Новини фінансового сектору

Бориса Кауфмана визнано власником істотної участі в Платинум Банку

Національний банк визнав бізнесмена Бориса Кауфмана власником істотної участі в Платинум Банку (Київ).

Про це йдеться в оприлюдненій структурі власності банку станом на 11 жовтня.

Відповідно до змін у структурі, Борис Кауфман визнаний власником істотної участі, який чинить значний вплив на управління та діяльність банку.

В 2013 році в ЗМІ з’явилася інформація, що Платинум Банк був куплений Борисом Кауфманом. У Платинум Банку неодноразово цю інформацію спростовували.

У березні 2015 року голова наглядової ради банку Григорій Гуртовий заявив про намір сконцентрувати контрольний пакет акцій фінансової установи.

У лютому 2016 року Національний банк заявив, що має намір відкласти розкриття структури власності Платинум Банку через інформацію про затримання в Ізраїлі Григорія Гуртового.

Нещодавно Кауфман звернувся до НБУ за погодженням на придбання 75% +1 акція Платинум Банку.

У жовтні стало відомо, що Національний банк визнав Бориса Кауфмана власником Платинум Банку.

Як повідомлялось, в жовтні Національний банк визнав бізнесмена Бориса Кауфмана власником Платинум Банку (Київ).

За даними НБУ, на 1 жовтня за розміром активів Платинум Банк займав 22-е місце (7,276 млрд гривень) серед 100 діючих банків.

Рада сьогодні розгляне удосконалення процедури видачі споживчих кредитів

Верховна Рада на пленарному засіданні у вівторок розгляне законопроект “2455 про вдосконалення процедури видачі споживчих кредитів.

Про це йдеться в порядку денному засідання парламенту.

Спочатку Рада планує розглянути проект постанови “5329 про звернення до парламентів Європейського Союзу щодо потенційних ризиків реалізації проектів будівництва транзитних газопроводів в обхід України, а також проект постанови №5346 про дострокове припинення депутатських повноважень Олексія Савченка (фракція “Блок Петра Порошенко”), який був призначений 6 листопада головою Миколаївської обласної державної адміністрації.

Потім парламент має намір перейти до питань фінансів і банківської діяльності, зокрема розглянути у другому читанні законопроект №2456-д про вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг, а в першому – №4529 про посилення прав кредиторів і ╧3669 про надання небанківським фінустановам права здійснювати перекази шляхом укладення агентських договорів з юридичними особами.

Далі на порядку денному стоять питання правоохоронної діяльності, серед яких у першому читанні законопроекти №4670 про заборону поліцейським обговорювати або критикувати накази керівництва і №4778 про дозвіл на проведення негласних оперативно-розшукових дій без рішення суду.

У другому читанні Рада має намір розглянути законопроекти №3719 про заборону тимчасового вилучення електронних серверів під час обшуку або огляду та №2291а про збільшення мінімального розміру площі в тюремній камері для одного ув’язненого з 2,5 до 4 кв. м.

Рада має намір розглянути близько 70 законопроектів 15-18 листопада.

Борг Фонду гарантування перед Мінфіном та НБУ – понад 60,6 млрд грн

За даними Фонду гарантування, на сьогодні його заборгованість за кредитами, що були отримані від Міністерства фінансів на умовах повернення, строковості та платності, становить 51,6 млрд грн. Вартість запозичень від Міністерства фінансів становить від 10,86% до 12,5% річних.

Заборгованість перед НБУ становить понад 9 млрд грн.

На 01.11.2016 залишок коштів на рахунку Фонду становив 7,83 млрд грн з урахуванням сплати банками регулярного збору до Фонду.

ФГВФО не очікує визнання неплатоспроможними великих банків до 2017

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не очікує визнання Національним банком неплатоспроможними великих банків до кінця 2016 року.

Про це під час брифінгу повідомив заступник директора-розпорядника фонду Андрій Оленчик.

“Ми будемо мати потребу в додатковій допомозі від Міністерства фінансів тільки в тому випадку, якщо якийсь з великих банків буде визнаний неплатоспроможним. Наскільки ми знаємо, такого не очікується”, – сказав він.

В ході очищення банківської системи Національним банком були визнані неплатоспроможними 82 банки.

За даними НБУ, станом на 1 жовтня 2016 року зі 100 працюючих (що мають ліцензію) в Україні банків 40 фінансових установ – з іноземним капіталом (на 1 січня – 41 банк з іноземним капіталом з 117 працюючих), у тому числі 17 – зі 100 процентним іноземним капіталом (на 1 січня – 17).

Валютні надходження від експорту товарів з Донецької області становлять 2,5 млрд дол.

У січні-вересні 2016 року валютна виручка від експорту товарів з Донецької області (без урахування частини зони проведення антитерористичної операції) склала 2542,1 млн.дол. США, що в порівнянні з січнем-вереснем 2015 року менше на 342,2 млн.дол., або на 11,9% (в цілому по Україні експорт товарів скоротився на 8,7%).

Незважаючи на триваючий спад зовнішньоекономічної діяльності, регіон забезпечив 9,8% валютної виручки від експорту товарів у цілому по Україні (третє місце після міста Києва і Дніпропетровської області).

Вироблена в області продукція прямувала в 101 країну світу. Майже половину (48,7%) валютної виручки отримано в січні-вересні 2016 року від поставок товарів на європейський ринок. Для порівняння: в січні-вересні 2015 року цей показник дорівнював 46,1%, а три роки тому, тобто в січні-вересні 2013 року, – 25,4%.

Водночас за останні три роки питома вага надходжень від експорту товарів до Російської Федерації знизилася з 20,4% до 16,6%, до країн Азії – з 27,2% в січні-вересні 2013 року до 18,9% січні-вересні 2016 року. Однак зміни географічної структури експорту відбувалися в умовах скорочення абсолютних обсягів поставок і втрати колишніх ринків збуту.

Так, експорт товарів до Італії, яка з 2014 року займає перше місце серед всіх країн, куди поставляється продукція з Донецької області, зменшився в січні-вересні 2016 року в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 17,9%, склавши 504,5 млн долл., або 19,8% загального обсягу. Зросли на 18,3% експортні поставки товарів до Польщі, склавши в січні-вересні 2016 року 168,9 млн.дол., або 6,6% загального обсягу.

На 6,5% збільшився в порівнянні з січнем-вереснем 2015 року також ще експорт товарів до Болгарії (140,9 млн.дол., або 5,5%). Загальний же обсяг експорту всіх товарів на європейський ринок скоротився в січні-вересні 2016 року в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року на 6,8%, а проти січня-вересня 2013 року – на 48,1%.

Валютні надходження від експорту товарів у Російську Федерацію, склавши в січні-вересні 2016 року 422,6 млн.дол. (друге місце серед всіх країн), скоротилися в порівнянні з січнем-вереснем попереднього року на 9,7%. Про зменшення масштабів зовнішньої торгівлі з Росією свідчить те, що нинішня валютна виручка від експорту товарів в 4,5 разу менша, ніж в січні-вересні 2013 року, а за останні п’ять років цей показник скоротився в 6,6 разу.

На 27,9% зменшився в січні-вересні 2016 року порівняно з аналогічним періодом 2015 року експорт до Туреччини, склавши 273,2 млн.дол., або 10,7% загального обсягу (третє місце).

В угоді з МВФ прописана націоналізація "Приватбанку" - Саакашвілі

Уряд України і МВФ підписали таємну угоду, згідно з якою в бюджеті країни передбачено 7,6% ВВП на націоналізацію ПриватБанку.

Про це в інтерв’ю Соні Кошкіній у програмі “Лівий берег” розповів екс-губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі.

За його словами, такий захід став необхідним, оскільки Ігор Коломойський (один із власників “Приватбанку”, – ред.) вивів з банку гроші в офшори.

“Ви знаєте, що зараз відбувається? Люди повинні про це знати. У нас є найбільший у країні банк – ПриватБанк, успішний і надійний свого часу, з величезною кількістю вкладників. Але з різних причин Коломойський почав викачувати з нього гроші, виводити їх у швейцарські й інші офшори. Сьогодні вклади реально не забезпечені грошима, – заявив Саакашвілі. – Я в курсі цього, оскільки консультував обидві сторони. Якщо мільйони людей залишаться без грошей, це буде глобальна катастрофа для країни”.

Здійснити операцію повинен був Владислав Рашкован (екс-заступник голови НБУ), але він звільнився, не бажаючи в цьому брати участь.

За словами Саакашвілі, гроші для підтримки ПриватБанку на плаву держава має, але з націоналізацією банку керівництво України не поспішає навіть під загрозою зриву меморандуму з МФВ і ненадання наступного траншу через шантаж Коломойського.

“В останній тиждень з’явилися обіцянки, що щось (у справі націоналізації ПриватБанку, – ред.) буде зроблено, і Коломойський почав проплачувати акції проти Нацбанку. Але, як сніг на голову, несподівано впав Саакашвілі, і Коломойський прекрасно зрозумів, що в цій ситуації він може бути корисний. Мої джерела на Банковій повідомили, що Коломойському на Банковій сказали: «Якщо ти зараз допомагаєш у ситуації з Саакашвілі, ми – прихильні». Але ця прихильність може коштувати мільйонам українців останніх заощаджень. Гра, яку Адміністрація Президента веде з Коломойським, дуже брудна. Це гра не проти мене, а проти мільйонів вкладників, які можуть завтра-післязавтра втратити все. Це гра з нашими міжнародними партнерами, що вкрай несолідно. Вчора проти мене був великий репортаж у кращих традиціях російської пропаганди про те, що я, виявляється, відмиваю гроші. Людина, яка дійсно відмиває гроші (мається на увазі Ігор Коломойський, – ред.), який вивіз мільярди, грає з фінансовою системою, проплачує інформацію про те, що я – навіть не я, моя дружина – відмиває гроші”, – зазначив Саакашвілі.

“Примітно навіть не те, що такі повідомлення з’являються, а що Банкова грає в такі ігри з Коломойським. Я говорив Президентові, якого біса він як голова держави – він і Яценюк – сіли за стіл переговорів із бандитським олігархом. Це несолідно, це негідно президента великої країни, а Україна – велика країна! І дозволяти шантажувати не тільки себе, але й жителів країни, не можна”, – додав також екс-губернатор.

ВЕБ планує продати українську "дочку" до кінця року

Російський “Внєшекономбанк” очікує продажу дочірнього українського “Промінвестбанку” до кінця 2016 року.

Про це заявив глава ВЕБа Сергій Горьков, передає ТАРС.

“Ми очікуємо в листопаді пропозицій, далі будемо виходити (на угоду – ред.). Вже є три стійких інтересанти. Можливо, додасться четвертий”, – сказав він, уточнивши, що йдеться як про українських, так і про міжнародних інвесторів.

Раніше повідомлялося, що претендентом на купівлю “Промінвестбанку” є угорська OTP Group, яка також має банк в Україні (ОТП банк).

“Промінвестбанк” заснований в 1992 році. Його найбільшим акціонером на 30 червня 2016 року залишався “Внєшекономбанк” (РФ, 99,7%).

Згідно з даними Нацбанку, на 1 квітня 2016 року за розміром чистих активів (39,289 млрд гривень) ПІБ займав 11-е місце серед 109 банків, що діяли в країні.

В Україні посилять покарання за злом карткових рахунків та електронних гаманців

Нацбанк і депутати розширюють в Україні доступ до використання платіжних карток та електронних грошей. Законопроектом №5361 з регулювання грошових переказів, розробленим банківським регулятором з парламентаріями та платіжними організаціями, передбачається упорядкувати діяльність небанківських фінустанов на ринку платіжних послуг, вдосконалити регулювання платіжних систем та порядок нагляду НБУ (оверсайту платіжних систем). Документ надійшов на розгляд у Верховну Раду.

У частині дозвільних новацій автори документа пропонують встановити однакові для всіх підходи при запуску платіжного бізнесу — для резидентів і нерезидентів. А ще:

створити умови для виходу міжнародних провайдерів інтернет-розрахунків на платіжний ринок України;

надати небанківським фінансовим установам, з ліцензією на перекази без відкриття рахунків, право випускати електронні гроші і мати комерційних агентів;

дозволити українським банкам відкривати рахунки юридичним особам-нерезидентам;

дозволити резидентам України використовувати електронні гроші, випущені нерезидентами, щоб здійснювати перекази і розрахунки за товари (роботи, послуги) через інтернет.

Центральні органи виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зможуть відкривати поточні рахунки в гривні фізособам, які отримують виплати з держбюджету.

“Законопроект актуальний, особливо з урахуванням швидкості розвитку платіжних систем і активного користування цими послугами громадян. Серед них фрілансери, які пропонують свої роботи за кордоном через інтернет. А це фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці у сфері IT-індустрії”, — зазначив нардеп і один з авторів законопроекту Руслан Демчак.

В угоді з МВФ прописана націоналізація "Приватбанку" - Саакашвілі

Про це в інтерв’ю Соні Кошкіній у програмі “Лівий берег” розповів екс-губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі.

За його словами, такий захід став необхідним, оскільки Ігор Коломойський (один із власників “Приватбанку”, – ред.) вивів з банку гроші в офшори.

“Ви знаєте, що зараз відбувається? Люди повинні про це знати. У нас є найбільший у країні банк – ПриватБанк, успішний і надійний свого часу, з величезною кількістю вкладників. Але з різних причин Коломойський почав викачувати з нього гроші, виводити їх у швейцарські й інші офшори. Сьогодні вклади реально не забезпечені грошима, – заявив Саакашвілі. – Я в курсі цього, оскільки консультував обидві сторони. Якщо мільйони людей залишаться без грошей, це буде глобальна катастрофа для країни”.

Здійснити операцію повинен був Владислав Рашкован (екс-заступник голови НБУ), але він звільнився, не бажаючи в цьому брати участь.

За словами Саакашвілі, гроші для підтримки ПриватБанку на плаву держава має, але з націоналізацією банку керівництво України не поспішає навіть під загрозою зриву меморандуму з МФВ і ненадання наступного траншу через шантаж Коломойського.

“В останній тиждень з’явилися обіцянки, що щось (у справі націоналізації ПриватБанку, – ред.) буде зроблено, і Коломойський почав проплачувати акції проти Нацбанку. Але, як сніг на голову, несподівано впав Саакашвілі, і Коломойський прекрасно зрозумів, що в цій ситуації він може бути корисний. Мої джерела на Банковій повідомили, що Коломойському на Банковій сказали: «Якщо ти зараз допомагаєш у ситуації з Саакашвілі, ми – прихильні». Але ця прихильність може коштувати мільйонам українців останніх заощаджень. Гра, яку Адміністрація Президента веде з Коломойським, дуже брудна. Це гра не проти мене, а проти мільйонів вкладників, які можуть завтра-післязавтра втратити все. Це гра з нашими міжнародними партнерами, що вкрай несолідно. Вчора проти мене був великий репортаж у кращих традиціях російської пропаганди про те, що я, виявляється, відмиваю гроші. Людина, яка дійсно відмиває гроші (мається на увазі Ігор Коломойський, – ред.), який вивіз мільярди, грає з фінансовою системою, проплачує інформацію про те, що я – навіть не я, моя дружина – відмиває гроші”, – зазначив Саакашвілі.

“Примітно навіть не те, що такі повідомлення з’являються, а що Банкова грає в такі ігри з Коломойським. Я говорив Президентові, якого біса він як голова держави – він і Яценюк – сіли за стіл переговорів із бандитським олігархом. Це несолідно, це негідно президента великої країни, а Україна – велика країна! І дозволяти шантажувати не тільки себе, але й жителів країни, не можна”, – додав також екс-губернатор.

За участь у мітингу під НБУ платять по 140 грн

Учасники мітингу під Національним банком заходять в офіси на вулиці Інститутській. Також вони зізнаються в тому, що стоять на акції за гроші.

Простояти 3 години під НБУ, за їхніми словами, коштує 140 гривень.

Переважна більшість учасників мітингу – люди пенсійного віку, студенти і молодь спортивної зовнішності.

Партія «За життя» Вадима Рабиновича і Євгена Мураєва заявила, що з 8 листопада проводить безстроковий мітинг під будівлею Нацбанку. Основні вимоги протестувальників – скасування «непідйомних» тарифів і відставка голови НБУ Валерії Гонтаревої.

Ощадбанк переніс введення комісії за комплатежі

Правління Ощадбанку прийняло рішення про перенесення терміну введення в дію рішення Тарифного комітету щодо впровадження комісії за прийняття комунальних платежів.

Про це повідомляє прес-служба банку.

Як зазначається, це зроблено з метою розробки з відповідними органами державної влади механізму, який дозволить залишити безкоштовною оплату комунальних послуг для найменш забезпечених верств населення (отримувачів субсидій).

“Стаття 53 Закону України “Про банки і банківську діяльність” закріплює заборону банкам встановлювати комісійну винагороду за банківські послуги на рівні нижче собівартості операції, з приводу чого Ощадбанк неодноразово надавав відповідні обґрунтовані розрахунки державним органам влади, для врахування при прийнятті відповідних рішень”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що запропонований банком до встановлення в касі тариф до 3 грн. є найнижчим на банківському ринку і має на меті забезпечити беззбитковість проведення операцій.

Також, в Ощадбанку нагадують, що Україна підписала низку міжнародних угод, у тому числі Меморандум з МВФ і взяла на себе зобов’язання щодо здійснення масштабних реформ.

“Крім іншого Меморандум передбачає ринкові умови для роботи держбанків і їх докорінне реформування. Державні банки, як і інші державні компанії, можуть генерувати доходи для бюджету. Для держави, для 45 млн українців. Тому, до Ощадбанку, повинно бути таке ж ставлення, як і до решти державних компаній, які реформуються”, – пише прес-служба банку.

Також в Ощадбанку нагадали, що за два роки банк забезпечив максимально широкий доступ до каналів безкоштовної сплати комунальних платежів для всіх верств населення.

“Банк відкрив понад 400 відділень нового формату з комфортними зонами самообслуговування, удвічі збільшив кількість інформаційно-платіжних терміналів до 2000 шт, що приймають як картки, так і готівкові кошти, підключив до оновлених веб та мобільних сервісів банку “Ощад 24/7” понад 1 млн клієнтів і забезпечив переведення в термінали більше 15% всіх платежів, які раніше проходили лише через каси банку”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, “Ощадбанк” повідомив, що планує ввести комісію за оплату платежів ЖКП в своїх касах: комісія за один платіж буде встановлена в розмірі 3 грн.

Без комісій можна буде оплатити послуги ЖКГ в терміналах самообслуговування “Ощадбанку”.

Пізніше Президент Петро Порошенко направив лист голові правління ВАТ “Державний ощадний банк України” Андрію Пишному, в якому звернувся до керівництва банку невідкладно переглянути рішення про стягнення комісії за оплату комунальних послуг.

Апекс-Банк змінив в. о. голови правління

Наглядова рада Апекс-Банку звільнила виконуючого обов’язки голови правління Сергія Коцупатрого.

Про це банк повідомляє в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

Пан Коцупатрий звільнився за згодою сторін. На посаду виконуючого обов’язки глави з 12 листопада призначено заступника голови правління Віктора Кабана.

Віктор Кабан працює в Апекс-Банку з червня поточного року, до цього – з червня 2015 року по 31 травня 2016 року – очолював фінансово-економічний департамент МетаБанку (Запоріжжя).

Апекс-Банк заснований в 2009 році. До початку січня 2016 року його єдиним акціонером було ТОВ “Парфе”, основним власником якого виступав Євген Кузнєцов (99,99%).

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ