Ще у травні цього року на загальних зборах акціонерів закарпатського КОМІНВЕСТБАНКУ було прийнято рішення про збільшення його статутного капіталу.
Як повідомив Голова Правління ПАТ “КОМІНВЕСТБАНК” Мирослав Гісем, станом на 11 липня 2017 року Банк виконав нормативні вимоги Національного банку України та збільшив статутний капітал до 250 млн. грн.
Держава не здатна ефективно управляти після націоналізації українськими банками, заявив старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.
«Це було підтверджено ще кілька років тому, коли націоналізувалися Укргазбанк, банк «Київ» і Родовід Банк. Двом з трьох структур («Київ» і Родовід») так і не вдалося вижити. В той же Родовід Банк було вкладено чимало коштів: вони пішли в нікуди, а фінустанову так і не змогли врятувати. «Київ» був приєднаний до Укргазбанку, який би теж загинув, якби не підтримувався постійно державними вливаннями і преференціями», — зазначив він.
Експерт вважає абсолютно безперспективними і нинішні вливання в Приватбанк. Нагадаємо, що вчора Мінфін за рахунок держоблігацій збільшив його капітал ще на 22,5 млрд грн. (у 2016 р. він був збільшений на 117 млрд грн.).
«Цим справа не закінчиться. Державі доведеться кожні 2-3 місяці вкладати в Приватбанк по 20-30 млрд. грн., щоб підтримувати його на плаву. Ці гроші будуть йти в нікуди. Ще раз повторюся: держава — неефективний керівник, що підтверджується історіями наших банківських націоналізацій. При цьому потрібно розуміти, що це емісійні кошти, які будуть тиснути на економіку України. І на курс гривні, і на ціни, які і без того не перестають зростати», — зазначив Кравець.
Він переконаний, що Нацбанк був обізнаний про реальну ситуацію в Приватбанку ще до проведення націоналізації.
«Нинішні викривальні заяви чиновників звучать просто безглуздо. Так, у банку були фінансові проблеми, але в Нацбанку це прекрасно знали. І зараз можна не давати незграбних виправдань. Потрібно усвідомлювати, що всі все знали, і головне — що бізнес-модель держбанків в нашій країні збиткова. І боюся, що зрештою, коли держава більше не зможе вкладати нові кошти в Приватбанк, його все одно доведеться закрити», — резюмував Кравець.
Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29 червня, поліція здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами привласнення державних коштів, фіктивного підприємництва та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в особливо великому розмірі.
«Досудовим слідством встановлено, що групою невстановлених осіб, які за попередньою змовою з посадовими особами ПАТ «КБ «Хрещатик», використовуючи «фіктивні» підприємства, здійснено незаконний вивід грошових коштів з указаної банківської установи з метою подальшої їх легалізації. Також дії невстановлених осіб привели до доведення вказаної банківської установи до неплатоспроможності і банкрутства», – йдеться в ухвалі суду.
Нагадаємо, Фонд гарантування заявляв, що з допомогою різноманітних схем з банку “Хрещатик” були виведені активи вартістю щонайменше 3 млрд грн. За оцінками Фонду, 84% кредитного портфелю юросіб банку (3,38 млрд грн) – це були інсайдерські позики, причому майже половина портфелю корпоративних клієнтів фактично незабезпечена: кредити на 1,068 млрд грн були видані під заставу «сміттєвих цінних паперів» і ще на 0,57 млрд грн – під заставу майнових прав за контрактами чи ж договорами поруки, або ж взагалі від початку були беззаставними. «З моменту визнання банку неплатоспроможним позичальники не обслуговують свої договори, попри те, що ведуть активну господарську діяльність», – констатували у Фонді.
За даними ФГВФО, майже чверть активів банку «Хрещатик» (на суму 1,87 млрд грн) – боргові цінні папери пов’язаних за банком компаній. «Попри те, що між банком та емітентами облігацій були укладені договори зворотного викупу, станом на січень 2017 року ці зобов’язання не виконані. При цьому, 85% облігацій (на майже 1,6 млрд грн) – незабезпечені. Випуск облігацій проводився під інвестиційні проекти. Утім існують обгрунтовані підстави припускати, що планів реалізовувати ці проекти не було, натомість мала місце схема виведення коштів банку», – зауважували у Фонді гарантування.
Клієнтам Ощадбанку телефонують шахраї і просять надати персональні дані ніби-то для відновлення втрачених баз, які були знищені вірусом Petyа.
“Нова фішка шахраїв. Зараз вони телефоном просять надати персональні дані для відновлення, нібито, втрачених баз. Які, мовляв, повидаляв Petyа. Дурненькі, не знають, що ми зберегли всю інформацію. В тому числі – дані клієнтів”, – повідомили на офіційній сторінці Ощадбанку у Facebook.
У держбанку просять повідомляти про дзвінки шахраїв до контакт-центру за номером 0-800-210-800.
“Якщо вам хтось телефонує, представляється працівником банку та запитує особисту інформацію – просто кладіть слухавку. А якщо ці дзвінки вже в печінках сидять, то можете вилаяти. Тільки не в присутності дітей”, – радять в Ощадбанку.
Зафіксовані випадки крадіжки грошей з банківських карток за допомогою троянcької програми Neutrino. Атаці вірусу піддалися Росія, Україна, Казахстан, Алжир, Єгипет.
За словами експертів, вірус заражає платіжні термінали і зчитує дані банківських карток при розрахунках.
Ця модифікація Neutrino – не зовсім типова версія вірусу, який давно відомий дослідникам і неодноразово міняв свої функції і методи поширення.
Цікаво, що шкідлива програма працює не поспішаючи. Спочатку вона долає захист банку, який намагається перевірити підозрілий код. І тільки через деякий час гроші з картки будуть вкрадені.
Національний банк виявив в Україні майстерну підробку 100-доларової банкноти – новий варіант. Йдеться про купюру з серійним номером KE 57836334 F.
Про це він повідомив банкам у телеграмі №50-0006/47622, зазначивши що її непросто виявити.
«Підробки іноземної валюти з такими ознаками можуть не визначатися окремими видами автоматичних детекторів валюти, а також терміналами в разі їх неналежного налащтування», – йдеться в документі регулятора.
До нього також додаються фото купюри і її детальний опис. Всі 8 ознак, за якими можна виявити підробку:
Приватбанк підтвердив участь німецького банкіра Райнера Мюллера-Ханке в конкурсі на посаду голови правління.
Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook написала корпоративний секретар банку Вікторія Страхова.
“Френсіс Маліж (директор Європейського банку реконструкції та розвитку в країнах Східної Європи і Кавказу) не рекомендував німця на позицію глави правління Приватбанку. Це була рекомендація однією з IFIs (міжнародних фінансових інституцій) розглянути в якості кандидата з умовою участі в конкурсі як доказ того, що є в світі кандидати зі сталевими кульками, готові очолити Приватбанк з усім його legacy”, – написала вона.
Страхова повідомила, що зараз Приватбанк відбирає рекрутингову компанію, яка займеться пошуком кандидатів.
“Поки ще немає рішення по відібране агентство, буде завтра (11 липня), сподіваюся”, – зазначила вона.
Призначення нового голови банку в кінці липня малоймовірне, оскільки за технічним завданням у агентства буде 4 тижні на підбір кадрів.
“І, швидше за все, у людини буде термін завершити справи на поточному місці роботи”, – сказала Вікторія Страхова.
За її словами, національність значення не має, а головний критерій – професіоналізм і бажане володіння українською або російською мовою.
ПриватБанк призупиняє видачу “теплих кредитів” з компенсацією від держави до моменту, поки не буде виділений наступний транш на програму компенсації.
Як повідомляє прес-служба фінустанови, за кілька місяців був вичерпаний грошовий ліміт на компенсації від держави, який для клієнтів ПриватБанку становив 99,4 млн грн.
Програма відновить роботу після отримання другого траншу, про це ПриватБанк повідомить додатково.
У банку зазначають, що клієнти зможуть і надалі користуватися «теплим» кредитом для ОСББ/ЖБК в ПриватБанку, але компенсації з загальнодержавного бюджету буде нараховано вже тільки після виділення нового траншу. При цьому в багатьох містах працюють програми компенсації з місцевих бюджетів для ОСББ/ЖБК.
Нова хвиля кібератак, націлена на комп’ютерні мережі, що працюють на операційній системі Linux, можлива через кілька тижнів, вважає заступник голови правління найбільшого в країні Приватбанку Олександр Дрелінг.
“Дискусія, яка йде (на жаль, не на рівні держави, а на рівні фахівців і хакерів), показує, що очікуємо через тиждень-два нових атак. На жаль, це будуть атаки, які налаштовані під Linux-платформи. А це 70% нашого ринку: і банківського, і державного”, – зазначив він на “круглому столі” “Наймасштабніша кібератака на український бізнес: як захиститися?” в понеділок в ТПП України в Києві.
О.Дрелінг також запропонував створити експертний штаб для розробки рекомендацій бізнесу і банків щодо підготовки до нової хвилі атак.
“Я б рекомендував державним структурам (…) створити основний і резервний канали для передачі податкової, пенсійної інформації, статистичних даних (…) Відстань між новою загрозою і її аналізом має бути в тиждень-два, а не півроку-рік”, – додав заступник голови правління ПриватБанку.
У I півріччі 2017 року Національний банк 86 разів надавав правоохоронним органам доступ до речей і документів у рамках розслідування кримінальних проваджень, тоді як в I півріччі 2016 року таких візитів було 69.
“Всього в 2016-2017 роках правоохоронці отримували від НБУ доступ до інформації 241 раз”, – йдеться в повідомленні НБУ.
Зокрема, в червні НБУ 10 надавав їм такий доступ: ГПУ – 4 рази, Нацполіції – 3 рази, Національному антикорупційному бюро – 3 рази.
Національний банк підкреслює, що допомагає правоохоронцям у розслідуванні зловживань банкірів і доведенні банків до неплатоспроможності, але правоохоронці, зокрема НАБУ, також вивчають дії керівництва Нацбанку на предмет скоєння незаконних діянь.
Редакція FinClub проаналізувала інформацію про візити правоохоронців в НБУ за останні 12 місяців і підготувала відповідну інфографіку.
Якщо б в Україні був перехідний банк для «токсичних» активів, то це питання було б автоматично вирішене. Та, на жаль, цих інструментів не було створено.
Про це у ефірі передачі “Фінансовий тиждень” на 5 каналі голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.
«Тому зараз все, що можна зробити – нарощувати операційний дохід таким чином, щоб банк функціонував і забезпечував свою діяльність самостійно», – зазначає Гулей.
З його слів, наразі треба «висадити» велику команду юристів у самому ПриватБанку і починати воювати на всіх фронтах, тому що 236 позичальників – це юридичні особи, за якими стоять відповідні люди.
«Треба робити позиви, повертати, заходити в суди. Але не факт, що по кожному з позовів буде перемога. Все це потребує досить тривалого часу», – розповідає голова правління Української міжбанківської валютної біржі.
При цьому Гулей вважає, що якби Шлапак заходив зі своєю командою до ПриватБанку, він би міг швидше перекрити проблеми з «токсичними» активами.
«Але спочатку була підібрана команда Мінфіном, а потім був запрошений Шлапак. Таким чином, він мав шукати компроміси всередині команди», – каже Гулей.
За його словами це говорить про те, що домовленості які були при прийнятті на роботу, скоріш за все, не були виконані.
Найбільший банк Італії UniCredit SpA планує в найближчі тижні закрити операцію з продажу половини портфеля проблемних кредитів загальним обсягом 17,7 млрд євро компаніям Pimco і Fortress Investment Group LLC, заявив головний виконавчий директор банку Жан-П’єр Мюстьє в інтерв’ю Bloomberg Television.
Частина портфеля, що залишилася також приваблює покупців, і банк може скористатися державними гарантіями для деяких кредитів, зазначив глава UniCredit.
“Ми продовжимо продаж решти портфеля в наступні кілька місяців, – заявив Ж.-П.Мюстьє. – Ми хочемо переконатися, що ми можемо рухатися далі, і показати, що інтерес до проблемних італійських кредитів зберігається”.
У грудні 2016 року UniCredit представив план рекапіталізації, що включав позбавлення від проблемних кредитів, відповідно до якого банк залучив додатковий капітал в розмірі 13 млрд євро на початку поточного року.
За словами глави UniCredit, банківський сектор Італії подолав кризу в останні тижні завдяки схваленню Єврокомісією плану реструктуризації Banca Monte dei Paschi di Siena SpA, а також ліквідації двох проблемних банків – Banca Popolare di Vicenza і Veneto Banca – з передачею їх хороших активів банку Intesa Sanpaolo.
“Більше немає системного ризику, – заявив Ж.-П.Мюстьє. – Те, що сталося за останні два тижні – це дійсно поворотний момент для банківського сектора”.
Укр 
Eng 
