Новини фінансового сектору

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Білоруський бізнесмен хоче купити українську «дочку» Сбербанку

Білоруський бізнесмен в IT-сфері Віктор Прокопеня хоче купити українську «дочку» Сбербанку. Він також уже подав заявку регулюючим органам Білорусі та України на купівлю білоруського банку «Парітетбанк». Про це повідомили джерела, близькі до підготовки угод.

В повідомленні йдеться, що Прокопеня планує витратити 50 мільйонів доларів.

Білоруські ЗМІ також наголошують, що Віктор Прокопеня став рекордсменом за розміром прибуткового податку в країні.

Довідка Finance.UA:

  • 27 березня Сбербанк Росії заявив про продаж 100% акцій українського дочірнього банку.
  • Власник Norvik Banka Григорій Гусельников подав документи в Національний банк України на узгодження придбання 22,5% акцій Сбербанку.
  • Наприкінці квітня латвійський Norvik Banka відмовився від купівлі українського Сбербанку.
aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Власники списаних єврооблігацій Приватбанку обрали своїм трасті Madison Pacific Trust

Власники списаних єврооблігацій Приватбанку 21 червня обрали трасті (довірену особу) Madison Pacific Trust Limited замість Deutsche Trustee Company Limited.

Про це повідомляє компанія Reorg Research.

Власники двох пріоритетних єврооблігацій Приватбанку провели 21 червня збори, на яких замінили свого трасті.

Madison Pacific Trust Limited був призначений на заміну Deutsche Trustee, який, як вважають, відмовився від співпраці з власниками облігацій в частині оскарження процедури списання єврооблігацій.

  • У грудні 2016 року було націоналізовано найбільший в Україні “Приватбанк”.
  • Докапіталізація цієї банківської установи оцінювалася на рівні близько 150 млрд. грн. Під час роботи тимчасової адміністрації борги перед акціонерами банку і пов’язаними з ним особами (в тому числі і єврооблігації) потрапили під механізм bail-in (конвертація в капітал).
aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

У НБУ констатували зростання доходів українських банків на 2,3%

Платоспроможні банки в січні-травні 2017 року отримали 6,851 млрд грн чистого прибутку проти 9,246 млрд грн збитку за аналогічний період минулого року.

Як повідомляється на сайті Національного банку України, доходи працюючих банків в січні-травні в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року зросли на 2,3% – до 73,939 млрд грн, в той час як витрати скоротилися на 17,7% – до 67,088 млрд грн .

Водночас наведені дані свідчать про отримання працюючими банками 2,567 млрд грн збитку в травні після 4,332 млрд грн прибутку в квітні.

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

НБУ погодив придбання і збільшення істотної участі в 7 банках

Національний банк погодив придбання і збільшення істотної участі в 7 банках у 2-му кварталі.

Про це свідчать звітні дані Нацбанку.

Національний банк опублікував інформацію про результати розгляду документів, поданих для погодження набуття істотної участі в банках.

У квітні-червні Національний банк прийняв рішення про 7 пакетів документів, поданих для погодження набуття і збільшення істотної участі.

Зокрема, НБУ погодив збільшення часток Кенешем Ракішевим в БТА Банку до 93,3%, Олександром Некрасовим до 85,2% в Полтава-банку, Данилом Волинцем до 77,9% в Акордбанку, Олегом Баландою до 59,4% в банку “Січ”, Борисом і Михайлом Комісаруками до 95,8% в банку “Фамільний”.

Також НБУ погодив придбання 100% КомІнвестБанк Володимиру і Мирославу Гісемам, а також 99,9% Марфін Банку Михайлу Партикевичу і Ігорю Згурову.

У 1 кварталі НБУ погодив придбання і збільшення істотної участі в 3 банках.

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Голова Приватбанку подав у відставку - джерело

Голова правління Приватбанку Олександр Шлапак подав у відставку.

Про це повідомило джерело в Приватбанку. «Олександр Шлапак подав заяву про відставку», – зазначив він. Наглядова рада, до компетенції якої належить прийняття відставки, поки ще не засідала з цього питання.

Інший співрозмовник в Приватбанку підтвердив інформацію про звільнення. «Олександр Шлапак пішов у відпустку і повертатися в банк не збирається», – сказав він. Він сказав, що вибирати і затверджувати нового голову правління буде саме наглядова рада Приватбанку.

Інформацію про те, що Олександр Шлапак – перший голова націоналізованого Приватбанку – через півроку роботи в банку вирішив піти, підтвердив співрозмовник FinClub, пов’язаний з Нацбанком. «У п’ятницю години чотири це питання обговорювали в Адміністрації Президента. Прийняте рішення оголосять у понеділок», – сказав він.

У прес-службі Приватбанку не підтвердили, але і не спростували інформацію, а порадили стежити за новинами. «Трохи пізніше підтвердить або спростує Наглядова рада, це її повноваження», – сказав прес-секретар Приватбанку Олег Серга.

Звільнення Олександра Шлапака несподіване тільки на перший погляд. Але воно логічне. Після 1 липня, коли має завершитися перший раунд переговорів Rothschild з колишніми акціонерами Приватбанку про реструктуризацію портфеля інсайдерських кредитів, влада може піти в наступ на Ігоря Коломойського і пов’язаних з ним осіб за допомогою правоохоронців та судів. Тоді як Олександр Шлапак публічно заявляв, що не хоче займатися токсичними активами. Такого бажання не було і у першого заступника голови правління Олександра Дубровіна, який ще на початку місяця подав у відставку і вже повернувся на роботу в Укргазбанк.

  • Олександр Шлапак займав цю посаду з грудня 2016 року.
    З лютого по грудень 2014 року він був міністром фінансів в уряді Арсенія Яценюка.
  • 18 грудня 2016 року уряд прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку, кінцевими бенефіціарами якого на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.
  • У результаті аудиту з’ясувалося, що 100% корпоративного кредитного портфеля Приватбанку було видано пов’язаним особам і банк потребує додаткової капіталізації ще мінімум на 38 млрд грн.
aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Прокуратура затримала екс-голову правління банку "Михайлівський" за новою підозрою

Співробітники прокуратури затримали після звільнення зі слідчого ізолятора (СІЗО) колишнього голову правління банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка за новою підозрою після того, як він вніс заставу у розмірі 10 млн гривень.

Про це повідомила адвокат Дорошенка Тетяна Кочмарева.

Нову підозру банкіру було вручено 23 червня в Дніпровському районному суді Києва, через добу після того, як він вийшов з СІЗО під заставу в розмірі 10 млн гривень.

Прокуратура затримала Дорошенка 22 червня на виході з СІЗО.

Після затримання Дорошенка забрала бригада швидкої медичної допомоги з підозрою на передінсультний стан.

З лікарні Дорошенко був доставлений до Дніпровського районного суду Києва, який визнав затримання незаконним і звільнив його з-під варти.

Після прийняття даного рішення прокуратура знову повідомила Дорошенку про підозру,
У понеділок, 26 червня, суд розгляне обрання йому запобіжного заходу.

Раніше Дніпровський районний суд Києва продовжив арешт Дорошенка до 8 липня.

  • Раніше повідомлялося, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб заявляє, що позичальники банку “Михайлівський” погодилися на реструктуризацію кредитів.
  • Банк “Михайлівський” віднесений до категорії неплатоспроможних 23 травня 2016 року.
  • В липні Фонд гарантування вкладів почав ліквідацію банку.
aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

У Харківській області невідомі підірвали банкомат (фото)

У Харківській області правоохоронці встановлюють обставини пошкодження банкомату.

Про це повідомляє прес-служба обласного управління поліції на своїй сторінці в соцмережі Facebook.

“Подія сталася 26 червня близько 2:30 в селищі Високий. До чергової частини Харківського відділу поліції надійшло повідомлення від чергового по залізничній станції “Жовтнева”. Він розповів, що в селищі Високийбіля магазину троє невідомих у камуфляжній формі невстановленим вибуховим пристроєм пошкодили банкомат і викрали гроші”, – наголошується в повідомленні.

Так, за вказаною адресою виїжджало керівництво та слідчо-оперативна група. Працівники поліції провели огляд місця події. Сума вкрадених грошей встановлюється.

Зараз проводяться всі необхідні заходи для затримання осіб, причетних до даного правопорушення. Інформація про подію внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 185 (крадіжка) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі.

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Зовнішня заборгованість українських компаній і банків досягла $48,5 млрд

Загальна величина заборгованості за кредитами перед нерезидентами і єврооблігаціями корпоративного сектора складала на початок травня ц.р. 42,7 млрд. дол. США. Ще 5,7 млрд дол – зовнішнім кредиторам винні депозитні корпорації.

Про це свідчать дані НБУ.

Як пише в своїй статті банківський експерт Вадим Сирота, традиційно, більше половини (54%) корпоративних позик отримано з Кіпру, а серед найбільших кредиторів присутнія низка офшорних юрисдикцій і країн з так званим ліберальним режимом оподаткування. Це підтверджує усталену думку, що іноземне кредитування дуже часто фактично є реінвестуванням коштів, виведених з України в офшорні юрисдикції.

Автор вказує, що існуюча практика реєстрації кредитних договорів в іноземній валюті з нерезидентами створює величезне поле для суб’єктивних оцінок чиновників і несе в собі колосальні корупційні ризики.

Парадоксальним є також те, що «представники регулятора, які публічно декларують свою прихильність ліберальній економічній доктрині (з абсолютно вільним рухом капіталу), активно використовували заборонні адміністративні важелі регулювання валютного та грошового ринку. Прихованим мотивом цього може бути система «валютних квот», що функціонує неформально. Такі квоти є похідною від непогашених валютних кредитів, раніше отриманих українськими резидентами від нерезидентів, які дозволяють… перерахувати валюту з українського банку на рахунок підконтрольної компанії за кордоном».

Вимоги щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників нерезидентів, які надають кредити в іноземній валюті, можуть бути використані як інструмент дозування доступу на ринок України. Подібна філософія роботи з кредитно-інвестиційними ресурсами підсилює сумніви в здатності виконати зобов’язання Меморандуму з МВФ про продаж до кінця червня цього року на міжнародних платформах активів під управлінням ФГВФО на суму не менше 10 млрд. грн.

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

У НБУ розповіли, навіщо вливати в Приватбанк ще 38,5 млрд грн

Пропозицію здійснити докапіталізацію ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 38,5 млрд грн вніс на розгляд Кабінету міністрів України Національний банк України (НБУ), – йдеться в повідомленні центробанку.

Як зазначають в НБУ, на підставі пропозиції Мінфіну на позачерговому засіданні Кабінет міністрів прийняв відповідне рішення про додаткову докапіталізацію ПАТ КБ «Приватбанк» на цю суму.

«Згідно з аудитом річної звітності банку за 2016 р. за міжнародними стандартами, який здійснила компанія EY, негативний балансовий капітал ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 31 грудня 2016 становив «-882» млн грн і регулятивний капітал – «-2,6» млрд грн», – підкреслюється в релізі.

Крім того, як зазначають в НБУ, EY провела аналіз потреби ПАТ КБ «Приватбанк» в капіталі (due diligence). «З огляду на результати аналізу і підтверджений аудиторами негативний капітал банку, Національний банк надав пропозицію КМУ докапіталізувати банк на 38,5 млрд грн. Цього обсягу має вистачити для досягнення банком нормативу адекватності капіталу в 10% навіть в умовах консервативного сценарію, за яким EY проводили аналіз», – підкреслюється в повідомленні регулятора.

В НБУ уточнюють, що із зазначених 38,5 млрд грн:

- 22,5 млрд грн – потреба, що виникла «через шахрайські дії попереднього менеджменту напередодні націоналізації і необхідність створення резервів під портфель фінансового лізингу, якість обслуговування якого пов’язаними з колишніми власниками особами погіршилася після переходу банку у власність держави».

- ще 16 млрд грн – обсяг капіталу, яким передбачено покрити уцінку основних засобів.

«На думку НБУ, обсяг капіталу для покриття уцінки основних засобів в 16 млрд грн може бути зменшений за рахунок розробки та чіткої реалізації стратегії роботи із заставним майном банку і майном, прийнятим на баланс банку в якості погашення кредитної заборгованості», – цитує регулятор заступника голови НБУ Катерину Рожкову.

В НБУ також поінформували: з подачі центробанку Кабмін підтримав, що на першому етапі достатньо збільшити капітал «Приватбанку» на 22,5 млрд грн, а рішення про остаточний обсяг докапіталізації і його розподіл на етапи приймає КМУ, ґрунтуючись на пропозиції Національного банку та висновках Експертно-аналітичні ради.

Нацбанк пояснив, що запланована докапіталізація ПАТ КБ «Приватбанк» відбудеться шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики. У центробанку при цьому запевняють, що банк на даному етапі не вимагає монетизації даного капіталу.

На сьогодні його ліквідність перевищує 17 млрд грн і 800 млн доларів США в еквіваленті.

Таким чином, у банку немає необхідності в «живих» коштах. Докапіталізація ПАТ КБ «ПриватБанк» без подальшої монетизації ОВДП не вплине на курс гривні та інфляцію, заспокоюють банкіри.

  • 18 грудня 2016 року уряд прийняв рішення про націоналізацію ПриватБанку, кінцевими бенефіціарами якого на той момент були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.
     
  • Таким чином, держава отримала 100% в його капіталі, а ПриватБанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн.
     
  • В результаті аудиту з’ясувалося, що 100% корпоративного кредитного портфеля Приватбанку було видано пов’язаним особам, і фінустанова потребує додаткової капіталізації ще мінімум на 38 млрд грн.
aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Мотор-Банк докапіталізують на 80 млн грн

Мотор-Банк збільшить статутний капітал на 66% або на 80 млн грн.

Про це банк повідомив у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Дане рішення було прийнято акціонером фінустанови 22 червня.

“Прийнято рішення про приватне розміщення додаткових акцій ВАТ “Мотор-Банк” в кількості 800 тис. штук простих іменних акцій на суму 80 млн грн”, – йдеться в повідомленні.

Номінальна вартість розміщених акцій становить 100 грн за одну акцію.

  • Президент АТ “Мотор Січ” В’ячеслав Богуслаєв сконцентрував безпосередньо 100% акцій Мотор-Банку.
  • Мотор-Банк заснований в 2007 році.
  • Згідно з даними НБУ, на 1 квітня за розміром загальних активів (1,221 млрд грн) банк посідав 48-е місце серед 90 діючих банків.
aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Два італійські банки врятують за прикладом "Привату"

Італійський уряд в неділю, 25 червня, заявив про готовність виділити до 17 мільярдів євро для того, щоб врятувати два банки від банкрутства.

Негайні кошти, які виділить уряд, складають п’ять мільярдів євро, передає AFP з посиланням на міністра фінансів П’єр Карло Падоана – мова йде про Banca Popolare di Vicenza і Veneto Banca, які Європейський центробанк (ЄЦБ) раніше визнав близькими до неплатоспроможності.

Європейський регулятор раніше закликав Рим розробити схему порятунку установ, у тому числі продажу їхнього майна і передачі токсичних активів “поганого банку”. Прем’єр Паоло Джентилоні на засіданні уряду в неділю підкреслив, що дії кабінету міністрів “повністю відповідають правилам ЄС, передає інформагенція AP. “Хороші” активи повинні відійти другій найбільшій банківській групі Італії, Intesa Sanpaolo.

Важливі для економіки венеціанського регіону банки Banca Popolare di Vicenza і Veneto Banca довгий час намагалися розібратися з накопиченням непогашених кредитів і браком капіталу. В обох установ всього близько 500 відділень і понад 5000 співробітників. Урядовий план порятунку ще має бути затверджений парламентом, додає агентство dpa. Як стало відомо, план вже отримав “зелене світло” від ЄС.

aub-bank-news-null Новини фінансового сектору | Асоціація українських банків

Банки ЄС можуть оштрафувати на €4,7 млрд через порушення захисту даних

Згідно з даними дослідження Consult Hyperion, європейські фінансові інститути можуть зіткнутися зі штрафами на загальну суму в €4,7 млрд протягом перших трьох років відповідно до нового положення про захист даних (GDPR).

У звіті, підготовленому на замовлення AllClear ID, йдеться, що фінансові установи можуть зіткнутися з 384 порушеннями даних, при цьому штрафи перевищують €260 млн за порушення. Цифри були складені на основі аналізу даних, скоригованих з урахуванням розміру фінансової установи.

Consult Hyperion підкреслює, що показник в розмірі €4,7 млрд є приблизними прогнозом, оскільки він виключає компенсаційні вимоги, витрати, пов’язані з втраченими клієнтами, пошкоджену репутацію і відставку вищого керівництва.

Звіт радить банкам вживати термінових заходів, напрацьовувати знання для вирішення проблем, пов’язаних з порушеннями, що виникають при публікації даних.

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

    Адреса:
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна


   Email :
secret@aub.org.ua


    Телефони:
+380 (44) 516-8775

Підписка на новини АУБ