Новини АУБ

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Президента України Віктора Ющенка та Прем`єр-міністра України Юлії Тимошенко щодо недопустимості примусового переведення до державних банків всіх платежів за рахунок коштів державного бюджету та соціальних фондів.

Як наголошують в АУБ: “Посилаючись на Доручення № 53 від 02.03.2009р., міністерства надсилають підлеглим структурам листи, у яких надається команда перевести розрахунки тільки до державних банків. Крім того, в усних заявах пенсіонерам, одержувачам соціальної допомоги, працівникам бюджетної сфери і студентам теж рекомендується перейти на обслуговування до цих банків. Засобами масової інформації активно обговорюється підготовка урядового рішення про примусове переведення всіх державних підприємств та виплат з бюджету громадянам лише у державні банки. При цьому передбачається, що порядок розрахунків через державні банки буде застосовуватися і до недержавних суб’єктів господарювання, оплата товарів та послуг яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету”.

“Асоціація українських банків відповідально заявляє, що такі дії Уряду суперечать Конституції та законодавству України, та є небезпечними для банків, економіки, бюджету та суспільства”, – наголошено у листі Президента АУБ до Президента та Прем`єр-міністра України.

На переконання банківських фахівців, бюрократичне рішення з одномоментного переводу до державних банків коштів державних підприємств та всіх платежів, що здійснюються за рахунок держбюджету, призведе до розбалансування активів та пасивів банків, що в умовах підвищеного відтоку депозитів та суттєвого погіршення стану обслуговування кредитів позичальниками (у тому числі фізичними особами) матиме наслідком втрату ліквідності банків та їх банкрутство. Відповідно вкладники та юридичні особи – клієнти банків втратять свої кошти.

За оцінкою АУБ, вимоги щодо термінового переведення коштів держпідприємств та установ торкатимуться перш за все галузевих банків, а також більшості провідних українських банків (банки 1 та 2 групи), що активно запроваджували карткові проекти з виплати зарплати (у тому числі працівникам держпідприємств та бюджетних установ), стипендій, пенсій та інших соціальних платежів. Ці банки є системоутворюючими, і на їх державній підтримці (а не руйнації) наполягає навіть МВФ.

В АУБ відзначають, що турбуючись про безпеку державних коштів, Уряд своїми діями фактично висловлює недовіру до усієї банківської системи, що призведе до нового витку паніки громадян, а тепер ще і підприємств, та відтоку депозитів і поточних коштів із банківських установ. Плата за це буде не менше, ніж 50% ВВП.

Як наголошує у своєму листі до керівників держави Президент АУБ: “Проініційоване Урядом банкрутство значної кількості банків (у тому числі системоутворюючих) призведе до системної банківської кризи, економічного колапсу і суспільно-політичного хаосу у державі. Ми змушені констатувати, що  під благим наміром збереження державних коштів буде проведена згубна політика, направлена на:

- знищення більшості українських банків (української банківської системи);
- повну зупинку легальної економіки, яка наповнює бюджет;
- зубожіння громадян України як через втрату ними своїх вкладів, так і через втрату роботи у зв’язку із зупинкою виробництва”.

За словами Олександра Сугоняка, АУБ з розумінням ставиться до проблем, які виникли у зв’язку з блокуванням державних коштів та соціальних виплат у банках, де введена тимчасова адміністрація. Але запобігати цьому потрібно не шляхом непродуманої політики термінового відкликання коштів держпідприємств з банків, у яких вони обслуговуються, що ставить ці, працюючі на сьогодні банки, поза межею життєздатності. На погляд АУБ, вирішення цього питання має полягати у налагодженні постійного діалогу Уряду з НБУ з метою превентивного визначення банків з високим рівнем загрози неплатоспроможності, а також у прискоренні вирішення питань рекапіталізації банків, які звернулися за державною підтримкою, і ніяким чином не створювати загального негативного фону щодо банків.

З огляду на вищевикладене президент АУБ звернувся до Прем`єр-міністра України з проханням врахувати точку зору АУБ при розробці антикризових заходів КМУ і не допустити прийняття  Постанови про обслуговування державних підприємств/установ лише в державних банках, а також про перехід на здійснення усіх видів соціальних виплат та платежів за рахунок державного бюджету тільки через ці банки.

Окрім цього Президент АУБ звернувся до Президента України з проханням взяти під особистий контроль  ситуацію стосовно примусового переведення грошових розрахунків за рахунок коштів державного бюджету виключно до державних банків, давши відповідне доручення щодо розгляду вказаного питання на найближчому засіданні Ради національної безпеки і оборони України.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Шановний Вікторе Андрійовичу !

Сьогодні, в умовах економічної кризи від виваженості дій керівників Держави залежить не тільки вихід економіки з кризи, а і незалежність самої країни.
Розвинені країни світу – США, держави ЄС, Росія, Японія, Китай у  шляхах протидії кризі спрямовують свої зусилля на підтримку банківської системи, а саме: підвищення капіталізації, поповнення обігових коштів, недопущення панічних настроїв серед громадян тощо.
На жаль, Уряд та органи державної влади України не демонструють належної політики підтримки української банківської системи.
Навпаки, посилаючись на Доручення № 53 від 02.03.2009р., міністерства надсилають підлеглим структурам листи, у яких надається команда перевести розрахунки тільки до державних банків. Крім того, в усних заявах пенсіонерам, одержувачам соціальної допомоги, працівникам бюджетної сфери і студентам теж рекомендується перейти на обслуговування до цих банків. Засобами масової інформації активно обговорюється підготовка урядового рішення про примусове переведення всіх державних підприємств та виплат з бюджету громадянам лише у державні банки. При цьому передбачається, що порядок розрахунків через державні банки буде застосовуватися і до недержавних суб’єктів господарювання, оплата товарів та послуг яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету.
Асоціація Українських банків відповідально заявляє, що такі дії Уряду суперечать Конституції та законодавству України, та є небезпечними для банків, економіки, бюджету та суспільства.

1. Порушення конституційних норм щодо рівності конкурентних умов та підприємницької діяльності
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 116 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності.
Отже, приймаючи свої нормативно-правові акти, КМУ повинен неухильно дотримуватись Конституції та законів України. Разом з тим, дії державних органів з примусового переводу  до державних банків коштів держпідприємств, платежів за рахунок держбюджету та соціальних фондів порушують норми Конституції та законів України.
Такі вимоги не відповідають нормам статті 13 Конституції України, згідно якої усі суб'єкти права власності рівні перед законом, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, а також ст. 42 Конституції України, згідно якої держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
Порушуються також норми Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки породжується ситуація, за якої суб’єктам господарювання з державною формою власності створюються умови, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів - недержавних банків. Такі норми містять ознаки антиконкурентних дій органів влади, що передбачені у ст. 15 цього Закону.
Не відповідають такі вимоги і ст. 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Виходячи із загальних засад цивільного права (ст. 3 Цивільного кодексу України), яке передбачає свободу договору, суб’єкт підприємницької діяльності є вільним в укладенні договору банківського рахунку, та не може бути примушений до відкриття рахунку лише в установах державного банку. Згідно ст. 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

2. Економічна сутність реалізації вимог
Банки є фінансовими установами, однією з основних функцій яких є перерозподіл тимчасово вільних фінансових ресурсів, що накопичуються на рахунках їх клієнтів та вкладників. Саме за рахунок коштів клієнтів банки проводять кредитування економіки та фізичних осіб.
Усі кредитні угоди носять строковий характер і надані кредити не можуть бути затребувані для повернення на першу вимогу банку-кредитору. При цьому частка довгострокових кредитів останнім часом у портфелях банків постійно збільшується і становить близько 60% кредитного портфеля.
Бюрократичне рішення з одномоментного переводу до державних банків коштів державних підприємств та всіх платежів, що здійснюються за рахунок держбюджету, призведе до розбалансування активів та пасивів банків, що в умовах підвищеного відтоку депозитів та суттєвого погіршення стану обслуговування кредитів позичальниками (у тому числі фізичними особами) матиме наслідком втрату ліквідності банків та їх банкрутство. Вкладники та юридичні особи – клієнти банків втратять свої кошти.
За оцінкою АУБ вимоги щодо термінового переведення коштів держпідприємств та установ торкатимуться перш за все галузевих банків, а також більшості провідних українських банків (банки 1 та 2 групи), що активно запроваджували карткові проекти з виплати зарплати (у тому числі працівникам держпідприємств та бюджетних установ), стипендій, пенсій та інших соціальних платежів. Ці банки є системоутворюючими, і на їх державній підтримці (а не руйнації) наполягає навіть МВФ.
Турбуючись про безпеку державних коштів, Уряд своїми діями публічно висловлює недовіру до усієї банківської системи, що стане причиною нового витку паніки громадян, а тепер ще і підприємств, та відтоку депозитів і поточних коштів із банківських установ. Плата за це буде не менше, ніж 50% ВВП.

3. Висновки
Проініційоване Урядом банкрутство значної кількості банків (у тому числі системоутворюючих) призведе до системної банківської кризи, економічного колапсу і суспільно-політичного хаосу у державі.
Ми змушені констатувати, що  під благим наміром збереження державних коштів буде проведена згубна політика, направлена на:
- знищення більшості українських банків (української банківської системи);
- повну зупинку легальної економіки, яка наповнює бюджет;
- зубожіння громадян України як через втрату ними своїх вкладів, так і через втрату роботи у зв’язку із зупинкою виробництва.

АУБ з розумінням ставиться до проблем, які виникли у зв’язку з блокуванням державних коштів та соціальних виплат у банках, у яких введена тимчасова адміністрація. Але запобігати цьому потрібно не шляхом непродуманої політики термінового відкликання коштів держпідприємств з банків, у яких вони обслуговуються, що ставить ці, працюючі на сьогодні банки, поза межею життєздатності. На наш погляд, вирішення цього питання має полягати у налагодженні постійного діалогу Уряду з НБУ з метою превентивного визначення банків з високим рівнем загрози неплатоспроможності, а також у прискоренні вирішення питань рекапіталізації банків, які звернулися за державною підтримкою, і ніяким чином не створювати загального негативного фону щодо банків.

З метою недопущення остаточної руйнації банківської системи, що несе за собою реальну загрозу економічній безпеці держави, та забезпечення гарантованих Конституцією України рівних прав всіх суб’єктів власності, просимо Вас, шановний Вікторе Андрійовичу, взяти під особистий контроль  ситуацію стосовно примусового переведення грошових розрахунків за рахунок коштів державного бюджету виключно до державних банків, давши відповідне доручення щодо розгляду вказаного питання на найближчому  засіданні Ради національної безпеки і оборони України.
Сподіваємось на Вашу підтримку зусиль, спрямованих на збереження ліквідності та платоспроможності української банківської системи.

З повагою
Президент Асоціації        О. Сугоняко

Шановна Юліє Володимирівно !

Сьогодні, в умовах економічної кризи від виваженості дій керівників Держави залежить не тільки вихід економіки з кризи, а і незалежність самої країни.
Розвинені країни світу – США, держави ЄС, Росія, Японія, Китай у  шляхах протидії кризі спрямовують свої зусилля на підтримку банківської системи, а саме: підвищення капіталізації, поповнення обігових коштів, недопущення панічних настроїв серед громадян тощо.
На жаль, Уряд та органи державної влади України не демонструють належної політики підтримки української банківської системи.
Навпаки, посилаючись на Доручення № 53 від 02.03.2009р., міністерства надсилають підлеглим структурам листи, у яких надається команда перевести розрахунки тільки до державних банків. Крім того, в усних заявах пенсіонерам, одержувачам соціальної допомоги, працівникам бюджетної сфери і студентам теж рекомендується перейти на обслуговування до цих банків. Засобами масової інформації активно обговорюється підготовка урядового рішення про примусове переведення всіх державних підприємств та виплат з бюджету громадянам лише у державні банки. При цьому передбачається, що порядок розрахунків через державні банки буде застосовуватися і до недержавних суб’єктів господарювання, оплата товарів та послуг яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету.
Асоціація Українських банків відповідально заявляє, що такі дії Уряду суперечать Конституції та законодавству України, та є небезпечними для банків, економіки, бюджету та суспільства.

1. Порушення конституційних норм щодо рівності конкурентних умов та підприємницької діяльності
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 116 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності.
Отже, приймаючи свої нормативно-правові акти, КМУ повинен неухильно дотримуватись Конституції та законів України. Разом з тим, дії державних органів з примусового переводу  до державних банків коштів держпідприємств, платежів за рахунок держбюджету та соціальних фондів порушують норми Конституції та законів України.
Такі вимоги не відповідають нормам статті 13 Конституції України, згідно якої усі суб'єкти права власності рівні перед законом, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, а також ст. 42 Конституції України, згідно якої держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
Порушуються також норми Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки породжується ситуація, за якої суб’єктам господарювання з державною формою власності створюються умови, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів - недержавних банків. Такі норми містять ознаки антиконкурентних дій органів влади, що передбачені у ст. 15 цього Закону.
Не відповідають такі вимоги і ст. 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Виходячи із загальних засад цивільного права (ст. 3 Цивільного кодексу України), яке передбачає свободу договору, суб’єкт підприємницької діяльності є вільним в укладенні договору банківського рахунку, та не може бути примушений до відкриття рахунку лише в установах державного банку. Згідно ст. 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

2. Економічна сутність реалізації вимог
Банки є фінансовими установами, однією з основних функцій яких є перерозподіл тимчасово вільних фінансових ресурсів, що накопичуються на рахунках їх клієнтів та вкладників. Саме за рахунок коштів клієнтів банки проводять кредитування економіки та фізичних осіб.
Усі кредитні угоди носять строковий характер і надані кредити не можуть бути затребувані для повернення на першу вимогу банку-кредитору. При цьому частка довгострокових кредитів останнім часом у портфелях банків постійно збільшується і становить близько 60% кредитного портфеля.
Бюрократичне рішення з одномоментного переводу до державних банків коштів державних підприємств та всіх платежів, що здійснюються за рахунок держбюджету, призведе до розбалансування активів та пасивів банків, що в умовах підвищеного відтоку депозитів та суттєвого погіршення стану обслуговування кредитів позичальниками (у тому числі фізичними особами) матиме наслідком втрату ліквідності банків та їх банкрутство. Вкладники та юридичні особи – клієнти банків втратять свої кошти.
За оцінкою АУБ вимоги щодо термінового переведення коштів держпідприємств та установ торкатимуться перш за все галузевих банків, а також більшості провідних українських банків (банки 1 та 2 групи), що активно запроваджували карткові проекти з виплати зарплати (у тому числі працівникам держпідприємств та бюджетних установ), стипендій, пенсій та інших соціальних платежів. Ці банки є системоутворюючими, і на їх державній підтримці (а не руйнації) наполягає навіть МВФ.
Турбуючись про безпеку державних коштів, Уряд своїми діями публічно висловлює недовіру до усієї банківської системи, що стане причиною нового витку паніки громадян, а тепер ще і підприємств, та відтоку депозитів і поточних коштів із банківських установ. Плата за це буде не менше, ніж 50% ВВП.

3. Висновки
Проініційоване Урядом банкрутство значної кількості банків (у тому числі системоутворюючих) призведе до системної банківської кризи, економічного колапсу і суспільно-політичного хаосу у державі.
Ми змушені констатувати, що  під благим наміром збереження державних коштів буде проведена згубна політика, направлена на:
- знищення більшості українських банків (української банківської системи);
- повну зупинку легальної економіки, яка наповнює бюджет;
- зубожіння громадян України як через втрату ними своїх вкладів, так і через втрату роботи у зв’язку із зупинкою виробництва.

АУБ з розумінням ставиться до проблем, які виникли у зв’язку з блокуванням державних коштів та соціальних виплат у банках, у яких введена тимчасова адміністрація. Але запобігати цьому потрібно не шляхом непродуманої політики термінового відкликання коштів держпідприємств з банків, у яких вони обслуговуються, що ставить ці, працюючі на сьогодні банки, поза межею життєздатності. На наш погляд, вирішення цього питання має полягати у налагодженні постійного діалогу Уряду з НБУ з метою превентивного визначення банків з високим рівнем загрози неплатоспроможності, а також у прискоренні вирішення питань рекапіталізації банків, які звернулися за державною підтримкою, і ніяким чином не створювати загального негативного фону щодо банків.

Сподіваємось, що Ви, шановна Юліє Володимирівно, керуючись державними інтересами України та її громадян, врахуєте точку зору АУБ при розробці антикризових заходів КМУ і не допустите прийняття  Постанови про обслуговування державних підприємств/установ лише в державних банках, а також про перехід на здійснення усіх видів соціальних виплат та платежів за рахунок державного бюджету тільки через ці банки.

З повагою
Президент Асоціації        О. Сугоняко

Шановний Вікторе Андрійовичу !

Сьогодні, в умовах економічної кризи від виваженості дій керівників Держави залежить не тільки вихід економіки з кризи, а і незалежність самої країни.
Розвинені країни світу – США, держави ЄС, Росія, Японія, Китай у  шляхах протидії кризі спрямовують свої зусилля на підтримку банківської системи, а саме: підвищення капіталізації, поповнення обігових коштів, недопущення панічних настроїв серед громадян тощо.
На жаль, Уряд та органи державної влади України не демонструють належної політики підтримки української банківської системи.
Навпаки, посилаючись на Доручення № 53 від 02.03.2009р., міністерства надсилають підлеглим структурам листи, у яких надається команда перевести розрахунки тільки до державних банків. Крім того, в усних заявах пенсіонерам, одержувачам соціальної допомоги, працівникам бюджетної сфери і студентам теж рекомендується перейти на обслуговування до цих банків. Засобами масової інформації активно обговорюється підготовка урядового рішення про примусове переведення всіх державних підприємств та виплат з бюджету громадянам лише у державні банки. При цьому передбачається, що порядок розрахунків через державні банки буде застосовуватися і до недержавних суб’єктів господарювання, оплата товарів та послуг яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету.
Асоціація Українських банків відповідально заявляє, що такі дії Уряду суперечать Конституції та законодавству України, та є небезпечними для банків, економіки, бюджету та суспільства.

1. Порушення конституційних норм щодо рівності конкурентних умов та підприємницької діяльності
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 116 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності.
Отже, приймаючи свої нормативно-правові акти, КМУ повинен неухильно дотримуватись Конституції та законів України. Разом з тим, дії державних органів з примусового переводу  до державних банків коштів держпідприємств, платежів за рахунок держбюджету та соціальних фондів порушують норми Конституції та законів України.
Такі вимоги не відповідають нормам статті 13 Конституції України, згідно якої усі суб'єкти права власності рівні перед законом, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, а також ст. 42 Конституції України, згідно якої держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
Порушуються також норми Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки породжується ситуація, за якої суб’єктам господарювання з державною формою власності створюються умови, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів - недержавних банків. Такі норми містять ознаки антиконкурентних дій органів влади, що передбачені у ст. 15 цього Закону.
Не відповідають такі вимоги і ст. 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Виходячи із загальних засад цивільного права (ст. 3 Цивільного кодексу України), яке передбачає свободу договору, суб’єкт підприємницької діяльності є вільним в укладенні договору банківського рахунку, та не може бути примушений до відкриття рахунку лише в установах державного банку. Згідно ст. 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

2. Економічна сутність реалізації вимог
Банки є фінансовими установами, однією з основних функцій яких є перерозподіл тимчасово вільних фінансових ресурсів, що накопичуються на рахунках їх клієнтів та вкладників. Саме за рахунок коштів клієнтів банки проводять кредитування економіки та фізичних осіб.
Усі кредитні угоди носять строковий характер і надані кредити не можуть бути затребувані для повернення на першу вимогу банку-кредитору. При цьому частка довгострокових кредитів останнім часом у портфелях банків постійно збільшується і становить близько 60% кредитного портфеля.
Бюрократичне рішення з одномоментного переводу до державних банків коштів державних підприємств та всіх платежів, що здійснюються за рахунок держбюджету, призведе до розбалансування активів та пасивів банків, що в умовах підвищеного відтоку депозитів та суттєвого погіршення стану обслуговування кредитів позичальниками (у тому числі фізичними особами) матиме наслідком втрату ліквідності банків та їх банкрутство. Вкладники та юридичні особи – клієнти банків втратять свої кошти.
За оцінкою АУБ вимоги щодо термінового переведення коштів держпідприємств та установ торкатимуться перш за все галузевих банків, а також більшості провідних українських банків (банки 1 та 2 групи), що активно запроваджували карткові проекти з виплати зарплати (у тому числі працівникам держпідприємств та бюджетних установ), стипендій, пенсій та інших соціальних платежів. Ці банки є системоутворюючими, і на їх державній підтримці (а не руйнації) наполягає навіть МВФ.
Турбуючись про безпеку державних коштів, Уряд своїми діями публічно висловлює недовіру до усієї банківської системи, що стане причиною нового витку паніки громадян, а тепер ще і підприємств, та відтоку депозитів і поточних коштів із банківських установ. Плата за це буде не менше, ніж 50% ВВП.

3. Висновки
Проініційоване Урядом банкрутство значної кількості банків (у тому числі системоутворюючих) призведе до системної банківської кризи, економічного колапсу і суспільно-політичного хаосу у державі.
Ми змушені констатувати, що  під благим наміром збереження державних коштів буде проведена згубна політика, направлена на:
- знищення більшості українських банків (української банківської системи);
- повну зупинку легальної економіки, яка наповнює бюджет;
- зубожіння громадян України як через втрату ними своїх вкладів, так і через втрату роботи у зв’язку із зупинкою виробництва.

АУБ з розумінням ставиться до проблем, які виникли у зв’язку з блокуванням державних коштів та соціальних виплат у банках, у яких введена тимчасова адміністрація. Але запобігати цьому потрібно не шляхом непродуманої політики термінового відкликання коштів держпідприємств з банків, у яких вони обслуговуються, що ставить ці, працюючі на сьогодні банки, поза межею життєздатності. На наш погляд, вирішення цього питання має полягати у налагодженні постійного діалогу Уряду з НБУ з метою превентивного визначення банків з високим рівнем загрози неплатоспроможності, а також у прискоренні вирішення питань рекапіталізації банків, які звернулися за державною підтримкою, і ніяким чином не створювати загального негативного фону щодо банків.

З метою недопущення остаточної руйнації банківської системи, що несе за собою реальну загрозу економічній безпеці держави, та забезпечення гарантованих Конституцією України рівних прав всіх суб’єктів власності, просимо Вас, шановний Вікторе Андрійовичу, взяти під особистий контроль  ситуацію стосовно примусового переведення грошових розрахунків за рахунок коштів державного бюджету виключно до державних банків, давши відповідне доручення щодо розгляду вказаного питання на найближчому  засіданні Ради національної безпеки і оборони України.
Сподіваємось на Вашу підтримку зусиль, спрямованих на збереження ліквідності та платоспроможності української банківської системи.

З повагою
Президент Асоціації        О. Сугоняко

Шановна Юліє Володимирівно !

Сьогодні, в умовах економічної кризи від виваженості дій керівників Держави залежить не тільки вихід економіки з кризи, а і незалежність самої країни.
Розвинені країни світу – США, держави ЄС, Росія, Японія, Китай у  шляхах протидії кризі спрямовують свої зусилля на підтримку банківської системи, а саме: підвищення капіталізації, поповнення обігових коштів, недопущення панічних настроїв серед громадян тощо.
На жаль, Уряд та органи державної влади України не демонструють належної політики підтримки української банківської системи.
Навпаки, посилаючись на Доручення № 53 від 02.03.2009р., міністерства надсилають підлеглим структурам листи, у яких надається команда перевести розрахунки тільки до державних банків. Крім того, в усних заявах пенсіонерам, одержувачам соціальної допомоги, працівникам бюджетної сфери і студентам теж рекомендується перейти на обслуговування до цих банків. Засобами масової інформації активно обговорюється підготовка урядового рішення про примусове переведення всіх державних підприємств та виплат з бюджету громадянам лише у державні банки. При цьому передбачається, що порядок розрахунків через державні банки буде застосовуватися і до недержавних суб’єктів господарювання, оплата товарів та послуг яких здійснюється за рахунок коштів держбюджету.
Асоціація Українських банків відповідально заявляє, що такі дії Уряду суперечать Конституції та законодавству України, та є небезпечними для банків, економіки, бюджету та суспільства.

1. Порушення конституційних норм щодо рівності конкурентних умов та підприємницької діяльності
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 116 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності.
Отже, приймаючи свої нормативно-правові акти, КМУ повинен неухильно дотримуватись Конституції та законів України. Разом з тим, дії державних органів з примусового переводу  до державних банків коштів держпідприємств, платежів за рахунок держбюджету та соціальних фондів порушують норми Конституції та законів України.
Такі вимоги не відповідають нормам статті 13 Конституції України, згідно якої усі суб'єкти права власності рівні перед законом, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, а також ст. 42 Конституції України, згідно якої держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.
Порушуються також норми Закону України "Про захист економічної конкуренції", оскільки породжується ситуація, за якої суб’єктам господарювання з державною формою власності створюються умови, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів - недержавних банків. Такі норми містять ознаки антиконкурентних дій органів влади, що передбачені у ст. 15 цього Закону.
Не відповідають такі вимоги і ст. 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Виходячи із загальних засад цивільного права (ст. 3 Цивільного кодексу України), яке передбачає свободу договору, суб’єкт підприємницької діяльності є вільним в укладенні договору банківського рахунку, та не може бути примушений до відкриття рахунку лише в установах державного банку. Згідно ст. 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

2. Економічна сутність реалізації вимог
Банки є фінансовими установами, однією з основних функцій яких є перерозподіл тимчасово вільних фінансових ресурсів, що накопичуються на рахунках їх клієнтів та вкладників. Саме за рахунок коштів клієнтів банки проводять кредитування економіки та фізичних осіб.
Усі кредитні угоди носять строковий характер і надані кредити не можуть бути затребувані для повернення на першу вимогу банку-кредитору. При цьому частка довгострокових кредитів останнім часом у портфелях банків постійно збільшується і становить близько 60% кредитного портфеля.
Бюрократичне рішення з одномоментного переводу до державних банків коштів державних підприємств та всіх платежів, що здійснюються за рахунок держбюджету, призведе до розбалансування активів та пасивів банків, що в умовах підвищеного відтоку депозитів та суттєвого погіршення стану обслуговування кредитів позичальниками (у тому числі фізичними особами) матиме наслідком втрату ліквідності банків та їх банкрутство. Вкладники та юридичні особи – клієнти банків втратять свої кошти.
За оцінкою АУБ вимоги щодо термінового переведення коштів держпідприємств та установ торкатимуться перш за все галузевих банків, а також більшості провідних українських банків (банки 1 та 2 групи), що активно запроваджували карткові проекти з виплати зарплати (у тому числі працівникам держпідприємств та бюджетних установ), стипендій, пенсій та інших соціальних платежів. Ці банки є системоутворюючими, і на їх державній підтримці (а не руйнації) наполягає навіть МВФ.
Турбуючись про безпеку державних коштів, Уряд своїми діями публічно висловлює недовіру до усієї банківської системи, що стане причиною нового витку паніки громадян, а тепер ще і підприємств, та відтоку депозитів і поточних коштів із банківських установ. Плата за це буде не менше, ніж 50% ВВП.

3. Висновки
Проініційоване Урядом банкрутство значної кількості банків (у тому числі системоутворюючих) призведе до системної банківської кризи, економічного колапсу і суспільно-політичного хаосу у державі.
Ми змушені констатувати, що  під благим наміром збереження державних коштів буде проведена згубна політика, направлена на:
- знищення більшості українських банків (української банківської системи);
- повну зупинку легальної економіки, яка наповнює бюджет;
- зубожіння громадян України як через втрату ними своїх вкладів, так і через втрату роботи у зв’язку із зупинкою виробництва.

АУБ з розумінням ставиться до проблем, які виникли у зв’язку з блокуванням державних коштів та соціальних виплат у банках, у яких введена тимчасова адміністрація. Але запобігати цьому потрібно не шляхом непродуманої політики термінового відкликання коштів держпідприємств з банків, у яких вони обслуговуються, що ставить ці, працюючі на сьогодні банки, поза межею життєздатності. На наш погляд, вирішення цього питання має полягати у налагодженні постійного діалогу Уряду з НБУ з метою превентивного визначення банків з високим рівнем загрози неплатоспроможності, а також у прискоренні вирішення питань рекапіталізації банків, які звернулися за державною підтримкою, і ніяким чином не створювати загального негативного фону щодо банків.

Сподіваємось, що Ви, шановна Юліє Володимирівно, керуючись державними інтересами України та її громадян, врахуєте точку зору АУБ при розробці антикризових заходів КМУ і не допустите прийняття  Постанови про обслуговування державних підприємств/установ лише в державних банках, а також про перехід на здійснення усіх видів соціальних виплат та платежів за рахунок державного бюджету тільки через ці банки.

З повагою
Президент Асоціації        О. Сугоняко

Американский рынок акций очень позитивно воспринял, информацию о выкупе правительством США "токсичных активов" (проблемных долгов банков и других финансовых учреждений) на сумму 1 трлн.  долларов, – отмечает   советник председателя правления Укргазбанка Александр Охрименко.

Как результат, акции американских банков резко выросли в цене.  Акции BofA подорожали на 26%, Citigroup - на 19%, JPMorgan Chase - на 25%. Это реакция рынка на положительный месседж.

 Но,  это только новость, поэтому долго удерживать позитивную тенденцию роста цен на акции ожидать не приходится. Уже сегодня, по результатам торгов, может наблюдаться частичный «откат» цен на акции. Стабильный рост стоимости акций американских компаний можно ожидать только после появления положительных результатов работы мировой экономики.

 Если говорить о влиянии изменений на американском рынке на акции украинских компаний, - продолжает эксперт, - то можно ожидать некоторый рост их стоимости. В данном случае произойдет эффект положительной реакции рынка Украины на новости международного характера.

 Но, рост  стоимости  акций украинских эмитентов будет носить исключительно выборочный характер. Это означает, что могут частично подорожать акции украинских банков, ряда крупных предприятий  металлургии и машиностроения.  В  целом пока еще украинский рынок акций остается в стадии стагнации, так как для выхода из  этой ситуации  рынку необходима политическая стабильность в стране» – подытожил г-н Охрименко.

 Пресс-служба ОАО АБ "Укргазбанк"

Віце-президент Всесвітнього комітету ООН із захисту прав на воду Джузеп Марія Кампрубі і Ровіра візьме участь у засіданні Дискусійного клубу, що пройде 26 березня о 15.00 год. в Університеті банківської справи НБУ (вул. Андріївська, 1). Тема засідання: «Вода для життя».
З основною доповіддю «Вода як незамінний ресурс для економіки» виступить к.біол.н, доц.. Черкаського інституту банківської справи НБУ Олександр Проценко. Його опонент - к.біол. н., доцент кафедри екології Черкаського державного технологічного університету, голова Черкаської міської громадської організації «Всеукраїнська екологічна ліга» Наталя Свояк. Тема її виступу: «Вода як квітесенція життя».
За словами ректора Університету банківської справи НБУ Тамари Смовженко, яка є членом Всесвітнього комітету захисту води та постійним учасником найбільшого світового форуму з питань води, що проходить у місті Зарагоза (Іспанія), сучасність характеризується нищівним впливом на природу, зокрема на воду. Особливо гостро сьогодні стоїть питання забезпечення людства питною водою. Критичний стан водних ресурсів на планеті спричинений нераціональним водокористуванням, нехтуванням об’єктивних законів природи, жадібністю, а часто ще й невіглаством як рядових водокористувачів, так і службовців найвищого рангу, які приймають рішення щодо проблематики раціонального використання та охорони водних ресурсів. Саме тому, питання охорони і раціонального водокористування повинні широко обговорюватися громадськістю, в середовищі науковців, державному і міжнародному рівнях. На думку Тамари Смовженко, широке обговорення проблем пов’язаних з водою, вироблення на підставі такого обговорення шляхів розв’язання «водної проблеми» – єдино можливий шлях виходу з кризової ситуації, в яку потрапило людство через брак водних ресурсів належної якості на планеті.

На захід необхідна акредитація! Кінцевий термін подачі акредитації 24 березня 17.00 год. Акредитуватись можна за електронною адресою або телефоном прес-служби УБС НБУ.

Прес-служба УБС НБУ
Конт.тел. 8 067 672 61 28

«УкрСиббанк» BNP Paribas Group подарит украинцам «Французскую весну 2009». Банк уже третий год подряд выступает партнёром фестиваля.

«Французская культура по праву считается одной из величайших в мире. К тому же произведения французских писателей, художников и кинематографистов всегда были популярны в Украине. «УкрСиббанк» как часть крупнейшей финансовой группы французского происхождения BNP Paribas рад познакомить украинцев с последними веяниями французской культуры. Банк стремится не только внедрять лучшие европейские финансовые традиции, но и содействовать развитию украино-французских культурных отношений», - отметил Председатель Наблюдательного Совета «УкрСиббанка» Жан-Франсуа Варле. 

В этом году киевляне и жители Одессы, Донецка, Запорожья, Харькова, Луганска, Ровно, Львова, Симферополя, Севастополя и Днепропетровска познакомятся с последними тенденциями французского искусства и культуры: побывают на допремьерных показах французского полнометражного кино и на ночных сеансах короткометражек, представлениях современного цирка, выставках художников и фотографов, встретятся с французскими писателями.  

Откроется Французская весна в Киеве 4 апреля в 19.30 уличным представлением «Чудачества на воде» в Гидропарке на Молодёжном пляже.

Пресс-служба АКИБ "УкрСиббанк"

Запорожский  филиал «АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»  с  начала  2009 года  состоянием  на  01.03.2009 года  увеличил  количество  счетов     клиентов- юридических  лиц на 35%  по  сравнению  с  этим  же  периодом 2008 года.
Увеличение  количества  клиентов,  открывших  текущие  счета  в  Запорожском  филиале  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»  свидетельствует  прежде  всего  о  росте  доверия  компаний   данного  региона  к  Банку,  которому  можно  доверять  свои  средства.

С  конца  февраля  до  08  мая т.г.  Запорожский  филиал  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»  проводит  для   потенциальных  клиентов Банка  акцию - Відкрий  рахунок - отримай  прибуток». Согласно  условий  акции  для  клиентов Запорожского  филиала  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»:
- откритие  счетов  юридическим  лицам,   субъектам  предпринимательской  деятельности - бесплатно;
-  на  остатки  средств  на  счете клиента  Банк  начисляет  5%  годовых.

Гибкая  тарифная  политика   АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК» позволяет  обеспечивать  индивидуальный  подход  к  клиентам, предлагать  оптимальные  решения при  выборе  банковских  услуг.  Банк  обеспечивает    своевременность  и   надежность  прохождения    платежей,  отсутствие  очередей в  филиале  и  его  отделениях  при  обслуживании  клиентов. Сотрудники  как  филиала,  так  и  его  отделений  создают  благоприятную  атмосферу  для   клиентов   во  время  обслуживания  и  настраивают  на  долговременное  партнерское  сотрудничество  с  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК».

Запорожский  филиал  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»  начал  работу в  августе 2006 года, расположен  по  адресу: г. Запорожье, ул. Гагарина, 5.  При  Запорожском  филиале  открыты  и  работают  9  отделений  Банка. Филиал  предоставляет  полный  комплекс  банковских  услуг  для  физических  и  юридических  лиц. 

           Справка о банке:  АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" основан в 1991 году. Банк входит в первую группу банков по рейтингу НБУ (крупнейшие банки). Филиалы банка функционируют в Киеве, Белой Церкви, Виннице, Горловке, Днепропетровске, Донецке, Житомире, Запорожье, Ивано-Франковске, Краматорске, Луганске, Луцке, Львове, Мариуполе, Николаеве, Одессе, Ровно, Славуте, Сумах,  Тернополе, Ужгороде, Харькове, Херсоне, Хмельницком, Черкассах, Чернигове, Черновцах. Банк имеет лицензии на все банковские операции в Украине и предоставляет полный комплекс услуг по конкурентоспособным тарифам.

Винницкий   филиал  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»  расширяет  спектр  услуг  для  пенсионеров  региона.
Винницкий  филиал  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»  подписал  Договора на  выплату  пенсий  и  денежной  помощи  с    Управлением  Пенсионного  фонда  Украины  в  Винницкой  области,  Управлениями  Пенсионного  фонда в  Винницком  районе, Старогородском, Ленинском,  Замостянском районах  г. Винницы, Управлением Пенсионного  фонда  Украины  в  г. Ладыжин  Винницкой  области   исходя  из  которых  Банк:
 «выполняет  функции  выплаты  пенсий  и  денежной  помощи,  предусмотренных  Порядком  выплаты  пенсий  и  денежной  помощи  по  согласию  пенсионеров и  получателей  помощи  через  их  текущие  счета  в  банковском  учреждении».

Пенсионеры,  открывшие  своит  счета  в  АБ БРОКБИЗНЕСБАНК»  также могут  пользоваться специально разработанным Банком льготным  депозитом "Пенсион»", который  предполагает    специальные условия   для  пенсионеров  по этому  вкладу.

С 22  октября 2002 года  АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК»  по  решению  конкурсной  комиссии Пенсионного  фонда  Украины  и  Министерства  труда  и социальной  политики    обслуживает  пенсионеров,  осуществляет  выплаты  пенсий  и  денежной  помощи.
 
Винницкий     филиал АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК"  начал  работу с  декабря   2004  года,   расположен по адресу: г. Винница,  ул. Киевская,14. В  системе  Винницкого  филиала по состоянию  на  01.03.09г.  открыто  и  работает 2  отделения  Банка. Филиал  предоставляет полный спектр банковских услуг   для   физических  и  юридических  лиц.

           Справка о банке:  АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" основан в 1991 году. Банк входит в первую группу банков по рейтингу НБУ (крупнейшие банки). Филиалы банка функционируют в Киеве, Белой Церкви, Виннице, Горловке, Днепропетровске, Донецке, Житомире, Запорожье, Ивано-Франковске, Краматорске, Луганске, Луцке, Львове, Мариуполе, Николаеве, Одессе, Ровно, Славуте, Сумах,  Тернополе, Ужгороде, Харькове, Херсоне, Хмельницком, Черкассах, Чернигове, Черновцах. Банк имеет лицензии на все банковские операции в Украине и предоставляет полный комплекс услуг по конкурентоспособным тарифам.

Попит на золото та інші банківські метали зростатиме. Такого висновку дійшли учасники прес-брифінгу на тему: «Інвестиції в банківські метали: тенденції ринку й перспективи». З початку року спостерігається динамічне підвищення вартості золота на світовому ринку – за квартал цей банківський метал зріс у ціні практично на 15% (у доларовому еквіваленті), у цілому цінові коливання за цей період перевищили 20%. На українському ринку в доларовому еквіваленті ціни відповідають світовим.
За словами Голови Правління VAB Банку Петра Барона, інвестиційна привабливість золотих злитків як ліквідного фінансового активу стала однією з основних причин збільшення кількості їхніх продажів.    
Сьогодні банківські метали можна придбати у формі злитків від 1 г до 1 кг, хоча найпопулярнішими залишаються злитки номіналами 50, 100 і 250 г. Крім того, на сьогодні спостерігається активне зростання депозитного портфеля в золоті, що свідчить про популярність таких операцій серед клієнтів. «Депозити в банківських металах ефективні для тих, хто хоче зберегти свої заощадження від інфляції. Клієнти можуть купувати золоті злитки або вносити кошти на їхнє придбання банком. Крім твердого відсоткового доходу, вкладник отримує додатковий дохід при продажу золота, якщо його ціна з моменту розміщення вкладу зросла», – зазначив начальник відділу операцій з банківськими металами VAB Банку Володимир Піщаний.

ДОВІДКА
На фінансовому ринку країни Всеукраїнський Акціонерний Банк (VAB Банк) працює з 1992 року і, згідно з даними НБУ, входить до групи великих фінансових установ. Із жовтня 2006 року – у складі універсальної фінансової групи VAB Group. Регіональна мережа Банку станом на 01.03.2009 р. представлена 22 філіями та 151 відділеннями в Україні, а також представництвом у м. Будапешт (Угорщина). Серед акціонерів VAB Банку – велика міжнародна компанія TBIF Financial Services BV (Амстердам, Нідерланди).
Станом на 1 січня 2009 року обсяг чистих активів VAB Банку склав 7,7 млрд грн, регулятивний капітал Банку – 925 млн грн.

 РЦБ та Райффайзен Інтернаціональ усьоме отримали престижну нагороду «Кращий банк у Центральній та Східній Європі» від журналу Global Finance.

 Журнал також присвоїв звання «Банк року» банкам мережі Райффайзен у Боснії та Герцеговині, Болгарії, Республіці Чехії, Сербії і Словаччині. 

Відомий фінансовий журнал Global Finance присвоїв звання «Кращий банк у Центральній та Східній Європі — 2008» Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ (РЦБ) разом із дочірньою компанією Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ. Цьогорічна нагорода є третьою поспіль, а загалом сьомою такою відзнакою, отриманою Райффайзен за свою банківську діяльність у регіоні ЦСЄ.

Крім цієї нагороди на регіональному рівні, банки мережі Райффайзен у Боснії і Герцеговині (Raiffeisen Bank d.d. Bosna i Hercegovina), Болгарії (Raiffeisenbank (Bulgaria) EAD), Республіці Чехії (Raiffeisenbank a.s.), Сербії (Raiffeisen banka a.d.) та Словаччині (Tatra banka a.s.) отримали звання «Кращий банк» на своїх місцевих ринках.

Чергове визнання Райффайзен Інтернаціональ як провідного банку в регіоні ЦСЄ є відображенням ефективної діяльності Групи у 2008 році, яка минулого місяця за попередніми результатами повідомила про досягнення рекордного консолідованого прибутку у розмірі 982 млн євро. Компанії «Райффайзен Інтернаціональ» удалося досягти зростання цього річного показника прибутковості на 17 відсотків попри те, що вона подвоїла резерви на покриття сумнівних боргів до 780 млн євро.

При визначенні переможців цієї престижної нагороди редакція журналу Global Financе покладалася на оцінки банківських аналітиків, керівників компаній і консультантів із питань банківської справи. Рішення про нагородження приймалося за такими критеріями: зростання активів, прибутковість, стратегічні взаємовідносини, якість обслуговування клієнтів, конкурентноздатність цін та наявність інноваційних продуктів. Перелік «Кращих банків світу на ринках, що розвиваються» буде опубліковано в цьогорічному травневому випуску журналу.

«Рішення журналу Global Finance про визнання Райффайзен кращим банком у Центральній та Східній Європі третій раз поспіль свідчить про те, що наша Група продовжує утримувати провідні позиції у цьому регіоні навіть у таких винятково складних макроекономічних умовах», — сказав Вальтер Ротенштайнер, голова правління РЦБ, голова Спостережної ради Райффайзен Інтернаціональ.

«Райффайзен Інтернаціональ удалося виділитися серед конкурентів шляхом забезпечення найповнішого спектру банківських послуг найвищої якості для корпоративних та роздрібних клієнтів на 17 ринках ЦСЄ. Нагороди Global Finance віддають належне перевіреній часом бізнес-стратегії нашої Групи, що передбачає сильний акцент на географічній та бізнесовій диверсифікації, а також на ефективному ризик-менеджменті», — відзначив голова правління Райффайзен Інтернаціональ, заступник голови правління РЦБ Герберт Степіч.

«Сьогодні ми є свідками надзвичайно складних умов для банків та їхніх клієнтів», — прокоментував головний редактор та видавець журналу Global Finance Джозеф Д. Джіаррапуто (Joseph D. Giarraputo). «Більш ніж будь-коли клієнти вимагають найвищої компетенції від своїх банківських партнерів. РЦБ та Райффайзен Інтернаціональ разом із банками їх мережі належать до банківських установ, які найкраще володіють такою компетенцією», — продовжив він. Журнал, що видається уже протягом 22 років і має 50 тис. передплатників та читацьку аудиторію понад 180 тис. читачів у більш ніж 158 країнах, є особливо популярним серед портфельних інвесторів та фінансових аналітиків.

Рекордний успіх у ЦСЄ

Банки мережі Райффайзен Інтернаціональ у Боснії і Герцеговині та в Сербії отримали звання «Кращого банку» вшосте поспіль, а Tatra banka у Словаччині отримав цю відзнаку восьмий раз в історії банку. Цього року нагороду «Кращий банк» від Global Finance болгарський Raiffeisenbank (Bulgaria) отримав удруге, а Raiffeisenbank у Республіці Чехії — вперше.

Raiffeisen Bank d.d. Bosna i Hercegovina збільшив загальну валюту балансу на 12 відсотків до 2,4 млрд. євро станом на кінець третього кварталу 2008 року. Ринкова частка банку, який обслуговує майже 720 тис. клієнтів через 99 відділень, складає 20% і забезпечує банку провідну позицію в Боснії та Герцеговині.

Raiffeisenbank (Bulgaria) EAD на кінець третього кварталу 2008 року звітував про 4,9 млрд євро загальної валюти балансу, що означає річний приріст на 24 відсотки. Raiffeisenbank із ринковою часткою 11 відсотків є четвертим за величиною банком Болгарії, який обслуговує понад 645 тис. Клієнтів у 189 відділеннях.

Чеський Raiffeisenbank a.s., який у 2008 році відзначив свою 15-у річницю та успішне завершення процесу злиття із eBanka, обслуговує більш ніж 385 тис. клієнтів у 106 відділеннях. Загальна валюта балансу банку станом на кінець третього кварталу 2008 року становила 7,1 млрд євро (річний приріст на 25 відсотків).

Raiffeisen banka a.d., перший іноземний банк у Сербії після політичних змін 2000 року, розпочав свою діяльність у 2001 р., а, починаючи з листопада 2004 року, став найбільшим банком країни. Станом на кінець третього кварталу 2008 року загальний баланс банку досяг 3,3 млрд. євро, клієнтська база нараховувала майже 570 тис. клієнтів, банківська мережа — 94 відділень.

Tatra banka a.s., третій за величиною банк у Словаччині, за перші три квартали 2008 року збільшив свій загальний баланс на 17 відсотків до 9,1млрд. євро. 161 відділення банку обслуговує близько 715 тис. клієнтів.

*****

Райффайзен Інтернаціональ управляє однією з найбільших банківських мереж у Центральній та Східній Європі. 17 регіональних ринків Європи, що розвиваються, освоєно за рахунок дочірніх банків, лізингових компаній та низки інших організацій, що надають фінансові послуги. Понад 63 тис. працівників Групи обслуговують 14,6 млн. клієнтів у 3100 відділень банків Групи. Райффайзен Інтернаціональ є повністю консолідованою дочірньою структурою Райффайзен Центральбанк Австрія АГ (РЦБ), що володіє більш ніж двома третинами акцій холдингу, решта акцій знаходиться у вільному обігу й торгується на Віденській фондовій біржі. РЦБ — головний банк групи Райффайзен, найбільшої банківської групи в Австрії, є провідним корпоративним та інвестиційним банком і лідируючим банком в Австрії.