Eng 
Укр 
Асоціація українських банків підтримує євроінтеграційні прагнення вищого керівництва держави та заходи, направлені на залучення в економіку України іноземних інвестицій і спрощення порядку руху через кордон товарів та капіталів.
Банківська система України сьогодні повністю відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки із 100% іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою – це мають бути дочірні банки, що діють у правовому полі України.
Разом з тим для реалізації однієї з умов вступу до СОТ Національним банком України переданий до Верховної Ради України законопроект № 7274, яким передбачено внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині надання іноземним банкам права відкривати свої філії на території України.
У разі прийняття законопроекту у фінансово-економічному просторі України вже найближчим часом можуть з’явитися філії іноземних банків, які не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами головних банків, які знаходяться за кордоном, і діяльність яких регулюється іноземним законодавством.
Це, на наше глибоке переконання, порушить створену протягом років незалежності України фінансову систему, яка забезпечувала економічну безпеку державного розвитку.
Наводимо основні зауваження до законопроекту.
І. Загроза економічному суверенітету країни.
Законопроект, надаючи право іноземним банкам на відкриття своїх філій на території України, не передбачає жодних обмежень присутності іноземного капіталу в національній банківській системі.
Відповідно до своїх функцій банківська система через перерозподіл фінансових ресурсів по суті визначає розвиток всієї економіки країни. Ця функція набирає ще більшої ваги у зв’язку з низьким рівнем розвитку інших сегментів фінансового ринку. У зв’язку з цим питання збереження національної банківської системи стає питанням національної безпеки країни.
Досвід багатьох держав з “перехідною економікою”, де акцент був зроблений на зовнішні інвестиції, показав, що банківські системи цих країн майже повністю складаються з великих міжнародних банків.
За цих умов банки з іноземним капіталом починають здійснювати вирішальний вплив на характер та пріоритети економічного розвитку в цих державах, контролювати там найбільш ефективні сфери діяльності.
При цьому ці банки мають специфічні, частіше всього не співпадаючі з національними інтересами, стратегічні пріоритети. Більш того, рішення про умови надання кредитів можуть прийматися з урахуванням міжнародних клієнтів чи акціонерів материнського банку, що в більшості випадків може означати відмову у фінансуванні конкурентних виробництв.
Така схема розвитку банківської системи призведе до порушення цілісності економічних інтересів держави, суттєво гальмуючи розвиток національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.
Для збереження економічного суверенітету країни доцільно було б запровадження системи державного регулювання присутності іноземного капіталу в сукупному капіталі банківської системи.
ІІ. Нерівні конкурентні умови з українськими банками.
Іноземні інвестиції в банківській системі беззаперечно важливі з точки зору надходжень додаткових фінансових ресурсів, нових банківських технологій, підтримки конкуренції між банками тощо.
Разом з тим, все це виправдано, коли вже склалася національна банківська система, що спирається на власну ресурсну базу.
Однак, відомо, що рівень монетизації в Україні (близько 30% від ВВП) є значно нижчим від країн з розвинутою економікою, де цей показник наближається до розміру ВВП, або навіть перевищує його. Суттєво меншим є і сам розмір ВВП.
В умовах, коли ці показники є не співставимими, прихід в Україну іноземних філій, діяльність яких буде регулюватися розміром капіталу материнського банку, поставить іноземні банківські установи в заздалегідь більш вигідне становище при неможливості зі сторони українських банків скласти їм адекватну конкуренцію.
Для порівняння можна сказати, що активи та капітал всієї банківської системи України є меншими від середнього європейського банку.
За цих умов не буде виконуватися принцип “рівних конкурентних можливостей”, який підтримується багатьма міжнародними організаціями.
ІІІ. Відток прибутку з територій України.
За специфікою своєї діяльності філії, як структурні підрозділи іноземних банків, не здійснюють формування капіталу.
Таким чином, дохід, отриманий від їх діяльності на території України, після сплати податку буде повністю переведений до іноземного банку.
Тоді як прибутки українських банків (в тому числі і з іноземним капіталом) в переважному розмірі залишаються в Україні та направляються на капіталізацію банків.
IV. Підвищення ризиків клієнтів – резидентів України у зв’язку з неврегульованістю процедури акредитації та функціонування філій іноземних банків.
В запропонованому проекті Закону надається право іноземним банкам на відкриття їх філій в Україні. Разом з тим практично не визначені ключові механізми функціонування філій іноземних банків, зокрема, порядок їх відкриття, нагляду та регулювання діяльності, застосування у разі необхідності заходів впливу та ліквідації з врахуванням того, що філія не є юридичною особою.
1. Капітал.
Для банків, зареєстрованих в Україні, законодавчо встановлені вимоги до розміру статутного та регулятивного капіталу.
Законопроектом для філій іноземних банків вводиться спеціальна категорія капіталу – капітал приписний, правовий статус якого залишається не визначеним.
Проектом Закону не визначений порядок перерахування, зберігання (використання) та повернення приписного капіталу у разі ліквідації філії.
Враховуючи, що ці кошти повинні бути сформовані у ВКВ, то за специфікою проведення безготівкових розрахунків вони так чи інакше знаходитимуться на коррахунку в одному з іноземних банків, що само по собі ускладнюватиме контроль з боку НБУ за їх наявністю та використанням.
Крім того, законопроект не визначає, кому буде відкритий цей коррахунок: іноземному (материнському) банку чи безпосередньо його філії (при тому, що українським законодавством заборонено філіям банків відкривати коррахунки в інших банках (крім НБУ).
Відстежити ж фактичну наявність цих коштів на коррахунку материнського банку буде практично неможливо.
За невизначеності порядку перерахування приписного капіталу та контролю за подальшим його зберіганням ризики кредиторів філії іноземного банку (її клієнтів та вкладників) значно зростають.
2. Порядок відкриття, регулювання діяльності та ліквідації філій
Законом "Про банки і банківську діяльність" врегульовано основні питання створення, отримання ліцензії, порядку діяльності та ліквідації банків, які є юридичними особами.
Щодо філій іноземних банків проектом передбачено, що порядок акредитації, надання банківської ліцензії, особливості здійснення банківських операцій, регулювання та нагляду за діяльністю, застосування заходів впливу та ліквідації філій іноземних банків встановлюються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Фактично ні діючим законом, ні законопроектом № 7274 не встановлюються особливості надання банківської ліцензії, регулювання діяльності, порядку ліквідації філії іноземного банку:
· не врегульовано питання порядку контролю за виконанням обов’язкових нормативів для окремої філії. За діючим порядком переважна більшість обов’язкових нормативів (адекватності капіталу, кредитних ризиків, інвестиційної діяльності, відкритої валютної позиції) розраховується відносно регулятивного капіталу банку-юридичної особи. При цьому проектом не визначені складові регулятивного капіталу філії іноземного банку;
· неврегульованими залишаються і питання застосування до філій іноземних банків заходів впливу у разі порушення ними банківського законодавства або ведення ризикової діяльності. Згідно українського законодавства санкції в аналогічних випадках застосовуються до головних банків. Якщо діяльність основного банку регулюється іноземним законодавством, а філія повинна працювати в Україні за законами України і її діяльність відповідати вимогам щодо банківської системи України, в проекті Закону потрібно визначити можливі заходи впливу з боку НБУ та порядок їх застосування саме до філії іноземного банку;
· законопроектом не передбачені і механізми постійного моніторингу з боку НБУ за фінансовим станом головного (материнського) банку, який на наш погляд, повинен здійснюватися шляхом надання НБУ регулярної інформації про діяльність іноземного банку наглядовими органами держави місцезнаходження цього банку;
· особливої уваги потребує питання порядку ліквідації філії. На наш погляд, це питання обов’язково повинно бути врегульоване законодавчо. Клієнти філій іноземних банків – резиденти України – повинні розуміти, яким чином відбуватиметься процедура ліквідації: за рішенням Головного банку, НБУ, за вимогою кредиторів? Не вирішено питання порядку створення ліквідаційної комісії та задоволення вимог кредиторів. Хто буде контролювати хід проведення ліквідаційної процедури?
Що стосується запропонованого законопроектом письмового зобов’язання іноземних банків про безумовне виконання ними зобов’язань, які виникли у зв’язку з діяльністю їх філій на території України, то незрозумілими залишаються ні форма такого зобов’язання, ні правовий механізм його реалізації відповідно до законодавства іноземної держави.
V. Невизначеність механізмів реалізації окремих положень законопроекту.
Невизначеними залишилися механізми реалізації і деяких інших положень законопроектів, наприклад, незрозуміло хто (який орган) буде підтверджувати відповідність банківського нагляду держави розташування іноземного банку Основним Принципам ефективного банківського нагляду Базельського Комітету з питань банківського нагляду.
Також невизначеним залишилося ким і яким чином буде підтверджуватися право українських банків на відкриття своїх філій на території іноземної держави, у якій створений і діє іноземний банк.
У зв’язку з викладеним АУБ вважає недоцільним відкриття філій іноземних банків в Україні.
Як альтернативна пропозиція може бути розглянутий варіант включення до законопроекту норм щодо:
- обмеження розміру іноземного капіталу (включаючи приписний капітал філій іноземних банків) в банківській системі України 25% від його загальної суми;
- набуття чинності ст.24 (в частині відкриття філій іноземних банків) через 6 місяців після одержання Україною суверенного рейтингу не нижче “А”.
Остання пропозиція не суперечить чинним нормам міжнародного права. Навпаки, з міжнародно-правової точки зору, вона є цілком правомірною, оскільки пунктом 2 Додатку щодо фінансових послуг до Генеральної Угоди про торгівлю послугами СОТ передбачається здійснення державами заходів, “які диктуються міркуваннями обачливості” або які необхідні “для забезпечення цілісності і стабільності фінансової системи”. А запропоновані заходи підпадають під таку категорію.
Запропонований компромісний варіант поведінки України дозволив би зняти тиск з боку США, ЄС та інших, оскільки українське законодавство містило б право на відкриття філій іноземних банків в Україні. Нас не можна було б звинувачувати в тому, що Україна не виконує своїх зобов’язань за Угодою про партнерство і співробітництво з ЄС.
З іншого боку, включення запропонованої умови набуття чинності нормами модифікованого Закону України "Про банки і банківську діяльність" надало б комерційним банкам України час для підготовки до жорсткої конкуренції з філіями іноземних банків і одночасно запобігало б приходу в Україну в цей час філій “несолідних” іноземних банків.
У разі підтримки нашої пропозиції АУБ готова взяти участь в постатейному доопрацюванні законопроекту № 7274.
Асоціація українських банків
