Новини фінансового сектору

Генеральна прокуратура розслідує привласнення і розтрату посадовими особами Артем-банку коштів фінустанови.

Про це йдеться в ухвалі Печерського райсуду Києва від 16 січня.

Головним слідчим управлінням ГПУ з 28 грудня 2016 р. здійснюється досудове розслідування скоєного посадовими особами Артем-банку за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Слідчий звернувся до суду з проханням надати доступ до інформації рахунків ряду юросіб, з якими працював банк.

Нагадаємо, 15 грудня НБУ вирішив ліквідувати Артем-банк.

До цього банк контролювався громадянином Ізраїлю Борисом Лемпером.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду затверджено акт формування ліквідаційної маси ПАТ «Банк Михайлівський». Попри те, що «на папері» вартість активів банку перевищила 5 113,52 млн грн, незалежні оцінщики оцінили їх у 36 разів менше.

Повідомляють у ФГВФО.

Відповідно до звітів, складених трьома компаніями-суб’єктами оціночної діяльності, – реальна вартість активів банку не перевищує 138,13 млн грн. У тому числі у 3,93 млн грн оцінено кредити фізичних та юридичних осіб, договори відчуження та погашення яких були визнані нікчемними, та які обліковуються на позабалансових рахунках банку. При цьому «на папері» вартість цих активів перевищує 1 895,02 млн грн.

Із того, що може бути продано у процесі ліквідації у найпершу чергу – це власне майно банку – старі комп’ютерна техніка, меблі, касове обладнання, банкомати та інше – яке незалежні оцінщики оцінили у 30,50 млн грн. На балансі банку немає жодного приміщення чи земельної ділянки комерційного призначення, а із транспортних засобів – лише причіп (колісний транспортний засіб САНТЕЙ 2000). 99,8 % від загального переліку основних засобів – це майно вартістю до 100 тис грн за одиницю.

Решта активів, передусім кредитні портфелі юридичних та фізичних осіб, у результаті втіленої 19 травня 2016 року (за кілька днів до введення тимчасової адміністрації) схеми, були фактично виведені з банку.

Зокрема, кредитний портфель юридичних осіб, розмір якого у звітності банку становив 1 477,99 млн грн, незалежні оцінщики оцінили у 59,47 млн грн. Такі цифри пояснюються тим, що майже весь кредитний портфель юросіб – кредити пов’язаних з власником банку компаній на суму 1 212,72 млн грн – напередодні визнання банку неплатоспроможним шляхом фіктивних проводок були виведені з банку. На балансі ж залишились, приміром, кредитні договори на майже 1 000 млн грн, єдиним забезпеченням за якими є землі сільськогосподарського призначення у Макарівському районі Київської області, орієнтовна ринкова вартість яких складає 50 млн грн. До того ж, діє мораторій на їх продаж.

Крім того, у результаті втіленої схеми якісний кредитний портфель фізичних осіб також виведений на фінансові компанії. Мова йде про понад 110 тис кредитних договорів на загальну суму 682,30 млн грн.

Фонд у судовому порядку намагається повернути виведені активи, аби у якомога більшому обсязі задовольнити вимоги кредиторів банку.

За фактом виявлених у банку махінацій, у тому числі із активами, подано сім заяв про вчинення кримінальних правопорушень.

У той же час, сума власних коштів банку на день введення тимчасової адміністрації становила 35,07 млн грн, у тому числі залишки у касах банку – 13,57 млн грн., кошти в інших банках – 21,51 млн грн.

Кілька сотень мільйонів доларів сім’ї президента футбольного клубу “Динамо” (Київ) Ігоря Суркіса були списані в процесі націоналізації Приватбанку, йдеться в матеріалі VoxUkraine з посиланням на екс-співвласника банку Геннадія Боголюбова.

“Причому гроші його брата Григорія Суркіса чомусь не чіпали”, – цитує видання слова Г.Боголюбова, який контролював до приватизації Приватбанку сукупно понад 40% його акцій.

Екс-власник фінустанови додав, що були списані також накопичення його колишньої дружини, з якою він розлучився 11 років тому.

За словами Г.Боголюбова, від націоналізації постраждали ще кілька директорів великих промислових підприємств. “Боголюбов перераховує назви – всі вони так чи інакше пов’язані з ним і Коломойським (найбільший акціонер Приватбанку до його націоналізації Ігор Коломойський – ред.)”, – йдеться в матеріалі.

І.Коломойський вважає єдиною своєю провиною те, що не виявилося достатньої суми грошей, щоб докапіталізувати такий великий банк.

“На момент націоналізації весь корпоративний портфель був реструктуризований на вимогу Нацбанку. 31 млрд грн застав записали на баланс, а на суму 124 млрд грн реструктурували портфель. НБУ вибрав компанії, які влаштовували його, і кредити були переведені на ці фірми”, – наводяться в матеріалі його слова.

Він уточнив, що спочатку фінустанова на вимогу Нацбанку подала йому план реструктуризації кредитів, виданих нафтохімічній галузі, а потім і всього корпоративного портфеля.

І.Коломойський піддав різкій критиці дану Нацбанком низьку оцінку кредитного портфеля. “А 75% акцій “Нафтохіміка Прикарпаття” (нафтопереробний завод – ред.) – це що, погана застава?” – сказав він.

На його думку, у банку був збалансований кредитний портфель, перевірений аудиторами PricewaterhouseCoopers за стандартами МСФЗ.

ПриватБанк заснований в 1992 році. Згідно з даними Нацбанку України, станом на 31 березня 2016 року його найбільшими акціонерами були Г.Боголюбов (пряма участь – 33,2525%, опосередкована – 8,3244%) і І.Коломойський (пряма участь – 41,6572%, опосередкована – 8,3244%).

Згідно з інформацією НБУ, на 1 жовтня 2016 року за розміром загальних активів (271,837 млрд грн) банк був найбільшим серед 100 банків, що діяли в країні.

Кабінет міністрів за пропозицією Нацбанку і акціонерів Приватбанку 18 грудня прийняв рішення про націоналізацію фінустанови. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Мінфін 21 грудня підписали договір про продаж 100% акцій Приватбанку за 1 грн, а до цього в капітал були переведені (фактично обнулені) зобов’язання банку на суму близько 29,4 млрд грн. Обсяг емісії облігацій внутрішньої держпозики для капіталізації банку оцінюється в межах 116,8-148 млрд грн, поки держава випустила ОВДП на 107 млрд грн.

Європейський союз розглядає можливість тестування механізмів захисту банків від кібератак, тому що ця галузь дуже вразлива до зломів. Про це на умовах анонімності повідомили офіційні особи ЄС.

Наступним кроком з боку європейських регуляторів для підвищення безпеки може бути проведення глобальних стрес-тестів в ЄС.

Зокрема, Європейська комісія вже проводить оцінку додаткових ініціатив, які могли б бути розроблені для боротьби з кібератаками. На даний момент комісія також вивчає, чи будуть такі тести в масштабі всього ЄС сприяти посиленню безпеки.

Число кібератак на банки зростає останні роки, а злочинці знаходять нові шляхи, щоб отримати детальну інформацію про рахунки клієнтів і дістати чужі гроші. Так, у лютому минулого року шахраї вкрали 81 млн доларів з рахунків ЦБ Бангладеш, зламавши його систему за допомогою електронного листа одному з співробітників і отримавши доступ до SWIFT.

Глобальні регулятори посилили вимоги до безпеки для банків після цього кібершахрайства, яке визнане одним з найбільших в історії, а в деяких країнах були проведені повні перевірки систем безпеки.

В кінці 2016 року понад 40 тис. рахунків британського Tesco Bank зазнали кібератаки, а з 9 тис. рахунків було вкрадено 2,5 млн фунтів стерлінгів, які банк обіцяв повернути своїм клієнтам.