AUB News

Різке зростання інфляції несе значні ризики для макроекономічній стабільності країни, вважає аналітик Райффайзен Банку Аваль Дмитро Сологуб.

На його думку, висока інфляція зменшує реальний добробут населення, підвищуючи тим самим соціальну напругу в суспільстві. Скорочення реальних доходів населення також може призвести до збільшення неплатежів за кредитами населенню, та, відповідно, до зростання кредитних ризиків у банківському секторі. До того ж, високий рівень інфляції змушує банки підвищити процентні ставки, що може негативно вплинути на динаміку темпів приросту кредитування. Нарешті, висока та волатильна інфляція ускладнює планування бізнес-процесів, знижуючи тим самим інвестиційну активність в економіці, зазначив Д.Сологуб.

«При цьому в умовах високих інфляційних очікувань досить складно зробити припущення щодо темпів інфляції», — додав аналітик.

Задля зменшення інфляційного тиску на економіку, державні органи дотримуються відносно зваженої фіскальної (зокрема, щодо стримування зростання соціальних витрат та обмеження дефіциту бюджету) та жорсткої монетарної політики (підвищення процентних ставок за операціями НБУ та активні заходи з поглинання ліквідності). Однак ефективність цих заходів обмежена в короткотерміновому періоді.

Уряд вдається й до адміністративних заходів із метою утримання цін, зокрема — запровадження експортних квот на олію та укладання угоди з найбільшими роздрібними мережами щодо збереження на нинішньому рівні цін на основні групи продуктів. Однак, як показує попередній досвід, адміністративний контроль над цінами часто є неефективним та лише стимулює зростання інфляційних очікувань.

При цьому, вважає Д.Сологуб, є всі підстави для зниження темпів інфляції в другій половині 2008 року. Цьому, по-перше, сприятимуть зусилля державних органів, спрямовані на мінімізацію зростання цін, — ці заходи, швидше за все, вплинуть на цінову динаміку з деяким лагом. По-друге, беручи до уваги очікування високого врожаю та за відсутності значних шоків з боку попиту та пропозиції на продовольчому ринку, можна прогнозувати більш повільне зростання цін на продукти харчування у другій половині року внаслідок ефекту статистичної бази.