Новини фінансового сектору

НБУ виділив Приватбанку стабкредит 1,22 млрд гривень

Прес-служба АУБ Банківські новини 16 квітня 2015

Національний банк виділив входить до групи найбільших Приватбанку стабілізаційний кредит 1,22 млрд гривень. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Нацбанку.

Стабкредит надано терміном на 2 роки.

Рішення про підтримку ліквідності цього банку було прийнято правлінням Національного банку (постанова від 10 квітня) з метою забезпечення своєчасного виконання ним зобов’язань перед вкладниками – фізичними особами.

В якості забезпечення за кредитом рефінансування Приватбанк надав повітряні судна.

Як повідомляло агентство, за 36,9781% акцій Приватбанку належить бізнесменові Геннадію Боголюбову і бізнесменові Ігорю Коломойському, 16,2333% – компанії Тriantal Investments Limited (Кіпр).

У 2014 році Приватбанк скоротив прибуток в 2,5 рази до 749 млн гривень.

За даними НБУ, на 1 січня за розміром активів банк займав перше місце (+204,585 млрд гривень) серед 158 діючих банків.

НБУ дозволив банкам купувати валюту у іноземних інвесторів

Прес-служба АУБ Банківські новини 15 квітня 2015

Національний банк України (НБУ) дозволив уповноваженим банкам здійснювати купівлю іноземної валюти, яка приходить від іноземних інвесторів для збільшення їх статутних капіталів.

Про це йдеться в опублікованій на сайті регулятора постанові “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” (№ 248).

Зокрема зміни стосуються постанови Правління НБУ від 31 березня 2014 р. №182 “Про приведення лімітів відкритої валютної позиції банківської системи України до міжнародних стандартів”.

Цей документ тепер доповнено новим пунктом де йдеться про те, що дозволена уповноваженим банкам купівля іноземної валюти у іноземних інвесторів допускається в сумі, що не перевищує або дорівнює об’єму валютних резервів, які на дату проведення цієї операції не включені в розрахунок загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції.

Згідно з постановою, уповноважені банки, які проводять згадану операцію, повинні включати в розрахунок загальної (довгої/короткої) відкритої валютної позиції резерви більше встановленого в графіку відсоток в розмірі, еквівалентному розміру викупленої іноземної інвестиції.

Постанова опублікована 14 квітня 2015 І набирає чинності з 15 квітня 2015 р.

Курс долара знизився - огляд готівкових ринків

Прес-служба АУБ Банківські новини 15 квітня 2015

15.04.15 станом на 09:59 київські Банки та Пункти обміну валют (ПОВ) найбільш часто купують 1 USD за ціною 23.5500 UAH, що дешевше на 15.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 25.0000 UAH, що дешевше на 100.00 коп.

Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 1 USD коливаються в межах 21.0000 – 24.0000 UAH.

Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 1 USD коливаються в межах 23.9000 – 26.0000 UAH.

Кращі пропозиції щодо продажу 1 USD на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
23.9000 UAH – КСГ Банк
24.0000 UAH – АРКАДА

Сьогодні Банки та ПОВ найбільш часто купують 1 EUR за ціною 25.5500 UAH, що дорожче на 55.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 26.5000 UAH, що дешевше на 70.00 коп.

Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 1 EUR коливаються в межах 22.5000 – 25.5500 UAH.

Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 1 EUR коливаються в межах 26.0500 – 28.0000 UAH.

Сьогодні Банки та ПОВ найбільш часто купують 10 RUB за ціною 4.4000 UAH, що дорожче на 30.00 коп. ніж вчора та пропонують за ціною 4.8000 UAH, що дорожче на 20.00 коп.

Пропозиції Банків й ПОВ по купівлі 10 RUB коливаються в межах 2.5000 – 4.5700 UAH.

Пропозиції Банків й ПОВ по продажу 10 RUB коливаються в межах 4.6000 – 5.2000 UAH.

Кращі пропозиції щодо продажу 10 RUB на цей час встановлені в наступних Банках та ПОВ:
4.6000 UAH – Укрсоцбанк UniCredit Bank TM
4.8000 UAH – Артада ЕВРОБАНК КСГ Банк Маржа НК БАНК Национальные Инвестиции ПОВ №24 ПОВ №9 ПОВ №99 ПОРТАЛ Укринбанк

Огляд підготовлений на підставі даних 41 київського Банка і ПОВ.

Повний список готівкових курсів валют знаходиться тут.
Динаміка змін готівкових курсів валют знаходиться тут.

Облікову ставку зберегли на історичному максимумі через високу інфляцію

Прес-служба АУБ Банківські новини 15 квітня 2015

Істотні темпи приросту інфляції за підсумками березня змусили Національний банк України зберегти розмір облікової ставки на рівні 30% річних.

Про це повідомляється на сторінці регулятора у соціальній мережі Facebook із посиланням на заяву голови НБУ Валерії Гонтаревої в ході чергової наради з банкірами 14 квітня.

Раніше, 31 березня, комітет з монетарної політики НБУ прийняв рішення рекомендувати правлінню регулятора зберегти облікову ставку на рівні 30% річних і не змінювати інші параметри монетарної політики.

«Істотні темпи приросту інфляції (за підсумками березня – 10,8%, в річному вимірі – 45%) змусили Національний банк залишити незмінним розмір облікової ставки», – йдеться в повідомленні НБУ.

Нацбанк підвищив облікову ставку до максимального історичного рівня для української банківської системи 30% із 19,5% річних з 4 березня.

Слідом за підвищенням облікової ставки регулятор підвищив ставки за операціями підтримки ліквідності, зокрема ставку одноденного рефінансування до 33% річних та ставки з мобілізації ресурсів за допомогою продажу депозитних сертифікатів.

Наступне засідання монетарного комітету НБУ, який визначає параметри монетарної політики регулятора, очікується 22-23 квітня.

Як повідомляв УНІАН, жорсткість монетарної політики НБУ спрямована на стабілізацію валютного ринку та курсу гривні, яка протягом минулого року за офіційним курсом подешевшала до долара у 2 рази і ще в 1,8 разу – з початку 2015 року, до нового історичного мінімуму на рівні 30,01 грн/дол.

Після підвищення облікової ставки і запровадження низки обмежень на валютному ринку гривня з перемінним успіхом демонструє зміцнення – останнє значення офіційного курсу НБУ долара від 15 квітня становить 22,93 грн/дол.

Гонтарева угледіла еквілібріум на валютному ринку

Прес-служба АУБ Банківські новини 15 квітня 2015

Національний банк України констатує наявність передумов для поетапної лібералізації валютного ринку.

Про це йшлося під час чергової наради голови НБУ Валерії Гонтарєвої з представниками банківської спільноти, повідомляє прес-служба НБУ.

“Є підстави говорити про досягнення еквілібріуму на валютному ринку. За останні тижні ми спостерігаємо там стабільну ситуацію. Тому Національний банк констатує наявність передумов для лібералізації ринку і ослаблення деяких обмежень”, – заявила Гонтарєва.

Зокрема, за її словами, “вже з 10 квітня для платежів за імпорт деяких життєво необхідних товарів (нафта, бензин, дизпаливо, медичні вироби для гемодіалізу та хворих на онкологічні захворювання тощо) за прямими контрактами з їх виробниками, а також товарів військового призначення було скасовано обов’язкове використання акредитивної форми розрахунків “.

Як зазначив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, протягом двох-трьох місяців регулятор закінчить процес очищення банківської системи, після чого перейде до структурної стабілізації ринку.

“Регулятор працює над планом поетапного усунення валютних обмежень відповідно до зобов’язань у рамках нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. Зокрема, поступово відмінятися всі введені обмеження на зняття коштів клієнтів з рахунків банків, які вводилися в 2014-2015 роках”, – сказав він.

Гонтарева вважає, що такі кроки будуть сприяти відновленню довіри громадян до банків і стануть своєрідною “точкою перезавантаження” для банківської системи.

Вона також акцентувала увагу присутніх на монетарній політиці регулятора і повідомила, що істотні темпи приросту інфляції (за підсумками березня – 10,8%, у річному вимірі – 45%) змусили Нацбанк залишити незмінним розмір облікової ставки.

Проблеми валютних позичальників мають вирішуватися виключно на добровільних засадах, – НБУ

Прес-служба АУБ Банківські новини 15 квітня 2015

Національний банк України виступає проти законодавчого врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Втручання держави в господарську діяльність банків та їх правовідносини з клієнтами є неприпустимим. На цьому вчора під час наради з банкірами наголосив перший заступник Голови Національного банку України Олександр Писарук.

Він наголосив, що в підпункті С пункту 19 Програми кредитування МВФ за Механізмом розширеного фінансування (далі – Програма) задекларовано добровільність переговорного процесу між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів.

“Держава та Національний банк України не повинні втручатися в двосторонні переговори між позичальниками і банками. Якщо буде прийнято закон, що передбачатиме примусову конвертацію валютних іпотечних кредитів у гривневі, Президент України застосує право вето щодо цього закону”, – йдеться у Програмі.

Тому, на думку керівництва регулятора, розгляд у Верховній Раді України законопроекту про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті є недоцільним. До того ж його норми є суперечливими і викликають більше запитань, ніж відповідей.

“Ми за вирішення цих проблем виключно на добровільних засадах. Так, як це, наприклад, передбачено Меморандумом щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, запропонованого банками – найбільшими іпотекодержателями. Тим більше, що підґрунтя для його практичної реалізації вже з’явилося. Йдеться про ухвалені Верховною Радою України зміни до Податкового кодексу. Вони звільняють від оподаткування податком на доходи фізичних осіб прибутки фізичної особи-позичальника, які виникають після прощення кредитором частини боргу. Ми неодноразово наголошували на необхідності цих змін, адже вони сприятимуть вирішенню проблем валютних позичальників”, – заявив Писарук.

Нагадаємо, нещодавно профільний комітет Верховної Ради України рекомендував парламенту прийняти оновлену редакцію законопроекту № 0939 “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню)”, розроблену з урахуванням пропозицій Національного банку України та Міністерства фінансів України.

Нацбанк випустив монету зі слоном

Прес-служба АУБ Банківські новини 15 квітня 2015

15 квітня до 120-річчя Харківського зоопарку НБУ вводить в обіг пам’ятну монету номіналом дві гривні.

Про це повідомляє сайт регулятора.

Монета виконана з нейзильберу, тираж – 35 000 штук.

«Присвячена одному з найстаріших зоопарків Європи, який є візитною карткою міста Харкова. Зоопарк розташований в центрі міста, займає площу 22 гектари і налічує близько 400 видів риб, амфібій, рептилій, птахів і ссавців. Серед них є 145 рідкісних і зникаючих видів тварин, занесених до Міжнародної Червоної книги та Червоної книги України. Харківський зоопарк першим в Україні 1925 придбав у свою колекцію представника одного з найбільших тварин світу – слона», – йдеться в повідомленні.

На аверсі монети вгорі розміщено малий Державний Герб і напис півколом «Україна», а також стилізована композиція: зображені тварини зоопарку, які зустрічають маленьких відвідувачів біля входу; унизу – рік карбування монети 2015, номінал дві гривні, логотип Монетного двору Національного банку України.

На реверсі: в центрі на тлі стилізованого зображення Харкова – слон, який тримає хоботом квітку, і написи – Харківський зоопарк і 120 років.

Нагадаємо, 31 березня НБУ ввів в обіг пам’ятну монету, присвячену 100-річчю з дня народження видатного майстра образотворчого мистецтва українського зарубіжжя Якова Яковича Гніздовського.

S&P: Частка російських банків в українській банківській системі значно зросла

Прес-служба АУБ Банківські новини 15 квітня 2015

Російські банки значно збільшили свою частку в активах української банківської системи – приблизно до 12% до кінця 2014 року.

Мова йде про найбільші російські фінансові групи та афілійовані з ними організації, у тому числі українські дочірні структури російського Зовнішекономбанку (Промінвестбанк), Сбербанку Росії, Банку ВТБ, Газпромбанку і консорціуму “Альфа-Груп”.

Про це йдеться в аналітичній статті міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s.

За оцінками S&P, сукупний обсяг українських активів груп становить приблизно $23-25 млрд або близько 3% обсягу сукупних активів цих груп. У тому числі, це близько $8 млрд кредитів (за українськими стандартами бухгалтерського обліку), виданих українськими дочірніми банками.

Агентство оцінює частку кредитів російських банків українським позичальникам на суму близько $15-17 млрд і, на думку S&P, приблизно 30-40% цих коштів хеджовані або забезпечені гарантіями або активами, зареєстрованими за межами України.

Сукупні витрати, за оцінками агентства, пов’язані з українськими активами (включаючи витрати на формування резервів, надання підтримки у формі капіталу і ліквідності, вплив негативної переоцінки на справедливу вартість активів та інші збитки, зумовлені ринковою ситуацією), п’яти найбільших російських банківських груп у 2014 році склали близько $4-5 млрд, що відповідає 20-25% їх сукупного операційного доходу.

Витрати, пов’язані з українськими активами, зумовили погіршення фінансових результатів російських банків за підсумками 2014 року і можуть чинити тиск на їх показники і в 2015 році, при цьому обсяг витрат буде приблизно таким же, як і в минулому році, відзначають аналітики агентства. S&P очікує, що російські банки продовжать надавати підтримку своїм українським дочірнім структурам, проте значні збитки, пов’язані з діяльністю цих банків, можуть обмежити їх присутність на українському ринку в довгостроковій перспективі.

Кредитори державного «Укрексімбанку» перенесли кворум з питання відстрочки виплати $750 млн боргу

Прес-служба АУБ Банківські новини 14 квітня 2015

Збори власників єврооблігацій Державного експортно-імпортного банку (Укрексімбанк, Київ) на $750 млн з питання відстрочки погашення цінних паперів на три місяці перенесено на 27 квітня 2015 у зв’язку з відсутністю кворуму на зборах 13 квітня, повідомляється в листі банку.

Як повідомлялося, Укрексімбанк в середині квітня 2010 розмістив п’ятирічні єврооблігації на $500 млн зі ставкою купона 8,375% річних і терміном обігу до 27 квітня 2015 року. Потім у жовтні того ж року банк дорозмістив цінні папери на суму $250 млн.

Андреррайтерами випуску виступили Citigroup Inc. і Credit Suisse AG.

27 березня 2015 р. Укрексімбанк запропонував інвесторам розглянути можливість відстрочки погашення зазначених євробондів на три місяці.

Крім того, банк просив власників не застосовувати визначення “потенційний дефолт” або “дефолт”, які могли або можуть виникнути з цінних паперів у зв’язку з нездатністю банку здійснювати за ним розрахунок у встановлену дату через затримку реєстрації Нацбанком України додаткової угоди за зобов’язаннями. Банк також попросив відмовитися від застосування будь-яких прав, які можуть виникнути в результаті настання випадків “потенційного дефолту” або “дефолту”, за умови, що дата розрахунку з цінних паперів буде 27 липня або раніше, інакше утримувачі цінних паперів будуть вправі реалізувати свої права.

Крім того, емітент попросив власників не застосовувати визначення “потенційний дефолт” або “дефолт”, які могли або можуть виникнути за будь-якими іншими зобов’язанням банку.

Укрексімбанк заснований в 1992 році. Його єдиним власником є держава.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 січня 2015 року з розміром загальних активів (126 млрд грн) Укрексімбанк займав 3-е місце серед 158 діючих у країні банків.

Фонд гарантування вкладів озвучив борги "Укрпошти" перед Дельта Банком

Прес-служба АУБ Банківські новини 14 квітня 2015

Державне підприємство поштового зв’язку “Укрпошта” затримало платежі в неплатоспроможний Дельта Банк (Київ) на 23 млн грн, повідомила прес-служба Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

“На 30 березня 2015 обсяг коштів, прийнятих УДППЗ “Укрпошта” від клієнтів, які не були перераховані в АТ “Дельта Банк”, становить 23 млн 912 тис. 587,5 грн … Фонд звернувся до УДППЗ “Укрпошта” з проханням оперативно перерахувати грошові кошти фізосіб, які надавалися ними виключно для подальшого їх перерахування в АТ “Дельта Банк”, – вказується в повідомленні.

У Фонді наголошують, що відповідно до статті 36 закону про систему гарантування вкладів при тимчасової адміністрації в неплатоспроможності банку не здійснюється залік зустрічних вимог, оскільки це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів.

“Замість вжиття заходів щодо негайного припинення дій, які завдають значних матеріальних збитків, насамперед, позичальникам АТ“Дельта Банк”… оператор поштового зв’язку у своєму відкритому листі, оприлюдненому на сайті, звернувся до спотворення фактів. Така позиція УДППЗ “Укрпошта” представляється вкрай безвідповідальною”, – резюмується в повідомленні.

Як повідомлялося, “Укрпошта” звернулася з відкритим листом до директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з проханням не допустити штучного блокування його коштів у Дельта Банку.

Дельта Банк заснований в 2006 році. Його найбільшими акціонерами до початку 2015 року були Микола Лагун (70,6059%) і Cargill Financial Services International, Inc. (29,3941%).

Фонд гарантування ввів в Дельта Банк тимчасову адміністрацію на термін до 2 вересня 2015 року.

Згідно з даними Нацбанку України, на 1 січня 2015 року з розміром загальних активів Дельта Банк займав 4-е місце (60,303 млрд грн) серед 158 діючих банків.

"Дельта Банк" заблокував кошти "Укрпошти"

Прес-служба АУБ Банківські новини 14 квітня 2015

В “Дельта Банку” заблоковані значні кошти на рахунках “Укрпошти”.

Про це йдеться у листі керівника національного оператора поштового зв’язку Ігора Ткачука до директора фонду гарантування вкладів фізосіб з вимогою посприяти у вирішенні парадоксальної ситуації, яка склалася із платежами населення на адресу “Дельта Банка”, що здійснюються через відділення “Укрпошти”.

За словами Ткачука, в “Дельта Банку” заблоковані значні кошти на рахунках “Укрпошти”. Одночасно “Укрпошта” здійснює “Дельта Банку” сплату платежів, прийнятих від його клієнтів, за які банк не розраховується.

“У своєму листі керівник “Укрпошти” засвідчує, що “Дельта Банк” рекомендував “забути” про оплату за надані послуги та не порушувати це питання в період дії тимчасової адміністрації, так само, як і про кошти “Укрпошти”, що виявилися заблокованими на рахунку підприємства в цьому банку”, – йдеться у листі.

До того ж, замість виконання своїх зобов’язань, “Дельта Банк” пред’явив вимогу щодо перерахування йому прийнятих від населення грошей, без оплати наданих “Укрпоштою” послуг.

Крім того, у листі йдеться про те, що на виконання цієї вимоги “Укрпошта” намагалася здійснити платежі коштами зі свого рахунку в “Дельта Банку”. Але, як це не дивно, тимчасова адміністрація не задовольнила зарахування цих коштів на свою адресу, продовжуючи вимагати від підприємства перерахування грошей з рахунків в інших банківських установах.

Ткачук завіряє, що “Укрпошта” як державне підприємство не має права на безоплатне надання послуг і закликає очільника фонду гарантування вкладів фізичних осіб не допустити штучного блокування коштів “Укрпошта” та припинити шантаж клієнтів “Дельта Банку” з боку його працівників щодо нарахування штрафних санкцій за ситуацію, яка створена діями тимчасової адміністрації.

Як відомо, 2 березня 2015 року правління Нацбанку України прийняло постанову про віднесення ПАТ “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних.

У НБУ з'ясували, скільки підприємців очікує подальшої девальвації

Прес-служба АУБ Банківські новини 14 квітня 2015

Подальшого знецінення гривні очікують 88,4% підприємців, свідчать дані опитування, яке проводилося Національним банком України (НБУ) з 13 лютого по 6 березня.

“У першому кварталі 2015 р. девальваційні очікування посилилися через різке зниження офіційного курсу гривні порівняно з попереднім кварталом. Незмінність курсу гривні до долара США в наступні 12 місяців очікують лише 6,2% респондентів порівняно з 12,8% у попередньому кварталі. Знецінення гривні прогнозують 88,4% респондентів (у попередньому кварталі – 82%)”, – вказується в звіті, текст якого розміщений на веб-сайт НБУ.

У звіті також ідеться, що в період проведення опитувань курс на міжбанківському валютному ринку коливався в діапазоні 18-30 грн/$1 і становив у середньому за період 22 грн/$1.

За даними НБУ, переважна більшість респондентів очікує, що через 12 місяців середнє значення курсу гривні до долара США складе більше 21,5 грн/$1.

При цьому в наступні 12 місяців респонденти очікують зростання споживчих цін в середньому на 27,3% і пов’язують його з підвищенням витрат на виробництво, а також знеціненням гривні до іноземних валют.

За даними Нацбанку, в опитуванні взяли участь 942 підприємства з 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Криму, а також Донецької та Луганської областей), які представляють економіку за основними видами діяльності, формами власності, розмірами за кількістю працівників.

НБУ виділив Приватбанку стабкредит 1,22 млрд гривень

НБУ дозволив банкам купувати валюту у іноземних інвесторів

Курс долара знизився - огляд готівкових ринків

Облікову ставку зберегли на історичному максимумі через високу інфляцію

Гонтарева угледіла еквілібріум на валютному ринку

Проблеми валютних позичальників мають вирішуватися виключно на добровільних засадах, – НБУ

Нацбанк випустив монету зі слоном

S&P: Частка російських банків в українській банківській системі значно зросла

Кредитори державного «Укрексімбанку» перенесли кворум з питання відстрочки виплати $750 млн боргу

Фонд гарантування вкладів озвучив борги "Укрпошти" перед Дельта Банком

"Дельта Банк" заблокував кошти "Укрпошти"

У НБУ з'ясували, скільки підприємців очікує подальшої девальвації

Підписка на новини АУБ

Контакти

Підписка на новини АУБ