Новини АУБ

Схоже, давня мрія комерційних банків про власну збройну охорону  нарешті-то може стати реальністю. Національний банк запропонував внести відповідні зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність".

Зараз законопроект уже розглядається в профільному комітеті і найближчим часом повинен обговорюватися в сесійному залі. Ініціатива банкірів не викликала особливої радості в правоохоронних органів, що можуть у такий спосіб утратити не лише позиції на ринку збройних охоронних послуг, але і змушені будуть нести додаткові витрати для утримання апарату з контролю над використанням зброї.
 
Бажання комбанків мати власні збройні підрозділи відоме ще з часів "тарифної війни" з Державною службою охорони при МВС. У 2001 році було видано спеціальний указ Президента, що вимагає підвищення заробітної плати співробітників міліції майже вдвічі. Оскільки указ стосувався і працівників ДСО, що входить у структуру Міністерства внутрішніх справ, ця госпрозрахункова організація, була змушена підвищити ціни на охоронні послуги банківських установ. У результаті банкіри і МВС все-таки установили ціни, що більш-менш влаштовують обидві сторони. Безумовно, певного негативу у відносинах між банкірами і ДСО так і не вдалося уникнути. Від послуг структури МВС відмовилися кілька великих банків. 

Під час "тарифної війни" банкіри серйозно задумалися про законодавче закріплення права комбанків на використання зброї в охоронній діяльності. Зробити це спочатку планувалося через Закони "Про зброю" і "Про охоронну діяльність". До речі, саме депутати-"банкіри" є найзатятішими прихильниками прийняття цих законів. Правда, найближчим часом ні той, ні інший прийняті не будуть, оскільки з приводу охоронної діяльності і з використання зброї серед законодавців існує безліч протилежних думок.

Тому банкіри вирішили зробити обхідний маневр, і закріпити право банківських установ на використання зброї ще до прийняття базових законів. Ініціатори зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність" (серед них і сам глава Нацбанку - Сергій Тігіпко) вважають, що на сьогоднішній день банки не в змозі забезпечити нормальну охорону засобів громадян саме через відсутність права на володіння вогнепальною зброєю. Хоча комбанки з існуючих нормативів НБУ практично самостійно визначають форми охорони, у деяких випадках (наприклад при інкасації) законодавство вимагає обов'язкового використання збройного формування.

На думку авторів законопроекту, нині ринок збройних охоронних послуг фактично монополізований однією структурою - Державною службою охорони при МВС. Нібито тому банкірам і нав'язуються невигідні умови, невмотивовані охоронні заходи і т.д. Так, за даними Асоціації українських банків за останні три роки витрати банків на охорону структурами ДСО зросли в 2-3 рази, і їхня питома вага в загальній сумі небанківських витрат доходить до 16 %. У результаті банки змушені піднімати вартість послуг для клієнтів. Крім того, банкірів не влаштовує той факт, що ДСО не завжди бере на себе матеріальну відповідальність у випадку неприємностей на охоронюваних об'єктах.

Скільки це коштує

В даний момент Державна служба охорони охороняє 5647 кредитно-фінансових установ. У 2002 році ГСО заробила 84,4 млн. грн. на їхній фізичній охороні. Це становить 14,3 % від валового доходу ДСО.
 
У кінцевому рахунку, зміни в Закон "Про банки і банківську діяльність", по задуму авторів, повинні створити конкурентне середовище на ринку збройних охоронних послуг і знизити витрати банків на охорону.

Аргументи МВС

Варто відзначити, що обвинувачення банкірів на адресу Державної служби охорони в монополізації ринку охоронних послуг не зовсім коректні. Послуги збройної охорони в Україні надають, як мінімум, п'ять структур, у числі яких і підрозділи міліції, і збройні сили, і внутрішні війська. Нацбанк же ще в 2001 році видав "Інструкцію про вимоги до організації охорони установ банків України", у якій надав право комбанкам вибирати вид і суб'єкт охорони. Інша справа, що ДСО - усе-таки спеціалізована охоронна організація з розвиненою інфраструктурою й особливими повноваженнями.

Тому навіть ті банки, що після "тарифної війни" відмовилися від послуг ДСО з фізичної охорони, продовжують користуватися послугами технічної охорони, що передбачає реагування груп затримки у випадку НП.  Що ж стосується відповідальності ДСО за несумлінну охорону, то вона також передбачена. "Підрозділи служби охорони мають юридичну і фінансову можливість виплачувати банку компенсацію у випадку неналежного виконання договірних зобов'язань, наприклад, через той же інститут страхування.

Для цих цілей у нас навіть створена Українська охоронно-страхова компанія (УОСК) - розповідає начальник Центру банківської безпеки при ДСО Оле Бебнев. - Інше питання, що банки не завжди готові цей механізм застосовувати. По-перше, така угода з об'єктивних причин буде коштувати трохи дорожче. По-друге, за всіма європейськими стандартами ціна такого страхування буде залежати від вартості охоронюваного майна. У той же час банки відмовляються надавати нам відомості про фактичний рівень засобів, які потрібно охороняти".

Але ще більше МВС боїться самого юридичного прецеденту - передачі зброї в приватні руки. На створення ефективної системи контролю над використанням банками зброї піде чимало часу і коштів. Тим більше, що самого законодавчого механізму використання зброї приватними особами, по суті, немає. Збройний охоронець ДСО - це все-таки співробітник міліції, що чітко знає, як правильно за законом використовувати зброю.

Інша справа - збройний охоронець банку, що не має на це реально прописаних законом повноважень. Набагато логічніше було б прийняти спершу Закони "Про зброю" і "Про охоронну діяльність" і тільки після цього озброювати банківську охорону. Тим більше, що дозвіл на використання зброї комерційними банками може викликати невдоволення в багатьох інших суб'єктів господарювання. Приміром, ті ж охоронні підприємства домагаються дозволу на використання зброї ще з початку 90-х років, однак так його дотепер і не одержали.

Що далі?

Якщо Верховна Рада все-таки прийме виправлення до Закону "Про банки і банківську діяльність", це, без сумніву, вплине на ринок охоронних послуг.

Однак не настільки, як думають автори законопроекту. "Зараз частина банківських установ, у загальній масі охоронюваних ДСО об'єктів, не настільки значна. Тому за рік-два ми зможемо відновити усі втрати", - вважає Оле Бебнев.

А от комбанкам, бажаючим створити власні воєнізовані підрозділи, доведеться викласти кругленьку суму. По-перше, великі засоби підуть на придбання і збереження зброї. Наприклад, нормативи МВС наказують створення кімнати збереження зброї і її обов'язкове підключення до пульта централізованої охорони. А це щомісячні витрати. Крім того, банкам прийдеться серйозно витратитися на підготовку й обов'язкову атестацію персоналу, регулярні стрілянини і т.д. і т.п.

Але навіть усе це навряд чи третя частина охоронних заходів, що "зваляться на плечі" банкірів. Адже головне - це забезпечити надійний технічний захист і оперативне реагування. Зараз Державна служба охорони тільки по Києву має 45 таких груп. Декларується, що в будь-яке місце міста група прибуває за кілька хвилин, плюс сюди ж підтягується райвідділ міліції. Створити подібну систему жодному банку не під силу. Забезпечувати ж реагування у випадку НП прийдеться охоронним підрозділам самих банків.

Але оскільки їхнього повноваження з затримки злочинців сильно обмежені, доводити до відому міліцію все одно прийдеться. Правда, тут треба враховувати одну деталь - "спрацювання" сигналізації в дев'ятьох випадках з десяти є помилковою тривогою. Наприклад, у Відні помилковий виклик поліції коштує приблизно стільки ж, скільки оплата одного місяця збройної охорони. Тому там представник охоронної фірми, щоб уникнути непотрібних фінансових витрат, спочатку їде і перевіряє місце злочину, а тільки після цього викликає поліцію. У нас поки "помилкове спрацювання" багато не коштує, але не виключено, що з банків, які пішли в самостійне плавання, міліція буде брати "по повній".

У силу всіх цих причин дозволити створити собі власні збройні підрозділи зможуть хіба що найбільші банки. Вони, до речі, через своїх представників у Верховній Раді найбільше активно і лобіюють зміни в законодавстві. Більшість же банківських установ так і залишиться "під крилом" ДСО - може і задорого, але зате практично і надійно.

Автор: Віталій КИСІЛЬ 
"Інвестгазета" 2003.04.09 08:12