Укр 
Eng Сьогодні в Національному банку України відбулась презентація пам’ятних банкнот номінальною вартістю 20 гривень, присвячених 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка.
Як повідомляє прес-служба Фонду, ліквідація банків ЧБРР і «Морського» продовжується на два роки – до 3 вересня 2018 року, банку «Національний кредит» – також на 2 роки, до 31 серпня 2018 року включно.
Ліквідація «Старокиївського банку» продовжується на рік – до 18 вересня 2017 року, УПБ – також на рік, до 30 серпня 2017 року включно.
Фонд зазначає, що на відповідний період продовжуються повноваження ліквідаторів банків: в ЧБРР і «Морському» – Андрія Матвієнка, в «Старокиївській банку» і УПБ – Любові Пантіної, в банку «Національний кредит» – Віталія Паламарчука.
Як повідомляється на веб-сайті НБУ, відповідні поправки внесені до постанови від 7 червня 2016 року №342.
«Правління Нацбанку ухвалило рішення розширити перелік винятків. А саме – дозволило скорочувати терміни повернення клієнтом-резидентом, який не є банком, кредиту або позики в інвалюті на користь нерезидента в разі, коли здійснюється реструктуризація заборгованості, при якій вимоги по основній сумі кредиту або позики зараховуються як додатковий внесок нерезидента до статутного капіталу резидента», – пояснюється суть змін в повідомленні НБУ.
У НБУ вважають, що таке рішення буде сприяти скороченню зовнішнього приватного боргу України без відтоку іноземної валюти за межі України і без створення додаткового тиску на валютний ринок країни.
«Український бізнес зможе збільшувати капітал за рахунок достроково погашених валютних зобов’язань перед нерезидентами», – підкреслюється в повідомленні.
У НБУ нагадали, що на сьогоднішній день резиденти можуть здійснювати погашення кредитів і позик в інвалюті за договорами з нерезидентами не раніше терміну, передбаченого договорами. Винятками з цього правила є випадки, коли достроково повернуті кошти спрямовуються на докапіталізацію банку-позичальника або проводиться реструктуризація зобов’язань за рахунок запозичень з більш пізнім терміном виконання, а також коли кредитором є міжнародна фінансова організація або іноземне експортно-кредитне агентство.
Крім того, поправками передбачено, що інформація про операції з купівлі та перерахування валюти для оплати лікування фізичних осіб за кордоном буде включатися до реєстру без подання в НБУ відповідних документів.
При цьому, згідно з повідомленням, банк зможе купувати для клієнта інвалюту на ці цілі на наступний день після дня зарахування коштів у гривнях на покупку, а при наявності власних коштів в інвалюті – в день подання клієнтом в банк платіжного доручення.
За даними Нацбанку, також вдосконалений контроль над залишками на рахунках клієнтів-резидентів (крім фізосіб) при купівлі інвалюти.
«До цих пір його здійснював Нацбанк на дату отримання інформації про цю операцію у відповідному реєстрі. Відтепер його буде покладено на банки, які будуть здійснювати цей контроль на дату покупки інвалюти», – наголошується в повідомленні.
Нацбанк також вніс зміни в положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам (постанова від 17 червня 2004 року №270).
«Правління підвищило відповідальність банків з перевірки та аналізу документів (інформації) під час реєстрації та обслуговування кредитних договорів і договорів позики, якими передбачається виконання зобов’язань в інвалюті перед нерезидентами, в тому числі шляхом виявлення індикаторів ризикової фінансової операції», – підкреслюється в повідомленні.
У повідомленні також зазначається, що з цією ж метою розширено перелік підстав для відмови в реєстрації та анулювання реєстрації кредитного договору та договору позики з боку Нацбанку.
Згідно з повідомленням, зміни закріплені постановою НБУ від 23 серпня 2016 року №375, які набувають чинності з 1 вересня 2016 року. При цьому зміни до постанови №342 діятимуть до припинення дії цього документа: до 14 вересня 2016 року включно.
Як зазначає Deutsche Welle, в коментарі для англомовної редакції газети Handelsblatt глава найбільшого банку Німеччини вказав на те, що “ультра-м’яка” монетарна політика ЄЦБ б’є по вкладникам і пенсіонерам.
За його словами, рішення ЄЦБ знизити процентні ставки до історичних мінімумів принесе більше шкоди, ніж користі. Крайан також висловив сумнів у корисності щомісячної покупки ЄЦБ боргових облігацій на 80 млн євро для підтримки активності економіки єврозони.
Глава DB визнав, що загроза дефляції могла б бути набагато гірше, якби ЄЦБ нічого не зробив, але додав, що склалася невизначена ситуація змушує компанії утримуватися від інвестицій і рідше брати кредити.
Він звернув увагу на те, що рівень інфляції, що спостерігається в липні (0,2 відсотка), далекий від показників, очікуваних в ЄЦБ (трохи менше двох відсотків).
Крайан також закликав главу ЄЦБ Маріо Драгі відмовитися від свого курсу щодо купівлі облігацій і підтримки низьких відсоткових ставок.
Повноваження тимчасового адміністратора Андрія Федорченка продовжені на відповідний період.
Як повідомлялося, Фонд гарантування вкладів 27 липня ввів тимчасову адміністрацію в Держзембанку.
НБУ рішенням правління №165-ш НБУ від 26 липня 2016 року відніс Держзембанк до категорії неплатоспроможних.
Держзембанк віднесений до категорії проблемних в березні 2016 року в зв’язку з конфліктом інтересів в ньому.
“Вимоги НБУ щодо усунення порушень законодавства Держзембанк не виконав. Жодне належне рішення керівних органів банку щодо вирішення існуючих проблем в Нацбанк не надходило. Крім того, ситуація почала погіршуватися”, – пояснює центробанк своє рішення.
За даними НБУ, в банку не були розміщені вклади фізосіб, тому навантаження на ФГВФО відсутнє.
Як повідомлялося, ПАТ “Державний земельний банк” Кабмін створив постановою №609 від 2 липня 2012 року для реалізації нових механізмів агрокредитування, забезпечення аграріїв доступними фінансуванням. Попередній уряд вніс до його статутного капіталу 120 млн грн, а для внесення в капітал банку земельних ділянок сільгосппризначення необхідно було ухвалення змін до Земельного кодексу України.
Передбачалося, що банк буде забезпечувати управління землями сільськогосподарського призначення державної власності та виконувати функції з реалізації державних кредитних програм, перш за все, для середнього та малого бізнесу в сільській місцевості.
Разом з тим в умовах відсутності відповідних змін в законодавство банк з моменту отримання банківської ліцензії майже не здійснював діяльність, передбачену статутом.
Згідно з “Планом пріоритетних дій уряду на 2016 рік”, оприлюдненому на сайті Кабінету міністрів у кінці травня, у другому кварталі 2016 року планувалося зареєструвати у Верховній Раді законопроект, який передбачає реорганізацію або приватизацію ПАТ “Державний земельний банк”. В результаті приватизації або реорганізації банку додаткові надходження в бюджет оцінювалися в 200-250 млн грн.
Наприкінці 2015 року уряд запропонував парламенту прийняти заходи по реорганізації або приватизації Держзембанк через Фонд держмайна. На той час Держзембанк знаходився в стані ліквідації, але її альтернативою передбачалася реорганізація або приватизація з метою продажу держпакету акцій потенційним інвесторам. Це дозволило б повернути кошти до держбюджету, за рахунок яких був би сформований статутний капітал банку, були б залучені додаткові інвестиції в агропромисловий комплекс.
Верховна Рада вирішила ліквідувати Держзембанк 17 червня 2014 року.
