Заморожені російські активи мають стати важливим ресурсом для відбудови України — Андрій Дубас

Заморожені російські активи мають стати важливим ресурсом для відбудови України — Андрій Дубас

25 червня у Гданську розпочала роботу Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка зібрала представників урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та експертного середовища для обговорення післявоєнного відновлення України.

Коментуючи початок конференції в етері телеканалу Новини.LIVE, Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас заявив, що одним із перших джерел фінансування відбудови мають стати заморожені російські активи.

«Якщо взяти за основу ту цифру, яку використовує Світовий банк або інші аналітичні центри і називають суму в межах 550–600 мільярдів доларів, то 270 мільярдів заморожених активів, я вважаю, що це той старт, який може покрити практично половину цих потреб», — зазначив Андрій Дубас.

Водночас він наголосив, що нинішні оцінки потреб у відбудові слід сприймати як попередні. Через тимчасову окупацію частини територій України поки неможливо повністю оцінити масштаби руйнувань, а отже — визначити остаточний обсяг фінансування, необхідного для відновлення країни.

«Цією цифрою потрібно оперувати з обережністю, адже ми поки не можемо проаналізувати масштаби руйнувань на тимчасово окупованих територіях. Лише після їх деокупації можна буде отримати повну картину потреб у відбудові», — підкреслив Президент АУБ.

За його словами, заморожені російські активи є лише одним із джерел майбутнього фінансування. Відновлення України потребуватиме також міжнародної фінансової підтримки, приватних інвестицій та внутрішніх ресурсів економіки.

Важлива роль у цьому процесі належатиме банківській системі. Хоча банки не зможуть самостійно профінансувати відбудову такого масштабу, саме вони мають забезпечити кредитування економіки, підтримати реалізацію інвестиційних проєктів, розвиток підприємництва та сприяти ефективному залученню інвестицій.

Він також звернув увагу, що потреби у фінансуванні відбудови в рази перевищують нинішні можливості української банківської системи. Водночас після різкого скорочення кредитування на початку повномасштабної війни банки поступово відновлюють кредитну активність. Протягом останніх двох років кредитний портфель зростає темпами близько 30–35% у річному вимірі, що свідчить про готовність банків активніше долучатися до фінансування економічного розвитку та майбутньої відбудови.

Саме тому, наголосив Дубас, державна політика має бути спрямована на зміцнення фінансової спроможності банків, а не на її послаблення.

«Бізнес сплачує податок на прибуток за ставкою 18%, тоді як для банків вона вже втретє за період повномасштабної війни встановлена на рівні 50%. Ми категорично виступаємо проти такого підходу», — заявив він.

На переконання банкіра, якщо держава розраховує на активну участь банківського сектору у післявоєнній відбудові, банки повинні зберігати достатній фінансовий ресурс для кредитування бізнесу, реалізації інвестиційних проєктів та підтримки економічного розвитку. Саме тому рішення, які обмежують можливості банків нарощувати капітал і кредитний портфель, суперечать стратегічному завданню відновлення української економіки.