Укр 
Eng Соціальний захист населення в Україні в 2014 році погіршився, про що свідчить зниження співвідношення розміру мінімальної заробітної плати і середньої заробітної плати на одного штатного працівника (індекс Кейтца) до кінця року до 30,4% з 33,7% роком раніше, говориться в аналітичному звіті Національного банку України (НБУ).
“Соціальний захист населення погіршився: індекс Кейтца на кінець 2014 року знизився до 30,4% … Основними причинами такого різкого падіння були незмінні соціальні стандарти (а саме мінімальної заробітної плати – 1,218 тис. грн.) На тлі зростання середньої заробітної плати” , – наголошується в документі, текст якого розміщений на веб-сайті НБУ.
Індекс Кейтца в країнах Західної Європи органи управління використовують як один з показників ефективності подолання бідності. Рекомендоване значення цього показника Міжнародною організацією праці становить 50%, Європейським Союзом – 60%.
НБУ надав валютне послаблення для частини імпортерів. Про це повідомила глава Нацбанку Валерія Гонтарєва на брифінгу.
Вона зазначила, що на початку минулого тижня НБУ оголосив про те, що всі імпортні контракти по передоплаті на суму від 500 тисяч доларів повинні робитися тільки через акредитиви, підтверджені банками першого класу.
Гонтарева повідомила, що НБУ надає послаблення, оскільки не всі виявилися готові до цього.
Для товарів, на які запроваджується імпортне мито на рівні 0, будуть місячні канікули для того, щоб імпортери змогли підготуватися до відкриття акредитивної форми розрахунку, сказала вона.
“Всі інші зобов’язані вже сьогодні переходити на акредитивну форму розрахунків, у разі якщо сума контракту перевищує 500 тисяч доларів”, – сказала Гонтарєва.
За її словами, всі товари, які потрапляють в критичний імпорт, будуть пріоритетними.
“Тим не менше, протягом місяця всі повинні будуть навчитися робити акредитивну форму розрахунків”, – сказала вона
Також Гонтарєва зазначила, що у 90% банків є фахівці з акредитивами, і самі банки вітають таку форму розрахунків.
Національний банк України (НБУ) для ослаблення девальваційного тиску на гривню в період з 10 березня по 9 квітня підвищує обсяг обов’язкових резервів банків, вказується в прес-релізі НБУ у вівторок.
“Обсяг обов’язкових резервів банків у встановленому нормативі збільшується орієнтовно на 12 млрд грн, що зменшить обсяги вільної ліквідності банківської системи і сприятиме зниженню девальваційного тиску”, – вказується в прес-релізі.
За даними Нацбанку, основним чинником такого зростання буде курсова переоцінка залучених коштів в іноземній валюті.
Разом з тим в прес-релізі наголошується, що таке рішення може ускладнити для банків обслуговування платіжного обороту їх клієнтів, і тому банкам дозволено зараховувати в покриття обов’язкових резервів 100% обсягу залишків готівки в касах банків у національній валюті (поки можна зараховувати 50% таких залишків ).
“Це дасть можливість нівелювати вплив курсового фактора на обсяг обов’язкових резервів в сумі орієнтовно 9 млрд грн. Відповідно, обсяг обов’язкових резервів, який банкам необхідно буде сформувати додатково, збільшиться орієнтовно на 3 млрд грн”, – вказується в прес-релізі.
Згідно з документом, нова резервна вимога набуде чинності 10 березня.
Національний банк України збільшив облікову ставку та ставку рефінансування з 19,5% до 30% річних із 4 березня цього року, повідомила глава НБУ Валерія Гонтарева журналістам у Києві у вівторок.
Як уточнюється в прес-релізі Нацбанку, це рішення закріплено постановою правління НБУ №154 від 2 березня.
Нацбанк із 6 лютого підвищив облікову ставку з 14% до 19,5% річних, водночас збільшивши ставку рефінансування за кредитами овернайт із 17,5% до 23% річних, але зберігши ставку 19,5% річних за кредитами, наданими за підсумками кількісного тендера щодо рефінансування банків.
Як повідомлялося, НБУ підвищив облікову ставку до 14% із 12,5% з 13 листопада 2014 року, яка утримувалася на цьому рівні з 17 липня 2014 року.
Останнього разу облікова ставка Нацбанку була вищою у 2000 році: з 24 березня 2000 року її було знижено з 35% до 32% річних, а потім з 10 квітня – до 29% та з 15 серпня – до 27% річних. У 2001 році НБУ в шість етапів понизив облікову ставку до 12,5% річних.
Закон про посилення відповідальності керівників і власників фінансових установ відкриє нову еру надійності банківської системи.
Про це заявив представник президента у Верховній Раді, народний депутат Степан Кубів, повідомляє прес-служба “Блоку Петра Порошенка”.
“До прийняття цього закону не було з кого спитати, коли банк банкрут або ставав неплатоспроможним. Правління в такому банку вже немає, резервів немає і вкладники, особливо фізособи, могли розраховувати тільки на гарантійні кошти держави. Цей закон посилює кримінальну та адміністративну відповідальність керівників банків, розширює коло пов’язаних з банками осіб, розширює категорійність та відповідальність власників, які не є прямим менеджментом того чи іншого банку “, – зазначив Кубів.
За його словами, відтепер посилиться відповідальність пов’язаних з банками осіб, мінімізуються ризикові операції і посилюється Фонд гарантування повернення вкладів.
Зміни, на думку представника президента в Раді, повинні гарантувати повернення депозитів у банках, що займаються ризиковими операціями.
Під час представлення документа в сесійній залі парламенту Кубів зазначив, що запропоновані зміни випливають з узятих на себе Україною зобов’язань, які були підписані з ЄС, і виконання 20-ї поправки Базельського комітету з нагляду.
Лідер парламентської фракції партії “Блок Петра Порошенка” Юрій Луценко, в свою чергу зазначив, що в Національному банку сьогодні 110 млрд неповерненого рефінансування, яке було видано за попередні роки.
“Ціна прийнятого закону – це власне повернення цих 110 млрд у національну скарбницю. Повернути ці кошти не через фонд погашення боргів вкладникам, які дає держава, а з майна всіх пов’язаних осіб, що вступили в змову з керівниками комерційних банків і розікрали їх, – заявив він .
Нагадаємо, на позачерговому засіданні 2 березня Верховна Рада прийняла за основу і в цілому президентський законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб” (реєстраційний номер 2085).
У НБУ немає передумов для скасування зазначеної норми, вважають в одному з найбільших банків.
Національний банк України має намір продовжити термін дії норми з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами, яка на сьогодні діє на рівні 75% до 3 березня включно, повідомили джерела на фінансовому ринку.
За інформацією топ-менеджера одного з найбільших банків, норма з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами буде продовжена обов’язково, оскільки у регулятора немає передумов для її скасування, враховуючи нестачу валюти на ринку. “Продовжать обов’язково. Підстав для скасування поки немає, пропозиція валюти недостатня. Можливо, вже продовжили, просто поки не оприлюднили рішення”, – сказав співрозмовник агентства.
Представник іншого великого банку також вважає, що норму з обов’язкового продажу залишать. “Сьогодні на 10:00 призначена нарада, де і ухвалюватиметься рішення. Норму продовжать, інформації про зміну частки продажу виручки поки немає. Є також відомості, що цю норму хочуть “зацементувати”, закріпивши законом, щоб вона працювала на постійній основі, а не як тимчасовий захід НБУ”, – повідомив інший співрозмовник.
У Національному банку інформацію про продовження заходу з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами поки не підтвердили, але і не спростували. “Відповідна постанова поки в роботі. Як тільки буде підписано – оприлюднимо”, – сказали в прес-службі регулятора.
Нагадаємо, НБУ постановою №591 від 22 вересня 2014 встановив вимогу щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті із зовнішньоекономічної діяльності на рівні 75% і обмежив терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами до 90 днів.
Згодом регулятор продовжив термін дії цих норм на 3 місяці, до 2 березня.
Крім зазначених норм, антикризову постанову НБУ передбачає обмеження максимальної суми зняття готівки з рахунку клієнта 150 тис. грн в день, продаж готівкової валюти в одні руки – еквівалентом 3 тис. грн в день, зняття валютних коштів з рахунків через каси та банкомати, а також валютні перекази без підтверджуючих документів, – еквівалентом 15 тис. грн в день.
З 24 лютого цього року регулятор ввів ряд додаткових обмежень на валютному ринку, включаючи обов’язкову перевірку імпортних контрактів на суму понад 50 тис. дол., що передбачають передоплату, обов’язкове оформлення акредитива для виконання імпортного контракту з передоплатою на суму понад 500 тис. дол., а також заборону на операції з кредитування для купівлі валюти.
Введені обмеження покликані зупинити стрімку девальвацію гривні, яка з моменту переходу НБУ до гнучкого курсоутворення на валютному ринку за 2014 і два місяці 2015 знецінилася до долара США за офіційним курсом в 3,8 рази до нового історичного мінімуму на рівні 30,01 грн/дол. Останнє значення офіційного курсу НБУ до долара, встановлений 2 березня, на 3 грн вище мінімального – на рівні 26,8581 грн/дол.
Національний банк 2 березня визнав неплатоспроможними Кредитпромбанк і “Омега Банк”.
“Ураховуючи вимоги статті 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та відсутність перспектив відновлення діяльності зазначених банків, з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, Правлінням Національного банку 02 березня 2015 року було прийнято рішення про віднесення ПАТ “Кредитпромбанк” до ПАТ “ОМЕГА БАНК” категорії неплатоспроможних (постанови Правління Національного банку № 151 та № 152 відпровідно)”, – повідомив регулятор на своєму офіційному сайті.
У січні 2015 року зазначені банки було віднесено до категорії проблемних та призначено кураторів – службовців Національного банку України. “Регулятивний капітал банків зазнав критичних втрат та досяг від’ємного значення. Також банки продовжували порушувати вимоги нормативно-правових актів Національного банку України. Власником банків не було вжито заходів щодо надання фінансової підтримки банків з метою приведення їх діяльності у відповідність до вимог законодавства”, – пояснили у повідомленні.
Національний банк України визнав неплатоспроможним “Дельта Банк”, який входить до групи найбільших. Про це йдеться в повідомленні Нацбанку, оприлюдненому на офіційній сторінці регулятора.
Відповідну постанову №150 НБУ прийняв 2 березня.
Національний банк України наголошує, що 94% усіх вкладників АТ “Дельта Банк” мають вклади в межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) суми 200 тис. грн., отже вони отримають свої вклади в повному обсязі. Кількість таких вкладників становить 554 тисячі. Частина клієнтів зі значними обсягами вкладів (близько 6% від кількості усіх вкладників) отримають свої вклади в межах суми, гарантованої Фондом.
Головною причиною віднесення АТ “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних стало невжиття власником банку своєчасних, дієвих і достатніх заходів для поліпшення фінансового стану банку та приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України, пояснили в НБУ.
Раніше глава НБУ Валерія Гонтарєва повідомила, що регулятор розглядав націоналізацію “Дельта Банку”.
Станом на 1 січня за розміром активів банк займав 4-е місце (60,303 млрд гривень) серед 158 діючих банків.
03.03.15 станом на 09:58 київські Банки та Пункти обміну валют (ПОВ) найбільш часто купують 1 USD за ціною 22.0000 UAH, що дешевше на 300.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 28.0000 UAH, що дешевше на 300.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 1 USD коливаються в межах 22.0000 – 25.0000 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 1 USD на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
25.0000 UAH – Банк Киевская Русь
24.5000 UAH – ОТП Банк Райффайзен Банк Аваль Райффайзен Банк Аваль КРД
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 1 USD коливаються в межах 27.0000 – 30.3000 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 1 USD на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
27.0000 UAH – Арсенал Артада
27.3000 UAH – АРКАДА
Сьогодні Банки та ПОВ найбільш часто купують 1 EUR за ціною 25.0000 UAH, що дешевше на 200.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 31.0000 UAH, що дешевше на 400.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 1 EUR коливаються в межах 24.0000 – 27.8800 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 1 EUR на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
27.8800 UAH – Банк Киевская Русь
27.5000 UAH – ОТП Банк
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 1 EUR коливаються в межах 30.9000 – 33.0000 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 1 EUR на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
30.9000 UAH – АРКАДА Ощадбанк
31.0000 UAH – Арсенал Артада Кредит Европа Банк Кредит Оптима Банк Маржа ОТП Банк ПОВ №24 ПОВ №93 ПОВ №99 Укринбанк Укрсоцбанк UniCredit Bank TM
Сьогодні Банки та ПОВ найбільш часто купують 10 RUB за ціною 3.4000 UAH, що дешевше на 60.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 4.5000 UAH, що дешевше на 50.00 коп.
Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 10 RUB коливаються в межах 3.0000 – 3.9680 UAH.
Кращі пропозиції щодо купівлі 10 RUB на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
3.9680 UAH – Банк Киевская Русь
3.7700 UAH – БМ Банк
Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 10 RUB коливаються в межах 4.3500 – 5.6000 UAH.
Кращі пропозиції щодо продажу 10 RUB на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
4.3500 UAH – Артада
4.4000 UAH – Маржа ПОВ №24 ПОВ №93 ПОВ №99 СДЮШОР-Киев
Огляд підготовлений на підставі даних 23 київських Банків і ПОВ.
Повний список готівкових курсів валют знаходиться тут.
Динаміка змін готівкових курсів валют знаходиться тут.
Національний банк констатує зниження надходжень валютної виручки від експортерів на 45% у січні-лютому в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року.
Про це повідомила глава Нацбанку Валерія Гонтарєва.
“Дуже погані дані. У порівнянні з січнем-лютим 2014 падіння збільшилася – 45%. Це близько 5 млрд доларів. Коли ми спілкуємося з МВФ на тему того, скільки грошей нам від них треба, якраз і маємо на увазі, скільки вони повинні дати нам грошей, щоб був позитивний баланс “, – сказала вона, відповідаючи на питання про показники падіння валютної виручки.
Гонтарева вважає, що з проблемою неповернення експортерами виручки Нацбанку важко боротися самостійно.
“Якщо закон про трансферне ціноутворення так і не був прийнятий, то експортна виручка надходить від материнських або дочірніх компаній наших експортерів за кордоном, вони її можуть там тримати стільки, скільки вони хочуть. І в нас немає інструментарію змусити їх повернути її в країну”, – коментує голова Нацбанку.
Гонтарева пояснила, що штрафи для експортерів за неповернення мінімальні і їх однозначно потрібно збільшувати, про що НБУ неодноразово говорив з Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
Як повідомлялося, Кабмін пропонує Верховній Раді скоротити терміни повернення валютної виручки експортерів з 180 до 90 днів.
Рада схвалила зміни до держбюджету-2015
Верховна Рада прийняла за основу проект закону №2147 про внесення змін до закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік”.
За це рішення проголосували 273 нардепів.
У рамках домовленостей з МВФ Верховна Рада також повинна розглянути поправки до держбюджету.
У них передбачається:
- Збільшення державних зовнішніх запозичень на 105, 767 млрд грн;
- Збільшення погашення державного зовнішнього боргу на 25,981 млрд грн;
- Збільшення погашення державного внутрішнього боргу на 66,77 млрд грн;
- Зменшення державних внутрішніх запозичень на 2,18 млрд грн;
Згідно з проектом змін, доходи держбюджету підвищені до 498 млрд грн (в основному за рахунок податків), витрати – до 563 млрд грн.
Прогноз номінального ВВП становить 1850,2 млрд грн.
Інфляція на грудень 2015 року, за розрахунками уряду, досягне 26,7%.
Українські активи Vimpelcom в 2014 р. скоротили дохід на 5%
Чистий сукупний дохід активів Vimpelcom Ltd. в Україні – операторів АТ “Київстар” і скасованого в рамках об’єднання активів Vimpelcom Ltd. в Україні ТОВ “Голден Телеком”, в 2014 році скоротився на 5% порівняно з 2013 роком і склав 12,231 млрд грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії, оприлюдненим на сайті материнської компанії в середу, її дохід від надання послуг мобільного зв’язку скоротився на 3% – до 11,19 млрд грн, а дохід від надання послуг фіксованого зв’язку – на 8%, до 1,017 млрд рн.
Показник EBITDA Vimpelcom в Україні скоротився на 11% – до 5526 млн грн.
Капітальні інвестиції компаній знизилися на 2% і склали 1,657 млрд грн.
Кількість абонентів мобільного зв’язку в четвертому кварталі 2014 року по відношенню до четвертого кварталу 2013 року зросла на 2% – до 26,2 млн, кількість абонентів широкосмугового доступу до інтернет в четвертому кварталі збільшилася на 7% – до 0,8 млн.
Показник доходу з одного абонента (ARPU) по мобільному зв’язку в четвертому кварталі знизився на 1% – до 36,1 грн. За послугою ШСД цей показник також продемонстрував падіння: він скоротився на 5% – до 45,5 грн.
Як повідомлялося, ТОВ “Голден Телеком” з 1 листопада 2014 р. було скасовано як юридичну особу в рамках процесу об’єднання активів міжнародної групи Vimpelcom в Україні.
Підписка на новини АУБ
Контакти
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна
Email :
secret@aub.org.ua
Телефони:
+380 (44) 516-8775
