Понад 110 фахівців банків і небанківських фінансових установ обговорили механізми тіньових схем, зокрема ФОП-дроблення та транзитно-конвертаційні центри, нову модель правоохоронної діяльності в цифровому середовищі та практику зупинення фінансових операцій. Професійну зустріч спільноти фінансового моніторингу провели Асоціація українських банків та VSchool.
Професійна спільнота: результати та подальший розвиток
Першим учасники розглянули розвиток спільноти фінансового моніторингу, її практичну цінність для фінансового сектору та роль у протидії сучасним ризикам. До заходів спільноти вже долучилося понад 700 представників банків, небанківських установ, експертного та технологічного середовища.
Протягом останнього року спільнота зосереджувалася на обговоренні трансформації ризиків і підходів до їх виявлення: від використання дропів, компаній-оболонок, криптоактивів, шахрайських, корупційних і санкційних схем – до вдосконалення KYC, ризик-орієнтованого підходу, підготовки до перевірок та виконання вимог законодавства, FATF і MONEYVAL. Дедалі більше уваги приділялося комплексному дослідженню поведінки клієнтів, їхніх зв’язків і фінансових ланцюгів, а також практичному використанню технологічних рішень.
Нова модель правоохоронної діяльності в цифровому середовищі
Другим питанням стала нова модель правоохоронної діяльності в цифровому середовищі, що передбачає системний вплив на ризики та злочинні мережі.
На практичних прикладах учасники розглянули, як правоохоронна діяльність зміщується до аналізу мереж, інфраструктури та моделей поведінки. Доповідачі звернули увагу на роль автоматизації, аналізу зв’язків, інтеграції даних і сучасних аналітичних інструментів, які можуть підвищувати якість роботи фахівців фінансового моніторингу.
Тіньові схеми та їхня фінансова інфраструктура
Третім питанням стали тіньові схеми та їхня фінансова інфраструктура. Учасники розглянули цілісну архітектуру незаконних фінансових потоків – від джерела коштів і використання фіктивних суб’єктів до їх подальшого перерозподілу, конвертації та обготівковування.
Експерти також проаналізували характерні механізми тіньової економіки: фіктивне підприємництво, транзитно-конвертаційні центри, податкові «скрутки», використання ФОП для дроблення та приховування оборотів, а також схеми обготівковування коштів. Такі механізми часто взаємопов’язані та функціонують як єдина фінансова інфраструктура.
Учасники відзначили необхідність виявляти всю фінансову інфраструктуру схем. Особливого значення набуває аналіз зв’язків між компаніями, ФОП, рахунками, контрагентами та рухом коштів, а також встановлення ключових вузлів акумулювання, транзиту та подальшого виведення коштів.
Для суб’єктів первинного фінансового моніторингу це означає необхідність бачити всю модель: джерело коштів, пов’язаних осіб, фінансові потоки, типові моделі поведінки та кінцевий економічний результат.
Відкриті дані та цифрові інструменти
Четвертий блок стосувався практичного використання відкритих даних та цифрових інструментів.
Команда Opendatabot розповіла про можливості власних сервісів для роботи з державними реєстрами, перевірки клієнтів та контрагентів, а також виявлення факторів ризику, що можуть бути важливими для фінансового моніторингу.
Окремо представники Opendatabot продемонстрували можливості судової аналітики через інструмент «Бабуся»: пошук судових рішень за контекстом або номером справи, використання фільтрів, аналіз статистики та застосування ШІ для формування стислого опису судових документів.
Зупинення фінансових операцій: практичні аспекти
П’ятий блок був присвячений практиці застосування механізму зупинення фінансових операцій. Учасники розглянули підстави для прийняття таких рішень, внутрішні процедури фінансових установ, документування та порядок інформування Держфінмоніторингу.
Спікери наголосили, що рішення про зупинення фінансової операції має ґрунтуватися на результатах аналізу самої операції, її учасників, мети, характеру фінансової поведінки та наявних ризикових ознак.
Підсумки зустрічі
Учасники констатували, що сучасний фінансовий моніторинг поступово переходить від аналізу окремих операцій до системного аналізу зв’язків, поведінкових моделей, фінансової інфраструктури та ризикових ланцюгів. Технології, відкриті дані та автоматизація стають важливими інструментами цього процесу. Їх ефективність залежить від професійної оцінки, якості даних і належного управління ризиками.
Спільнота формує середовище, у якому банки, небанківські установи, державні органи, експерти та технологічні компанії можуть спільно обговорювати практичні проблеми та знаходити рішення. Такий формат взаємодії дає змогу швидше реагувати на нові виклики, обмінюватися досвідом та напрацьовувати підходи, які фінансовий сектор може використовувати на практиці.
Мета такого діалогу – напрацювання практичних рішень, спрямованих на підвищення ефективності фінансового моніторингу та стійкості фінансової системи України.
