Raiffeisen Bank International (Австрия), контролирующий в Украине "Райффайзен Банк Аваль" (Киев), отрицает намерение продать данное дочернее финучреждение. Об этом говорится в сообщении Raiffeisen Bank International.
"В настоящее время (у Raiffeisen Bank International) нет намерений продавать "Райффайзен Банк Аваль", и, следовательно, соответствующего решения не принималось", — отмечается в сообщении.
В то же время, по данным RBI, наблюдается интерес со стороны различных потенциальных покупателей к приобретению данного актива, однако переговоры с такими заинтересованными сторонами велись, прежде всего, с точки зрения мониторинга рыночной ситуации (возможной цены продажи банка в случае принятия такого решения).
RBI также обращает внимание на то, что по рынкам Украины, Словении и Венгрии в настоящее время проводится так называемая специальная оценка, потому выход группы Raiffeisen из данных стран в дальнейшем не исключен.
Напомним, Raiffeisen Bank International купил банк "Аваль" в 2005 году, после чего переименовал его в "Райффайзен Банк Аваль".
Активы "Райффайзен Банка Аваль" на 1 октября 2013 года составили 44 803,8 млн гривен,кредиты и задолженность клиентов — 26 348,1 млн гривен, собственный капитал — 7 215,7 млн гривен.
Январь-сентябрь 2013 банк закончил с чистой прибылью 737,712 млн гривен, за 2012 год получил прибыль 33,847 млн гривен.
"Внеочередное общее собрание акционеров Брокбизнесбанка, которое состоялось 18 ноября 2013 года, приняло решение об увеличении уставного капитала банка с 2,524 млрд грн до 17 млрд грн путем частного размещения дополнительных акцийсуществующей номинальной стоимости за счет дополнительных взносов", — говорится в сообщении.
Как сообщил председатель правления банка Игорь Францкевич, слова которого приводятся в сообщении, увеличение капитала свидетельствует о поддержке банка акционерами, позволит реализовать стратегические планы развития и усилить позиции на финансовом рынке.
При увеличении уставного капитала до 17 млрд грн Брокбизнесбанк по данному показателю выйдет на 4 место, лишь немного уступая государственным Укрэксимбанку (17,98 млрд грн) и Ощадбанку (18,07 млрд грн). Для того чтобы обойти ПриватБанк по размеру уставного капитала, финучреждению новоиспеченного банкира останется лишь 1,73 млрд грн.
Брокбизнесбанк основан в 1991 году. В июле 2013 года стало известно, что группа компаний "ВЕТЭК" начала вхождение в акционерный капитал Брокбизнесбанка. В середине августа крупнейшие совладельцы Брокбизнесбанка уменьшили участие в уставном капитале кредитно-финансового учреждения менее чем до 10%: Александр Буряк — с 50,5699% до 9,3961%, Сергей Буряк — с 48,2497% до 9,3962% в связи с продажей части пакета акций на вторичном рынке.
Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 октября 2013 года Брокбизнесбанк занимал 18-е место по размеру общихактивов (17,691 млрд грн) среди 178 украинских банков.
http://delo.ua/finance/igra-po-krupnomu-kurchenko-volet-v-brokbiznesbank-1447-mlrd-gr-220036/
Австрийский Raiffeisen Bank International начал переговоры по поводу продажи своего своего украинского подразделения ПАО "Райффайзен Банк Аваль". Исполнительный директор банка Карл Севельда объявил об этом 17 ноября, сообщает Reuters.
"Мы постоянно тестируем среду, в которой мы действуем, и мы, естественно, также ведем переговоры — но мы будем решать, когда придет время", — сказал Севельда.
Австрийскому банку необходимо 2 млрд евро на выплату госпомощи и обновление уставного капитала. В то же время Севельда сообщил, что RBI не спешил проводить увеличение капитала для повышения своего баланса, хотя это все еще рассматривалось как вариант. Поэтому решили продать украинскую "дочку", чтобы не сокращать свои дивиденды или отказываться от них.
"Мы всегда выплачивали дивиденды по акциям и хотели бы, чтобы так было и дальше", — отметил исполнительный директор австрийского банка.
Райффайзен Банк Аваль (ранее — банк "Аваль") основан в 1992 году. Его крупнейшим акционером на 1 января 2013 года являлся RBI — 96,4132%. Согласно данным Нацбанка Украины, на 1 июля 2013 года по размеру общих активов (44,929 млрд грн) Райффайзен Банк Аваль занимал пятое место среди 176 украинских банков.
http://delo.ua/finance/nachalis-peregovory-po-povodu-prodazhi-rajffajzen-bank-aval-219958/
Пластикові карти, емітовані українськими банками на базі Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), тепер можна буде використовувати у всіх POS-терміналах і банкоматах країни.
Як повідомила директор департаменту інформаційних технологій і платіжних систем НБУ Наталія Синявська, Національний банк України нарешті запустив в експлуатацію Центральний маршрутизатор, який дозволить здійснювати такі операції.
Раніше картами з грифом «НСМЕП» можна було скористатися тільки в еквайринговій мережі терміналів та банкоматів, які обслуговувалися в цій же платіжній системі.
Пілотний проект, в якому брали участь шість банків – Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Дельта Банк, «Хрещатик» та Імексбанк, – завершився 30 вересня. Зараз НБУ розглядає заявки на підключення до клірингового центру й інших банків.
Згідно з даними НБУ, карти НСМЕП обслуговують всього 55 фінустанов. Банки-учасники Національної системи масових електронних платежів емітували 9 млн карт, з яких тільки 5 млн – карти державного Ощадбанку.
Нацбанк ще влітку 2012 р. затвердив нову стратегію розвитку НСМЕП, згідно з якою стандарти роботи локальної платіжної системи підтягуються до міжнародних, таких, які використовуються Visa і MasterCard. На переформатування платіжної системи НБУ дав собі один рік.
«Коли проект тільки був затверджений, міжнародна платіжна система Visa виступала проти маршрутизації клірингу всередині країни. Представники компанії оцінювали витрати на впровадження цієї функції в € 500 млн. Ми навіть до десятої частини цієї цифри не наблизилися», – повідомила Наталія Синявська.
Голова НБУ Ігор Соркін заявив, що від інвестицій в національну систему масових електронних платежів держава отримає певні переваги.
«Для держави це в першу чергу економічна безпека. Крім того, це скорочення тіньового сектора, зменшення витрат на підтримку готівкового обігу», – заявив Соркін.
Споживачі отримають захищену і зручну розрахункову систему. «Використання технологій оновленої програми НСМЕП дозволить створити систему, яка, по перше, впровадить ідентифікацію осіб у соціальній сфері, по-друге, забезпечить адресне надання соціальної допомоги і по-третє – дасть можливість використовувати карту, зокрема, як платіжний засіб», – додав глава НБУ.
Картки НСМЕП матимуть і сім-карту, яку можна використовувати як соцкарту, проїзний документ, студентський квиток. За словами голови правління Укргазбанку Сергія Мамедова, банкам в три рази дешевше користуватися національною системою в порівнянні з міжнародною.
Раніше, побоюючись конкуренції з боку національної системи, компанії Visa і MasterCard висловлювали стурбованість планами влади обмежити діяльність міжнародних платіжних систем.
Так, наприклад, комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності пропонував внести до законодавства зміни, відповідно до яких держслужбовці повинні користуватися зарплатними картками на базі національної платіжної системи.
Національна платіжна система претендує на те, щоб у п’ятирічній перспективі відібрати у своїх конкурентів істотну частку ринку. Як заявила Наталія Синявська, мета для НСМЕП – 40-50% ринку. Такі системи працюють і в інших країнах: у Південній Кореї національна система платежів займає 46% ринку, в Білорусі – 47%, в Італії – 40%, у Данії – 77%.
За даними НБУ, 93,4% всіх операцій з картами українських банків здійснюється всередині країни. «Рівень безготівкових платежів буде зростати, але поки він у нас низький – 16,7% в порівнянні з іншими країнами, – каже Синявська. – Національна система допоможе досягти цієї мети».
За її словами, в Україні є потенціал для нарощування кількості безготівкових розрахунків до 83,3% від всіх платежів.
http://news.finance.ua/ua/~/1/0/all/2013/11/15/312968
