Новини АУБ

У вересні 2001 року ДСО висловила намір удвічі підвищити тарифи на охорону банківських установ. Банки обурилися, а дехто з них подав у суд. Кілька банків навіть виграли процеси. У квітні ДСО подала в суд позов до АУБ "Про захист ділової репутації і відшкодування морального збитку", вимагаючи від неї офіційних письмових вибачень, а також відшкодування морального збитку в розмірі 1 млн. грн.

Прецедентом стало рішення Господарського суду Києва від 23.05.2002 р., що відмовив у задоволенні позову Державної служби охорони до "Правекс-банку", зв'язаного з підвищенням тарифів на охорону. "Правекс-банк " став першим, у відношенні кого суд ухвалив, що підвищення заробітної плати працівникам МВС, передбачене указом Президента України, надбавки до заробітної плати співробітникам міністерства внутрішніх справ не спричиняють автоматичного підвищення вартості послуг по договорах, укладеним між банками і ДСО. Відповідно, їхнє фінансування не повинно відбуватися за рахунок відрахувань банків.

Втрутилася й Асоціація українських банків (АУБ): за участю представників цієї організації і ДСО 25 грудня 2001 року була створена спільна комісія, що провела ряд нарад з питань вартості фізичної і технічної охорони, а також вартості послуг супроводу інкасаторів. Однак, замість співробітництва вийшов судовий розгляд. 3 квітня 2002 року ДСО звернулася в Господарський суд Києва з позовом проти АУБ "Про захист ділової репутації і відшкодування морального збитку".

У своїй позовній заяві ДСО вимагала офіційних письмових вибачень, а також відшкодування морального збитку в розмірі 1млн грн. і плюс 154 грн. держмита і судових витрат за те, що АУБ назвала ДО монополістом на ринку надання охоронних послуг і, таким чином, опорочила ділову репутацію міліцейських охоронців; численними листами і звертаннями в органи госвласти "спровокувала" ґрунтовну перевірку діяльності підрозділів ДСО Антимонопольним комітетом; нарешті, дезорганізувала здійснення договірних відносин по охороні банківських установ.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, у зв'язку з цим заявив, що ніякої сварки не було, ніхто нікого не ображав і "узагалі я вважав, що ми з ДСО привселюдно повинні були б пожати один одному руки".
Потім судовий процес ДСО й АУБ стих, але виникла нова справа: про порушення антимонопольного законодавства підрозділами Державної служби охорони.

Остаточно "разбрикавшись" з міліцейською охороною, банківська асоціація звернулася в Антимонопольний комітет (АМК), і той на початку 2002 року провів позапланові перевірки регіональних відділів ДСО. Як повідомляється в листі АМК, спрямованому від 17 червня 2002 року Асоціації українських банків, установлені факти відмовлення підрозділів ДСО надавати охоронні послуги банкам, незважаючи на відсутність альтернативних джерел надання аналогічних послуг.

АМК відзначає, що "незважаючи на значну кількість недержавних охоронних підприємств, обсяги наданих ними послуг не перевищують 10% загального обсягу реалізації усіх видів охоронних послуг, що свідчить про відсутність ефективної конкуренції для діяльності підрозділів ДСО". Крім того, АМК врахував значну різницю між мінімальними і максимальними тарифами на охорону установ банків у межах однієї області. Так, за даними комітету, у лютому поточного року мінімальний тариф у Чернігівській області складав 4,07 грн./година, максимальний - 11,6 грн./година; у Сумський - 4,5 грн./година і 11,7 грн./година відповідно, у Києві - 5,0 грн./година і 10,5 грн./година.

Банкіри, відчувши підтримку АМК, перейшли в нуступ і стали лобіювати прийняття Верховною Радою закону про зброю, що надасть недержавним охоронним структурам право на його носіння і тим самим створить конкуренцію на ринку збройної охорони. Як неодноразово заявляв президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, "якщо суспільство довіряє банкам кошти, то воно повинно довірити їм і право на охорону цих засобів".

Представники правоохоронних органів заперечили: мовляв такий закон буде сприяти поширенню зброї серед кримінальних структур, що ховаються під видом охоронних агентств. На що пан Сугоняко відповів: "Банк одержує зброю в міліції, а потім передає його відповідним охоронним структурам. Облік там може бути забезпечений повний, зброя не пропаде і не виявиться в руках кримінальних структур".

Активізувалися й УФРНСБ: представники приватного охоронного бізнесу провели в останніх числах минулого року з'їзд і звернулися до президента, у Раду національної безпеки й оборони з пропозицією про включення недержавних структур безпеки в систему національної безпеки країни. Одночасно з цим, через своїх народних депутатів федерація стала домагатися прийняття законів "Про зброю" і "Про недержавну охоронну діяльність і приватний розшук".

В Асоціації українських банків - одному із ініціаторів законопроекту - думають по-іншому. Там не зрозуміють, чому ДСО так лякає конкуренція. Адже поява нових гравців на ринку озброєнної охорони не означає, що всі банки відмовляться від послуг Держохорони.

ОЛЕКСАНДР СУГОНЯКО
президент Асоціації українських банків:
Для банків головне - економічні засади. Якщо будуть тарифи, вигідні для них, то вони й надалі користуватимуться полсугами ДСО.

Оксана Митницька
 Програма "Вікна", СТБ 2003.03.24 22:28