Австрийский Raiffeisen Bank International начал переговоры по поводу продажи своего своего украинского подразделения ПАО "Райффайзен Банк Аваль". Исполнительный директор банка Карл Севельда объявил об этом 17 ноября, сообщает Reuters.
"Мы постоянно тестируем среду, в которой мы действуем, и мы, естественно, также ведем переговоры — но мы будем решать, когда придет время", — сказал Севельда.
Австрийскому банку необходимо 2 млрд евро на выплату госпомощи и обновление уставного капитала. В то же время Севельда сообщил, что RBI не спешил проводить увеличение капитала для повышения своего баланса, хотя это все еще рассматривалось как вариант. Поэтому решили продать украинскую "дочку", чтобы не сокращать свои дивиденды или отказываться от них.
"Мы всегда выплачивали дивиденды по акциям и хотели бы, чтобы так было и дальше", — отметил исполнительный директор австрийского банка.
Райффайзен Банк Аваль (ранее — банк "Аваль") основан в 1992 году. Его крупнейшим акционером на 1 января 2013 года являлся RBI — 96,4132%. Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 июля 2013 года по размеру общих активов (44,929 млрд грн) Райффайзен Банк Аваль занимал пятое место среди 176 украинских банков.
http://delo.ua/finance/nachalis-peregovory-po-povodu-prodazhi-rajffajzen-bank-aval-219958/
Пластикові карти, емітовані українськими банками на базі Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), тепер можна буде використовувати у всіх POS-терміналах і банкоматах країни.
Як повідомила директор департаменту інформаційних технологій і платіжних систем НБУ Наталія Синявська, Національний банк України нарешті запустив в експлуатацію Центральний маршрутизатор, який дозволить здійснювати такі операції.
Раніше картами з грифом «НСМЕП» можна було скористатися тільки в еквайринговій мережі терміналів та банкоматів, які обслуговувалися в цій же платіжній системі.
Пілотний проект, в якому брали участь шість банків – Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Дельта Банк, «Хрещатик» та Імексбанк, – завершився 30 вересня. Зараз НБУ розглядає заявки на підключення до клірингового центру й інших банків.
Згідно з даними НБУ, карти НСМЕП обслуговують всього 55 фінустанов. Банки-учасники Національної системи масових електронних платежів емітували 9 млн карт, з яких тільки 5 млн – карти державного Ощадбанку.
Нацбанк ще влітку 2012 р. затвердив нову стратегію розвитку НСМЕП, згідно з якою стандарти роботи локальної платіжної системи підтягуються до міжнародних, таких, які використовуються Visa і MasterCard. На переформатування платіжної системи НБУ дав собі один рік.
«Коли проект тільки був затверджений, міжнародна платіжна система Visa виступала проти маршрутизації клірингу всередині країни. Представники компанії оцінювали витрати на впровадження цієї функції в € 500 млн. Ми навіть до десятої частини цієї цифри не наблизилися», – повідомила Наталія Синявська.
Голова НБУ Ігор Соркін заявив, що від інвестицій в національну систему масових електронних платежів держава отримає певні переваги.
«Для держави це в першу чергу економічна безпека. Крім того, це скорочення тіньового сектора, зменшення витрат на підтримку готівкового обігу», – заявив Соркін.
Споживачі отримають захищену і зручну розрахункову систему. «Використання технологій оновленої програми НСМЕП дозволить створити систему, яка, по перше, впровадить ідентифікацію осіб у соціальній сфері, по-друге, забезпечить адресне надання соціальної допомоги і по-третє – дасть можливість використовувати карту, зокрема, як платіжний засіб», – додав глава НБУ.
Картки НСМЕП матимуть і сім-карту, яку можна використовувати як соцкарту, проїзний документ, студентський квиток. За словами голови правління Укргазбанку Сергія Мамедова, банкам в три рази дешевше користуватися національною системою в порівнянні з міжнародною.
Раніше, побоюючись конкуренції з боку національної системи, компанії Visa і MasterCard висловлювали стурбованість планами влади обмежити діяльність міжнародних платіжних систем.
Так, наприклад, комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності пропонував внести до законодавства зміни, відповідно до яких держслужбовці повинні користуватися зарплатними картками на базі національної платіжної системи.
Національна платіжна система претендує на те, щоб у п’ятирічній перспективі відібрати у своїх конкурентів істотну частку ринку. Як заявила Наталія Синявська, мета для НСМЕП – 40-50% ринку. Такі системи працюють і в інших країнах: у Південній Кореї національна система платежів займає 46% ринку, в Білорусі – 47%, в Італії – 40%, у Данії – 77%.
За даними НБУ, 93,4% всіх операцій з картами українських банків здійснюється всередині країни. «Рівень безготівкових платежів буде зростати, але поки він у нас низький – 16,7% в порівнянні з іншими країнами, – каже Синявська. – Національна система допоможе досягти цієї мети».
За її словами, в Україні є потенціал для нарощування кількості безготівкових розрахунків до 83,3% від всіх платежів.
http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/11/15/312968
Арсен Иванющенко, сын народного депутата от Партии Регионов Юрия Иванющенко, решил продать принадлежащие ему акцииЗахидинкомбанка и выйти из управления финансовым учреждением чтобы лишить должников банка возможности спекулировать на его имени, успокоить ситуацию и позволить проводить претензионную работу.
"Мной принято решение в самое ближайшее время продать акции банка, а также выйти из стратегического и операционного управления банком", — говорится в распространенном им в среду сообщении. "Работа банка, я так понимаю, будет продолжаться. Должники будут наказаны. Вкладчики обязательно получат все свои выплаты. Но мне лично, в связи с откровенной информационной войной вокруг моего имени, неинтересно больше участвовать во всем этом абсурде", — добавил Иванющенко.
В сообщении не уточняется, о каком именно пакете идет речь. Иванющенко утверждает, что в 2010 году, когда Нацбанк вывел из Захидинкомбанка временную администрацию, в банк были вложены средства, достаточные для того, чтобы стабилизировать финансовую ситуацию, которая возникла после кризиса. На тот момент в банке было много проблемных должников, которые, по словам Иванющенко, на 90% держат в своих руках банковские долги.
Напомним, что несмотря на то, что компания Иванющенко обязалась вывести Захидинкомбанк из кризиса до конца 2010 года, в 2013 году ЗИБ все еще переживает значительные проблемы с возвратом депозитов — многие клиенты не могут вернуть свои вклады еще с момента покупки банка сыном нардепа, даже вопреки решениям судов. Такую ситуацию связывают с близостью Иванющенко к НБУ и президенту Виктору Януковичу.
В апреле-2010 Захидинкомбанк сообщил о том, что связанный с Арсеном Иванющенко и Иваном Аврамовымвенчурный фонд "Инновационные стратегии" сконцентрировал почти 98,74% акций финучреждения. В январе-2011 было опубликовано сообщение о том, что британская Parroks Corporation Limited приобрела 51% акций Захидинкомбанка, а доля "Инновационных стратегий" сократилась до 48,463%. Такое распределение акций сохранялось и на середину этого года.
Захидинкомбанк, согласно данным Нацбанка, по размеру активов (807,9 млн грн) занимал на 1 июля этого года 115 место среди 176 украинских банков.
http://delo.ua/finance/ivanjuschenko-mladshij-uhodit-iz-problemnogo-zahidinkombanka-219663/
Премьер Николай Азаров, в конце октября обвинивший банки в "потребительской" модели участия в экономике, после совещания у президента страны с промышленниками, которое прошло 12 ноября, вновь высказал претензии к банковской системе касательно низких темпов и невыгодных условий кредитования.
"Банковская система не взяла на себя часть ответственности за восстановление экономики… Экономика задыхается без "живых" средств", — сказал он, открывая заседание Кабинета министров в Киеве в среду.
Азаров отметил, что украинские предприятия не могут конкурировать с европейскими, когда стоимость ресурсов в Евросоюзе составляет 1,5%, а в Украине — более 20%.
По его словам, на совещании глава государства предложил Национальному банку совместно с правительством принять все меры для снижения стоимости кредитов.
"Нацбанк должен обеспечить максимально эффективное применение механизма учетной ставки для активизации экономики", — сказал премьер.
Напомним, Национальный банк Украины заявляет, что средневзвешенная ставка кредитования составляет 14,3%, а кредитование экономики выросло — на целых 8% за текущий год. В НБУ заявляют, что монетарная политика мягкая и кредитные ставки понизят.
Эксперты же считают, что 8% роста кредитования юрлиц — цифра номинальная, а реальная, в лучшем случае, — 4-5%, поскольку закредитован крупный бизнес. В малом бизнесе выше риски, поэтому банки кредитуют его неохотно. Основная причина заметного прироста кредитования реального сектора — деятельность банков, связанных с финансово-промышленными группами.
http://delo.ua/finance/banki-lishajut-ekonomiku-zhivyh-sredstv-azarov-219636/
