НБУ ліквідує КСГ Банк за систематичні порушення в боротьбі з відмиванням доходів.
Про це повідомляється на веб-сайті регулятора.
Національний банк України (НБУ) вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ “КСГ Банк” (Київ) за систематичні порушення в сфері протидії та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема, за здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу.
Відповідне рішення №239-рш НБУ ухвалив 30 серпня 2016 року.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби Нацбанку.
“Ми будуємо сучасний і відкритий Національний банк, інтегрований в європейське співтовариство центробанків. Національний банк прийняв рішення регулярно інформувати громадськість про застосовані до банків заходи впливу за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів”, – зазначив директор департаменту фінансового моніторингу Ігор Береза.
Також Нацбанк планує інформувати про застосовані до банків санкції за порушення, пов’язані зі здійсненням ризикової діяльності.
Раніше інформація про санкції мала статус “інформації з обмеженням доступу”.
Постановою правління НБУ від 25 серпня зазначений гриф був знятий.
“Найчастіше останнім часом у діяльності банків виявляються порушення нових вимог законодавства щодо публічних діячів. Наприклад, працівники банків не проявляють факту приналежності клієнта до такої категорії осіб або не з’ясовують джерел походження коштів таких діячів, або встановлюють відносини з такими клієнтами без дозволу керівника банку”, – констатує Нацбанк.
Водночас існує проблема з неналежним, а іноді чисто формальним підходом банків до виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу в частині забезпечення управління ризиками.
З 31 серпня інформування про застосовані до банків заходи впливу Національний банк здійснюватиме щомісяця.
Ключові центральні банки світу з усіх сил працювали, намагаючись відновити зростання економіки та інфляції, а також вмовляли споживачів і бізнес позичати і витрачати більше. Вони влили трильйони доларів у фінансові системи і скоротили відсоткові ставки настільки, наскільки це можливо.
Приміром, у Європі та Японії вони стають навіть нижче нуля. Але через кілька років зусиль результати виявилися дуже слабкими.
Про це пише New York Times, додаючи, що коли глави центральних банків зустрінуться на щорічній конференції в Джексон Хол, штат Вайомінг, глобальна картинка в банківському секторі все ще буде невиразною.
Зростання повільне, інфляція ледь реєструється, бізнес не хоче інвестувати. І споживачі через вісім років після фінансової кризи все ще не охоче збільшують витрати. Багато людей і бізнесів намагаються економити, незважаючи на те, що центральні банки встановили майже нульові процентні ставки.
Економісти застерігають, що політика “легких грошей” втрачає ефективність, а з часом може навіть погіршити ситуацію.
“Все це марно, якщо ви намагаєтеся заохотити позичати більше людей, які вже живуть у країнах з економіками на межі рецесії і які вже ледве справляються зі своїми боргами”, – сказав професор міжнародної політичної економіки Університету Брауна Марк Бліт.
Надзвичайні заходи центральних банків після світової фінансової кризи не повинні були стати постійними. Їхня роль була лише в тому, щоб повернути довіру до банківської системи після 2008 року і протистояти найбільшій з 1930-х років рецесії. Зрештою, вони змогли зменшити паніку і врятувати розвинені світові економіки.
Але США, а особливо Європа і Японія, не змогли оживити кредитування та видатки, щоб оздоровити свої економіки повною мірою. МВФ прогнозує слабке зростання для кожної економіки в цьому році: у США воно становитиме 2,2%, в Японії 0,3%, а також 1,6% в єврозоні в цілому. При цьому, Федеральний резерв США, Європейський центральний банк і Банк Японії очікують 2% інфляції. Однак навряд чи виправдається це очікування. В Європі та Америці ціни особливо не зростають. В Японії вони падають.
Зростання цін важливе, тому що це змушує людей витрачати більше зараз, щоб не платити більше потім. А посилення рівня споживання підживлює зростання економіки.
Однак споживачі і бізнес поводяться так, ніби вони не чекають зростання цін, ніби важкі часи, низькі ціни й дешеві кредити будуть завжди. В США бізнес-інвестиції скоротилися на три чверті. Це одна з причин, чому показник економічного зростання нижчий, ніж у другій половині 2015 року.
Американські споживачі більше економлять і менше користуються кредитними картками, ніж до періоду великої рецесії 2007-2009 років. Оцінюючи дії Федерального резерву, президент First Peoples Bank of Pine Mountain Чарльз Світ прокоментував: “Не думаю, що вони змогли оживити кредитування так, як мусили”.
Він зазначив, що більшість жителів штату Джорджія досі не оговталися від фінансової кризи, намагаються погасити старі борги і відновити заощадження. Крім того, регулятори зробили правила отримання позики жорсткішими, що теж заважає процесу. Зараз отримати іпотечний кредит в США можна за 60 днів, а це в два рази довше, ніж було раніше. Ситуація ще гірша в Європі, де безробіття досягло 10,1%. Європейці досі ігнорують надзвичайно низькі процентні ставки і досі виводять гроші з банків більше, ніж вкладають.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має намір передати в оренду нежитлові приміщення, що перебувають у власності банку “Фінанси та Кредит”.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби фонду.
Мова йде про колишні відділення неплатоспроможного банку в містах Івано-Франківськ, Львів, Тернопіль, Черкаси і Миргород (Полтавська область).
Орендарів шукають для шести об’єктів.
Нагадаємо, 17 вересня 2015 року НБУ визнав неплатоспроможним банк “Фінанси та Кредит”.
Основним бенефіціаром “Фінанси та Кредит” є Костянтин Жеваго.
17 грудня 2015 року Національний банк вирішив ліквідувати неплатоспроможний банк “Фінанси та Кредит”.
Світовим лідером в галузі мобільного банкінгу визнано австралійський банк Westpac. Саме він зайняв перше місце в рейтингу «Global Mobile Banking Benchmark», складеному аналітичною компанією Forrester. Westpac, який входить у Велику четвірку банків Австралії, був оцінений на 86 балів зі 100. При цьому, середня оцінка по галузі склала 65 балів.
Друге місце в глобальному рейтингу і перше в Європі посів торішній переможець, іспанська CaixaBank. Він набрав 85 балів.
Інші найбільші банки Австралії, а саме Commonwealth Bank, NAB ANZ, також були високо оцінені експертами. Крім них, відмінні можливості мобільного банкінгу надають Канадський імперський банк торгівлі (CIBC), Scotiabank (Канада), банк Garanti в Туреччині, американський Bank of America, польський Bank Zachodni WBK, британський Lloyds і Wells Fargo в США
Аналітики Forrester оцінювали послуги мобільного банкінгу 46 великих роздрібних банків на чотирьох континентах. Всього враховувалося 40 критеріїв.
Westpac отримав найвищий бал в категорії управління транзакціями в додатку, обліку та управління коштами. Його функціонал по управлінню маркетингом і продажами також був визнаний кращим. Це один з небагатьох банків, що дозволяють здійснювати безконтактні NFC-платежі. Westpac надає і низку інноваційних функцій, наприклад, його клієнти можуть фотографувати свої кредитні картки, щоб активувати їх.
На думку експертів, за останні кілька років більшість банків значно поліпшили дизайн і функціональність своїх мобільних додатків. «Але вони не повинні зупинятися на цьому, а навпаки, підвищувати планку, щоб забезпечити кращий сервіс мобільного банкінгу своїм клієнтам».
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб призупинив виплати вкладникам банку “Михайлівський” до 2 вересня.
Про це йдеться в повідомленні прес-служби Фонду.
Виплати вкладникам банку тривали з 15 липня по 26 серпня 2016 року.
Рішенням виконавчої дирекції фонду затверджені зміни і доповнення до загального реєстру вкладників банку “Михайлівський”.
Таким чином, з 27 серпня до 2 вересня триватиме технологічна перерва, протягом якої до загального реєстру вкладників буде включена додаткова інформація.
Виплати будуть продовжені з 2 вересня.
Нагадаємо, з 15 липня 2016 кошти отримують ті вкладники банку, рахунки яких перевірені і встановлено, що сформовані на них залишки не мають відношення до схем з ТОВ “Інвестиційно-розрахунковий центр” (ІРЦ) і ТОВ “Кредитно-інвестиційний центр” (КІЦ) , які реалізовувалися в період з 19 по 23 травня 2016 року.
Відшкодування гарантованої суми вже отримали майже 16 тис. вкладників банку на 1 млрд гривень, що становить понад 90% від суми загального реєстру, переданого на виплати.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) надасть кредит у розмірі 10 млн євро ТОВ ПП “Полесье”, провідному виробнику пластикових дитячих іграшок в Білорусі.
“Полесье” є одним з найбільших експортерів іграшок в Росію, а також активно розвиває експортну діяльність в таких країнах ЄС, як Німеччина, Іспанія та Італія. Кредитні кошти будуть використані для подальшого поліпшення фінансової звітності “Полесье” та впровадження енергозберігаючих технологій. Компанія збирається стати першим білоруським бізнесом, який отримав підтримку в рамках програми FINTECCЕБРР.
Наданий по лінії FINTECC грант допоможе “Полесью” встановити і ввести в експлуатацію до середини 2018 року 2,4-мегаватну комбіновану установку охолодження, теплової і електро-генерації (CCHP), також відому як тригенераційна установка. Це енергоефективна технологія, яка є нововведенням для білоруського виробничого сектора. Тригенерация дозволить компанії ефективно виробляти електроенергію, теплову енергію та охолодження для виробничого циклу.
Метою програми ЄБРР FINTECC є сприяння передачі технологій, які роблять бізнес більш стійким до зміни клімату і наразі недостатньо розвинені. Програма, фінансована Глобальним екологічним фондом і Спеціальним фондом акціонерів ЄБРР, успішно працює в 16 країнах, де ЄБРР здійснює інвестиційну діяльність.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вирішив продовжити терміни ліквідації п’яти банків – «Чорноморського банку реконструкції і розвитку» (ЧБРР), банків «Морський», «Національний кредит», «Старокиївського банку» і «Українського професійного банку» (УПБ).
Як повідомляє прес-служба Фонду, ліквідація банків ЧБРР і «Морського» продовжується на два роки – до 3 вересня 2018 року, банку «Національний кредит» – також на 2 роки, до 31 серпня 2018 року включно.
Ліквідація «Старокиївського банку» продовжується на рік – до 18 вересня 2017 року, УПБ – також на рік, до 30 серпня 2017 року включно.
Фонд зазначає, що на відповідний період продовжуються повноваження ліквідаторів банків: в ЧБРР і «Морському» – Андрія Матвієнка, в «Старокиївській банку» і УПБ – Любові Пантіної, в банку «Національний кредит» – Віталія Паламарчука.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) продовжив термін тимчасової адміністрації в Держзембанку з 27 серпня по 26 вересня 2016 року, повідомляється на веб-сайті Фонду.
Повноваження тимчасового адміністратора Андрія Федорченка продовжені на відповідний період.
Як повідомлялося, Фонд гарантування вкладів 27 липня ввів тимчасову адміністрацію в Держзембанку.
НБУ рішенням правління №165-ш НБУ від 26 липня 2016 року відніс Держзембанк до категорії неплатоспроможних.
Держзембанк віднесений до категорії проблемних в березні 2016 року в зв’язку з конфліктом інтересів в ньому.
“Вимоги НБУ щодо усунення порушень законодавства Держзембанк не виконав. Жодне належне рішення керівних органів банку щодо вирішення існуючих проблем в Нацбанк не надходило. Крім того, ситуація почала погіршуватися”, – пояснює центробанк своє рішення.
За даними НБУ, в банку не були розміщені вклади фізосіб, тому навантаження на ФГВФО відсутнє.
Як повідомлялося, ПАТ “Державний земельний банк” Кабмін створив постановою №609 від 2 липня 2012 року для реалізації нових механізмів агрокредитування, забезпечення аграріїв доступними фінансуванням. Попередній уряд вніс до його статутного капіталу 120 млн грн, а для внесення в капітал банку земельних ділянок сільгосппризначення необхідно було ухвалення змін до Земельного кодексу України.
Передбачалося, що банк буде забезпечувати управління землями сільськогосподарського призначення державної власності та виконувати функції з реалізації державних кредитних програм, перш за все, для середнього та малого бізнесу в сільській місцевості.
Разом з тим в умовах відсутності відповідних змін в законодавство банк з моменту отримання банківської ліцензії майже не здійснював діяльність, передбачену статутом.
Згідно з “Планом пріоритетних дій уряду на 2016 рік”, оприлюдненому на сайті Кабінету міністрів у кінці травня, у другому кварталі 2016 року планувалося зареєструвати у Верховній Раді законопроект, який передбачає реорганізацію або приватизацію ПАТ “Державний земельний банк”. В результаті приватизації або реорганізації банку додаткові надходження в бюджет оцінювалися в 200-250 млн грн.
Наприкінці 2015 року уряд запропонував парламенту прийняти заходи по реорганізації або приватизації Держзембанк через Фонд держмайна. На той час Держзембанк знаходився в стані ліквідації, але її альтернативою передбачалася реорганізація або приватизація з метою продажу держпакету акцій потенційним інвесторам. Це дозволило б повернути кошти до держбюджету, за рахунок яких був би сформований статутний капітал банку, були б залучені додаткові інвестиції в агропромисловий комплекс.
Верховна Рада вирішила ліквідувати Держзембанк 17 червня 2014 року.
Сьогодні в Національному банку України відбулась презентація пам’ятних банкнот номінальною вартістю 20 гривень, присвячених 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка.
Як повідомляє прес-служба Фонду, ліквідація банків ЧБРР і «Морського» продовжується на два роки – до 3 вересня 2018 року, банку «Національний кредит» – також на 2 роки, до 31 серпня 2018 року включно.
Ліквідація «Старокиївського банку» продовжується на рік – до 18 вересня 2017 року, УПБ – також на рік, до 30 серпня 2017 року включно.
Фонд зазначає, що на відповідний період продовжуються повноваження ліквідаторів банків: в ЧБРР і «Морському» – Андрія Матвієнка, в «Старокиївській банку» і УПБ – Любові Пантіної, в банку «Національний кредит» – Віталія Паламарчука.
Як повідомляється на веб-сайті НБУ, відповідні поправки внесені до постанови від 7 червня 2016 року №342.
«Правління Нацбанку ухвалило рішення розширити перелік винятків. А саме – дозволило скорочувати терміни повернення клієнтом-резидентом, який не є банком, кредиту або позики в інвалюті на користь нерезидента в разі, коли здійснюється реструктуризація заборгованості, при якій вимоги по основній сумі кредиту або позики зараховуються як додатковий внесок нерезидента до статутного капіталу резидента», – пояснюється суть змін в повідомленні НБУ.
У НБУ вважають, що таке рішення буде сприяти скороченню зовнішнього приватного боргу України без відтоку іноземної валюти за межі України і без створення додаткового тиску на валютний ринок країни.
«Український бізнес зможе збільшувати капітал за рахунок достроково погашених валютних зобов’язань перед нерезидентами», – підкреслюється в повідомленні.
У НБУ нагадали, що на сьогоднішній день резиденти можуть здійснювати погашення кредитів і позик в інвалюті за договорами з нерезидентами не раніше терміну, передбаченого договорами. Винятками з цього правила є випадки, коли достроково повернуті кошти спрямовуються на докапіталізацію банку-позичальника або проводиться реструктуризація зобов’язань за рахунок запозичень з більш пізнім терміном виконання, а також коли кредитором є міжнародна фінансова організація або іноземне експортно-кредитне агентство.
Крім того, поправками передбачено, що інформація про операції з купівлі та перерахування валюти для оплати лікування фізичних осіб за кордоном буде включатися до реєстру без подання в НБУ відповідних документів.
При цьому, згідно з повідомленням, банк зможе купувати для клієнта інвалюту на ці цілі на наступний день після дня зарахування коштів у гривнях на покупку, а при наявності власних коштів в інвалюті – в день подання клієнтом в банк платіжного доручення.
За даними Нацбанку, також вдосконалений контроль над залишками на рахунках клієнтів-резидентів (крім фізосіб) при купівлі інвалюти.
«До цих пір його здійснював Нацбанк на дату отримання інформації про цю операцію у відповідному реєстрі. Відтепер його буде покладено на банки, які будуть здійснювати цей контроль на дату покупки інвалюти», – наголошується в повідомленні.
Нацбанк також вніс зміни в положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам (постанова від 17 червня 2004 року №270).
«Правління підвищило відповідальність банків з перевірки та аналізу документів (інформації) під час реєстрації та обслуговування кредитних договорів і договорів позики, якими передбачається виконання зобов’язань в інвалюті перед нерезидентами, в тому числі шляхом виявлення індикаторів ризикової фінансової операції», – підкреслюється в повідомленні.
У повідомленні також зазначається, що з цією ж метою розширено перелік підстав для відмови в реєстрації та анулювання реєстрації кредитного договору та договору позики з боку Нацбанку.
Згідно з повідомленням, зміни закріплені постановою НБУ від 23 серпня 2016 року №375, які набувають чинності з 1 вересня 2016 року. При цьому зміни до постанови №342 діятимуть до припинення дії цього документа: до 14 вересня 2016 року включно.
Укр 
Eng 
