Новини фінансового сектору

Зовнішня заборгованість українських компаній і банків досягла $48,5 млрд

Загальна величина заборгованості за кредитами перед нерезидентами і єврооблігаціями корпоративного сектора складала на початок травня ц.р. 42,7 млрд. дол. США. Ще 5,7 млрд дол – зовнішнім кредиторам винні депозитні корпорації.

Про це свідчать дані НБУ.

Як пише в своїй статті банківський експерт Вадим Сирота, традиційно, більше половини (54%) корпоративних позик отримано з Кіпру, а серед найбільших кредиторів присутнія низка офшорних юрисдикцій і країн з так званим ліберальним режимом оподаткування. Це підтверджує усталену думку, що іноземне кредитування дуже часто фактично є реінвестуванням коштів, виведених з України в офшорні юрисдикції.

Автор вказує, що існуюча практика реєстрації кредитних договорів в іноземній валюті з нерезидентами створює величезне поле для суб’єктивних оцінок чиновників і несе в собі колосальні корупційні ризики.

Парадоксальним є також те, що «представники регулятора, які публічно декларують свою прихильність ліберальній економічній доктрині (з абсолютно вільним рухом капіталу), активно використовували заборонні адміністративні важелі регулювання валютного та грошового ринку. Прихованим мотивом цього може бути система «валютних квот», що функціонує неформально. Такі квоти є похідною від непогашених валютних кредитів, раніше отриманих українськими резидентами від нерезидентів, які дозволяють… перерахувати валюту з українського банку на рахунок підконтрольної компанії за кордоном».

Вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів, які надають кредити в іноземній валюті, можуть бути використані як інструмент дозування доступу на ринок України. Подібна філософія роботи з кредитно-інвестиційними ресурсами підсилює сумніви в здатності виконати зобов’язання Меморандуму з МВФ про продаж до кінця червня цього року на міжнародних платформах активів під управлінням ФГВФО на суму не менше 10 млрд. грн.

У НБУ розповіли, навіщо вливати в Приватбанк ще 38,5 млрд грн

Пропозицію здійснити докапіталізацію ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 38,5 млрд грн вніс на розгляд Кабінету міністрів України Національний банк України (НБУ), – йдеться в повідомленні центробанку.

Як зазначають в НБУ, на підставі пропозиції Мінфіну на позачерговому засіданні Кабінет міністрів прийняв відповідне рішення про додаткову докапіталізацію ПАТ КБ «Приватбанк» на цю суму.

«Згідно з аудитом річної звітності банку за 2016 р. за міжнародними стандартами, який здійснила компанія EY, негативний балансовий капітал ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 31 грудня 2016 становив «-882» млн грн і регулятивний капітал – «-2,6» млрд грн», – підкреслюється в релізі.

Крім того, як зазначають в НБУ, EY провела аналіз потреби ПАТ КБ «Приватбанк» в капіталі (due diligence). «З огляду на результати аналізу і підтверджений аудиторами негативний капітал банку, Національний банк надав пропозицію КМУ докапіталізувати банк на 38,5 млрд грн. Цього обсягу має вистачити для досягнення банком нормативу адекватності капіталу в 10% навіть в умовах консервативного сценарію, за яким EY проводили аналіз», – підкреслюється в повідомленні регулятора.

В НБУ уточнюють, що із зазначених 38,5 млрд грн:

- 22,5 млрд грн – потреба, що виникла «через шахрайські дії попереднього менеджменту напередодні націоналізації і необхідність створення резервів під портфель фінансового лізингу, якість обслуговування якого пов’язаними з колишніми власниками особами погіршилася після переходу банку у власність держави».

- ще 16 млрд грн – обсяг капіталу, яким передбачено покрити уцінку основних засобів.

«На думку НБУ, обсяг капіталу для покриття уцінки основних засобів в 16 млрд грн може бути зменшений за рахунок розробки та чіткої реалізації стратегії роботи із заставним майном банку і майном, прийнятим на баланс банку в якості погашення кредитної заборгованості», – цитує регулятор заступника голови НБУ Катерину Рожкову.

В НБУ також поінформували: з подачі центробанку Кабмін підтримав, що на першому етапі достатньо збільшити капітал «Приватбанку» на 22,5 млрд грн, а рішення про остаточний обсяг докапіталізації і його розподіл на етапи приймає КМУ, ґрунтуючись на пропозиції Національного банку та висновках Експертно-аналітичні ради.

Нацбанк пояснив, що запланована докапіталізація ПАТ КБ «Приватбанк» відбудеться шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики. У центробанку при цьому запевняють, що банк на даному етапі не вимагає монетизації даного капіталу.

На сьогодні його ліквідність перевищує 17 млрд грн і 800 млн доларів США в еквіваленті.

Таким чином, у банку немає необхідності в «живих» коштах. Докапіталізація ПАТ КБ «ПриватБанк» без подальшої монетизації ОВДП не вплине на курс гривні та інфляцію, заспокоюють банкіри.

  • 18 грудня 2016 року уряд прийняв рішення про націоналізацію ПриватБанку, кінцевими бенефіціарами якого на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.
     
  • Таким чином, держава отримала 100% в його капіталі, а ПриватБанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн.
     
  • В результаті аудиту з’ясувалося, що 100% корпоративного кредитного портфеля Приватбанку було видано пов’язаним особам, і фінустанова потребує додаткової капіталізації ще мінімум на 38 млрд грн.

Мотор-Банк докапіталізують на 80 млн грн

Мотор-Банк збільшить статутний капітал на 66% або на 80 млн грн.

Про це банк повідомив у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Дане рішення було прийнято акціонером фінустанови 22 червня.

“Прийнято рішення про приватне розміщення додаткових акцій ВАТ “Мотор-Банк” в кількості 800 тис. штук простих іменних акцій на суму 80 млн грн”, – йдеться в повідомленні.

Номінальна вартість розміщених акцій становить 100 грн за одну акцію.

  • Президент АТ “Мотор Січ” В’ячеслав Богуслаєв сконцентрував безпосередньо 100% акцій Мотор-Банку.
  • Мотор-Банк заснований в 2007 році.
  • Згідно з даними НБУ, на 1 квітня за розміром загальних активів (1,221 млрд грн) банк посідав 48-е місце серед 90 діючих банків.

Два італійські банки врятують за прикладом "Привату"

Італійський уряд в неділю, 25 червня, заявив про готовність виділити до 17 мільярдів євро для того, щоб врятувати два банки від банкрутства.

Негайні кошти, які виділить уряд, складають п’ять мільярдів євро, передає AFP з посиланням на міністра фінансів П’єр Карло Падоана – мова йде про Banca Popolare di Vicenza і Veneto Banca, які Європейський центробанк (ЄЦБ) раніше визнав близькими до неплатоспроможності.

Європейський регулятор раніше закликав Рим розробити схему порятунку установ, у тому числі продажу їхнього майна і передачі токсичних активів “поганого банку”. Прем’єр Паоло Джентилоні на засіданні уряду в неділю підкреслив, що дії кабінету міністрів “повністю відповідають правилам ЄС, передає інформагенція AP. “Хороші” активи повинні відійти другій найбільшій банківській групі Італії, Intesa Sanpaolo.

Важливі для економіки венеціанського регіону банки Banca Popolare di Vicenza і Veneto Banca довгий час намагалися розібратися з накопиченням непогашених кредитів і браком капіталу. В обох установ всього близько 500 відділень і понад 5000 співробітників. Урядовий план порятунку ще має бути затверджений парламентом, додає агентство dpa. Як стало відомо, план вже отримав “зелене світло” від ЄС.

Банки ЄС можуть оштрафувати на €4,7 млрд через порушення захисту даних

Згідно з даними дослідження Consult Hyperion, європейські фінансові інститути можуть зіткнутися зі штрафами на загальну суму в €4,7 млрд протягом перших трьох років відповідно до нового положення про захист даних (GDPR).

У звіті, підготовленому на замовлення AllClear ID, йдеться, що фінансові установи можуть зіткнутися з 384 порушеннями даних, при цьому штрафи перевищують €260 млн за порушення. Цифри були складені на основі аналізу даних, скоригованих з урахуванням розміру фінансової установи.

Consult Hyperion підкреслює, що показник в розмірі €4,7 млрд є приблизними прогнозом, оскільки він виключає компенсаційні вимоги, витрати, пов’язані з втраченими клієнтами, пошкоджену репутацію і відставку вищого керівництва.

Звіт радить банкам вживати термінових заходів, напрацьовувати знання для вирішення проблем, пов’язаних з порушеннями, що виникають при публікації даних.

Нацбанк прогнозує сповільнення зростання економіки

Національний банк прогнозує подальше сповільнення зростання економіки в другому кварталі поточного року.

«Перш за все, в другому кварталі продовжував відображатися на промисловому виробництві і вантажних перевезеннях негативний ефект від припинення транспортного сполучення, а також захоплення гірничо-металургійних підприємств на непідконтрольних територіях», – йдеться в повідомленні.

У Нацбанку зазначили, що окремі види промисловості піддавалися впливу додаткових факторів, які стримували їх активність. Зокрема, до глибокого падіння виробництва електроенергії призвело також раннє завершення опалювального сезону і зупинка ТЕС, що працюють на антрациті.

Споживчий попит, за оцінками регулятора, у другому кварталі продовжив рости в умовах підвищення реальних зарплат населення, а також формування позитивних очікувань завдяки зміцненню курсу гривні відносно долара США.

Водночас поточна динаміка ВВП і його складових, незважаючи на активізацію приватного споживання і досить високий інвестиційний попит, свідчить про посилення ризиків, зростання ВВП за результатами 2017 року може бути нижчим від прогнозу НБУ (1,9% р/р).

Угода про передачу Діамантбанку може бути зірвана

Угода про передачу Діамантбанку приймаючому ТАСкомбанку (обидва Київ) може бути зірвана через технічні причини, повідомив глава Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) Костянтин Ворошилін журналістам у четвер.

“У нас дуже мало часу, щоб цю угоду завершити або не завершити. Ми повинні підписати документи про передачу сьогодні-завтра. Людина, яка повинна підписати дозвіл на передачу – у відпустці. Цей маленький момент ставить під сумнів угоду на 1 млрд грн”, – сказав він.

Як повідомлялося, ФГВФО визначив ТАСкомбанк, що належить екс-голові Нацбанку України Сергію Тігіпку, приймаючим банком при виведенні з ринку Діамантбанку.

“Єдиним учасником конкурсу, а в кінцевому підсумку і його переможцем стало АТ “ТАСкомбанк”. Передбачається, що АТ “ТАСкомбанк” виступить як приймаючий банк. Від придбання перехідного банку (на що переможець конкурсу також попередньо подав заявку) АТ “ТАСкомбанк” добровільно відмовилося”, – йдеться в повідомленні.

Згідно з чинним законодавством і поданою конкурсною пропозицією приймаючому банку будуть передані всі права і обов’язки боржника перед вкладниками Діамантбанку по поверненню грошових коштів вкладників і сплаті відсотків за договорами банківського рахунку / вкладу, в тому числі за іменними ощадними сертифікатами, в межах гарантованої суми відшкодування – 200 тис. грн. У разі укладення договору з переможцем конкурсу відновлюються всі умови депозитних та інших договорів за переданими зобов’язаннями, в тому числі термін та валюта вкладу, процентна ставка і т.д. Надання фінансової допомоги з боку ФГВФО приймаючому банку не передбачено.

Виведення неплатоспроможного Діамантбанку з ринку шляхом передачі частини активів і зобов’язань приймаючому банку дозволить ФГВФО, а значить і державі, заощадити час і кошти на здійснення ліквідації Діамантбанку. При цьому активи, які не будуть передані приймаючому банку (в тому числі всі грошові кошти, що залишилися на рахунках Діамантбанку), будуть спрямовані на задоволення вимог кредиторів. При цьому основна сума буде спрямована на задоволення вимог кредиторів четвертої (вклади фізичних осіб, що перевищують гарантовану суму) і наступних черг, незважаючи на те, що за рахунок коштів ФГВФО вкладникам Діамантбанку буде виплачено в межах 140 млн грн гарантованого відшкодування.

Довідка Finance.UA:

  • Діамантбанк визнано неплатоспроможним 24 квітня 2017 року.
  • Нацбанк вказував на те, що Діамантбанк станом на 1 квітня не забезпечив досягнення встановленого центробанком мінімального значення нормативу достатності регулятивного капіталу на рівні 5%.
  • Пізніше глава ФГВФО повідомив, що ТАСкомбанк став єдиним кваліфікованим інвестором, який претендує на активи і пасиви Діамантбанку.

Аудитор ПриватБанку допускає знецінення майна банку на 15,7 млрд грн

Потенційне знецінення рухомого і нерухомого майна, яке обліковується на балансі ПриватБанку станом на момент його націоналізації 19 грудня 2016 року, в консервативному сценарії становило 15,7 млрд грн, йдеться в матеріалах Ernst&Young (EY) щодо аналізу потреби банку в капіталі.

“Знецінення викликане таким: відсутність належного оформлення права власності на деякі об’єкти, які обліковуються на балансі; брак інформації, спірна методологія, використана в звітах про оцінку деяких об’єктів”, – вказує аудитор.

Згідно з матеріалами, зокрема, після проведення інвентаризації майна на балансі банку після проведення націоналізації було виявлено, що банк не мав чіткого розуміння того, які саме частини цілісного майнового комплексу (ЦМК) туристичного комплексу “Буковель” були передані у власність банку.

EY визначив діапазон вартості “Буковелю” в 10,5-10,7 млрд грн, в цілому погодившись з попередніми оцінками: справедлива вартість туркомплексу при прийомі на баланс банку склала 10,02 млрд грн, а верифікована НБУ вартість – 11,09 млрд грн. Однак через відсутність всієї необхідної інформації про ЦМК і ризик, що у власності банку можуть бути відсутні частини активу, що є істотними для його функціонування, аудитор в консервативному сценарії врахував лише 50% його вартості.

Ще одним подібним прикладом є завод великогабаритних шин в Румунії, який був прийнятий на баланс кіпрської філії ПриватБанку в червні 2016 року за ціною $198 млн, або 4,959 мрд грн. Однак станом на кінець 2016 року право власності банку на завод не було оформлено, а вартість його матеріальних активів, згідно з результатами аналізу Ernst&Young, була в діапазоні 1,87-1,986 млрд грн).

Аудитор також проаналізував топ-20 об’єктів своєї та інвестиційної нерухомості банку, балансова вартість якої склала 2,31 млрд грн, або близько 48% від загальної суми основних засобів та інвестнерухомості банку на кінець минулого року, і зробив висновок про можливість завищення цієї вартості на суму від 0,49 млрд грн до 0,65 млрд грн.

Відповідно до матеріалів, EY в листопаді минулого року провела аналіз методології оцінки про вхідні дані щодо застави і матеріальних активів, прийнятих на баланс банку в рамках проекту з аналізу його фінансово-господарської діяльності.

Аудитор також відзначив низьку якість застави по кредитному портфелю, який аналізувався, зокрема, 84% кредитного портфеля юросіб було забезпечено майновими правами на контракти на поставку товарів на загальну суму 180,2 млрд грн, хоча банк не може підтвердити історичне виконання таких контрактів, і всі ці застави списав Фонд гарантування вкладів фізосіб під час націоналізації.

Крім того, забезпеченням 4% суми кредитів юросіб було рухоме майно (літаки і танкери), частина з яких зареєстровані поза територією України і жодна з них не обтяжена в українському реєстрі, що робить перспективи стягнення такого майна сумнівними.

EY додає, що рештаа кредитного портфелю була забезпечена нерухомим майном (АЗС, нафтобази, житлова і комерційна нерухомість), однак аналіз звітів щодо оцінки такої застави фахівцями аудитора свідчив про можливість завищення заставної вартості.

Ліквідатор банку "Надра" не домігся повернення передплати з податку на прибуток

30 травня Окружний адмінсуд м. Києва відмовився задовольнити позов ліквідатора банку «Надра» до Офісу великих платників податків ДФС, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо неповернення банку «Надра» надмірно сплачені грошові зобов`язання в сумі 10,56 млн грн;

- зобов`язати Офіс великих платників податків ДФС повернути банку «Надра» вказані кошти.

Як зауважується в судових матеріалах, згідно з актом звірення розрахунків №1982-20 від 01.04.2016 року між банком «Надра» та Офісом великих платників податків ДФС, визначено позитивне сальдо за платежем 11023600 «Авансові внески з податку на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України» у сумі 10,83 млн грн – переплата банком авансових внесків за 2015 рік.

Відповідно до даних електронного кабінету платника податків, роздруківка на 03.03.2017 за банком обліковується позитивне сальдо розрахунків «Податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України» на користь банку «Надра» у розмірі 10,56 млн грн.

13.03.2017 банк «Надра» звернувся до відповідача із заявою №1-4-1794 та просив повернути надмірно сплачені грошові зобов`язання в сумі 10,56 млн грн.

  • Національний банк України втратив застави, які банк «Надра» передав йому п’ять років тому в забезпечення рефінансування.
  • Київський апеляційний господарський суд 19 травня визнав недійсним договір застави майнових прав, переданих Нацбанку, оскільки раніше ці ж права за іпотечними кредитами були закладені в Державну іпотечну установу.

У столичному метрополітені банківськими картками було оплачено понад 10 млн поїздок

До другої річниці запуску в київському метрополітені технології безконтактної оплати проїзду за допомогою платіжних карток, Mastercard підготувала інфографіку з результатами роботи даної послуги.

Нагадаємо, що в червні 2015 року Київ став п’ятим містом у світі, в якому розрахуватися за проїзд в метро банківською карткою можна прямо на турнікеті.

Через рік, у березні 2016 року, кількість безконтактних розрахунків у столичній підземці становила вже 1 млн, а ще через рік зросла в 10 разів – до 10 млн платежів.

Щодня в київському метро безконтактними банківськими картками оплачується понад 37 тис. поїздок. Підраховано, що сукупно такі пасажири заощадили понад 220 тис. годин (завдяки відсутності необхідності стояти в чергах), а вага жетонів, «зекономлених» за 2 роки, досягає 10 тонн.

Нацбанк хоче заборонити PwC проводити аудит українських банків

Національний банк України хоче позбавити компанію PwC права проводити аудит українських банків і проситиме Аудиторську палату заборонити PwC займатися аудитом в Україні.

“26 червня комітет з питань аудиту банків Національного банку планує заборонити аудиторській компанії PwC проводити аудит банків”, – йдеться в статті FinClub.

Як повідомляється, причиною такого рішення Нацбанку є аудиторський висновок PwC щодо звіту ПриватБанку за 2015 рік, який не показав проблем в банку, що призвели до його банкрутства.

Зазначається, що глава комітету з питань аудиту банків НБУ, заступник голови НБУ Катерина Рожкова направить в Аудиторську палату прохання про виключення PwC з реєстру аудиторських фірм та аудиторів та анулювання сертифікатів аудиторів її банків.

Фонд гарантування продає кредити Брокбізнесбанку

Фонд гарантування вкладів фізосіб продає права вимоги за кредитами Брокбізнесбанку, в забезпечення за якими передані сучасні ферми та молочно-товарні комплекси в Хмельницькій області.

“Одним лотом на торги виставлені права вимоги за трьома кредитами. Позичальники (одна юридична і дві фізичні особи) є пов’язаними особами та входять до складу відомої в країні аграрної корпорації”, – йдеться в повідомленні.

Фонд зазначає, що підприємства групи працюють, зокрема, в сферах рослинництва, садівництва і тваринництва, використовують інноваційні технології та впроваджують програму органічного землеробства. Підприємства корпорації представлені в трьох областях – Хмельницькій, Чернівецькій та Житомирській.

На початок травня 2017 року загальна заборгованість за договорами склала 175,87 млн грн. При цьому в заставі банку – сучасні ферми та молочно-товарні комплекси в Хмельницькій області: три виробничі комплекси сільськогосподарського призначення, підприємство виробництва молока безприв’язного утримання корів і молочно-товарний комплекс.

Також в заставі банку – будівлі і споруди тваринницького комплексу в Чернівецькій області та племінне поголів’я великої рогатої худоби тощо.

Крім того, за кредитами фізосіб наявна фінансова порука компанії, що входить до складу того ж агрохолдингу і спеціалізується на вирощуванні високоякісного елітного насіння. На балансі компанії-поручителя, зокрема, перебувають елеватори і сучасний насіннєвий завод.

Фонд повідомляє, що початкова ціна реалізації лота – 39 501 197,35 грн.

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ