ПАТ “ПриватБанк” може бути переданий на приватизацію не раніше 2018 року.
Про це розповів журналістам голова правління ПАТ “ПриватБанк” Олександр Шлапак.
“Міністерство фінансів розробляє стратегію (розвитку державних банків, – ред.), нас поки що не знайомили з тим, що там буде. З приватизацією ми поки не поспішаємо, нам є ще чим займатися у банку.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 6-10 продав активи 25 неплатоспроможних банків на суму 19,96 млн гривень.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби фонду.
Минулого тижня Фонд гарантування вкладів продав активи 25 неплатоспроможних банків на загальну суму 19,96 млн гривень.
З них на 17,44 млн гривень продані права вимоги за кредитами і 0,91 млн гривень отримано від продажу основних засобів банків.
Крім того, 1,6 млн гривень отримано в результаті безпосереднього продажу майна банків.
Протягом поточного тижня заплановано продаж активів 50 неплатоспроможних банків на загальну суму 2 800,80 млн гривень. З них на 1 739,70 млн гривень виставлені на продаж права вимоги за кредитами, 989,91 млн гривень планується отримати від продажу основних засобів ліквідованих банків.
За даними НБУ, в січні платоспроможні банки отримали 338 млн грн чистого прибутку. За аналогічний період минулого року банківська система отримала чистий збиток у розмірі 890 млн. грн.
Як зауважують у Нацбанку, прибутковість банківської системи у січні 2017 року була забезпечена насамперед зростанням чистого процентного доходу на 29.5% (в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року) до 4 131 млн. грн, чистого комісійного доходу – на 24.8%, до 2 078 млн. грн.
Це стало можливим через зниження вартості фондування, в першу чергу, депозитів населення, а також відновленню попиту на банківські послуги.
Виходу банківської системи на прибутковість також посприяв позитивний результат від торгівельних операцій: цей показник у січні 2017 року склав 484 млн. грн., тоді як у січні минулого року результат від торгівельних операцій був від’ємним – 1 841 млн. грн. через ефект валютної переоцінки цінних паперів. Разом з тим, відрахування у резерви платоспроможних банків у січні 2017 року збільшилися у 2.45 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 3 112 млн. грн.
Значно зменшилася кількість та частка збиткових банків. Так, з 93 банків, що були платоспроможними станом на 1 лютого 2017 року, 76 у січні були прибутковими та отримали чистий прибуток 2.17 млрд. грн., 17 банків – збитковими зі сукупним чистим збитком в 1.84 млрд. грн. У січні 2016 року 90 банків отримали прибуток у 1.61 млрд. грн., 26 банків показали збиток у розмірі 2.50 млрд. грн.
За підсумками 2016 року з 96 платоспроможних банків станом на 01 січня 2017 року, збитковими були 33 банки.
Прибуток у січні сформований групою іноземних (+1.3 млрд. грн.) та приватних (+0.5 млрд. грн.) банків за збитковості групи державних банків (-1.4 млрд. грн.).
Одеський окружний адміністративний суд зобов’язав неплатоспроможний Платинум Банк виконати платіжні доручення морського торговельного порту “Чорноморськ” (раніше – Іллічівський морпорт, Одеська область) на 113,5 млн гривень.
Про це свідчать матеріали суду.
31 жовтня Платинум Банк і морпорт “Чорноморськ” уклали договір банківського рахунку.
12 січня порт відправив платіжні доручення на 108,5 млн грвен і 184 тис. доларів (всього 113,5 млн гривень з рахунку в Платинум Банку на рахунок у Банку.
Однак ще 10 січня Платинум Банк був визнаний неплатоспроможним і, отже, у виконанні доручень було відмовлено.
Представники морпорту звернулися в суд. 2 березня їхній позов був задоволений, Платинум Банк зобов’язали виконати відповідні платіжні доручення.
Національний банк 10 січня відніс Платинум Банк (Київ) до категорії неплатоспроможних.
Власниками істотної участі в Платинум Банку є Борис Кауфман і Григорій Гуртовий.
Виплати вкладникам банку складуть 4,9 млрд гривень.
У січні прибуток українських банків склав 338 млн гривень.
Про це свідчать статистичні дані, оприлюднені на сайті Національного банку.
Доходи банків за січень склали 14,557 млрд гривень, а витрати – 14,219 млрд гривень.
Таким чином, прибуток банків за січень склав 338 млн гривень.
За аналогічний період минулого року банківська система отримала чистий збиток у розмірі 890 млн гривень.
Прибутковість банківської системи в січні була забезпечена перш за все зростанням чистого процентного доходу на 29,5% (порівняно з аналогічним періодом 2016 року) до 4,131 млрд гривень, чистого комісійного доходу – на 24,8% до 2,078 млрд гривень.
Це стало можливим через зниження вартості фондування, в першу чергу депозитів населення, а також відновлення попиту на банківські послуги.
Виходу банківської системи на прибутковість також сприяв позитивний результат від торгових операцій: показник у січні цей 2017 року склав 484 млн грн.
Разом з тим, відрахування в резерви платоспроможних банків у січні 2017 збільшилися в 2,45 рази у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 3,112 млрд гривень.
Значно зменшилась кількість та частка збиткових банків.
Так, з 93 банків, які були платоспроможними станом на 1 лютого 2017 року, 76 в січні були прибутковими і отримали чистий прибуток 2,17 млрд гривень, 17 банків – збитковими з сукупним чистим збитком в 1,84 млрд гривень.
Кабінет міністрів вирішив докапіталізувати Державний Ощадний банк на суму в розмірі 5,4 млрд гривень.
Про це йдеться в урядовій постанові №122 від 6 березня.
Так, Кабмін вирішив збільшити статутний капітал Ощадбанку на 5,4 млрд гривень шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики в обмін на акції банку.
“Зазначене рішення забезпечить подальше стабільне функціонування і розвиток державного банку, що є запорукою захисту прав його вкладників та інших кредиторів банку”, – зазначає Кабмін.
1 лютого Кабмін вирішив збільшити статутний капітал банку на 3,5 млрд гривень до 38,6 млрд гривень.
З урахуванням нинішньої докапіталізації статутний капітал банку збільшиться до 44 млрд гривень.
2016 рік Ощадбанк закінчив із чистим прибутком 468,169 млн гривень.
100% акцій ПАТ “Ощадбанк” перебуває в державній власності.
За даними НБУ, на 1 січня за розміром активів банк займав 2-е місце (210,1 млрд грн) серед діючих банків.
Кількість комерційних банків у січні зменшилася на 3 до 93.
Про це свідчать звітні дані Національного банку.
Так, якщо станом на 1 січня кількість банків становила 96, то на 1 лютого їх число скоротилося до 93.
З них 38 банків з іноземним капіталом і 17 – зі 100%-м інкапіталом (на 1 січня 2017 – 38 і 17 відповідно).
Як повідомлялося, кількість комерційних банків у 2016 році зменшилася на 21 до 96.
У ПриватБанку вважають, що фінустанова має орієнтуватися, в першу чергу, на громадян та малий і середній бізнес.
Про це розповів голова правління “ПриватБанку” Олександр Шлапак.
“Сьогодні в уряду дуже мало інструментів розвитку. Чи не єдиним державним інструментом впливу на економічну політику є держбанки. У “Ощадбанка” найкращий досвід фінансування великих інфраструктурних проектів. “Нафтогаз”, “Укрзалізниця”, “Енергоатом”, тощо – його клієнти”, – сказав Шлапак.
За його словами, “Укрексімбанк” повинен забезпечити максимальну підтримку експортерам, а “Укргазбанк” – й надалі просуватись в альтернативній енергетиці.
Господарський суд Київської області відмовив ліквідатору Дельта Банку в задоволенні позову до ПрАТ «Сільпо Рітейл» (м. Вишневе) про звернення стягнення (на 42,55 млн грн) шляхом визнання права власності на предмет іпотеки – нежитлові приміщення площею 2228,90 кв.м, які розташовані на першому та частково на другому поверхах будівлі за адресою м. Київ, проспект Петра Григоренка, 23 (тут розміщений супермаркет «Сільпо»).
Згідно з судовими матеріалами, 05.12.2007 року між ТОВ «Фоззі-Фуд» і «Сведбанком» був укладений договір про кредитну лінію, ліміт по якій початково був встановлений на рівні 5,46 млн дол. При цьому 16.11.2010 між банком і ЗАТ «Сільпо Рітейл» був укладений іпотечний договір (як забезпечення виконання умов кредитного договору). 18.06.2013 Дельта Банк придбав у “Сведбанку” (був перейменований на «Омега Банк») право вимоги до ТОВ «Фоззі-Фуд”.
За даними позивача, в позичальника виникла прострочена заборгованості на 2 млн дол (42,55 млн грн), у т.ч. по основній сумі кредиту на 1,77 млн дол, оскільки ж іпотекодавець не виконав умови іпотечного договору, банк і звернувся до суду.
Натомість відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що предметом розгляду справи є вимога до відповідача, як майнового поручителя про звернення стягнення на заставлене майно, однак вимоги про стягненя заборгованості безпосередньо до позичальника не заявляв, судове рішення про встановлення простроченої заборгованості ТОВ «Фоззі-Фуд» відсутнє.
У свою чергу суд вказав, що з огляду на положення ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону «Про іпотеку», ст.ст. 328, 335, 376 Цивільного кодексу, можна зробити висновок, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення вимог кредитора на виконання забезпечених іпотекою зобов`язань шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).
«Ні чинним законодавством, ні нормами Іпотечного договору не передбачено право Іпотекодержателя реалізувати звернення стягнення на Предмет іпотеки для задоволення вимог Іпотекодержателя в судовому порядку шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
В позові заявлено лише вимогу до Іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, тобто позивачем обрано позасудовий спосіб задоволення вимоги Іпотекодержателя, позовні вимоги не підлягають задоволенню», – йдеться в рішенні суду.
Крім того, суд теж звернув увагу, що Дельта Банк не заявляв вимоги безпосередньо до ТОВ «Фоззі-Фуд» і факт наявності заборгованості та її прострочення не встановлено.
Приватбанк у лютому 2017 року запобіг 4,5 тис. шахрайських операцій і повернув клієнтам 24,3 млн грн.
Про це повідомляє прес-служба банку.
“Дистанційні банківські операції часто привертають увагу шахраїв. Однак у підрозділі Приватбанку, що бореться з шахрайством, розробили та впровадили ефективний комплекс захисту, який мінімізував можливість обману клієнтів. Антифрод-система автоматично визначає нехарактерні або підозрілі операції та блокує моментальний переказ грошей одержувачу”, – йдеться в повідомленні.
За словами керівника напрямку внутрішнього контролю та fraud-менеджменту ГО Приватбанку Олександра Соколовського, система працює так: “Якщо клієнт переказує гроші «сумнівному» адресату, комп’ютерна система визначає нетиповість такого платежу. Операція призупиняється. За необхідності спеціалісти банку уточнюють у відправника актуальність переказу або оплати, дають час для деталізації інформації та ухвалення остаточного рішення. У разі виявлення спроб шахрайських дій або скасування оплати гроші повертаються на рахунок відправника”.
Тільки в лютому 2017 року банку вдалося таким чином запобігти 4,5 тис. сумнівних операцій і повернути клієнтам 24,3 млн грн. Практично щодня система рятує майже мільйон гривень. За минулий рік в електронних сервісах банку – Приват24 (веб- і мобільна версії), SMS-банкінг – за допомогою правил відкладеного платежу вдалося запобігти 99% шахрайських операцій.
Національний банк 7 березня вирішив ліквідувати банк “Народний капітал” (Київ).
Про це йдеться в повідомленні прес-служби Фонду гарантування вкладів.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів прийняла рішення 9 березня про початок процедури ліквідації банку “Народний капітал”.
Ліквідатором банку призначений Олег Андронов.
Як повідомлялося, акціонери банку “Народний капітал” на зборах 16 січня прийняли рішення про його самоліквідацію.
НБУ не схвалив самоліквідацію банку і визнав його неплатоспроможним 19 січня.
Фонд гарантування вкладів виплатить вкладникам банку 6,4 млн гривень.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продовжив ліквідацію банку “Таврика” на 1 рік до 20 березня 2018 року.
Про це йдеться в повідомленні фонду.
Відповідне рішення виконавчої дирекції фонду було прийнято 17 березня.
Повноваження ліквідатора Артема Караченцева також продовжені.
Як повідомлялося, з 21 березня 2013 НБУ і Фонд гарантування вкладів почали процедуру ліквідації банку “Таврика”.
Фонд гарантування вкладів продовжував ліквідацію банку “Таврика” двічі.
Укр 
Eng 
