Financial sector news

“Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони” – така тема “круглого столу”, що відбувся 25 березня в Асоціації українських банків. Мета цього заходу – привернути увагу до проблем, що їх мають комерційні банки під час охорони матеріальних цінностей, а також обговорити у відвертому діалозі можливість законодавчого закріплення права банків на створення відомчої охорони, озброєної вогнепальною зброєю.

З ініціативою про проведення такого “круглого столу” виступили Нацбанк, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та АУБ. Відбувався він у рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, які відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Участь у “круглому столі” взяли заступник голови НБУ Володимир Кротюк, Президент АУБ Олександр Сугоняко, начальник департаменту ДСО при МВС України В.Шаповал, голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович, заступник голови комітету з питань приватизації Людмила Кіріченко, перший заступник голови Антимонопольного комітету Олександр Мельниченко, заступник начальника Головного науково-експертного управління Верховної Ради Микола Мельник, голова правління Української федерації працівників недержавних служб безпеки Валентин Федорчук, заступники голів або керівники служб безпеки комерційних банків “Аваль”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”, “Держощадбанк”, “Укрінбанк” та “Укрсоцбанк”, керівники інших установ та організацій, що мають відношення до охоронної діяльності, а також представники ЗМІ.

Під час “Круглого столу” відбувся відвертий діалог між представниками комерційних банків, НБУ, АУБ, ДСО при МВС України та іншими установами щодо створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони, проаналізовано існуючі проблеми та визначено шляхи їх подолання. Зокрема, учасники діалогу констатували відсутність державної політики щодо використання зброї та регулювання діяльності охоронних структур, що унеможливлює побудову здорового конкурентного ринку та сприяє закріпленню на ньому домінуючого становища ДСО при МВС України.

Учасники “круглого столу” відзначили важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО та виступили за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. Вони підтримали законопроект НБУ “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів і рекомендували винести його на розгляд Верховної Ради України.

На переконання Президента АУБ, прийняття згаданого Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

На  зборах були розглянуті питання підведення підсумків роботи банку за 2002 рік, розподіл отриманого прибутку і  перспективні  напрямки  розвитку банку “Фінанси і Кредит”  у 2003 році.

Збори учасників банку “Фінанси і Кредит”    затвердили  результати роботи банку за 2002 рік, затвердили  звіт ревізійної комісії і порядок розподілу прибутку банку за рік. Практично весь прибуток, отриманий банком у 2002 році,  - а це   8, 763 млн. грн., вирішено спрямувати на розвиток системи банку “Фінанси і Кредит”.

Довідка: Банк “Фінанси і Кредит” заснований у 1990 році.  Основними учасниками банку як господарчого товариства є НАК “Нафтогаз України”,  АТЗТ “F&C Realty”, ТОВ  “Асканія”. За підсумками 2002 року банком “Фінанси і Кредит” отримано прибуток 8,763 млн. грн. Система банку включає 11 філій і 59 відділень.

Контакт:
Нападовська Наталія
Тел.246-96-68
 e-mail:This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Доходи громадян від зберігання коштів у банках на сучасному етапі розвитку економіки потребують звільнення від оподаткування, оскільки його введення призведе до уповільнення темпів зростання банківських вкладів населення та відтоку залучених коштів фізичних осіб з банківської системи. Так вважають керівництво НБУ, АУБ та інші учасники “круглого столу”, що відбувся 27 березня в рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”.

Офіційна назва “круглого столу” – “Запровадження в Україні (в умовах перехідної економіки) податку на доходи фізичних осіб від їх депозитних вкладів – джерело наповнення державного бюджету чи гальмо на шляху внутрішнього інвестора”. З ініціативою про його проведення виступили Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків.

Причина посиленої уваги до згаданої теми – ініціювання податковою адміністрацією, Мінфіном та деякими народними депутатами законопроекту “Про податок з доходів фізичних осіб”, яким передбачено оподаткування доходів, що виплачуються фізичним особам за залученими у них вкладами на депозитних рахунках у розмірі 5% від суми нарахованих процентів.

Участь у “круглому столі” взяли голова НБУ Сергій Тігіпко, його заступник Олександр Шлапак, народні депутати України Сергій Терьохін, Віталій Хомутинник та Сергій Бичков, начальник Головного управління Міністерства фінансів України Петро Андреєв, начальник Головного управління оподаткування фізичних осіб ДПА України Сергій Лєкар, голова Держкомітету з підприємництва Олександра Кужель, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ірина Акімова, голови правлінь комерційних банків Олександр Сорокін (Ексімбанк), Олександр Деркач (Аваль), Юрій Блащук (ВАБанк), Станіслав Аржевітін (Ажіо), заступник голови правління Ощадбанку Тетяна Сисоєва, представники інших комерційних банків та організацій. Вів “круглий стіл” Президент АУБ Олександр Сугоняко.

Під час “Круглого столу” відбувся відвертий діалог між представниками комерційних банків, НБУ, АУБ, ДПА, Мінфіну, народними депутатами, та науковцями. Представники банківської системи засвідчили свою позицію щодо передчасності та економічної недоцільності введення згаданого податку у найближчі п”ять років. За словами Президента АУБ, сьогодні економіка країни потребує легалізації доходів громадян, виведення їх з “тіні” або повернення до України, залучення через банки до інвестування економіки. Доходи, безумовно, мають оподатковуватись, проте для цього держава має забезпечити відповідний рівень та умови життєдіяльності громадян.

Враховуючи, що переважна більшість вкладів громадян становить незначні суми (пенсійні рахунки, рахунки до запитання тощо), витрати на адміністрування обліку та утримання сум таких податків негативно вплинуть на процентну ставку за депозитами фізичних осіб. А уповільнення темпів росту депозитних вкладів позначиться на зменшенні росту банківських кредитів – джерела інвестицій, - підкреслив під час “круглого столу” голова НБУ Сергій Тігіпко.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36

E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Відбулось перше організаційне засідання Комітету з банківської етики, створеного при Асоціації українських банків. Як вже повідомлялось, Комітет сформовано за пропозиціями комерційних банків. До його складу входять Віце-президент АУБ та голови правлінь банків Аваль, ВАБанк, Електронбанк, Креді Ліоне-Україна, Реал-банк, Приватбанк та Укрсоцбанк.

Під час засідання обговорено проект Положення про Комітет, розглянуто вимоги щодо банківської етики. Банкіри відзначили, що головною метою Комітету є сприяння формуванню умов рівного конкурентного середовища. З цією метою, відповідно до запропонованого проекту Положення, до компетенції Комітету передано здійснення аналізу та запобігання фактів порушень банківської етики, безпосередній розгляд справ та прийняття рішень за ними, застосування заходів, що забезпечують оперативний та справедливий розгляд справ.

За рішенням членів Комітету проект Положення та вимоги щодо банківської етики буде передано на обговорення та доопрацювання всіх членів Асоціації українських банків, після чого їх має затвердити З’їзд АУБ.

 Голова згаданого Комітету Олександр Сорокін (АКБ “Укрексімбанк”) вважає, що його створення є свідченням зростання цивілізованості вітчизняної банківської системи, усвідомленням необхідності формування таких етичних стосунків між банками, які сприяли б утвердженню позитивного іміджу та довіри до неї.

Діяльність Комітету надасть можливість вести внутрішньо-системний діалог з впровадження етичних стандартів у банківську діяльність, запобігати недобросовісній конкуренції, демпінгуванню, порушенням професійної етики тощо”.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Шумило С.В.
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Парламентские слушания «Финансы и банковская деятельность: современное состояние и перспективы» состоятся 2 апреля. С инициативой их проведения выступили Нацбанк, комитет Верховной Рады Украины по вопросам финансов и банковской деятельности и Ассоциация украинских банков. Слушания призваны привлечь внимание парламентариев к проблемам банковской системы и очертить возможные пути ее совершенствования. Свою точку зрения о проблемах банковской системы и программе Нацбанка по развитию банковского сектора в интервью «DN-FT» высказывает президент Ассоциации украинских банков Александр Сугоняко.

— Как бы Вы могли оценить программу Нацбанка по реформированию банковского сектора: общие плюсы и минусы?

Безусловным плюсом программы является ее рыночность, отказ от административного давления на банки, декларирование обеспечения гармоничного сосуществования больших банков с малыми и средними банками на основе равенства требований относительно соблюдения ими норм пруденционного надзора. К минусам я бы отнес ограниченное время, отведенное на ее выполнение (уже меньше трех лет), а также большую зависимость от действий других государственных органов власти (реализация значительного количества мероприятий находится вне компетенции НБУ). И тому есть причины. Большинство банковских проблем имеют корни вне банковскоъ системы. Преждевременным, на наш взгляд, является и чрезмерная поспешность в вопросе предоставления разрешения на открытие в Украине филиалов иностранных банков в силу того, что при этом открываются двери не для первокласных западных банков, а для большинства стран с таким же низким инвестиционным рейтингом, как в Украине. 

— Что бы Вы хотели видеть в программе, и чего в ней нет?

По моему мнению, в этом документе надо было больше внимания уделить теме внедрения системы массовых электронных платежей. Сегодня мы можем говорить  оновых электронных деньгах, которые придут на смену бумажным. Развитие этого направления может определить темпы нашего движения в новейшую экономику. Предпосылки для этого есть. Как это ни парадоксально может звучать, но на сегодня система электронных платежей (СЭП) Национального банка — одна из лучших в Европе. И только потому, что у нас отсутствовали консервативные силы, которые хотели бы сохранить движение счетов по старому .

Каково Ваше отношение к предложенным НБУ механизмам рефинансирования, созданию Украинского банка реконструкции и развития?

— Если говорить о программе, то в ней, по нашему мнению, недостаточно прописаны вопросы, касающиеся усовершенствования механизмов рефинансирования НБУ. Если говорить о конкретных действиях Национального данка в этом направлении, то они, безусловно, положительные. Вместе с тем, остался нерешенным один из основных вопросов — привязка долгосрочного рефинансирования банков к долгосрочным кредитам банка, которые предоставлены под конкретные инвестиционные программы. При этом эффективность этих программ предварительно должен будет оценивать НБУ. С точки зрения АУБ, это не является функцией Нацбанка. Именно поэтому АУБ поддерживает необходимость создания Украинского банка реконструкции и развития.

Кроме того, необходимо отметить, что кредитование отдельных программ на более выгодных условиях приведет к нарушению принципа конкурентности для всех субъектов хозяйствования. Именно поэтому АУБ считает, что длительное рефинансирование НБУ может быть направлено на поддержку долгосрочной ликвидности банков без привязки к конкретным кредитным программам банков.

— Какой, по Вашему мнению, должна быть роль НБУ в обеспечении реформ в реальном секторе экономики?

 Осуществление реформ в реальном секторе экономики не относится к функциям НБУ. Этими вопросами должны заниматься Верховная Рада, Президент и правительство Украины. Роль Нацбанка в этом процессе — обеспечение постоянства и стабильности национальной валюты, так как только в условиях стабильной валюты могут быть проведены реформы в реальном секторе экономики. Наряду с этим НБУ  обеспечивает контроль за работой коммерческих банков, их стабильностью и кредитоспособностью, надежным функционированием платежной системы, организацией валютных операций. В усовершенствовании кредитования малого и среднего бизнеса роль Национального банка заключается, прежде всего, в разработке методологических основ и нормативных актов, которые обеспечат соблюдение главных принципов кредитования и защиты прав кредиторов и заемщиков. Кроме того, НБУ может способствовать выделению кредитных линий иностранных инвесторов для малого и среднего бизнеса.

- Насколько эффективны меры, предпринятые НБУ и правительством для предотвращения оттока капитала за рубеж и борьбе с «грязными» деньгами?

 Национальный банк пытается перекрыть легальные формы оттока, которые являются открытыми, и на пути именно такой формы оттока капитала поставлены соответствующие барьеры. Что касается Нацбанка, то он свою функцию выполнил успешно. Но тема оттока капитала не снята, потому что капитал уходит из Украины в силу крайне неблагоприятных условий пребывания здесь. Но это уже тема не НБУ, это — тема экономической политики государства и в первую очередь налоговой.

Насколько прислушиваются к АУБ в, НБУ, в руководстве страны?

— Ассоциация украинских банков,  является влиятельной общественной организацией, ее позиция известна,  ее мнение берут во внимание  в НБУ, правительстве, парламенте. С рядом фракций и парламентских комитетов, УСПП,  Ассоциацией заключены договора о сотрудничестве и координации действий, что дает возможность более тесно и предметно сотрудничать с партнерами.

А существует ли сегодня банковское лобби в парламенте?

— В нынешнем созыве парламента 12 депутатов — банкиры или лица, представляюшие интересы определенных банков. Однако нельзя однозначно утверждать, что в Верховной Раде существует банковское лобби. Частично это объясняется наличием противоречащих интересов, партийной принадлежностью депутатов и т.д. С другой стороны, когда говорят о лобби — банковском, железнодорожном или каком-нибудь другом — то, как правило, имеют в виду наличие сознательного корпоративного интереса. Думаю, что уровень осознания корпоративного интереса банковской системы является одним из наивысших в отраслях. Однако пока в Верховной Раде существует лоббизм на уровне отдельных компаний. И этот лоббизм «рвет» законодательство. Системных подходов нет. Поэтому сегодня вряд ли можно говорить о банковском лобби как таковом. Потому что системный корпоративный интерес не всеми  банками еще  осознан на том уровне, на котором это должно быть. Свой собственные интересы банкир знаетзначительно лучше. Не осознание системного интереса дело времени. 

"Деловая неделя"

Редакция "ДУ" продолжает знакомить наших читателей с материалами, посвященными предстоящим в начале апреля парламентским слушаниям о состоянии банковской системы. В прошлом номере мы уже говорили о незащищенности отечественного кредитора перед недобросовестными предприятиями-заемщиками. Как отмечалось специалистами подобные случаи не редкость в украинской практике.

У Александра Сугоняко, президента Ассоциации украинских банков, есть свое мнение по этому поводу.

-- Александр Анатольевич, как известно, АУБ была одним из инициаторов парламентских слушаний о состоянии нашей банковской системы. О чем банкиры собираются рассказать народным депутатам?

-- Впервые в истории независимой Украины пройдут в следующем месяце парламентские слушания: “Финансовая и банковская деятельность: состояние и перспективы развития”. Инициаторы слушаний: Национальный банк, Комитет Верховной Рады по финансам и банковской деятельности и Ассоциация украинских банков. Цель слушаний - довести до Верховной Рады и общества в целом объективное состояние банковской системы Украины. Показать ее в сравнении с банковскими системами соседних стран, посмотреть на технологическое обеспечение – уровень используемых технологий и на эффективность топ менеджмента.

Это с одной стороны. С другой – выяснить в процессе слушаний, какие банки нужны Украине, и что нужно сделать, чтобы влияние коммерческих банков на реальный сектор экономики было более весомое. И если мы хотим понизить стоимость кредитных ресурсов, увеличить объемы кредитования и срок их предоставления, то нужно всем вместе разобраться, что же мешает это сделать. И здесь одной из ключевых выходит проблема защиты прав кредитора. Одной строкой: одной из ключевых ВЫХОДИТ ПРОБЛЕМА ЗАЩИТЫ ПРАВ КРЕДИТОРА Практика признания договоров залога имущества под кредиты недействительными – это досадное недоразумение или целенаправленная политика государства? Или быть может, украинскую экономику подобная практика вполне устраивает? Именно на эти вопросы банкиры хотели бы получить вразумительные ответы.

Для этого Ассоциация организовывает целый ряд круглых столов, на каждом из которых будет возможность обсудить все волнующие проблемы. Наша принципиальная позиция –приглашаться будут не только наши единомышленники, но и представители противоположной стороны: руководителей промышленных предприятий, их покровителей-депутатов. Думаю, получится хорошая дискуссия.

В контексте защиты прав кредитора нужно обязательно упомянуть следующее. Нужно отменить запрет предприятий с государственной частью собственности свыше 25% отдавать имущество в залог под банковский кредит. Поскольку никакое финансовое учреждение не заинтресовано на сегодняшний день в сотрудничестве с госпредприятими. Думаю, пришло время менять такой подход.

Как видим – проблема в действующей нормативной базе, неурегулированности многих вопросов на законодательном уровне. Кроме проблем в области защиты прав кредиторов перед банковской системой стоит масса других, не менее важных проблем. Скажем, кредитование у нас основной вид деятельности банков – их доля в общих активах составляет 70%, тогда как в России, к примеру, – не больше 40%. О чем это говорит? Прежде всего, что украинские банки работают с ограниченным набором финансовых инструментов. Тут следует отметить недостаточную налаженность работы банков на фондовом рынке, с лизингом, факторингом. И хотя только по фондовому рынку Нацбанком совместно с АУБ создано семь рабочих групп, существенных сдвигов достичь пока что не удалось.

-- Уже много лет представители промышленников, государственные чиновники, аграрии критикуют банкиров за слишком, по их мнению, дорогие кредитные ресурсы. На Ваш взгляд, насколько такие претензии обоснованы и что делается для снижения стоимости кредитов для реального сектора экономики?

-- Чтобы снизить затраты, а соотвественно и стоимотсь кредитов, нужно проанализировать затраты, в том числе связанные с охраной банковских учреждений. Ассоциация украинских банков инициировала и разработала абсолютно новые принципы построения конкурентного рынка охранных услуг.

И на круглом столе, который запланирован в конце марта, мы собираемся детально проанализировать ситуацию на рынке, а затем определить возможные пути создания конкурентной среды. А самое главное – обсудить законопроект о внесение изменений в закон “О банках и банковской деятельности” в части, которая дает возможность банковским учреждениям охранять деньги и имущество клиентов. Нужно отметить, что этот проект уже разработан и внесен в стены Верховной Рады Нацбанком. В обсуждении примут участие депутаты, представители Антимонопольного комитета, Нацбанка, Государственной службы охраны, банкиров, Федерации негосударственных служб охраны.

- Многих вкладчиков украинских банков беспокоит инициатива Кабинета Министров ввести 15% налог на доходы от депозитов. Какова позиция Ассоциации в этом вопросе, ведь это может существенно снизить привлекательность банковских депозитов и соотвественно уменьшит их ресурсную базу?

-- Банкиры хотят услышать ответ на такой вопрос. Подобный налог – это способ наполнения украинского бюджета или тормоз на пути развития внутреннего инвестирования? Для этого нужно проанализировать вклады населения, наличность в банках и вне банков, и постараемя спрогнозировать эффект от подобного нововведения. В частности, нас интерсует, как это отразится на развитие зарплатных, других карточных проэктов,и конечно на себестоимость банковских услуг.

Потенциально в подобном налоге заложена еще одна тема для обсуждения – сохранение банковской тайны, ведь администрирование налогов связано с проверками налоговой администрации. Обсуждение этого вопроса с представителями ГНАУ, Минфина при активном участии масс-медиа поможет всем нам привлечь большое внимание общественности.

- Александр Анатольевич, что нашим банкирам делать, ведь влияние банковского капитала на украискую экономику остается пока слшиком незначительным?

-- Чтобы ответить на Ваш вопрос, нужно посмотреть на доверие населения к банкам, на их имидж. И снова мы возвращаемся к необходимости сохранения такого института как банковская тайна. А паралельно банкиры должны бороться с отмыванием "грязных" денег, чтобы наше государство группа FATF вывела из "черного" списка.

Одна из самых трудных задач, которую будем решать в ближайшее время – это уменьшить политические и экономические риски нашего государства. Нужно значительно улучшить условия для инвестирования не только для зарубежного инвестора (а условия для них, мягко скажем, не очень хорошие), но и для внутреннего.

Пока же банковский бизнес остается низко привлекательным для потенциального инвестора. За прошлый год мы говорим о 9% прибыльности вложений в банкоский капитал, тогда как евробонды украинского правительства иногда приносят доходность в 16%. Перед инвестором стоит вполне резонный вопрос: а зачем же тогда вкладывать в банковские учреждения?

Беседовал Владимир Солодкий
"Ділова Україна"
15.03.2003

- Олександре Анатолійовичу, які, на Вашу думку, передумови розробки законопроекту “Про охоронну діяльність”, в чому полягає недосконалість вітчизняного законодавства у сфері охоронних послуг?

Закон “Про охоронну діяльність” є вкрай необхідним як для суб’єктів господарювання, статутна діяльність яких знаходиться у сфері надання охоронних послуг, так і для користувачів цих послуг.

Передумовою його розробки є необхідність на законодавчому рівні закріпити умови функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності, що зайняті у сфері охоронних послуг та безпеки.

За останні роки крім Державної служби охорони, що створена при МВС України, на цьому ринку активно працюють охоронні структури недержавної форми власності.

Якість послуг та організація охоронної справи у таких структур не гірша за послуги, що надаються підрозділами ДСО. Тому все більше банків користуються послугами недержавних охоронних фірм, проте їх діяльність на законодавчому рівні ще й досі належним чином не відрегульована.

Охоронна діяльність, як правило, пов’язана з використанням вогнепальної нарізної зброї, але на сьогодні у відповідності з діючим законодавством (якщо не рахувати декілька галузей, де діє озброєна відомча охорона) тільки підрозділи ДСО та МВС мають право на використання вогнепальної зброї при здійсненні охоронних заходів. В цьому і є перевага підрозділів ДСО перед недержавними охоронними структурами, що не дає рівних умов для здорової конкуренції на ринку охоронних послуг.

- З якими положеннями законопроектів Ви категорично не можете погодитися? Чому?

Віддаючи належне авторам законопроекту, слід відзначити ряд суттєвих зауважень щодо структури самого Закону та його окремих статей. Наприклад, стаття 31 законопроекту покладає на ДСО функції “… щодо реалізації єдиної на території України концепції охорони об’єктів усіх форм власності”.

В цій статті не враховані такі вимоги Закону України “Про Національний банк України”:

1) стаття 7 покладає на НБУ функції “щодо встановлення для банків правил захисту інформації коштів та майна”;

2) статтею 33 до повноважень НБУ віднесено “… визначення вимог стосовно технічного стану та організації охорони приміщень банківських установ”.

Також слід зазначити, що ДСО є однією, хоч і дуже великою з охоронних структур на ринку охоронних послуг, то чому тільки вона має розробляти концепцію охорони для приватних підприємств, які можуть взагалі користуватися послугами охорони і безпеки не тільки підрозділів ДСО. Було б за доцільне, щоб приватні підприємства разом з обраним ними охоронною структурою самостійно визначали рівень достатності охоронних заходів, що забезпечать збереження приватного майна (в тому числі  умови щодо виду та порядку охорони та інженерно-технічної укріпленості об’єкта).

Стаття 35 законопроекту “Про охоронну діяльність” передбачає, що ДСО розробляє :

1) “Основні вимоги до захисту об’єктів усіх форм власності від злочинних посягань, типові договори і вимоги до інженерно-технічної укріпленості та оснащення технічними системами та засобами охоронного призначення об’єктів державної та інших форм власності, інструкції, технічні вимоги, інші нормативно-методичні акти, що регламентують виконання охоронних функцій”.

В цій статті також не враховані  вимоги Закону України “Про Національний банк України”, що передбачені статтями 7 та 33.

2) “Кошти податку на прибуток та на додану вартість послуг підрозділів підприємств та установ Державної служби охорони щороку зараховується на окремий субрахунок єдиного казначейського рахунку державного бюджету України і спрямовується на фінансування потреб МВС”, що створює передумови фінансової зацікавленості Міністерства внутрішніх справ у активному розвитку на ринку охоронних послуг однієї структури - ДСО.

Отже, законопроект створює нерівні організаційні, правові та економічні права для суб’єктів різних форм власності, що функціонують на ринку охоронних послуг, надаючи перевагу Державній службі охорони.

На моє глибоке переконання, концепція Закону “Про охоронну діяльність “ має будуватися на інших засадах, які б забезпечували розвиток охоронних послуг на умовах конкуренції та рівноправності, а не навпаки, як це вийшло зі згаданим законопроектом.

- Ви вважаєте, що в Україні відсутня здорова конкуренція... 

- Так. Однією з необхідних умов розвитку конкуренції є врегулювання на законодавчому рівні правових, організаційних та економічних засад професійної охоронної діяльності, чітке визначення прав, повноважень і статусу як ДСО, так і недержавних охоронних служб.  Проте,   цього немає. Виконання охоронних функцій підрозділами ДСО та професійна охоронна діяльність недержавних охоронних підприємств грунтується на різній правовій основі, що спричинює нерівні умови конкуренції на ринку охоронних послуг.

Так, скажімо, у зв’язку з відсутністю на даний час Закону про зброю, практично тільки стройові підрозділи міліції та підрозділи ДСО мають право на використання вогнепальної зброї при наданні послуг з охорони, а отже є єдиними монополістами у сфері озброєних послуг. Окрім цього, недержавні охоронні підприємства у своїй діяльності керуються Законом "Про підприємництво" та нормативно-правовими актами, що визначають умови та правила здійснення охоронного бізнесу.

А контроль за дотриманням ліцензійних умов надання охоронних послуг здійснюється МВС України. Зовсім інша ситуація з ДСО, яка створена при МВС, але не входить до її структури, хоча підпорядкована Міністерству внутрішніх справ та діє за затвердженим Кабміном "Положенням про ДСО при МВС України", що забезпечує їй певні привілеї перед іншими охоронними структурами.

То ж про яку здорову конкуренцію може йти мова?

- Досвід яких країн Ви вважаєте найбільш прийнятним для України? Чому?

 - Польщі. Оскільки у них це питання на законодавчому рівні дуже добре відрегульовано. Польське законодавство надає рівні конкурентні умови розвитку ринку охоронних послуг, завдяки чому там спокійно уживаються і конкурують між собою охоронні підприємства з різними формами власності. А головний закон, що регулює охоронну діяльність, є законом прямої дії, в якому досить чітко і конкретно виписані положення та вимоги щодо організації охоронної діяльності. Непогана нормативна база і в Росії. Це чотири закони, що забезпечують здорові конкурентні умови для розвитку ринку охоронних послуг.

 - Які Ваші прогнози на найближчі 5 років?

- Сьогодні в державі ми маємо таку політичну ситуацію, коли не те щоб на п'ять, але й на рік давати прогнози дуже важко. Неврегульованість законодавства і політична нестабільність можуть перекреслити будь-які найкомпетентніші прогнози. Можу сказати одне: якщо на законодавчому рівні будуть забезпечені повноцінні умови для розвитку здорової конкуренції на ринку охоронних послуг, то матимемо непогані перспективи щодо покращення ситуації. В цьому відношенні для нас обнадійливою є конструктивна позиція нового Голови НБУ Сергія Тігіпка. На нещодавній зустрічі з ним ми обговорювали цю проблему і знайшли повне розуміння. На його прохання Асоціацією українських банків на розгляд НБУ подано пакет пропозицій, зокрема й стосовно охоронної діяльності. Ми запропонували консолідувати зусилля щодо прийняття змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", якими б передбачалось мати комерційним банкам власну озброєну охорону.

Ми також обгрунтували небезпечність прийняття законопроектів "Про охоронну діяльність" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування", спрямованих на закріплення домінуючого положення підрозділів ДСО на ринку охоронних послуг. В разі прийняття цих законопроектів підрозділи ДСО отримають цілком реальну можливість значного контролю і за сферою послуг з інкасації, витіснивши з цього сегменту ринку всі банківські установи, оскільки банки не мають права на володіння вогнепальною зброєю. А це вже взагалі нонсенс! В усьому світі зазначений процес відноситься саме до банківських операцій, оскільки є складовою ланцюгу грошового обігу, який забезпечується банківською системою держави. Такий підхід створює оптимальні умови для організаційно-технічного забезпечення випуску в обіг та вилучення з обігу готівки. Запропоновані ж новації є спробою розірвати існуючий ланцюг грошового обігу в країні. От вам і прогнозуй... 

Журнал "Охоронний вісник"
Записав Сергій Шумило,
керівник прес-служби АУБ