AUB News

20 октября в Киеве откроется первый "всеобуч" по банковской рознице

Практический опыт развития розничного банковского обслуживания в Украине, СНГ и странах Восточной Европы станет главной темой для обсуждения первой международной "Eastern Europe & CIS Retail Practical Banking Conference 2005", которая состоится в Киеве 20-21 октября в помещении Киево-Могилянской Академии.

Организаторы конференции – один из крупнейших "розничных" банков Восточной Европы ПриватБанк, Киево-Могилянская бизнес-школа и международная платежная система VISA int. впервые предоставят возможность руководителям и специалистам розничных подразделений банков получить доступ к самым современным технологиям, опыту работы лидеров рынка, передовым исследованиям в области развития рынка банковских услуг. В работе Конференции примут участие представители НБУ и государственных органов, руководители и ведущие специалисты VISA CEMEA, ПриватБанка, KMBS, компании Андерсен Бизнес Консалтинг, ведущего поставщика банковского оборудования компании CPS.

В программе конференции -  обсуждение проблем внедрения современной системы безналичных расчетов в государственном секторе, опыта развития розничного банковского бизнеса в Польше, внедрения международных стандартов безопасности безналичных расчетов, повышения эффективности банкоматной сети и внедрения современных технологических и технических решений, новых маркетинговых программ и инструментов в розничном бизнесе. Впервые в рамках подобных конференций пройдут мастер-классы  ведущих отечественных банкиров, известных финансовых консультантов, круглые столы с участием представителей государственных органов и Национального банка, индивидуальные консультации банкиров-практиков. Основными темами мастер-классов станут работа Сервисного центра банка, нетрадиционные каналы продаж банковских продуктов, внедрение в банках систем электронного документооборота, обучения персонала, современных систем автоматизации учета наличных. Даже обсуждение новых технологических решений будет проходить в "полевых" условиях – на одном из самых современных заводов банковского оборудования компании CPS под Киевом.

Как говорят организаторы, первая "розничная" Конференции принципиально отличается от других банковских форумов еще и тем, что ее программа открыта для обсуждения участниками – всю необходимую информацию уже сегодня можно получить на сайте www.retail2005.privatbank.ua, здесь же вы сможете внести свои предложения и новые темы для обсуждения Конференции, которые обязательно будут учтены Оргкомитетом. На этом же сайте можно в течение нескольких минут пройти регистрацию, забронировать отель и оплатить участие в Конференции с помощью пластиковой карты. Регистрация участников конференции открыта до 10 октября 2005 года, более подробную информацию о Конференции также можно получить по круглосуточному телефону +38 068 998 09 06 "Горячей линии" Eastern Europe & CIS Retail Practical Banking Conference 2005.


Пресс-служба ПриватБанка

ПУМБ привлечет USD 50 млн. для финансирования экспортно-импортных операций своих клиентов

В августе-сентябре 2005 г. Первый Украинский Международный Банк заключил с компанией Cargill Financial Services International, Inc., США ряд соглашений о привлечении прямого финансирования сроком до 1 года на общую сумму 33 млн. долларов США.

Полученные средства направлены на финансирование экспортно-импортной деятельности клиентов банка.

В рамках сотрудничества с Cargill Financial Services International, Inc. ПУМБ планирует в ближайшее время привлечь еще 17 млн. долл. США, увеличив общий объем финансирования до 50 млн. долл. США.
 
Это один из наиболее крупных проектов, осуществляемых  Cargill Financial Services International, Inc. совместно с украинскими коммерческими банками.


Справка:
Первый Украинский Международный банк (ЗАО ПУМБ)
основан в 1991 году.

ПУМБ активно работает в области торгового и проектного финансирования со многими странами Европы, Азии, Китая и Ближнего Востока.

Общий объем кредитных линий, открытых для ПУМБ иностранными банками на срок от 1 до 5 лет для работы по торговым сделкам составляет более 120 млн. долларов США.


Отдел рекламы
и связей с общественностью ПУМБ

Доходность первичного размещения облигаций АКИБ «УкрСиббанк» установлена на уровне 9,7%

АКИБ «УкрСиббанк», сообщает, что  в соответствии с условиями выпуска, которые изложены в информации о выпуске облигаций, доходность первичного размещения облигаций АКИБ «УкрСиббанк» установлена на уровне 9,7% годовых. Доходность первичного размещения является единой для всех инвесторов на весь период первичного размещения облигаций. Первичное размещение облигаций будет проходить с 19 сентября 2005 г. по 22 ноября 2005 г. либо по дату продажи последней облигации.

Основные параметры выпуска:
· Общий объем эмиссии: 300 000 000 грн.
· Номинал одной облигации: 1 000 грн.
· Срок обращения 24 месяцев: 19/09/2005 - 17/09/2007
· Купонный (номинальный) доход: 10% годовых
· Выплата купонного дохода: ежеквартально
· Первичное размещение: с 19 сентября 2005 г. по 22 ноября 2005 г.
· Менеджер выпуска: АКИБ «УкрСиббанк»
· Платежный агент: АКИБ «УкрСиббанк»
· Депозитарий: ОАО «МФС».

АКИБ «УкрСиббанк» будет поддерживать ликвидность вторичного рынка своих облигаций, выставляя ежедневные котировки в ПФТС и Reuters. Кроме того, котировки купли-продажи облигаций ежедневно публикуются на корпоративном веб-сайте АКИБ «УкрСиббанк» - www.ukrsibbank.com.

Для справки:

АКИБ «УкрСиббанк» (г. Киев) зарегистрирован 18 июня 1990 года. Банк имеет полную лицензию НБУ № 75 от 24 декабря 2001 года на осуществление банковских операций.  По состоянию на 01.09.2005г.: чистые активы – 8,14 млрд. грн., капитал – 845 млн. грн., кредитно-инвестиционный портфель составляет 5,99 млрд. грн., средства корпоративных клиентов – 2,59 млрд. грн., средства физических лиц – 2,27 млрд. грн.

На сегодняшний день региональная сеть насчитывает 675 филиалов и отделений по всей территории Украины. Клиентами АКИБ «УкрСиббанк» являются более 40 тысяч предприятий Украины, количество счетов физических лиц превышает 980 тысяч.

АКИБ «УкрСиббанк» занимает лидирующие позиции среди менеджеров по размещению облигаций в Украине, приняв участие в 31 выпусках облигаций. Банк признан лидером рейтинга андеррайтеров журнала Компаньон за 2002 и 2003 гг., «Лучшим инвестиционным банком Украины» по итогам 2003 г. и лучшим андеррайтером по итогам 2004 г. агентством Cbonds (Россия), а также самым активным торговцем муниципальными и корпоративными облигациями в ПФТС в 2004 г. АКИБ «УкрСиббанк» выступил андеррайтером выпусков облигаций ЗАО «Киевстар Дж.Эс.Эм.» (первая и вторая эмиссии), ГАК «Титан» (вторая эмиссия), ГМА «Борисполь» (первая, вторая и третья эмиссия), ЗАО «Сармат» (первая и вторая эмиссия), ДП ЗАО «ПО "Киев-Конти» «Конти-Инвест», Туристическая фирма «САМ», ДК «Укртрансгаз», ООО «УкрСиб-Финанс», ОАО «Азот», ООО «Концерн «АВК», ЗАО «ПроКредит Банк» (вторая и третья эмиссии), ООО «МКС», Фирмы «Т.М.М.-ООО», ОАО «АК Комбинат «Приднепровский», ООО «Квиза-Трейд» (первая и вторая эмиссии), ЗАО «Одесский завод шампанских вин», ООО «ПО «Молис», ОАО «Тепловозоремонтный завод», ЗАО «Первый ликеро-водочный завод» и Киевской, Харьковской и Запорожской городских советов на общую сумму более 1,96 млрд.грн.


Галина Богданенко
Пресс-служба
АКИБ "УкрСиббанк"

«Платіжний календар підприємця» від банку «Хрещатик»

ВАТ КБ «Хрещатик» запровадив з вересня цього року «Платіжний календар підприємця» — нову послугу для підприємців — фізичних осіб.

Тепер підприємці, які мають карткові рахунки у банку «Хрещатик», можуть не турбуватися про обов’язкові та адресні (комунальні, страхові, податкові, орендні та ін.) платежі і спокійно займатися бізнесом або відпочивати, навіть далеко за межами країни. Згідно з поданим ними розподілом різноманітних сум банк складає «платіжний календар підприємця» для кожного клієнта і відповідно до нього виконує функції розрахункового агента, що гарантує відсутність прострочок у сплаті згаданих платежів.

Якщо на рахунку підприємця не вистачає коштів, банк за рахунок заздалегідь встановлених кредитних лімітів виконує необхідні платежі, тобто надає клієнту позику у формі овердрафту для покриття таких тимчасових платіжних розривів у розрахунках.


Довідково:
Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Хрещатик” зареєстровано у травні 1993 року. Здійснює свою діяльність відповідно до Статуту банку, чинного законодавства України та має повну ліцензію НБУ № 158 від 29.12.01 на проведення банківських операцій на внутрішньому і міжнародному фінансових ринках. Уже п’ять років аудиторську перевірку фінансової діяльності банку за світовими стандартами здійснюють міжнародні аудиторські фірми, зокрема останні роки “Ernst&Young”.

Банк має рейтинги міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings, які відповідно до шкали рейтингів цього агентства такі: рейтинг підтримки — 4, довгостроковий та короткостроковий рейтинги — на рівні „В”, індивідуальний рейтинг — „D/E”. Прогноз за всіма рейтингами стабільний.
Рейтинговим агентством ТОВ «Кредит-Рейтинг» 21 квітня 2005 р. банку «Хрещатик» присвоєно довгостроковий рейтинг «UaA».

Мережа банку складається з 58 установ у Києві та інших регіонах України.

Основні фінансові показники банку станом на 01 вересня 2005 року: чисті активи – 1875,0 млн грн, фінансовий результат – 10,2 млн грн, балансовий капітал – 183,1 млн грн, в т.ч. статутний — 140 млн. грн.


Прес-центр
ВАТ КБ “Хрещатик”

Допуск філій іноземних банків в Україну та фінансовий суверенітет держави

Верховною Радою України у вересні заплановано розглянути у другому читанні проект Закону України №7274  “Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині відкриття філій іноземних банків. З цього приводу Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко та лідер коаліції Трудовий Союз Михайло Сирота 19 вересня в Інформагентстві УНІАН провели прес-конференцію на тему: “Допуск філій іноземних банків в Україну та фінансовий суверенітет держави”.

Головна теза організаторів прес-конференції, що допуск філій іноземних банків на фінансовий ринок України має слугувати перш за все національним інтересам. Олександр Сугоняко та Михайло Сирота наголосили на необхідності недопущення послаблення фінансового суверенітету держави, яке може статись у разі остаточного прийняття парламентом вищезгаданого законопроекту.

Причина занепокоєння Асоціації українських банків та Трудового Союзу обумовлена тим, що філії не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами іноземних банків, діяльність яких регулюється іноземним законодавством і які абсолютно непідконтрольні Національному банку України. “Без відповідних обмежень, які відповідали б національним інтересам, це, по суті, призведе до появи “фінансових анклавів”,  операції  яких  будуть контролюватися іноземними фінансовими установами та регулюватися законодавчими нормами іноземних держав”, – переконані Михайло Сирота та Олександр Сугоняко.

За словами Президента АУБ, банківська система України давно відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки з іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою: ці банки мають діяти у правовому полі України, на території якої вони отримують економічний зиск. І то мають бути дочірні банки. 

Про неоднозначність питання діяльності філій іноземних банків свідчить і світова практика, зокрема наявність обмежень щодо діяльності філій іноземних банків практично у всіх країнах.

За оцінками експертів АУБ, згаданий законопроект не передбачає обмежень на відкриття філій для банків з невисоким міжнародним рейтингом, або для тих, що взагалі рейтингу не мають. З-за економічної і політичної нестабільності в країні, банки з розвинених країн до нас не підуть. Проте в Україну, з-за відсутності відповідних обмежень, які відповідали б національним інтересам, можуть прийти банки з країн з неразвиненою економікою, які слугуватимуть в Україні своєрідними інструментами для відмивання коштів та інших незаконних операцій. А це вже реальна загроза національній безпеці та фінансовій стабільності України.

Окрім цього, законопроектом не визначені особливості створення, регулювання та нагляду за діяльністю, а також ліквідації філій іноземних банків. Це, у свою чергу, значно підвищує ризики клієнтів – резидентів України, – а неврегульованість питань обліку операцій та особливостей оподаткування створює умови для мінімізації податків та вивозу капіталу з України.

Як наголосили Михайло Сирота та Олександр Сугоняко, одне з основних завдань держави у формуванні ринкових відносин полягає в забезпеченні рівних умов конкуренції для всіх суб’єктів ринку. Неврахування цього базового принципу при визначенні порядку входження в Україну філій іноземних банків призведе до підриву національної банківської системи, хаотичності економічних процесів держави, гальмування розвитку національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.

Лібералізація банківської системи, звичайно, має і позитиви. „Проте уже сьогодні слід подбати про заходи  перестороги, які б у майбутньому дали можливість захистити українську фінансову систему від негативів лібералізації. Для  цього необхідно на законодавчому рівні чітко лімітувати частку закордонного капіталу на фінансовому ринку України. Вона не повинна перевищувати визначеної межі. Також необхідно на даному етапі розвитку вітчизняної банківської системи встановити розумні обмеження щодо впливу іноземного капіталу на економіку України,” – зазначили лідер Трудового Союзу Михайло Сирота та президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.  І, відповідно, в  рамках процедури реєстрації філій іноземних банків слід передбачити додаткові заходи перестороги, завданням яких має стати не допуск на вітчизняний ринок фінансових установ з сумнівною репутацією чи орієнтованих на проведення ризикованих операцій з грошима кредиторів та вкладників.

Учасники прес-конференції окреслили низку пропозицій щодо умов входження філій іноземних банків на фінансовий ринок Україну, які АУБ було направлено Верховній Раді України до другого читання законопроекту № 7274. За їх словами, прийняття Закону без повного врахування цих пропозицій створить загрозу національній безпеці України.

У зв’язку з цим Асоціація українських банків та Трудовий Союз наголосили на неприпустимості прийняття у другому читанні законопроекту № 7274 без врахування зауважень, напрацьованих українськими банківськими фахівцями і узагальнених в АУБ.

Прес-служба Асоціації українських банків
Прес-служба Трудового Союзу


 

Додаток 1:

Пропозиції Асоціації українських банків щодо умов входження філій іноземних банків на фінансовий ринок України:

1. Для забезпечення єдиної системи регулювання і нагляду за діяльністю банківської системи України другого рівня в законопроекті чітко визначити, що:
- регулювання та нагляд за діяльністю філій іноземних банків в Україні здійснює Національний банк України відповідно до українського банківського законодавства;
- регулювання діяльності філій іноземних банків та розрахунок економічних нормативів здійснюється відповідно до розміру приписного капіталу філій, який для цілей регулювання прирівнюється до статутного капіталу банку.

2. Для захисту української банківської системи від приходу філій слабких іноземних банків з недостатньо високою репутацією передбачити в законопроекті, що право на відкриття філій мають банки, які відповідають наступним вимогам:
- статутний капітал іноземного банку має бути не менше 0,5  мільярда Євро;
- кредитний рейтинг іноземного банку має бути не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій.
Також пропонується підвищити до 5  мільйонів Євро мінімальні вимоги  до розміру приписного капіталу філії.

3. Для забезпечення захисту інтересів кредиторів філій іноземних банків в законопроекті передбачити норми щодо:
- правового статусу, порядку обліку та використання приписного капіталу філії;
- переліку заходів впливу з боку НБУ за порушення філіями іноземних банків банківського законодавства;
- особливостей ліквідацій філій іноземних банків, зокрема з ініціативи НБУ;
- права на відкриття філій банками тільки тих держав, з наглядовими органами яких НБУ укладені договори про обмін інформацією про роботу головного банку.

4. Для забезпечення прозорої діяльності філій іноземних банків на території України пропонується:
- передбачити норму щодо обліку операцій на окремому балансі філії;
- доопрацювати податкове законодавство з врахуванням специфіки оподаткування діяльності таких філій.

5. Для збереження принципу рівної конкуренції між українськими банками та філіями іноземних банків пропонується включити до законопроекту наступні доповнення:
 - передбачити норму перехідних положень такого змісту:
“Ст.24 (в частині порядку відкриття філій іноземних банків) набуває чинності через 10 років після вступу України до СОТ, але не раніше, ніж країна  набуде суверенного рейтингу не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій”.
Ця пропозиція відповідає чинним нормам міжнародного права. З міжнародно-правової точки зору, вона є цілком правомірною, оскільки пунктом 2 Додатку щодо фінансових послуг до Генеральної Угоди про торгівлю послугами СОТ передбачається здійснення державами заходів, “які диктуються міркуваннями обачливості” або які необхідні “для забезпечення цілісності і стабільності фінансової системи”. А запропоновані заходи підпадають під таку категорію.
- передбачити обмеження на здійснення філіями іноземних банків окремих видів діяльності (залучення вкладів фізичних осіб, операції на фондовому ринку тощо).
Для запобігання монопольним зловживанням у разі концентрації великої долі ринку банківських послуг в філіях іноземних банків пропонується внести відповідні зміни до антимонопольного законодавства.

6. Також подано пропозиції щодо доцільності розробки окремого законопроекту з комплексного регулювання умов відкриття, регулювання діяльності, нагляду та оподаткування філій іноземних банків. Крім наведених вище позицій в законопроекті пропонується встановити:
-  норму участі іноземного капіталу в загальному капіталі банківської системи України;
- норму участі українських працівників в керівних органах філій іноземних банків;
передбачити, що право на відкриття філій іноземних банків має тільки головний банк, який знаходиться на території своєї юрисдикції (тобто накласти заборону на відкриття в Україні філій дочірніми іноземними банками).

 

Додаток 2:

Звернення АУБ до народних депутатів України:


Щодо законопроекту №7274
від 01.04.05 р. (відкриття філій
іноземних банків в Україні)

Банківська система України вже довгі роки повністю відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки із 100% іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою – це мають бути банки – юридичні особи, – що діють у правовому полі України.

Законопроект №7274 передбачає внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині надання іноземним банкам права на відкриття своїх філій на території України. Разом з тим, цим законопроектом не визначені особливості створення, регулювання та нагляду за діяльністю, а також ліквідації таких філій.

Філії іноземних банків не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами банків, які керуються у своїй діяльності іноземним законодавством.

Законодавча невизначеність порядку регулювання та контролю за  діяльністю таких філій в Україні значно підвищує ризики клієнтів – резидентів України, – а неврегульованість питань обліку операцій та особливостей оподаткування створює умови для мінімізації податків та вивозу капіталу з України.

Значно простіший – через материнські банки – доступ філій до іноземних кредитних ресурсів створить нерівну конкуренцію на фінансовому ринку України, ставлячи філії в більш вигідні умови порівняно з українськими банками.
Як наслідок, необмежений прихід філій іноземних банків на фінансовий ринок України призведе до того, що переважна частина банківських операцій буде сконцентрована в них.

За цих умов іноземні банки через свої філії фактично здійснюватимуть вирішальний вплив на характер та пріоритети економічного розвитку в державі, контролюватимуть найбільш ефективні сфери діяльності.

Іноземний банк приходить для надання кредитів, як правило, своїм корпоративним клієнтам. Це надасть дешеві і довгі кошти для підприємств з іноземним капіталом, що поставить ці підприємства у більш вигідні умови порівняно з національними виробниками. Цим будуть порушені умови рівної конкуренції на ринку для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

Одне з основних завдань держави у формуванні ринкових відносин полягає в забезпеченні рівних умов конкуренції для усіх суб’єктів ринку. Неврахування цього базового принципу при визначенні порядку входження в Україну філій іноземних банків призведе до підриву національної банківської системи, хаотичності економічних процесів держави, гальмування розвитку національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.

Особливо небезпечною висока концентрація фінансових потоків в філіях іноземних банків стане в умовах погіршення економічних показників  розвитку  країни.

В умовах загрози фінансової кризи саме іноземні філії стануть найбільш нестабільною складовою фінансового ринку, оскільки головні банки для мінімізації своїх ризиків та втрат будуть згортати їх діяльність в Україні та відкликати кредитні ресурси та інвестиції. Швидке згортання діяльності філій іноземних банків при одночасній слабкості іншої частини банківського сектору призведе не тільки до поглиблення фінансової кризи, а і спровокує суцільний колапс економіки, яка залишиться без національної фінансової системи, здатної надати необхідну фінансову підтримку суб’єктам господарювання.

АУБ провела всебічне обговорення цих питань з представниками НБУ, системи комерційних банків, зацікавлених міністерств та відомств. За результатами обговорення АУБ підготовлені і надіслані Верховній Раді України пропозиції щодо законопроекту 7274 до другого читання.

Переконані, що прийняття Закону без повного врахування цих пропозицій створить загрозу національній безпеці України.

У зв’язку з цим Асоціація українських банків звертається до Вас як до виразників інтересів українського народу із проханням під час розгляду законопроекту № 7274 не допустити його прийняття  у другому читанні без врахування зауважень, напрацьованих спеціалістами і узагальнених в АУБ.

Наші пропозиції передані Комітету ВР України з питань фінансів і банківської діяльності 15.07.05 р. (лист №04-06/0652). З ними можна ознайомитися на сайті АУБ www.aub.com.ua (розділ “Діяльність АУБ, підрозділ “Законодавство”: http://www.aub.com.ua/atachs/72741u.doc ).

Сподіваюсь, що наші спільні зусилля не допустять прийняття Закону, який становитиме загрозу національній банківській системі та фінансовій безпеці України.

З повагою
Президент Асоціації                                                             О.СУГОНЯКО

19 вересня в УНІАН відбудеться прес-конференція на тему: “Допуск філій іноземних банків в Україну та фінансовий суверенітет держави”

“Допуск філій іноземних банків в Україну
та фінансовий суверенітет держави” -

така тема прес-конфереції, яка відбудеться 19 вересня в ІА “УНІАН”

У прес-конференції візьмуть участь:

- Президент Асоціації українських банків – Олександр Сугоняко,
- Голова коаліції Трудовий Союз – Михайло Сирота.

 

Прес-конференція відбудеться:

У понеділок 19 вересня 2005 р. о 13:00
В Інформагентстві УНІАН

за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4,
           конференц-зал, 2-й поверх.


Початок реєстрації журналістів о 12.30. Акредитація журналістів обов’язкова. Про Вашу участь просимо завчасно повідомити за телефонами прес-служби АУБ: 559-31-76, або за електронною адресою:  This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it. .

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76
E-mail: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.                                           

АУБ пропонує законодавчо врегулювати питання державної реєстрації банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до керівництва Національного банку України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва з обґрунтуванням необхідності врегулювання питань, пов’язаних з держреєстрацією змін до статутів банків.

Як зазначається у зверненні Президента АУБ: “Відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” банки пройшли державну реєстрацію та відомості про них внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Ці відомості, зокрема, включають визначену Статутом назву банку.

Однак при внесені змін до Статуту більшість банків зіштовхнулася з проблемою неможливості їх реєстрації, оскільки найменування банку, визначене в Статуті, не відповідає “Вимогам щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу”, затвердженим наказом Держпідприємництва України від 09.06.04 № 65.

Проведений аналіз назв банків, занесених до Державного реєстру банків станом на 01.01.05, показав, що назви майже 60% діючих банків не відповідають зазначеним Вимогам.

Проходження цих процедур тільки через незначні зміни в написанні в найменуванні банку значно ускладнює та подовжує в часі реєстрацію змін до Статуту, які найчастіше пов’язані із збільшенням розміру статутного капіталу. Це ставить під загрозу виконання банками прийнятих планів капіталізації та обмежує розвиток їх кредитної діяльності”, – наголошується у зверненні Президента Асоціації.

Крім того, вважають в АУБ, необхідно враховувати, що внесення змін у назву банку потягне за собою необхідність внесення змін до банківської ліцензії, дозволу НБУ на виконання окремих операцій, положень банків про їх філії та відділення, переоформлення договорів з клієнтами (вкладниками, позичальниками, контрагентами-іноземними банками), заміни печаток і т.ін.

За словами Президента АУБ, такі бюрократичні перепони в реєстрації змін до статутів банків не відповідають визначеному Президентом України курсу на спрощення реєстрації юридичних осіб.

Банки вважають недоцільним розмежування процедури реєстрації банку на реєстрацію Статуту, яка здійснюється НБУ, та, власне, державну реєстрацію банку–юридичної особи, яка здійснюється органами держадміністрації.

“Запровадження зазначеного порядку веде до “подвійної” реєстрації, що значно ускладнює процедуру реєстрації діяльності банків та їх структурних підрозділів, збільшує терміни реєстрації, потребує від банків значних накладних витрат під час підготовки документів та не сприяє розвитку банківської системи в цілому”, – наголошується у зверненні Президента АУБ Олександра Сугоняко.

АУБ та комерційні банки запропонували законодавчо врегулювати питання державної реєстрації банків, надавши НБУ статус держреєстратора банківських установ. Також ними подано Проект змін до Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Прес-служба
Асоціації українських банків


 

АУБ пропонує законодавчо врегулювати питання державної реєстрації банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до керівництва Національного банку України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва з обґрунтуванням необхідності врегулювання питань, пов’язаних з держреєстрацією змін до статутів банків.

Як зазначається у зверненні Президента АУБ: “Відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” банки пройшли державну реєстрацію та відомості про них внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Ці відомості, зокрема, включають визначену Статутом назву банку.

Однак при внесені змін до Статуту більшість банків зіштовхнулася з проблемою неможливості їх реєстрації, оскільки найменування банку, визначене в Статуті, не відповідає “Вимогам щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу”, затвердженим наказом Держпідприємництва України від 09.06.04 № 65.

Проведений аналіз назв банків, занесених до Державного реєстру банків станом на 01.01.05, показав, що назви майже 60% діючих банків не відповідають зазначеним Вимогам.

Проходження цих процедур тільки через незначні зміни в написанні в найменуванні банку значно ускладнює та подовжує в часі реєстрацію змін до Статуту, які найчастіше пов’язані із збільшенням розміру статутного капіталу. Це ставить під загрозу виконання банками прийнятих планів капіталізації та обмежує розвиток їх кредитної діяльності”, – наголошується у зверненні Президента Асоціації.

Крім того, вважають в АУБ, необхідно враховувати, що внесення змін у назву банку потягне за собою необхідність внесення змін до банківської ліцензії, дозволу НБУ на виконання окремих операцій, положень банків про їх філії та відділення, переоформлення договорів з клієнтами (вкладниками, позичальниками, контрагентами-іноземними банками), заміни печаток і т.ін.

За словами Президента АУБ, такі бюрократичні перепони в реєстрації змін до статутів банків не відповідають визначеному Президентом України курсу на спрощення реєстрації юридичних осіб.

Банки вважають недоцільним розмежування процедури реєстрації банку на реєстрацію Статуту, яка здійснюється НБУ, та, власне, державну реєстрацію банку–юридичної особи, яка здійснюється органами держадміністрації.

“Запровадження зазначеного порядку веде до “подвійної” реєстрації, що значно ускладнює процедуру реєстрації діяльності банків та їх структурних підрозділів, збільшує терміни реєстрації, потребує від банків значних накладних витрат під час підготовки документів та не сприяє розвитку банківської системи в цілому”, – наголошується у зверненні Президента АУБ Олександра Сугоняко.

АУБ та комерційні банки запропонували законодавчо врегулювати питання державної реєстрації банків, надавши НБУ статус держреєстратора банківських установ. Також ними подано Проект змін до Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Прес-служба
Асоціації українських банків


 

Заява АУБ про необхідність ліквідації корупційних схем при розподілі клієнтури банків

За останні вісім місяців діяльності нової влади посилились випадки, коли шляхом адміністративних рішень чи тиску відбувався перерозподіл клієнтів банків, перетягування їх до інших банків тощо. Це зокрема стосується підприємств нафтогазової, вугільної, металургійної, залізничної та інших галузей.

У більшості таких випадків зміна банку клієнтами відбувалась шляхом суто адміністративного тиску, прямого втручання бюрократії, посадових осіб міністерств і відомств на відповідні підприємства як клієнтуру банків.

Подібне явище є поверненням до ганебної пострадянської практики боротьби за клієнтуру і сфери впливу у приватному бізнесі, що практикувалась за старої державно-чиновницької номенклатури на поч. 90-х рр. Це аморально і протизаконно. І це неприпустиме в країні, що прагне демократії та правових ринкових відносин.

Зокрема, це порушує норми Конституції України та базових законів щодо права вільно займатись підприємницькою діяльністю на правах рівності та конкурентності, а також Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яким визначено, що клієнт самостійно обирає собі банки для обслуговування.

З іншого боку, це є ніщо інше, як пряме корупційне втручання і зловживання владою, оскільки таке силове перетягування клієнтури вигідне не лише якомусь окремому банку, але чиновнику, який ці рішення приймає і реалізує, вносячи цим дестабілізуючий елемент в роботу банківської системи.

Для того, щоб ліквідувати існуючу корупцію в органах державної влади, уникнути подібних ганебних пострадянських рудиментів та корупційних діянь, а також щоби зміна уряду, окремих фігур чи посадових осіб, не призводили до дестабілізації банківської діяльності, Асоціація українських банків вважає за необхідне розробити і прийняти Кабінетом Міністрів типове Положення про тендер (конкурс). Саме відкритий, прозорий та конкурентний конкурс, а не державний чиновник, має публічно, за участю ЗМІ, громадських організацій, підприємств, банків тощо, визначати той чи інший банк, який задовольнятиме вимоги клієнтів за рівнем обслуговування і ціни за послуги. Це і буде реальний крок до Євросоюзу в цій сфері.

Щодо державних підприємств та державних банків, то, безперечно, держава має право приймати рішення про перехід державного підприємства до державного банку. Але, приймаючи таке рішення, державні органи мали б надавати банкам час (скажімо від місяця до півроку і більше), щоби банк міг збалансувати свої активи і пасиви, щоб це не призвело до штучної дестабілізації його діяльності, адже це відповідає інтересам держави і суспільства.

Асоціація українських банків, з метою ліквідації існуючих проблем у цій сфері, готова взяти активну участь у розробці Положення та умов такого тендеру (конкурсу). АУБ сподівається, що новий склад уряду відмовиться від застарілих радянських методів управління, запровадить нові прозорі принципи та механізми, перейде до реальної реалізації програми побудови громадянського суспільства та ринкової економіки в Україні.

Президент
Асоціації українських банків                                              

Олександр СУГОНЯКО

Заява АУБ про необхідність ліквідації корупційних схем при розподілі клієнтури банків

За останні вісім місяців діяльності нової влади посилились випадки, коли шляхом адміністративних рішень чи тиску відбувався перерозподіл клієнтів банків, перетягування їх до інших банків тощо. Це зокрема стосується підприємств нафтогазової, вугільної, металургійної, залізничної та інших галузей.

У більшості таких випадків зміна банку клієнтами відбувалась шляхом суто адміністративного тиску, прямого втручання бюрократії, посадових осіб міністерств і відомств на відповідні підприємства як клієнтуру банків.

Подібне явище є поверненням до ганебної пострадянської практики боротьби за клієнтуру і сфери впливу у приватному бізнесі, що практикувалась за старої державно-чиновницької номенклатури на поч. 90-х рр. Це аморально і протизаконно. І це неприпустиме в країні, що прагне демократії та правових ринкових відносин.

Зокрема, це порушує норми Конституції України та базових законів щодо права вільно займатись підприємницькою діяльністю на правах рівності та конкурентності, а також Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яким визначено, що клієнт самостійно обирає собі банки для обслуговування.

З іншого боку, це є ніщо інше, як пряме корупційне втручання і зловживання владою, оскільки таке силове перетягування клієнтури вигідне не лише якомусь окремому банку, але чиновнику, який ці рішення приймає і реалізує, вносячи цим дестабілізуючий елемент в роботу банківської системи.

Для того, щоб ліквідувати існуючу корупцію в органах державної влади, уникнути подібних ганебних пострадянських рудиментів та корупційних діянь, а також щоби зміна уряду, окремих фігур чи посадових осіб, не призводили до дестабілізації банківської діяльності, Асоціація українських банків вважає за необхідне розробити і прийняти Кабінетом Міністрів типове Положення про тендер (конкурс). Саме відкритий, прозорий та конкурентний конкурс, а не державний чиновник, має публічно, за участю ЗМІ, громадських організацій, підприємств, банків тощо, визначати той чи інший банк, який задовольнятиме вимоги клієнтів за рівнем обслуговування і ціни за послуги. Це і буде реальний крок до Євросоюзу в цій сфері.

Щодо державних підприємств та державних банків, то, безперечно, держава має право приймати рішення про перехід державного підприємства до державного банку. Але, приймаючи таке рішення, державні органи мали б надавати банкам час (скажімо від місяця до півроку і більше), щоби банк міг збалансувати свої активи і пасиви, щоб це не призвело до штучної дестабілізації його діяльності, адже це відповідає інтересам держави і суспільства.

Асоціація українських банків, з метою ліквідації існуючих проблем у цій сфері, готова взяти активну участь у розробці Положення та умов такого тендеру (конкурсу). АУБ сподівається, що новий склад уряду відмовиться від застарілих радянських методів управління, запровадить нові прозорі принципи та механізми, перейде до реальної реалізації програми побудови громадянського суспільства та ринкової економіки в Україні.

Президент
Асоціації українських банків                                              

Олександр СУГОНЯКО

АБ «Клиринговый Дом» начал работу по принятию и выплате переводов для физических лиц с помощью системы денежных переводов “Western Union”.

АБ «Клиринговый Дом» начал работу по принятию и выплате переводов для физических лиц с помощью системы “Western Union”, которая имеет сеть по всему миру. Теперь клиенты банка смогут получить или отправить перевод Western Union во всех филиалах и отделениях АБ “Клиринговый Дом”. 
На сегодняшний день филиалы и отделения АБ «Клиринговый Дом» открыты в Киеве, Симферополе, Ровно, Иршанске (Житомирская область) и Красноперекопске (Крымская АР). В планы банка входит дальнейшее развитие сети в Украине.
Справка: Акционерный банк «Клиринговый Дом» зарегистрирован в НБУ в 1996 году, лицензия Национального Банка Украины №171 от 29.12.2001г., лицензия Государственной комиссии по ценным бумагам и фондового рынка серия АБ № 113070 от 19.10.2004г. Банк является членом Ассоциации украинских банков, акционером ОАО «Межрегиональный  фондовый союз», Украинской межбанковской валютной биржи, Крымской межбанковской валютной биржи, а также является  членом международной платежной системы S.W.I.F.T. Банк предоставляет банковские и другие финансовые услуги банкам, юридическим и физическим лицам.

Чергові збори акціонерів АКБ «ТАС-Комерцбанк»

6 вересня 2005 року відбулись чергові Загальні збори акціонерів АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
Загальні збори акціонерів затвердили рішення про створення Банківської холдингової групи „ТАС”. 
До складу Банківської холдингової групи “ТАС” увійде АКБ „ТАС-Комерцбанк”, як материнський банк, та АКБ „ТАС-Інвестбанк”.
 З метою набуття АКБ „ТАС-Комерцбанк” статусу материнського банку Загальні збори акціонерів ухвалили рішення щодо придбання в порядку, передбаченому чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та Статутом банку,   контрольного пакету акцій  АКБ „ТАС-Інвестбанк” (у розмірі більше  50%) та доручили Правлінню та Спостережній Раді Банку  здійснити   заходи, спрямовані  на створення та державну  реєстрацію Банківської холдингової групи „ТАС”.
 На порядок денний, разом із питанням про створення Банківської холдингової групи “ТАС” було винесено питання про збільшення статутного фонду АКБ “ТАС-Комерцбанк” шляхом проведення додаткового випуску акцій на суму 65 млн. гривень.
На сьогодняшній день Статутний фонд Банку, фактично сплачений і зареєстрований, становить 167, 600  тис. гривень, сформований з 16, 760 млн. простих іменних акцій номінальною вартістю 0,01 гривні кожна.
Строк проведення підписки на акції XIV емісії триватиме 3 місяці - з 30 вересня 2005 року по 30 грудня 2005 року.
Після проведення підписки на акції ХIV емісії АКБ “ТАС-Комерцбанк”, Статутний фонд Банку буде складатиме 232, 600 тис. гривень.


Довідка.
Фінансовий результат Банку станом на 01.08.2005р. склав 9,408 млн. грн.

Послуги клієнтам надають 42 відділення та 22 філії АКБ «ТАС-Комерцбанк» у Києві, Вінниці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Івано-Франківську, Кривому Розі, Луцьку, Львові, Миколаєві, Полтаві, Рівному, Сімферополі, Сумах, Тернополі, Ужгороді та Закарпатській області, Харкові, Черкасах, Чернівцях та Чернівецькій області.
     

 

Прес-служба АКБ “ТАС-Комерцбанк”

 


 

Subscribe to our newsletter

aub logo white 70

 

The mission of the Association of Ukrainian Banks is to support the development of the national banking system. The AUB cooperates with the Verkhovna Rada of Ukraine on improving the legislation governing banking activities, and interacts with the National Bank of Ukraine on regulatory support for the functioning of banks and non-bank financial institutions. The CBA takes care of the professional development of bank employees, expands international relations with associations and banking institutions of other countries.

 

Subscribe to our newsletter