Новини фінансового сектору

Последние три года банковская отрасль постоянно набирает обороты по смене владельцев крупных финучреждений.

В принципе, понять эти изменения можно. Во-первых, по причине кризиса в Европе международные финансовые группы активно избавляются от своих дочерних структур в разных странах мира, в том числе и в Украине. Это приводит к тому, что в банки с международной репутацией и заграничными инвестициями приходит украинский капитал. Во-вторых, крупные отечественные банкиры стремятся укрепить свое положение в данном секторе путем покупкиинтересующих финучреждений с их последующими слияниями и поглощениями. Таким образом, происходит укрупнение небольших банков или банков-середнячков и превращение этих структур в довольно серьезных игроков.

По мнению экспертов, изменения в банковском секторе Украины являются в целом процессом позитивным, так как способствуют оздоровлению отрасли после кризисных явлений 2008 года. «Это лучше, чем банкротство банков. Есливладельцы каких-то банков понимают, что самостоятельно не могут удерживать на плаву свое финучреждение, тогда приходит на помощь привлечение новых финансовых вливаний за счет продажи банка, или определенных пакетов акций. И это правильно. Не можешь управлять банком, продай его тем, кто это в состоянии делать», — отметил президент Украинского аналитического центра Александр Охрименко.

В свете происходящего абсолютно логичным является вопрос: насколько опасны такие изменения для клиентов? Ведь не исключено, что когда проходит слух о смене банком владельцев, люди могут забеспокоиться: а получу ли я свой депозит со всеми процентами в конце срока? а не повысят ли мне процентную ставку по авто- или жилищному кредиту? Безусловно, от таких рисков никто не застрахован. Однако, аналитики считают, что многие опасения все же являются беспочвенными. И тому имеется ряд причин.

Во-первых, если говорить о депозитах, то все же не стоит спешить забирать свои деньги из банка, который находится в процессе серьезных структурных изменений. Дело в том, что смена владельца – вопрос не одного дня или месяца, иногда для завершения таких сделок требуется полгода-год. Соответственно, этого времени может хватить как раз для того, чтобы ваш депозитный договор подошел к концу. Поэтому вполне возможно, что свои кровные клиент будет забирать в банке с еще старым составом акционеров.

Во-вторых, кредитный портфель в приобретаемых банках очень важен для новых владельцев, так как является, как и депозитный портфель, источником дохода. А это значит, что заемщикам, которые исправно каждый месяц погашают в банке тело кредита и проценты, опасаться не стоит каких-либо изменений, так как такими клиентами все дорожат. Ну, а если заемщик относится к категории «проблемных», то тут санкций, понятное дело, не избежать.

«Существенным минусом для клиентов при покупке-продаже банков или их слияниях-поглощениях могут стать так называемые реорганизационные изменения. Например, банк меняет название. Или могут измениться ставки по депозитам-кредитам как в сторону роста, так и в сторону снижения. Или могут появиться-исчезнуть предложения по автомобильным или ипотечным кредитам. Однако все это, в первую очередь, касается новых клиентов. Поэтому к предлагаемым банковским продуктам в этой ситуации стоит особенно присматриваться. Чтобы не получить неприятные сюрпризы. К примеру, человек решил взять квартиру в кредит, пришел в банк через полгода, а заинтересовавшей его ипотеки нет и в помине», — акцентирует Александр Охрименко.

Эксперты считают, что изменения в банковском секторе будут активными еще не один год. И, скорее всего, уже лет через пять в стране станет банков меньше на 10-20% да и финучреждения в итоге станут крупнее, стабильнее и конкурентоспособнее. Однако как именно это отразится, например, на ставках депозитов и кредитов? Вряд ли эти банковские продукты станут существенно дешевле. А все потому, что украинский банковский сектор пока что считается рисковым на международных финансовых рынках, для которых уход иностранных инвестиций из страны является негативным знаком. Удастся ли украинскому капиталу, нынче приходящему в банки, развеять эту негативную репутацию и превратить ее из минуса в плюс, покажет время

Читать полностью на http://news.eizvestia.com/news-markets/full/ukrainskie-banki-vse-chashhe-menyayut-svoih-vladelcev

2 квартал зарегистрированный Национальным банком 14 июня банк "Михайловский" (Киев) закончил с убытком 1,476 млн гривен.

Об этом говорится в финотчете банка.

По состоянию на 1 июля активы банка составили 119,5 млн гривен, кредиты и задолженность клиентов - 0, средства физлиц - 8 тыс. гривен, средства юрлиц - 0, собственный капитал - 119,5 млн гривен.

Как сообщало агентство, банк "Михайловский" зарегистрирован в Киеве по адресу: пер. Рыльского 10-12/3 в форме публичного акционерного общества.

http://bin.ua

Из 176 украинских банков только семь имеют статус сберегательных. К ним НБУ применяет более жесткие требования. Поэтому многие финучреждения, которые активно привлекают депозиты физлиц, пытаются всячески избежать присвоения им такого статуса. Многим это легко удается.

Статус специализированного сберегательного банка получают финучреждения, у которых доля средств физлиц в пассивах на протяжении месяца превышает 50%. На 1 июля 2013 года официально такой статус был присвоен:Platinum Bank, Idea Bank, МетаБанку, А-банку, «Украинский финансовый мир», Промэкономбанку и банку «Кредит Днепр», который последним присоединился к этой группе в феврале 2013-го.

В отношении этих банков действуют более жесткие нормативы НБУ. Например,максимальный размер кредитного риска на одного контрагента (Н7) не должен превышать 20% регулятивного капитала (если негативно квалифицированных активов не более 10%). Тогда как для универсальных банков допустимый максимум – 25%.

К примеру, в банке «Кредит Днепр» показатель Н7 на 1 января 2013 года был равен 23,6%. После того как финучреждение попало в разряд сберегательных, максимальная задолженность крупнейшего заемщика снизилась к 1 апреля до 20% регулятивного капитала, а к 1 июля 2013 года – до 18,98%.

Некоторые финучреждения целенаправленно избегают сберегательного статуса. «Банки делают все, чтобы не попасть в эту категорию. Например, более активно работают с депозитами юрлиц», – рассказывает первый зампредправления банка «Контракт» Павел Крапивин. Если финучреждение фондируется в основном за счет средств населения, то оно должно проводить более взвешенную кредитную политику, добавляет бывший председатель правления банка «Форум» Ярослав Колесник.

В частности размер кредита, выданного одному инсайдеру (норматив Н9) в сберегательном банке, не должен превышать 2% уставного капитала, а норматив максимального совокупного размера кредитов, гарантий и поручительств, предоставленных всем инсайдерам (Н10) – от 10 до 20% уставного капитала. Тогда как для универсальных банков максимально допустимое значение этих нормативов составляет 5% и 30% соответственно.

На грани

Крупнейшему в стране ПриватБанку, чтобы получить статус сберегательного, не хватает всего лишь доли процентов депозитов физлиц в структуре пассивов. На 1 июля 2013 года средства населения достигли 49,95%, на 1 апреля было 49,92%, на 1 января – 49,79%.

В «Привате» это объясняют огромной клиентской базой. «У нас самый большой депозитный портфель среди украинских банков, – констатирует председатель правления ПриватБанка Александр Дубилет. – Формирование структуры пассивов зависит от объемов остатков юридических лиц, желания населения тратить или копить, и других, в том числе сезонных, факторов». По его словам, банк не предпринимает специальных мер для избежания статуса сберегательного.

Постоянно балансируют на грани сберегательного статуса и финучреждения помельче. На 1 июля 2013 года средства физлиц в структуре пассивов Правэкс-Банка составляли 50,5%. «Наш банк не имеет статуса специализированного сберегательного, – утверждает вр.и.о. главы правления «Правэкса» Ирэна Джакович. – У банка этот показатель [за 30 дней] не превышает норму, установленную для универсальных финучреждений». В банке «Киевская Русь» заверили, что средний показатель доли средств населения в пассивах банка на протяжении июня 2013 года был равен 49,51%, тогда как на 1 июля – 54%.

В АктаБанке, в котором на 1 июля 2013 года доля физлиц в пассивах достигла 52,1%, уверяют, что на протяжении 30 дней банк оставался в пределах нормы, установленной для универсального банка. «Среднеарифметический показатель за 30 дней не превышает 50%, поэтому банк не приобрел статус сберегательного», – разъясняет начальник управления активами и пассивами АктаБанка Андрей Пичугин.

Высший пилотаж

По словам председателя правления крупного банка, пожелавшего остаться неназванным, есть несколько способов избежать присвоения статуса специализированного сберегательного банка. «Например, банк раз в 20-25 дней или по ситуации выдает крупный кредит дружественной компании, а она возвращает деньги в виде депозита», – рассказывает банкир. Еще один способ – когда пассивы раздуваются на 1-2 дня за счет межбанковских кредитов, указывает юрист банка из группы крупных и добавляет, что, как правило, НБУ закрывает на это глаза.

«ПриватБанк не привлекает межбанковские кредиты для искусственного изменения структуры своих пассивов», – уверяет Дубилет. По словам Колесника, НБУ ежедневно отслеживает структуру пассивов банков, и если у кого-то доля физлиц регулярно превышает 50%, то ему могут сделать замечание. «Известны даже случаи отказа банков от крупных депозитов физлиц, чтобы избежать статуса сберегательного банка», – рассказывает Крапивин. 

Председатель НБУ Игорь Соркин на письменные вопросы Forbes не ответил.

Банки с самой большой долей средств населения в пассивах*

	Банк	Активы, млрд грн	Доля, %
1	Платинум Банк	4.45	65.38
2	Идея Банк	2.40	62.62
3	МетаБанк	0.77	62.2
4	А-Банк	2.06	60.84
5	«Украинский финансовый мир»	1.37	59.14
6	Промэкономбанк	0.89	59.01
7	Прокредит Банк	2.41	55.15
8	«Кредит Днепр»	7.08	54.4
9	«Киевская Русь»	6.66	54.04
10	АктаБанк	4.38	52.11
11	Правэкс-Банк	4.99	50.48
12	Банк «Золотые Ворота»	1.54	50.42
13	ВиЭйБи Банк	16.21	49.95
14	ПриватБанк	190.92	49.95
15	«Меркурий»	1.79	49.84
16	«Русский Стандарт»	3.62	49.52
17	Банк «Демарк»	2.09	49.38
18	Европромбанк	0.71	48.51
19	Экспресс-банк	2.51	48.03
20	Радикал Банк	0.97	47.06

* На 1 июля 2013 года

http://forbes.ua

Государственное акционерное общество "Черноморнефтегаз" (Симферополь) не смогло привлечь кредитные линии на общую сумму, эквивалентную 200 млн гривен.

Об этом говорится в сообщении "Черноморнефтегаза", обнародованном на веб-портале государственных закупок.

Торги были отменены, так как на участие в конкурсе по ним было подано менее 2 заявок.

Как сообщало агентство, 29 июля "Черноморнефтегаз" выбрал входящие в группу крупнейших Сбербанк (Киев) и Государственный экспортно-импортный банк (Укрэксимбанк) для привлечения кредитных линий в эквиваленте 150 млн гривен.

ГАО "Черноморнефтегаз" занимается разведкой и добычей нефти и газа на украинском шельфе Черного и Азовского морей.

100% акций "Черноморнефтегаза" принадлежит Национальной акционерной компании "Нефтегаз Украины"

В рамках своей социальной стратегии банк «Надра» уделяет особое внимание клиентам, которые обслуживаются по пенсионной программе «Турбота». Уже несколько лет банк реализует программу банковского обслуживания пенсионеров, предлагая выгодные условия по банковским продуктам, а также ряд бесплатных возможностей и услуг.

Сегодня банк «Надра» презентует новые, более выгодные условия этой программы. 
Так, с июля 2013 года все новые владельцы пакета услуг «Турбота» имеют возможность снимать наличные денежные средства в банкомате любого украинского банка без комиссии.

Помимо этого владельцы данного пакета получают бесплатно такие услуги: 
— оформление пакета и обслуживание платежной карты; 
— зачисление пенсий на текущий (карточный) счет; 
— возможность оплачивать коммунальные платежи с текущего счета.

«Сегодня несколько десятков тысяч человек получают пенсии в банке «Надра». Это количество стабильно увеличивается, и наша задача — предложить данной категории клиентов такой пакет услуг, который будет отличаться простотой и выгодностью, — отметил Сергей Козлов, директор по розничному бизнесу банка «Надра».

— Пользоваться пакетом «Турбота» очень просто. К текущему счету, на который начисляется пенсия, банк выдает платежную карту, которой можно рассчитываться в магазинах и бесплатно снимать наличные во всех банкоматах. Если же на счету остаются деньги, то банк предлагает хорошую возможность накопить дополнительные средства, начисляя на остаток средств 10% годовых.

Например, если на вашем счету стабильно находится одна тысяча гривен, через год вы получите 100 гривен всего лишь за то, что ваши средства просто лежали на счету. Кроме того, при желании накопить большую сумму, например, на дорогую покупку, можно перечислить деньги с текущего счета на депозитный и получить достаточно высокую процентную ставку.

Кроме того, для клиентов, которые получают пенсию через банк «Надра», при оформлении депозита — денежный подарок ко дню рождения.

Справка 
Публичное акционерное общество «Коммерческий банк «Надра» основано в 1993 году. Сегодня ПАО «КБ «Надра» — универсальный коммерческий банк из числа крупнейших банков Украины. ПАО «КБ «Надра» — участник Фонда гарантирования вкладов физических лиц.

Уставный капитал банка составляет 3,9 млрд гривен. Региональная сеть банка «Надра» занимает 5-е место в Украине и насчитывает 543 отделения, 1 100 банкоматов в 290 населенных пунктах.

Основной акционер банка «Надра» — Centragas Holding AG, структура, аффилированная с Группой компаний Дмитрия Фирташа Group DF.

 

Национальный банк в понедельник, 19 августа, продал банкам свои депозитные сертификаты на общую сумму 1 345 млн гривен. 
Нацбанк для регулирования ликвидности банков мобилизовал средства путем проведения тендера по размещению депозитных сертификатов НБУ overnight по средневзвешенной процентной ставке 1,5% годовых 5 банкам на сумму 1 176 млн гривен, сроком на 8 дней по средневзвешенной процентной ставке 1,75% годовых 1 банку на сумму 100 млн гривен, сроком на 14 дней по средневзвешенной процентной ставке 2,75% годовых 2 банкам на сумму 54 млн гривен и сроком на 45 дней по средневзвешенной процентной ставке 4,0% годовых 1 банку на сумму 15 млн гривен.

Как сообщало агентство, НБУ 16 августа продал банкам свои депозитные сертификаты на общую сумму 1 349 млн гривен.

В соответствии с пунктом 2.6 главы 2 Положения о регулировании Национальным банком Украины ликвидности банков Украины, утвержденным постановлением Правления от 30.04.2009 № 259, по процентным тендерам по размещению депозитных сертификатов банки самостоятельно предлагают процентную ставку.

В июле Национальный банк для регулирования ликвидности банков мобилизовал (привлек) средств банков на общую сумму 28,6 млрд гривен по средневзвешенной процентной ставке 1,38%. 
За январь-июль 2013 года Нацбанк привлек 100,6 млрд гривен средств банков по средневзвешенной процентной ставке 2,20%.

За 2012 год Нацбанк привлек 16,7 млрд гривен средств банков по средневзвешенной процентной ставке 2,62%.

 

Государственное предприятие "НАЭК "Энергоатом" намерено привлечь у Проминвестбанка возобновляемую кредитную линию в размере 70 млн грн. Конечный срок подписания договора — 13 сентября, говорится в сообщении, размещенном на портале государственных закупок.

Кредитные средства планируется привлечь сроком на один год. Целевое назначение планируемых к привлечению кредитных ресурсов в тендерной документации не указано. Стоимость обслуживания кредитной линии составит 11,13 млн грн (без НДС), или 15,9% годовых.

В тендере также приняли участие Укргазбанк с предложением 17,5% годовых и ВТБ Банк, предложивший –20,5% годовых.

Напомним, в середине июля "Энергоатом" подписал с Проминвестбанком договор о привлечении возобновляемой кредитной линии в размере 390 млн грн под 17,75% годовых.

"Энергоатом" является оператором всех четырех действующих АЭС Украины. Эксплуатирует 15 энергоблоков, оснащенных водо-водяными энергетическими реакторами общей установленной электрической мощностью 13,835 ГВт.

Проминвестбанк основан в 1992 году. Крупнейшим его акционером на 1 июля 2013 года являлся российский Внешэкономбанк (97,85%). Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 апреля 2013 года по размеру чистых активов (40,796 млрд грн) ПИБ занимал 5-е место среди 175 действовавших в стране банков.

 

http://delo.ua

Александр и Сергей Буряк, которые являлись крупнейшими совладельцами Брокбизнесбанка, уменьшили участие в уставном капитале данного финучреждения.

По состоянию на 12 августа доля каждого их них не превышала 10% от общего количества акций финучреждения, говорится в сообщении, размещенном в системе раскрытия информации Нацкомиссии по ценным бумагам и фондовому рынку.

Так, по данным Национального депозитария Украины, физлицо, владевшее 50,5699% акций, уменьшило свою долю до 9,3961%, а владелец пакета в 48,2497% бумаг — до 9,3962%. Причиной указана продажа части пакета акций на вторичном рынке.

Кроме того, 14 августа Набсовет Брокбизнесбанка установил должность члена правления финучреждения и назначил на нее Сергея Каменяра. Ранее финансист работал советником в ICU и занимал в разное время руководящие должности в ВТБ Банке, "Индекс Банке" и в ОТП Банке.

Напомним, по состоянию на 1 апреля 2013-го, Александр Буряк владел 50,5688% уставного капитала, а Сергей Буряк — 48,2497%. В июле появилась информация о возможной продаже 80% финучреждения группе компаний "ВЕТЭК" Сергея Курченко, которую позже подтвердили официально. "Вхождение холдинга ВЕТЭК в акционерный капитал Брокбизнесбанка — стратегически важный инвестпроект, который позволит финучреждению стать мощным игроком, сегментировать рынок и усилить позиции своих клиентов", — говорилось в заявлении группы.

Брокбизнесбанк работает в Украине с 1991 года. Финучреждение, по данным НБУ на 1 апреля 2013-го, занимает 17 место по размеру общих активов (17,4 млрд грн) среди 175 украинских банков.

"Дело"

В тройку лидеров рэнкинга по объему сделок на биржевом и внебиржевом рынках облигаций внутреннего государственного займа (ОВГЗ) по итогам второго квартала 2013 года вошли «Ощадбанк», «Сбербанк России» и «Укрэксимбанк».

Об этом говорится в опубликованных агентством Cbonds и Ассоциацией «Украинские фондовые торговцы» (АУФТ) рэнкингах торговцев ценными бумагами — операторов рынка ОВГЗ. 
При этом первое место в рэнкинге занял поднявшийся на одну позицию «Ощадбанк» с рыночной долей 15,58%, на втором месте «Сбербанк России (Украина)» (9%), на третьем — «Укрэксимбанк» (6,45%).

В рэнкингах также отмечается ощутимое снижение уровня консолидации рынка — доля Топ-10 торговцев снизилась до 63,88% от общего объема сделок с ОВГЗ (в І квартале — 84,36%). «Вполне понятно, почему в рэнкингах по объемам торгов лидируют крупнейшие, в т. ч. государственные банки — ведь они фактически выполняют функцию центров ликвидности, на позиционирование в качестве которых претендуют иные субъекты биржевой инфраструктуры», — отметил глава совета АУФТ Сергей Антонов.

В рэнкинге торговцев по количеству сделок, заключенных на биржевом и внебиржевом рынках, также произошли достаточно ощутимые изменения. Компания «Инвестиционный капитал Украины» (ICU) сохранила за собой первое место (доля рынка — 16,76%), а на второе и третье место поднялись торговцы «Центральный брокер» и «Фондовый актив» с долями рынка 13,72% и 9,03% соответственно.

Совокупная доля Топ-10 торговцев составила 73,54% по сравнению с 69,66% в 1-м квартале 2013 года. Заметные изменения среди лидеров по количеству биржевых сделок, очевидно, связаны с внедрением технологий неттинга и дополнительного обеспечения.

Как сообщали в АУФТ со ссылкой на НКЦБФР, на фондовых биржах Украины в первом полугодии заключено договоров с ОВГЗ на сумму свыше 140 млрд грн (75% общего объема выполненных договоров), что в 2,2 раза больше, чем за аналогичный период 2012 года.

Увеличилось значение биржевого сегмента вторичного рынка ОВГЗ, по сравнению с предыдущим кварталом количество биржевых договоров во ІІ квартале т. г. выросло в 2,3 раза (до 3095 с 1331), внебиржевых — сократилось на 8% (до 709 с 770), сделок РЕПО — в 3,6 раза (до 172 с 48).

Таким образом, доля биржевых договоров в общем количестве сделок с ОВГЗ на вторичном рынке выросла с 61,9% в 1-м квартале до 77,8% во 2-м квартале текущего года.

http://www.banki.ua

Кабінет Міністрів взявся за реалізацію досить потужного проекту - створення в системі державних фінансів власного банку реконструкції та розвитку.

В ідеалі до нього мають перейти деякі статті видатків державного бюджету, а сам банк має виступати в ролі адміністратора, відповідального за розподіл бюджетних коштів на інвестиційні проекти.

В залежності від того, яким чином уряд організує роботу даного банку, держава може отримати або досить ефективний механізм стимулювання економіки, або чергову структуру для "дерибану" бюджетних коштів.

Історія ініціативи

Відсутність дешевих ресурсів, які необхідні для фінансування українських підприємств і різних проектів - давно відомий факт. Адже навряд чи можна назвати доступними кредити, вартість яких, в кращому випадку, починається з 20-22% річних.

Тому, цілком логічно, що держава намагається вишукати варіанти, які дозволять влити доступні за своєю ціною кошти в буксуючу економіку. Одна з останніх ініціатив - створення так званого Державного банку розвитку, який за рахунок акумулювання грошей ззовні - наприклад, за допомогою випуску облігацій, буде кредитувати проекти на пільгових умовах.

Мова про необхідність подібного банку велася ще з початку року, а навесні перший віце-прем'єр Сергій Арбузов заявив, що ця структура не буде заснована з нуля - її створять на базі "Українського банку реконструкції та розвитку".

За планами Мінекономрозвитку, до кінця поточного року буде створена необхідна для роботи банку нормативна база, а з 2014 року він почне свою роботу.

Вже на початку серпня Кабінет міністрів передав Міністерству фінансів повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ПАТ "Український банк реконструкції та розвитку". Останній і до того знаходився у державній власності - 99,9945% акцій на суму 118 мільйонів гривень контролювала Державна інвестиційна компанія, тому зміна відомчого підпорядкування для багатьох стала не зовсім зрозумілим рішенням уряду.

"Банк розвитку повинен стати головним інструментом кредитування стратегічних галузей української економіки. Йдеться про високотехнологічні галузі - авіабудування, суднобудування, ракетно-космічну галузь, машинобудування", - зазначає міністр економічного розвитку і торгівлі України Ігор Прасолов.

В чому сутність

Насправді, передача УБРР до Мінфіну є першим кроком з реалізації ідеї розподілу державного бюджету на бюджет поточних і інвестиційних видатків.

Дана ідея базується на тому, що планування, фінансування та контроль за видатками на поточну діяльність та на проекти розвитку потребують різних підходів. Поточний бюджет в оптимальному варіанті має бути збалансованим, тобто поточні видатки держави - відповідати її постійним доходам.

В іншому разі існує ризик, що дефіцит поточного бюджету переросте в хронічний, оскільки поточні видатки зазвичай не приносять прибутку до бюджету.

Розширення поточних видатків дійсно може пожвавити внутрішній попит і сприяти економічному зростанню, але сам бюджет, принаймні в короткостроковій перспективі, не отримає додаткових коштів.

Залучаючи нерегулярні надходження - доходи від приватизації, кредити тощо, для покриття видатків поточного бюджету, держава фактично витрачає кошти майбутніх періодів.

На відміну від поточного, бюджет розвитку спрямований на фінансування інвестиційних проектів, які окрім позитивних наслідків для економіки принесуть певну фінансову віддачу і, відповідно, нададуть додаткові надходження до бюджету.

В такому випадку абсолютно нормальним є залучення нерегулярних надходжень, зокрема доходів від приватизації чи боргових ресурсів, адже отриманий прибуток дозволить не лише погасити залучені борги і відсотки, але й, можливо, отримати нетто-дохід.

Значна різниця існує між поточним бюджетом та бюджетом розвитку також у плануванні видатків і контролю.

Очевидно, щодо бюджету розвитку має застосовуватися середньострокове і довгострокове планування. Крім того, на початку затвердження проектів, які фінансуватимуться у цій частині видатків бюджету, має бути проведений детальний аналіз їх економічної ефективності та окупності.

Натомість видатки поточного бюджету прогнозувати надто складно, оскільки, наприклад, розмір соціальних трансфертів залежить від складнопрогнозованих у середньостроковій перспективі чинників, таких як інфляція, зростання ВВП, фонду оплати праці тощо.

Як свідчить досвід, прогнозування даних показників навіть на короткостроковий період в Україні є вкрай неточним, тому середньострокове планування поточних видатків взагалі є формальністю і не містить практичної користі.

Міжнародний досвід

В принципі, ідея далеко не нова. Банки розвитку працюють у багатьох пострадянських і не тільки країнах: у Росії, Казахстані, Туркменістані, Китаї, Німеччині. Механізми їх роботи також принципово не відрізняються: надання фінансування проектам, які є пріоритетними для економічного і соціального розвитку країни. Зокрема, під державні гарантії.

Власне, більшість економічно розвинених країн і так вже давно розподілили державні бюджети на поточний та бюджет розвитку.

І якщо в низці країн останній існує в формі окремого фонду в рамках державного бюджету, в інших ‑ в формі позабюджетних інвестиційних фондів - Фонд розвитку, Стабілізаційний фонд, тощо.

Частина країн, де існує ДБРР, передає до банку лише статтю кредитування з бюджету. В той же час варто зауважити, що в багатьох з них бюджетне кредитування є значно поширенішим інструментом, ніж бюджетне фінансування.

Зокрема, такий підхід застосовується в країнах з потужними державними корпораціями та/або фінансово-потужним місцевим самоврядуванням. В цьому випадку, уряд лише допомагає в реалізації їх проектів, надаючи кредитний ресурс, а не дотації.

Наприклад, російський Зовнішекономбанк надає фінансування тільки за умови, що термін окупності проекту становить понад 5 років, а вартість - понад 2 мільярди рублів.

Банк Розвитку Китаю концентрується на інфраструктурних проектах, що мають загальнонаціональне значення, розвиток малого і середнього підприємництва, сільського господарства, а також спеціальних програм у сферах освіти, охорони здоров'я та захисту природи.

Німецький банк розвитку KfW надає кредити для поліпшення енергоефективності з пільговим періодом до трьох років, протягом яких виплати по кредиту не відбуваються.

В окремих країнах до подібних банків передаються всі інвестиційні видатки, навіть якщо проекти не є рентабельними - передусім, інвестиції в інфраструктуру.

В такому випадку, одним із головних джерел фінансових ресурсів для них є трансферти з держбюджету.

Переваги фінансування з ДБРР

В даному контексті, закономірно виникає питання, навіщо створювати додаткову "прокладку", якщо можна фінансувати проекти напряму з державного бюджету?

Перевага фінансування саме з ДБРР полягає в тому, що у випадку проблем з фінансуванням з боку держави банк може знайти альтернативні джерела, що забезпечить безперебійність реалізації проекту.

В Україні ж наразі, якщо фінансування зупиняється, то часто зупиняється і реалізація такого проекту. Показовим прикладом є будівництво нових станцій метрополітену в Дніпропетровську, де роботи відновлюються тільки в разі перерахування дотацій.

І навпаки, якщо обсяг коштів, виділених державою на один проект, певний час не освоєний, то ДБРР спрямує їх на інший, дозволяючи подолати касові розриви, або просто заробить на них додаткові гроші.

Крім інвестиційних видатків до Українського банку реконструкції та розвитку варто було б передати кредитування з державного бюджету - не плутати з позичками на покриття тимчасових касових розривів, що надаються з ЄКР, та надання державних гарантій для інвестиційних проектів.

Статті цих видатків в бюджеті на 2013 рік заплановані в розмірі 13,4 і 50 мільярдів гривень відповідно. Безумовно не всі ці кошти будуть спрямовані на інвестиційні цілі, але тим не менш мова йде про досить значну суму, якою зможе оперувати банк реконструкції та розвитку.

"Крім того, співпраця з державною установою підтверджує значущість проекту і може сприяти більш швидкому й простому вирішенню питань з наданням дозвільних документів від держструктур і спростити/прискорити перевірки регулюючих органів", - вважає віце-президент департаменту корпоративних фінансів VISUM Capital Марина Фоміна.

Загалом, є кілька переваг УБРР перед сучасною моделлю розподілу бюджетних коштів.

По-перше, це сформує певну прогнозованість в частині інвестиційних видатків держави та захистить їх від політичних факторів, як то регулярне тотальне підняття соціальних видатків перед виборами за рахунок заморожування інвестиційних витрат.

Нинішня бюджетна система дозволяє маніпулювати фінансовими потоками практично в ручному режимі. Навіть без зміни до бюджету для фінансування популістських обіцянок можна скоротити інвестиційні видатки, якщо відповідні програми фінансуються з загального фонду.

В критичних випадках, через внесення змін уряд взагалі може зняти дохідні джерела зі спеціального фонду і закріпити їх за загальним, з якого фінансувати соціальні видатки. В той же час, легітимно "вийняти" на подібні цілі кошти з банку, що є окремою юридичною особою практично неможливо.

По-друге, це ліквідує практику залишкового фінансування інвестиційних проектів. Державний банк реконструкції та розвитку має власні ресурси та трансферти з бюджету держави, тому володіє реальними фінансовими ресурсами для фінансування проектів, а не лише обіцяє закрити асигнування в кінці року, як це в нинішній ситуації робить держава.

По-третє, відбір проектів для фінансування та оцінку їх ефективності будуть здійснювати відповідні експерти з банківської галузі, які вміють заробляти гроші, а не чиновники Мінфіну, які здебільшого вміють їх лише витрачати.

Система органів управління та нагляду в ДБРР – це все таки більш об’єктивний механізм розподілу бюджетних видатків, ніж чиновник, який вирішую, яку бюджетну програму включити до закону про бюджет, а яку ні.

Недоліки та питання до ДБРР

Але як буде організована діяльність української фінустанови, і не захочуть чиновники вкотре винайти "велосипед" - поки що незрозуміло.

На даний момент відомо лише те, що фонд банку становитиме 10 мільярдів гривень, і він не буде працювати з позичальниками безпосередньо, а тільки через посередників, якими стануть комерційні банки.

"І відразу ж виникає резонне питання. А чому не піти за коштами в звичайний комерційний банк?", - відзначає аналітик компанії "Альпарі" Ганна Кокорєва.

Крім того, робота банків розвитку повинна жорстко контролюватися.

"Для ефективного впровадження подібних ініціатив необхідно побудова чіткого і прозорого процесу відбору проектів, а також налагодження процедури прийняття рішень і розробка адекватних схем фінансування", - підкреслює начальник відділу рейтингів фінансової сфери IBI-Rating Ганна Апостолова.

Але чи можливо цього досягти в реаліях української системи виконавчої влади?

"Державний банк розвитку - інститут, який має в своєму розпорядженні високий рейтинг у фінансових світових колах. Тому його створення має супроводжуватися створенням наглядової ради, що складається не тільки з представників української влади, а й міжнародного співтовариства: банкірів, фінансистів з ім'ям. Крім цього, банк повинен мати розроблені стандарти з надання кредитів, які за своєю суттю мають бути подібними до тих, які діють в ЄБРР, тобто відповідати найвищим вимогам процедур: оцінки кредитного ризику, звітності, тощо", - вважає член ради Національного банку Юрій Полунєєв.

Адже очевидно, що інвестори, до яких банк розвитку буде звертатися за передплатою на свої цінні папери, будуть дивитися на те, наскільки управління банку відповідає міжнародним стандартам; чи складається рада тільки з українських представників, або включає в себе незалежних міжнародних експертів; які внутрішні процедури надання кредитів, управління активами, пасивами; принципи запобігають наявність різного роду конфліктів і інтересів, інформаційна політика і якість майбутнього портфеля?

"Якщо це не буде покладено в основу УБРР - то довіра до нього з боку іноземних інвесторів, навіть не дивлячись на державні гарантії, буде низькою. А це означає, що вартість запозичення виявиться високою. Фактично, вона нічим не відрізнятиметься від вартості звичайних позик", - зазначає Юрій Полунєєв.

Але в тому, що сторонніх осіб не допустять до управління держбанком - читайте - до розподілу мільярдних бюджетних ресурсів - сумніви дуже великі. Або такими "спостерігачами" опиняться люди, близькі до керуючих банком чиновників.

Адже не дарма Верховна Рада у квітні дозволила уряду надавати державні гарантії за зобов'язаннями УБРР в рамках обсягу, встановленого законом про державний бюджет на 2013 рік, який становить 50 мільярдів гривень.

І дуже великий ризик, що здорова за своєю суттю ідея, спрямована на активізацію вмираючої вітчизняної економіки, приречена на провал.

Хоча, наприклад, на частку бразильського банку розвитку BNDES в 2011 році припадало понад 70% кредитів на строк більше 3 років, виданих місцевим компаніям. Значить, подібна структура цілком може стати ефективним кредитором.

Замість висновку

В цілому, розвиток Українського банку реконструкції та розвитку в системі державних фінансів за умови його коректного впровадження це досить прогресивний крок. Такий механізм ефективно працює в багатьох країнах, дозволяючи акумулювати в одному фонді інвестиційний ресурс держави, і обмежити вплив поточної політики на його використання.

Разом з тим, з українського досвіду практичної реалізації в багатьох інших "прогресивних ідей" виникають серйозні занепокоєння, що дана структура може перетворитися в ручний механізм "дерибану" бюджетних коштів, чи розподілу бюджетних ресурсів поміж "своїми" підрядниками.

Все залежить від того, з якою реальною метою дана ідея була ініційована.

http://real-economy.com.ua