Укр 
Eng Про це йдеться в повідомленні фонду.
Фонд пропонує потенційним інвесторам такі способи виведення даного банку з ринку: відчуження всіх або частини активів і зобов’язань банку на користь приймаючої фінустанови; створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань банку; продаж фінустанови в цілому.
Потенційний інвестор, який планує брати участь у виведенні банку з ринку, зобов’язаний отримати погодження у Національного банку на придбання істотної участі в банку.
Як повідомлялося, з 14 лютого Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в Златобанк.
Банк опосередковано контролюється Оленою Якименко.
2014 Златобанк закінчив зі збитками 30,4 млн гривень.
Нацбанк зобов’язав банки при узгодженні платежів імпортерів надавати довідки про відсутність у клієнта податкової заборгованості
Національний банк України зобов’язав банки при узгодженні платежів за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис. дол. надавати в НБУ довідки фіскальної служби про відсутність у клієнта-імпортера заборгованості за податками, зборами і платежами.
Про це йдеться в постанові НБУ від 3 березня №161, якою регулятор доповнює правила купівлі валюти за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис дол., що діють з 24 лютого.
Раніше постановою від 23 лютого №124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» НБУ зобов’язав банки узгоджувати платежі за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис. дол., для чого банки формують і подають до Нацбанку відповідний реєстр з копіями документів.
«Пакет документів, який подається до Національного банку України для підтвердження можливості як купівлі, так і перерахування іноземної валюти, повинен також містити довідку Державної фіскальної служби України про відсутність у резидента заборгованості за податками, зборами, платежами», – йдеться в оновленому документі.
В окремих випадках, передбачених встановленими НБУ правилами переказу коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями (постанова від 5 лютого 2004 року), також потрібний відповідний акт цінової експертизи (узгодження).
Встановлені вимоги не поширюються на операції з імпорту життєво необхідних товарів, визначених у статті 5 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди за тарифами і торгівлею 1994 року».
Постанова набирає чинності з 4 березня 2015 року, зокрема підпункт 2 пункту 1 постанови (про звільнення від обмежень критичного імпорту) діє до 3 квітня 2015 року.
У вівторок, 3 березня, Національний банк видав кредити рефінансування на загальну суму 2 114, 3 млн гривень. Про це повідомив НБУ.
З них: overnight – 2 114, 3 млн гривень за ставкою 23,00% річних 11 банкам.
Як повідомлялося, у понеділок, 2 березня, Нацбанк видав кредити рефінансування на загальну суму 357, 2 млн гривень.
У січні Національний банк видав 19 банкам кредити на загальну суму 12 769,55 мільйона гривень, за середньозваженою процентною ставкою 18,70% річних.
За 2014 НБУ видав кредити на загальну суму 222, 3 млрд гривень за середньозваженою процентною ставкою 15,57% річних.
Національний банк України після рішення про підвищення з 4 березня облікової ставки з 19,5% до 30% річних також істотно підвищив процентні ставки по активних і пасивних операціях, зокрема, “робочу” ставку рефінансування за операціями “овернайт” під забезпечення державними цінними паперами з 23% до 33% річних.
Одночасно НБУ збільшив ставки за депозитними сертифікатами “овернайт” з 14% до 20% річних, а на більш довгі строки – на 9 процентних пунктів (п.п.) – до 26-27% річних.
Як повідомлялося, Нацбанк з 4 березня збільшив облікову ставку і ставку рефінансування з 19,5% до 30% річних. Попередній раз він підвищив її з 6 лютого з 14% до 19,5% річних, одночасно збільшивши ставку рефінансування по кредитах “овернайт” з 17,5% до 23% річних, але зберігши ставку 19,5% річних за кредитами, наданими по підсумками кількісного тендера з рефінансування банків.
Останній раз облікова ставка Нацбанку була вище 30% у 2000 році: з 24 березня 2000 вона була знижена з 35% до 32% річних, а потім з 10 квітня – до 29% і з 15 серпня – до 27% річних. У 2001 році НБУ в шість етапів знизив облікову ставку до 12,5% річних.
Про це йдеться в повідомленні фонду.
Фонд пропонує потенційним інвесторам такі способи виведення даного банку з ринку: відчуження всіх або частини активів і зобов’язань банку на користь приймаючої фінустанови; створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань банку; продаж фінустанови в цілому.
Потенційний інвестор, який планує брати участь у виведенні банку з ринку, зобов’язаний отримати погодження у Національного банку на придбання істотної участі в банку.
Як повідомлялося, з 14 лютого Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в Златобанк.
Банк опосередковано контролюється Оленою Якименко.
2014 Златобанк закінчив зі збитками 30,4 млн гривень.
Соціальний захист населення в Україні в 2014 році погіршився, про що свідчить зниження співвідношення розміру мінімальної заробітної плати і середньої заробітної плати на одного штатного працівника (індекс Кейтца) до кінця року до 30,4% з 33,7% роком раніше, говориться в аналітичному звіті Національного банку України (НБУ).
“Соціальний захист населення погіршився: індекс Кейтца на кінець 2014 року знизився до 30,4% … Основними причинами такого різкого падіння були незмінні соціальні стандарти (а саме мінімальної заробітної плати – 1,218 тис. грн.) На тлі зростання середньої заробітної плати” , – наголошується в документі, текст якого розміщений на веб-сайті НБУ.
Індекс Кейтца в країнах Західної Європи органи управління використовують як один з показників ефективності подолання бідності. Рекомендоване значення цього показника Міжнародною організацією праці становить 50%, Європейським Союзом – 60%.
НБУ надав валютне послаблення для частини імпортерів. Про це повідомила глава Нацбанку Валерія Гонтарєва на брифінгу.
Вона зазначила, що на початку минулого тижня НБУ оголосив про те, що всі імпортні контракти по передоплаті на суму від 500 тисяч доларів повинні робитися тільки через акредитиви, підтверджені банками першого класу.
Гонтарева повідомила, що НБУ надає послаблення, оскільки не всі виявилися готові до цього.
Для товарів, на які запроваджується імпортне мито на рівні 0, будуть місячні канікули для того, щоб імпортери змогли підготуватися до відкриття акредитивної форми розрахунку, сказала вона.
“Всі інші зобов’язані вже сьогодні переходити на акредитивну форму розрахунків, у разі якщо сума контракту перевищує 500 тисяч доларів”, – сказала Гонтарєва.
За її словами, всі товари, які потрапляють в критичний імпорт, будуть пріоритетними.
“Тим не менше, протягом місяця всі повинні будуть навчитися робити акредитивну форму розрахунків”, – сказала вона
Також Гонтарєва зазначила, що у 90% банків є фахівці з акредитивами, і самі банки вітають таку форму розрахунків.
Національний банк України (НБУ) для ослаблення девальваційного тиску на гривню в період з 10 березня по 9 квітня підвищує обсяг обов’язкових резервів банків, вказується в прес-релізі НБУ у вівторок.
“Обсяг обов’язкових резервів банків у встановленому нормативі збільшується орієнтовно на 12 млрд грн, що зменшить обсяги вільної ліквідності банківської системи і сприятиме зниженню девальваційного тиску”, – вказується в прес-релізі.
За даними Нацбанку, основним чинником такого зростання буде курсова переоцінка залучених коштів в іноземній валюті.
Разом з тим в прес-релізі наголошується, що таке рішення може ускладнити для банків обслуговування платіжного обороту їх клієнтів, і тому банкам дозволено зараховувати в покриття обов’язкових резервів 100% обсягу залишків готівки в касах банків у національній валюті (поки можна зараховувати 50% таких залишків ).
“Це дасть можливість нівелювати вплив курсового фактора на обсяг обов’язкових резервів в сумі орієнтовно 9 млрд грн. Відповідно, обсяг обов’язкових резервів, який банкам необхідно буде сформувати додатково, збільшиться орієнтовно на 3 млрд грн”, – вказується в прес-релізі.
Згідно з документом, нова резервна вимога набуде чинності 10 березня.
Національний банк України збільшив облікову ставку та ставку рефінансування з 19,5% до 30% річних із 4 березня цього року, повідомила глава НБУ Валерія Гонтарева журналістам у Києві у вівторок.
Як уточнюється в прес-релізі Нацбанку, це рішення закріплено постановою правління НБУ №154 від 2 березня.
Нацбанк із 6 лютого підвищив облікову ставку з 14% до 19,5% річних, водночас збільшивши ставку рефінансування за кредитами овернайт із 17,5% до 23% річних, але зберігши ставку 19,5% річних за кредитами, наданими за підсумками кількісного тендера щодо рефінансування банків.
Як повідомлялося, НБУ підвищив облікову ставку до 14% із 12,5% з 13 листопада 2014 року, яка утримувалася на цьому рівні з 17 липня 2014 року.
Останнього разу облікова ставка Нацбанку була вищою у 2000 році: з 24 березня 2000 року її було знижено з 35% до 32% річних, а потім з 10 квітня – до 29% та з 15 серпня – до 27% річних. У 2001 році НБУ в шість етапів понизив облікову ставку до 12,5% річних.
Закон про посилення відповідальності керівників і власників фінансових установ відкриє нову еру надійності банківської системи.
Про це заявив представник президента у Верховній Раді, народний депутат Степан Кубів, повідомляє прес-служба “Блоку Петра Порошенка”.
“До прийняття цього закону не було з кого спитати, коли банк банкрут або ставав неплатоспроможним. Правління в такому банку вже немає, резервів немає і вкладники, особливо фізособи, могли розраховувати тільки на гарантійні кошти держави. Цей закон посилює кримінальну та адміністративну відповідальність керівників банків, розширює коло пов’язаних з банками осіб, розширює категорійність та відповідальність власників, які не є прямим менеджментом того чи іншого банку “, – зазначив Кубів.
За його словами, відтепер посилиться відповідальність пов’язаних з банками осіб, мінімізуються ризикові операції і посилюється Фонд гарантування повернення вкладів.
Зміни, на думку представника президента в Раді, повинні гарантувати повернення депозитів у банках, що займаються ризиковими операціями.
Під час представлення документа в сесійній залі парламенту Кубів зазначив, що запропоновані зміни випливають з узятих на себе Україною зобов’язань, які були підписані з ЄС, і виконання 20-ї поправки Базельського комітету з нагляду.
Лідер парламентської фракції партії “Блок Петра Порошенка” Юрій Луценко, в свою чергу зазначив, що в Національному банку сьогодні 110 млрд неповерненого рефінансування, яке було видано за попередні роки.
“Ціна прийнятого закону – це власне повернення цих 110 млрд у національну скарбницю. Повернути ці кошти не через фонд погашення боргів вкладникам, які дає держава, а з майна всіх пов’язаних осіб, що вступили в змову з керівниками комерційних банків і розікрали їх, – заявив він .
Нагадаємо, на позачерговому засіданні 2 березня Верховна Рада прийняла за основу і в цілому президентський законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб” (реєстраційний номер 2085).
У НБУ немає передумов для скасування зазначеної норми, вважають в одному з найбільших банків.
Національний банк України має намір продовжити термін дії норми з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами, яка на сьогодні діє на рівні 75% до 3 березня включно, повідомили джерела на фінансовому ринку.
За інформацією топ-менеджера одного з найбільших банків, норма з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами буде продовжена обов’язково, оскільки у регулятора немає передумов для її скасування, враховуючи нестачу валюти на ринку. “Продовжать обов’язково. Підстав для скасування поки немає, пропозиція валюти недостатня. Можливо, вже продовжили, просто поки не оприлюднили рішення”, – сказав співрозмовник агентства.
Представник іншого великого банку також вважає, що норму з обов’язкового продажу залишать. “Сьогодні на 10:00 призначена нарада, де і ухвалюватиметься рішення. Норму продовжать, інформації про зміну частки продажу виручки поки немає. Є також відомості, що цю норму хочуть “зацементувати”, закріпивши законом, щоб вона працювала на постійній основі, а не як тимчасовий захід НБУ”, – повідомив інший співрозмовник.
У Національному банку інформацію про продовження заходу з обов’язкового продажу валютної виручки експортерами поки не підтвердили, але і не спростували. “Відповідна постанова поки в роботі. Як тільки буде підписано – оприлюднимо”, – сказали в прес-службі регулятора.
Нагадаємо, НБУ постановою №591 від 22 вересня 2014 встановив вимогу щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті із зовнішньоекономічної діяльності на рівні 75% і обмежив терміни розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами до 90 днів.
Згодом регулятор продовжив термін дії цих норм на 3 місяці, до 2 березня.
Крім зазначених норм, антикризову постанову НБУ передбачає обмеження максимальної суми зняття готівки з рахунку клієнта 150 тис. грн в день, продаж готівкової валюти в одні руки – еквівалентом 3 тис. грн в день, зняття валютних коштів з рахунків через каси та банкомати, а також валютні перекази без підтверджуючих документів, – еквівалентом 15 тис. грн в день.
З 24 лютого цього року регулятор ввів ряд додаткових обмежень на валютному ринку, включаючи обов’язкову перевірку імпортних контрактів на суму понад 50 тис. дол., що передбачають передоплату, обов’язкове оформлення акредитива для виконання імпортного контракту з передоплатою на суму понад 500 тис. дол., а також заборону на операції з кредитування для купівлі валюти.
Введені обмеження покликані зупинити стрімку девальвацію гривні, яка з моменту переходу НБУ до гнучкого курсоутворення на валютному ринку за 2014 і два місяці 2015 знецінилася до долара США за офіційним курсом в 3,8 рази до нового історичного мінімуму на рівні 30,01 грн/дол. Останнє значення офіційного курсу НБУ до долара, встановлений 2 березня, на 3 грн вище мінімального – на рівні 26,8581 грн/дол.
Національний банк 2 березня визнав неплатоспроможними Кредитпромбанк і “Омега Банк”.
“Ураховуючи вимоги статті 76 Закону України “Про банки і банківську діяльність” та відсутність перспектив відновлення діяльності зазначених банків, з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, Правлінням Національного банку 02 березня 2015 року було прийнято рішення про віднесення ПАТ “Кредитпромбанк” до ПАТ “ОМЕГА БАНК” категорії неплатоспроможних (постанови Правління Національного банку № 151 та № 152 відпровідно)”, – повідомив регулятор на своєму офіційному сайті.
У січні 2015 року зазначені банки було віднесено до категорії проблемних та призначено кураторів – службовців Національного банку України. “Регулятивний капітал банків зазнав критичних втрат та досяг від’ємного значення. Також банки продовжували порушувати вимоги нормативно-правових актів Національного банку України. Власником банків не було вжито заходів щодо надання фінансової підтримки банків з метою приведення їх діяльності у відповідність до вимог законодавства”, – пояснили у повідомленні.
Підписка на новини АУБ
Контакти
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна
Email :
secret@aub.org.ua
Телефони:
+380 (44) 516-8775
