AUB News

13 cічня 2009 р.
Переклад: В.Степаненко

Україна зуміла  підтримувати тепло у  помешканнях завдяки внутрішньому видобутку газу та  резервам,  але суперечка з Росією  посилює шкоду  її охопленій кризою економіці.

Виробництву  хімікатів  було у вівторок наказано зупинити виробництво, що є останнім  свідченням  труднощів, які  спричинилися   припиненням 1 січня подачі газу російським монополістом Газпром.

Україна  стає однією з найбільших жертв глобального економічного сум'яття, а брак енергоносіїв може  спричинити у  країні  поглиблення рецесії, зростання безробіття та посилення політичної напруги серед роз‘єднаних лідерів.
Київський  Міжнародний центр політичних досліджень  стверджує, що навіть без  газової суперечки  перспектива була б  похмурою та  що  у 2009 р. матиме місце падіння ВВП на рівні  5.5% - найбільше  зниження у Європі – порівняно з  оціненим у  2.5%  зростанням у  2008  р.

Українські компанії, що залежать від іноземних позик, перебувають у пошуку джерел рефінансування. Падіння цін на  сталь та хімікати, які є основними статтями експорту,  спричинило  зниження випуску  продукції, збільшення  дефіциту поточного рахунку та  вільне падіння  національної валюти.
$16.5-мільярдна  (?12 млрд., £11.4 млрд.) кредитна лінія від Міжнародного Валютного Фонду стабілізувала державні фінанси та допомогла уряду сплатити газові рахунки Газпрому на  $1.5 млрд.

Щоправда майбутнє може бути навіть похмурішим, якщо газова суперечка  не закінчиться  найближчим часом на умовах, прийнятних для Києва.
Україна мала початково 23 млрд.-30 млрд. кубічних метрів  газу  у сховищах, що відповідає  десь чотирьохмісячному споживанню  промисловістю та домогосподарствами.

Оскільки  попит з боку промисловості зменшується,  запасів  вистачить надовше. Домогосподарства споживають протягом року 20 млрд. кубічних метрів і забезпечуються газом  внутрішнього видобування. Імпортований  газ у  обсязі 50 млрд. кубічних метрів  продається промисловості.

Проте тривала криза чи  підвищення ціни може бути руйнівним. Коли двосторонні розмови  були припинені у грудні, Газпром наполягав на збільшенні ціни від  $179.50 за тисячу  кубічних метрів до близько $250. Україна ж була готова платити близько $200.

Україна також  домагалася збільшення  вартості транзиту  газу до Євросоюзу, яка складає третину  рівнів ЄС. Росія ж вважає, що якщо транзитні ставки  встановити на  рівнях ЄС, то  такою має бути і ціна газу -  понад  $400 ткм.
Інвестиційний банк JPMorgan вважає, що  за такої ціни на  газ дефіцит поточного рахунку  збільшиться до  6.7% від ВВП порівняно з 3.8% при ціні  $250,  а також  спричинить зменшення  фінансів Нафтогазу – державної газової компанії.
Це може ускладнити фінансування Києвом запланованих соціальних  програм,  адже до  близько 1 млн. працюючих громадян  втратять свої робочі місця, а безробіття зросте від 6.5% торік до  8.5%.

Стикаючись з цими загрозами, українські лідери, що поборюють одне одного, - прозахідний  президент Віктор Ющенко та  прем'єр-міністр  Юлія Тимошенко -  закликали до перемир'я. Але це  може  не тривати довго,  беручи до уваги  амбіції пані Тимошенко  щодо участі у президентській виборчій гонці  у кінці цього року чи на початку  2010 р. Віктор Янукович - лідер проросійської  опозиції може використати  кризу для збільшення своїх шансів.

Copyright The Financial Times Limited 2009