Financial sector news

Анонс “круглого столу”

“Обговорення проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”

– така тема “круглого столу”, який відбудеться
у п”ятницю 3 червня 2005 р. об 11:00.

“Круглий стіл” проводять Комітет ВР України з питань бюджету, Національний банк України та Асоціація українських банків. Представляти законопроект буде Голова тимчасової спеціальної комісії з питань повернення заощаджень громадян ВР України, народний депутат України п.Фоменко К.О.

Інформаційний привід: групою депутатів Верховної Ради України підготовлений проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, яким передбачаються конкретні заходи щодо компенсації протягом 2006-2018 років заощаджень населення, розміщених до 2 січня 1992 року в установах Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР.

“Круглий стол” відбудеться:

у п”ятницю 3 червня 2005 р. об 11:00
у приміщенні Комітетів ВР України
за адресою: вул. Грушевського, 18/2, кімн.12.

До участі у “круглому столі” запрошуються усі бажаючі журналісти. Початок реєстрації журналістів о 10.30. Акредитація обов’язкова, вхід за списками та журналістськими перепустками.

Про участь представників ЗМІ у прес-конференції необхідно повідомити 2 червня до 16.00 за телефоном прес-служби ВРУ: 255-24-50.

___________________________________________

Додаток:

Законопроектом, який винесено на розгляд, передбачається:

1.Зобов”язання держави перед громадянами України,які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, складають 131,96 млрд.грн.

2.Зобов”язання держави щодо погашення знецінених заощаджень громадян, починаючи з 2006 року, відносяться на державний внутрішній борг України щорічно частками, розмір яких не повинен бути меншим, ніж 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту, що розрахунково визначається у щорічних Законах України про Державний бюджет України на відповідний рік.

3.Право на компенсацію знецінених заощаджень та заощаджень громадян, поміщених у цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов”язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР), мають всі вкладники (їх спадкоємці) та власники цінних паперів (їх спадкоємці) Ощадбанку України.

4. На суму компенсації знецінених заощаджень та заощаджень, поміщених у цінні папери, громадянам видаються державні компенсаційні облігації з визначеною вартістю і терміном погашення, які у подальшому викупаються (погашаються) за рахунок коштів, які передбачаються щорічно у загальному фонді Державного бюджету України.

Порядок випуску та обігу державних компенсаційних облігацій затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

5.Фінансування витрат з викупу (погашення) державних компенсаційних облігацій проводиться за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді Державного бюджету України у розмірі не менше 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту, а також за рішенням Кабінету Міністрів України за рахунок Резервного фонду Кабінету Міністрів України та інших джерел.

У Державному бюджеті України щорічно окремим рядком передбачається розмір коштів, який спрямовується у поточному році на викуп (погашення) компенсаційних облігацій.

6. Погашення державних компенсаційних облігацій проводиться їх власникам починаючи з 1 січня 2006 року. Терміни їх погашення залежить від віку вкладника та з урахуванням визначеного у бюджеті розміру коштів на зазначену мету:

2006-2007 роки-вкладникам, яким 80 і більше років (загальна сума заборгованості 9 млрд.грн.);
2008 рік-вкладникам, яким 75-80 років (загальна сума заборгованості 10,4 млрд.грн.);
2009-2010 роки-вкладникам, яким 70-75 років (загальна сума заборгованості 17,9 млрд.грн.);
2011-2012 роки- вкладникам, яким 65-70 років (загальна сума заборгованості 16,3 млрд.грн.;
2013 рік- вкладникам, яким 60-65 років (загальна сума заборгованості 14,3 млрд.грн.);
2014-2018 роки-вкладникам, яким до 60 років (загальна сума заборгованості 54 млрд.грн.).

7. Власники компенсаційних облігацій у встановлені терміни погашення одержують кошти відповідно до вартості облігації у повному обсязі у визначених Національним банком України комерційних банках.

Власники компенсаційних облігацій можуть погасити їх раніше вказаного терміну за ціною, нижчою за номінальну ( за вирахуванням дисконту), з отриманням  коштів у  комерційних банках. Граничний розмір дисконту  визначається для комерційних банків Національним банком України.
Власники компенсаційних облігацій мають право залишити їх на депозитному рахунку комерційних банків з одержанням  відсотків, які не повинні бути менше ставки рефінансування Національного банку України у поточному році, та з урахуванням видів вкладу.

Власники компенсаційних облігацій за їх бажанням можуть покласти  на депозитний рахунок комерційних банків кошти у розмірі вартості облігації, зменшеної на розмір дисконту,  з отриманням щорічно відсотків, які не повинні бути менше ставки  рефінансування Національного банку України, відповідно до суми та  строків вкладу.

Власники компенсаційних облігацій мають право використовувати їх на придбання промислових товарів тощо на суму номінальної вартості облігації. В цьому випадку  підприємство, яке  отримало в обмін на товари компенсаційні облігації  використовує їх у якості застави для отримання  кредитів в комерційних банках.

Необхідно відзначити, що для комерційних банків викуплені  у населення державні компенсаційні облігації є підставою для отримання рефінансування від Національного банку України.

Державні компенсаційні облігації  закладаються комерційними банками у обов”язкові резерви банку.

Обгрунтування прийняття законопроекту:

В даний час питання повернення знецінених грошових заощаджень громадян України регулюється Законом України від 21 листопада 1996 року № 537/96-ВР “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”

Проте, Закон практично не виконується. Таким чином, виникла необхідність розробки нового закону.

 Закон України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” від 21 листопада 1996 року №537/96 зобов”язав державу забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантував їх компенсацію у грошовій формі за рахунок Державного бюджету починаючи з 1997 року.

Проте, вже 17 січня 1997 року Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України було виключено положення про те, що знецінені заощадження  відносяться на державний внутрішній борг України.

Зобов”язання держави щодо погашення знецінених заощаджень громадян перестали з 1997 року включатися до складу структури державного внутрішнього боргу і не затверджуються Верховною Радою України. Відсутність зазначених зобов”язань  держави у складі внутрішнього державного боргу дає змогу Уряду та Міністерству фінансів України здійснювати погашення боргових зобов”язань держави перед своїми громадянами за залишковим принципом.

Починаючи з 1997 року, законами України про Державний бюджет України на компенсацію знецінених вкладів передбачено було спрямувати лише 2170 млн.грн., або 1,6 відсотка до суми боргу.

Слід зазначити, що у 1997-1999 роках з передбачених на цю мету 200 млн.грн. було виділено тільки 36 млн.грн, або 1,8 відсотка. А загалом з 1997 по 2004 роки (з урахуванням 100-процентного фінансування протягом останніх двох років) на виплату громадянам компенсації по знецінених заощадженнях було спрямовано 1947 млн.грн., або 1,5 відсотка.

Практика виділення у Державному бюджеті України мізерних коштів на виплату громадянам тільки компенсації від знецінення їх грошових заощаджень, не вирішує питання виплати населенню основного боргу по заощадженнях.

Щорічні протягом останніх трьох років темпи економічного піднесення, зростання обсягів бюджету держави, темпи зростання ВВП ніяк не вплинули на розмір коштів, що виділяються із Державного бюджету України на компенсацію грошових заощаджень громадян.

Метою законопроекту, який виноситься на розгляд, (реєстр.№6504 від 31 січня 2005 року) є законодавче забезпечення відносин, пов”язаних з поверненням населенню України коштів, вкладених в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери.

Цей законопроект передбачає випуск державних компенсаційних облігацій на загальну суму боргу держави.

Які переваги має цей метод?  Перш за все, компенсаційні облігації чітко закріплять зобов”язання держави. Фінансове навантаження на бюджет рівномірно розподілиться по роках, точний графік виплат дозволить краще спланувати державні фінанси, що буде мати дисциплінуючий ефект.  Іншою перевагою цього механізму для держави буде можливість викуповувати такі облігації раніше терміну їх погашення за ціною, нижчою за номінальну, що в свою чергу буде сприяти зменшенню загального розміру боргу.

Законопроектом передбачено також, що власники компенсаційних облігацій будуть мати право використовувати їх на придбання промислових товарів на суму номінальної вартості облігації. В цьому випадку підприємство, яке отримало в обмін на товари компенсаційні облігації використовує їх у якості  застави для отримання кредитів в комерційних банках.
На нашу думку, громадяни матимуть переваги від отримання компенсаційних облігацій. Перш за все, вони матимуть чітке уявлення про загальну суму компенсації, строки платежів та очікувану суму виплати кожного разу. Значно легше буде вирішити проблему успадкування та інші випадки передачі юридичних прав.

Прийняття законопроекту відновить соціальну справедливість та сприятиме зменшенню соціальної напруженості, пов’язаної зі знеціненням вкладів громадян у ході гіперінфляції початку 90-х років в Україні. Дуже важливо знайти рішення цієї проблеми, яке  заслуговувало б на довіру, в першу чергу через її соціальний аспект. Добробут населення України різко знизився після розпаду СРСР, а повернення вкладів в Ощадбанку може поліпшити цю ситуацію. По-друге, добре функціонуючий механізм виплат покращить довіру населення до держави та її політики.

У Києві відбулася зустріч Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка з Президентом Асоціації російських банків Гарегіном Тосуняном. У зустрічі також взяли участь керівник Департаменту громадських зв’язків АРБ А. Суріков та керівник Управління банківських технологій АУБ П. Решетніков.

Під час зустрічі були обговорені питання, які складають взаємний інтерес, а саме участь обох Асоціацій у вирішенні проблем банківських систем обох країн.

Сторони констатували, що банківські системи Росії і України мають схожі питання, які підлягають вирішенню: валютна лібералізація, участь філій іноземних банків у національних банківських сферах, рівень капіталізації та рентабельності банківського бізнесу.

Президент АУБ розповів російському колезі про напрямки діяльності Асоціації українських банків, взаємодію з комерційними банками, співпрацю з Національним банком України, Комітетами Верховної Ради України, іншими державними установами та організаціями. Поділився нагальними проблемами та досягненнями. Поінформував про діючу в Україні систему гарантування вкладів населення, систему електронних платежів, заходи щодо успішного подолання кризи 1998 р. та зняття з України санкцій FATF в 2003 р., довготривалу боротьбу за забезпечення повноцінної конкуренції на ринку послуг збройної охорони банків тощо.

Учасники зустрічі обмінялися досвідом розв’язання означених проблем та домовилися про поглиблення співпраці, обміну інформацією, яка має принести користь банківським системам обох країн.

Як підкреслив Президент АУБ, на найближчі роки міжнародний напрямок діяльності Асоціації буде одним з головних. Національна банківська система вже досягла того рівня, коли потребує представництва на міжнародному рівні. АУБ вже заплановано низку заходів з цього приводу. Серед них обмін досвідом, взаємодія та співпраця з банківськими асоціаціями інших країн.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Асоціація українських банків продовжує роботу щодо пошуку шляхів залучення коштів до банківських установ через міжнародні ринки запозичень. На прохання АУБ один з найбільших банків Євросоюзу “BNP Paribas” погодився провести серію семінарів для банків України другої десятки.

У приміщенні АУБ відбувся перший практичний семінар на тему: “Залучення запозичень на міжнародних ринках. Практичні кроки і інструменти”. У семінарі взяли участь представники французького банку “BNP Paribas”- Директор представництва в Україні Домінік Меню і Деніс Ламасов (“BNP Paribas” в Лондоні). Були розглянуті питання залучення ресурсів через емісію євробондів і через синдиковане кредитування.

Асоціація українських банків домовилася з керівництвом Українського представництва банку “BNP Paribas” про подальшу співпрацю. Наступним кроком на цьому шляху буде проведення найближчим часом семінару щодо процедури отримання банками України консорціум них кредитів за провідною роллю “BNP Paribas”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

13 жовтня в Асоціації українських банків відбулася зустріч Президента АУБ Олександра Сугоняка з Президентом Асоціації регіональних банків Росії (Аcоціація "Росія": www.asrus.ru) Олександром Муричевим. У зустрічі також взяли участь Віце-президенти АУБ Антоніна Паламарчук та Антон Бутейко.

Під час зустрічі сторони поділилися досвідом роботи, поінформували один одного про роботу Асоціацій та банківських систем своїх країн.

Президент АУБ розповів російському колезі про напрямки діяльності Асоціації українських банків, взаємодію з комерційними банками, співпрацю з Національним банком України, Комітетами Верховної Ради України, іншими державними установами та організаціями. Поділився нагальними проблемами та досягненнями. Поінформував про діючу в Україні систему гарантування вкладів населення, систему електронних платежів, заходи щодо успішного подолання кризи 1998 р. та зняття з України санкцій FATF в 2003 р., довготривалу боротьбу за забезпечення повноцінної конкуренції на ринку послуг збройної охорони банків тощо.

Зі свого боку Президент Асоціації регіональних банків "Росія" поінформував, що їх Асоціація створена в 1990 р., до її складу зараз входить близько 300 банків, розташованих в 70 суб”єктах Федерації від Південного Сахаліну до Калінінграду. При Асоціації діє сім комітетів: стратегічного розвитку, банківської діяльності, кредитно-інвестиційної діяльності банків, міжнародних зв”язків, громадських зв”язків та інформаційної діяльності, розвитку міжбанківського ринку та розрахункових систем, розвитку малого підприємництва. Розповів про роботу Навчального центру, проведення конференцій, семінарів тощо.

Також пан Муричев поділився досвідом міжнародної діяльності Асоціації регіональних банків Росії.

Особливо російський гість цікавився досвідом створення в Україні системи гарантування вкладів населення, яка в Росії тільки но на стадії зародження. Також він цікавився досвідом успішного подолання кризи 1998 р., завдяки чому в Україні не закрився жоден банк.

Сторони позитивно оцінили результати зустрічі, висловилися за необхідність поглиблення співпраці, регулярних контактів, обміну інформацією тощо.

Як підкреслив Президент АУБ, на найближчі роки міжнародний напрямок діяльності Асоціації буде одним з головних. Національна банківська система вже досягла того рівня, коли потребує представництва на міжнародному рівні. АУБ вже заплановано низку заходів з цього приводу. Серед них обмін досвідом, взаємодія та співпраця з банківськими асоціаціями інших країн.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Генеральна прокуратура України доручила Прокурору Києва перевірити факти поширення неправдивої інформації стосовно фінансової спроможності банку “Мрія”. Про це повідомила Заступник Генерального прокурора України Ольга Колінько в листі до Президента АУБ Олександра Сугоняко.

Доручення Генеральної прокуратури надійшло у відповідь на запит народного депутата України п. Ніколаєнка С.М., якому АУБ направляла звернення про сприяння у захисті українських банків, їх вкладників та клієнтів. Таке ж звернення 8 жовтня АУБ направила Президенту України, Голові Верховної Ради, народним депутатам, Голові Верховного Суду та Прем”єр-міністру України. Приводом до направлення звернення послужила ситуація, яку намагалися штучно створити навколо фінансово-здорової банківської установи.

У зверненні Президента АУБ, зокрема, наголошувалось на необхідності “викриття відповідними державними органами організаторів цієї злочинної акції та їх притягнення до відповідальності у відповідності із Законами України та усунення самої можливості  участі державних органів у нападах на банки та сотні тисяч громадян, що мають фінансові стосунки  з тим чи іншим банком”.

Як результат, у листі Генпрокуратури на ім”я Прокурора Києва п. Кузьміна Р.Р. дано доручення “організувати перевірку наведених доводів, за наявності підстав вжити вичерпних заходів реагування”. Про результати перевірки доручено повідомити народного депутата України п. Ніколаєнка С.М. та Президента АУБ п. Сугоняка О.А.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Відставка пана Тігіпка С.Л. з посади Голови Національного банку України не матиме суттєвих наслідків для банківської системи, оскільки НБУ вже більше чотирьох місяців фактично працював без нього, – вважає Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. За його словами, увесь цей час обов”язки в.о. Голови Національного банку України виконував пан Яценюк А.П., який зарекомендував себе як високий професіонал банківської справи і під керівництвом якого робота НБУ не мала жодного збою.

Національний банк України має висококваліфіковану команду професіоналів, а тому в Асоціації українських банків немає жодних сумнівів, що вона і надалі буде якісно виконувати покладені на неї обов”язки, як це було протягом останніх чотирьох місяців. “Без сумніву, ми будемо рухатися тим самим методом, як ми йшли до цього”, – кажуть в АУБ.

Президент АУБ переконаний, що сьогодні, не дивлячись на політичну кризу в суспільстві, економічна ситуація в країні нормальна. “Є погіршення, але вони не такі, які б могли радикально дестабілізувати ситуацію. Це найголовніше і це треба знати. Єдине, якщо до цього додадуться якісь гарячі голови, то може бути біда”.

В АУБ категорично виступають проти політизації банківської системи. Перед НБУ, АУБ та банківською системою стоїть найважливіше завдання – не допустити послаблення довіри суспільства до банків. Над цим необхідно працювати всім разом.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Внаслідок масової фальсифікації виборів у другому турі голосування 21 листопада цього року в нашій країні виникла політична криза, загострення якої викликало у суспільстві тривогу за приватні кошти та їх збереження.

Чутки та безвідповідальні заяви вищих посадових осіб держави викликали серед громадян та бізнесових кіл побоювання за гроші, які функціонують у банківській системі. Тому Національним банком були вжиті адекватні заходи для збереження стабільності та ліквідності комерційних банків України. Ми були і є впевнені, що підстав для економічної кризи немає.

Підтвердження такої впевненості базується не тільки на власній оцінці ситуації в економіці та фінансовій сфері нашої країни, але й на заявах та намірах провідних зарубіжних експертів. Так, наприклад, всесвітньо відома міжнародна рейтингова агенція Fitch 2 грудня цього року заявила, що поки не вбачає підстав для перегляду інвестиційного рейтингу України. Європейський Банк Розвитку та Реконструкції (ЄБРР) продовжує відкривати кредитні лінії для українських банків, які передбачені раніше узгодженими проектами. Один з найбільших банків Росії – Національний Резервний Банк (НРБ) повідомив, що також продовжує свої інвестиційні проекти в Україні. Логічно, не може бути економічної кризи в країні, яка знаходиться на підйомі економічного циклу. Криза є в голові окремих учасників економічних і політичних процесів.

Потрібно тільки трохи почекати до повного розв’язання політичної кризи у країні, щоб переконатися у цьому. Але чекаючи – виконувати свої обов’язки всім нам, громадянам України.

Перші кроки політиками для зняття політичної кризи уже зроблено. Банкіри вітають вчорашні рішення Верховної Ради України, які дозволили вийти із тупикового стану політичного протистояння у суспільстві. Це дозволить найближчим часом стабілізувати економіку, фінансову і банківську систему країни. Переконані, що найближчим часом наші з Вами стосунки повернуться до стану, який був кілька місяців назад.

Асоціація українських банків

10 січня у дніпропетровському Будинку Союзів відбулося урочисте засідання і прес-конференція для журналістів, присвячені 10-річчю Дніпропетровського банківського союзу.

У прес-конференції і урочистому засіданні взяли участь Президент і Віце-президент Дніпропетровського банківського союзу (ДБС), представники облдержадміністрації, місцевого самоврядування, Голова регіонального управління Національного банку; представники банків і регіональних банківських союзів. З вітальним словом від Асоціації українських банків (АУБ) виступив начальник Управління банківських технологій АУБ Петро Решетніков, у привітанні сказано: “Дніпропетровський банківський союз своєю роботою тримає стабільність всієї системи на Сході України, утримує на високому рівні довіру з боку клієнтів і ділових партнерів, не зважаючи на непрості суспільно-політичні умови сьогодення”. ДБС є членом АУБ, і Асоціації українських банків дуже важливо знати, що є надійне плече колег-професіоналів у спільній законотворчій та організаційній роботі на створення сприятливого бізнес-середовища в нашій Україні.

Президент ДБС Сергій Згоник торкнувся історії виникнення організації і тих завдань, які вирішує Дніпропетровський банківський союз. Банкіри обговорили ситуацію, яка скалалася у банківській системі після 2-го туру виборів Президента України. За словами Сергія Згоника, у системі не відбувається подій, які б могли призвести до критичної ситуації або до проблем з платежами чи з поверненням депозитів.

Начальник регіонального управління НБУ відзначив позитивний вплив постанови Національного банку №576 на загальну ситуацію, а керівник Дніпропетровської філії Брокбізнесбанку заявила, що політична ситуація в країні ніяким чином не вплинула на роботу банку.

Керівник Управління банківських технологій АУБ Петро Решетніков звернув увагу присутніх на реакцію іноземних банків на політичну кризу в Україні. За його словами, під час цієї кризи іноземні банки не згорнули своєї діяльності. Крім того, офіційний курс гривні до долара у цей період не зазнав різких коливань, а залишався у тих межах, які використовувалися при формуванні державного бюджету на 2004 рік (5,3 – 5,6 грн./дол. США), що також не дає підстав говорити про кризові явища. І це є показником стабільної роботи банківської системи в цілому.

Усі заході із святкування 10-річчя Дніпропетровського союзу відбулися на високому організаційному рівні. Банки виявили одностайність підходів до вирішення проблем і досить високу корпоративну солідарність. Банкіри також дотримуються принципу обслуговування своїх клієнтів незалежно від політичних уподобань. І це є дуже позитивними сигналами на ринку.

Для довідки:
Дніпропетровський банківський Союз (ДБС) створено у жовтні  1994 року. ДБС об’єднує 21 банківську установу регіону. Член Асоціації українських банків – з жовтня 1995 року.

Президентом Дніпропетровського банківського союзу є віце-президент, директор Східного міжрегіонального управління АКБ «Надра» Сергій Згоник, Віце-президентом – Геннадій Малашенко, виконавчим директором – Костянтин Чибісов.

Головним своїм призначенням Дніпропетровський банківський союз вважає сприяння розвиткові банківської системи як на національному, так і регіональному рівнях.

Напрями діяльності ДБС: захист інтересів комерційних банків у регіональних органах влади і місцевого самоврядування, створення сприятливого бізнес-середовища для діяльності банківських установ у регіоні, сприяння у розв’язанні загальних проблем банків; спільна з Асоціацією українських банків участь у законотворчій роботі з питань, що стосуються банківської діяльності і підприємництва.

Адреса:
49000, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 60 , к.62.
Тел./факс: (056) 744-10-48;
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Рішення Верховної Ради України про затвердження пана Стельмаха В.С. Головою Національного банку України в Асоціації українських банків  сприйнято як потужний позитивний сигнал для суб’єктів фінансового і банківського ринку. Ми переконані, що його авторитет працюватиме на подальше підвищення довіри до банківської системи з боку суспільства.

Повернення В.Стельмаха в Національний банк у цей напружений політичний період є знаковим.

Володимир Стельмах є банкіром з високою професійною підготовкою, великим практичним досвідом, що дозволяло і дозволяє йому зараз впевнено забезпечити зміцнення національної валюти і розвиток української банківської системи.

Він повертається в свій колектив, який успішно працював у складній і напруженій суспільно-політичній обстановці і проявив виваженість та професіоналізм. Асоціація українських банків впевнена, що поєднання досвіду і заслуженого авторитету Голови НБУ і позитивних якостей колективу в цей непростий час якраз те, що потрібно для створення потужного джерела довіри в економіці і фінансах країни для якісного її розвитку.

Варто відмітити, що Володимир Семенович є політично нейтральною, незаангажованою людиною, і що його кандидатура підтримана всіма політичними силами. Він отримав величезний потенціал довіри в парламенті і таким чином НБУ став своєрідним джерелом довіри для всієї економіки, а не лише для банківської системи.

Приємно констатувати, що стабілізація державної влади розпочинається із зміцнення керівництва банківської системи, яка завжди у новітній історії країни вела перед завдяки високому державному рівню її керівників.

Асоціація українських банків

Прийняття Верховною Радою законопроекту про продовження мораторію на оподаткування доходів громадян від депозитних вкладів у банках є знаковим, – вважає Президент  Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. На його переконання, цей крок посилить довіру суспільства не тільки до банківської системи, але й до українських владних інституцій. Але головне, вважає Президент АУБ, це створює сприятливі умови для активного вкладання населенням своїх заощаджень на депозитні рахунки в банках та виведення коштів з тіні.

“Національний банк України та Асоціація українських банків відстояли інтереси вкладників. Оподатковувати доходи громадян від депозитних вкладів у банках з 1 січня 2005 року не будуть, а тому люди можуть і будуть більш активно вкладати свої кошти на депозитні рахунки”, – каже  Олександр Сугоняко.

Прийнятий сьогодні конституційною більшістю законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” (поданий членами профільного Комітету – народними депутатами Буряком С.В., Цушко В.Д., Капустіним В.В., Терьохіним С.А., Осикою С.Г. та Хомутинником В.Д.) звільняє від оподаткування процентні доходи фізичних осіб, отримані за банківськими вкладами (депозитами) та ощадними сертифікатами до 1 січня 2010 року.

“Економіка країни, – кажуть в АУБ, – потребує залучення коштів населення на вклади у банках з метою нарощення ресурсної бази кредитування. Це той національний ресурс, залучення якого надасть можливість кредитувати економіку за рахунок власних внутрішніх джерел, а не платити дорогою ціною за іноземні ресурси».

“Є ще один фактор – моральний. Влада несе відповідальність за ті втрати, які понесли вкладники України. І через ситуацію в Ощадбанку в 1991 р., і через інфляцію 1992-94 рр. Сьогоднішнє рішення – сигнал того, що влада починає усвідомлювати свою відповідальність перед громадянами. А це не залишиться без відповідної позитивної реакції з боку суспільства”, – переконаний Президент АУБ.

Як відзначив Олександр Сугоняко: “Асоціація українських банків вітає рішення українських парламентарів, спрямоване на захист та забезпечення національно-економічних інтересів як держави, так і громадян, вкладників. Той факт, що за законопроект проголосувала конституційна більшість депутатів (“за” – 312 голосів) – є очевидною демонстрацією їх державної зрілості та консолідації, що дає всі підстави говорити і про позитивний процес політичної стабілізації в країні”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

22 лютого, Київ. Асоціація українських банків та українське представництво корпорації Майкрософт підписали Меморандум про реалізацію галузевої Програми корпоративного ліцензування програмних продуктів Майкрософт в українських банках.

Згідно з нормами міжнародного та вітчизняного законодавства, ліцензування програмних продуктів забезпечує захист авторських прав його власників, а використання юридичними та фізичними особами так званих "піратських" копій є незаконним і передбачає накладення штрафних санкцій та вжиття інших заходів впливу.

Розрахована на 3 роки Програма надає банкам-членам АУБ та їх дочірнім підприємствам економічно більш сприятливі умови ліцензування порівняно зі стандартними корпоративними Програмами, які пропонуються компанією Microsoft: вищий (до 25%) рівень базової знижки, придбання лише за бажанням деяких обов'язкових опцій, безкоштовне надання технічної підтримки і консультацій та інше.

Програмою охоплено основні програмні продукти, які широко використовуються у вітчизняних банківських установах: операційні системи сімейства Windows, пакети офісних застосувань, програмні серверні продукти.

До реалізації Програми залучатимуться сертифіковані партнери компанії Mайкрософт в Україні, актуалізований список яких буде опубліковано на Web-сайті компанії. На АУБ, у рамках реалізації Програми, покладено виконання функцій координуючого органу.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко заявив, що якнайшвидший перехід всіх українських банків на використання легальних програмних продуктів є вкрай важливим для вступу України до Світової Організації Торгівлі та просуванні на шляху до Євросоюзу.
 
Керівник українського представництва корпорації Майкрософт Валерій Лановенко запевнив, що особисто прикладе всіх зусиль для того, щоб реалізація Програми пройшла успішно. Він вважає, що таке співробітництво буде взаємовигідним для всіх учасників.

Детальну інформацію про Програму, реалізацію якої буде розпочато 1 березня ц.р., буде найближчим часом опубліковано на Web-ресурсах корпорації Майкрософт та Асоціації українських банків.
 
Довідка:
Асоціація українських банків (www.aub.com.ua) створена в 1990 році як всеукраїнська недержавна, незалежна, добровільна, некомерційна організація. Її місія полягає у сприянні розвитку національної банківської системи. АУБ об’єднує діючі в Україні комерційні банки та представляє їх системні інтереси у відносинах з державними органами. Окрім комерційних банків до складу АУБ входить шість регіональних банківських союзів: Дніпропетровський, Харківський, Кримський, Київський та Одеський банківські союзи, Асоціація банків Львівщини, а також Міжнародний інститут фінансів, Українська міжбанківська валютна біржа, Українська фінансово-банківська школа, Аудиторська фірма “АПІК”.

Корпорація Microsoft
Заснована у 1975 році корпорація Майкрософт є визнаним світовим лідером у виробництві програмного забезпечення, наданні послуг та розробці інтернет-технологій для персональних комп'ютерів та серверів. Компанія пропонує широкий спектр програмних продуктів для ділового та особистого застосування та послуг, покликаних розширити можливості людини за рахунок використання сучасного програмного забезпечення в будь-який час, у будь-якому місці та на будь-якому пристрої.

З 2003 року в Україні діє компанія «Майкрософт Україна», до завдань якої входить розвиток ринку програмного забезпечення, а також впровадження та локалізація найновіших технологій на території України.
Додаткову інформацію про компанію та продукти Майкрософт можна знайти на веб-сервері Microsoft: www.microsoft.com/ukraine

Microsoft® є товарними знаками Microsoft Corporation, що охороняються в США і/або інших країнах. Інші назви продуктів і компаній, що згадуються в даному документі, можуть бути товарними знаками відповідних власників.

Прес-служба
Асоціації українських банків

В приміщенні АУБ відбулася нарада керівників банків під головуванням Президента Асоціації Олександра Сугоняка на тему “Шляхи пошуку та залучення іноземних коштів у якості кредитних ресурсів для банків України”. У нараді взяли участь представники: Укрпромбанку, ВАБанку, Брокбізнесбанку, Експобанку, Імексбанку, Факторіал-банку, МТ-банку, Укргазбанку і АКБ “Форум”.

У вступному слові Олександр Сугоняко коротко окреслив можливі шляхи донесення інформації про українські банки до потенційного інвестора. За словами Президента АУБ, банківській системі України є що сказати про свої можливості і здобутки на різноманітних міжнародних інвестиційних саммітах. Подібні презентаційні кроки, які було важко здійснювати за старої влади, зараз на часі. Крім того, на даному етапі надто важливо з’ясувати вимоги іноземних інвесторів до банків України- претендентів на отримання кредитного ресурсу. Важливим також є відпрацювання форм і інструментарію залучення ресурсів українськими банками.

За словами голови правління “Укрпромбанку” Олександра Солтуса, перспективи розвитку банківської системи на найближчі п’ять років залишаються поки невизначеними. На думку банкіра, якщо Україна піде шляхом країн Східної Європи, жодного банку з українським капіталом може не залишитися. У даному контексті учасники наради висловили велике сподівання на роль АУБ у визначенні єдиної стратегії розвитку комерційних банків.

Учасники зустрічі також акцентували увагу на тому, що співпраця з такими авторитетними некомерційними установами як Світовий банк, занадто формалізована і оперативно не вирішує проблему отримання кредитного ресурсу українськими банками. Можливим шляхом вирішення цього питання міг би бути вихід на пряму співпрацю з асоціаціями комерційних банків Заходу. Але для такої співпраці і отримання “довгого ресурсу” банки самі мають проявляти більше ініціативи і докладати більше зусиль, залучивши до цього процесу АУБ як організатора заходів, що будуть спрямовані на акумуляцію спільних інтересів банків та організацію відповідної роботи з іноземними інвесторами.

На нараді було запропоновано і шлях вирішення означеної проблеми – створення пулу банківських установ-позичальників у виді консорціуму з метою можливості отримання іноземних кредитів для учасників цього пулу.

Учасники дискусії визначили робочу групу, до якої увійшли керівники банків: ВАБанк, АКБ “МТ-Банк”, АКБ “Форум”, АБ “Факторіал-Банк”, КБ “Експобанк”, ТОВ “Укрпромбанк”. Робоча група протягом тижня має опрацювати всі пропозиції банків, які були озвучені під час зустрічі, і визначити напрямки подальшої діяльності АУБ щодо залучення ресурсів на міжнародних ринках.

Координатором зазначеного напрямку роботи від Асоціації українських банків призначено керівника Управління банківських технологій АУБ Петра Решетнікова.

Прес-служба
Асоціації українських банків