Financial sector news

3 червня в Асоціації українських банків відбулася нарада банкірів щодо впровадження податкових пільг на інвестиції юридичних і фізичних осіб в банківський капітал. В нараді, яку було проведено з ініціативи АУБ і НБУ, взяли участь Президент Асоціації Олександр Сугоняко, Директор Генерального економічного департаменту Національного банку України Ігор Шумило, Директор Центру наукових досліджень НБУ Олександр Кірєєв, віце-Президент АУБ Антоніна Паламарчук, керівники управлінь Людмила Забарило, Ірина Самойлова і Олександр Григорович, представники комерційних банків: Аваль, Укрексімбанк, Промінвестбанк, Ажіо. Науковий підхід до проблеми під час її обговорення також допомагав забезпечувати представник Української фінансової банківської школи і КНЕУ.

Учасники наради обговорили широке коло питань, пов’язаних із капіталізацією банківської системи, зокрема: співвідношення можливостей банківської системи і економіки; причини недостатніх темпів нарощення капіталу банків та їх неконкурентності на ринку інвестицій в порівнянні з іншими галузями економіки; що необхідно робити для більш активного надходження інвестицій в банківський бізнес; яка роль держави, суспільства та іноземного капіталу в капіталізації банківської системи тощо.

На думку Президента АУБ Олександра Сугоняка, “Капітал – це основа стабільності банківської системи. До цього часу банківська система змогла успішно забезпечити істотне зростання рівня монетизації національної економіки, зростаючий попит економіки країни на кредити та інші послуги банків і суттєво знизити вартість кредитів. Так, за цей період монетизація ВВП зросла з 16 до 31%, активи банків збільшувалися в середньому на 41,9% за рік, кредити – 61,0%, вклади населення – на 68,3%, проте капітал збільшувався лише  на 26,5%. Тому дуже важливо чітко усвідомити: якщо капіталізацію не зробимо ми, зроблять інші, але без нас. До речі, про це нас попереджає Президент країни, говорячи про небезпеку відставання конкурентоспроможності наших банків у порівнянні з іноземними, і на першому місці тут стоїть капіталізація.”

За словами банкірів, необхідно створити інвестиційний механізм, за допомогою якого банківський капітал буде адекватним потребам економіки і в майбутньому. Елементом зазначеного механізму є податкове стимулювання внутрішніх інвестицій у банківський капітал на період високих темпів зростання попиту економіки і суспільства на активні та пасивні операції банків.

Інвестиції в банківський капітал мають стати вигідними. Різні способи досягнення цієї мети, у тому числі і шляхом внесення поправок до чинного законодавства, були обговорені банкірами під час наради.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Вольвач Ярослав Федорович

Дата народження

25 червня 1971 року

Місце народження

м.Київ

Домашня адреса

м.Київ, вул.Ломоносова, 27, кв.88

Телефони

8-050-357-35-31, 258-67-21

Сімейний стан

Одружений

Діти

Дочка Вольвач Ярослава, 1997 р.н.

Освіта

Вища

1988 - 1993

КДУ ім.Т.Г.Шевченко, геологічний ф-т

Спеціальність

Геофізичні методи пошуку та розвідки родовищ корисних копалин

Кваліфікація

Інженер-геофізик

1993 – 1994

КДУ ім.Т.Г.Шевченко, радіофізичний

Спеціальність

Автоматизація наукових досліджень

Кваліфікація

Інженер-радіофізик

Робота

Лютий 1994р. – березень 1995р.

Міжнародний фонд “Відродження” /фонд Сороса/

Посада

Інженер з експлуатації комп’ютерних систем, пом. бухгалтера

Січень 1995 – вересень 1996р.

ЗАТ “Українські цінні папери”

Посада

Брокер,  експерт відділу фондових операцій

Обов”язки

Пошук та переговори з клієнтами, участь у торгах на УФБ, підписання контрактів, робота з ФДМ України, розрахунок інвестиційної привабливості об’єктів приватизації, організація акумулювання приватизаційних сертифікатів, реєстрація емісій

Вересень 1996р. –жовтень 2002р

ТОВ “Антарес-Компані” /оптова та роздрібна торгівля алкогольними та безалкогольними  напоями/

Посада

Головний економіст

Обов”язки

Складський облік, ціноутворення, робота з постачальниками та клієнтами /пошук, переговори, замовлення товару, взаєморозрахунки/, контроль руху грошей та товару, інветаризаціі складу та торгових точок, прийом/звільнення на роботу співробітників

Листопад 2002р. -

ТОВ “Електродизайн” /група компаній “SATURN”, оптова та роздрібна торгівля побутовою технікою/

Посада

Начальник відділу закупок

Обов”язки

Сертифікація, робота з постачальниками /переговори, замовлення, взаєморозрахунки/, ціноутворення, розрахунок собівартості, аналіз моделей та цін конкурентів, контроль руху товару по складах, інветаризаціїї.

*** 1-C, Word, Excel, водійське посвідчення кат. В

13 травня у Національному банку України під головуванням Голови НБУ Сергія Тігіпка та за участі Асоціації українських банків, представників міжнародних систем грошових переказів (“Western Union”, “Money Gram”, “Aнелік”), Міністерства закордонних справ, Антимонопольного комітету та комерційних банків відбувся “круглий стіл” на тему: "Системи міжнародних переказів: проблеми функціонування та вдосконалення регулювання".

В ході “круглого столу” учасниками обговорено головні проблеми, що виникають у банків при здійсненні переказів коштів із використанням систем міжнародних переказів.

Як відомо, в своїй діяльності українські банки користуютьcя такими міжнародними системам переказів: “Western Union”, “Money Gram”, рідше “Анелік”, “ЮНІСтрім”, Ria Telecommunications, Safe Money Transfer Spain.

Проте, в існуючій на сьогодні в Україні системі міжнародних переказів коштів є чимало недоліків. Серед них банки називають:

• заборона використовувати інші аналогічні платіжні системи навіть після закінчення терміну дії угоди;
• неможливість здійснення переказу у євро;
• невигідність для клієнтів курсів конвертації валют;
• високі тарифи тощо.

Таким чином проведення “круглого столу” зі згаданої теми було обумовлено вимогою часу.

Під час обговорення на “круглому столі” представник Антимонопольного комітету України підкреслив, що існуюча зараз заборона використання міжнародними платіжними системами “Western Union” та “Money Gram” інших аналогічних платіжних систем має ознаки монополізму. Це питання зараз детально вивчається і до кінця травня комітетом буде прийнято остаточне рішення з цього приводу.

Коментуючи ситуацію, представники платіжної системи “Western Union” повідомили, що їх система має в Україні 7 банків-агентів та 130 субагентів, а мінімальна річна кількість трансакцій для отримання банком статусу її агента – 100.000. Щодо можливості використання Євро, то це питання на даний час ними вже вивчається і найближчим часом буде вирішене.

У свою чергу представники платіжної системи “Money Gram” повідомили, що тарифи їхньої системи однакові на території всіх країн СНД і періодично переглядаються у бік зменшення. Проте використання Євро у короткостроковій перспективі цією платіжною системою не розглядається.

Після жвавого обговорення Голова НБУ Сергій Тігіпко зауважив, що питання регулювання діяльності систем міжнародних переказів в Україні має бути вирішене на законодавчому рівні, а тому вже найближчим часом буде розроблено відповідний законопроект.

В рамках досягнутої під час “круглого столу” домовленості Асоціація українських банків звернулася до своїх членів надати пропозиції щодо змісту концепції Закону України стосовно регулювання діяльності міжнародних платіжних систем. Після їх доопрацювання в Асоціації, їх буде передано до НБУ, де їх мають використати під час підготовки законопроекту.

Як підкреслив Президент АУБ Олександр Сугоняко, проблеми виникають, бо вони не врегульовані на законодавчому рівні. Безумовно, діяльність нерезидентів має регулюватися законодавством України. А тому Асоціація підтримує дії НБУ, направлені на удосконалення існуючого порядку переказів грошей згаданими системами, що матиме позитивні наслідки як для банківської системи України, так і її громадян.

Прес-служба
Асоціації українських банків

11 травня Асоціація українських банків та московське представництво корпорації Novell підписали Протокол про реалізацію Програми корпоративного ліцензування програмних продуктів Novell в українських банках.

Реалізація Програми корпоративного ліцензування надає банкам ексклюзивні знижки на програмні продукти корпорації Novell, можливість поетапної оплати ліцензій, отримання технічної підтримки та безкоштовної участі у щорічних технічних семінарах по продуктах та технологіях Novell.

Згідно з нормами міжнародного та вітчизняного законодавства, ліцензування програмних продуктів забезпечує захист авторських прав його розробників, а використання юридичними та фізичними особами так званих "піратських" копій є незаконним і передбачає можливість накладення штрафних санкцій та вжиття інших заходів впливу за позовом компанії - розробника.
 
Наразі найбільш поширеними в українських банках операційними системами локальних комп`ютерних мереж є операційні системи компанії Novell різних версій та модифікацій (від Novell Netware 3.11 до Novell Netware 6.5).

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, що якнайшвидше впровадження в усіх українських банках обов`язкового ліцензування програмних продуктів компанії Novell, Microsoft та інших розробників прискорить вступ України до Світової Організації Торгівлі і буде знаковою подією для банківської системи нашої держави.
 
Керівник московського представництва корпорації Novell Костянтин Стоволосов запевнив, що особисто прикладе всіх зусиль для того, щоб реалізація Програми корпоративного ліцензування в українських банках пройшла успішно. Він вважає, що таке співробітництво буде вигідним для всіх учасників.

Прес-служба
Асоціації українських банків

В Україні постала нагальна проблема розвитку масового кредитування широких верств населення, суб’єктів малого та середнього бізнесу. На заваді масового кредитування стоїть відсутність інформації по виконанню позичальниками своїх фінансових зобов’язань перед кредиторами, – вважають експерти Асоціації українських банків.

Більшість країн світу вирішує зазначену проблему шляхом обміну кредиторами інформацією про платоспроможність позичальників через кредитні бюро, які ведуть кредитні історії позичальників.

Верховною Радою України в квітні цього року в першому читанні прийнятий проект Закону “Про організацію та формування обігу кредитних історій”, поданий Національним банком України, який встановлює принцип формування  та доступу до кредитної історії тільки за згодою позичальника.

Відсутність в Україні структури, яка б акумулювала у себе інформацію про кредитні історії позичальників, стримує розвиток внутрішнього кредитного ринку, збільшує кількість безнадійних боргів, підвищує ризиковість кредитування та має наслідком ускладнення процедури отримання та оформлення кредитів, збільшення їх вартості.

З цієї причини 21 квітня за ініціативою групи банків та Асоціації українських банків в НБУ під керівництвом Сергія Тігіпка відбулася нарада з питань створення в Україні Бюро кредитних історій.

Банки, розуміючи значення для розвитку масового кредитування такої структури як Бюро кредитних історій, прийняли рішення створити таку структуру в Україні та сформували Оргкомітет по створенню Бюро, в який увійшли представники Укрсоцбанку, ВАБанку, Укрсиббанку, банку Аваль, Надра, банку Старокиївський. Керівництво Проектом створення Бюро кредитних історій банки довірили Віце-президенту Асоціації українських банків п.Паламарчук А.Б.

Попередньо визначений статутний капітал  цієї установи становитиме    5 000 000 (п’ять мільйонів) гривень, що відповідає проекту Закону.

Бажання виступити засновниками висловили такі банки як: ВАБанк, Аваль, Укрсоцбанк, Кредитпромбанк, Укрсиббанк, Форум, Надра, Український кредитний банк, Фінанси і кредит, Донгорбанк, Старокиївський, Укрпрофбанк, Електронбанк тощо.

Щодо клієнтів банку, то найбільш зацікавленими в можливості мати і накопичувати свою кредитну історію є суб’єкти малого та середнього бізнесу і фізичні особи, оскільки формування позитивного іміджу вигідно з економічної точки зору, а для невеликих підприємств – це безкоштовна реклама їх ділової репутації, кредитоспроможності та можливість розширення доступу  до фінансових послуг.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Такою була тема “круглого столу”, який відбувся 07 квітня у Національному банку. Організаторами цього заходу виступили Інститут конкурентного суспільства, Асоціація українських банків, Асоціація юристів фондового ринку, за підтримки та участі Національного банку України.

Метою “круглого столу” було визначення позиції фінансових кіл держави щодо перспектив розвитку належної практики корпоративного управління та формування необхідної законодавчої бази для цього.

У обговоренні взяли участь керівники банків, представники НБУ, АУБ, ДКЦПФР, Українського Інституту розвитку фондового ринку, народні депутати, представники світового банку, Центру комерційного права, FMI, MFK тощо.

Учасники “круглого столу” відзначили, що від недосконалого корпоративного управління сьогодні потерпають не тільки міноритарні акціонери, але й держава, навіть володіючи значною часткою корпоративних прав. Рівень корпоративного управління значно впливає і на діяльність банківського сектору як з боку внутрішнього управління, так і з боку клієнтської бази при проведенні кредитних, інвестиційних та інших операцій, яки супроводжуються кредитними ризиками. Тому вдосконалення законодавства та запровадження національних принципів корпоративного управління у діяльність акціонерних товариств є конче необхідним.

Головуючий п. Тігіпко С.Л. у виступі зазначив, що Національний банк вважає проблеми корпоративного управління дуже важливими для розвитку економіки та банківського сектору і разом з Асоціацією українських банків приділяє значну увагу вдосконаленню законодавства щодо підвищення рівня корпоративного управління у банках. Він підкреслив, що необхідно прискорити прийняття проекту Закону України “Про акціонерні товариства” та змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо підвищення прозорості структури власності.
 
Усі учасники обговорення дійшли згоди щодо необхідності скорішого прийняття закону “Про акціонерні товариства”, що буде сприяти зниженню ризиків діяльності банків з боку їх клієнтів-АТ.

На “круглому столі” були обговорені проблеми взаємодії Правління та Наглядової Ради, необхідність впровадження національних принципів корпоративного управління у підприємствах-клієнтах банків. У дискусії, що виникла при обговоренні проблеми захисту прав міноритарних акціонерів, учасники дійшли згоди щодо необхідності захисту прав акціонерів, що володіють малими пакетами акцій, до яких часто відносяться і банки як інвестори. Але, на думку учасників “круглого столу”, внаслідок економічних факторів необхідно визначити обсяги цього захисту та шляхи його реалізації в умовах необхідності підвищення капіталізації банківської системи.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Офіційна делегація банківської системи на чолі з Головою НБУ Сергієм Тігіпком у складі Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, Голови Фонду гарантування вкладів населення Валерія Огієнка 23-24 лютого перебувала з робочим візитом в Польщі.

Мета поїздки – зближення позицій центральних банків України та Польщі в контексті вступу останньої до Євросоюзу.

В ході візиту відбулися зустрічі з Головою Національного банку Польщі Лєшеком Бальцеровичем, керівниками департаментів НБП з нагляду та міжнародних зв”язків, керівництвом польського Фонду гарантування вкладів населення, Асоціації польських банків.

Українські та польські банкіри обговорили питання співпраці, поділилися  досвідом.

Пан Бальцерович, зокрема, поінформував українських колег про специфіку реалізації трьох головних цілей, що поставлені перед центробанком Польщі, а саме: забезпечення стабільності національної валюти, національної банківської системи в цілому та адаптація банківського законодавства у зв’язку зі вступом до ЄС.

Польська практика демонструє багато аргументів на підтримку позиції НБУ і АУБ щодо недоцільності запровадження в Україні оподаткування доходів населення від вкладів у банках. Польща з цього питання вже має негативний досвід: з запровадження цього податку надходження до бюджету виявилися незначними, проте суттєвим стало падіння обсягів вкладів населення у банки.

Серед напрацювань польських колег цікавим для українських делегатів виявився досвід щодо створення та роботи бюро кредитних історій, Фонду гарантування вкладів населення, комісії з питань банківської етики та ін.

В Асоціації польських банків обговорювалися також  питання капіталізації банків та проблеми банківського нагляду.

Сторони домовилися продовжити такий обмін досвідом, що сприятиме зміцненню української банківської системи на сучасних європейських засадах.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Угоду про співробітництво та координацію дій між Асоціацією українських банків та Комітетом Верховної Ради з питань Євроінтеграції підписали 22 березня Президент АУБ Олександр Сугоняко та Голова Комітету Борис Тарасюк.

Поглиблення партнерських стосунків між Асоціацією та Комітетом передбачає взаємодію із вдосконалення національного законодавства в галузі фінансово-банківської діяльності та адаптації його до норм Європейського Союзу та системи СОТ. Окрім цього, співпраця має на меті сприяння розвиткові міжнародних зв’язків вітчизняних банків та ділових взаємовідносин між комерційними банками України і банківськими установами країн-членів ЄС, сприяння інтеграції банківської системи України до Європейських банківських структур.

За словами Олександра Сугоняка: “Наші зусилля будуть спрямовані не тільки на розвиток банківської системи, але й на входження України в Європейський фінансовий простір, покращення умов функціонування всієї економічної системи України та поліпшення життя українського народу”.

“Цією угодою, – підкреслив Борис Тарасюк, – ми підіймаємо на новий рівень нашу взаємодію з Асоціацією українських банків. В угоді виписано як предмет нашої співпраці, так і конкретні її напрямки і механізми. Я переконаний, що це не є один з багатьох документів про наміри, які підписуються десятками і сотнями. Це є документ, який покладе правові і організаційні рамки під співпрацю 2-х важливих інституцій в нашій державі. Така взаємодія сприятиме приведенню українського законодавства у сфері банківської діяльності до законодавства Євросоюзу”.

Для практичної реалізації положень Угоди АУБ та Комітет з питань Євроінтеграції спільно розроблятимуть законопроекти та сприятимуть їх прийняттю у Верховній Раді, проводитимуть взаємні консультації, семінари, конференції та інші заходи, у тому числі із залученням представників банків – членів Асоціації.

Як відзначив Президент АУБ: “Україною обраний стратегічний напрямок вступу до Євросоюзу. Реалізація цієї стратегії має йти по всім напрямкам суспільного та економічного життя. Банківська система не може стояти осторонь цього процесу. Ми раді розпочати співпрацю з Комітетом та сприяти йому у здійсненні повноважень з адаптації українського законодавства до норм Євросоюзу та вимог Світової організації торгівлі. На це спрямована наша Угода, яка має забезпечити реальну взаємодію законодавчої гілки влади та суб’єктів права – комерційних банків на користь економіки держави та національної банківської системи. Більше того, – вважає Олександр Сугоняко, – це є елементом становлення справжнього громадянського суспільства, бо в процесі підготовки та вдосконалення законодавчих актів беруть участь і законотворці, і громадська організація, якою є АУБ, і українські банки”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Асоціація українських банків закликає народних депутатів підтримати поданий Національним банком  до Верховної Ради проект Закону України “Про організацію та формування обігу кредитних історій”, розгляд якого заплановано у парламенті на 18 березня. АУБ брала активну участь у розробці цього законопроекту і вважає, що його прийняття розширить доступ підприємницьких структур і фізичних осіб до кредитів.

Сьогодні на заваді  масового кредитування стоїть відсутність прозорості інформації про позичальників щодо виконання ними грошових зобов’язань перед кредиторами.

Більшість країн світу вирішує зазначену проблему шляхом організації обміну поміж кредиторами інформацією про платоспроможність позичальників через кредитне бюро.

В АУБ вважають, що відсутність в Україні структури, яка б акумулювала у себе інформацію про потенційних кредиторів, стримує розвиток внутрішнього кредитного ринку, збільшує кількість безнадійних боргів, підвищує ризиковість кредитування в цілому та має наслідком ускладнення процедури отримання та оформлення кредитів, збільшення їх вартості.

Проект Закону визначає цілі збору інформації, доступ до неї, захист прав суб’єкта кредитної історії при зборі та розкритті інформації, права і доступ клієнтів до бази даних, відповідальність за перекручення та розголошення інформації.

Як відзначив Президент АУБ Олександр Сугоняко: “Основний принцип, закладений у Законі, - добровільність формування та розкриття кредитної історії через надання суб’єктам кредитної історії письмової згоди на передачу даних щодо кредитного правочину до бюро кредитних історій. Це відповідає Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо захисту банківської таємниці та Конституції України”.

Причина ініціювання законопроекту банкірами полягає в тому, що захист суб’єкта кредитної історії від несанкціонованого ознайомлення з інформацією щодо нього здійснюється через обмеження доступу до кредитної історії. Доступ до інформації з кредитної історії мають тільки учасники бюро кредитних історій виключно у випадку, якщо інформація необхідна у зв’язку із заключенням чи виконанням кредитного правочину при умові наявності письмової згоди на це самого суб’єкта кредитної історії.

Суб’єкт кредитної історії, відповідно до законопроекту, має можливість контролювати зміст своєї кредитної історії, хто і коли звертався до неї, а також вимагати внесення змін в установленому Законом порядку.

“Прийняття Закону надасть новий поштовх для розширення доступу громадян України, підприємницьких структур до кредитних ресурсів для розвитку масового кредитування і позитивно вплине на розвиток економіки. Кредитне бюро – важливий крок до розвитку кредитного ринку”, – наголосив Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Верховна Рада України протягом місяця слідом за відхиленням законопроекту про філії іноземних банків в Україні проголосувала у першому читанні за законопроект № 3223 “Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо охорони його майна та майна клієнтів).

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка: “Це очевидна демонстрація державної зрілості українських парламентарів. Ще 3-4 роки тому про таке годі було й мріяти. З іншого боку, голосування за захист галузевих, а не кланових інтересів при чесному, відкритому і публічному їх лобіюванні виявляє і моральний потенціал депутатів. Це, на мій погляд, дає надію, всупереч іншим фактам, при голосуванні політичних питань”.

В АУБ високо оцінюють значення позитивного голосування у Верховній Раді законопроекту 3223. Чесне і прозоре лобіювання інтересів банківської системи направлене на створення конкурентного ринку охоронних послуг, утвердження європейських стандартів у цій сфері, що вигідно всім. В першу чергу – самій державній службі охорони, якій потрібно відриватися від МВС і справді ставати госпрозрахунковим підприємством, допустити на ринок інші, недержавні служби безпеки і конкурувати з ними за споживача цих послуг, серед яких банки далеко на останні.

Асоціація українських банків висловлює щиру подяку народним депутатам за підтримку законопроекту 3223, в якому реалізується норма Конституції України щодо захисту власного майна громадян, переваги міжнародного досвіду та норм Євросоюзу у сфері охорони, а також за підтримку діяльності АУБ, спрямовану на захист галузевих, національних, а не кланових інтересів, що поставлені банками перед АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Безпека перевезення та збереження банками коштів в процесі їх інкасації може опинитися під загрозою, – вважає Президент АУБ Олександр Сугоняко.

Це випливає з Указу Президента України “Про заходи щодо впорядкування проїзду автомобілів, оснащених спеціальними пристроями” від 6 лютого 2004 року N 165/2004.

Відповідно до Указу, монопольне право на встановлення і використання спеціальних сигнальних звукових і світлових  пристроїв закріплюється виключно за транспортними засобами дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, Управління державної охорони України, автомобілями  міліції, військової інспекції, швидкої медичної допомоги, пожежної  охорони тощо.

При цьому, з невідомих причин, до цього списку не включено оперативний автотранспорт банківських установ з перевезення та інкасації коштів.

Як відомо, до цього часу, відповідно до п. 1.10 Інструкції НБУ “З організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України” (зареєстрована в Мінюсті 13.01.04р. за № 33/8632), оперативні автомобілі підрозділів банків з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів дозволялося обладнувати спеціальними звуковими та світловими сигналами синього кольору  (відповідно до вимог ДСТУ 3849-99), що забезпечувало безперешкодний та безпечний проїзд під час перевезення валютних цінностей та інкасації грошей.

Констатуючи позицію банків, Олександр Сугоняко наголосив, що держава зобов”язана дбати та забезпечувати банкам зручність і надійність збереження як своїх коштів, так і коштів громадян, підприємств та установ.  А отже банківські транспортні засоби в процесі перевезення та інкасації грошей обов”язково мають забезпечуватися спеціальними сигнальними звуковими і світловими пристроями. Інакше безпека перевезення та надійність збереження таких коштів опиняються під питанням, що викликає серйозне занепокоєння з боку як комерційних банків, так і НБУ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Міжнародна група по боротьбі з відмиванням "брудних" грошей (FАТF) на своєму пленарному засіданні 25 лютого одноголосно підтримала рішення про виключення України з "чорного" списку країн, які не протидіють легалізації тіньових капіталів, – про це заявив Президент FАТF Клаес Норгрен.

На ранковому засіданні представники 31-ї країни - членів цієї міжнародної організації - розглянули спеціальну доповідь комісії експертів, які нещодавно побували в Україні та провели аналіз інплементації нового законодавства з протидії відмиванню “брудних” коштів.

Експерти, які працювали у Києві, 20 січня зустрічалися в Асоціації українських банків з Президентом АУБ, керівниками вітчизняних банків та фахівцями Асоціації. В ході зустрічі Президент АУБ та банкіри поінформували членів місії FАТF про результати роботи щодо створення та функціонування національної системи протидії відмиванню “брудних" коштів, поділилися проблемами, з якими банкам доводиться зустрічатися під час фінансового моніторингу та відслідковування сумнівних операцій. Вони дали вичерпні відповіді на поставлені запитання, продемонстрували високий рівень професіоналізму суб”єктів первинного моніторингу.

На закінчення свого візиту до України члени місії FАТF дали позитивну оцінку діям української сторони з прийняття міжнародних норм контролю за фінансовими потоками в національній банківській і страховій системах, що мало вирішальне значення в прийнятті рішення про виключення України з “чорного” списку.

Як зазначив Президент АУБ: "Цієї події ми очікували, оскільки вимоги FATF було виконано, а національну систему протидії відмиванню "брудних" коштів створено. Виключення України з "чорного списку" FATF стало логічним результатом великої роботи, яку було проведено НБУ, АУБ та банківською системою в цілому. Банки за власний кошт створили систему, навчили людей. Все відбулося під чітким керівництвом Національного банку. Відповідного рівня робота здійснена і Дерфінмоніторингом, з яким АУБ  співпрацює”.

За словами Олександра Сугоняка: "Ініціацію, випробування на професійну  зрілість банківської системи було здано. Національна система протидії відмиванню "брудних" коштів повноцінно функціонує, працює на рівні кожного окремого банку, банківської системи та держави в цілому. Це головне. Боротьба з відмиванням "брудних" грошей стала нерозривним елементом нашої банківської діяльності.

Проте, – наголосив Президент АУБ, –  варто пам’ятати – попереду ще чимало проблем: головна серед них – це недопустити адміністративного впливу на “Держфінмоніторинг" з боку ДПА та інших силових структур.

Прес-служба
Асоціації українських банків