Financial sector news

Редакция "ДУ" продолжает знакомить наших читателей с материалами, посвященными предстоящим в начале апреля парламентским слушаниям о состоянии банковской системы. В прошлом номере мы уже говорили о незащищенности отечественного кредитора перед недобросовестными предприятиями-заемщиками. Как отмечалось специалистами подобные случаи не редкость в украинской практике.

У Александра Сугоняко, президента Ассоциации украинских банков, есть свое мнение по этому поводу.

-- Александр Анатольевич, как известно, АУБ была одним из инициаторов парламентских слушаний о состоянии нашей банковской системы. О чем банкиры собираются рассказать народным депутатам?

-- Впервые в истории независимой Украины пройдут в следующем месяце парламентские слушания: “Финансовая и банковская деятельность: состояние и перспективы развития”. Инициаторы слушаний: Национальный банк, Комитет Верховной Рады по финансам и банковской деятельности и Ассоциация украинских банков. Цель слушаний - довести до Верховной Рады и общества в целом объективное состояние банковской системы Украины. Показать ее в сравнении с банковскими системами соседних стран, посмотреть на технологическое обеспечение – уровень используемых технологий и на эффективность топ менеджмента.

Это с одной стороны. С другой – выяснить в процессе слушаний, какие банки нужны Украине, и что нужно сделать, чтобы влияние коммерческих банков на реальный сектор экономики было более весомое. И если мы хотим понизить стоимость кредитных ресурсов, увеличить объемы кредитования и срок их предоставления, то нужно всем вместе разобраться, что же мешает это сделать. И здесь одной из ключевых выходит проблема защиты прав кредитора. Одной строкой: одной из ключевых ВЫХОДИТ ПРОБЛЕМА ЗАЩИТЫ ПРАВ КРЕДИТОРА Практика признания договоров залога имущества под кредиты недействительными – это досадное недоразумение или целенаправленная политика государства? Или быть может, украинскую экономику подобная практика вполне устраивает? Именно на эти вопросы банкиры хотели бы получить вразумительные ответы.

Для этого Ассоциация организовывает целый ряд круглых столов, на каждом из которых будет возможность обсудить все волнующие проблемы. Наша принципиальная позиция –приглашаться будут не только наши единомышленники, но и представители противоположной стороны: руководителей промышленных предприятий, их покровителей-депутатов. Думаю, получится хорошая дискуссия.

В контексте защиты прав кредитора нужно обязательно упомянуть следующее. Нужно отменить запрет предприятий с государственной частью собственности свыше 25% отдавать имущество в залог под банковский кредит. Поскольку никакое финансовое учреждение не заинтресовано на сегодняшний день в сотрудничестве с госпредприятими. Думаю, пришло время менять такой подход.

Как видим – проблема в действующей нормативной базе, неурегулированности многих вопросов на законодательном уровне. Кроме проблем в области защиты прав кредиторов перед банковской системой стоит масса других, не менее важных проблем. Скажем, кредитование у нас основной вид деятельности банков – их доля в общих активах составляет 70%, тогда как в России, к примеру, – не больше 40%. О чем это говорит? Прежде всего, что украинские банки работают с ограниченным набором финансовых инструментов. Тут следует отметить недостаточную налаженность работы банков на фондовом рынке, с лизингом, факторингом. И хотя только по фондовому рынку Нацбанком совместно с АУБ создано семь рабочих групп, существенных сдвигов достичь пока что не удалось.

-- Уже много лет представители промышленников, государственные чиновники, аграрии критикуют банкиров за слишком, по их мнению, дорогие кредитные ресурсы. На Ваш взгляд, насколько такие претензии обоснованы и что делается для снижения стоимости кредитов для реального сектора экономики?

-- Чтобы снизить затраты, а соотвественно и стоимотсь кредитов, нужно проанализировать затраты, в том числе связанные с охраной банковских учреждений. Ассоциация украинских банков инициировала и разработала абсолютно новые принципы построения конкурентного рынка охранных услуг.

И на круглом столе, который запланирован в конце марта, мы собираемся детально проанализировать ситуацию на рынке, а затем определить возможные пути создания конкурентной среды. А самое главное – обсудить законопроект о внесение изменений в закон “О банках и банковской деятельности” в части, которая дает возможность банковским учреждениям охранять деньги и имущество клиентов. Нужно отметить, что этот проект уже разработан и внесен в стены Верховной Рады Нацбанком. В обсуждении примут участие депутаты, представители Антимонопольного комитета, Нацбанка, Государственной службы охраны, банкиров, Федерации негосударственных служб охраны.

- Многих вкладчиков украинских банков беспокоит инициатива Кабинета Министров ввести 15% налог на доходы от депозитов. Какова позиция Ассоциации в этом вопросе, ведь это может существенно снизить привлекательность банковских депозитов и соотвественно уменьшит их ресурсную базу?

-- Банкиры хотят услышать ответ на такой вопрос. Подобный налог – это способ наполнения украинского бюджета или тормоз на пути развития внутреннего инвестирования? Для этого нужно проанализировать вклады населения, наличность в банках и вне банков, и постараемя спрогнозировать эффект от подобного нововведения. В частности, нас интерсует, как это отразится на развитие зарплатных, других карточных проэктов,и конечно на себестоимость банковских услуг.

Потенциально в подобном налоге заложена еще одна тема для обсуждения – сохранение банковской тайны, ведь администрирование налогов связано с проверками налоговой администрации. Обсуждение этого вопроса с представителями ГНАУ, Минфина при активном участии масс-медиа поможет всем нам привлечь большое внимание общественности.

- Александр Анатольевич, что нашим банкирам делать, ведь влияние банковского капитала на украискую экономику остается пока слшиком незначительным?

-- Чтобы ответить на Ваш вопрос, нужно посмотреть на доверие населения к банкам, на их имидж. И снова мы возвращаемся к необходимости сохранения такого института как банковская тайна. А паралельно банкиры должны бороться с отмыванием "грязных" денег, чтобы наше государство группа FATF вывела из "черного" списка.

Одна из самых трудных задач, которую будем решать в ближайшее время – это уменьшить политические и экономические риски нашего государства. Нужно значительно улучшить условия для инвестирования не только для зарубежного инвестора (а условия для них, мягко скажем, не очень хорошие), но и для внутреннего.

Пока же банковский бизнес остается низко привлекательным для потенциального инвестора. За прошлый год мы говорим о 9% прибыльности вложений в банкоский капитал, тогда как евробонды украинского правительства иногда приносят доходность в 16%. Перед инвестором стоит вполне резонный вопрос: а зачем же тогда вкладывать в банковские учреждения?

Беседовал Владимир Солодкий
"Ділова Україна"
15.03.2003

- Олександре Анатолійовичу, які, на Вашу думку, передумови розробки законопроекту “Про охоронну діяльність”, в чому полягає недосконалість вітчизняного законодавства у сфері охоронних послуг?

Закон “Про охоронну діяльність” є вкрай необхідним як для суб’єктів господарювання, статутна діяльність яких знаходиться у сфері надання охоронних послуг, так і для користувачів цих послуг.

Передумовою його розробки є необхідність на законодавчому рівні закріпити умови функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності, що зайняті у сфері охоронних послуг та безпеки.

За останні роки крім Державної служби охорони, що створена при МВС України, на цьому ринку активно працюють охоронні структури недержавної форми власності.

Якість послуг та організація охоронної справи у таких структур не гірша за послуги, що надаються підрозділами ДСО. Тому все більше банків користуються послугами недержавних охоронних фірм, проте їх діяльність на законодавчому рівні ще й досі належним чином не відрегульована.

Охоронна діяльність, як правило, пов’язана з використанням вогнепальної нарізної зброї, але на сьогодні у відповідності з діючим законодавством (якщо не рахувати декілька галузей, де діє озброєна відомча охорона) тільки підрозділи ДСО та МВС мають право на використання вогнепальної зброї при здійсненні охоронних заходів. В цьому і є перевага підрозділів ДСО перед недержавними охоронними структурами, що не дає рівних умов для здорової конкуренції на ринку охоронних послуг.

- З якими положеннями законопроектів Ви категорично не можете погодитися? Чому?

Віддаючи належне авторам законопроекту, слід відзначити ряд суттєвих зауважень щодо структури самого Закону та його окремих статей. Наприклад, стаття 31 законопроекту покладає на ДСО функції “… щодо реалізації єдиної на території України концепції охорони об’єктів усіх форм власності”.

В цій статті не враховані такі вимоги Закону України “Про Національний банк України”:

1) стаття 7 покладає на НБУ функції “щодо встановлення для банків правил захисту інформації коштів та майна”;

2) статтею 33 до повноважень НБУ віднесено “… визначення вимог стосовно технічного стану та організації охорони приміщень банківських установ”.

Також слід зазначити, що ДСО є однією, хоч і дуже великою з охоронних структур на ринку охоронних послуг, то чому тільки вона має розробляти концепцію охорони для приватних підприємств, які можуть взагалі користуватися послугами охорони і безпеки не тільки підрозділів ДСО. Було б за доцільне, щоб приватні підприємства разом з обраним ними охоронною структурою самостійно визначали рівень достатності охоронних заходів, що забезпечать збереження приватного майна (в тому числі  умови щодо виду та порядку охорони та інженерно-технічної укріпленості об’єкта).

Стаття 35 законопроекту “Про охоронну діяльність” передбачає, що ДСО розробляє :

1) “Основні вимоги до захисту об’єктів усіх форм власності від злочинних посягань, типові договори і вимоги до інженерно-технічної укріпленості та оснащення технічними системами та засобами охоронного призначення об’єктів державної та інших форм власності, інструкції, технічні вимоги, інші нормативно-методичні акти, що регламентують виконання охоронних функцій”.

В цій статті також не враховані  вимоги Закону України “Про Національний банк України”, що передбачені статтями 7 та 33.

2) “Кошти податку на прибуток та на додану вартість послуг підрозділів підприємств та установ Державної служби охорони щороку зараховується на окремий субрахунок єдиного казначейського рахунку державного бюджету України і спрямовується на фінансування потреб МВС”, що створює передумови фінансової зацікавленості Міністерства внутрішніх справ у активному розвитку на ринку охоронних послуг однієї структури - ДСО.

Отже, законопроект створює нерівні організаційні, правові та економічні права для суб’єктів різних форм власності, що функціонують на ринку охоронних послуг, надаючи перевагу Державній службі охорони.

На моє глибоке переконання, концепція Закону “Про охоронну діяльність “ має будуватися на інших засадах, які б забезпечували розвиток охоронних послуг на умовах конкуренції та рівноправності, а не навпаки, як це вийшло зі згаданим законопроектом.

- Ви вважаєте, що в Україні відсутня здорова конкуренція... 

- Так. Однією з необхідних умов розвитку конкуренції є врегулювання на законодавчому рівні правових, організаційних та економічних засад професійної охоронної діяльності, чітке визначення прав, повноважень і статусу як ДСО, так і недержавних охоронних служб.  Проте,   цього немає. Виконання охоронних функцій підрозділами ДСО та професійна охоронна діяльність недержавних охоронних підприємств грунтується на різній правовій основі, що спричинює нерівні умови конкуренції на ринку охоронних послуг.

Так, скажімо, у зв’язку з відсутністю на даний час Закону про зброю, практично тільки стройові підрозділи міліції та підрозділи ДСО мають право на використання вогнепальної зброї при наданні послуг з охорони, а отже є єдиними монополістами у сфері озброєних послуг. Окрім цього, недержавні охоронні підприємства у своїй діяльності керуються Законом "Про підприємництво" та нормативно-правовими актами, що визначають умови та правила здійснення охоронного бізнесу.

А контроль за дотриманням ліцензійних умов надання охоронних послуг здійснюється МВС України. Зовсім інша ситуація з ДСО, яка створена при МВС, але не входить до її структури, хоча підпорядкована Міністерству внутрішніх справ та діє за затвердженим Кабміном "Положенням про ДСО при МВС України", що забезпечує їй певні привілеї перед іншими охоронними структурами.

То ж про яку здорову конкуренцію може йти мова?

- Досвід яких країн Ви вважаєте найбільш прийнятним для України? Чому?

 - Польщі. Оскільки у них це питання на законодавчому рівні дуже добре відрегульовано. Польське законодавство надає рівні конкурентні умови розвитку ринку охоронних послуг, завдяки чому там спокійно уживаються і конкурують між собою охоронні підприємства з різними формами власності. А головний закон, що регулює охоронну діяльність, є законом прямої дії, в якому досить чітко і конкретно виписані положення та вимоги щодо організації охоронної діяльності. Непогана нормативна база і в Росії. Це чотири закони, що забезпечують здорові конкурентні умови для розвитку ринку охоронних послуг.

 - Які Ваші прогнози на найближчі 5 років?

- Сьогодні в державі ми маємо таку політичну ситуацію, коли не те щоб на п'ять, але й на рік давати прогнози дуже важко. Неврегульованість законодавства і політична нестабільність можуть перекреслити будь-які найкомпетентніші прогнози. Можу сказати одне: якщо на законодавчому рівні будуть забезпечені повноцінні умови для розвитку здорової конкуренції на ринку охоронних послуг, то матимемо непогані перспективи щодо покращення ситуації. В цьому відношенні для нас обнадійливою є конструктивна позиція нового Голови НБУ Сергія Тігіпка. На нещодавній зустрічі з ним ми обговорювали цю проблему і знайшли повне розуміння. На його прохання Асоціацією українських банків на розгляд НБУ подано пакет пропозицій, зокрема й стосовно охоронної діяльності. Ми запропонували консолідувати зусилля щодо прийняття змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", якими б передбачалось мати комерційним банкам власну озброєну охорону.

Ми також обгрунтували небезпечність прийняття законопроектів "Про охоронну діяльність" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування", спрямованих на закріплення домінуючого положення підрозділів ДСО на ринку охоронних послуг. В разі прийняття цих законопроектів підрозділи ДСО отримають цілком реальну можливість значного контролю і за сферою послуг з інкасації, витіснивши з цього сегменту ринку всі банківські установи, оскільки банки не мають права на володіння вогнепальною зброєю. А це вже взагалі нонсенс! В усьому світі зазначений процес відноситься саме до банківських операцій, оскільки є складовою ланцюгу грошового обігу, який забезпечується банківською системою держави. Такий підхід створює оптимальні умови для організаційно-технічного забезпечення випуску в обіг та вилучення з обігу готівки. Запропоновані ж новації є спробою розірвати існуючий ланцюг грошового обігу в країні. От вам і прогнозуй... 

Журнал "Охоронний вісник"
Записав Сергій Шумило,
керівник прес-служби АУБ