Новини фінансового сектору

Національний банк України в даний час розглядає пакети документів 17 банків, реальні власники яких добровільно погодилися легалізувати свою присутність у складі акціонерів банку.

Про це повідомив журналістам директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Леонід Антоненко, передає УНІАН.

За його словами, процедура одержання банками дозволів НБУ на придбання істотної участі в капіталі фінустанови умовно ділиться на дві категорії - легалізація реальних власників і купівля зовнішнім інвестором.

"З питання легалізації, там, де особа формально не володіла акціями банку, але по суті здійснювала контроль над ним, банки звертаються до нас за дозволом на концентрацію акцій. Це "Радикал Банк", "КСГ Банк", "Експрес-банк", "Індустріалбанк", банк "Новий", "Комінвестбанк", "ЮСБ Банк", "Траст Капітал", "Преміум Банк", "Інвестбанк", "Кліринговий дім", "Унікомбанк", "Юнекс Банк", "Євробанк", "Народний капітал", "Альпарі банк" і "Полікомбанк", - перерахував Антоненко.

За його словами, "Платінум банк" перебуває в якійсь проміжній категорії, оскільки регулятор не може до кінця розібратися в хитросплетіннях акціонерів у цьому банку".

Представник НБУ відзначив, що регулятор працює з цими банками, їх структура власності непрозора, але банкіри визнають наявність проблеми і вживають заходів для її вирішення.

Також Антоненко повідомив, не уточнюючи назв, що ще 4 банки повідомили про наявність інвесторів, і в даний час НБУ перевіряє інформацію про їх реальність.

Представник НБУ нагадав, що з початку року визнав проблемними за порушення законодавства про розкриття реальних власників 2 банки, при цьому вищезазначені банки карати поки що немає необхідності, оскільки вони вживають заходів для вирішення питання.

Іноземні банки будуть переглядати стратегії ведення діяльності в Росії та СНД і скорочувати обсяги операцій своїх дочірніх структур в Росії та Україні внаслідок погіршення ринкової кон'юнктури в цих країнах.

Про це повідомляється у звіті Standard & Poor's, передає "Інтерфакс-Україна".

На відміну від початку 2000 років та періоду до 2008 року іноземні банки більше не вважають, що ці ринки сприяють агресивному зростанню бізнесу.

Навпаки, вони оцінюються як ринки з високим рівнем ризиків і низьким рівнем доходів протягом наступних кількох років, вважають аналітики агентства.

"Російський банківський сектор відчуває труднощі, пов'язані з уповільненням темпів економічного зростання починаючи з 2014 року", - наголошується в повідомленні.

Крім того, агентство прогнозує низькі темпи зростання в найближчі роки: зростання ВВП становитиме в середньому близько 0,5% в 2015-2018 роках.

Це зробить істотний негативний вплив на російський банківський сектор і буде виражатися в низьких показниках зростання нового бізнесу, підвищеної волатильності обмінного курсу, погіршенні якості активів, показників прибутковості і капіталізації російських банків.

Крім того, геополітична напруженість у відносинах між Росією і Україною зумовила зростаючий тиск на профілі фондування російських банків в результаті введення економічних санкцій з боку західних країн і зниження довіри іноземних та російських інвесторів до російської економіки і рубля.

"Останні кілька років банківський сектор України перебував в умовах стресу, і ми вважаємо, що ситуація навряд чи швидко покращиться. На початку 2015 року уряд України оголосив про намір реструктурувати комерційний борг за зобов'язаннями в іноземній валюті", - йдеться в огляді S&P.

"Відповідно до наших критеріїв ми очікуємо, що будемо класифікувати пропозицію про обмін цінних паперів або іншу подібну реструктуризацію боргу України в іноземній валюті як еквівалент дефолту", - відзначає агентство.

На думку аналітиків S&P, суверенний дефолт, швидше за все, зумовить скорочення і без того недостатнього обсягу ліквідності українського банківського сектора і може призвести до подальшого відтоку депозитів, викликаного панічними настроями серед вкладників, що негативно позначиться на показниках банків, які ведуть діяльність в Україні.

"Ми очікуємо, що Україні буде потрібен тривалий час для стабілізації банківського сектора, враховуючи складну ситуацію в країні. Ми вважаємо, що російському банківському сектору також буде потрібно кілька років для відновлення. Зважаючи на складну операційну середу, ми оцінюємо перспективи зростання банківського сектора, а також підвищення якості активів та прибутковості як досить слабкі в Росії і ще більш несприятливі в Україні", - наголошується в повідомленні.

"Тому ми очікуємо, що західноєвропейські банки будуть робити подальші кроки по виходу з українського ринку і скорочення обсягу діяльності в Росії. Разом з тим фактичний відхід з ринку України, найімовірніше, може виявитися скрутним в найближчі роки через відсутність покупців, зацікавлених у придбанні таких активів", - вважають аналітики.

Як зазначається, це матиме особливо велике значення для тих банківських груп, сукупний обсяг російських і українських активів яких становить значну частку сумарних активів групи.

Операційне середовище для банків, що здійснюють діяльність у Росії, швидше за все, залишиться складним, йдеться у повідомленні. Очікується, що банківському сектору країни буде потрібно кілька років для відновлення показників прибутковості, якості активів і капіталізації.

Як наслідок, він буде як і раніше залежати від держпідтримки, яка надається у формі капіталу, фондування та ліквідності.

Така підтримка, найімовірніше, зумовить поліпшення ринкових позицій державних і великих приватних банків за рахунок інших банків, в той час як дочірні структури західноєвропейських та інших іноземних банків будуть продовжувати скорочувати обсяги діяльності в Росії.

"Операційне середовище в Україні є набагато більш несприятливим, ніж у Росії", - йдеться у повідомленні.

"Ми продовжимо стежити за ситуацією в країні, зокрема, враховуючи очікувану реструктуризацію держборгу України і можливий вплив такої реструктуризації на показники банків, що здійснюють діяльність у цій країні, що може виражатися в посиленні тиску на показники фондування банків, а також вплив волатильності обмінного курсу на їх показники капіталізації", - повідомляється в огляді.

Новостворене управління моніторингу пов’язаних з банками осіб з 2 червня очолив Олександр Завадецький.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби регулятора.

За словами першого заступника голови Нацбанку Олександра Писарука, забезпечення повної прозорості структури власників банків є одним із зобов’язань України перед МВФ у рамках програми розширеного фінансування EFF.

Завадецький трудову діяльність розпочав юрисконсультом у 1996 році, пізніше багато років очолював юридичний напрям у низці банківських устано

Завадецький працював начальником юридичного відділу СП ТОВ "Драгон Капітал", вісім років працював в банківській системі.

З 2009 року і до призначення в Національний банк України він був засновником та директором ТОВ "Адвокатське бюро Завадецького".

Національний банк України дозволив українським банкам приймати у клієнтів електронні виписки та довідки при їх отриманні з державних реєстрів в електронній формі нарівні з паперовими документами.

Про це повідомила прес-служба Міністерства юстиції України з посиланням на роз’яснення НБУ комерційним банкам.

Згідно з даними Мін’юсту, мова йде про виписки і довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманих громадянами або юридичними особами з державних реєстрів в електронній формі.

Мін’юст підкреслює, що аналогічні документи можуть бути отримані громадянами без участі держреєстратора через офіційний веб-сайт розпорядника реєстру у вигляді електронних документів, при цьому виписки, витягу та довідки в паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу.

Мін’юст закликає українців користуватися електронними сервісами, щоб отримувати всі необхідні документи без черг і необхідності спілкування з чиновниками. Для отримання довідки або витягу міністерство пропонує заповнити спеціальну форму на своєму оновленому сайті.

Мін’юст також нагадує, що у разі відмови представником якогось із органів або банківських установ прийняти отримані через онлайн-сервіси документи, слід повідомляти представникам міністерства за телефоном гарячої лінії або електронною поштою.

Відзначимо, минулого року за результатами міжнародної оцінки розвитку електронного урядування Україна посіла 87-е місце у світі серед 193 країн-членів Організації Об’єднаних Націй.

У 2012 році наша країна займала 68-е місце, в 2010 році – 54-е місце. Незважаючи на втрату позицій у рейтингу, в 2014 році Україна віднесена до групи країн з високим індексом розвитку електронного урядування (всього існує чотири групи індексів: найвищий, високий, середній, низький).