Новини АУБ

Протягом усього 2002 року в банківській системі України росла і примножувалася частка депозитів фізичних осіб. Люди повірили банкам? 
 
За останніми даними Асоціації українських банків (АУБ), складеними на  основі показників 136 банків, за минулий рік загальний обсяг їхнього депозитного  сектора виріс у чистих зобов'язаннях з 25%, до 34,85%. При цьому частка депозитів у 20 банках перевищує 50%, а більше половини від усієї питомої ваги заощаджень фізичних осіб залучили, за даними АУБ, 10 банків-лідерів.
Довірою в населення користуються переважно великі фінансові установи з розгалуженою мережею філій, що вже встигли завоювати авторитет і приділяють велику увагу формуванню власного іміджу в пресі.

Стабільний ріст обсягу депозитних внесків фізичних осіб спостерігається протягом трьох останнього років. Так, якщо на початку 2000 року він не досягав навіть 3,7 млрд грн, то через рік уже перевищив оцінку 5,6 млрд грн. На початок 2002 року громадяни довірили банкам на збереження і збільшення свої заощадження на загальну суму понад 9,2 млрд грн. За станом на 1 січня 2003 сума досягла 14,884 млрд грн, а за два минулих місяці 2003 року - 15,345 млрд грн.

Фахівці пов'язують це з загальним економічним підйомом у державі, унаслідок чого більша кількість громадян може дозволити собі відкрити рахунок для заощаджень. З іншого боку, фіксується ріст довіри до банківських установ, репутація яких поступово виходить з тіні фінансових пірамід початку 90-х і останніх скандалів, зв'язаних з банками "Слов'янський" і "Україна".

Таким чином, намітилися перспективи тісних і плідних стосунків фінансових установ і населення. Однак між поняттями довіри зростаючої і повної - занадто велика прірва. Рівень довіри тим вищий, чим вищі суми населення довіряє банкам на збереження. Тим часом, та ж статистика АУБ свідчить, що лише деяким більше 10% вкладників за 2002 рік зробили внески в українські банки на суму понад 1000 грн.

Однією з причин цього як і раніше залишався ризик опинитися біля розбитого корита у випадку якщо банк "лопне". Гарантована "аварійна" виплата фізичним особам у розмірі 500 грн незалежно від розміру внеску, встановлена в 1998 році, явно не стимулювала населення відмовлятися від звичних банок і панчох.

Правда, з 14 листопада 2002 року Фонд гарантування внесків фізичних осіб при НБУ підняв цю суму до 1500 гривень. Це, звичайно, створило деякий запас для росту депозитних внесків населення в найближчому майбутньому - принаймні, серед громадян з більш низькому рівнем доходів. Однак і Нацбанк, і комерційні банки, зацікавлені в підвищенні довіри населення до вітчизняної банківської системи, ще будуть переглядати обсяг мінімальної компенсації.

Кращим підтвердженням зростаючої довіри до банків, мабуть, є те, що стабільний ріст внесків спостерігається на тлі різкого падіння річних процентних ставок по депозитах. Так, у квітні минулого року середні показники ставок досягали 25,5% у гривні, і 12,5% у валюті. Однак до грудня вони упали - відповідно, до 16% і 7%.

На цьому ж рівні ставки річних перебувають і в даний момент, зберігаючи тенденцію до подальшого незначного зниження. За підсумками перших двох місяців 2003 року вітчизняні банки пропонують укласти гроші під 13-17% річних у гривні, і під 4-8% у валюті. Заступник директора інформаційно-аналітичного центру АУБ Ігор Руденко в бесіді з кореспондентом ProUA повідомив, що торішнє падіння ставок річних по депозитах явилося відображенням реальної ціни грошей, а також результатом зниження дисконтної ставки НБУ до 7% і адекватною реакцією банків на дефляционные процеси в економіці.

У структурі депозитних внесків переважають гривневі ресурси. За підрахунками Державного комітету статистики, сума депозитів фізичних осіб по усіх вітчизняних банках на 1 січня 2003 року складала 18,9 млрд грн, з яких 11,3 млрд грн акумульоване в національній валюті. Звернув увагу вітчизняний вкладник і на більш ніж 30% девальвацію (з 2000 року) долара стосовно євро, якому з початку 2003 року вкладники почали віддавати певну перевагу. До речі, зростання євродепозитів фізичних осіб стало непоганою підмогою українським банкам у поповненні їх спочатку досить убогих ресурсів валюти єдиної Європи. Не може не радувати банкірів і перевага строкових вкладів над депозитами до запитання - останніх, до слова сказати, вже менш 20%.

Однак, в Україні частка гривневої готівки, що знаходиться на руках у населення, усе ще значна - 43% від загальної грошової маси. У США, приміром, вона становить всього 7,5%. У Штатах, та й у Європі, поняття cash, тобто "наличка", поступово стає надбанням історії - адже населення там зберігає гроші винятково в банках, роблячи через них навіть поточні розрахунки.

Залучення засобів населення в банки є одним із пріоритетних завдань Комплексної програми розвитку банківської системи в 2003-05 роках. За оцінками експертів, сьогодні кошти, що перебувають поза банками, перевищують плановий обсяг інвестицій (понад 82 млрд грн), що передбачає залучити в національну економіку Програма розвитку інвестиційної діяльності до 2010 року. Тобто, якби удалося витягти на світло боже (вірніше - на депозит банківський) усі гроші, приховані в панчохах, менше б Україні було потрібно позик і капіталовкладень через кордон.

І не ходили б ми тоді по світі з протягненою за інвестиціями рукою.

Дмитро Марценишин
"Газета 2000" 2003.03.28 20:50

За словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, якщо зараз підірвати довіру людей до банок, Україна втратить найважливішого інвестора - внутрішнього.

Сьогодні гроші громадян - самий надійний ресурс фінансової системи, що дозволяє розширювати довгострокове кредитування економіки. І лише зовсім недавно люди почали активно нести свої кревні в банки: за останній рік загальна сума внесків збільшилася на 8 млрд. грн. і досягла рекордних 21 млрд. грн. Це саме той фундамент, на якому може будуватися могутня економіка. І підривати його недозволено.

Газета "Сьогодні" 2003.03.28 22:45

Банки не просять пільг - просять только законів можливості банківської системи помітно випереджати можливості економіки країни, вважають учасники зустрічі за "круглим столом", організованої асоціацією українських банків і газетою "Дзеркало тижня".
 
Ставлення суспільства і політикуму до банківської системи сьогодні дуже  неоднозначне. З одного боку, ми щогодини відчуваємо її необхідність:  часи розрахунків "налом" пішли в минуле, і економічне життя країни  повністю "зав'язане" на послугах банків. З іншого боку - якість роботи банків, на думку клієнтів, часто залишає бажати кращого, а переважна кількість населення країни з об'єктивних і суб'єктивних причин так і не користується банківським сервісом. З одного боку, чутні "захвати" з приводу темпів росту капіталізації й обсягів кредитування, з іншого боку - міліцейські і прокурорські зведення про злочинність у фінансовій сфері. Яка ж з оцінок найбільш об'єктивна? Що потрібно для підвищення конкурентноздатності українських банків і зміцнення їхньої ролі в економічному розвитку країни?

Про це і багато іншого говорилося на "круглому столі", що відбувся в понеділок в Асоціації українських банків. Його учасниками стали керівники найбільших вітчизняних фінансових установ і журналісти щотижневика "Дзеркало тижня".
Банківську систему представляли: голова Національного банку України Сергій ТІГІПКО, голова комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності Сергій БУРЯК, президент Асоціації українських банків Олександр СУГОНЯКО, голови правлінь: банку "Аваль" - Олександр ДЕРКАЧ, Приватбанку - Олександр ДУБИЛЕТ, Ощадбанка - Анатолій ШАПОВАЛОВ, Укрсоцбанку - Борис ТИМОНЬКИН, ВАбанку - Юрій БЛАЩУК, Укрпрофбанку - Леонід МИЛЕВСЬКИЙ, "Кредитбанку (Україна)" - Степан КУБІВ, перший заступник голови правління Укрэксимбанка Василь СЛУЧ і заступник голови правління Промінвестбанку Тамара ШУЛЬЖЕНКО.

Від "Дзеркала тижня" у роботі "круглого столу" взяли участь головний редактор Володимир МОСТОВИЙ, журналісти відділу економіки Наталія ЯЦЕНКО, Ігор МАСКАЛЕВИЧ і Віталій КУКСА, а також давній автор газети, експерт Центра політичних і економічних досліджень імені А.Разумкова Олександр БАРАНОВСЬКИЙ.

Віталій КУКСА 

31 березня розпочав роботу "Круглий стiл" на тему: "Захист прав кредиторiв". Вiн проводиться в рамках пiдготовки до Парламентських слухань  на тему "Фiнанси i банкiвська дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи  розвитку", з iнiцiативою про проведення яких виступили Нацiональний банк  України, Комiтет Верховної Ради з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi  та Асоцiацiя українських банкiв.

На засiданнi Круглого столу планується обговорити:

• реальну ситуацiю iз захистом прав кредиторiв в Українi;
• стан справ в Українi iз законодавчим регулюванням захисту прав кредиторiв, забезпечених заставою;
• практику застосування господарськими судами законодавства про визнання угод недiйсними i договорiв неукладеними;
• загальнi принципи, на яких повиннi будуватись стосунки мiж кредиторами та позичальниками.

У роботi "Круглого столу" беруть участь:

Голова Нацiонального банку України, Голова Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi, Президент Асоцiацiї українських банкiв, народнi депутати України, голови правлiнь комерцiйних банкiв, а також представники НБУ, АУБ, Української спiлки промисловцiв i пiдприємцiв, Комiтетiв Верховної Ради України, Мiнiстерства фiнансiв України, Мiнiстерства економiки України, Верхового Суду України та Вищого господарського суду України, Центру комерцiйного права.

"UABanker" 2003.03.31 14:20

Делегація українських банкірів зустрілася з Головою Верховної Ради  України Володимиром Литвином. Мета зустрічі - підведення підсумків і результатів  заходів щодо підготовки до парламентських слухань "Фінанси і банківська  діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що  пройдуть 2 квітня, і узгодження організаційних питань.

В зустрічі взяв участь голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, заступник голови Нацбанку України Володимир Кротюк, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, голова правління Промінвестбанку - Володимир Матвієнко, Укрексімбанку -  Олександр Сорокін, Укрсоцбанку - Борис Тимонькин, Ощадбанку - Анатолій Шаповалов.

Як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, під час зустрічі обговорювалися питання, що стосуються іміджу і довіри до банківської системи, діяльності в Україні іноземних банків і їхніх філій. Особлива увага була приділена оподатковуванню доходів від внесків населення в банках, захисту прав кредиторів, ситуації на ринку охоронних послуг.

Позитивно оцінивши проведену підготовчу роботу, В.Литвин підкреслив актуальність порушених банкірами проблем і необхідність їхнього рішення на законодавчому рівні. За його словами, банківській темі з боку парламентаріїв повинно приділятися більше уваги, оскільки від неї значною мірою залежить стан розвитку економіки країни.

"ЛІГА" 2003.04.01 11:15

Організатор: Національний банк України. Взяли участь: глава Нацбанку  Сергій Тігіпко, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко,  глава правління "Укрсоцбанка" Борис Тимонькин, заступник глави комітету  ВР із питань інвестиційної політики Володимир Демьохін, заступник голови  комітету ВР з питань правової політики Микола Оніщук, представник  комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва Василь Гуреєв, суддя Верховного Суду Микола Гусак, глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель.

Сергій Тігіпко у вступному слові відзначив, що український кредитор має потребу в додатковому захисті, тому що існують високі ризики неповернення кредитів. Як наслідок - низький рівень інвестицій, порівняно малі обсяги кредитування, високі процентні ставки. Тігіпко відзначив, що необхідне законодавство, яке дозволить одержувати "більш конкретну інформацію про боржника".

Олександр Сугоняко нагадав про існування в українському фінансовому світі приказки "Тільки боягуз повертає кредит". Він відзначив, що права кредитора в Україні "захищені тільки демонстративно". Говорячи про співробітництво з Верховною Радою з питання захисту прав кредиторів, Сугоняко відзначив, що "було знайдене порозуміння з фракцією комуністів".

Борис Тимонькин повідомив, що в практиці "Укрсоцбанку" тільки два вироки суду вступили в силу з 80 випадків неповернення кредитів. Тимонькин повідомив про випадок неповернення кредиту на суму 1 млн. грн., коли боржник подав у суд про розірвання договору, аргументуючи свою вимогу тим, що договір нібито недійсний. "Таких випадків кожен банк може розповісти багато", - відзначив Тимонькин і висловив думку всіх українських банкірів: права кредиторів в Україні захищені слабко, тому банки дають кредити неохоче, з оглядкою.

Крім того, Тимонькин підняв проблему визначення платоспроможності боржника. На його думку, експерти, що відповідно до законодавства повинні визначати цю платоспроможність, у випадку своєї помилки не несуть ніякої відповідальності. А помилятися вони можуть десять (і таких випадків є) і більше раз.

Микола Оніщук висловив думку про те, що існує упередження: захист інтересів банкірів - це захист чиїхось вузьких корпоративних інтересів. Що насправді, звичайно, не так.

Олександра Кужель звинуватила банки в тім, що вони нереально оцінюють заставу під кредит. "Коли сьогодні за трикімнатну квартиру в Києві дають п'ять тисяч гривень кредиту, чи є це реальною оцінкою і реальною заставою? Причому у власника немає права самому реалізувати це майно, і банк реалізує за тією ціною, що йому необхідна", - відзначила Кужель.

Говорячи про проблеми неповернення кредитів банкам, Кужель, як глава Фонду підтримки підприємництва, відзначила, що не може виграти жодного суду з повернення кредитів. "Мені відверто в судах говорять: вони платять, а ви - ні", - сказала Кужель і додала, що "із судами в нас, дійсно, є проблема".

Марина ЦВЄТКОВА 
"Газета 2000" 2003.04.01 11:50

"Захист прав кредиторів" - така тема "круглого столу", засідання якого  відбулося в Національному банку України. Мета цього заходу - привернути  увагу до проблем комерційних банків під час надання кредитів,  законодавчої неврегульованості відносин "кредитор-позичальник",  незахищеності прав кредиторів. Зверталася увага і на проблему хронічного невиконання рішень судів, чим створюються сприятливі умови для зловживань і корупції. Відзначалася також необхідність уживання заходів для того, що суди не визнавали недійсними кредитні договори, договори чи застави доручення і результати оскарження таких рішень.

З ініціативою про проведення такого "круглого столу" виступив Нацбанк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності й Асоціація українських банків. Проходив він у рамках підготовки до першого в історії незалежної України парламентським слуханням "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що пройдуть 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Присутні обговорили ситуацію з захистом прав кредиторів в Україні, положення справ із законодавчим регулюванням захисту прав кредиторів, практику застосування господарськими судами законодавства про визнання угод недійсними, загальні принципи, на яких повинні будуватися відносини між кредиторами і позичальниками.

Як сповістив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, з метою припинення масових порушень і створення діючого механізму захисту прав кредиторів Асоціація неодноразово звертався до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Верховного суду і Прем'єр-міністра з пропозицією внести необхідні зміни в закони "Про банки і банківську діяльність", "Про банкрутство", "Про заставу", в інші законодавчі і нормативні акти України.

Асоціація також просила Верховний суд зробити Роз'яснення про судову практику в справах про визнання угод недійсними. Як переконані українські банкіри, держава повинна була б забезпечити діючий механізм захисту прав кредиторів і унеможливити визнання судами недійсними кредитних договорів, договорів застави і результатів оскарження таких рішень. Проте сьогодні цього немає.

Навпаки, як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, інтереси боржників мають повний пріоритет. Причина - у відсутності законодавчого забезпечення прав власника, кредитора й інвестора, а також перекрученому розумінні представниками багатьох підприємницьких структур і державних установ принципів взаємин між кредиторами і позичальниками. На практиці це означає, що законодавство захищає неефективних власників, що привели за рахунок поганого управління чи навіть простого розкрадання майна своє підприємство до банкрутства.

"Склалася ситуація, коли судова система, з огляду на недосконалість законодавства і корумпованість суддів, на жаль, захищає інтереси боржників, що не хочуть повертати свої борги. У такий спосіб судова система не стає на захист прав кредиторів, порушуючи основний принцип своєї діяльності - стояти на варті справедливості. Але саме захищеність прав кредиторів є однієї з основ цивільного права", - вважає Сугоняко. 1 квітня 2003LIGA ONLINE

АДІ "Контекст" 2003.04.01 16:31

Уже майже три місяці НБУ допрацьовує законопроект, що дозволяє іноземним  банкам відкривати свої філії в Україні. Увесь це час представники Нацбанку заявляють, що документ потрапить у сесійний зал у найближчі тиждень-два. Проте цього не відбувається по тій простій причині, що такий закон не потрібен ні українським, ні закордонним банкірам, ні самому НБУ. Визначальним фактором для приходу іноземних банків є не можливість відкривати філії, а наявність великих клієнтів з відритою структурою власності. Таких знайдеться небагато. Прийняття парламентом законопроекту, що дозволяє іноземним банкам відкривати на території України свої філії без створення дочірніх банківських структур, є однією з умов, виконання яких необхідне для вступу у Світову організацію торгівлі.

Це єдиний позитивний момент проекту. В усьому іншому він являє собою абсолютно непотрібний документ, що навіть у випадку його прийняття парламентом не зможе переконати іноземних банкірів відкрити свій бізнес в Україні.  Можливо, необхідність у такому законі важлива з політичної точки зору, але безглузда з економічної. Якщо закордонні банківські групи почнуть боротьбу за український ринок, то сумнівно, що вони стануть відкривати філії. Швидше за все, іноземці просто викуплять українські банківські установи цілком, як це відбулося свого часу у Польщі, Угорщині чи Чехії. Але в найближчі роки це українській банківській системі не грозить. Безпорадність своєї законодавчої ініціативи в Нацбанку прекрасно усвідомлюють.

Саме тому допрацювання законопроекту тягнеться із січня. За словами заступника голови Нацбанку Володимира Кротюка, зараз до проекту вносяться зміни з урахуванням пропозицій Асоціації українських банків і вимог міжнародного законодавства. "Я думаю, що найближчим часом проект буде розглянутий на засіданні правління НБУ і переданий у Верховну Раду", - повідомив заступник голови. Приблизно те ж говорив місяць назад і голова Нацбанку Сергій Тігіпко.  Що стосується інших нововведень, то про їх представники НБУ говорять неохоче. Правда, як вдзначив Володимир Кротюк, внесені зміни не будуть спрямовані на обмеження роботи іноземних філій на українському ринку. Не виключено, що НБУ ще сам толком не знає, який вигляд прийме законопроект в остаточному вигляді.

Ще більш скептично оцінюють цей документ народні депутати. На думку Сергія Терьохіна, прийняття такого закону передчасно, оскільки українське банківське законодавство поки слабко сполучається з міжнародним. У зв'язку з цим виникає проблема: як НБУ контролюватиме дотримання обов'язкових нормативів філіями іноземних банків? Адже не стане ж Нацбанк вимагати фінансової звітності у материнської структури. На думку нардепа, питання прийняття такого закону стане актуальним через років п'ять.  Якщо закон і буде прийнятий, навряд чи на український ринок вийде хоч один банк зі світовим ім'ям.

У кращому випадку прийде пара-трійка російських банків. Адже проблема припливу великого іноземного банківського капіталу в Україну лежить насамперед в економічній, а не законодавчій площині. Найбільший у світі "Сітібанк" і інші відомі міжнародні банківські бренди прийшли в Україну ще в середині 90-х. Правда, з кожним роком їх стає усе менше. У 2001-му з ринку пішла "Societe Generale-Україна". Цього року країну залишить CSFB, обмежившись представництвом.  Основна причина відсутності в закордонних банкірів інтересу до українського ринку - невелика кількість великих клієнтів із прозорою формою власності.

Якщо українські банки готові кредитувати своїх клієнтів у кращому випадку на десятки мільйонів, то для їхніх іноземних колег рахунок йде вже на сотні. Бажаний клієнт іноземних банкірів - український уряд, оскільки щорічно здійснює великі зовнішні позики. Цього року Мінфін збирається продати єврооблігації на суму $0,6 млрд. Серед корпоративних клієнтів можна виділити компанії, чиї апетити оцінюються в суму близько $100 млн. Найсвіжіший приклад - "Київстар Дж. Ес. Ем.".  У принципі, до потенційних клієнтів іноземних банків можна віднести практично всі компанії, що входять у рейтинг "ТОП-100" за обсягом валового доходу.

От тільки далеко не з усіма іноземці згодні співробітничати. Необхідна умова залучення до себе уваги закордонних банкірів - прозора структура власності. Цим шляхом уже пішли такі відомі корпорації, як "Індустріальна спілка Донбасу", "Систем Кепитал Менеджмент" і "Інтерпайп". Немає нічого дивного в тому, що для них відриті кредитні лінії міжнародних банківських установ.

Для інших же великих промислових груп, чий бізнес "зав'язаний" на офшорних компаніях і будується за принципом впливу, а не володіння, закордонні ринки практично закриті.  Як тільки зміниться містечковий менталітет українських промисловців, і вони погодяться грати за загальноприйнятими правилами ведення бізнесу, іноземні банки не змусять себе довго чекати. І для цього Україні зовсім не обов'язково стати членом ВТО. Досить дотягтися до рівня Росії, а ще краще - Казахстану.

Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ 
"Інвестгазета" 2003.04.09 08:12

Схоже, давня мрія комерційних банків про власну збройну охорону  нарешті-то може стати реальністю. Національний банк запропонував внести відповідні зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність".

Зараз законопроект уже розглядається в профільному комітеті і найближчим часом повинен обговорюватися в сесійному залі. Ініціатива банкірів не викликала особливої радості в правоохоронних органів, що можуть у такий спосіб утратити не лише позиції на ринку збройних охоронних послуг, але і змушені будуть нести додаткові витрати для утримання апарату з контролю над використанням зброї.
 
Бажання комбанків мати власні збройні підрозділи відоме ще з часів "тарифної війни" з Державною службою охорони при МВС. У 2001 році було видано спеціальний указ Президента, що вимагає підвищення заробітної плати співробітників міліції майже вдвічі. Оскільки указ стосувався і працівників ДСО, що входить у структуру Міністерства внутрішніх справ, ця госпрозрахункова організація, була змушена підвищити ціни на охоронні послуги банківських установ. У результаті банкіри і МВС все-таки установили ціни, що більш-менш влаштовують обидві сторони. Безумовно, певного негативу у відносинах між банкірами і ДСО так і не вдалося уникнути. Від послуг структури МВС відмовилися кілька великих банків. 

Під час "тарифної війни" банкіри серйозно задумалися про законодавче закріплення права комбанків на використання зброї в охоронній діяльності. Зробити це спочатку планувалося через Закони "Про зброю" і "Про охоронну діяльність". До речі, саме депутати-"банкіри" є найзатятішими прихильниками прийняття цих законів. Правда, найближчим часом ні той, ні інший прийняті не будуть, оскільки з приводу охоронної діяльності і з використання зброї серед законодавців існує безліч протилежних думок.

Тому банкіри вирішили зробити обхідний маневр, і закріпити право банківських установ на використання зброї ще до прийняття базових законів. Ініціатори зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність" (серед них і сам глава Нацбанку - Сергій Тігіпко) вважають, що на сьогоднішній день банки не в змозі забезпечити нормальну охорону засобів громадян саме через відсутність права на володіння вогнепальною зброєю. Хоча комбанки з існуючих нормативів НБУ практично самостійно визначають форми охорони, у деяких випадках (наприклад при інкасації) законодавство вимагає обов'язкового використання збройного формування.

На думку авторів законопроекту, нині ринок збройних охоронних послуг фактично монополізований однією структурою - Державною службою охорони при МВС. Нібито тому банкірам і нав'язуються невигідні умови, невмотивовані охоронні заходи і т.д. Так, за даними Асоціації українських банків за останні три роки витрати банків на охорону структурами ДСО зросли в 2-3 рази, і їхня питома вага в загальній сумі небанківських витрат доходить до 16 %. У результаті банки змушені піднімати вартість послуг для клієнтів. Крім того, банкірів не влаштовує той факт, що ДСО не завжди бере на себе матеріальну відповідальність у випадку неприємностей на охоронюваних об'єктах.

Скільки це коштує

В даний момент Державна служба охорони охороняє 5647 кредитно-фінансових установ. У 2002 році ГСО заробила 84,4 млн. грн. на їхній фізичній охороні. Це становить 14,3 % від валового доходу ДСО.
 
У кінцевому рахунку, зміни в Закон "Про банки і банківську діяльність", по задуму авторів, повинні створити конкурентне середовище на ринку збройних охоронних послуг і знизити витрати банків на охорону.

Аргументи МВС

Варто відзначити, що обвинувачення банкірів на адресу Державної служби охорони в монополізації ринку охоронних послуг не зовсім коректні. Послуги збройної охорони в Україні надають, як мінімум, п'ять структур, у числі яких і підрозділи міліції, і збройні сили, і внутрішні війська. Нацбанк же ще в 2001 році видав "Інструкцію про вимоги до організації охорони установ банків України", у якій надав право комбанкам вибирати вид і суб'єкт охорони. Інша справа, що ДСО - усе-таки спеціалізована охоронна організація з розвиненою інфраструктурою й особливими повноваженнями.

Тому навіть ті банки, що після "тарифної війни" відмовилися від послуг ДСО з фізичної охорони, продовжують користуватися послугами технічної охорони, що передбачає реагування груп затримки у випадку НП.  Що ж стосується відповідальності ДСО за несумлінну охорону, то вона також передбачена. "Підрозділи служби охорони мають юридичну і фінансову можливість виплачувати банку компенсацію у випадку неналежного виконання договірних зобов'язань, наприклад, через той же інститут страхування.

Для цих цілей у нас навіть створена Українська охоронно-страхова компанія (УОСК) - розповідає начальник Центру банківської безпеки при ДСО Оле Бебнев. - Інше питання, що банки не завжди готові цей механізм застосовувати. По-перше, така угода з об'єктивних причин буде коштувати трохи дорожче. По-друге, за всіма європейськими стандартами ціна такого страхування буде залежати від вартості охоронюваного майна. У той же час банки відмовляються надавати нам відомості про фактичний рівень засобів, які потрібно охороняти".

Але ще більше МВС боїться самого юридичного прецеденту - передачі зброї в приватні руки. На створення ефективної системи контролю над використанням банками зброї піде чимало часу і коштів. Тим більше, що самого законодавчого механізму використання зброї приватними особами, по суті, немає. Збройний охоронець ДСО - це все-таки співробітник міліції, що чітко знає, як правильно за законом використовувати зброю.

Інша справа - збройний охоронець банку, що не має на це реально прописаних законом повноважень. Набагато логічніше було б прийняти спершу Закони "Про зброю" і "Про охоронну діяльність" і тільки після цього озброювати банківську охорону. Тим більше, що дозвіл на використання зброї комерційними банками може викликати невдоволення в багатьох інших суб'єктів господарювання. Приміром, ті ж охоронні підприємства домагаються дозволу на використання зброї ще з початку 90-х років, однак так його дотепер і не одержали.

Що далі?

Якщо Верховна Рада все-таки прийме виправлення до Закону "Про банки і банківську діяльність", це, без сумніву, вплине на ринок охоронних послуг.

Однак не настільки, як думають автори законопроекту. "Зараз частина банківських установ, у загальній масі охоронюваних ДСО об'єктів, не настільки значна. Тому за рік-два ми зможемо відновити усі втрати", - вважає Оле Бебнев.

А от комбанкам, бажаючим створити власні воєнізовані підрозділи, доведеться викласти кругленьку суму. По-перше, великі засоби підуть на придбання і збереження зброї. Наприклад, нормативи МВС наказують створення кімнати збереження зброї і її обов'язкове підключення до пульта централізованої охорони. А це щомісячні витрати. Крім того, банкам прийдеться серйозно витратитися на підготовку й обов'язкову атестацію персоналу, регулярні стрілянини і т.д. і т.п.

Але навіть усе це навряд чи третя частина охоронних заходів, що "зваляться на плечі" банкірів. Адже головне - це забезпечити надійний технічний захист і оперативне реагування. Зараз Державна служба охорони тільки по Києву має 45 таких груп. Декларується, що в будь-яке місце міста група прибуває за кілька хвилин, плюс сюди ж підтягується райвідділ міліції. Створити подібну систему жодному банку не під силу. Забезпечувати ж реагування у випадку НП прийдеться охоронним підрозділам самих банків.

Але оскільки їхнього повноваження з затримки злочинців сильно обмежені, доводити до відому міліцію все одно прийдеться. Правда, тут треба враховувати одну деталь - "спрацювання" сигналізації в дев'ятьох випадках з десяти є помилковою тривогою. Наприклад, у Відні помилковий виклик поліції коштує приблизно стільки ж, скільки оплата одного місяця збройної охорони. Тому там представник охоронної фірми, щоб уникнути непотрібних фінансових витрат, спочатку їде і перевіряє місце злочину, а тільки після цього викликає поліцію. У нас поки "помилкове спрацювання" багато не коштує, але не виключено, що з банків, які пішли в самостійне плавання, міліція буде брати "по повній".

У силу всіх цих причин дозволити створити собі власні збройні підрозділи зможуть хіба що найбільші банки. Вони, до речі, через своїх представників у Верховній Раді найбільше активно і лобіюють зміни в законодавстві. Більшість же банківських установ так і залишиться "під крилом" ДСО - може і задорого, але зате практично і надійно.

Автор: Віталій КИСІЛЬ 
"Інвестгазета" 2003.04.09 08:12

Голова правління ВАТ “Ощадбанк” Микола Суганяка повідомив засобам масової інформації, що вранці 25 квітня банк одержав з Державного казначейства четвертий у поточному році транш бюджетних коштів  у розмірі 2 млн. 088 тис. 600 гривень для компенсації грошових заощаджень громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2003 р. № 382 одержані банком кошти розподілено для проведення компенсаційних виплат таким чином:
- 1 млн. 858 тис. 854 гривень – в к л а д н и к а м, які не отримали  у 2002 році компенсацію грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2002 р. № 471, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 50 гривень кожному вкладнику;

- 229 тис. 746 гривень – с п а д к о є м ц я м   вкладників, померлих у 1997-2003 роках, які не отримали компенсацію грошових заощаджень протягом 1997-2002 років, згідно із статтею 8 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше ніж 150 гривень.

Ощадбанк, відзначив при цьому Микола Суганяка, невідкладно   перерахував отримані кошти до своїх регіональних управлінь для здійснення компенсаційних виплат. Він також сказав, що в банку встановлено постійний контроль за організацією цією важливої роботи на місцях. За словами банкіра, з початку надходження бюджетних коштів (7 квітня) установами Ощадного банку станом на 24 квітня вже виплачено по всій країні вкладникам і спадкоємцям вкладників компенсацій у розмірі 53 млн. 862 тис. гривень.

Прес-служба Ощадбанку
Вик. Килимник Ю.В.
Тел. 229-87-80, факс: 229-83-15.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Днiпропетровський банкiвський союз пiдтримує позицiю Асоцiацiї українських  банкiв щодо недопущення спроб посилення монопольного становища органiв ДСО  при МВС України на ринку охоронних послуг. Про це заявив Президент ДБС С. Згоник пiд час спiльної наради Днiпропетровського банкiвського союзу, представникiв комерцiйних банкiв та керiвництва Управлiння ДСО при МВС України в Днiпропетровськiй областi.

Пiд час наради заступник начальника Управлiння ДСО областi О. Мороз висловив стурбованiсть збiльшенням випадкiв вiдмови деяких банкiвських установ вiд послуг ДСО на користь альтернативних охоронних структур або забезпечення охорони банкiв власними силами. У свою чергу Президент ДБС поiнформував присутнiх про позицiю Союзу щодо необхiдностi продовження партнерської спiвпрацi з УДСО областi, при цьому негативно оцiнивши спроби посилення чи використання монопольного становища ДСО на ринку охоронних послуг. В першу чергу, вiдзначив С. Згоник, ми маємо на увазi поданi на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо охоронної дiяльностi та лiцензування послуг iнкасацiї.

Як зазначено в протоколi наради: "Вважаючи себе партнерами органiв ДСО, банкiвськi установи Днiпропетровщини негативно ставляться до iснуючих в iнших регiонах України спроб посилення монопольного становища структур ДСО та усунення вiд переговорного процесу банкiвських установ". Днiпропетровськi банкiри заявили про свою категоричну незгоду з подальшим пiдвищенням витрат на охорону банкiвських установ, а також висловили пiдтримку iнiцiативi НБУ та АУБ щодо внесення змiн до Закону "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", що передбачають створення в структурi комерцiйних банкiв збройних пiдроздiлiв для охорони примiщень, збереження грошових коштiв та цiнностей пiд час їх перевезення та iнкасацiї.

Прес-служба
Асоцiацiї українських банкiв

"UABanker" 2003.04.09 13:20

Асоцiацiя українських банкiв пiдтримує оприлюднену Заступником Голови  Нацiонального банку України п. Шлапаком О.В. позицiю НБУ щодо капiталiзацiї  українських банкiв.

Станом на 01.01.03. майже половина дiючих комерцiйних банкiв сформувала капiтал на рiвнi 5 i бiльше млн.ЄВРО. Лише 18 банкiв, або 11,5 % мають капiтал менше 3 млн.ЄВРО. Причому жоден банк не має регулятивного капiталу менше 1 млн.ЄВРО.

Успiхи українських комерцiйних банкiв в нарощуваннi капiталу вiдзначено навiть Свiтовим банком. За його оцiнкою: "Сформованi банками резерви є достатнiми, а рiвень капiталiзацiї вiдповiдає вимогам чинних правових актiв".

Асоцiацiя українських банкiв придiляє значної уваги питанню нарощування капiталiв банкiв i розумiє, що цей процес безпосередньо пов'язаний зi станом економiки країни. За сучасної ситуацiї капiтал банкiв пропорцiйно залежить вiд привабливостi iнвестицiй в банкiвську справу.

Переважним ресурсом для виконання банком операцiй є не капiтал, а залученi кошти. Капiтал тут виступає як показник i регулятор для визначення розмiру можливого залучення i вкладання коштiв. Нацiональним банком встановлено норматив адекватностi капiталу, який визначається як вiдношення розмiру капiталу до суми активiв, зважених на рiвень ризикiв. Вiн дорiвнює 8%. Зараз в цiлому в системi комерцiйних банкiв фактичний показник адекватностi капiталу становить 18%. Тобто банки при нинiшньому рiвнi капiталу мають можливiсть збiльшити розмiр своїх активних вкладень, як мiнiмум, у 2 рази.

Тому не знiмаючи з порядку денного завдання збiльшення капiталу, акцент необхiдно робити перш за все на формуваннi ресурсiв, створеннi сприятливого економiчного середовища для розширення обсягу надання банками їх послуг i, зокрема, кредитiв, збiльшеннi кiлькостi кредитоспроможних пiдприємств тощо.

Президент Асоцiацiї О.Сугоняко

Прес-служба
Асоцiацiї українських банкiв

"UABanker" 2003.04.09 13:20