарження таких рішень.

З ініціативою про проведення такого "круглого столу" виступив Нацбанк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності й Асоціація українських банків. Проходив він у рамках підготовки до першого в історії незалежної України парламентським слуханням "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що пройдуть 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Присутні обговорили ситуацію з захистом прав кредиторів в Україні, положення справ із законодавчим регулюванням захисту прав кредиторів, практику застосування господарськими судами законодавства про визнання угод недійсними, загальні принципи, на яких повинні будуватися відносини між кредиторами і позичальниками.

Як повідомив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, з метою припинення масових порушень і створення діючого механізму захисту прав кредиторів Асоціація неодноразово звертався до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Верховного суду і Прем'єр-міністра з пропозицією внести необхідні зміни в закони "Про банки і банківську діяльність", "Про банкрутство", "Про заставу", "Про виконавче провадження", в інші законодавчі і нормативні акти України.

Асоціація також просила Верховний суд зробити Роз'яснення про судову практику в справах про визнання угод недійсними. Як переконані українські банкіри, держава повинна було б забезпечити діючий механізм захисту прав кредиторів і унеможливити визнання судами недійсними кредитних договорів, договорів застави і результатів оскарження таких рішень. Проте сьогодні цього немає.

Навпаки, як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, інтереси боржників мають повний пріоритет. Причина - у відсутності законодавчого забезпечення прав власника, кредитора й інвестора, а також перекрученому розумінні представниками багатьох підприємницьких структур і державних установ принципів взаємин між кредиторами і позичальниками. На практиці це означає, що законодавство захищає неефективних власників, що привели за рахунок поганого чи керування навіть простого розкрадання майна свої підприємства до банкрутства.

"Склалася ситуація, коли судова система, з огляду на недосконалість законодавства і корумпованість суддів, на жаль, захищає інтереси боржників, що не хочуть повертати свої борги. У такий спосіб судова система не стає на захист прав кредиторів, порушуючи основний принцип своєї діяльності - стояти на стражу справедливості. Але адже захищеність прав кредиторів є однієї з основ цивільного права", - вважає Сугоняко.

АДІ "Контекст" 2003.04.01 16:31

Більшість банків-учасників Національної системи  масових електроних платежів (НСМЕП) вважають передчасним створення в  Україні єдиної платіжної організації, що буде керувати системою.  Про це агентству "Інтерфакс-Україна" повідомив один з учасників наради, що відбулася у понеділок за участю Національного банку України (НБУ), банків-членів НСМЕП, Ощадбанка, Асоціації українських банків і керівників підприємств-розроблювачів програмно-технічних засобів НСМЕП з питання подальшого розвитку НСМЕП.

Передбачається, що правління НБУ на засіданні 16 квітня обговорить проект програми розвитку масових безготівкових платежів в Україні. Як повідомлялося, рада НСМЕП прийняла рішення про переведення цієї системи в режим промислової експлуатації. Створено робочу групу для розробки програми розвитку масових безготівкових платежів в Україні і можливих схемах акціонування НСМЕП.

Тим часом голова НБУ Сергій Тігіпко вважає, що НБУ повинен відмовитися від розвитку НСМЕП, оскільки ця система не готова до конкуренції з міжнародними платіжними системами. Пілотний проект НСМЕП реалізувався відповідно до постанови правління НБУ N352 від 7 вересня 2000 року. Платіжні інструменти системи - електронний чек і електронний "гаманець". Розрахунковий банк системи - НБУ. Членами НСМЕП є Мегабанк, "Грант", (обоє - Харків), Кредитпромбанк, "Хрещатик", "Мрія", Брокбізнесбанк, Експрес-банк, Іноваційно- промисловий банк (колишня назва - "Андріївський"), "БІГ Енергія", Банк регіонального розвитку (усі - Київ), "Демарк", Полікомбанк (обоє - Чернігів ), Імексбанк, Одеса-Банк (Одеса), банк "Муніципальний" (Запоріжжя).

"Український Фінансовий Портал" 2003.04.01 17:14

У вересні 2001 року ДСО висловила намір удвічі підвищити тарифи на охорону банківських установ. Банки обурилися, а дехто з них подав у суд. Кілька банків навіть виграли процеси. У квітні ДСО подала в суд позов до АУБ "Про захист ділової репутації і відшкодування морального збитку", вимагаючи від неї офіційних письмових вибачень, а також відшкодування морального збитку в розмірі 1 млн. грн.

Прецедентом стало рішення Господарського суду Києва від 23.05.2002 р., що відмовив у задоволенні позову Державної служби охорони до "Правекс-банку", зв'язаного з підвищенням тарифів на охорону. "Правекс-банк " став першим, у відношенні кого суд ухвалив, що підвищення заробітної плати працівникам МВС, передбачене указом Президента України, надбавки до заробітної плати співробітникам міністерства внутрішніх справ не спричиняють автоматичного підвищення вартості послуг по договорах, укладеним між банками і ДСО. Відповідно, їхнє фінансування не повинно відбуватися за рахунок відрахувань банків.

Втрутилася й Асоціація українських банків (АУБ): за участю представників цієї організації і ДСО 25 грудня 2001 року була створена спільна комісія, що провела ряд нарад з питань вартості фізичної і технічної охорони, а також вартості послуг супроводу інкасаторів. Однак, замість співробітництва вийшов судовий розгляд. 3 квітня 2002 року ДСО звернулася в Господарський суд Києва з позовом проти АУБ "Про захист ділової репутації і відшкодування морального збитку".

У своїй позовній заяві ДСО вимагала офіційних письмових вибачень, а також відшкодування морального збитку в розмірі 1млн грн. і плюс 154 грн. держмита і судових витрат за те, що АУБ назвала ДО монополістом на ринку надання охоронних послуг і, таким чином, опорочила ділову репутацію міліцейських охоронців; численними листами і звертаннями в органи госвласти "спровокувала" ґрунтовну перевірку діяльності підрозділів ДСО Антимонопольним комітетом; нарешті, дезорганізувала здійснення договірних відносин по охороні банківських установ.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, у зв'язку з цим заявив, що ніякої сварки не було, ніхто нікого не ображав і "узагалі я вважав, що ми з ДСО привселюдно повинні були б пожати один одному руки".
Потім судовий процес ДСО й АУБ стих, але виникла нова справа: про порушення антимонопольного законодавства підрозділами Державної служби охорони.

Остаточно "разбрикавшись" з міліцейською охороною, банківська асоціація звернулася в Антимонопольний комітет (АМК), і той на початку 2002 року провів позапланові перевірки регіональних відділів ДСО. Як повідомляється в листі АМК, спрямованому від 17 червня 2002 року Асоціації українських банків, установлені факти відмовлення підрозділів ДСО надавати охоронні послуги банкам, незважаючи на відсутність альтернативних джерел надання аналогічних послуг.

АМК відзначає, що "незважаючи на значну кількість недержавних охоронних підприємств, обсяги наданих ними послуг не перевищують 10% загального обсягу реалізації усіх видів охоронних послуг, що свідчить про відсутність ефективної конкуренції для діяльності підрозділів ДСО". Крім того, АМК врахував значну різницю між мінімальними і максимальними тарифами на охорону установ банків у межах однієї області. Так, за даними комітету, у лютому поточного року мінімальний тариф у Чернігівській області складав 4,07 грн./година, максимальний - 11,6 грн./година; у Сумський - 4,5 грн./година і 11,7 грн./година відповідно, у Києві - 5,0 грн./година і 10,5 грн./година.

Банкіри, відчувши підтримку АМК, перейшли в нуступ і стали лобіювати прийняття Верховною Радою закону про зброю, що надасть недержавним охоронним структурам право на його носіння і тим самим створить конкуренцію на ринку збройної охорони. Як неодноразово заявляв президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, "якщо суспільство довіряє банкам кошти, то воно повинно довірити їм і право на охорону цих засобів".

Представники правоохоронних органів заперечили: мовляв такий закон буде сприяти поширенню зброї серед кримінальних структур, що ховаються під видом охоронних агентств. На що пан Сугоняко відповів: "Банк одержує зброю в міліції, а потім передає його відповідним охоронним структурам. Облік там може бути забезпечений повний, зброя не пропаде і не виявиться в руках кримінальних структур".

Активізувалися й УФРНСБ: представники приватного охоронного бізнесу провели в останніх числах минулого року з'їзд і звернулися до президента, у Раду національної безпеки й оборони з пропозицією про включення недержавних структур безпеки в систему національної безпеки країни. Одночасно з цим, через своїх народних депутатів федерація стала домагатися прийняття законів "Про зброю" і "Про недержавну охоронну діяльність і приватний розшук".

В Асоціації українських банків - одному із ініціаторів законопроекту - думають по-іншому. Там не зрозуміють, чому ДСО так лякає конкуренція. Адже поява нових гравців на ринку озброєнної охорони не означає, що всі банки відмовляться від послуг Держохорони.

ОЛЕКСАНДР СУГОНЯКО
президент Асоціації українських банків:
Для банків головне - економічні засади. Якщо будуть тарифи, вигідні для них, то вони й надалі користуватимуться полсугами ДСО.

Оксана Митницька
 Програма "Вікна", СТБ 2003.03.24 22:28

"Створення конкурентного ринку послуг збройної охорони" - така тема  "круглого столу", засідання якого відбулося в Асоціації українських  банків. Мета цього заходу - привернути увагу до проблем комерційних банків під час охорони матеріальних цінностей, а також відверто обговорити можливість законодавчого закріплення права банків на створення відомчої охорони, збройної вогнепальною зброєю.

З ініціативою проведення такого "круглого столу" виступили Нацбанк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківській діяльності й Асоціації українських банків. Проходив він у рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що пройдуть 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Участь у "круглому столі" взяв заступник голови Нацбанку України В.Кротюк, президент Асоціації українських банків А.Сугоняко, начальник департаменту ДСО при МВС України В.Шаповал, голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією В.Стретович, заступник голови Комітету з питань приватизації Л.Кириченко, перший заступник голови Антимонопольного комітету А.Мельниченко, заступник начальника Головного науково-експертного управління Верховної Ради Н.Мельник, голова правління Української федерації працівників недержавних служб безпеки В.Федорчук, заступники глав і керівники служб безпеки комерційних банків "Аваль", "Приватбанк", "Укрексімбанк", "Ощадбанк", "Укрінбанк" і "Укрсоцбанк", керівники інших установ і організацій, що мають відношення до охоронної діяльності, а також представники ЗМІ.

Мова йшла про створення конкурентного ринку послуг збройної охорони, були проаналізовані існуючі проблеми і визначені шляхи їхнього подолання. Зокрема, учасники діалогу констатували відсутність державної політики у відношенні використання зброї і регулювання діяльності охоронних структур, що не дозволяє побудувати здоровий конкурентний ринок і сприяє закріпленню на ньому домінуючого положення ДСО при МВС України.

Учасники "круглого столу" відзначили важливість і необхідність існування такої структури, як ДСО і виступили за рівноправний доступ до вогнепальної зброї всіх учасників ринку охоронних послуг. Вони підтримали законопроект Нацбанку "Про внесення змін у Закон України "Про банки і банківську діяльність" у частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей і майна клієнтів, і рекомендували винести його на розгляд Верховної Ради України.

На думку президента Асоціації українських банків, прийняття згаданого законопроекту не вимагає витрат бюджетних засобів. Навпаки, за його словами, це приведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування в Державний бюджет України.

ІАЦ "ЛІГА" 2003.03.26 14:15

У Нацбанку України пройшла робоча нарада з керівниками прес-служб  комерційних банків. Її провів начальник Управління Нацбанку України із зв'язків з громадськістю і ЗМІ Світлана Войцеховська і керівник прес-служби Асоціації українських банків Сергій Шумило. Взяти участь також були запрошені керівники прес-служб банків "Ажіо", "Аваль", "Укрсоцбанк", "Укрексімбанк", "Ощадбанк", "ВАБанк", "Райффайзенбанк- Україна", "Хрещатик" тощо.

Головною темою була підготовка до парламентських слухань "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", запланованих на 2 квітня у Верховній Раді. З ініціативою їхнього проведення виступив Нацбанк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків.

Під час наради мова йшла про проведення найближчим часом трьох "круглих столів" із проблем банківської діяльності, визначені найбільш актуальні теми, до яких необхідно залучити увагу з боку громадськості. Крім того, як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, скоординовані дії за цими напрямками, а також заплановані спільні заходи на майбутнє.

За пропозицією представників комерційних банків, практика проведення таких нарад буде продовжена. Також банківським прес-службам з боку Нацбанку України й Асоціації українських банків буде надаватися допомога в отриманні необхідної інформації, ознайомленні з їхньою роботою і т.п.

ІАЦ "ЛІГА" 2003.03.26 16:15