Новини фінансового сектору

Фонд гарантування вкладів заявив, що 18 липня у системі ProZorro.Продажі відбувся «успішний аукціон, у ході якого було реалізовано лот за рекордною наразі ціною – 243 675 000 грн».

«На продаж виставлялося право вимоги за кредитом вітчизняного автовиробника із автомобілебудівними та виробничими цехами у Запоріжжі. Актив перебував на балансі АТ «Дельта Банк», – констатують у ФГВФО.

Переможцем торгів стало ТОВ «Фінансова компанія «Юніверсум Фінанс».

За даними держреєстру, засновником ТОВ «ФК «Юніверсум Фінанс» є ТОВ «Юніверсум-ФК», серед засновників якого в свою чергу – Есіава Інга Вахтангівна.

Есіава Інга Вахтангівна разом з Васадзе Ніною Таріелівною є також засновницями ТОВ «Гермес Тревел Груп».

Васадзе Ніна Таріелівна – дочка автомобільного магната Таріела Васадзе, який контролює корпорацію «УкрАВТО». Васадзе Н.Т. є керівником ТОВ «Фалькон-Авто».

Згідно з судовими матеріалами, позичальником Дельта Банку за кредитним договором №НКЛ-2019631, право вимоги за яким і продав Фонд гарантування, було ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», яке знову ж таки входить до «УкрАВТО».

Раніше Фонд заявляв, що обсяг заборгованості за кредитним договором №НКЛ-2019631 становить 996,4 млн грн (у т.ч. 848,1 млн грн – борг по тілу кредита; 148,3 млн грн – борг по відсоткам). Кредит надавався в 2013 році, має бути погашеним у 2018 році, останній платіж був у лютому 2015 року. При цьому відповідний актив – у заставі НБУ.

7 липня Госпсуд м. Києва поновив провадження в справі за позовом ПрАТ «МТС Україна» (змінило назву на ПрАТ «ВФ Україна») про стягнення 250 млн грн з Платинум Банку (заборгованість по неповернутим депозитам).

17.05.2017 Верховний Суд відмовився задовольнити заяву ПрАТ «МТС Україна» про перегляд постанови Вищого госпсуду від 01.11.2016, якою було частково задоволено касаційну скаргу ліквідатора Платинум Банку, скасовано рішення Госпсуду м. Києва від 24.12.2015 і постанову Київського апеляційного госпсуду від 23.09.2016 (за якими Платинум Банк мав повернути ПрАТ «МТС Україна» депозити на 250 млн грн) і направлено справу на новий розгляд.

Разом з тим, ПрАТ «МТС Україна» все ще намагається стягнути з Платинум Банку 91,37 млн грн на основі згаданих депозитних договорів (з них 70,24 млн грн – пеня, 4,88 млн грн – 3% річних, 16,26 млн грн – інфляційне збільшення боргу).

Поки відкрите питання, чи надавав Платинум Банк для «МТС Україна» забезпечення під депозити у вигляді, наприклад, частини кредитного портфелю (у звітності банку за ІІІ квартал-2016 зазначалося, що позики на 360 млн грн були передані як забезпечення під кошти клієнтів, але яких саме – не уточнювалося). Якщо так, то між Фондом гарантування та «МТС Україна» з новою силою може спалахнути затяжна боротьба.

За даними Фонду гарантування, на виплату вкладникам Платинум Банку в межах гарантійної суми він витратить 4,9 млрд грн (на 01.07.2017 виплачено 4,75 млрд грн). Водночас 8,3 млрд грн активів “Платинума” Фонд оцінив в 2,3 млрд грн. Тобто їх може не вистачити для покриття навіть гарантійних виплат.

Директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін зазначав, що Платинум Банк збанкрутував через інсайдерські кредити, які майже не обслуговуються (за оцінками Фонду, 96% корпоративного портфелю Платинума, або 2,7 млрд грн, – це “інсайд”).

• 10 січня 2017 року НБУ визнав Платинум Банк неплатоспроможним, а 23 лютого відправив його на ліквідацію.

Національний банк має намір зменшити валютно-курсові ризики за рахунок розвитку інструментів хеджування валютних ризиків.

Про це йдеться у пропозиціях правління НБУ до основних принципів грошово-кредитної політики на 2018 рік і середньострокову перспективу.

Як повідомляється, Національний банк буде намагатися зменшити валютно-курсові ризики не тільки і не стільки за рахунок валютного регулювання, скільки за рахунок розвитку інструментів хеджування валютних ризиків.

“Внаслідок того, що ціноутворення валютних похідних інструментів здійснюється з використанням процентних ставок, розвиток ринку валютного хеджування дозволить не тільки стабілізувати курсові очікування, але і посилити дієвість монетарного трансмісійного механізму”, – заявляють в НБУ.

Регулятор планує і надалі дотримуватися режиму плаваючого обмінного курсу, маючи на увазі, що грошово-кредитна політика не спрямована на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.

По мірі вдосконалення валютного ринку НБУ має намір поступово зменшувати свою присутність зі зниженням частоти валютних інтервенцій і послаблювати заходи адміністративного регулювання.

• 14 липня правління НБУ передало раді свої пропозиції до основних принципів грошово-кредитної політики на 2018 рік і середньострокову перспективу.

Національний банк у 1-му півріччі здійснив 503 перевірки структурних підрозділів (пунктів обміну валюти) небанківських фінансових установ.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Нацбанку.

Перевірки здійснювалися в Києві і в 21 області України: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській.

При проведенні перевірок пунктів обміну валют Національним банком виявлено 84 пункти обміну валют, які працювали нелегально.

Зокрема, найбільше таких пунктів зафіксовано в Івано-Франківській області – 29; у Києві і Запорізькій області виявлено 18 таких пунктів, у Львівській області – 8, Київській – 5, Кіровоградській – 3.

До кінця 2017 року заплановано охопити перевірками пункти обміну валют небанківських фінансових установ по всій території України.

Станом на 1 липня 2017 генеральні ліцензії НБУ, що дозволяють займатися валютно-обмінними операціями, у 29 небанківських фінансових установ та національного оператора поштового зв’язку “Укрпошта”.

В даний час в Україні зареєстровано 3 371 відокремлений підрозділ небанківських фінансових установ.