Укр 
Eng Universal Bank ,що входить до групи великих, збільшив статутний фонд на 13 млн гривень, або на 1% до 1175 млн гривень.
Про це повідомив представник банку.
Акціонери банку на зборах 3 березня внесли зміни до статуту у зв’язку із збільшенням статутного капіталу.
В цілому на збільшення капіталу спрямовується 501 млн гривень за рахунок продажу акцій вище номіналу.
Таким чином СФ банку становить 1,175 млрд гривень.
99,96% акцій публічного акціонерного товариства Universal Bank володіє EFG Private Bank (Люксембург).
2014 Universal Bank закінчив зі збитками 467, 9млн гривень.
За даними НБУ, на 1 січня за розміром активів банк займав 33-є місце (6,258 млрд гривень) серед 158 діючих банків.
Банк “Богуслав” (Київ) , що входить до групи невеликих банк, закінчив 2014 із чистим прибутком 1,442 млн гривень.
Про це йдеться у фінзвіті банку.
У 1 кварталі прибуток банку склав 5,201млн гривень, за 2 квартал банк отримав збиток 4,015 млн гривень, в 3 кварталі прибуток банку склав 98 тис. гривень, за 4 квартал банк отримав прибуток 158 тис.гривень.
За 2013 прибуток банку склав 1,285 млн гривень.
Акціонерами банку є Володимир Романенко (76,53%) і Наталія Вакуленко (23,47%).
За даними НБУ, на 1 січня за розміром активів банк займав 116-е місце (560,6 млн гривень) серед 158 діючих банків.
Верховна Рада в середу прийняла в першому читанні урядовий законопроект, що посилює вимоги до повернення валютної виручки в країну (№2265), відхилення якого напередодні викликало конфлікт у коаліції. За прийняття законопроекту за основу проголосували 238 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
Глава пропрезидентської фракції “Блок Петра Порошенка”, голосів якої напередодні не вистачало до результативного голосування, повідомив, що в ході переговорів з Мінфіном знайдено компроміс, зокрема, знайдено порозуміння, що всі повноваження встановлювати термін повернення валютної виручки має Нацбанк України.
Крім того досягнута домовленість, що цей “екстраординарний” закон буде діяти до кінця 2015 року, а в ході підготовки до другого читання буде чітко встановлено, яка судова установа може зупиняти експортно-імпортну операцію.
Як повідомлялося, напередодні міністр фінансів Наталія Яресько просила скасувати норму законодавства, яка дозволяє резидентам зупиняти повернення валютної виручки з допомогою суду – позов до нерезидента про стягнення боргу зупиняє перерахування валютної виручки в Україну, а пеня за несвоєчасне повернення не нараховується. “Таким чином, зараз виводяться з країни великі суми валюти. Ми розуміємо, що робимо регулювання у цій сфері більш жорстким, але цей крок робиться в інтересах всієї економіки на тимчасовий період з метою стабілізації ситуації з курсом. Це може бути скасовано, як тільки міра досягне своєї мети “, – сказала міністр фінансів.
Яресько попросила депутатів прийняти цей закон якомога швидше, оскільки в 2013 році в Україні не повернулося $1 млрд валютної виручки, а в 2014 році – $742 млн.
За прийняття цього законопроекту у вівторок голосували 150-160 депутатів при необхідному мінімумі 226 голосів, а спроба відправити його на повторне перше читання набрала 219 голосів. Після провального голосування фракції Радикальної партії та Народного фронту вимагали від коаліції переглянути свої позиції, погрожуючи заблокувати роботу парламенту.
Представник фракції “Блоку Петра Порошенка” Ігор Кононенко пояснив, що відсутність підтримки урядового документа пов’язано з наявністю в ній корупційної складової і недостатнього опрацювання законопроекту, і запропонував повернути його на доопрацювання в комітет.
Ще днем раніше на прийнятті документа на цьому тижні наполягав прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. “В остаточній редакції просив би 60 днів (термін повернення валютної виручки – ІФ)”, – додав глава уряду. За його словами, законопроект прибирає напівлегальні схеми неповернення валютної виручки та корупційну складову при видачі ліцензій.
Документ встановлює необхідність отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України (НБУ) у разі перевищення терміну повернення валютної виручки, скасовуючи при цьому необхідність отримання висновку Мінекономрозвитку.
Крім того законопроект, у разі ухвалення, усуває наявні на сьогоднішній день підстави для зупинення нарахування пені за затримку повернення валютних коштів в Україні: стягування такої пені призупиняється за наявності відповідного звернення суб’єктів господарювання в судові інстанції.
Нагадаємо, Національний банк постановою №160 від 3 березня 2015 продовжив вимогу про повернення валютної виручки в Україну в термін до 90 днів до 3 червня включно.
Віднесений до категорії неплатоспроможних один з найбільших в Україні Дельта Банк (Київ) потребував докапіталізації на 22 млрд грн, повідомила глава Національного банку України (НБУ) Валерія Гонтарєва.
“22 млрд (грн – ІФ) вийшла необхідність докапіталізації (Дельта Банку – ІФ). Тому що з 60 млрд активів 20 (млрд грн – ІФ) ми оцінили як неякісні”, – сказала вона під час прес-конференції у вівторок.
За її словами, НБУ бачив можливість націоналізації цього банку, але якість його активів не дозволила державі увійти в його капітал.
Дельта Банк заснований в 2006 році. Його найбільшими акціонерами до початку 2015 року були Микола Лагун (70,6059%) і Cargill Financial Services International, Inc. (29,3941%).
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 січня 2015 року з розміром загальних активів Дельта Банк займав 4-е місце (60,303 млрд грн) серед 158 діючих банків.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завершив виплати вкладникам неплатоспроможних ІнтерКредитБанк, Актабанка і Прайм-банку.
Про це йдеться в повідомленні Фонду.
Вкладникам, які не звернулися за отриманням гарантованої суми відшкодування до банку-агенту фонду, виплати будуть здійснюватися шляхом переказу коштів за індивідуальними письмовими зверненнями до фонду.
Як повідомлялося, 13 січня НБУ вирішив ліквідувати Прайм-банк, 15 січня на ліквідацію був відправлений Актабанк, а 16 січня ІнтерКредитБанк.
Національний банк України заборонив видачу валюти з електронних платіжних карток. Про це йдеться в постанові НБУ №160 від 3 березня.
“Видача готівкових грошових коштів в межах України за електронними платіжними коштами, емітованих як резидентами, так і нерезидентами, здійснюється виключно в гривнях”, – наголошується в документі.
Нагадаємо, НБУ також продовжив заборону на продаж валюти населенню більш ніж на 3 тис. грн на добу.
Національний банк вирішив оприлюднити щомісячну динаміку індексів реального і номінального ефективного обмінного курсу гривні (РЕОК і НЕОК).
Про це йдеться в повідомленні прес-служби Нацбанку.
“Оприлюднення в зручному форматі даних про динаміку номінального ефективного обмінного курсу дозволить аналітикам оцінити зміну вартості гривні щодо корзини валют наших основних торговельних партнерів. А дані по РЕОК, тобто показником з урахуванням інфляції, дозволять порівнювати зміна вартості споживчого кошика в Україні та за кордоном”, – зазначив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук.
Інформаційна база включає місячні дані РЕОК і НЕОК починаючи з грудня 1999 року.
Надалі оновлення статистичної інформації відбуватиметься щомісяця через 30 календарних днів після звітного періоду.
Індекс РЕОК є індикатором зміни цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів по виробленій продукції в країнах – основних торгових партнерах України, на внутрішньому і світовому ринку.
“Економічний сенс полягає у відображенні зміни обмінного курсу, відкоригованого на рівень інфляції в Україні і в країнах – торговельних партнерах”, – пояснює Нацбанк.
Індекс РЕОК гривні розраховується по кошику з 23 валют 37 країн – основних торгових партнерів України, скоригованої на відносну зміну споживчих цін. Сукупний обсяг експорту та імпорту товарів і послуг країн, які враховуються при обчисленні РЕОК гривні, становить 85% від загального зовнішньоторговельного обороту України.
Основу методології розрахунку ефективних обмінних курсів (номінального і реального) складають методології Банку міжнародних розрахунків, Європейського центрального банку та Міжнародного валютного фонду.
НБУ планує щоквартально оприлюднювати свій звіт з інфляції.
Верховна Рада України заслухає голову Національного банку України Валерії Гонтарєвої на засіданні в п’ятницю, повідомила журналістам віце-спікер парламенту Оксана Сироїд.
“Завтра Верховна Рада заслуховуватиме звіт голови Національного банку України, і розглядати питання щодо рекомендацій чи пропозицій щодо діяльності Національного банку”, – розповіла вона в кулуарах парламенту в четвер.
За словами О.Сироїд, рада коаліції поки не обговорювала питання відставки В.Гонтаревої.
Україна прийняла зобов’язання недопущення реструктуризації валютних позик в рамках підготовки до нової угоди з Міжнародним валютним фондом (МВФ), йдеться в повідомленні комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.
“Одним з пунктів нового меморандуму з МВФ, де Україна просить надати їй розширену програму фінансування (EFF) на $17,5 млрд, є зобов’язання президента України застосувати право вето у разі ухвалення парламентом закону про реструктуризацію валютних кредитів”, – наголошується в документі.
У повідомленні наголошується, що згідно з меморандумом з МВФ, держава не повинна втручатися у двосторонні переговори між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів.
“Ми готові внести ці законопроекти. Але ми отримаємо стовідсоткове вето президента … Ми не популісти, щоб розглядати законопроекти тільки для демонстрації діяльності. І нам, і валютним позичальникам потрібен конкретний результат”, – цитується в повідомленні голови комітету Сергія Рибалки.
Народні депутати пропонують підвищити суму гарантованого відшкодування за депозитами для населення до 500 тис грн.
Відповідний законопроект №2318, що вносить зміни в закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» подав народний депутат Валерій Писаренко (позафракційний).
Автор пояснює свою ініціативу падінням довіри населення до банків.
«Негативний вплив на життєдіяльність банківської системи мають непрофесійні і безсистемні рішення Національного банку України. Зокрема, неефективне управлінням і нездатність здійснювати належний контроль за діяльністю комерційних банків призвело до банкрутства багатьох з них. В результаті численні вкладники втрачають свої заощадження, а довіра до банківської системи руйнується. Реалії вимагають рішучих дій щодо посилення захисту прав вкладників, – йдеться в пояснювальній записці. – Розмір відшкодування в умовах вищенаведених реалій, стрімкої інфляції та з метою надання належних фінансових гарантій вкладникам вимагає істотного збільшення ».
Нагадаємо, що зараз граничний розмір відшкодування депозитів фізосіб в збанкрутілих банках становить 200 тис. грн, включаючи відсотки. Їх виплатою займається Фонд гарантування вкладів фізосіб.
Національний банк України з понеділка, 9 березня, запускає в обіг банкноти номіналом 100 грн зразка 2014 року з удосконаленою системою захисту.
Про це йдеться в листі регулятора комерційним банкам від 4 березня N50-01011 / 14196.
У листі НБУ звертає увагу банків, що сортування і пакування нових банкнот при їх обробці потрібно здійснювати окремо від банкнот номіналом 100 гривень попередніх зразків, що викликано необхідністю ведення їх роздільного обліку як банкнот нового покоління.
«Ввести в обіг з 9 березня 2015 року банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року… Установити, що банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 є законним платіжним засобом на території України і обов’язкові до прийому за їх номінальною вартістю», – йдеться в постанові НБУ, що додається до листа.
Як повідомлялося, Національний банк анонсував випуск банкнот номіналом 100 грн нового зразка в кінці минулого року.
За інформацією регулятора, банкноти будуть випущені для поліпшення організації готівкового обігу і в межах планового випуску на 2015 рік на заміну зношених, пошкоджених та вилучених з обігу.
У вересні 1996 року в Україні була проведена грошова реформа, в результаті якої єдиним законним засобом платежу на території України стала українська гривня. В даний час в обігу знаходяться купюри номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень, а також монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок і 1 гривня.
Найбільший виробник хліба та хлібобулочних виробів компанія “Київхліб” (Київ) вирішила підняти ціни на свою продукцію в середньому на 25% -30% c 12 березня. Про це йдеться в повідомленні “Київхліба”.
“Київхліб”, один з провідних гравців хлібопекарського ринку Києва та області, змушений оголосити про чергове підняття відпускних цін на свою продукцію з 12 березня на 25-30% “, – йдеться в повідомленні.
Зокрема, хліб український столичний подовий (0,95 кг) виросте в ціні з 6,9 гривні до 8,58 гривні (з ПДВ), хліб пшеничний традиційний подовий 1 сорту (0,65 кг) – з 5,64 гривні до 7,14 гривні, батон нарізний київський по 0,5 кг – з 5,34 гривні до 7,2 гривні.
Ціна батона дорожнього (0,5 кг) з 12 березня підвищиться з 4,5 гривні до 6,12 гривні, батона “Нива” (0,5 кг) – з 4,26 гривні до 5,76 гривні, батонів сонячних (0 , 45 кг) – з 4,44 гривні до 6 гривень.
Компанія відзначає, що дані заходи є вимушеними і прийняті у зв’язку з подорожчанням усіх складових собівартості хлібобулочних виробів.
Як повідомляло агентство, 18 лютого був перший етап підвищення цін на популярні сорти хліба, виробленого на підприємствах “Київхліба”.
Так, ціна батонів нарізних київських по 0,5 кг підвищилася з 4,86 гривні до 5,34 гривні, хліб український столичний подовий (0,95 кг) виріс в ціні з 5,94 гривні до 6,9 гривні, хліб пшеничний традиційний подовий 1 ґатунку – з 4,8 гривні до 5,64 гривні.
В кінці 2014 року Київська міська державна адміністрація та “Київхліб” підписали договір про створення роздрібної торговельної мережі з продажу соціальних сортів хлібобулочних виробів.
3 листопада КМДА затвердила компанію “Київхліб” інвестором щодо створення роздрібної торговельної мережі з продажу соціальних сортів хлібобулочних виробів.
Підписка на новини АУБ
Контакти
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна
Email :
secret@aub.org.ua
Телефони:
+380 (44) 516-8775
