AUB News

Опубліковано 9 лютого 2009 р.

Український банківський сектор має прохолодний  старт цього року, але хоча й дмуть холодні вітри, то фінансовий сектор має незначне відношення до холодної зимової погоди чи  недавнього скорочення газових поставок Росією.

До другої половини минулого року банківський сектор був одним з найсильніших в українській економіці та у Східній Європі, показуючи значне збільшення активів та прибутковості капіталу, приросту кредитів та  рівня адекватності основного капіталу. З приходом глобальної економічної кризи та знеціненням  на 36% місцевої валюти, починаючи з середини минулого року ситуація кардинально змінилася.

Згідно даних кінця грудня Національного Банку України (НБУ) - центрального банку країни, активи та прибутковість капіталу упали до  найнижчого  рівня з початку 2005 р.,  знизившись минулого року найбільше принаймні за останні вісім років. Рівні адекватності капіталу також знизилися  до найнижчих рівнів  за останнє десятиліття, а  сума прострочених та сумнівних кредитів  більше, ніж подвоїлася у 2008 р.

На початок грудня в Україні було зареєстровано 197 банків, з яких 184, за даними НБУ, були працюючими, а решта 13 підлягала ліквідації,  що значно менше максимальної кількості банків (38), які підлягали ліквідації у  2001 р.

З працюючих банків принаймні  50 мають закордонний компонент власності, а 18 є повністю іноземною власністю. Згідно даних НБУ, загальна частка іноземного капіталу у статутному капіталі українських банків становить 35.9%, що на 350%  більше, ніж на  початку 2005 р.

Це свідчить про сильний міжнародний інтерес до банківської системи країни  та її економіки в цілому упродовж останніх кількох років. У 2005 р. було лише 19 українських банків, які мали частку іноземної власності та лише сім банків  зі 100% іноземною власністю (зі 160 банків, які працювали на ринку).

Цей інтерес до банків країни спричинив торік 42%  іноземних прямих інвестицій  до країни, що загалом становило $9.9 млрд., які були направлені у банківський сектор (згідно повідомлення НБУ  кінця січня). Проте цей приплив капіталу значно уповільнився  в останньому кварталі 2008 р. (до  лише $1.2 млрд., що на  63% менше середнього значення  трьох попередніх кварталів).

Хоча потік іноземного капіталу скоротився,  наявні високі рівні іноземної участі мають допомогти вивести [банківський] сектор з  його поточного стрімкого падіння, тому що  іноземні партнери навряд чи захочуть бачити  колапс своїх інвестицій. Таким було бачення міжнародного рейтингового  агентства Fitch, яке у кінці січня знизило свої оцінки низці українських кредиторів.

Хоча Fitch знизило свої рейтинги  багатьом банкам, якими володіють резиденти,  агентство підтвердило стан банку «Форум», не дивлячись на знецінення гривні та того, що агентство визначило  як слабший прогноз  для  української економіки. Рейтинги емітента та підтримки  банку «Форум» зберегла "потенційна підтримка власника його мажоритарної частки -   німецької групи Комерцбанк(Commerzbank), у разі потреби" – повідомило Fitch у своїй заяві від 26 січня.

Прогноз міг би бути менш позитивним для тих українських банків, які не мають підтримки за кордоном або чиї материнські батьківські групи самі сильно уражені глобальною кредитною кризою.

Принаймні один місцевий банкір вважає, що глобальна економічна криза спричинить потрясіння банківського сектору країни,  що спричинить закриття  багатьох банків.

Олександр Ярославський, один з власників УкрСиббанку,  сказав місцевій пресі на початку лютого, що у результаті девальвації місцевої грошової одиниці та високих рівнів поганих кредитів (на його думку, вони складають 10% загального портфеля),  матиме місце  істотне зниження капіталу банківського сектору.

У складній кризовій ситуації лише найсильніші банки зможуть вижити – вважає Ярославський. Цю точку зору поділяє у своєму звіті від 21 січня  Moody's Investors Service, який також схиляється до скорочення банківського сектору.

"Більш строгі вимоги до ліквідності та капіталу, які є частиною  регуляторних змін  у відповідь на фінансову кризу  восени 2008 р., вірогідно,  спричинять  деяку консолідацію в українському банківському секторі" – говориться у звіті.

Цей процес, можливо, вже почався після оголошення НБУ  21 січня запровадження в Укрпромбанку, 15-у за розміром банку країни,  тимчасового управління  для  захисту його від кредиторів.

Ситуація у банківському секторі  лише ускладниться, оскільки економіка налаштована на скорочення  цього року. Європейський Банк  Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) переоцінив свої очікування приросту для України у кінці січня, передбачивши, що економіка  скоротиться на  5% у 2009 р.  замість 1% розширення, передбачуваного іще у  листопаді. Дійсно, довга сувора зима, вірогідно, не закінчиться  у найближчому майбутньому для багатьох  банків країни.

Джерело: Oxford Business Group

Переклад: Валерій Степаненко

Асоціація українських банків звергнулась до Голови Правління Пенсійного фонду України (ПФУ) Олексія Зарудного, а також до Національного банку України, Міністерства праці та соціальної політики України та Федерації роботодавців України, щодо невідповідності чинному законодавству проекту “Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати”, розробленого ПФУ.

Як наголошують в АУБ, затвердження такого Порядку призведе лише до негативних наслідків, є неприйнятним як для банків, так і для їх клієнтів – суб’єктів господарювання, а також для держави.

Всупереч нормам чинних Законів, Пенсійний фонд України через зазначений проект Порядку намагається наділити банки, які є комерційними суб’єктами, функцією контролюючих державних органів, яка не притаманна фінансовим комерційним установам. “Банки не є державними фіскальними агентами та не можуть ними бути”, – кажуть в АУБ.

Введення в дію запропонованого порядку контролю змусить банки значно збільшити свої витрати (на технічне супроводження, людські ресурси тощо) для проведення таких операцій, і як результат – збільшить вартість послуг, що надаються клієнту. Також зменшиться швидкість обслуговування клієнтів, що значно ускладнить процедуру виплати заробітної плати.

Запропонований Порядок підвищить навантаження і на клієнтів банків – суб’єктів господарювання, оскільки ним не враховуються особливості нарахування пенсійного збору на заробітну плату окремих категорій працюючих. Врегулювання цієї проблеми вимагатиме щомісячного погодження Довідки-розрахунку у територіальних органах Пенсійного фонду. Для виконання додаткової роботи потрібно буде і в органах ПФУ створювати додаткові робочі місця, що збільшить навантаження на бюджет.

В АУБ наголошують, що запровадження такого Порядку призведе до суттєвих затримок у виплаті заробітної плати в Україні. “Складна система сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та їх значний розмір є однією із причин тінізації виплати заробітної плати в Україні. Введення державними органами чергового ускладнення для страхувальників та банків процедури проведення таких виплат сприятиме збільшенню тінізації, виплати заробітної плати “в конвертах” та не сприятиме збільшенню надходжень до ПФУ”, – переконані в АУБ.

В АУБ сподіваються, що надані зауваження до “Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати” будуть враховані при підготовці наступного варіанту положення, оскільки, як зазначається у листі АУБ, “Пенсійний фонд України зацікавлений у розвитку нашої економіки та детінізації доходів, що сприятиме збільшенню надходжень до Пенсійного фонду України”.

Довідково:
Згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками, а на банки покладений обов'язок перевіряти документи, які засвідчують фактичну сплату відповідних сум страхових внесків, тобто сам факт такої сплати, а не правильність нарахування та співвідношення суми страхових внесків і заробітної плати. Внесення змін до ст. 20 Закону, якими передбачено, що таке перерахування здійснюється “у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики”, не передбачає покладення обов’язку на банки проводити розрахунок та контроль повноти суми перерахування. Відповідно до законів “Про систему оподаткування” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків покладається на територіальні органи Пенсійного фонду.

Асоціація українських банків звергнулась до Голови Правління Пенсійного фонду України (ПФУ) Олексія Зарудного, а також до Національного банку України, Міністерства праці та соціальної політики України та Федерації роботодавців України, щодо невідповідності чинному законодавству проекту “Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати”, розробленого ПФУ.

Як наголошують в АУБ, затвердження такого Порядку призведе лише до негативних наслідків, є неприйнятним як для банків, так і для їх клієнтів – суб’єктів господарювання, а також для держави.

Всупереч нормам чинних Законів, Пенсійний фонд України через зазначений проект Порядку намагається наділити банки, які є комерційними суб’єктами, функцією контролюючих державних органів, яка не притаманна фінансовим комерційним установам. “Банки не є державними фіскальними агентами та не можуть ними бути”, – кажуть в АУБ.

Введення в дію запропонованого порядку контролю змусить банки значно збільшити свої витрати (на технічне супроводження, людські ресурси тощо) для проведення таких операцій, і як результат – збільшить вартість послуг, що надаються клієнту. Також зменшиться швидкість обслуговування клієнтів, що значно ускладнить процедуру виплати заробітної плати.

Запропонований Порядок підвищить навантаження і на клієнтів банків – суб’єктів господарювання, оскільки ним не враховуються особливості нарахування пенсійного збору на заробітну плату окремих категорій працюючих. Врегулювання цієї проблеми вимагатиме щомісячного погодження Довідки-розрахунку у територіальних органах Пенсійного фонду. Для виконання додаткової роботи потрібно буде і в органах ПФУ створювати додаткові робочі місця, що збільшить навантаження на бюджет.

В АУБ наголошують, що запровадження такого Порядку призведе до суттєвих затримок у виплаті заробітної плати в Україні. “Складна система сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та їх значний розмір є однією із причин тінізації виплати заробітної плати в Україні. Введення державними органами чергового ускладнення для страхувальників та банків процедури проведення таких виплат сприятиме збільшенню тінізації, виплати заробітної плати “в конвертах” та не сприятиме збільшенню надходжень до ПФУ”, – переконані в АУБ.

В АУБ сподіваються, що надані зауваження до “Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати” будуть враховані при підготовці наступного варіанту положення, оскільки, як зазначається у листі АУБ, “Пенсійний фонд України зацікавлений у розвитку нашої економіки та детінізації доходів, що сприятиме збільшенню надходжень до Пенсійного фонду України”.

Довідково:
Згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками, а на банки покладений обов'язок перевіряти документи, які засвідчують фактичну сплату відповідних сум страхових внесків, тобто сам факт такої сплати, а не правильність нарахування та співвідношення суми страхових внесків і заробітної плати. Внесення змін до ст. 20 Закону, якими передбачено, що таке перерахування здійснюється “у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики”, не передбачає покладення обов’язку на банки проводити розрахунок та контроль повноти суми перерахування. Відповідно до законів “Про систему оподаткування” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків покладається на територіальні органи Пенсійного фонду.

Асоціація українських банків звергнулась до Голови Правління Пенсійного фонду України (ПФУ) Олексія Зарудного, а також до Національного банку України, Міністерства праці та соціальної політики України та Федерації роботодавців України, щодо невідповідності чинному законодавству проекту “Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати”, розробленого ПФУ.

Як наголошують в АУБ, затвердження такого Порядку призведе лише до негативних наслідків, є неприйнятним як для банків, так і для їх клієнтів – суб’єктів господарювання, а також для держави.

Всупереч нормам чинних Законів, Пенсійний фонд України через зазначений проект Порядку намагається наділити банки, які є комерційними суб’єктами, функцією контролюючих державних органів, яка не притаманна фінансовим комерційним установам. “Банки не є державними фіскальними агентами та не можуть ними бути”, – кажуть в АУБ.

Введення в дію запропонованого порядку контролю змусить банки значно збільшити свої витрати (на технічне супроводження, людські ресурси тощо) для проведення таких операцій, і як результат – збільшить вартість послуг, що надаються клієнту. Також зменшиться швидкість обслуговування клієнтів, що значно ускладнить процедуру виплати заробітної плати.

Запропонований Порядок підвищить навантаження і на клієнтів банків – суб’єктів господарювання, оскільки ним не враховуються особливості нарахування пенсійного збору на заробітну плату окремих категорій працюючих. Врегулювання цієї проблеми вимагатиме щомісячного погодження Довідки-розрахунку у територіальних органах Пенсійного фонду. Для виконання додаткової роботи потрібно буде і в органах ПФУ створювати додаткові робочі місця, що збільшить навантаження на бюджет.

В АУБ наголошують, що запровадження такого Порядку призведе до суттєвих затримок у виплаті заробітної плати в Україні. “Складна система сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та їх значний розмір є однією із причин тінізації виплати заробітної плати в Україні. Введення державними органами чергового ускладнення для страхувальників та банків процедури проведення таких виплат сприятиме збільшенню тінізації, виплати заробітної плати “в конвертах” та не сприятиме збільшенню надходжень до ПФУ”, – переконані в АУБ.

В АУБ сподіваються, що надані зауваження до “Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати” будуть враховані при підготовці наступного варіанту положення, оскільки, як зазначається у листі АУБ, “Пенсійний фонд України зацікавлений у розвитку нашої економіки та детінізації доходів, що сприятиме збільшенню надходжень до Пенсійного фонду України”.

Довідково:
Згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” обчислення страхових внесків здійснюється страхувальниками, а на банки покладений обов'язок перевіряти документи, які засвідчують фактичну сплату відповідних сум страхових внесків, тобто сам факт такої сплати, а не правильність нарахування та співвідношення суми страхових внесків і заробітної плати. Внесення змін до ст. 20 Закону, якими передбачено, що таке перерахування здійснюється “у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики”, не передбачає покладення обов’язку на банки проводити розрахунок та контроль повноти суми перерахування. Відповідно до законів “Про систему оподаткування” та “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків покладається на територіальні органи Пенсійного фонду.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до керівництва Національного банку України з обґрунтуванням необхідності переглянути порядок контролю за наявністю мінімального розміру  регулятивного капіталу у банків.

Зокрема, в АУБ запропонували НБУ:
- підтримати пропозиції Асоціації щодо законодавчого визначення вимог до мінімального розміру статутного капіталу для реєстрації банку у національній валюті України;
- встановити до 01.01.2012 року мораторій на вимоги шодо нарощення банками капіталу у порядку, визначеному Постановою Правління НБУ №228 від 06.08.2008р.;
- визначити, що підставою для вимог щодо збільшення капіталу у період кризи може бути лише порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу.

Як відомо, Постановою Правління НБУ №228 розмір мінімального регулятивного капіталу банку (Н1) підвищено з 5-8 млн. євро до 10 млн. євро. Одночасно до 10-15 млн. євро підвищені ліцензійні вимоги до капіталу для отримання дозволів НБУ на здійснення окремих операцій. Відповідно до п.2. Постанови НБУ №228 встановлений графік нарощення банками капіталу, розрахований до 2010-2012 років із середньорічним збільшенням капіталу на 1- 1,5 млн. євро. Зокрема у 2009 році банки зобов’язані збільшити свій капітал на 1 млн. євро.

В АУБ наголошують, що цей порядок був реальним для виконання в умовах зростання економіки та обсягів банківської діяльності, стабільного стану на валютному ринку України тощо. Проте внаслідок економічної кризи в Україні такі вимоги щодо нарощення капіталу для банків ІІІ та ІV групи стають проблемними, тим більше, якщо таке нарощення носить адміністративний характер і не пов'язане з падінням адекватності капіталу нижче нормативного значення.

Як зазначають в АУБ, проблема виконання графіку нарощення капіталу ще поглиблюється девальваційними процесами на валютному  ринку України. Курс гривні до євро за 2008 рік знизився з 7,42 до 10,86 грн/евро. Таким чином, до вимоги зростання капіталу у 2009 році на 1 млн. євро. необхідно додати ще девальваційний перерахунок.

За оцінкою АУБ (здійсненою на базі даних НБУ) станом на 01.10.2008 року 73 банки мали капітал у розмірі, меншому від 97,7 млн. грн., із них капітал 48 банків був менший 76 млн. грн. (еквівалент 9 та 7 млн. євро., що є контрольними показниками для виконання у 2009 році, за курсом на 01.01.2009 року).

В АУБ відзначають, що більшість з цих банків мають перевищення мінімального розміру адекватності капіталу, тобто є достатньо капіталізованими відповідно до Угоди про капітал Базельського комітету з нагляду.

Враховуючи неможливість у кризових умовах забезпечити поступове ритмічне збільшення капіталу, Асоціація українських банків звернулась до НБУ з обгрунтуванням необхідності переглянути вимоги щодо нарощення капіталу банків. В АУБ переконані, що врахування поданих пропозицій сприятиме стабілізації стану у банківській системі.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до керівництва Національного банку України з обґрунтуванням необхідності переглянути порядок контролю за наявністю мінімального розміру  регулятивного капіталу у банків.

Зокрема, в АУБ запропонували НБУ:
- підтримати пропозиції Асоціації щодо законодавчого визначення вимог до мінімального розміру статутного капіталу для реєстрації банку у національній валюті України;
- встановити до 01.01.2012 року мораторій на вимоги шодо нарощення банками капіталу у порядку, визначеному Постановою Правління НБУ №228 від 06.08.2008р.;
- визначити, що підставою для вимог щодо збільшення капіталу у період кризи може бути лише порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу.

Як відомо, Постановою Правління НБУ №228 розмір мінімального регулятивного капіталу банку (Н1) підвищено з 5-8 млн. євро до 10 млн. євро. Одночасно до 10-15 млн. євро підвищені ліцензійні вимоги до капіталу для отримання дозволів НБУ на здійснення окремих операцій. Відповідно до п.2. Постанови НБУ №228 встановлений графік нарощення банками капіталу, розрахований до 2010-2012 років із середньорічним збільшенням капіталу на 1- 1,5 млн. євро. Зокрема у 2009 році банки зобов’язані збільшити свій капітал на 1 млн. євро.

В АУБ наголошують, що цей порядок був реальним для виконання в умовах зростання економіки та обсягів банківської діяльності, стабільного стану на валютному ринку України тощо. Проте внаслідок економічної кризи в Україні такі вимоги щодо нарощення капіталу для банків ІІІ та ІV групи стають проблемними, тим більше, якщо таке нарощення носить адміністративний характер і не пов'язане з падінням адекватності капіталу нижче нормативного значення.

Як зазначають в АУБ, проблема виконання графіку нарощення капіталу ще поглиблюється девальваційними процесами на валютному  ринку України. Курс гривні до євро за 2008 рік знизився з 7,42 до 10,86 грн/евро. Таким чином, до вимоги зростання капіталу у 2009 році на 1 млн. євро. необхідно додати ще девальваційний перерахунок.

За оцінкою АУБ (здійсненою на базі даних НБУ) станом на 01.10.2008 року 73 банки мали капітал у розмірі, меншому від 97,7 млн. грн., із них капітал 48 банків був менший 76 млн. грн. (еквівалент 9 та 7 млн. євро., що є контрольними показниками для виконання у 2009 році, за курсом на 01.01.2009 року).

В АУБ відзначають, що більшість з цих банків мають перевищення мінімального розміру адекватності капіталу, тобто є достатньо капіталізованими відповідно до Угоди про капітал Базельського комітету з нагляду.

Враховуючи неможливість у кризових умовах забезпечити поступове ритмічне збільшення капіталу, Асоціація українських банків звернулась до НБУ з обгрунтуванням необхідності переглянути вимоги щодо нарощення капіталу банків. В АУБ переконані, що врахування поданих пропозицій сприятиме стабілізації стану у банківській системі.

Прес-служба
Асоціації українських банків

5 лютого поточного року Всеукраїнський благодійний фонд «Дитячий світ», заснований НАДРА БАНКОМ, спільно з благодійним фондом «Центр соціальних програм компанії РУСАЛ в Україні» у рамках програми «Здорові діти у щасливій країні» передали дитячий апарат неінвазивної штучної вентиляції легенів Миколаївській обласній дитячій клінічній лікарні.
Головний лікар медзакладу Дмитро Гоцуляк зазначив: «Наша лікарня конче потребувала цієї техніки. Основною перевагою сучасного апарату є те, що він автоматично починає працювати при зупинці дихання дитини та має декілька режимів вентиляції легенів. Завдяки допомозі фонду «Дитячий світ», НАДРА БАНКУ та об’єднаній компанії РУСАЛ ми зможемо рятувати життя значно більшій кількості наших маленьких пацієнтів».
Програма «Здорові діти у щасливій країні» проходить за підтримки Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту. Мета програми – зниження рівня дитячої смертності через допомогу у забезпеченні необхідною медичною апаратурою реанімаційних відділень обласних дитячих лікарень. Кошти для придбання медичного обладнання були зібрані під час проведення ряду благодійних акцій у рамках програми «Здорові діти у щасливій країні».
Нагадаємо, що Всеукраїнський благодійний фонд «Дитячий світ» уже передав медичне обладнання одинадцяти дитячим медзакладам у Дніпропетровській, Херсонській, Полтавській, Львівській, Чернівецькій, Житомирській, Закарпатській, Хмельницькій, Сумській, Чернігівській областях, а також у місті Керч (АР Крим). Упродовж цього року планується передати необхідне медобладнання ще трьом дитячим обласним лікарням.

VAB Банк розробив варіанти реструктуризації простроченої кредитної заборгованості для своїх клієнтів. Програма реструктуризації передбачає вигідні акційні умови погашення кредитів: до 1 квітня 2009 року анулює штрафи за прострочені кредитні зобов'язання за умови повного погашення прострочених кредитних зобов'язань, а також до 1 липня 2009 року скасовує комісії за дострокове погашення кредиту за всіма кредитними програмами.

Клієнти, що опинилися у скрутній ситуації, завжди можуть розраховувати на лояльність VAB Банку. Щоб підтримати тих клієнтів, які найбільше потерпіли під час фінансової кризи, була розроблена програма рефінансування кредитної заборгованості, що надає такі можливості:
• продовження терміну користування кредитними коштами до максимального, передбаченого стандартом банківського продукту;
• надання відстрочки на погашення основної суми заборгованості терміном від 1 до 6 місяців без зміни терміну дії кредитного договору.

«Щоб скористатися програмою реструктуризації боргу, позичальнику необхідно написати заяву у вільній формі і описати суть проблеми, а також надати документи, що підтверджують матеріальний стан.  Головне – не боятися звертатися до банку: чим швидше позичальник звернеться по допомогу, тим вищою буде вірогідність отримати підтримку», – зазначив заступник Голови Правління з роздрібного бізнесу VAB Банку Цвєтан Петринін.

ДОВІДКА
 
На фінансовому ринку країни Всеукраїнський Акціонерний Банк (VAB Банк) працює з 1992 року і, згідно з даними НБУ, входить до групи великих фінансових установ. Із жовтня 2006 року – у складі універсальної фінансової групи VAB Group. Регіональна мережа Банку представлена 25 філіями та 148 відділеннями в Україні, а також представництвом у м. Будапешт (Угорщина). Серед акціонерів VAB Банку – велика міжнародна компанія TBIF Financial Services BV (Амстердам, Нідерланди).
Станом на 1 січня 2009 року обсяг чистих активів VAB Банку склав 7,7 млрд грн, регулятивний капітал Банку – 925 млн грн.

«VAB Лізинг» та «АВТ «Баварія» пропонують своїм клієнтам скористатися спеціальною лізинговою програмою, що передбачає спрощену процедуру аналізу клієнтів для подальшого придбання автомобілів преміум-сегмента у лізинг.
Генеральний директор «VAB Лізинг» Людмила Золотарьова повідомила, що акцент даної програми зроблений саме на спрощення процедури реалізації операції. «Фінансові компанії завжди більш детально вивчали клієнта, який бажає придбати автомобіль дорогого сегмента. Ми вирішили зробити крок уперед, і тепер клієнтам, які купують автомобілі марки BMW, немає необхідності надавати фінансові документи», – зазначила Людмила Золотарьова.
«Спільна лізингова програма – черговий крок компанії «АВТ «Баварія» в напрямі, що надає змогу зробити престижні та розкішні автомобілі BMW доступними для ще більшої кількості прихильників бренду в Україні. Ця програма дозволить нашим клієнтам із найменшими часовими витратами отримувати  задоволення за кермом автомобіля марки BMW», – прокоментував Олександр Тимофєєв, генеральний директор «АВТ «Баварія».

ДОВІДКА

«VAB Лізинг» зареєстрована в листопаді 2005 року. З жовтня 2006 року компанія входить до складу першої в Україні універсальної фінансової групи VAB Group.
«VAB Лізинг» надає послуги фінансового лізингу транспорту (легкових і вантажних автомобілів, автобусів), спецтехніки, устаткування і комерційної нерухомості юридичним і фізичним особам.
Статутний фонд «VAB Лізинг» становить 35  350  000 грн.
Більш детальна інформація розміщена на сайті: www.vableasing.com.ua

За додатковою інформацією і проведенням тест-драйву звертайтеся по телефону в автосалони «АВТ «Баварія» або ж відвідаєте сайт: www.bmw.ua 
На всі автомобілі BMW розповсюджується гарантія 2 роки без обмеження пробігу.

OTP Bank підвищив відсоткові ставки за вкладом на вимогу «Активний» <http://www.otpbank.com.ua/uab/corp/smb/deposit/active.php>  для представників малого та середнього бізнесу

OTP Bank підвищив відсоткові ставки за вкладом на вимогу «Активний» <http://www.otpbank.com.ua/uab/corp/smb/deposit/active.php>  для суб’єктів малого та середнього бізнесу. Відтепер вони становлять 15,5% річних у гривнах, 9,5% – у доларах США, 7,5% – в євро та швейцарських франках.  Вклад на вимогу «Активний» для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців надає право вільного поповнення та повернення коштів з можливістю оперативного доступу до них на депозитному рахунку.

До основних переваг вкладу на вимогу «Активний» належать відсутність обмежень щодо мінімальної і максимальної суми вкладу, а також термінів розміщення. Валютою депозиту виступають гривня, долар США, євро, швейцарський франк. Водночас клієнти мають змогу дистанційно керувати своїми коштами завдяки використанню системи «Клієнт-Банк».

ЗАТ «ОТП Банк» <http://www.otpbank.com.ua/uab/>  – універсальний банк, визнаний лідер фінансового сектору України. Банк надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних клієнтів, а також представників малого та середнього бізнесу (з річним обсягом продаж до 30 млн. грн.). На українському ринку він має стійку репутацію інноваційної структури, що пропонує споживачам продукти найвищої якості.

Згідно даних АУБ, станом на 1 січня 2009 року OTP Bank є 7-м найбільшим вітчизняним банком за розміром активів і обсягами кредитного портфеля. Нині банк обслуговує  понад 270 тисяч клієнтів. Його мережа філій на території України <http://www.otpbank.com.ua/uab/about/branches/>  об’єднує 24 філії, 179 відділень і 26 представництв.

            Реализуя  стратегию  Банка, направленную на   развитие  региональной сети, Ивано-Франковский    филиал АБ «БРОКБИЗНЕБАНК»  открыл новое  отделение.
Отделение  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»  открыто  в  Снятинском   районе  Ивано-Франковской  области  по  адресу:  г.  Снятин,  ул.  Шевченко,147.
            Отделение  Банка предоставляет  полный  комплекс  банковских  услуг,  в  том  числе  открытие  счетов юридическим  и  физическим  лицам;  рассчетно-кассовое  обслуживание  юридических  и  физических  лиц,  открытие  депозитных  счетов,  прием  коммунальных  платежей   от  населения,  обмен  валют,  открытие  и  обслуживание  карточных  счетов  международных  платежных  систем   Visa, Master Card .
             Для  удобства  обслуживания  клиентов  в    отделении  установлен  уличный  банкомат.   
            Качественное  обслуживание  клиентов АБ «БРОКБИЗНЕСБАНКА» предусматривает оснащение рабочих мест современным банковским оборудованием и средствами связи, позволяющими  оперативно осуществлять все операции в режиме банковского дня, а привлекательные условия по  предлагаемым  услугам,  продуктам создают благоприятную атмосферу для клиентов во время обслуживания и настраивают на долговременное партнерское сотрудничество с АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»

Ивано-Франковский   филиал  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»   начал работу   11  ноября  2002 года, расположен по адресу: г. Ивано-Франковск, ул. Волчинецкая, 9.      В   Ивано-Франковском  регионе  открыты  и  работают  15   отделений  Банка.  Филиал предоставляет полный спектр банковских услуг для физических и юридических лиц.

По состоянию на  январь  2009 г. региональная сеть АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" включает   около  350  структурных  подразделений    по всей Украине, в т.ч.  27 филиалов.

Справка о банке:  АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" основан в 1991 году. Банк входит в первую группу банков по рейтингу НБУ (крупнейшие банки). Филиалы банка функционируют в Киеве, Белой Церкви, Виннице, Горловке, Днепропетровске, Донецке, Житомире, Запорожье, Ивано-Франковске, Краматорске, Луганске, Луцке, Львове, Мариуполе, Николаеве, Одессе, Ровно, Славуте, Сумах,  Тернополе, Ужгороде, Харькове, Херсоне, Хмельницком, Черкассах, Чернигове, Черновцах. Банк имеет лицензии на все банковские операции в Украине и предоставляет полный комплекс услуг по конкурентоспособным тарифам.
На 01.01.2009 г.:
Активы банка – 14  057,103 млн. грн.
Регулятивный капитал банка – 2 318,000 млн. грн.
Кредитный портфель – 12 916,875 млн. грн.
Средства клиентов – 8  559,211 млн. грн.
Прибыль – 77,427 млн. грн.

З 4.02.09 року по 28.02.09 року «Мегабанк» (Харків) пропонує фізичним особам  нові  акційні умови по вкладах. За умовами акції Вкладник має  змогу сам обрати строк розміщення вкладу від 14 днів до 6 місяців та отримати за вкладом  від  10 %  до  24,5 % річних у гривнях,  від 5 %  до 14%  річних у доларах США та від  4%  до  11,5% річних у Евро. Мінімальна сума вкладу  складає 500 грн., 100 доларів США та 100 Евро. Відсотки за вкладом виплачуються щомісяця.
          На цей час «Мегабанк» обслуговує понад п’ятсот тисяч рахунків фізичних осіб. "Мегабанк" є постійним учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На сьогоднішній день сума, гарантована Фондом до виплати, збільшена до 150 тисяч гривень.
Отримати інформацію про діючі в банку депозитні програми та відсоткові ставки можна дізнатися  завітавши до найближчого відділення банку або на сайті банку www.megabank.net.

Довідка: ВАТ "Мегабанк" (http://www.megabank.net )  – це універсальний банк, що надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних клієнтів. За станом на 01.01.2009 р. регіональна мережа "Мегабанку" складає 192 підрозділи, у тому числі: 3 філії, 1 представництво та 188  відділень в 24  регіонах України.
Чисті активи банку становлять 2 942 млн. грн., власний капітал – 333 млн. грн., кредитний портфель – 2 368  млн. гривень., депозитний портфель корпоративних клієнтів – 406 млн.  грн., депозитний портфель фізичних осіб – 1 072 млн. грн., прибуток за  2008 рік -21 899 тис. грн.