Сперечатися з владою - собі дешевше? Підприємницькі союзи й асоціації вагу мають. Але не всі і не скрізь
Валерій ІВАСЬКІВ
Об'єднання підприємців служать своєрідним буфером між владою і бізнесом. Вони допомагають спрогнозувати реакцію підприємницького середовища на ті чи інші дії влади
Неурядові громадські організації в сфері економіки стали досить впливовим сегментом "третього сектора" в Україні. У тому, що в країні є визначена економічна воля, чимала заслуга підприємницьких об'єднань і бізнес-асоціацій.
Загальна справа вимагає загальних зусиль
Більшість підприємницьких союзів зосереджують свої зусилля в основному на лобістській діяльності, намагаючись брати участь у процесі нормотворчості. Для лобіювання своїх інтересів, консультацій і диспутів із представниками влади, створення визначеної суспільної думки вони використовують такі механізми, як громадські слухання, круглі столи, дорадчі ради, зустрічі зацікавлених сторін.
Це дозволяє залучити широкі кола громадськості до процесу формування державної політики в сфері підприємництва. При підготовці нормативно-правових актів представники різних об'єднань і бізнес-асоціацій входять до складу робочих груп за узгодженням документів.
Однак фахівці зауважують: процес такого співробітництва іноді гальмується, тому що участь представників підприємницького середовища в ньому сприймається виконавчою владою як неминуче зло або вимушена необхідність. А сам процес підготовки документів вважається прерогативою саме влади.
Але все-таки, на думку доктора економічних наук Ігоря Бураковського, третій сектор в українській економіці демонструє найважливішу для демократичного суспільства рису - усвідомлення власної відповідальності за вирішення тих чи інших проблем.
Та й влада останнім часом стала більш відкритою і прозорою для економічного "третього" сектора. Слід зазначити, що особливих успіхів домоглося Госппідприємництво, яке постійно приваблює неурядовий сектор до участі в процесі планування і розробки проектів регуляторних актів. Зокрема, можна згадати успішну роботу над проектом Закону України "Про ліцензування визначених видів господарської діяльності".
Щоб домогтися більш діючого громадського впливу на органи влади, об'єднання підприємців і бізнес-асоціації стали активно створювати різні коаліції. Зокрема, можна відзначити діяльність Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців (створений у грудні 1998 року).
Центр зосередив свої зусилля на аналітичній роботі з моніторингу, експертизі і супроводу проектів законів України, які стосуються підприємницької діяльності. Центру, його аналітичній групі - Інституту конкурентного суспільства - вдалося домогтися істотних результатів. Зокрема, скасування гербового збору, упровадження спрощеного оподатковування. До заслуг центру також можна віднести перенесення терміну введення в чинність Закону України про використання електронно-касових апаратів.
Коаліції також створюються напередодні виборів для підтримки певних політичних сил. Наприклад, Партія промисловців і підприємців України (ПППУ) була і залишається рупором і політичною складовою УСПП.
Проблеми і перспективи
Однак не всі об'єднання підприємців, бізнес-асоціації повною мірою виправдують сподівання і надії підприємницького сектора. Є великі організації, що нараховують сотні і тисячі членів, діяльність яких в основному зосереджується в рамках центрального апарата (виконавча дирекція, рада, комітет). Вони не мають регіональних представництв. По суті, подібні суспільні структури виконують функцію самопідтримки і самоорганізації керівництва свого виконавчого апарата.
Словом, не можна затверджувати, що вплив підприємницьких об'єднань і бізнес-асоціацій на прийняття державних рішень вирізняється високою ефективністю. У цьому винні як самі структури "третього сектора", так і влада. Експерти Інституту конкурентного суспільства, зокрема, слабкою стороною діяльності цих організацій вважають недостатність сил і можливостей для проведення постійного моніторингу підготовки нормативно-правових актів. Підприємці часом не працюють на випередження, спізнюються, не можуть на рівних полемізувати з владою. Але, за визначенням віце-президента Інституту конкурентного суспільства Дмитра Ляпина, влада, бажає вона того чи ні, з українським підприємницьким "третім сектором" уже не може не вести діалог. Діалог рівного з рівним.
Коаліції підприємців - найбільш перспективний шлях концентрації бізнес-інтересів, переконаний координатор аналітичної групи Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України Ксенія ЛЯПИНА.
Об'єднання підприємців - найбільш активний економічний і соціальний прошарок українського суспільства - відіграють лідируючу роль в усьому "третьому секторі" країни, і час від часу дієво впливають на владу. Реально працює приблизно 200 громадських структур, з яких найбільш ефективні галузеві, вузькоспеціалізовані бізнес-утворення.
Викликає повагу багаторічна плідна діяльність у справі захисту інтересів і прав підприємництва Союзу підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Союзу орендарів і підприємців України. Також я відзначила б Українську асоціацію інвестиційного бізнесу, Асоціацію фахівців з нерухомості (ріелтерів) України, Асоціацію українських банків, Лігу страхових організацій, асоціації "Укртютюн" і "СОВАТ".
Останнім часом найбільш ефективним інструментом захисту інтересів підприємців стали різні форми коаліцій. Ці об'єднання різні за своїм рівнем, активністю, обсягом, специфіці діяльності. Якщо на Івано-Франківщині вони мобільні, більш згуртовані, то в Луганській області членам цих об'єднань важче знайти загальні інтереси, та й місцева влада не дуже прислухається до думки підприємців.
Взагалі на місцях влада застосовує практику селекції об'єднань підприємців за принципом: "свої" і "чужі". Найбільш наближені до влади структури, лояльно налаштовані стосовно неї. Хоча деякі з них по суті не є підприємницькими об'єднаннями, а скоріше своєрідним інструментом, піарівським "відмиванням" тих чи інших рішень влади.
Об'єднання підприємців повинні служити своєрідним "буфером" між владою і бізнесом, буфером конструктивним і таким, який творить. Вони допомагають спрогнозувати реакцію підприємницького середовища на ті чи інші дії влади. Якщо ці кроки неправильні, шкідливі, то об'єднання підприємців зобов'язані відкрито заявляти про неприпустимість подібних дій.
У зв'язку з цим показовий приклад діяльності УСПП часів прем'єрства Анатолія Кінаха й у нинішній період. Це дві великі різниці. УСПП за Кінаха, до його прем'єрства і після, здатний на протест. Наприклад, з приводу посилення податкового навантаження на підприємства об'єднання навіть подавало позови до суду, домагаючись скасування деяких урядових постанов. Під час же Кінаха-прем’єра УСПП ніби перебував у сплячці. Була суцільна ідилія у взаєминах з урядом, навіть імітувалася видимість узгодження тих чи інших рішень з підприємницькою громадськістю, звичайно ж, представленої УСПП в особі його виконавчого апарата.
Тому не можна вітати постійні спроби кинути під "потяг" політико-підприємницькі об'єднання, особливо в період виборів. Право кожного бути членом тієї чи іншої партії, але змушувати підтримувати певні політичні сили, жертвувати інтересами всього підприємницького співтовариства неприпустимо.
Що стосується майбутнього підприємницьких об'єднань, то застерегла б від повального захоплення їхнім укрупненням. Від великих завжди "пахне" владою. Існує небезпека, що держава використовує інтеграційні процеси в цій сфері для створення могутніх "кишенькових" структур, здатних "відмивати" інтереси влади. Тому тільки створення коаліцій є найбільш гнучким шляхом концентрації зусиль, без обмеження інтересів усіх її учасників.
ДО РЕЧІ
Хтось канув у Літу, інші - на Олімпі
Перші підприємницькі об'єднання з'явилися в Україні в 1989-1992 р. Спочатку вони росли, як гриби після дощу, однак згодом не усім удалося вижити.
Тоді були створені перші укрупнені об'єднання бізнес-об'єднаня і асоціації - Конгрес ділових кіл, Всеукраїнське об'єднання підприємців, Українська національна асамблея підприємців. Але сьогодні на арені боротьби підприємців у захист своїх прав і інтересів залишилися лише деякі з піонерів цього руху.
За офіційними даними, в Україні зареєстровано понад 1200 різних підприємницьких об'єднань. Їхня чисельність і кількість постійна збільшуються - щорічно на 400-500 одиниць. У масштабі країни є достатня кількість активно працюючих структур (не менше 150) з боєздатним і впливовим керівництвом, які намагаються вести на рівних діалог з різними гілками влади.
Серед лідерів цього руху можна назвати Український союз промисловців і підприємців. Він об’єднує у своїх рядах понад 20 тисяч колективних членів - суб'єктів підприємництва усіх форм власності, а також громадських організацій і їхніх об'єднань. У складі УСПП працюють більше 30 регіональних, територіальних відділень і представництв. Президент УСПП - Анатолій Кінах.
Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України нараховує більше 12 тисяч структур і фізичних осіб, його очолює Юрій Єхануров.
У Спілку орендарів і підприємців України входять Спілка перукарів України і Асоціація роботодавців торгівлі і комерційної сфери економіки, 34 регіональні громадські організації підприємців і 17 регіональних представництв. Президент - Віктор Хмелевський.
Всеукраїнське об'єднання підприємців "Нова формація" нараховує близько 60 членів і учасників, його голова - В'ячеслав Кредісов.
Асоціація українських банків об’єднує 118 банків, президент - Олександр Сугоняко.
Ліга страхових організацій нараховує близько 130, її президент - Олександр Філонюк.
Чимало таких структур і в регіонах.
Об'єднання підприємців і бізнес-асоціації в основному живуть за рахунок членських внесків і різного роду спонсорської допомоги фірм, компаній, організацій, іноземних грантів. Приміром, УСПП фінансується за рахунок членських внесків (10-20% від потреби), прибутку створених за участю союзу структур, але переважно за рахунок спонсорських засобів (членів спілки, а також організацій, що звертаються в спілку за допомогою).
ДУМКИ
Олександра КУЖЕЛЬ,
голова Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва
Регулююча функція держави на сучасному етапі повинна враховувати паритет інтересів держави і суб'єктів підприємництва. Відсутність діалогу між владою і підприємцями часто призводить до прийняття неефективних нормативних актів. І як наслідок - шкода суспільству і державі.
Регуляторна політика передбачає прозорість процедури прийняття рішень, їхню обґрунтованість і публічність. Але впроваджується вона дуже важко, як і кожна нова реформа. Протягом 2000- 2002 р. з розглянутих 1500 проектів регуляторних актів, представлених на узгодження, практично кожен третій відкидався, як такий, що не відповідає вимогам ринкових відносин.
Залучення до цього процесу підприємців і громадських організацій реально впливає на прийняття рішень органами виконавчої влади - 50% проектів не знаходять підтримки. З загальної кількості актів майже 60% розробляється центральними органами виконавчої влади. При їхньому узгодженні відкидається 42% наданих документів. Причина цього, на нашу думку, у тому, що представники влади не несуть відповідальність за реалізацію своїх рішень.
Буває і таке: нормативні акти не знаходять публічної підтримки, але приймаються органами влади. У такому випадку уряду необхідно давати роз'яснення, конкретно визначати, хто приймає таке рішення і несе відповідальність за його наслідки.
В'ячеслав КРЕДІСОВ,
голова правління Всеукраїнського об'єднання підприємців "Нова формація"
Стан більшості суспільних об'єднань підприємців важкий, рівень їхнього впливу на прийняття рішень в Україні дуже обмежений. Зате при тих чи інших держчиновниках вищого рангу з'являються так звані громадські об'єднання підприємців, що фінансуються не за рахунок внесків, а, як правило, бюджетними "подачками". Якщо таке об'єднання створюється при фінансово-олігархічній групі, то "годується" воно з джерел відповідного олігархічного клану (групи).
Впливу на владу такі об'єднання взагалі не мають. Адже створюються вони з іншою метою: показати, ніби той чи інший державний чиновник (відомство) має підтримку широких шарів підприємців. Багато подібних об'єднань можна відшукати при місцевих владних структурах. Такий порядок варто зламати і створити цивілізовані умови для діалогу "влада- бізнес".
Віктор ХМЕЛЕВСЬКИЙ,
президент Спілки орендарів і підприємців України
В останні роки активно створюються так звані неприбуткові бізнес-асоціації, що функціонують під патронажем міжнародних фінансових організацій (останні забезпечують фінансування і "рекомендують" напрямки і методологію реалізації проектів). Створення таких утворень звичайно ініціюється декількома громадянами України, вони реєструються в регіонах як суспільні об'єднання з наступним організаційно- методичним об'єднанням уже на всеукраїнському рівні.
На мою думку, такі організації, маючи фінансове забезпечення з ненаціональних джерел і займаючись проблемами економіки лише в межах рекомендацій своїх спонсорів, істотно стримують структуризацію і консолідацію підприємництва навколо діючих суспільних об'єднань підприємців, що функціонують за рахунок членських внесків.
Але все-таки від діяльності бізнес-асоціацій є й певна користь. Насамперед, вони облаштовують свою діяльність за рахунок спонсора й в інтересах засновників часто виконують функції бізнес-інкубатора.
Щотижневик "Влада і політика" 2003.04.07 12:07