Укр 
Eng Національний банк України заборонив видачу валюти з електронних платіжних карток. Про це йдеться в постанові НБУ №160 від 3 березня.
“Видача готівкових грошових коштів в межах України за електронними платіжними коштами, емітованих як резидентами, так і нерезидентами, здійснюється виключно в гривнях”, – наголошується в документі.
Нагадаємо, НБУ також продовжив заборону на продаж валюти населенню більш ніж на 3 тис. грн на добу.
Національний банк вирішив оприлюднити щомісячну динаміку індексів реального і номінального ефективного обмінного курсу гривні (РЕОК і НЕОК).
Про це йдеться в повідомленні прес-служби Нацбанку.
“Оприлюднення в зручному форматі даних про динаміку номінального ефективного обмінного курсу дозволить аналітикам оцінити зміну вартості гривні щодо корзини валют наших основних торговельних партнерів. А дані по РЕОК, тобто показником з урахуванням інфляції, дозволять порівнювати зміна вартості споживчого кошика в Україні та за кордоном”, – зазначив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук.
Інформаційна база включає місячні дані РЕОК і НЕОК починаючи з грудня 1999 року.
Надалі оновлення статистичної інформації відбуватиметься щомісяця через 30 календарних днів після звітного періоду.
Індекс РЕОК є індикатором зміни цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів по виробленій продукції в країнах – основних торгових партнерах України, на внутрішньому і світовому ринку.
“Економічний сенс полягає у відображенні зміни обмінного курсу, відкоригованого на рівень інфляції в Україні і в країнах – торговельних партнерах”, – пояснює Нацбанк.
Індекс РЕОК гривні розраховується по кошику з 23 валют 37 країн – основних торгових партнерів України, скоригованої на відносну зміну споживчих цін. Сукупний обсяг експорту та імпорту товарів і послуг країн, які враховуються при обчисленні РЕОК гривні, становить 85% від загального зовнішньоторговельного обороту України.
Основу методології розрахунку ефективних обмінних курсів (номінального і реального) складають методології Банку міжнародних розрахунків, Європейського центрального банку та Міжнародного валютного фонду.
НБУ планує щоквартально оприлюднювати свій звіт з інфляції.
Верховна Рада України заслухає голову Національного банку України Валерії Гонтарєвої на засіданні в п’ятницю, повідомила журналістам віце-спікер парламенту Оксана Сироїд.
“Завтра Верховна Рада заслуховуватиме звіт голови Національного банку України, і розглядати питання щодо рекомендацій чи пропозицій щодо діяльності Національного банку”, – розповіла вона в кулуарах парламенту в четвер.
За словами О.Сироїд, рада коаліції поки не обговорювала питання відставки В.Гонтаревої.
Україна прийняла зобов’язання недопущення реструктуризації валютних позик в рамках підготовки до нової угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ), йдеться в повідомленні комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.
“Одним з пунктів нового меморандуму з МВФ, де Україна просить надати їй розширену програму фінансування (EFF) на $17,5 млрд, є зобов’язання президента України застосувати право вето у разі ухвалення парламентом закону про реструктуризацію валютних кредитів”, – наголошується в документі.
У повідомленні наголошується, що згідно з меморандумом з МВФ, держава не повинна втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів.
“Ми готові внести ці законопроекти. Але ми отримаємо стовідсоткове вето президента … Ми не популісти, щоб розглядати законопроекти тільки для демонстрації діяльності. І нам, і валютним позичальникам потрібен конкретний результат”, – цитується в повідомленні голови комітету Сергія Рибалки.
Народні депутати пропонують підвищити суму гарантованого відшкодування за депозитами для населення до 500 тис грн.
Відповідний законопроект №2318, що вносить зміни в закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» подав народний депутат Валерій Писаренко (позафракційний).
Автор пояснює свою ініціативу падінням довіри населення до банків.
«Негативний вплив на життєдіяльність банківської системи мають непрофесійні і безсистемні рішення Національного банку України. Зокрема, неефективне управлінням і нездатність здійснювати належний контроль за діяльністю комерційних банків призвело до банкрутства багатьох з них. В результаті численні вкладники втрачають свої заощадження, а довіра до банківської системи руйнується. Реалії вимагають рішучих дій щодо посилення захисту прав вкладників, – йдеться в пояснювальній записці. – Розмір відшкодування в умовах вищенаведених реалій, стрімкої інфляції та з метою надання належних фінансових гарантій вкладникам вимагає істотного збільшення ».
Нагадаємо, що зараз граничний розмір відшкодування депозитів фізосіб в збанкрутілих банках становить 200 тис. грн, включаючи відсотки. Їх виплатою займається Фонд гарантування вкладів фізосіб.
Національний банк України з понеділка, 9 березня, запускає в обіг банкноти номіналом 100 грн зразка 2014 року з удосконаленою системою захисту.
Про це йдеться в листі регулятора комерційним банкам від 4 березня N50-01011 / 14196.
У листі НБУ звертає увагу банків, що сортування і пакування нових банкнот при їх обробці потрібно здійснювати окремо від банкнот номіналом 100 гривень попередніх зразків, що викликано необхідністю ведення їх роздільного обліку як банкнот нового покоління.
«Ввести в обіг з 9 березня 2015 року банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року… Установити, що банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 є законним платіжним засобом на території України і обов’язкові до прийому за їх номінальною вартістю», – йдеться в постанові НБУ, що додається до листа.
Як повідомлялося, Національний банк анонсував випуск банкнот номіналом 100 грн нового зразка в кінці минулого року.
За інформацією регулятора, банкноти будуть випущені для поліпшення організації готівкового обігу і в межах планового випуску на 2015 рік на заміну зношених, пошкоджених та вилучених з обігу.
У вересні 1996 року в Україні була проведена грошова реформа, в результаті якої єдиним законним засобом платежу на території України стала українська гривня. В даний час в обігу знаходяться купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень, а також монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок і 1 гривня.
Найбільший виробник хліба та хлібобулочних виробів компанія “Київхліб” (Київ) вирішила підняти ціни на свою продукцію в середньому на 25% -30% c 12 березня. Про це йдеться в повідомленні “Київхліба”.
“Київхліб”, один з провідних гравців хлібопекарського ринку Києва та області, змушений оголосити про чергове підняття відпускних цін на свою продукцію з 12 березня на 25-30% “, – йдеться в повідомленні.
Зокрема, хліб український столичний подовий (0,95 кг) виросте в ціні з 6,9 гривні до 8,58 гривні (з ПДВ), хліб пшеничний традиційний подовий 1 сорту (0,65 кг) – з 5,64 гривні до 7,14 гривні, батон нарізний київський по 0,5 кг – з 5,34 гривні до 7,2 гривні.
Ціна батона дорожнього (0,5 кг) з 12 березня підвищиться з 4,5 гривні до 6,12 гривні, батона “Нива” (0,5 кг) – з 4,26 гривні до 5,76 гривні, батонів сонячних (0 , 45 кг) – з 4,44 гривні до 6 гривень.
Компанія відзначає, що дані заходи є вимушеними і прийняті у зв’язку з подорожчанням усіх складових собівартості хлібобулочних виробів.
Як повідомляло агентство, 18 лютого був перший етап підвищення цін на популярні сорти хліба, виробленого на підприємствах “Київхліба”.
Так, ціна батонів нарізних київських по 0,5 кг підвищилася з 4,86 гривні до 5,34 гривні, хліб український столичний подовий (0,95 кг) виріс в ціні з 5,94 гривні до 6,9 гривні, хліб пшеничний традиційний подовий 1 ґатунку – з 4,8 гривні до 5,64 гривні.
В кінці 2014 року Київська міська державна адміністрація та “Київхліб” підписали договір про створення роздрібної торговельної мережі з продажу соціальних сортів хлібобулочних виробів.
3 листопада КМДА затвердила компанію “Київхліб” інвестором щодо створення роздрібної торговельної мережі з продажу соціальних сортів хлібобулочних виробів.
Про це йдеться в повідомленні фонду.
Фонд пропонує потенційним інвесторам такі способи виведення даного банку з ринку: відчуження всіх або частини активів і зобов’язань банку на користь приймаючої фінустанови; створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань банку; продаж фінустанови в цілому.
Потенційний інвестор, який планує брати участь у виведенні банку з ринку, зобов’язаний отримати погодження у Національного банку на придбання істотної участі в банку.
Як повідомлялося, з 14 лютого Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в Златобанк.
Банк опосередковано контролюється Оленою Якименко.
2014 Златобанк закінчив зі збитками 30,4 млн гривень.
Нацбанк зобов’язав банки при узгодженні платежів імпортерів надавати довідки про відсутність у клієнта податкової заборгованості
Національний банк України зобов’язав банки при узгодженні платежів за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис. дол. надавати в НБУ довідки фіскальної служби про відсутність у клієнта-імпортера заборгованості за податками, зборами і платежами.
Про це йдеться в постанові НБУ від 3 березня №161, якою регулятор доповнює правила купівлі валюти за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис дол., що діють з 24 лютого.
Раніше постановою від 23 лютого №124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій» НБУ зобов’язав банки узгоджувати платежі за імпортними контрактами з попередньою оплатою на суму понад 50 тис. дол., для чого банки формують і подають до Нацбанку відповідний реєстр з копіями документів.
«Пакет документів, який подається до Національного банку України для підтвердження можливості як купівлі, так і перерахування іноземної валюти, повинен також містити довідку Державної фіскальної служби України про відсутність у резидента заборгованості за податками, зборами, платежами», – йдеться в оновленому документі.
В окремих випадках, передбачених встановленими НБУ правилами переказу коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями (постанова від 5 лютого 2004 року), також потрібний відповідний акт цінової експертизи (узгодження).
Встановлені вимоги не поширюються на операції з імпорту життєво необхідних товарів, визначених у статті 5 Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди за тарифами і торгівлею 1994 року».
Постанова набирає чинності з 4 березня 2015 року, зокрема підпункт 2 пункту 1 постанови (про звільнення від обмежень критичного імпорту) діє до 3 квітня 2015 року.
У вівторок, 3 березня, Національний банк видав кредити рефінансування на загальну суму 2 114, 3 млн гривень. Про це повідомив НБУ.
З них: overnight – 2 114, 3 млн гривень за ставкою 23,00% річних 11 банкам.
Як повідомлялося, у понеділок, 2 березня, Нацбанк видав кредити рефінансування на загальну суму 357, 2 млн гривень.
У січні Національний банк видав 19 банкам кредити на загальну суму 12 769,55 мільйона гривень, за середньозваженою процентною ставкою 18,70% річних.
За 2014 НБУ видав кредити на загальну суму 222, 3 млрд гривень за середньозваженою процентною ставкою 15,57% річних.
Національний банк України після рішення про підвищення з 4 березня облікової ставки з 19,5% до 30% річних також істотно підвищив процентні ставки по активних і пасивних операціях, зокрема, “робочу” ставку рефінансування за операціями “овернайт” під забезпечення державними цінними паперами з 23% до 33% річних.
Одночасно НБУ збільшив ставки за депозитними сертифікатами “овернайт” з 14% до 20% річних, а на більш довгі строки – на 9 процентних пунктів (п.п.) – до 26-27% річних.
Як повідомлялося, Нацбанк з 4 березня збільшив облікову ставку і ставку рефінансування з 19,5% до 30% річних. Попередній раз він підвищив її з 6 лютого з 14% до 19,5% річних, одночасно збільшивши ставку рефінансування по кредитах “овернайт” з 17,5% до 23% річних, але зберігши ставку 19,5% річних за кредитами, наданими по підсумками кількісного тендера з рефінансування банків.
Останній раз облікова ставка Нацбанку була вище 30% у 2000 році: з 24 березня 2000 вона була знижена з 35% до 32% річних, а потім з 10 квітня – до 29% і з 15 серпня – до 27% річних. У 2001 році НБУ в шість етапів знизив облікову ставку до 12,5% річних.
Про це йдеться в повідомленні фонду.
Фонд пропонує потенційним інвесторам такі способи виведення даного банку з ринку: відчуження всіх або частини активів і зобов’язань банку на користь приймаючої фінустанови; створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов’язань банку; продаж фінустанови в цілому.
Потенційний інвестор, який планує брати участь у виведенні банку з ринку, зобов’язаний отримати погодження у Національного банку на придбання істотної участі в банку.
Як повідомлялося, з 14 лютого Фонд гарантування вкладів ввів тимчасову адміністрацію в Златобанк.
Банк опосередковано контролюється Оленою Якименко.
2014 Златобанк закінчив зі збитками 30,4 млн гривень.
Підписка на новини АУБ
Контакти
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна
Email :
secret@aub.org.ua
Телефони:
+380 (44) 516-8775
